Індекс ділової активності

План

 

  1. Вступ
  2. Фондові індекси, їх види та значення
  3. Розрахунок фондових індексів
  4. Фондові індекси України
  5. Висновок
  6. Список використаних джерел

 

 

 

 

    1. Вступ

 

Фондові індекси часто  називають індексами ділової  активності, оскільки вони відображають зміни в ринковій вартості цінних паперів і опосередковано свідчать про інтенсивність обороту цінних паперів на ринку. Вони характеризують стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих  її галузей і, отже, виконують діагностичну функцію, оскільки підвищення або зниження рентабельності виробництва в галузі чи в економіці в цілому приводить  до змін у ринкових цінах акцій  і до відповідних змін у значеннях  фондових індексів. Поряд з іншими економічними показниками фондові  індекси входять до системи економічного моніторингу стану національної економіки.

Індекси виступають як узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в кожній конкретній країні. Як правило, вони відображають ринкову вартість певного портфеля цінних паперів, ринкову вартість якоїсь усередненої акції або ринкову  капіталізацію певної групи корпорацій.

Індекси ділової активності в галузевому розрізі призначаються  для широкого використання суб'єктами господарювання під час розроблення  проектів програм економічного і  соціального розвитку чи бюджетів, а також є важливими показниками  для інвесторів, що оцінюють інвестиційну привабливість галузей національної економіки.

Вже понад століття фондові  індекси використовуються для інтегральної оцінки стану фінансового ринку, скільки інвесторів цікавить загальний  стан ринку, а не лише динаміка цін  акцій окремого підприємства. Саме тому, майже, всі біржі мають власні системи агрегованих індексів, які  показують рівень та динаміку цін  на певний пакет акцій.

 

 

    1. Фондові індекси, їх види та значення

 

Фондові індекси призначені для відображення поточної кон'юнктури  ринку, стану ділової активності та оцінки тенденцій ринку. Індекси  виступають як узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в кожній конкретній країні. Як правило, вони відображають ринкову  вартість певного портфеля цінних паперів, ринкову вартість якоїсь усередненої  акції або ринкову капіталізацію  певної групи корпорацій.

Фондові індекси часто  називають індексами ділової  активності, оскільки вони відображають зміни в ринковій вартості цінних паперів і опосередковано свідчать про інтенсивність обороту цінних паперів на ринку. Вони характеризують стан та динаміку розвитку як національної економіки в цілому, так і окремих  її галузей і, отже, виконують діагностичну функцію, оскільки підвищення або зниження рентабельності виробництва в галузі чи в економіці в цілому приводить  до змін у ринкових цінах акцій  і до відповідних змін у значеннях  фондових індексів. Поряд з іншими економічними показниками фондові  індекси входять до системи економічного моніторингу стану національної економіки.

Фондові індекси також  є ефективним інструментом аналізу  та прогнозування як коротко-, так і довгострокових змін на ринку цінних паперів. Вони слугують орієнтиром при оцінюванні ефективності управління портфелем цінних паперів і тим самим виконують індикативну функцію. Крім того, індекси є орієнтиром для вибору інвестиційних стратегій великими інституційними інвесторами — пенсійними фондами, страховими та інвестиційними компаніями.

Фондові індекси можуть виступати  також основою для інструментів хеджування на фондовому ринку при використанні їх як базові активи ф'ючерсних і опціонних контрактів.

Як і будь-який економічний  показник, фондові індекси мають  певні недоліки, що обмежують сферу  їх застосування чи хоча б вимагають  обережності в їх використанні. Основним їх недоліком є те, що вони відображають лише кількісні зміни в ринкових цінах акцій, а не причини, які  викликали ці зміни. Крім того, зміни  в ринкових цінах акцій, які фіксуються фондовими індексами, дуже приблизно  відображають інтенсивність торгівлі акціями на ринку.

Фондові індекси поділяють  на інтернаціональні, національні, секторні та субсекторні. Інтернаціональні індекси характеризують стан світового ринку або його певні географічні сектори (Європу, Північну Америку, Далекий Схід тощо). Національні індекси віддзеркалюють активність національного ринку акцій. Секторні індекси відображають стан певного внутрішнього ринку, наприклад ринку акцій, що котируються на певній біржі. Субсекторні індекси характеризують активність у певній галузі економіки.

