Інженерна психологія

СЛОВНИК

Інженерна психологія - наукова дисципліна, що вивчає закономірності  інформаційної взаємодії людини та техніки задля їх використання під час проектування, створення та експлуатації систем “людина – машина”.

Технічний прогрес - процес безперервного удосконалення засобів виробництва і предметів праці, а також розвитку й впровадження новітньої технології з метою підвищення ефективності виробництва. За сучасних умов з посиленням взаємозв'язку науки, техніки, комп'ютеризації виробництва Т.п. набуває широкого змісту і стає по суті науко-во-технічним прогресом, який полягає головним чином в удосконаленні виробничого апарату, техніки і технології, введенні нових методів виробництва і організації праці безпосередньо на підприємствах. Науково-технічний прогрес неможливий без оновлення діючого виробничого устаткування. заміни фізично і морально застарілих технічних засобів більш продуктивними та ефективними, без якісних змін матеріалів і сировини, що з них виготовляють промислову продукцію, без удосконалення технологій виробництва та широкої комп'ютеризації його, вдосконалення й ефективного використання сучасних систем інформації.

Промисловість — найважливіша галузь народного господарства, що справляє вирішальний вплив на рівень розвитку продуктивних сил суспільства; це сукупність підприємств (заводів, фабрик, шахт, електростанцій), зайнятих виробництвом знарядь виробництва як для самої промисловості, так і для інших галузей народного господарства, а також видобутком сировини, матеріалів, палива, виробництвом енергії, заготівлею лісу і подальшою обробкою продуктів, отриманих у промисловості або вироблених у сільському господарстві

Механізація і автоматизація - головний напрям науково-технічного прогресу, вищий ступінь механізації виробництва, при якому ручна праця замінюється машинною як на основних, так і на допоміжних взаємопов'язаних операціях, на роботах по створенню певного виробу або виконанню закінченого виробничого процесу. Комплексна механізація створює умови для повної автоматизації виробництва.

Соціально-економічні потреби суспільства - віддзеркалюють умови життєдіяльності людини як члена суспільства. Їх обсяг і кількість прямо залежить від загального стану і динаміки розвитку культури, етики та духовності суспільства, а також ставлення людей до економічних умов їх життєдіяльності, які дають їм задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того, щоб мати і володіти такими умовами.

Гуманізація трудової діяльності означає зміну змісту та умов праці, котра пов’язана з удосконаленням техніки та технології внаслідок впливу науково-технічного прогресу. Мета гуманізації праці – сприяти зростанню її змістовності, найкращому пристосуванню матеріально-технічної бази виробництва до людини, широкій участі працівників у процесах управління та вирішення виробничих завдань на підприємствах.

Психологія - наука, що вивчає психіку в її розвитку в тваринному світі (в філогенезі — порівняльна психологія), в походженні і розвитку людства (в антропогенезі — палео- та історична психологія), в розвитку кожної людини (в онтогенезі — вікова психологія) і виявленні в різних видах діяльності. Має свій предмет, об’єкти, завдання, теорії і методи. Взаємодія окремих розділів психології і вузькоспеціальних психологічних наук моделюється деревом психологічної науки.

Фізіологія - наука про життєдіяльність організмів, їх окремих систем, органів і тканин і регуляції фізіологічних функцій. Фізіологія вивчає також закономірності взаємодії живих організмів з довкіллям, їх поведінка в різних умовах.

Системотехніка - вивчає питання планування, конструювання й поведінки складних інформаційних систем, основу яких становлять обчислювальні машини.

Кібернетика - наука про процеси управління в складних динамічних системах, що ґрунтується на теоретичному фундаменті математики і логіки (взагалі на формальних мовах), а також на застосуванні обчислювальної техніки (комп’ютерів).

Інформаційні технології - сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, опрацювання, передачі, подання інформації за допомогою комп’ютерів та комп’ютерних комунікацій

Працездатність людини - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при максимальній її інтенсивності або тривалості.

Зовнішнє середовище - це сукупність елементів, які не входять до складу організації, але справляють на неї певний вплив

Система “людина-машина” (СЛМ) - система, до якої входять оператор (або група операторів) та машина, за допомогою якої він (вони) здійснюють трудову діяльність.

Розподіл функцій у СЛМ -  визначення дій та операцій, що виконуються людиною та машиною для забезпечення ефективності системи.

Приймання інформації - приймання інформації людиною-оператором необхідно розглядати як процес формування перцептивного образу, тобто суб'єктивного відображення у свідомості людини властивостей об'єкта, що на неї діє.

