Міжнародний кредит, його форми i використання в Украiнi

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА КРЕДИТУ 
 
 
 
 
 
 
 
 

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ

«ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ»

НА ТЕМУ:

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ, ЙОГО ФОРМИ І ВИКОРИСТАННЯ В УКРАЇНІ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Запоріжжя

2011 
Зміст

Вступ

    Однією з головних тенденцій розвитку сучасних світогосподарських зв'язків є значне поширення міжнародних розрахунків у кредит. Останніми роками в зовнішній торгівлі України істотно зросло значення кредиту. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом реалізації продуктів на світовому ринку. Тому не випадково на світовому ринку вони є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи строки поставок.

    Міжнародний кредит – кредит, що надається державами, банками, фірмами, іншими юридичними або фізичними особами одних країн уряду, банкам, фірмам інших країн. 

    Умови міжнародного кредиту відображають його зв'язок з економічними законами ринку і використовуються для вирішення завдань економічних агентів ринку і держави. 

    Процес змін, який спостерігається в даний час в Україні, проник у всі сфери економічного життя. У підприємств всіх форм власності все частіше виникає потреба залучення позикових засобів для здійснення своєї діяльності і здобування прибутку. Найбільш поширеною формою залучення засобів є отримання банківської позики за кредитним договором. 

    В даний час кредити обслуговують більшість видів зовнішньоекономічних зв'язків – зовнішню торгівлю, обмін послугами, зарубіжну інвестиційну діяльність, виробничі і науково-технічні зв'язки і т. д. У ході зовнішньоекономічної діяльності підприємства і організації, як правило, одночасно виступають і як боржники, і як кредитори, привертаючи і надаючи необхідні кредити.

1. Міжнародний кредит як економічна категорія. Його принципи та функції. Роль міжнародного кредиту в процесі відтворення

    Міжнародний кредит — це рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних  відносин, пов'язаний із наданням у  тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим на умовах платності, строковості, повернення.

    Джерелами міжнародного кредиту є:

• тимчасово вивільнена у підприємств у процесі кругообігу частина капіталу в грошовій формі;
• грошові накопичення держави, мобілізовані банком;
• грошові заощадження індивідуального сектору, мобілізовані банком.

    Міжнародні  кредитні відносини ґрунтуються  на певній методологічній основі. Одним  із її елементів є принципи, яких мають дотримуватися у процесі  практичного виконання будь-якої операції на міжнародному ринку банківських  кредитів і які знайшли своє відображення у міжнародному кредитному законодавстві.

    Основні принципи міжнародного кредиту такі:

• повернення — відображає необхідність своєчасного повернення отриманих від кредитора фінансових ресурсів після завершення їх використання позичальником;
• строковість — передбачає необхідність його повернення не в будь-який прийнятний для позичальника час, а в чітко визначений строк, зафіксований у кредитній угоді;
• платність — означає необхідність не тільки прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й про плати права їх використання;
• забезпеченість — передбачає необхідність забезпечення захисту майнових інтересів кредитора у разі порушення позичальником узятих на себе зобов'язань і відображається у таких формах кредитування, як позики під заставу чи під фінансові гарантії;
• цільовий характер — притаманний більшості кредитів і відображає необхідність цільового використання коштів, які отримані від кредитора [14].

    До  базових функцій міжнародного кредиту можна віднести:

• перерозподіл позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного виробництва (Через механізм міжнародного кредиту позичковий капітал потрапляє в ті сфери, яким віддають перевагу економічні агенти з метою отримання прибутків. Тим самим кредит сприяє вирівнюванню національного прибутку в середній прибуток і підвищенню його маси);
• Економія витрат обігу у сфері міжнародних розрахунків через заміну справжніх грошей кредитними, а також шляхом розвитку і прискорення безготівкових платежів, заміни готівкового валютного обігу міжнародними кредитними операціями. На основі міжнародного кредиту виникли кредитні кошти міжнародних розрахунків - векселі, чеки, а також банківські перекази, депозитні сертифікати та ін.;
• прискорення концентрації і централізації капіталу (Завдяки залученню іноземних кредитів прискорюється процес капіталізації додаткової вартості, розсуваються межі індивідуального нагромадження, капітали підприємців однієї країни збільшуються за рахунок приєднання до них коштів інших країн);
• обслуговування міжнародного товарообігу;
• прискорення науково-технічного прогресу.

