Олімпійські ігри. 2

 

 

                                                      ПЛАН

 

1. Вступ
2. Символіка та традиції олімпійських ігор
3. Види спортивних змагань включені в програму Олімпіади
4. Виникнення зимових олімпійських ігор та їх перелік
5. Участь українців в олімпійських іграх
6. Зимові олімпійські ігри в Турині
7. Зимові олімпійські ігри у Ванкувері
8. Майбутня Олімпіада в Сочі
9. Джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

 ВИНИКНЕННЯ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

 

 Ідея  проведення Олімпійських ігор  дуже давня і йде корінням  в грецьку міфологію. Прийнято вважати, що перші ігри відбулися в 776 році до нової ери і були організовані на честь бога Зевса в шанованому греками святилище Олімпія, розташованому в західній частині  Пелопоннесского півострова. До наших днів дійшло ім'я першого переможця Олімпіади. Ним став атлет з міста Еліди Короібос.

 

 У Древній  Греції олімпійцями могли стати  тільки греки за походженням, причому тільки вільні люди  і тільки чоловіки.

 Змагання  проходили надзвичайно завзято, а переможці нагороджувалися  оливковою гілкою чи лавровим вінком. Їх чекала безсмертна слава не тільки у своєму рідному місті, а й в усьому грецькому світі.

 

 Відродженням  Олімпійських ігор ми зобов'язані  французькому ентузіасту, великого  шанувальника спорту П'єру де  Кубертену, завдяки багаторічним  зусиллям якого 23 червня 1894 був створений Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Ця організація і до цього дня є вищим керівним органом олімпійського руху.

 

 Перші  Всесвітні змагання, аналогічні  давньогрецьким Олімпійським іграм, що пройшли в 1896 році в Афінах. У програмі Ігор I Олімпіади було 9 видів спорту. Змагання вирішено було проводити з легкої атлетики, гімнастики, плавання, підняття важких предметів, боротьби, стрільби, фехтування, велосипедним гонок та тенісу. З цього моменту Олімпійські ігри стали головною міжнародною спортивною подією. Вони проходили в різних містах світу, у тому числі і в Москві в 1980 році. Олімпійський цикл був порушений лише тричі в 1916 році через події Першої світової війни, в 1940 і 1944 роках через Другої світової війни.

 

Олімпійський девіз. Олімпіади проводяться під гаслом «Citius, altius, fortius», що в перекладі з латини значить «Швидше, вище, сильніше», запропонованим католицьким ченцем Анрі Дідоном.

 

Іншим популярним гаслом олімпіад є вираз «Головне не перемога, а участь».

Олімпійська символіка

 

 ОЛІМПІЙСЬКІ КІЛЬЦЯ

 

Емблемою олімпіад є п'ять переплетених кілець різного кольору, які символізують єдність п'яти різних частин світу (Європа - блакитний, Азія - жовтий, Африка - чорний, Австралія, Океанія - зелений і Америка - червоний).

 

Олімпійський прапор — полотнище із зображенням олімпійської емблеми на білому тлі. Підіймається на відкритті Олімпійських ігор, опускається під час церемонії закриття.

 

Під час Олімпіад горить олімпійський вогонь, який запалюють в Олімпії й приносить до місця проведення олімпіади естафетою олімпійського вогню.

 

Починаючи з 1968 року кожна олімпіада має свій олімпійський талісман.

Церемонії.

 

Найважливішими церемоніями Олімпійських ігор є церемонія відкриття, церемонія нагородження олімпійських чемпіонів і призерів, та церемонія закриття.

 

Церемонія відкриття Олімпійських ігор - масове театралізоване шоу, яке приваблює до себе найбільшу телевізійну аудиторію. Кожна країна-організатор намагається в цьому шоу показати світу свою культуру. Церемонія відкриття проводиться зазвичай на Олімпійському стадіоні. Окрім яскравої театралізованої вистави вона включає в себе парад олімпійців. За традицією парад відкривають олімпійці Греції, а замикають олімпійці країни-організатора. Ігри урочисто відкривають високоставлені урядовці країни-організатора. Представники олімпійців та суддів приносять олімпійську присягу. Підіймається олімпійський прапор. На знак відкриття ігор в чаші над Олімпійським стадіоном запалюється олімпійський вогонь, принесений олімпійською естафетою.