Зберігання та переробка інформації - сукупність перцептивних та інтелектуальних процесів, за допомогою яких оператор здійснює перетворення інформації щодо об’єкта керування та цілеспрямований вплив на нього. 

Прийняття рішень - здійснення вибору належної сукупності дій з низки альтернатив.

Керуванні дії оператора - система рухів та мовного управління СЛМ, завдяки якій оператор реалізує прийняте рішення у формі вводу відповідної інформації у машину.

Групова діяльність операторів - здійснення групою операторів вибору з низки альтернатив в умовах взаємного обміну інформацією для вирішення загальної для усієї групи задач. 

Проектування засобів відображення інформації. Особливий інтерес для інженерної психології становлять ті технічні компоненти СЛМ, з якими має справу людина. Це перш за все різні технічні засоби відображення інформації (ЗВІ), що взаємодіють із сенсорним входом людини, і технічні засоби введення інформації, завдяки яким людина впливає на функціонування СЛМ.

Конкретні типи ЗВІ, їхня кількість і розташування визначаються характером функцій оператора у СЛМ, особливостями його діяльності, а також психофізіологічними особливостями самої людини-оператора. Різноманітність ЗВІ зумовила появу і різних форм їхньої класифікації.

1. За функцією інформації, що видається, ЗВІ діляться на командні (цільові) і ситуаційні (контрольні). Командні індикатори відображають мету управління, якої потрібно досягти, і надають відомості про необхідні дії. Такими індикаторами є командні табло («Стій», «Іди») або командні прилади пілота при здійсненні посадки, або судновий телеграф, що задає напрямок руху судна чи кількість обертів двигуна, тощо.

Ситуаційні індикатори дають інформацію не тільки про відхилення технологічного процесу від заданої програми, а й про окремі показники цього процесу (різні датчики, розташовані на панелі приладів водія, на щиті управління оператора енергосистем тощо).

2. За способом використання інформації індикатори поділяються на три групи: прилади контрольного, якісного, кількісного надання інформації.

За допомогою приладів контрольного надання інформації оператор вирішує задачу типу «так чи ні»: працює певний прилад чи ні, в нормі параметри його роботи чи ні. Для цього застосовують сигнальні лампочки, табло, звукові сигнали, інколи стрілкові прилади, на яких позначені межі допустимих відхилень параметрів.

На індикаторах якісного відображення подається інформація про спрямованість змін необхідного параметра (наприклад, збільшується він чи зменшується), характер відхилення (вліво—вправо) тощо.

Індикатори кількісного відображення інформації передають її в числових значеннях параметра, що контролюється. До цієї групи відносять більшість використовуваних приладів та індикаторів.

3. За модальністю сигналу індикатори поділяються на зорові, акустичні, тактильні тощо.

Психофізіологічні характеристики і особливості приймання інформації людиною-оператором ми розглядали

4. За формою сигналу, тобто за відношенням властивостей сигналу до властивостей об'єкта, розрізняють абстрактні і зображувальні ЗВІ.

У першому випадку сигнали передаються у вигляді абстрактних символів (цифри, літери, геометричні фігури тощо), які у закодованому вигляді відображають стан об'єкта управління. В другому випадку інформація передається у формі зображення, що характеризується схематизацією, деталізацією, а також кількістю відображених властивостей об'єкта.

5. За рівнем деталізації інформації ЗВІ можуть бути інтегральними і детальними.

На інтегральних індикаторах інформація подається в узагальненому вигляді, що скорочує час її пошуку і синтезування (графік функціонування технологічного процесу, діаграми, номограми). Спостерігаючи за певним процесом, оператор може відшукати необхідну йому деталізовану інформацію для прийняття ефективного рішення і вибору керуючого впливу.

Засоби відображення інформації є технічною основою побудови інформаційної моделі процесу управління, з якою працює оператор.

Для створення умов ефективної діяльності оператора інформаційна модель має відповідати трьом основним вимогам:

• за змістом, адекватно відображаючи об'єкт управління і довколишнє середовище;

• за кількістю інформації, забезпечуючи оптимальний інформаційний баланс;

• за формою і композицією, слугуючи завданням управління і враховуючи психофізіологічні можливості оператора.

Адаптація - процес і результат ефективної взаємодії особистості із середовищем, в результаті якого встановлюється відповідність між загальним рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що визначає безупинний розвиток особистості.

Адаптивність - це природжена та набута здатність до адаптації, тобто пристосування до всієї багатоманітності життя при будь-яких умовах

Акомодація - пристосування до чого-небудь

Антиципація - здатність людини передбачати події (напр., зміст ще не сприйнятого при читанні тексту, або показання приладу) як прояв випереджального відображення.

