Основні етапи антикризового управління

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НТУУ «КПІ»

Факультет менеджменту  та маркетингу

Кафедра економіки  та підприємництва

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Основні етапи антикризового управління»

З предмету

«Антикризове управління підприємством»

 

 

 

 

 

                                                             Виконала:

Студентка групи УЕ-71с

Шекера М.

                                                              Перевірив:

Хринюк О.С.

 

 

Київ 2011

 

Зміст

Вступ

  1. Сутність та етапи антикризових заходів на підприємстві
  2. Поетапне впровадження антикризових заходів в процесі управління

Висновок

Список  використаної  літератури

 

Вступ

Ринкова модель господарювання вимагає від підприємств застосування ефективних методів та інструментів управління,  контролю і регулювання їх діяльності.

На жаль,  в Україні  спостерігається процес збільшення підприємств,  що знаходяться в стані кризи.

Сьогоднішні економічні проблеми мають специфічні форми вияву,  які свідчать про складність перехідного періоду.

У цій ситуації гостро встають  проблеми: ефективного управління, направленого на беззбиткову господарську діяльність,  забезпечення контролю і запровадження критеріїв оцінки діяльності керівництва підприємств взагалі.  Важливими є ці проблеми тому,  що тільки маючи ефективне і стабільне виробництво, прозоре управління і контроль, можна підвищити інвестиційну привабливість підприємства,  перемогти в інтернаціональному змаганні за фінанси інвесторів і дефіцитний товар, яким є капітал, знайти оптимальне застосування інвестиціям, створюючи в результаті додаткові робочі місця і забезпечуючи зростання конкурентоспроможності підприємства 

  1. Сутність та етапи антикризових заходів на підприємстві

Антикризове управління  підприємством - це тип управління,  спрямований на виявлення ознак  кризових явищ та створення відповідних  передумов для їх своєчасного  запобігання, послаблення, подолання  з метою забезпечення життєдіяльності  суб'єкта підприємницької діяльності, недопущення ситуації його банкрутства. Антикризове управління підприємством - це особлива система, що відрізняється комплексним і стратегічним характером та має здатність повністю усувати тимчасові утруднення, зафіксовані в роботі підприємства.

Передусім виділимо основні  принципи, на яких ґрунтується система  антикризового управління - це рання  діагностика кризових явищ у фінансовій діяльності підприємства, терміновість реагування на різні кризові явища, адекватність реагування підприємства на ступінь реальної загрози його фінансовому добробуту, а також  повна реалізація внутрішнього потенціалу для виходу з кризи.

Основними напрямками антикризового  управління на рівні господарюючого суб'єкта вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану підприємства, розробка нової управлінської, фінансової й маркетингової стратегій, скорочення постійних і змінних витрат, підвищення продуктивності праці, залучення коштів засновників, посилення мотивації  персоналу. Із наведеного видно, що поняття антикризового управління дуже широке. Воно включає й глобальні проблеми сьогодення, і проблеми росту підприємства, і періодично виникаючі поточні проблеми, спричинені порушеннями стратегії і тактики тощо.

Уніфікованих методик  підготовки до можливих глобальних кризових явищ, а також розвитку підприємства в цей період без істотних утрат не існує, але є досвід, придбаний у попередніх кризах.

Деякi спецiалiсти в науцi про поведiнку   підкреслюють стимулюючу   роль  кризової    ситуацiї    в      сприйняттi      iнформацiї  людиною,    яка  приймає  рiшення.  Дослiдження  показують,    що  процес  прийняття  рiшень,    котрий  проходить  в  умовах  стресу,  може  бути утруднений;  але  якщо  людина,  яка  приймає  рiшення,  сприймає кризову  ситуацiю  як  виклик  її  здiбностям  i  волi,  то  вона наповнюється  додатковою  енергiєю  i  справляється  з проблемою.  Проте сприймати кризову ситуацiю   можна   по-рiзному.   Однак, очевидним є  те,  що  рiшення,  якi  приймаються  в кризовiй ситуацiї,  частiше  є  значно  гiршими  вiд   тих   рiшень,   якi виробляються  в  нормальних обставинах. Що ж  робити   в   умовах  гострого  дефiциту  часу  на реагування   i  граничного  обмеження  строкiв   подолання   кризи, особливо на перших етепах? 