 

На церемонії закриття ігор замість впорядкованого параду олімпійці різних країн виходять на стадіон єдиним натовпом, змішавшись між собою. Така традиція була започаткована на Мельбурнській Олімпіаді 1956. Церемонія закриття Олімпіади включає в себе передачу олімпійського прапора делегації країни-організатора наступних Ігор.

 

На церемонії відкриття олімпійських ігор вибрані представники атлетів та суддів складають олімпійську присягу.

 

Впродовж Ігор атлети проживають в Олімпійському селищі.

 

Основною спортивною спорудою ігор є Олімпійський стадіон. Крім головного Олімпійського стадіону змагання проводяться в інших спорудах: на стадіонах, у басейнах, стрільбищах тощо, які отримують право називатися "олімпійськими".

 

ВИДИ СПОРТУ

 

В програму Олімпійських ігор входять 33 види спорту, що включають 52 дисципліни. Загалом в окремих змагання розігрується біля 400 медалей.

 

До програми Пекінської Олімпіади 2008 року входило 28 видів спорту. Відтоді з олімпійської програми виключено бейсбол та софтбол, тому на Лондонській Олімпіаді 2012 року будуть проводитися змагання тільки з 26 видів спорту. На Зимових Олімпіадах проводяться змагання з 7 видів спорту.

 

СПОРТСМЕНИ

 

Учасників Олімпійських ігор називають олімпійцями. Початково, олімпійцями, як і на Олімпійських іграх древності, могли бути тільки чоловіки. Жіночі змагання були включені в програму Олімпіад, починаючи з Олімпійських ігор 1928 року.

 

Довгий час Олімпійські ігри вимагали строгого аматорського статусу спортсменів. Однак, під впливом реальностей сучасного життя, враховуючи те, що спорт високих досягнень вимагає максимальної віддачі і повної зайнятості, від вимоги аматорства спортсменів стали відмовлятися. Починаючи з 1970-х років МОК переклав рішення про допуск професіональних спортсменів на міжнародні федерації відповідних видів спорту. До сьогодні єдиним видом спорту, який зберігає любительський статус, є бокс, швидше завдяки відмінності правил від професіонального боксу.

 

Починаючи з Ігор 1992 року в Барселоні, кількість олімпійців обмежена певним числом. Для участі в Олімпіаді спортсмен чи команда повинні отримати олімпійську ліцензію. Правила відбору встановлюються окремими федераціями видів спорту.

 

 

 ВИНИКНЕННЯ ЗИМОВОЇ ОЛІМПІАДИ

 

Вперше питання про проведення окремо Зимових Олімпійських ігор обговорювалося на сесії МОК у Будапешті (1911), однак представники скандинавських країн, побоюючись за успіх традиційних Північних ігор, що проходять в Стокгольмі і змагань у норвезькому Холменколлене, були категорично проти подібних ініціатив. До того ж два зимових види спорту Хокей та фігурне катання до 1924 року вже були олімпійськими видами спорту, оскільки включалися в програму літніх Ігор у Лондоні  (1908) і Антверпені (1920). При сприянні МОК і зокрема все того ж невтомного П'єра де Кубертена в 1924 у Франції пройшла. «Тиждень зимового спорту, присвячений майбутнім Іграм VIII Олімпіади в  Парижі», якій через рік був привласнений офіційний статус Перших Зимових Олімпійських ігор. З тих пір аж до 1992 року біла Олімпіада йшла в ногу з літньою, пропустивши разом з нею 1940 і 1944 роки. За рішенням МОК з 1994 року Зимові Олімпійські ігри проводяться через два роки після літньої Олімпіади.

