Інформаційні ресурси. Види інформаційних ресурсів та їх властивості

Міністерство освіти і науки  України

Національний університет  «Львівська політехніка»

ДОПОВІДЬ

на тему:

«Інформаційні ресурси. Види інформаційних  ресурсів та їх властивості»

Львів – 2012

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, скорочень і  термінів 2

Вступ 3

Поняття і класифікація інформаційних ресурсів 5

Перелік посилань 16

Перелік умовних позначень, скорочень і термінів

БД –  бази даних

ІР –  інформаційні ресурси

ІС –  інформаційні системи

ІТ –  інформаційні технології

Вступ

Одне з визначень суспільства, яке йде на зміну існуючому (поряд  з такими, як постіндустріальне, інфраструктурне, глобальне) – інформаційне суспільство. В інформаційному суспільстві інформація починає відігравати роль одного з основних економічних ресурсів, під впливом котрого змінюються форми економічної діяльності, види й типи підприємств та установ, соціальні  стосунки; він стає таким же національним ресурсом, як надра, вода, ліси тощо. Збереження, розвиток та раціональне використання цього стратегічного ресурсу  майбутнього є завданням величезної ваги для будь-якого суспільства. Зростаюча залежність від наявності  інформації, рівня розвитку та ефективності використання засобів її обробки  та передачі призвела до виникнення такого поняття як інформаційні ресурси. Потужність і сила сучасних суспільств визначається об’ємом і інтенсивністю використання інформаційних ресурсів, а доступ до них являється важливим фактором соціально-економічного розвитку. Поступово  основною цінністю для суспільства  і людини стають інформаційні ресурси. А такі специфічні властивості як можливість багатократного використання, а також набуті ними властивості  ресурсів економічних, роблять інформаційні ресурси ефективним фактором економії інших видів ресурсів (матеріальних, фінансових та інших). Інформаційні ресурси  становлять велику цінність для держави  і тому її обов’язком є забезпечення широких можливостей для того щоб потенціал інформаційних  ресурсів працював на досягнення сталого  економічного розвитку, зміцнення демократії, збереження власної соціально-культурної ідентичності.

З розвитком інформаційного суспільства  в Україні все більше фахівців звертають увагу на вдосконалення  формування і використання ІР. З’являються  все більше публікацій у цій сфері, на державному рівні розробляються  проекти законів щодо вдосконалення  державної системи ІР та їх більш ефективного використання. Але безумовно багато питань залишаються невирішеними і якщо розробка теоретичного рівня є більш-менш задовільною, то практична реалізація задекларованих програм залишає бажати кращого.

Поняття і класифікація інформаційних ресурсів

На початку третього тисячоліття  інформація стає одним із найбільш важливих ресурсів. Зростаюча залежність від наявності інформації, рівня  розвитку та ефективності використання засобів її обробки та передачі призвела до виникнення такого принципово нового поняття як інформаційні ресурси, яке  є центральним поняттям даної  роботи. Тому доцільно призвести ряд  трактувань та визначень цього терміну.

За тлумачним словником, слово "ресурси" походить від французького ressourse – допоміжні засоби (грошові кошти, цінності, запаси, можливості, джерела прибутків тощо) . Наявність корисних ресурсів у будь-якій сфері діяльності – це гарантія і застава її стабільності та процвітання.

До останнього часу в складі ресурсів виділяли матеріальні, енергетичні, трудові, фінансові, технологічні.

Із кінця 1970-х років у наукове  і практичне життя стало широко входити шосте поняття: інформаційні ресурси. Їх не можна розглядати як різновид інших – вони існують  самостійно і мають власні унікальні  властивості та велике суспільне  значення і впливають на всі суспільні  процеси.

За своєю значимістю ІР не тільки не поступаються іншим видам стратегічної сировини, але і відносяться до найбільш важливих ресурсів, що визначає насамперед інтелектуальну, а також  економічну, політичну і військову  міць їхнього власника. Тобто ресурси (матеріальні, енергетичні, інформаційні) є необхідними елементами людської діяльності. Вони виробляються, перетворюються, використовуються тощо.

Згідно законодавства ІР визначається як "сукупність документів в інформаційних  системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо)" . ІР науково-технічної інформації – рушійна сила прогресу – законом визначено як "систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях".

Визначення ІР як сховищ документованої інформації відображає аспект масиву документів достатньо, але аспект потоку документів – недостатньо.

Деякі вітчизняні та зарубіжні вчені  вважають доцільним відносити до складу ІР сучасні ІС, ІТ, а в окремих  випадках і персонал, що опрацьовує інформацію.

ІР являє собою симбіоз знань  та інформації.

Інформація – це відомості про  суб’єкти, об’єкти, явища і процеси.