    Суб’єкти міжнародного кредиту – державні структури, банки, міжнародні та регіональні фінансові організації, юридичні та фізичні особи. Серед міжнародних кредитних організацій центральне місце посідають МВФ – Міжнародний валютний фонд, МБРР – Міжнародний банк реконструкції та розвитку, ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку.

    Об’єктами міжнародного кредиту є грошовий і товарний капітал.

    За суб’єктами кредитної угоди та їх комбінацією можна виділити ряд основних типів кредитних відносин:

• між банками та підприємствами;
• між банками і державою;
• між підприємствами, організаціями та установами
• між банками та населенням;
• між підприємцями і населенням;
• між фізичними особами.

    Через виконання взаємозв'язаних функцій міжнародний кредит відіграє певну роль у розвитку світового виробництва, яка може бути і позитивною, і негативною.

    Табл.1 Роль міжнародного кредиту

    Основна вимога до міжнародного кредиту — ефективне його використання. У разі невиконання цієї вимоги загострюється проблема зростання зовнішнього боргу й навіть виникнення дефолту.

2. Форми міжнародного кредиту

     Різноманітність форм міжнародного кредиту в найбільш загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин [11].

     1. За цільовим  призначенням:

• зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Вони можуть бути:
• комерційні кредити, безпосередньо пов'язані з зовнішньою торгівлею та послугами;
• фінансові кредити, це надання засобів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у третіх валютах. Використовуються на будь-які інші цілі, включаючи прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію.
• "проміжні" кредити, призначені для обслуговування змішаних форм вивозу капіталів, товарів і послуг, наприклад у вигляді виконання підрядних виконання підрядних робіт.
• Незв'язані, або фінансові, кредити — це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі.

    2. За загальними джерелами:

    Рис. 2. Форми міжнародного кредиту за джерелами формування ресурсів

    3. За формою кредитування:

• Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.
• Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті.

    4. За формою забезпечення:

• Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

    Застава товару для одержання кредиту здійснюється в трьох формах:

• тверда застава (певна товарна маса закладається на користь банку);
• застава товару в обігу (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму);
• застава товару в переробці (із заставою товару можна виробляти вироби, не передаючи їх до застави в банк).

    Застава є засобом забезпечення зобов’язань за кредитною угодою, тому кредитор має право у разі невиконання боржником зобов’язань отримати компенсацію, розмір якої дорівнює вартості застави.

• Бланкові кредити – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника.

    5. За строками:

• Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців.
• Короткострокові – до 1 року.
• Середньострокові – від 1 до 5 років.
• Довгострокові – понад 5-7 років.

    6. За валютою позики:

• у валюті країни-позичальника;
• у валюті країни-кредитора;
• у валюті третьої країни;
• у міжнародній грошовій одиниці.

    8. За кредиторами:

• Приватні кредити – надаються приватними особами.
• Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами. Він є позичкою, яка надається експортером однієї країни імпортеру іншої у вигляді відстрочки платежу.
• Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами).
• Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави.
• Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.
• Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

    Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експорту та кредитування імпорту. Кредитування експорту може здійснюватися у таких формах:

• авансові платежі, які надають країни-експортери іноземним виробникам;
• банківського кредитування; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити;
• факторинг - придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. Експортер поступається факторинговій фірмі правом отримання платежів від платників за поставлені товари. Остання в свою чергу зобов’язується повертати йому гроші у міру їх надходження від боржників або оплатити йому всю суму відразу;
• форфейтинг – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик неоплати зобов’язань та разового збору за зобов’язання купити векселі експортера.;
• лізинг – кредитування купівлі машин, обладнання, споруд виробничого призначення на основі укладання орендної угоди, за якої орендар сплачує орендну плату частинами та орендодавець зберігає право власності на товари до кінця терміну;
• компенсаційні угоди – форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит [13].

