Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Вступ

Основна мета Руху Міжнародного Червоного Хреста - запобігати і полегшувати страждання людей.

Складається з трьох частин: Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Національних товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (в минулому - Ліга товариств Червоного Хреста). Всі вони є незалежними організаціями, мають свій статут і жодна з них не підкоряється іншим. Раз на два роки вони збираються на засідання Ради Делегатів. Діяльність усіх організацій Червоного Хреста базується на 7 основоположних принципах: людяність; безпристрасність; нейтралітет; незалежність; добровільність служби; єдність мети; універсальність.

Міжнародний Комітет Червоного  Хреста (МКЧХ, англ. International Committee of the Red Cross ICRC) — приватна гуманітарна установа, яка була заснована Анрі Дюнаном в 1863 році в Женеві, Швейцарія.

Міжнародна спільнота надала комітету унікальні повноваження, які базуються  на міжнародному гуманітарному праві  Женевських конвенцій, для захисту  жертв міжнародних і внутрішніх збройних конфліктів.

Міжнародний комітет Червоного  Хреста - частина Міжнародного Руху Червоного Хреста і Червоного  Півмісяця разом з Міжнародною  Федерацією і 186 національними товариствами. Це найстаріша і найбільш шанована організацію в межах Руху. Комітет  тричі ставав нобелівським лауреатом  премії миру в 1917, 1944 і в 1963 році.

Міжнародний комітет Червоного  Хреста тричі нагороджений Нобелівською премією миру - у 1917 р. «За діяльність із поліпшення становища військовополонених», у 1944 р. за діяльність в роки війни, яка  повернула значення основоположним принципам солідарності людства, ототожнивши  життєві інтереси народів і потребу  в примиренні, та в соті роковини свого існування (1963).

1. Загальна характеристика Міжнародного Комітету Червоного Хреста

Міжнародний Комітет Червоного  Хреста (МКЧХ) – незалежна нейтральна організація, яка надає гуманітарну допомогу та захист жертвам війн, бойових конфліктів, внутрішніх безладів та інших подібних ситуацій. Засновниками нинішнього МКЧХ вважаються п’ять громадян Швейцарії - Анрі Дюнан, Гійом Анрі Дюфур, Гюстав Муан’є, Луї Аппіа та Теодор Монуар.

Народилася ця гуманітарна  організація на полі бою у 1863 році. Виступаючи як Sui generis (організація особливого напряму. Мандат організації на надання захисту жертвам збройних конфліктів отриманий і закріплений у чотирьох Женевських конвенціях 1949 року і Додаткових протоколах до них 1977 року - гідних продовжувачів першої Женевської конвенції 1864 року [1, C.5].

Мандат і правовий статус додають МКЧХ особливого характеру. Будучи приватною неурядовою установою, вона відрізняється як від міжурядових  організацій (наприклад, що входять  до системи ООН), так і від неурядових організацій. Відповідно угод у рамках міжнародного права, МКЧХ надаються  пільги та імунітети, якими зазвичай користуються тільки міжурядові організації (зокрема, юрисдикційний імунітет, завдяки  якому МКЧХ не підлягає адміністративному  й судовому переслідуванням, а також  недоторканність приміщень, архівів  та іншої документації). Ці пільги й  привілеї забезпечують дві найважливіших  умови діяльності МКЧХ - нейтральність  та незалежність. МКЧХ уклав угоду  зі Швейцарією, що гарантує йому волю дій  і незалежність від швейцарського  уряду [12].

Основні органи управління МККК - Асамблея (верховний орган управління), Рада Асамблеї (допоміжний орган, якому Асамблея делегує ряд своїх повноважень) та Директорат (виконавчий орган).

Президент МККК - доктор філософії Якоб Келленбергер.

Принцип, яким керується МКЧХ, полягає в тому, що навіть у війни є межі, які обумовлюють методи та засоби ведення бойових дій і поведінки комбатантів (учасників конфлікту). Майже всі держави зобов’язалися дотримуватися правил, що випливають з цього принципу і складають Міжнародне гуманітарне право (МГП).