Згідно законодавства України  інформація – відомості, подані у  вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих  або нерухомих зображень чи в  інший спосіб.

Знання – сукупність фактів, закономірностей, відносин, евристичних правил, що відбивають рівень знайомства з проблемами деяких предметних галузей.

За європейськими стандартами, знання – це комбінація даних (інформації у формі, придатній для автоматизованої  обробки її засобами обчислювальної техніки) та інформації, до яких додається  точка зору, навички та досвід експерта, що дає вагомий результат, який може бути використано для прийняття  рішень. Знання може бути вичерпним  та/або вузьким, індивідуальним та/або  колективним .

За іншим визначенням дані –  це результат простого збору визначених фактів; інформацією вони стають лише при зв’язуванні у щось корисне, комбінацію хто, що, де і як. У свою чергу знання – це розуміння, як і чому щось відбувається. На жаль, українське законодавство взагалі не визначає поняття "знання".

Найбільш прийнятним варіантом  термінологічного визначення ІР є такий: "Це окремі документи і масиви документів, результати інтелектуальної, творчої та інформаційної діяльності, бази та банки даних, всі види архівів, бібліотеки, музейні фонди та інші, що містять відомості і знання, зафіксовані на відповідних носіях інформації, є об’єктами права  власності всіх суб’єктів України  і мають споживчу вартість (політичну, економічну, соціокультурну, оборонну, історичну, ринкову, інформаційну тощо)".

ІР – це інтелектуальний ресурс, фактор колективної творчості і  головні труднощі в розумінні  його природи і функцій полягають  у розкритті механізму перетворення знань на силу, способів його впливу на матеріальні фактори прогресу. Але сам по собі ІР не рухає системи. Її рушіями виступають матеріальні  сили, енергетичні і трудові фактори. ІР немов фермент перетворює ці матеріальні  фактори з латентного в активний стан і спрямовує їх у задане русло.

Виділяють сім основних особливостей ІР:

– на відміну  від інших видів ресурсів (зокрема  матеріальних) ІР практично невичерпний;

– з  використанням ІР не зникає, а зберігається і навіть збільшується;

– ІР не є самостійним і сам по собі має лише потенційне значення. Тільки поєднуючись з іншими ресурсами  – досвідом, працею, кваліфікацією, технікою, енергією, сировиною –  він є рушійною силою;

– ефективність застосування ІР пов’язана з ефектом  повторного виробництва знань. Інформаційна взаємодія дозволяє одержати нові знання ціною менших витрат, порівняно з  витратами праці, енергії, часу на його пряме генерування;

– ІР є  формою безпосереднього включення  науки до складу виробничих сил. В  індустріальному суспільстві наука  виступає опосередкованою і безпосередньою продуктивною силою. Посередником при  цьому виступають машини, нові матеріали  і препарати. Радикально змінюється характер дії ІР: продуктивність праці  підвищується не на проценти, а на порядки  в 10-100 разів. Здійснюється перехід до тематичних виробничих систем, основою  функціонування яких служать ІР та інформаційні зв’язки;

– ІР виникають  в результаті не просто розумової  праці, а її творчої частини;

– перетворення знань в ІР залежить від можливості їхнього кодування. Існують дві  форми ІР як відчужуваних знань, що стають повідомленнями: пасивна і  активна. Модель – це опис системи, що відображає певну групу її властивостей. Програма і проспект – кінцеві, синтетичні форми існування ІР у його життєвому  циклі. Модель, алгоритм, програма, проект і особливо бази знань – виступають активними формами ІР. Книги, статті, патенти, бази даних є пасивними  формами.

Певні ІР у державі набувають  статусу національних.

Національні інформаційні ресурси  – це вся належна Україні інформація, включаючи окремі документи і  масиви документів, незалежно від  змісту, форми, часу і місця їх створення, форми власності, а також кінцеві  результати інтелектуальної, творчої  діяльності, зафіксовані на будь-яких носіях інформації, доступні для використання особою, суспільством і державою через засоби масової інформації та телекомунікації, архіви, бібліотеки, музеї, фонди, банки даних, публічні виступи, художньо-виконавську діяльність тощо.

Національні ІР формуються в результаті діяльності органів державної влади, державних і недержавних підприємств, суспільних, наукових, навчальних і  інших організацій. Вони можуть бути державними й недержавними, знаходитися  у власності й володінні громадян, органів державної влади, органів  міського самоврядування, організацій  і суспільних об’єднань.