Головне  завдання управлiння  полягає  в  оперативному виробленнi  таких рiшень, якi дозволили б досягти  бажаного результату при мiнiмальних    додаткових коштах i  при  мiнiмальних  негативних наслiдках. Це можливо на основi пiдготовки спецiальної системи менеджменту кризових ситуацiй.

У вiдповiдностi  з цим пiдходом менеджмент кризових ситуацiй повинен включати наступнi етапи:

•-       дiагностику,  яка направлена на оцiнку параметрiв кризової ситуацiї;

•-        розробку концепцiї   подолання    кризи,    яка    нацiлена    на  вироблення стратегiчних i оперативних мiроприємств;

•-       реалiзацiю   цiєї   концепцiї  для  усунення  кризи  i  її наслiдкiв;

•-       вихiд   на   намiченi   цiлi   нормального  функцiонування органiзацiї.

В свою  чергу,  кожен  з  цих етапiв включає бiльш детальнi завдання.

Дiагностика включає в себе розпiзнавання   вiдхилень параметрiв ситуацiї вiд  нормальної,  раннє  виявлення  симптомiв кризової   ситуацiї,   оцiнку   ймовiрних  ознак  загрози    кризи;  встановлення    причинно-наслiдкових      зв'язкiв i   прогнозування можливих  напрямiв  розвитку кризи за параметрами можливих втрат, можливостi збиткiв i рiвня дефiциту часу для  виходу  з  кризової ситуацiї; визначення i оцiнку факторiв, якi впливають на розвиток кризової ситуацiї, встановлення їх взаємозв'язку i взаємозалежностi. Результати   роботи на  етапi  дiагностики оформляються   у виглядi   аналiтичних    оцiнок,    прогнозiв, рекомендацiй.

Розробка концепції подолання  кризи включає в себе:

•-       комплексний  аналіз та оцінку стану підприємства;

•-       реструктуризацію підприємства;

•-       розробку стратегії по остаточній стабілізації, подоланні наслідків кризи, переходу до зростання або ліквідації підприємства.

  Реалiзацiя  мiроприємств  по  виходу  з  кризи  включає    пiдтримку  процесiв   оновлення;   пiдвищення   рiвня   керiвництва  фiрмою; налагодження  групової  роботи  кризових команд; неперервний  контроль  i  оцiнку  ходу    робiт i  їх результатiв; забезпечення необхiдного рiвня згуртованості персоналу.

Кризова ситуацiя подолається  з успiхом, коли буде проводитися  глибокий  причинний    аналiз  ситуацiї;  послiдовно  впроваджуватися  заходи з удосконалення  культури управлiння фiрмою на  оперативному i стратегiчному   рiвнях; персонал  буде   задiяний в управлiннi   кризою на всiх етапах для забезпечення спiвпрацi i зацiкавленостi; раціонально використовуватимуться страховi фонди подолання кризової ситуацiї.

Розглядаючи різні антикризові заходи, до яких удаються сьогодні сучасні підприємства, найпоширенішими та найактуальнішими можна назвати:

1. Скорочення витрат - дієвий  інструмент, яким підприємство може скористатися для стабілізації фінансового становища. Очевидно, що для того, щоб підвищити рентабельність продажів і надалі збільшити приплив коштів, необхідно знизити витрати. У рамках цього використовується нормування всіх статей витрат і твердий контроль виконання встановлених нормативів. Такий підхід принесе відчутні результати, дозволяючи утримати витрати компанії на заданому рівні.