Серед найбільших груп індексів можна назвати національні (загальноринкові) та субсекторні (галузеві) індекси. Загальноринкові індекси, як правило, охоплюють від 70 до 90% обсягу капіталізації ринку, за даними якого вони обчислюються. Важливе значення мають також індекси "блакитних фішок", що являють собою показники змін цін на акції невеликої кількості найбільших компаній, обсяг торгівлі якими складає левову частку того чи іншого ринку. [5]

 

    1. Розрахунок фондових індексів

 

Фондовий індекс - показник зміни цін певної групи цінних паперів - «індексної корзини». Як правило, абсолютні значення індексів не важливі. Більше значення мають зміни індексу з плином часу, оскільки вони дозволяють судити про загальний напрямок руху ринку, навіть у тих випадках, коли ціни акцій усередині «індексної корзини» змінюються різнонаправлено. У залежності від вибірки показників, фондовий індекс може відображати поведінку якоїсь групи цінних паперів (або інших активів) або ринку (сектора ринку) в цілому. [3]

Розрахунок індексів ділової  активності проводиться за методиками, що використовуються провідними світовими  інвестиційними фондами, банками і  промисловими корпораціями для планування своєї діяльності, на підставі даних, отриманих шляхом опитування на кількох  сотнях найбільших підприємств з  усіх галузей.

Сукупність всієї інформації розбивається на складові за ознакою  приналежності підприємства до певного  регіону і галузі та розраховується частка кожної складової у ВВП.

Визначення індексів ділової  активності проводиться за трьома етапами:

    • збирання первинних даних - відповідей на анкети, що розсилаються учасникам опитування. Від респондентів вимагається не надання числової інформації, а оцінка напряму зміни показника ділової активності (більше, менше і без змін);
    • узагальнення анкетних відомостей за окремими показниками ділової активності. Серед усіх відповідей виділяють три групи:
    • більше, менше і без змін. Отримані показники є дифузними індексами, які визначають частку підприємств, що відзначили позитивні зміни показників ділової активності за відповідний період;
    • обчислення індексів ділової активності - на цьому етапі з усіх дифузних індексів до уваги беруться тільки найважливіші для характеристики ділової активності. [8]

Серед показників ділової  активності, за якими проводиться  опитування, використовуються ті, що пов'язані  з виробництвом, експортом та імпортом, ціноутворенням, складськими запасами та укладеними договорами.

Індекси ділової активності в галузевому розрізі призначаються  для широкого використання суб'єктами господарювання під час розроблення  проектів програм економічного і  соціального розвитку чи бюджетів, а також є важливими показниками  для інвесторів, що оцінюють інвестиційну привабливість галузей національної економіки.

Вже понад століття фондові  індекси використовуються для інтегральної оцінки стану фінансового ринку, скільки інвесторів цікавить загальний  стан ринку, а не лише динаміка цін  акцій окремого підприємства. Саме тому, майже, всі біржі мають власні системи агрегованих індексів, які  показують рівень та динаміку цін  на певний пакет акцій. Переважно, такий пакет акцій складається з акцій кампаній, які належать до різних промислових галузей і фінансової сфери.

Історично першим фондовим індексом був індекс Доу-Джонса, який був розрахований Чарльзом Генрі Доу в 1884 році. Цей індекс являв собою ціну 11 акцій, які торгувались на Нью Йорській Фондовій Біржі, і отримав назву «залізничний індекс», оскільки 9 акцій з 11 були випущені залізничними компаніями. До 1896 року Доу запропонував середній промисловий індекс (DJIA), який визначався як середнє арифметичне значення цін на 12 акцій. У 1928 році число акцій, які використовувались для розрахунку індекса, збільшилось до 30 і надалі залишається незмінним. NYSE (Нью Йорська Фондова Біржа) щопівгодини протягом всього біржового дня оновлює та публікує індекс DJIA.

Отже, фондові індекси - це середні або середньозважені  показники курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового  ринку. Біржові індекси є цифровими  статистичними показниками, які  показують послідовні зміни певних явищ у відсотках.

Фондовий індекс є вимірником доходу, який конкретний власник набору акцій може отримати в майбутньому. Для того, аби біржові індекси  успішно застосовувались, вони повинні  бути:

    • вичерпними і відображати динаміку вартості акцій, реально доступних учасникам ринку за нормальних ринкових умов;
    • стабільними, тобто акції, що представляють кошик цін, не повинні надто часто змінюватись, якщо ж зміни відбуваються, то вони повинні бути обгрунтованими для інвесторів;
    • відтворюваними, тобто учасники ринку, які використовують інформацію, на основі якої був розрахований індекс, повинні отримати те ж саме його значення.