Наслідки технологічних інновацій  прискорили революцію у відтворенні  і розповсюдженні ІР. На відміну  від багатьох галузей матеріального  виробництва ІР буде відігравати  зростаючу роль як в економіці  окремих країн, так і в світовій економіці. Ця роль визначається фундаментальними інтеграційними процесами, що відбуваються в людському суспільстві, особливо процесом інформаційної інтеграції людства, що забезпечується бурхливим  розвитком міжнаціональної інфраструктури, включаючи комунікаційні мережі і центри накопичення і передачі інформації. Виникнення індустрії ІР призвело до радикальної зміни структури  робочої сили. В найбільш розвинутих країнах більше половини всіх працюючих  зайнято в індустрії ІР. Це пояснюється  випереджаючим ростом нової галузі в порівнянні з іншими галузями економіки.

Життєдіяльність будь-якого члена  суспільства супроводжується потоком  інформаційних повідомлень, які  фіксуються на папері, фотознімках, в  комп’ютерах і перетворюються на ІР. Частина цих ресурсів є індивідуальною власністю і може бути недоступна для інших людей. Ця частина являється  розширенням внутрішніх ІР, що містяться  в пам’яті людини.

ІР можна класифікувати за такими ознаками:

– приналежність  ресурсу до певної організаційно-технологічної  системи (наприклад, бібліотечної мережі, засоби масової інформації, корпоративної  системи);

– спосіб виділення об’єктів обліку (твори, документи, видання, БД, інтернет-сторінки, сайти, тощо);

– призначення  ресурсу (масова інформація, освіта, бізнес, переписка);

– зміст  ресурсу (тематичний, об’єктний, функціональний);

– видовий  склад ресурсу (види документів);

– джерело  інформації (національне або закордонне, офіційне або неофіційне тощо);

– правовий статус ресурсу (публічні документи, об’єкти  інтелектуальної власності, спам, таємні документи, тощо);

– структурний  тип ресурсу, що включає: можливість виділення даних від програм  та представлення, формати, кодування, інше;

– відкритість  ресурсу (відкритий або з обмеженим  доступом);

– ступінь  структурованості інформації;

– спосіб розповсюдження і носій;

– мова ресурсу.

Крім того ІР мають ряд характеристик. Основними характеристиками продуктивності є:

– пропускна  спроможність;

– час  відгуку;

– час  затримки.

Не менш важливою характеристикою  ІР є його вартість. При цьому  вартість ІР визначається не тільки (і  не стільки) вартістю використаних при  його створенні програмних засобів  а і вартістю інформації, яка в  нього закладена .

Продукування ІР є одним з  основних завдань інформаційного суспільства. Під продукуванням ІР звичайно розуміють  створення нових видів ІР на основі існуючих даних, інформації, знань.

Для створення ефективних ІР необхідно  провести повний і ґрунтовний аналіз даних, інформації та знань, які закладаються у ресурс; визначити взаємозв’язки  між ними. Це є основною проблемою  при створенні автоматизованих  засобів розробки ІР.

Історично першою технологією продукування ІР є ручна обробка даних, інформації, знань. Зараз все більшого поширення  набувають автоматизовані системи  продукування ІР. До них можна віднести засоби автоматизації розробки та наповнення БД, інформаційних колекторів тощо.

Процес  продукування ІР потребує реалізації декількох етапів:

– формалізація;

– визначення параметрів ресурсу;

– інтеграція;

– захист;

– визначення засобів;

– системна інтеграція технології.

На першому етапі вирішується  задача формалізації створення того чи іншого ресурсу. ІР повинен дозволяти  вирішувати певні задачі (існуючі  або потенціальні), а тому має  задовольняти ряду вимог. На даному етапі  проводиться формальний опис таких  вимог, який представляє собою опис на певній мові ресурсу, що розроблюється  – від мети створення до засобів  реалізації. Для формалізації може бути використана структурована  природна мова, умови, характеристики, моделі, правила тощо.

На другому етапі визначаються конкретні параметри необхідного  ресурсу. Серед них можуть бути спосіб та порядок доступу, характеристики інформації (даних, знань), що зберігаються, об’ємом даних, структура ресурсу, тощо.

Важливим питанням є інтеграція ІР з іншими ресурсами та з ІС користувача.

Інтеграція ІР може проходити на трьох рівнях:

– рівень файлів;

– рівень операційного середовища;

– рівень інформаційно-телекомунікаційних систем;

Інтеграція ІР може бути досягнута  за рахунок визначення єдиних стандартів взаємодії ресурсів. Прикладом такого стандарту може бути клас стандартів OSI (Open Systems Interconnection reference model).

Дуже важливою на сьогодні є задача забезпечення захисту ІР, тому що у  інформаційному суспільстві знання, інформація, дані стають найбільшою цінністю. Все це призводить до необхідності урахування питань безпеки при розробці ресурсу на абонентському, канальному і мережевих рівнях.