До завдань  МКЧХ входять:

- відвідування військовополонених, а також цивільних осіб, затриманих  у зв'язку з конфліктом;

- розшук зниклих без  вісти;

- організація обміну листами  між членами родин, розлучених  у результаті конфлікту;

- возз’єднання розлучених  родин;

- надання продовольства,  води і медичної допомоги цивільним  особам, що позбавлені найбільш  необхідного; 

- поширення знань про  Міжнародне гуманітарне право  і контроль за дотриманням  його норм;

- звернення уваги громадськості  на порушення гуманітарного права  та сприяння його розвиткові.

Хоча МКЧХ був створений  за ініціативи приватних осіб, він  є міжнародною організацією. Вона має представництва, іменовані делегаціями, майже в 60-ти країнах світу, здійснює свою діяльність у понад 80 країнах, а число співробітників МКЧХ сягає 12 тис. осіб. Більшість з них - громадяни  тих країн, де ведеться робота. Близько 800 співробітників штаб-квартири МКЧХ у Женеві (Швейцарія) забезпечують підтримку  операцій на місцях.

Оперативні делегації, в  основному, надають допомогу і захист жертвам збройних конфліктів та насильства всередині країни, а також вживають заходів для запобігання подібних ситуацій [7, C.11].

Регіональні делегації працюють в усіх країнах, де йдуть збройні  конфлікти. Вони займаються як оперативною  діяльністю, так і “гуманітарною  дипломатією”, до того ж стежать  за виникненням і розвитком потенційно небезпечних ситуацій у регіоні, що дозволяє Комітетові оперативно проводити будь-які гуманітарні акції.

МКЧХ разом із національними  товариствами Червоного Хреста та Червоного  Півмісяця, об’єднаними в Міжнародну Федерацію товариств Червоного  Хреста та Червоного Півмісяця, разом  складають Міжнародний Рух Червоного  Хреста та Червоного Півмісяця. Як правило, один раз на чотири роки ці організації  проводять Міжнародну конференцію, в роботі якої беруть участь також  представники держав - учасниць Женевських конвенцій.

Під час міжнародних збройних конфліктів МКЧХ діє на основі чотирьох Женевських конвенцій 1949 року та Додаткового  протоколу від 1977 року. Ці договори надають право Комітетові здійснювати  певну діяльність, зокрема, надавати допомогу пораненим, хворим та особам, які зазнали катастрофи корабля  зі складу збройних сил, відвідувати  військовополонених, діяти в інтересах  цивільного населення та в цілому слідкувати за тим, щоб із затриманими  поводилися відповідно до норм гуманітарного  права.

Під час збройних конфліктів, які не мають міжнародного статусу, МКЧХ діє на підставі Статті 3 (загальної  для чотирьох Женевських конвенцій), а також Додаткового протоколу  ІІ. Крім того, згідно із загальною Статтею 3, МКЧХ має право пропонувати  свої послуги сторонам конфлікту  з метою проведення операцій з  надання допомоги або відвідання осіб, які знаходяться під вартою.

В ситуаціях, коли насильство не досягає рівня збройного конфлікту (внутрішні безладдя та інші ситуації всередині країни), діяльність МКЧХ базується на статті 5 Статуту Руху, який визнає за ним право гуманітарної ініціативи. Це положення може застосовуватися  в умовах як міжнародних, так і  неміжнародних збройних конфліктів.

Усі ці положення та права  складають мандат, отриманий МКЧХ від міжнародного товариства, тобто  держав-учасниць [3].

2. Діяльність Комітету Червоного хреста

MКЧХ фінансується за рахунок добровільних пожертвувань, які роблять держави-учасниці Женевських конвенцій (уряду), національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, міждержавні організації (наприклад, Європейська комісія), а також громадські та приватні структури.