 

  I ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

 

 Шамоні, Франція 

 

25 січня - 4 лютого 1924

 

 На змагання  прибули 293 спортсмени, у тому числі 13 жінок з 16 країн.

 

 Прийняли  участь кращі спортсмени північних  країн - Норвегії,

 

 Фінляндії, Швеції. Медалі були розіграні  в 14 видах змагань 5 видів спорту.

 

 До програми  увійшли бобслей, лижний спорт - гонки, стрибки з трампліна та двоборство, швидкісний біг на ковзанах, фігурне катання на ковзанах, хокей. Жінки змагалися тільки у фігурному катанні на ковзанах.

 

 Перша  золота медаль дісталася спортсмену  із США Ч. Джутроу, який у завзятій  боротьбі з норвежцем О. Ольсеном  зумів здобути перемогу в швидкісному бігу на ковзанах на 500-метрової дистанції. Однак всі інші медалі - 14 з 15 розіграних в цьому виді спорту дісталися представникам Фінляндії і Норвегії. Героєм змагань став фінський скороход К. Тунберг, що зумів домогтися переконливих перемог з олімпійськими рекордами на дистанціях 1500 і 5000 м, а також в багатоборстві.

 

 У всіх  дисциплінах лижного спорту переможцями  виявилися спортсмени Норвегії. З 12 розіграних медалей вони поступилися  лише одну - бронзова медаль у  гонці на 18 км дісталася фінському лижникові Т. Ніку. Трьох золотих та однієї бронзової медалі був удостоєний найсильніший лижник світу тих років норвежець Т. Хауг.

 

 Четвірка  з Швейцарії здобула перемогу  в бобслеї. Неперевершеними в  хокеї були спортсмени Канади, які мали величезну перевагу над суперниками. Так, у команди Чехословаччини вони виграли з рахунком 30: 0, а Швейцарії - 33: 0.

 

 Єдиним  видом спорту, що відрізнявся  гострим суперництвом спортсменів  з різних країн - Австрії, Великобританії, США, Фінляндії, Франції, Швейцарії, Швеції було фігурне катання. Впевненіше інших виступали австрійські спортсмени, яким дісталися дві золоті медалі: змагання серед жінок, де було 8 учасниць, з великою перевагою виграла дворазова чемпіонка світу X. Планк-Сабо, а X. Енгельман і А. Бергер перемогли в парному катанні. Цікаво, що X. Енгельман, правда з іншим партнером, була чемпіонкою світу ще в 1913 році. Однак, більш яскравий приклад спортивного довголіття продемонстрували спортсмени, що зайняли  друге місце Людовика і Вальтер Якобсон з  Фінляндії. Вони вперше виграли чемпіонат світу в 1911 році, були чемпіонами Ігор Олімпіади 1920 року. У змаганнях чоловіків перемогу отримав шведський фігурист Г. Графстрем.

 

 У неофіційному  командному заліку з переважною  перевагою перемогу над суперниками отримали спортсмени Норвегії завоювавши 122,5 очка і 18 медалей - 4 золотих, 7 срібних, 7 бронзових. Другими були фінські олімпійці, набравши 59,5 очок і 9 медалей - 4 золотих, 3 срібних, 2 бронзових, а третіми спортсмени США з 26 очками і 3 медалями - 1 золота та 2 срібні.

 

ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

 