Антропометрія - вимірювання основних фізичних показників людини. Включає в себе зважування, вимірювання довжини тіла, окружності грудей і живота. У ряді випадків вимірюють основні показники дихання (спірометрія) і силу м'язів (динамометрія)

Апатія - психічний стан людини, який спричинений перевтомою, важкими переживаннями або хворобою і який супроводжується індиферентністю, байдужістю, відсутністю інтересу до навколишніх явищ і подій, слабкістю, знесиленістю.

Апперцепція – властивість психіки людини, що виражає залежність сприйняття предметів і явищ від попереднього досвіду сприймаючого суб’єкта і від особистих особливостей його психічної діяльності.

Астенія - це психопатологічне стан, що виявляється підвищеною стомлюваністю, слабкістю, дратівливістю, нестійким настроєм. Астенічний синдром часто є наслідком якого-небудь захворювання. Практично у половині випадків астенія (вона називається в цьому випадку органічна) «виростає» на ґрунті іншої хвороби.

Час реакції людини - час від початку подачі сигналу до у відповідь реакції організму. Ділиться на 3 фази: час проходження нервових імпульсів від рецептора до кори головного мозку; час, необхідний для переробки нервових імпульсів і організації у відповідь реакції в центральній нервовій системі; час у відповідь дії організму.

Діяльність - взаємодія людини або групи людей і світу, в процесі якої людина свідомо і цілеспрямовано змінює світ і себе.

Вплив - дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета.

Сприйняття - найпростіша із притаманних тільки людині форм психічного відображення об’єктивного світу у вигляді цілісного образу, пов’язана з поняттям його цілісності. На відміну від відчуттів С. відображає об’єкт цілісно, на відміну від комплексів відчуттів предметно.

Дискомфорт - відсутність комфорту, незручність, невигода, несприятливість; порушення або відсутність належних умов, потрібних для нормальної життєдіяльності організму, виконання певної роботи і т. ін. У психології дискомфорт розглядається як душевна незадоволеність, пригніченість, викликана якими-небудь обставинами.

Дістрес - патологічний різновид стрес-синдрому, який негативно впливає на організм, психічну діяльність та поведінку людини, призводячи до повної його дезорганізації. Дістрес може призвести до виникнення чи загострення невротичних, психосоматичних та органічних захворювань, вразити будь-які органи та системи.

Ілюзія сприйняття - перекручення сприйняття реальних предметів. Найбільше їхнє число спостерігається в області зору. Особливо численні зорові ілюзії («обмани зору»), що виникають при відбитті деяких просторових властивостей предметів (довжин відрізків, величин предметів і кутів, відстаней між предметами, форми) і рухи підрозділяються по видах.

Ілюзія контролю - тенденція людей вірити, що вони можуть контролювати або, принаймні, впливати на результати подій, на які вони насправді впливати не можуть.

Інформаційна модель - це сукупність інформації, що характеризує властивості і стан об'єкта, процеса, явища, а також взаємозв'язок із зовнішнім світом.

Інтелектуальна напруга - напруга, викликана частим зверненням до інтелектуальних процесів при формуванні плану діяльності, обумовлене високою щільністю потоку проблемних ситуацій

Когнітивний дисонанс - неприємний психічний стан, викликаний протиріччям між потребами і інтересами як мотивами діяльності і самою, але вимушеною діяльністю. Подолання Когнітивного дисонансу може бути здійснено перебудовою системи знань і відношень. (поняття і термін, введені сучасним американським психологом Л. Фестингером)

Мікроклімат - це сукупність фізичних чинників та умов навколишнього середовища, які зумовлюють його тепловий стан і впливають на теплообмін людини.

Монотонія - напруга, викликана одноманітністю виконуваних дій, неможливістю перемикання уваги, підвищеними вимогами як до концентрації, так і до стійкості уваги..

Мотив - спонукальна причина дій і вчинків людини.

Мотивація - сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось, спонука до діяльності; мотивування.

Моторне поле - категорія психології праці: сукупність компонентів робочого місця або експериментального приладу, якими оператор реагує на зміни сенсорного поля по механізму одноразових сенсомоторних реакцій, що ним сприймаються. При реагуванні за механізмом реакції М.п., включаючись у сенсомоторну координацію, викликаними ними кінестетичними відчуттями, саме може бути сенсорним полем.

Навик - опанування до автоматизму способами використання певних засобів діяльності.

Надійність людини-оператора - властивість людини безвідмовно виконувати свою роботу протягом визначеного терміну та за відповідними умовами.

Напруга - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. 