В кінці кожного року МКЧХ проводить кампанію по збору коштів для фінансування як діяльності штаб-квартири, так і операцій, здійснюваних на місцях. Оперативна, статистична та фінансова інформація щодо витрачання коштів знаходить своє відображення в річному звіті організації [12].

Річний звіт МКЧХ розповідає про страждання і збитки, які завдають збройні конфлікти в різних країнах світу, а також про те, що робить організація для надання допомоги і захисту потерпілим. У 2010 році понад 4900000 осіб отримали продовольчу допомогу, а понад 4,7 мільйонів осіб - предмети першої необхідності і гігієнічні приналежності. Проекти МКЧХ в галузі водопостачання, санітарії та будівництва допомогли поліпшити становище більш ніж 9900000 чоловік, більшість з яких - жінки і діти. Поряд з цим, в медичних установах, що працюють за підтримки МКЧХ, отримали допомогу майже 5,2 мільйонів пацієнтів.

Делегати МККК відвідали  близько півмільйона затриманих в 71 країні світу і в центрах  утримання під вартою чотирьох міжнародних  судів, а також зібрали і доставили  майже 305 тисяч послань Червоного  Хреста, які дозволяють родичам, розлученим в результаті бойових дій та інших  кризових ситуацій, відновити контакти один з одним. Близько 51 тисячі послань  з цього числа були написані людьми, що містяться під вартою, та їх родичами. МКЧХ також допоміг людям зробити  більше 12 тисяч телефонних дзвінків, щоб вони змогли зв'язатися з рідними. У багатьох випадках такі дзвінки  допомагали встановити зв'язок між  людьми, що містяться під вартою, та їх

сім'ями.

Річний звіт є докладна розповідь про діяльність МКЧХ в  кожній країні в 2010 році. В одному з  розділів розповідається про діяльність штаб-квартири організації в Женеві. Оперативна статистика та фінансовий звіт представлені в окремому розділі. Річний звіт також містить оновлений  список держав-учасниць Женевських конвенцій  та Додаткових протоколів до них. 
Повна версію Річного звіту МКЧХ за 2010 рік (англійською мовою) знаходиться на англійській версії сайту Комітету.

В свою чергу річний звіт за 2010 рік Товариства Червоного Хреста України виглядає наступним чином [11].

В кінці кожного календарного року МКЧХ звертається з проханням про фінансову підтримку двох основних статей свого бюджету (бюджет штаб-квартири МКЧХ і бюджет місій МКЧХ). Таким чином, він намагається зібрати додаткові фонди для здійснення ключових місій в конфліктних зонах. Червоний Хрест нерідко звертається з подібними проханнями і протягом календарного року. Так, наприклад, у березні 2003 МКЧХ звернувся за позачергової фінансовою допомогою до країн-учасниць, міжнародним організаціям і приватним особам для покриття витрат, пов'язаних з діяльністю місії МКЧХ в Іраку. Тоді треба було зібрати 108 000 000 швейцарських франків.

Значна частина і коштів (приблизно 41% бюджету або 307,3 млн. Франков) витрачається на підтримку місій Червоного Хреста на африканському континенті, потім слідують Азія (159,6 млн. Франков або 21,2% бюджету) і Євро-атлантичний регіон (Європа і Північна Америка) - 120,2 млн. франків або 16% бюджету. На початку 21 ст. самими «дорогими» місіями Червоного Хреста є: - (.. 71200000 фр) Афганістан (. бюджет 89600000 франків), Ізраїль і Палестинська автономія, Російська Федерація (.. 47500000 фр), Демократична Республіка Конго (46,4 млн. фр.), Судан (46,1 млн. фр.), Колумбія (34,8 млн. фр.) і Руанда (27,4 млн. фр.) [12].