2. Горизонтальна й вертикальна інтеграція. Горизонтальна інтеграція передбачає пошук можливостей здійснення закупівель разом із іншим покупцем. Збільшення обсягів закупівлі дозволить отримати знижки. Вертикальна інтеграція передбачає більш тісну роботу з ключовими постачальниками сировини й матеріалів, а також проведення моніторингу цін на сировину, виходу на ринок нових потенційних постачальників як альтернативу більш дорогим матеріалам.

3. Аналіз можливостей  передачі на аутсорсинг дорогих  процесів. Слід виділити, що вигідно  робити самостійно і що дешевше  закуповувати в інших виробників.

4. Жорсткість контролю  всіх видів альтернативних витрат. Використання платного Інтернету в особистих цілях, телефонні дзвінки по міжміському зв'язку, використання оргтехніки - це ще не всі витрати, яких можна уникнути.

5. Перегляд організаційної  структури на предмет виключення  зайвих рівнів управління.

6. Оптимізація технологічних  процесів.

7. Оптимізація оподаткування.

8. Жорсткість кадрової  політики.

Але, все ж таки, основною умовою виходу підприємства з кризи є забезпечення позитивного чистого грошового потоку. На практиці можливості істотного збільшення об'єму власних фінансових ресурсів, в умовах кризового розвитку, обмежені. Тому основним напрямом забезпечення досягнення точки фінансової рівноваги підприємством в кризових умовах є скорочення об'єму споживання фінансових ресурсів. Перелік заходів з покращення фінансового становища є індивідуальним для кожного з підприємств та залежить від сфери в якій ведеться бізнес, груп продукції, кон'юнктури ринку, регіональної інфраструктури, системи управління, структури витрат на виробництво і управління, техніко-технологічних особливостей та інших факторів.

 

 

2. Поетапне впровадження антикризових заходів в процесі управління

Антикризове управління, як усяке управління взагалі, характеризується певними технологічними схемами  управління. Але специфіка антикризового  управління відображає і специфіку  його технології. Тут істотний вплив  можуть мати фактори дефіциту часу, зниження керованості, конфліктності  інтересів, високого ступеня невизначеності і ризику, складного переплетення проблем, тиску зовнішнього середовища, зниження конкурентоспроможності, порушення  балансу влади.

Технологія антикризового  управління — це комплекс послідовно здійснюваних заходів попередження, профілактики, подолання кризи, зниження рівня її негативних наслідків. Вона допускає як велику дослідницько-аналітичну роботу, так і соціально-організаційну діяльність. Не можна технологію антикризового управління зводити тільки до пошуку варіантів поведінки. Це технологія активної управлінської діяльності в повному комплексі всіх її функцій, ролей і повноважень.

Технологічна схема антикризового  управління складається з восьми етапів. Вони характеризують зворотно-поступальну  послідовність різних операцій і їх груп при розробці і здійсненні управлінського рішення і, таким чином, — оптимальний варіант виходу організації (підприємства) із кризової ситуації (передбачуваної чи такої, що вибухнула).

На першому етапі антикризового  управління створюється спеціалізована робоча група (команда). Вона може складатися як із власних кадрів організації, так і з фахівців, запрошених з боку лише на час можливої чи реальної кризової ситуації. Фахівці повинні володіти такими знаннями, як теорія криз, прогнозування, конфліктологія, розробка управлінських рішень, дослідження систем управління, макроекономіка, мікроекономіка і т.д.

На другому етапі передбачається перевірка доцільності і своєчасності проведення заходів щодо антикризового управління. При недоцільності відбувається повернення до вихідної ситуації — пошуку нових цілей, планування за ними спеціальних заходів. Якщо є обґрунтування доцільності і своєчасності "включення" антикризового управління, відбувається перехід до наступного кроку.

На третьому етапі проводиться  розробка управлінських рішень антикризового характеру, що здійснюється в свою чергу в кілька етапів. Основними з них є збір вихідної інформації про ситуацію в організації, структурно-морфологічний аналіз ситуації, визначення шляхів виходу організації з кризової ситуації, визначення необхідних ресурсів, перевірка можливості досягнення поставлених цілей. (Загальна послідовність підготовки управлінських рішень з виходу фірми з кризової ситуації більш докладно буде розглянута далі).