Існує два основних способи  визначення індексів на базі цін акцій  певної групи компаній. Кошик може представляти весь ринок, тобто мати широку базу, або певний сектор ринку, тобто мати вузьку базу. Ціни акцій  кошика зводять до середнього зазвичай шляхом складання – арифметичний індекс – або шляхом перемноження – геометричний індекс. Значення усередненого показника змінюється зі зміною цін  акцій, і при цьому відображає стан ринку чи його сектору.

У випадку арифметичних індексів ціни складають і поділяють на кількість акцій в кошику. В  процесі усереднення, зазвичай, використовують зважені ціни акцій кожної фірми  з урахуванням кількості акцій  у випуску, внаслідок чого компанії з більшою капіталізацією справляють більший вплив на рух індексу. Такі індекси називають зваженими  за ринковою вартістю; DJIA є прикладом  простого арифметичного індексу, а FTSE 100 і Standard & Poor’s 500 – зваженого арифметичного індексу ( індекси, розраховані рейтинговим агентсвом Standard & Poor’s, є найбільш вживаними і зважені по ринкових капіталізація і розраховуються по 100 і 500 акціям найбільших корпораціях США. У сімейство входять також близько 90 галузевих індексів. Спільність розрахунку дає можливість співставити дані по різних секторах).

Геометричні індекси розраховуються шляхом перемноження цін з подальшим  вирахуванням кореня n-ного ступеня, де n – число акцій, взятих для розрахунку індекса. Геометричні індекси не зважуються і потребують перетворення для обліку, а саме, бонусної емісії та емісії звичайних акцій. Прикладами геометричних індексів є британський FT 30 і американський Value Line.

Арифметичний і геометричний індекси для одних і тих  самих акцій, які мають однакове початкове значення, при русі цін  на акції, поводяться по-різному. Геометричний індекс зростає повільніше, а падає  швидше, ніж арифметичний, що зумовлено  методом його розрахунку. Арифметичні  індекси краще відображають приріст  або зниження вартості акцій.

В цілому арифметичні індекси  використовуються частіше для оцінки кон’юнктури ринків, однак нерідко  можна зустріти індекси, які визначені  обома методами. Так, індекс FT 30 –  геометричний, а актуарні індекси Financial Times, наприклад, FTSE 100, - арифметичні (FTSE 100 є найбільш поширеним індексом Великої Британії, що розраховується на базі 100 акцій. Індекс, зважений по ринковій капіталізації, розраховується з 1984 року. Компаній, які входять у вибірку, складають близько 70% загальної капіталізації фондового ринку Великої Британії.

Більшість фондових індексів розраховуються на основі ціни акцій  і не враховують розміру виплачуваних дивідендів. Але деякі з них, такі як DAX 30, являють собою індекси  сумарного річного доходу на капітал. Такі індекси визначаються без урахування податків з припущенням, що дивіденди  виплачуються на дату, після якої акція  втрачає право на черговий дивіденд, і одразу реінвестуються. [4]

Отже, біржові індекси  давно стали індикаторами стану  фінансового ринку та економіки  в цілому, які широко використовуються в професійній діяльності інвесторів та аналітиків.

 

    1. Фондові індекси України

 

В умовах глобалізації світової економіки індекси фондового  ринку є основними показниками  стану фінансового ринку. В даний  час сотні фондових (біржових) індексів розраховуються біржами, міжнародними інвестиційними банками, інформаційними агентствами та іншими інфраструктурними утвореннями. Таким чином, і в Україні біржові індекси є важливим інструментарієм для вітчизняних та іноземних інвесторів у складі загальної фінансової інформації для прийняття ними інвестиційних рішень.

Фондові індекси були придумані  для, того щоб інвестори бачили тенденції  розвитку фондового ринку. На їх підставі експерти прогнозують подальшу поведінку  ринку. Якщо економіка певної країни демонструє хороші темпи зростання, то інвестори всього світу намагаються  купувати акції її компаній. Це викликає не тільки зростання цін цих акцій, а й зростання курсу національної валюти держави. Зростають національні  індекси - зростає національна валюта. Розрахунок індексу відбувається на основі акцій провідних компаній, кількість яких в залежності від  індексу може досягати 100 і більше штук.