1924 I Зимові Олімпійські ігри Шамоні Франція

1928 II Зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц Швейцарія

1932 III Зимові Олімпійські ігри Лейк-Плесід США

1936 IV Зимові Олімпійські ігри Гарміш-Партенкірхен Німеччина

1940 (V) Зимові Олімпійські ігри (скасовано) Гарміш-Партенкірхен Німеччина

1944 (V) Зимові Олімпійські ігри (скасовано) Кортіна-д'Ампеццо Італія

1948 V Зимові Олімпійські ігри Санкт-Моріц Швейцарія

1952 VI Зимові Олімпійські ігри Осло Норвегія

1956 VII Зимові Олімпійські ігри Кортіна-д'Ампеццо Італія

1960 VIII Зимові Олімпійські ігри Скво-Веллі США

1964 IX Зимові Олімпійські ігри Інсбрук Австрія

1968 X Зимові Олімпійські ігри Гренобль Франція

1972 XI Зимові Олімпійські ігри Саппоро Японія

1976 XII Зимові Олімпійські ігри Інсбрук Австрія

1980 XIII Зимові Олімпійські ігри Лейк-Плесід США

1984 XIV Зимові Олімпійські ігри Сараєво Югославія

1988 XV Зимові Олімпійські ігри Калгарі Канада

1992 XVI Зимові Олімпійські ігри Альбервіль Франція

1994 XVII Зимові Олімпійські ігри Ліллехамер Норвегія

1998 XVIII Зимові Олімпійські ігри Нагано Японія

2002 XIX Зимові Олімпійські ігри Солт-Лейк-Сіті США

2006 XX Зимові Олімпійські ігри Турін Італія

2010 XXI Зимові Олімпійські ігри Ванкувер Канада

2014 XXII Зимові Олімпійські ігри Сочі Росія

 

УКРАЇНЦІ У ЗИМОВИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГРАХ

 

 Починаючи  з 1976 року, коли атлети України  вперше взяли участь в зимових  Олімпійських іграх, на найвищу  сходинку п'єдесталу піднімались  біатлоніст Іван Бяков (ХІІ зимові  Олімпійські ігри 1976 року в Інсбруку), фігуристи Віктор Петренко (ХVI зимові Олімпійські ігри 1992 року в Альбервілі) і Оксана Баюл (XVII зимові Олімпійські ігри 1994 року в Ліллехамері), хокеїст Олексій Житник (ХVI зимові Олімпійські ігри 1992 року в Альбервілі), призерами “білих” Олімпіад ставали лижник Олександр Батюк (XIV зимові Олімпійські ігри 1984 року в Сараєво), біатлоністки Валентина Цербе (XVII зимові Олімпійські ігри 1994 року в Ліллехамері) і Олена Петрова (XVIII зимові Олімпійські ігри 1998 року в Нагано).

 

УКРАЇНА ОЛІМПІЙСЬКА

 

Історія олімпійського руху в Україні розпочалася в 1952 році, коли українці у складі збірної команди Радянського Союзу вперше взяли участь у XV Олімпійських іграх у Гельсінкі.

 

До 1990 року олімпійський рух в Україні розвивався і зміцнював свою позицію у житті країни. Українські атлети становили щонайменше 25% кожної олімпійської команди СРСР. Під час ХХІІ Олімпіади 1980 року деякі матчі футбольного турніру з великим успіхом проводили в Києві.

 

22 грудня 1990 року І Генеральна асамблея  засновників прийняла рішення створити Національний олімпійський комітет України. Ця дата є офіційною датою його створення. У вересні 1993 року НОК України остаточно визнав Міжнародний Олімпійський комітет.

 

Національний олімпійський комітет України об'єднує понад 50 федерацій видів спорту. Він також має 24 відділення в усіх областях і по одному в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі. Колективними членами НОК України є понад 80 організацій.

 

 

Першим президентом НОК України обрали олімпійського чемпіона Валерія Пилиповича Борзова (ХХ Олімпіада в Мюнхені, легка атлетика, 100 м та 200 м). У 1994 році пана Борзова обрали членом Міжнародного Олімпійського Комітету в Україні, а у грудні цього ж року переобрали президентом НОК.

 

Самостійну національну команду на зимових Олімпійських іграх НОК України представив у Ліллегамері в 1994 році, де українські атлети завоювали по одній золотій і бронзовій медалі й посіли 13-те місце в неофіційному командному заліку. На Іграх в Атланті (1996) національна команда України завоювала 9 золотих, 2 срібні і 12 бронзових медалей, посівши 9-те загальнокомандне місце. На XVIIІ Олімпійських зимових іграх в Нагано завойовано одну срібну медаль.