На четвертому етапі створюється  система реалізації управлінських  рішень з виходу організації з кризової ситуації. При цьому групою фахівців, що підготувала ці рішення, визначаються їх конкретні виконавці. Виконавець повинен мати у своєму розпорядженні необхідні і достатні ресурси для виконання антикризового управлінського рішення, а також за своєю кваліфікацією повинен відповідати рівню і складності поставлених перед ним завдань. У протилежному випадку виконання заходів антикризового управління піде за іншою схемою, відмінною від запланованої, або стане неможливим.

На п'ятому етапі антикризового  управління здійснюється організація  виконання управлінських рішень. Це конкретні організаційно-практичні заходи, реалізація яких у чітко визначеній послідовності дозволить досягти цілей, поставлених в антикризовому управлінні.

На наступному (шостому) етапі  необхідні оцінка й аналіз якості виконання управлінських рішень за показниками діяльності організації.

У випадку, коли виконання  рішення не привело до яких-небудь змін (позитивних чи негативних), розглядають  причини, з яких не виконані рішення  чи отримані результати, відмінні від  запланованих показників. Після визначення причин незадовільного виконання управлінського рішення підготовляють нове рішення з урахуванням отриманих результатів від уже проведених заходів антикризового управління.

Якщо виконання управлінського рішення дало свої позитивні результати, тобто, у роботі фірми намітилися тенденції до поліпшення показників господарської діяльності, але не в тім обсязі, що необхідний, то вносяться зміни в систему реалізації управлінських рішень.

На сьомому етапі перевіряється  доцільність проведення подальших робіт з виходу організації з кризової ситуації, що складається у визначенні того, на якій стадії виконання знаходиться антикризова програма.

Якщо фахівцями дається висновок про виконання антикризової програми, а ситуація кризового стану організації на ринку не змінилася, необхідно провести розробку заходів щодо зміни статусу організації, зокрема можливе визнання її банкрутом і проведення заходів, пов'язаних з реалізацією процедур визнання банкрутства.

У випадку ж, коли антикризова  програма виконана, а зовнішня ситуація становища організації змінилася, систему антикризового управління адаптують до умов, що змінилися  на ринку. Для виходу організації з кризової ситуації проводиться підготовка додаткових управлінських рішень антикризового характеру.

На заключному, восьмому етапі, для даної технологічної схеми антикризового управління розробляються заходи щодо прогнозування майбутніх кризових ситуацій. Прогнозування є невід'ємною частиною технології антикризового управління. Воно дозволяє якщо не уникнути кризової ситуації, то підготуватися до неї і мінімізувати її наслідки.

 

Висновок

Отже, щоб всі вище перераховані заходи менеджменту у кризових ситуаціях  були впроваджені в дію і при  цьому були отримані необхідні результати в стислі строки і з мінімальними ресурсами, необхідно:

1. Покращити  якiсть  інформації, адже забезпечення   своєчасною,   повною    iнформацiєю   на   всiх   етапах прийняття рiшень успiшно сприяє подоланню кризової ситуацiї.

2. Пiдвищити здатнiсть швидкої реакцiї завдяки  передбаченню кризової  ситуацiї.  Раптовiсть  кризи  i негативнiсть  її наслiдкiв вимагають   вiд   управлiнцiв   термiнового аналiзу  iнформацiї. Будь-якi   виявлення   симптомiв   кризової ситуацiї  повиннi  бути негайно розглянутi    i    своєчасно    врахованi.

3. Здійснювати стратегічне  планування. В умовах динамічно  змінюваного середовища воно  є найважливішим чинником стійкості  й розвитку підприємства. Ефективність стратегії визначається відповідними внутрішніми параметрами підприємства, його положенням на ринку й, у цілому, у зовнішньому середовищі. Виділяючи слабкі місця, слід спрямовувати всі сили на їхнє усунення.