3. Використання міжнародного кредиту в Україні

    Іноземні кредити здійснюють позитивний вплив на розвиток економіки України, якщо вони залучаються для розв'язання проблем її ринкового реформування: здійснення реструктуризації народного господарства, модернізації технологічного базису підприємств (фірм), розвитку експортного потенціалу, насичення внутрішнього ринку товарами народного споживання тощо. Іноземні кредити, що беруться лише на погашення дефіциту державного бюджету, найчастіше не поліпшують соціально-економічну ситуацію.

    Найбільші іноземні кредити Україні надає МВФ. Вони спрямовуються, як правило, на поповнення валютних резервів і стабілізацію функціонування грошово-кредитної системи країни. В Україну надходять позики Європейського Союзу (ЄС), які тепер надаються в євро, в основному для покриття дефіциту державного бюджету.

    Важливе місце в економіці України  посідають кредити ЄБРР, головна мета яких - кредитування малого та середнього бізнесу. Як правило, фінансові умови кредитів ЄБРР (відсотки, строки погашення, пільговий період тощо) жорсткіші, ніж умови Світового банку та МВФ.

    Обслуговування  кредитних ліній ЄБРР для малого та середнього бізнесу здійснювало  п'ять вітчизняних комерційних  банків-учасників: Приватбанк, Укрінбанк, Укркредитбанк, "Аваль" і "Ва-банк".

    Безумовно, найкращий варіант, щоб іноземні кредити спрямовувались на розвиток національного виробництва, а їх кошти використовувались на купівлю товарів у вітчизняних товаровиробників .

    Щодо  структури зовнішніх запозичень України, то в ній в останні  роки збільшується частка кредитів, негарантованих державою. Іноземні кредитори розцінюють ризик роботи в сучасній українській економіці як високий; звідси - серйозні вимоги до позичальників. Залучення зовнішніх кредитних ресурсів під гарантії Уряду України та НБУ є вимушеним кроком.

    Іноземні  кредити залучаються в Україну під гарантії Кабінету Міністрів українськими підприємствами, здатними забезпечити їх повну валютну окупність. Проте часто виникають проблеми щодо виконання зобов'язань вітчизняних позичальників перед іноземними кредиторами і державою. Погіршання фінансового стану українських підприємств зменшує їхні можливості своєчасно забезпечити виконання взятих ними зобов'язань за іноземними кредитами, гарантованими урядом. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредити платежі здійснюються за рахунок державного бюджету.

    Рішення про надання юридичним особам - резидентам України права використання іноземних кредитів, які залучаються Україною, приймаються на засіданні Кабінету Міністрів за поданням Валютно-кредитної ради та оформлюються постановою уряду. Гарантії Кабінету Міністрів надаються незалежно від форм власності юридичних осіб-резидентів.

    Майже половина залученого іноземного капіталу належить інвесторам із п'яти країн: США, Нідерландів, Росії, Великобританії, Німеччини. Досить значними є обсяги інвестицій в Україну з офшорних зон.

    Для підвищення ефективності іноземних  кредитів в Україні необхідно  подальше вдосконалення організації  залучення, використання й погашення  позик, обмеження й поступова  відмова від іноземних кредитів на покриття дефіциту бюджету, коли дефіцит утворюється не за рахунок розширення інвестицій; забезпечення незв'язаного характеру кредитів, щоб позики стимулювали національне виробництво, а не використовувалися для імпорту товарів тощо.

    Пріоритетними сферами фінансування в Україні є конверсія, сільське господарство, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння розвитку банківського сектору. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) фінансує проекти вартістю не менше 15-17 млн дол., максимальна ставка відсотку – 16-18% річних.

    На сьогоднішній день ситуація в Україні критична. За словами С.Тігіпка Україна потребує 95 млрд. грн.. на обслуговування і погашення кредитів.