 

ЗИМОВА ОЛІМПІАДА В ТУРИНІ

 

ХХ зимові Олімпійські ігри відбувалися з 10 по 26 лютого 2006 року в місті Турині (Італія). Офіційна делегація нараховувала 106 осіб, зокрема 53 спортсмена. Атлети України взяли участь у 10 видах спорту із 15, представлених на Олімпійських іграх: біатлоні, лижних гонках, фігурному катанні, фрістайлі, санному спорті, лижному двоборстві, шорт-треку, ковзанярському спорті, гірськолижному спорті, стрибках на лижах з трампліну.

 

Спортивну форму для української делегації надала всесвітньовідома фірма Nike, а парадні костюми - компанія VDone.

 

Особливістю Ігор 2006 року було те, що спортсмени-олімпійці розташовувалися в трьох селищах. Основним було селище у м. Турині, в якому було заплановано розташувати спортсменів фігурного катання, шорт-треку, ковзанярського спорту з хокею з шайбою та керлінгу. На стадіоні Дель-Альпі цього міста відбулася церемонія відкриття та закриття Олімпійських ігор.

 

Друге селище знаходиться в м. Сестрієре на відстані 104 км від Турину на висоті 2035 метрів, в якому було заплановано розташування спортсменів більшості видів спорту: гірськолижного спорту, санного спорту, бобслею, лижних гонок, стрибків на лижах з трампліна, лижного двоборства, скелетону.

 

Третє селище - у м. Бардонеккіа на висоті 1312 метрів, на відстані 90 км від Туріну та 37 км від Сестрієре, де були розміщені спортсмени зі біатлону, фрістайлу, сноубордінгу та відбудуться змагання з останнього виду спорту.

 

Гасло ХХ зимових Олімпійських ігор в Турині - „Тут живе пристрасть”, яке виражає дух та цінності, які є визначальними для Ігор 2006 року та має на меті показати світу італійський стиль, суть якого - у великій пристрасті, з якою італійці підходять до виконання будь-якої справи.

 

Нове гасло втілює ідею „piazza” (площа): місце зустрічі, фон для пристрасті та участі, унікальний символ італійського способу життя і головний елемент туринського уявлення про Ігри.

 

Гасло „Тут живе пристрасть” написано червоним кольором, класичною фарбою пристрасті, для того, щоб посилити ефект та встановити візуальний зв'язок між головними ідеями Ігор, естафетою Олімпійського вогню і уявленням про Олімпійське місто.

 

Неве та Гліц - талісмани зимових Олімпійських ігор в Турині - одна з найоригінальніших пар в історії проведення Олімпійських ігор.Вона - м'яка, дружелюбна та елегантна снігова кулька, він - життєрадісний, грайливий льодяний кубик. Неве та Гліц нагадують своїми тілами обов'язкові елементи зимових Ігор - сніг та лід.

 

ЕМБЛЕМА

 

Разом з талісмани зимових Олімпійських ігор 2006 року в Турині відображають найвищі італійські й олімпійські цінності: дружбу та ентузіазм, лояльність та приємний час, дизайн та прагнення до інновацій.

 

27 листопада 2001 року в Римі представили  офіційну емблему ХХ зимових  Олімпійських ігор 2006 року. Олімпійську  емблему відібрало журі з 1341 проекту.

 

Логотип блакитного кольору, створений міланською дизайнерською фірмою Бенінказа-Гусманн, - це футуристична фігура у формі "зігнутого трикутника" з великими круглими отворами, яка нагадує Кафедральний собор Турина - найвищий будинок міста, гостроверху альпійську вершину, похилену ялину, сніжинку, лижний трамплін. Під емблемою напис: "Торино 2006", а ще нижче - п'ять олімпійських кілець.

 

 

МЕДАЛІ

 

Медалi ХХ зимових Олiмпiйських iгор 2006 року в Туринi мали оригiнальний вигляд, який став ще одним символом Iгор. Медаль має круглу форму з порожниною у центрi - це рiшення певним чином передає iмiдж Турина-2006 i водночас вiдображає великий iталiйський символ "пiацца" - iсторична цiннiсть Iталiї, фiзична та iсторична площина, яка приймає та супроводжує всi великi iталiйськi подiї. Саме тут iталiйцi святкують свої трiумфи. Саме на подiбнiй спецiальнiй площi Турина i вiдбуватимуться церемонiї нагородження.