Для цього використовуються організаційні  і технічні методи та засоби захисту. На абонентському рівні застосовуються системи розмежування та розподілу  прав доступу до засобів доступу  інформаційно-комунікаційної мережі. На канальному рівні застосовуються методи сегментації та логічної структуризації інформаційних потоків та відповідні технічні засоби, як то мережеві маршрутизатори та мережеві екрани та криптографічні методи за засоби захисту від несанкціонованого  доступу. Для забезпечення адекватної цінності ІР захисту інформації пропонується застосування системи управління безпекою організаційної структури, яка об’єднує методи і засоби захисту в єдину  систему (Security Manager).

За визначеними на попередніх етапах відомостями обираються засоби створення  ІР. Варто визначити, що створення  комп’ютеризованої інформаційно-комунікаційної системи не завжди є виправданим. Якщо приймається рішення про  доцільність створення саме комп’ютерного  ресурсу, то для його створення (або  для створення окремих його частин) можливе використання існуючих технологій автоматизації розробки БД, інформаційних  сховищ та інформаційних колекторів.

Продукування ІР являє собою  циклічний процес. ІР повинен постійно розвиватися. Після реалізації ресурсу  або навіть певної його частини виникають  нові задачі, які призводять до необхідності нового циклу вдосконалення. Крім зазначеного  порядку роботи можливий і зворотній  шлях – повернення на попередній етап продукування ІР.

При проектуванні ІР необхідно визначити, які засоби обробки інформації він  має реалізувати.

Важливою задачею є організація  пошуку у ІР. Можна виділити такі методи пошуку:

– повний перебір;

– індексація;

– класифікація;

– тегування .

Кожен з методів має свої переваги і недоліки. В залежності від виду ресурсу доцільно використовувати  ті чи інші методи пошуку. Для забезпечення ефективного пошуку засоби пошуку необхідно  передбачити ще при проектуванні ІР.

Пошук інформації досить часто організовується  ієрархічно, тобто ведеться пошук  у результатах попереднього пошуку. У таких випадках пошук буде проводитися  швидше, якщо зберігати проміжні результати пошуку. Таким чином можна не починати пошук спочатку. Однак такий підхід складно застосувати у деяких пошукових системах, так як він  вимагає додаткових ресурсів. Тому досить часто ієрархічний пошук  реалізується простим додаванням нової  умови до попередніх (наприклад, у  пошуковій системі Google).

Використання індексації, класифікації та тегування вимагає первинної обробки інформації. Така обробка включає аналіз інформації з метою її класифікації. Таким чином неструктуровану інформацію можна певним чином структурувати. Аналіз документів може проводитись за змістом або за діями користувачів. Аналіз за діями користувачів дозволяє з’ясувати, наскільки документ відповідає визначеним для нього ключовим словам чи класам.

Таким чином, можна стверджувати, що для досягнення конкурентоспроможності організаційної структури на ринку  їй необхідно розробляти ІР та системи  їх обробки. Тому дуже актуальним є  питання визначення єдиного універсального підходу, який дозволив би приймати обґрунтовані рішення та обирати оптимальні засоби та методики для продукування ІР. У всіх сформованих до теперішнього часу напрямків теоретичних досліджень ІР по суті досліджуються одні й ті ж проблеми роботи з ІР, однак в кожному напрямку досліджень вибраний певний пласт цих ресурсів. Оскільки інтеграційні процеси домінують на сучасному етапі розвитку цивілізації, створення єдиної теоретичної основи вивчення ІР дозволяє розкрити фундаментальний характер їх формування і використання для забезпечення функціонування і прогресу людства. Аналіз стану ІР країни, вивчення інформаційних потреб різноманітних категорій користувачів указують на значну різноманітність видів ІР по формах представлення інформації, технологіях та організаційних рішеннях щодо їх зберігання та використання. Водночас накопичилася і множина проблем, які у своїй більшості є загальними для всієї сфери формування й використання ІР. Формування системи управління ІР для України на даному етапі її розвитку стає стратегічним напрямком і потребує від органів державної влади вирішення проблем, що виникають із єдиних методологічних позицій.

Перелік посилань

1. Антопольский А.Б. Проблемы учета и регистрации информационных ресурсов [Текст] / А.Б.Антопольский // Проблемы информатизации.– 2008.– №2.– С.33-40.
2. Бакут П.А. Информационные ресурсы – вопросы теории и практики / П.А.Бакут // Научно-техническая информация. Серия "Организация и методика информационной работы.– 2007.– №11.– С.16-23.
3. Библиотеки и информационные ресурсы в современном мире науки, культуры, образования и бизнеса [Текст]: (Материалы 14-й Международной конференции "Крым 2007"), Алушта 9-17 июня 2007 г.– К.: НПБ Украины, 2007.– 75с.
4. Боднар І.Р. Міжнародна інформація [Текст]: навч. посіб. / І.Р.Боднар.– Львів: Львівська комерційна академія, 2005.– 108с.