Оптимальна працездатність - характеризується стабільними параметрами діяльності організму. Вона визначається як "стійкий робочий стан" чи стан "функціонального комфорту", що відбиває оптимальність психофізіологічних витрат (висока продуктивність досягається мінімальними витратами).

Оптимальні умови діяльності. Оптимальний режим роботи здійснюється у комфортних умовах, коли добре працюють технічні пристрої. Обстановка є звичною, робочі дії відбуваються в певній послідовності. В оптимальних умовах проміжних і кінцевих цілей праці досягають у разі невисоких психічних затрат. Здебільшого тут наявне тривале збереження працездатності, відсутність грубих помилок, помилкових дій, зривів та інших аномалій. Праця в оптимальному режимі характеризується високою надійністю та оптимальною ефективністю.

Органи управління - поняття і термін психології управління, психології праці: засоби впливу на управлінську систему; є, зокрема, моторним полем.

Освітленість - є одним із важливих фізичних чинників. Через око людина одержує 90% інформації з навколишнього середовища, що пов'язано зі сприйняттям сітківкою ока світлових (електромагнітних) коливань. В залежності від їх інтенсивності організм реагує по-різному - недостатнє освітлення, як і надлишкове, веде до передчасної втоми, що сприяє виникненню небезпечних травм.

Відповідальність - здатність особистості розуміти відповідність результатів своїх дій поставленим цілям, прийнятим в суспільстві або в колективі нормам, в результаті чого виникає почуття причетності до загальної справи, а при невідповідносі — почуття невиконаного обов’язку.

Перевтома - кумуляція (накопичення) стомлення в результаті неправильного режиму праці і відпочинку.

Поріг чутливості - рівень інтенсивності подразника, який здатний викликати відчуття.

Продуктивність оператора. Однією з умов успішної роботи спеціаліста є дуже високий рівень розвитку швидкості і точності рухів. Це пояснюється тим, що продуктивність праці оператора значною мірою залежить від його темпу роботи, здатності швидко і правильно набирати цифри чи тексти на клавіатурі машини. За кожним пальцем закріплені певні клавіші. Досвідчені оператори набирають необхідну інформацію на клавіатурі "сліпим" методом, тобто не дивлячись на неї, а концентруючи всю увагу на інформаційному матеріалі.

Професіограма - це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характеристик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володіти працівник.

Професійна відповідність - властивість людини, що визначається сукупністю професійних знань, вмінь та навичок, зумовлених її здатністю виконувати свою працю з визначеною якістю

Психічний стан - психологічна характеристика особистості, що відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психічна стійкість - це властивість особистості, окремими аспектами якої є стійкість, урівноваженість, опірність. Вона дає змогу особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому тискові обставин, зберігати здоров’я і працездатність у різних випробуваннях.

Психогігієна - галузь науки, що виникла на стику гігієни і психології. Вивчає закономірності організації міжлюдських взаємин та психогенного середовища в напрямі їх оптимізації згідно з інтересами та потребами людей, суспільства в цілому.

Психопрофілактика - це система міроприємств, спрямованих на попередження психічних захворювань. Основним завданням психопрофілактики є попередження виникнення конкретних психічних розладів.

Пульт управління - пристрій у вигляді столу, колонки, стенду і т.п. з розміщеними на його лицьових частинах (панелях) засобами відображення інформації і органами управління, за допомогою яких оператор (часто група операторів) впливає на керовані об'єкти (процеси), їх якісні або кількісні характеристики. П. в. — основний елемент робочого місця оператора, одне з основних засобів взаємодії людини і машини

Працездатність - поняття, загальне для психології і фізіології людини: здатність людини виконувати певну роботу, що вимірюється фізіологічними і біохімічними параметрами.

Робоча поза - позначає типове положення тіла у просторі при виконанні трудових операцій. Розрізняють такі робочі пози: стоячи, сидячи, лежачи, сидячи — стоячи.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.

Релаксація - фізіологічний стан динамічної рівноваги, який супроводжується розслабленням або різким зниженням скелетної мускулатури та процесами розконцентрації уваги і сприймання. Розрізняють природну, довільну та штучну релаксацію. Приклад: природна релаксація — розслаблення при відході до сну, довільна — медитація та трансові стани, штучна — гіпноз, фармакологічна дія міорелаксантів.

Самоконтроль - співставлення прийнятого плану самовиховання з реальністю, результатами діяльності, встановлення їх невідповідності та внесення необхідної корекції для досягнення наміченого, пошук причин відхилень тощо.

Самоорганізація - діяльність і здібності особистості, пов’язані з умінням організувати себе. Проявляється в цілеспрямованості, активності, обґрунтованій мотивації, плануванні своєї діяльності, самостійності, швидкості прийняття рішень і відповідальності за них, критичності оцінки результатів своїх дій, почутті обов’язку.