 

 

Так само, як i олiмпiйськi кiльця, медаль має порожнину у центрi, символiзуючи простір мiж грудьми та серцем, де з особливою пристрастю до олiмпiйських змагань вiдчувається ритм життя.

 

 Медаль  ХХ зимових Олiмпiйських iгор огорнута стрiчкою. Усі попередні нагороди кріпилися до неї. Передня частина медалi -- це синтез графiчних елементiв Iгор, задня мiститиме пiктограму вiдповiдних спортивних дисциплiн. "Медаль передає олiмпiйськi цiнностi - дружбу, чеснiсть, яскравiсть та оригiнальнiсть", - зазначив Жан-Клод Кiллi, голова координаційної комісії МОК. "Я з особливим захватом очiкую того, як найкращi атлети свiту будуть вiд'їжджати з Турина з медалями на своїх грудях, поширюючи символи та традицiї Iталiї на весь свiт. Упевнений: вони назавжди запам'ятають чудовi Iгри-2006, їхні враження будуть незабутнiми", - наголосив президент оргкомітету з проведення Олімпіади Валентiно Кастеланi.

 

Домінуючими кольорами Ігор були червоний - колір пристрасті та блакитний - колір льоду, неба та ночі. Ці барви презентують візуальний образ ХХ зимових Олімпійських ігор, характер та особливості міста, регіону та країни-господаря Ігор.

 

13 січня  була завершена підготовка Олімпійської  чаші на стадіоні Олімпіко  в Турині. Останньою встановили  якраз ту частину, з якої горів вогонь. Олімпійська чаша Турину була найвищою за всю історію Ігор - 57 метрів. Її запалення 10 лютого було знаком відкриття ХХ зимових Олімпійських ігор. Чаша знаходилась у північно-східній частині стадіону та була віддалена від найближчих глядачів приблизно на 16 метрів. Організатори Ігор переконують, що її буде добре видно з усіх точок Турину.

 

Фірма Пінінфаріна розробила дизайн Чаші, горіти вона буде завдяки роботі компанії Італгас. Механізм горіння був засекречений до останньої хвилини і підтримував вогонь до 26 лютого, коли Церемонія Закриття поставить крапку в історії ХХ зимових Олімпійських ігор в Турині.

 

Олімпійська чаша - один з найважливіших Олімпійських символів. Її головне завдання - підтримувати вогонь протягом Ігор. Чаша вперше була використана як символ олімпізму в 1928 році і з того часу бере активну участь у відкритті та закритті Ігор.

 

Чаша дозволяє гармонійно поєднати символіку, дизайн та функціональність, що дає змогу організаторам Олімпійських ігор представити за її допомогою культуру, душу та історію цілої нації.

 

Естафета Олімпійського вогню стартувала 27 листопада 2005 року в Олімпії, саме там, де з 776 року до н.е. давні греки проводили Олімпійські ігри. Жриці запалили вогонь та передали його першому факелоносцю. Так вогонь розпочав свою подорож Грецією.          8 грудня 2005 року естафета продовжилася на Пьяцца дель Квірінале в Римі, де Президент Республіки Італія - Карло Адзельо Чампі запалив вогонь факелоносця Стефано Балдіні, який перший поніс факел на італійських теренах. Стефано Балдіні - чемпіон афінських Олімпійських ігор 2004 року з марафону. Олімпійська естафета триватиме 64 дні і подолає загальну відстань у 11 300 кілометрів, побувавши у 140 містах, 107 провінціях та всіх Італійських регіонах. Очікується, що велика кількість відомих всьому світові представників спорту, культури та бізнесу візьмуть участь у Естафеті Олімпійського вогню - зокрема, Джорджо Армані, Ярно Труллі, Юрій Кеккі та всі італійські Олімпійські чемпіони двох останніх Ігор.