    "У  цьому році нам необхідно 95 млрд. грн. для того, щоб ми повернули попередні кредити і обслуговували наявні кредити. На наступний рік ця цифра - 121 млрд. грн. Тому запозичувати на хороших умови можливо, тільки важливо, щоб ми постійно скорочували дефіцит бюджету. Те, що ми зробили на 2,5% , означає, що ми менше будемо позичати, і ми можемо вийти на наступний рік на бездефіцитний бюджет, і практично зменшувати запозичення", - сказав Тігіпко.

    Він нагадав, що на наступний рік зобов'язання підприємств, державні гарантії і запозичення  близько 50 млрд. дол., з яких 15 млрд. дол. - урядові.

    "Валютні  резерви - 38 млрд. дол. і якщо ситуація погіршиться, ці запозичення будуть тиснути на резерви. І тоді гроші МВФ нам дуже знадобляться", - підкреслив Тігіпко [16].

Висновки

    Отже, міжнародний кредит - це надання  позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах повернення, платності та строковості. Кошти для міжнародного кредиту мобілізуються на міжнародному та національних ринках позичкових капіталів. Суб’єктами міжнародного кредиту виступають банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Об’єктом кредитування є передача кредитором товарних і валютних ресурсів у тимчасове розпорядження позичальника.

    Міжнародний кредит функціонує в різноманітних  формах.

    Міжнародний кредит бере участь у кругообігу капіталу на всіх його стадіях: при перетворенні грошового капіталу у виробничий у результаті експорту устаткування, сировини, палива; у процесі виробництва у формі кредитування під незавершене виробництво; при реалізації товарів на світових ринках.

    В Україну залучаються іноземні кредити для розв’язання проблем, що пов’язані зі структурної перебудовою економіки, технічним переоснащенням і модернізацією виробничих процесів, а також для проведення конверсії і розвитку експортного потенціалу. Міжнародні кредити залучаються на основі міжнародних угод, що заключаються між суб’єктами кредитних відносин. Для координації діяльності економічних агентів України з приводу залучення та цільового використання іноземних кредитів створено Валютно-кредитну раду при Кабінеті міністрів. 
 
 

Cписок використаних джерел

1. Алєксєєв І.В., Колісник М.К. Вівчар О.Й. та ін. Гроші та кредит: Навч. посібник—М.: Львів: Вид-во нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2004.— 168 с.
2. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посібник. – 2-ге вид., доп. - К.: Атіка, 2006. - 368 с.
3. Боринець, С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: підруч. для студ. вищ. навч. закл./С. Я. Боринець.-3-тє вид., стер. - К. : Знання,2001. – 308 с.
4. Гроші та кредит: Підручник/ М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. М. І. Савлука. - К.: кнеу, 2001. - 602 с.
5. Денисенко М. П. Гроші та кредит у банківській справі: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.. - К.: Алерта, 2004. - 478 с.
6. Демківський А. Гроші та кредит: Навчальний посібник/ Анатолій Демківський,. - К.: Дакор, 2003,, 2005: ВИРА-Р. - 527 с. 
7. Коваленко Д.І. Гроші та кредит: теорія і практика: Навч. посібник. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 344 с.
8. Економічна теорія. Політекономія. Навчальний пос. - За заг. ред. В. М. Семененка та Д. I. Коваленка -К.: Центр учбової літератури, 2010. - 360 с.
9. Колодізєв О. М. Гроші і кредит : підручник/ О. М. Колодізєв, В. Ф. Колесніченко – К. : Знання, 2010. – 615 с.
10. Круш, П.В.Гроші та кредит: навч.посібник/ П.В.Круш, В.О.Клименко. -К.: ЦУЛ, 2010. -215 с.
11. Кудряшов В.П. Курс фінансів: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008. – 431с.
12. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – К.: Знания, 2008. – 611 с.
13. Рогач О. І. Міжнародні фінанси. — К.: Либідь, 2003. — 777с. 
14. Світова економіка. Підручник, А.С.Філіпенко, О.І.Рогач, О.І.Шнирков та ін. – К.: Либідь,2000.-582 с. 
15. Щетинін А. І. Гроші та кредит: Підручник/ А. І. Щетинін М-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 429 с.
16. http://24tv.ua/ - телеканал «24тв»