Саморегуляція - властивість біологічних систем автоматично встановлювати і підтримувати на визначеному, відносно постійному рівні ті або інші фізіологічні або інші біологічні показники. При саморегуляції чинники, що управляють, не впливають на регульовану систему ззовні, а виникають в ній самій. Процес саморегуляції може носити циклічний характер. Відхилення якого-небудь життєвого чинника від константного рівня служить поштовхом до мобілізації апаратів, поновлюючих його. На різних рівнях організації живої матерії — від молекулярного до надорганізменного — конкретні механізми саморегуляції вельми всілякі.

Сенсорна напруга - напруга, викликана неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем і що виникають у разі великих утруднень в сприйнятті необхідної інформації.

Сенсорні процеси - це фізіологічні процеси отримання інформації з навколишнього середовища, які залежать від стану організму й сенсорної системи.

Здібності - психічні властивості індивіда, які є передумовою успішного виконання певних видів діяльності (набуття знань, умінь і навичок; використання їх у діяльності). Здібності є результатом розвитку задатків.

Стрес - система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. У стресовому стані людина припускається помилок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (сприймання, пам’ять, мислення), спостерігається розлад координації рухів, неадекватність емоційних реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Стрес може здійснювати як позитивний, мобілізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Стресор - фактор, який викликає стан стресу. Вирізняють фізіологічний і психологічний стресори. Фізіологічні С. – надмірне фізичне навантаження, висока або низька температура, больові відчуття та ін. Психологічні С. поділяються на інформаційні та емоційні. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень, коли людина не виконує завдання, не встигає приймати правильні рішення у належному темпі. Емоційний стрес виявляється в ситуаціях загрози, небезпеки, гніву, образи та ін.

Тривога - емоційний стан людини, який виникає в умовах ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, затримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, побоюванням, тугою.

Тренажер - навчальний посібник, який психологічно моделює реальну діяльність або її окремі дії, призначені для формування відповідних для них навичок. Може використовуватися з метою психодіагностики. Розрізняють Т. для тренування окремих навичок і комплексні.

Тривожність - психічне явище, що має три форми: короткочасна емоційна реакція слабо вираженого неадекватного остраху, яка впливає на судження і рішення; аналогічний психічний стан; властивість особистості, що сприяє окремим виявам реакцій і станів тривожності.

Фактор ризику - негативні чинники, що провокують або збільшують ризик розвитку певних ефектів (захворювань).

Фізична напруга - напруга організму, викликана підвищеним навантаженням на руховий апарат людини.

Фобія - симптом, суттю якого є переживання непотрібної і зайвої тривоги в певних ситуаціях. Звідси агорафобія — страх відкритих просторів, клаустрофобія — страх закритих просторів, фобія павуків, змій та інші.

Функціональні стани - інтегральний комплекс різних характеристик, процесів, властивостей і якостей людини, які прямо або побічно обумовлюють виконання діяльності.

Екстремальні умови. Робота в екстремальних умовах передбачає підвищений фактор ризику, дефіцит інформації і часу на обміркування, необхідність прийняття адекватного рішення, високу відповідальність за виконання задачі, наявність неочікуваних перепон. Це все висуває підвищені вимоги до стану психічного здоров'я особистості. Сильні емоційні й фізичні навантаження створюють передумови до виникнення у представників ризикованих професій психічних, соматичних розладів, а також суїцидальної поведінки. В таких екстремальних умовах роботи важливими чинниками є стресостійкість та адаптивність особистості, за відсутності яких можливе емоційне вигорання. Слід відмітити також і схильність до самопожертви у представників ризикованих професій, яка зумовлена альтруїзмом.

Саме поняття „екстремальний” (від лат. extremum – крайній) використовують для об’єднання понять як максимуму так і мінімуму. Екстремальні умови можуть створюватися не лише максимізацією (зверхдією), але й мінімізацією (дефіцитом) діючих факторів. В обох випадках це призводить до подібних результатів

Екстремальна напруга - емоційний стан людини, що виникає під дією екстремальних впливів; особливий психічний стан людини на стадії пристосування до нових умов Існування, спричинений надмірною психофізіологічною мобілізацією організму.

Еустрес - впливає на людину позитивно: мобілізує, покращує увагу та реакцію, полiпшує психічну ді¤льність, пiдвищує адаптаційні можливості організму. Це так званий добрий стрес. Його можна порівн¤ти з загартовуванням, фізичними тренуваннями та школою життя. Г. Сельє розглядав еустрес як синдром, що сприяє збереженню здоров'я.