3. Україна та Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Регіональна делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні почала роботу в 1995 році. Пріоритетними напрямами діяльності делегації є розповсюдження знань про міжнародне гуманітарне право та підтримка Національних Товариств Червоного Хреста. Організація проводить широкий спектр діяльності у сфері впровадження міжнародного гуманітарного права та прав людини, надає допомогу уразливим верствам населення, займається розшуком осіб, зниклих під час військових конфліктів, опікується долею людей, що знаходяться під вартою [14].

Також, враховуючи роботу, здiйснену МКЧХ по наданню допомоги i полегшенню людських страждань, i його внесок у пiдтримку миру в свiтi.

Та, беручи до уваги iнтереси України i бажання, висловлене МКЧХ щодо заснування Мiсiї з метою виконання завдань, покладених на нього згiдно з Женевськими Конвенцiями 1949 р. i Додатковими Протоколами 1977 р., учасницею яких є Україна, а також згiдно зi Статутами Мiжнародного Руху Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця, i з метою зробити внесок у дотримання зобов'язань, взятих Україною щодо зазначених мiжнародних договорiв.

Враховуючи те, що Мiсiя МКЧХ в Українi виконуватиме свiй гуманiтарний мандат i, зокрема, сприятиме дiалоговi з керiвними органами з гуманiтарних питань, робитиме внесок у поширення знань про мiжнародне гуманiтарне право i спiвпрацюватиме з Нацiональними Товариствами Червоного Хреста.

Мiж Урядом України i Мiжнародним Комiтетом Червоного Хреста (МКЧХ) 5 грудня 1995 року було укладено Договір «Про вiдкриття Мiсiї МКЧХ в Українi».

Відкриття місії Міжнародного комітету Червоного Хреста є одним  із міжнародно-правових зобов’язань України у сфері гуманітарного права.

Зокрема, відповідно до цього Договору Мiсiя МКЧХ постiйно спiвпрацює з властями, щоб не допустити зловживань пiльгами, iмунiтетом i засобами, передбачених цiєю угодою.

Також Мiсiя МКЧХ може позбавити iмунiтету будь-якого члена Мiсiї там, де, на його думку, цей iмунiтет стане на завадi здiйсненню правосуддя i може бути знятий, не завдаючи шкоди iнтересам МКЧХ [9].

Крім того, відповідно до Закону України від 28.11.2002 р. № 330 – IV «Про Товариство Червоного Хреста України», Україна відповідно до взятих на себе міжнародних зобов'язань забезпечує додержання законних прав та інтересів Товариства, його органів, місцевих організацій та членів Товариства. 
       Втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх службових та посадових осіб у діяльність Товариства не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України та законами України. 
 Україна як учасник Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни  та Додаткових протоколів до них 1977 року підтримує гуманітарну та доброчинну спрямованість діяльності Товариства і Міжнародного червонохресного руху.

Сплата внеску за членство Товариства в Міжнародній Федерації  товариств Червоного Хреста і  Червоного Півмісяця здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету  України, які щорічно передбачаються в законі про Державний бюджет України.

Органи державної влади  та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень  та можливостей сприяють Товариству, його органам та місцевим організаціям у здійсненні ними статутних завдань, підтримують їх гуманітарну і  доброчинну діяльність. Товариство, його місцеві організації, створені (засновані) ними підприємства звільняються від сплати податків та інших платежів згідно з законодавством. З суми коштів або вартості майна, добровільно перерахованих (переданих) юридичними і фізичними особами Товариству та його місцевим організаціям, сплачуються податки, збори (обов'язкові платежі) згідно з законодавством.

Товари та матеріальні цінності, які надходять, у тому числі і з-за кордону, Товариству, його органам та місцевим організаціям як гуманітарна чи доброчинна допомога, тобто без мети одержання прибутку, розподіляються і використовуються Товариством, його органами та місцевими організаціями виключно безоплатно для виконання статутних завдань Товариства. Такі товари та матеріальні цінності звільняються від сплати податків, мита та митних зборів відповідно до законодавства [8].