 

Завершилася естафета Олімпійського вогню на церемонії відкриття зимових Олімпійських ігор в Турині 10 лютого 2006 року.

 

РЕЗУЛЬТАТИ ТУРИНСЬКИХ ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР

 

Закінчилися ХХ Зимові Олімпійські ігри, ці захоплюючі змагання, що вражають своєю видовищністю, красою та масовістю. У підсумку маємо дві бронзові медалі у біатлоні та фігурному катанні, що стали рятівними для престижу національної збірної та держави загалом. Як вважає український Міністр у справах сім'ї молоді та спорту Юрій Павленко: “Виступ у Турині можна вважати успішним”. Подібної думки був і президент Національного Олімпійського Комітету України, член МОК легендарний спортсмен Сергій Бубка: “Я задоволений виступом українців у Турині”. І справді порівнюючи результати із попередньою Олімпіадою 2002 р. у Солт-Лейк Сіті де Україна взагалі не завоювали жодної медалі, 20та порадувала Україну.

 

XXI ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ

 

 Міжнародні спортивні змагання, що проходили з 12 по 28 лютого в канадському місті Ванкувері (провінція Британська Колумбія) та в прилеглому гірськолижному курорті Вістлері. Офіційними організаторами Олімпійських і Паролімпійських ігор був Оргкомітет Ванкувера (англ. Vancouver Organizing Committee, VANOC).

 

Це треті олімпійські ігри, які прийняла Канада — і перші в провінції Британська Колумбія. Канада приймала літні Олімпійські ігри в 1976-му році в Монреалі, (провінція Квебек) і зимові Олімпійські ігри 1988-го року в Калґарі (провінція Альберта). Також зимові Олімпійські ігри 2010 стали першими іграми на стадіонах НХЛ, оскільки починаючи з зимових Олімпійських ігор в Наґано гравцям НХЛ дозволено брати у них участь.

 

Ванкувер став найбільшим і найтеплішим містом, де відбувалися зимові Олімпіади. Середньомісячна температура у лютому дорівнює 4,8 °C.

 

З ІСТОРІЇ

 

 Олімпійський  прапор підняли біля мерії м. Ванкувера

 

Олімпійський комітет Канади (англ. The Canadian Olympic Association) обрав Ванкувер, як місто кандидат від Канади. Іншими претендентами були Калґарі, що хотіло вдруге прийняти Олімпіаду, — і Квебек. Місто Квебек уже було претендентом від Канади на Олімпійські ігри 2002-го року. Голосування відбулося 21-го листопада 1998-го року і Ванкувер-Вістлер отримали 26 голосів комітету, місто Квебек 25 і Калґарі 21. Другий раунд голосування відбувся між двома основними конкурентами 3-го грудня, 1998 року. Ванкувер виграв звання претендента від Канади 40-ма голосами проти 32 голосів за Квебек.

 

Організаційний комітет програми Заклик до волонтерів (англ. Call for Volunteers) розпочав свою роботу 12 лютого 2008 року. Було визначено, що для проведення Олімпійських і Паролімпійських ігор в Ванкувері й Вістлері необхідно 25 тис. волонтерів. Майже відразу через веб-сторінку почали збір заявок, а активну фазу роботи з волонтерами розпочали у травні 2009-го року.

 

Олімпіада 2010-го року стала першою олімпіадою, церемонія відкриття і закриття якої відбулася на критому майданчику. Сталося це у найбільшому в світі надувному стадіоні Плаза Британської Колумбії (англ. BC Place Stadium).