Як правило, абсолютні  значення індексів не важливі. Більше значення мають зміни індексу  з плином часу, оскільки вони дозволяють судити про загальний тренд руху ринку, навіть у тих випадках, коли ціни акцій усередині «індексної корзини» змінюються у різних напрямках. Залежно від вибірки показників, фондовий індекс може відображати поведінку  якоїсь групи цінних паперів (або  інших активів) або ринку (сектора  ринку) в цілому. Ідеальний біржовий індекс повинен виконувати наступне: своєчасно відображати всі зміни  на ринку, допомагати трейдеру за допомогою технічного аналізу робити прогноз подальшого напрямку руху ринку, допомагати інвесторам вигідно робити ставки, служити основою для створення найкращого портфеля в категоріях «дохідність» і «надійність», бути зручним інструментом для опціонних і ф'ючерсних контрактів з можливістю хеджування будь-яких ризиків, відображати базову величину доходу, яку може отримати трейдер, допомагати оцінювати якість роботи компаній у порівнянні з середніми значеннями і ринком в цілому.

Україна являє собою десятку  торгових майданчиків і величезну  кількість цінних паперів, щохвилини  генерується величезна кількість  необхідної для прийняття інвестиційних рішень фінансової інформації. У зв'язку з цим інформаційна функція фондових індексів набуває важливого значення, оскільки саме фондові індекси дозволяють учасникам фондового ринку знижувати обсяг інформаційного потоку, орієнтуватися на істотну і ігнорувати несуттєву інформацію, і спрощують тим самим процес прийняття інвестиційних рішень в стрімко мінливих економічних умовах. [6]

Базовим для розрахунку основних біржових індексів в Україні став 1997 рік. Саме тоді почали вираховувати КАС-20 та дві його модифікації –КАС -20 (S) простий та КАС-20(W) зважений, SB50Ukraine, КР-Драгон, Wood-15, Business Partners INDEX-SGU, ProU-50 та актуальний до сьогодні індекс ПФТС (Першої Фондової Торгової Системи). Усі ці індекси не мали єдиного підходу та методології обчислення, були індикаторами різних галузей економіки, мали не однакову періодичність розрахунку, відрізнялися «індексними кошиками».

Проте, у 2007 році список поповнили  Український торговельний індекс UTX, а у 2009 – Індекс Української біржі, у 2010 – Український зважений індекс широкого ринку UAI-50.

Наголошуємо, що на 2011 рік  основними індикаторами ринку є  індекси вітчизняних фондових торгівельних майданчиків-лідерів – ПФТС та УБ, що будуть детальніше проаналізовані нижче.

Індекс ПФТС – Ця біржа  протягом багатьох років була основним фондовим майданчиком України. До 2009 року (до появи Української біржі) вона була фактично монополістом у  цій сфері. До «індексного кошика»  належать найбільш ліквідні акції 20-ти вітчизняних емітентів, за якими  укладається найбільша кількість  угод. Їх список переглядається щомісячно  як і у світових фондових індексів. Розрахунок відбувається щоденно, в  його основі лежить середньозважена  ціна за угодами на біржі. На сьогодні індекс ПФТС єдиний з вітчизняних  входить у список основних фондових індексів світу. Міжнародна фінансова  корпорація визнала індекс ПФТС як єдиний індикатор внутрішнього стану  українського фінансового ринку. З  квітня 1998 року біржовий індекс ПФТС включений системи індексів МФК до індексу IFC Frontier.

Індекс ПФТС – ціновий  індекс, зважений за обсягом емісії (free float), що реально доступна для широкого кола інвесторів. «Індексний кошик» ПФТС складається з акцій 20 емітентів. Перелік акцій для розрахунку індексу ПФТС формується Індексним комітетом ПФТС з цінних паперів, що входять до Списку ПФТС, на підставі даних про ринкову капіталізацію, обсяг торгів, кількість угод та інших факторів, що впливають на ліквідність акцій. Індекс ПФТС розраховується на підставі Правил розрахунку індексу ПФТС та Положення про індексний комітет. [7]

Динаміка фондового індексу  ПФТС за 2011 рік та перший квартал 2012 року [1]:

 

Індекс Української біржі UX – цей показник, виходячи з назви, розраховується на основі обсягу торгів на Українській біржі. «Українська біржа» почала розраховувати фондовий індекс (UX) 26 березня 2009 року. До індексного кошику увійшли 10 найбільш ліквідних акцій, що обертаються на біржі: «Алчевський металургійний комбінат», «Азовсталь», «Західенерго», «Єнакіївський металургійний завод», «Мотор Січ», «Райффайзен Банк Аваль», «Укрнафта», «Укрсоцбанк», «Укртелеком» і «Центренерго». Індекс розраховується в режимі реального часу, значення індексу публікуються на сайті біржі кожні 15 секунд.