Товариство Червоного  Хреста України – найбільша, найстаріша і найбільш популярна гуманітарна  організація, яка працює на території  всієї країни. Нині кількість членів Товариства становить понад 6,5 млн. чол., об’єднаних у 46670 первинних організацій. 60 тис. волонтерів різного віку та професій надають допомогу організаціям Товариства з різних напрямків їхньої діяльності.

Основною метою діяльності Товариства Червоного Хреста України є захист життя людини, попередження та полегшення людських страждань під час збройних конфліктів, стихійного лиха, катастроф, та аварій, надання медичній службі Збройних Сил України і органам охорони здоров,я, сприяння органам державної влади України у їхній діяльності в гуманітарній сфері.

Ширшають міжнародні зв'язки Товариства, зростає його авторитет. В цьому році ТЧХУ виповнилося 93 роки. За цей час наша громадська організація досягла певних здобутків. Ось деякі з них:

• 3200 патронажних сестер милосердя щороку обслуговують вдома близько 350 тис. громадян похилого віку, інвалідів, людей обмежених в пересуванні;
• щороку отримують натуральну та матеріальну допомогу майже 1,2 млн. підопічних;
• у житлових районах, віддалених від лікувально-профілактичних закладів організована робота 100 центрів та 359 кімнат медико-соціальної допомоги, під прапором Червоного Хреста діють 4 лікарні та 3 хоспіси, 14 денних і 3 стаціонарні відділення для літніх людей, якими опікується Товариство;
• в рамках Міжнародної Чорнобильської програми у Волинській, Житомирській та Рівненській областях щорічно пересувні діагностичні лабораторії Червоного Хреста обстежують стан здоров'я 45 тис. мешканців;
• спільно з Люксембурзьким Червоним Хрестом у Львові оснащено сучасною апаратурою центр дитячої серцево-судинної хірургії на суму 2,5 млн.грн. та прооперовано близько300 дітей з вадами серця (з 1990 року);
• на що майже 5 млн.евро на випадок виникнення надзвичайної ситуації в Товаристві створені: 27 складів обласного та 390 складів міськрайонного підпорядкування загальною площею 1201 тис. кв. м., вдалося досягти практично 100% укомплектованості регіональних складів, у 25 обласних організаціях сформовано 308 груп швидкого реагування;  84 тис.громадянам допомогли знайти їхніх рідних (щороку звертається близько 8 тис.громадян).

Це далеко неповний перелік  напрямків діяльності організацій Товариства та його досягнень в Україні та світі [13].

Висновок

МКЧХ займається виконанням виключно гуманітарної місії по захисту  життя та гідності жертв війни  і внутрішнього насильства і надання  допомоги постраждалим.

МКЧХ займається координацією зусиль Міжнародного Руху Червоного  Хреста і Червоного Півмісяця  з надання гуманітарної допомоги в ситуації збройного конфлікту  і поширенню знань про міжнародне гуманітарне право та універсальних  гуманітарних принципах з метою  запобігання страждань людей.

МКЧХ був тричі нагороджений Нобелівською премією (останній раз - в 1963).

MКЧХ фінансується за рахунок добровільних пожертвувань, які роблять держави-учасниці Женевських конвенцій (уряду), національні товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, міждержавні організації (наприклад, Європейська комісія), а також громадські та приватні структури.

В кінці кожного року МКЧХ проводить кампанію по збору коштів для фінансування як діяльності штаб-квартири, так і операцій, здійснюваних на місцях. Оперативна, статистична та фінансова інформація щодо витрачання коштів знаходить своє відображення в річному звіті організації.