 

У межах Ванкувера знаходиться більшість спортивних стадіонів і арен Олімпійських ігор:

Бі-Сі Плейс - церемонії відкриття та закриття

 Олімпійське  селище Ванкувера 

Канада Хокей Плейс - хокей

Пасифік Колізіум - фігурне катання та шорт-трек

Олімпійський центр Ванкувера - керлінг

Зимовий спортивний центр УБК - хокей

 

В Річмонді, передмісті Ванкувера, розташовується один стадіон:

Олімпійський овал Річмонда - ковзанярський спорт

 

У Вест-Ванкувері, ще одному передмісті, розташований інший спортивний об'єкт:

Сайпрісс Маунтейн - фрістайл і сноуборд

 

В Вістлері, який розташований в 126 кілометрах від Ванкувера, розташовано ще кілька арен для проведення змагань:

 Олімпійська  і Паралімпійська село Уістлера 

Уістлер Хіллкрест - гірськолижний спорт

Олімпійський парк Уістлера - біатлон, лижні гонки, лижне двоборство, стрибки з трампліна

Санний центр Уістлера - бобслей, скелетон і санний спорт

 

ВИДИ СПОРТУ НА ОЛІМПІАДІ

 

Проведення змагань з 15 зимових видів спорту було оголошено в рамках зимових Олімпійських ігор 2010 року. Вісім видів належать до льодових: бобслей, санний спорт, скелетон, хокей з шайбою, фігурне катання, ковзанярський спорт, шорт-трек і керлінг, а решту лижні змагання: гірськолижний спорт, сноубординг, фрістайл, біатлон, лижні перегони, стрибки з трампліна та лижне двоборство.

 

Загалом на XXI зимові Олімпійські ігри поїхали 47 спортсменів (+ 10 резервістів), 34 тренери (з них 3 резервістів), 9 лікарів (з них 1 резервіст). Також у складі офіційної делегації у Канаду відправилися міністр спорту Юрій Павленко, президент НОКу Сергій Бубка, шеф української місії Ніна Уманець.

 

СИМВОЛІКА

 

Емблема була представлена 23 квітня 2005. На ній зображена статуя- інукшук на ім'я Іланаак, що в перекладі з мови інуктітут означає "друг". Зображення було взято зі статуї, що стоїть на березі Англійського затоки у Ванкувері. Зелений, синій і блакитний кольори символізують ліси, гори і океан, червоний колір означає кленового листа, розташованого на прапорі Канади, а жовтий - колір сонця, що сходить.

 

Талісмани : Суми, Куатчі, Міга

 

Міга ( англ. Miga  ) - Вигаданий морський ведмідь, наполовину косатка, наполовину білий барибал.

Куатчі ( англ. Quatchi  ) - бігфут, що відбувається з канадських лісів і мріє стати хокеїстом.

Суми ( англ. Sumi  ) - "Дух тварин". У ньому поєднані багато представників фауни канадського тихоокеанського узбережжя. Він став талісманом Паралімпійських ігор.

 Мукмук ( англ. Mukmuk  ) - Ванкуверський бабак, неофіційний талісман Ігор.

 

 Девізи  Ігор були оголошені 25 вересня 2008. Ними є рядки з гімну Канади - "З палаючими серцями" З  англійської частини пісні і "Самих блискучих подвигів" 

 

 

 

 Церемонія  відкриття Олімпійських ігор 2010

 

 У сценарій  Церемонії були внесені зміни  у зв'язку із загибеллю Нодара  Кумаріташвілі : додана хвилина мовчання, а Мікаель Жан у своїй офіційній  промові згадала про загиблого спортсмена. Кетрін Дон Ланг в пам'ять про нього заспівала "Алілуя" Леонарда Коена.

 

 У відкритті  брали участь такі зірки, як  Ніл Янг, Неллі Фуртадо, Брайан  Адамс, Дональд Сазерленд, Жак Вільньов, Боббі Орр, Гару.

 

Олімпійські змагання з ковзанярського спорту на дистанції 500 метрів були відкладені через поломки заливальної машини (Замбоні). Після виступу 10 пар спортсменів в першому забігу на арену Richmond Olympic Oval виїхали дві заливальні машини, одна з яких зламалася прямо на льоду. Із-за цього непорозуміння на внутрішній доріжці накопичилося багато води, внаслідок чого змагання були відкладені до 17.00 за місцевим часом.