4. Формувати бюджет компанії. Планування витрат і передавання  повноважень із управління витратами  менеджерам підрозділів дозволить значно знизити витрати компанії.

5.Пiдвищити   якiсть групових рiшень, органiзувати обговорення проблем з врахуванням рiзних точок зору,  щоб знизити ймовiрнiсть диктату лiдера.

6. Органiзувати  менеджерiв  у  групи  по  подоланню  кризи. Робота,  яка ведеться  на    подолання    кризи,    вимагає    напруженої  роботи    великої  кiлькостi  учасникiв найрiзноманiтнішого  рiвня  i  є  важкою  задачею  для  керiвництва.  Тому  використання  в кризових  ситуацiях  спецiальних  менеджерiв  належить  до  важливих  факторiв  успiху подолання кризи.

 

7.  Проводити    профiлактику    кризових    ситуацiй    по  наступних  напрямках: фiнансово-господарська  дiяльнiсть;  культура  управлiння  фiрмою;      iнновацiйна   активнiсть;     моніторинг      зовнiшнього    i  внутрiшнього  середовища фiрми  i  критерiї прийняття рiшень.

Отже, успішна реалізація антикризових заходів буде можливою лише за умови використання комплексного підходу до визначення кризової ситуації на підприємстві, який передбачає використання спеціальних методів і прийомів управління процесами попередження, переборювання та ліквідації кризи  та дасть змогу сформувати ефективну  систему антикризового управління на підприємстві, адекватну сучасним умовам господарювання.

 

Список  використаної літератури:

  1. Ткаченко А. М., Телін С. В. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОДНЕ З НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА / А. М.Ткаченко, С. В. Телін // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/Evd/2010_3/26.pdf
  2. Антонюк О.О. Антикризовий моніторинг: принципи та механізм проведення / О.О Антонюк.// [Електронний ресурс]: Режим доступу -  http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2011_48/statti/21.pdf
  3. Капітанець Ю.О. ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ / Ю.О.Капітанець // [Електронний ресурс]: Режим доступу -   http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_1/58.pdf
  4. Жадько А. О. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ: СУТНІСТЬ, ЕТАПИ ЗДІЙСНЕННЯ ТА ОСНОВНІ АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ / А. О.Жадько // [Електронний ресурс]: Режим доступу -   http://intkonf.org/zhadko-ao-antikrizove-upravlinnya-pidpriemstvom-sutnist-etapi-zdiysnennya-ta-osnovni-antikrizovi-zahodi/
  5. О. Б. Афанасьєва МЕТОДОЛОГІЧНЕ ПІДГРУНТЯ РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМНОГО ПІДХОДУ ДО АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ/. Афанасьєва О. Б // [Електронний ресурс]: Режим доступу -   http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/Vamsu_econ/2011_1/afanas.htm
  6. Шестакова З. В. ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ/ З. В Шестакова. // [Електронний ресурс]: Режим доступу -   http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2011_18/u1118she.pdf
  7. Вудвуд В. В., Шевченко-Котенко Ю. О. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЯК ЗАСІБ СТАБІЛІЗАЦІЇ ЙОГО ФІНАНСОВОГО СТАНУ // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2010_2/236.pdf
  8. Коваленко О. В. АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ — ЗАПОРУКА СТАБІЛЬНОСТІ  РОБОТИ ПІДПРИЄМСТВА / О. В. Коваленко // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2011_2_3/065-068.pdf
  9. Р. С. Квасницька, І. М. Кордонець ЕТАПНІСТЬ ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ КРИЗОВОГО СТАНУ ТА ЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВА // Квасницька Р. С., Кордонець І. М. [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchnu_ekon/2011_2_3/130-135.pdf
  10. Ворона О. В. ОСНОВНІ ІНСТРУМЕНТИ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ/ О. В.Ворона // [Електронний ресурс]: Режим доступу - http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uproz/2011_16/u1116vor.pdf

 


Основні етапи антикризового управління