Значна частина і коштів (приблизно 41% бюджету або 307,3 млн. Франков) витрачається на підтримку місій Червоного Хреста на африканському континенті, потім слідують Азія (159,6 млн. Франков або 21,2% бюджету) і Євро-атлантичний регіон (Європа і Північна Америка) - 120,2 млн. франків або 16% бюджету. На початку 21 ст. самими «дорогими» місіями Червоного Хреста є: - (.. 71200000 фр) Афганістан (. бюджет 89600000 франків), Ізраїль і Палестинська автономія, Російська Федерація (.. 47500000 фр), Демократична Республіка Конго (46,4 млн. фр.), Судан (46,1 млн. фр.), Колумбія (34,8 млн. фр.) і Руанда (27,4 млн. фр.)

Регіональна делегація Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні почала роботу в 1995 році. Пріоритетними напрямами діяльності делегації є розповсюдження знань про міжнародне гуманітарне право та підтримка Національних Товариств Червоного Хреста. Організація проводить широкий спектр діяльності у сфері впровадження міжнародного гуманітарного права та прав людини, надає допомогу уразливим верствам населення, займається розшуком осіб, зниклих під час військових конфліктів, опікується долею людей, що знаходяться під вартою.

Відповідно до iнтересів України i бажання, висловленого МКЧХ щодо виконання завдань, покладених на нього згiдно з Женевськими Конвенцiями 1949 р. i Додатковими Протоколами 1977 р., учасницею яких є Україна, а також згiдно зi Статутами Мiжнародного Руху Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця, i з метою зробити внесок у дотримання зобов'язань, взятих Україною щодо зазначених мiжнародних договорiв, мiж Урядом України i Мiжнародним Комiтетом Червоного Хреста (МКЧХ) 5 грудня 1995 року було укладено Договір «Про вiдкриття Мiсiї МКЧХ в Українi».

Мiсiя МКЧХ в Українi виконує свiй гуманiтарний мандат i, зокрема, призвана сприяти дiалоговi з керiвними органами з гуманiтарних питань, робити внесок у поширення знань про мiжнародне гуманiтарне право i спiвпрацюватиме з Нацiональними Товариствами Червоного Хреста.

Відкриття місії Міжнародного комітету Червоного Хреста є одним  із міжнародно-правових зобов’язань України у сфері гуманітарного права.

Використані джерела:

1. Женевські конвенції та додаткові протоколи до них. / / Міжнародний Комітет Червоного Хреста, - М.: «Инфра-М» .- 1997.-162с.
2. Кодекс поведінки міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та неурядових організацій (НУО) при здійсненні операцій допомоги у разі стихійних лих і катастроф. / / Http://library.cjes.ru/online/
3. Кодекс поведінки, принципи діяльності міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та неурядових організацій (НУО) при здійсненні програм ліквідації наслідків катастроф та стихійних лих. / / Http://library.cjes.ru/online/
4. Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях. / / Http://www.un.org/russian/hr/civilians/docs/part1
5. Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях. http://www.businesspravo.ru/Docum/
6. Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. http://www.innovbusiness.ru/pravo/
7. Международний Комітет Червоного Хреста / Майкл Ігнатьефф. / / Збірник «Військові злочини», М.: «Текст», 2002.-270с.
8. Закон України від 28 листопада 2002 року N 330-IV «Про Товариство Червоного Хреста України» // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 5, ст.47
9. ДОГОВIР мiж Урядом України i Мiжнародним Комiтетом Червоного Хреста (МКЧХ) про вiдкриття Мiсiї МКЧХ в Українi: http://www.customs.com.ua/php/document.php?ISN=14278
10. Мокій А. І., Яхно Т. П., Бабець І. Г. Міжнародні організації. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 280 с.
11. Годовой отчет МККК: http://www.icrc.org/rus/resources/annual-report/index.jsp
12. Международный Комитет Красного Креста: http://articles.gourt.com/ru/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82
13. Товариство Червоного Хреста України. Річний звіт: http://www.redcross.org.ua/index.php?pageid=51
14. Співробітництво Україин з Міжнародним Рухом Червоного Хреста: http://www.mns.gov.ua/content/mchchk.html
15. Правительственный портал: http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=5258808