Індекс транслюється всім учасникам торгів «Української біржі» через біржову робочу станцію. Інвестори  можуть отримувати значення індексу  без затримки через сайт біржі, а  також через інформаційні агентства. [7]

Динаміка фондового індексу  Української біржі за 2011 рік та перший квартал 2012 року [2]:

 

Можна стверджувати, що на відміну від восьми інших фондових майданчиків, які довгі роки безуспішно намагалися конкурувати з ПФТС, Українська біржа з легкістю перетягнула на себе мало не половину вітчизняного фондового ринку. Тобто, зміни величини індексів ПФТС та УБ тісно взаємопов’язані між собою, що пояснюється відображенням ними реальної ситуації на фондовому ринку у світі та в Україні. Їх відмінність зумовлена в основному різними обсягами торгів на цих майданчиках, але як видно з графіків, основний тренд є дуже схожим.

Збіг у поведінці індексів може служити доказом аналогічності  підходу до цієї проблеми з боку різних творців індексів. [9]

Крім індексу ПФТС та Української  біржі (UX), в Україні існує ще кілька фондових індексів, проте вони розраховуються не біржами, а інвестиційними компаніями і мають локальну сферу застосування.

 

    1. Висновок

 

Індекси ділової активності в галузевому розрізі призначаються  для широкого використання суб'єктами господарювання під час розроблення проектів програм економічного і соціального розвитку чи бюджетів, а також є важливими показниками для інвесторів, що оцінюють інвестиційну привабливість галузей національної економіки.

Фондові індекси призначені для відображення поточної кон'юнктури  ринку, стану ділової активності та оцінки тенденцій ринку. Індекси  виступають як узагальнюючі характеристики макроекономічної ситуації та інвестиційного клімату в кожній конкретній країні. Як правило, вони відображають ринкову  вартість певного портфеля цінних паперів, ринкову вартість якоїсь усередненої  акції або ринкову капіталізацію  певної групи корпорацій.

Фондові індекси поділяють  на інтернаціональні, національні, секторні та субсекторні.

Серед найбільших груп індексів можна назвати національні (загальноринкові) та субсекторні (галузеві) індекси. Загальноринкові індекси, як правило, охоплюють від 70 до 90% обсягу капіталізації ринку, за даними якого вони обчислюються. Важливе значення мають також індекси "блакитних фішок", що являють собою показники змін цін на акції невеликої кількості найбільших компаній, обсяг торгівлі якими складає левову частку того чи іншого ринку.

Розрахунок індексів ділової  активності проводиться за методиками, що використовуються провідними світовими  інвестиційними фондами, банками і  промисловими корпораціями для планування своєї діяльності, на підставі даних, отриманих шляхом опитування на кількох сотнях найбільших підприємств з усіх галузей.

Фондові індекси - це середні або середньозважені показники курсів цінних паперів, як правило, акцій, що дають найкомпактнішу картину про стан і динаміку фондового ринку.

Основними індексами в  Україні являються індекс ПФТС та Української біржі (UX), але в Україні існує ще кілька фондових індексів, проте вони розраховуються не біржами, а інвестиційними компаніями і мають локальну сферу застосування.

 

 

 

 

    1. Список використаних джерел

 

    1. PFTS Index. Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://charts.finance.ua/ua/stock/indices/~/1/pfts/36.
    2. Ukrainian Equities Index (UX). Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://charts.finance.ua/ua/stock/indices/~/1/ux/36.
    3. Берзон Н.І., Аршавський А.Ю., Буянова Є.А. Фондові індекси / / Фондовий ринок / Под ред. Н.І. Берзон. - 3-е вид. - М.: Віта, 2002. -559 С.
    4. Дубок В.М. Фондові індекси та методи їх розрахунку. Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://libfor.com/index.php?newsid=702.
    5. Еш С.М. Фінансовий ринок. Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://ebooktime.net/book_40.html.
    6. Кривоніс Л.А. Фондові індекси України: реалії та перспективи. Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://libfor.com/index.php?newsid=664.
    7. Родіонов В.М. Фондові індекси та порядок їх розрахунку. Електронний ресурс. - Режим доступу : // http://www.ufin.com.ua/analit_mat/rzp/162.htm.
    8. Розпорядження Кабінету Міністрів від 1 квітня 2004 р. N 208-р «Про схвалення Концепції створення системи рейтингової оцінки регіонів, галузей національної економіки, суб'єктів господарювання». Електронний ресурс. - Режим доступу : // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/208-2004-р.
    9. Чалдаева Л. А. Економіка та організація фондової біржі: Навчальний посібник. - М.: економіст, 2006. - 332с.

 


Індекс ділової активності