Пільги та преференції при застосуванні імпортного мита: світовий та вітчизняний досвід

 

 

 

 

 

 

 

Самостійна робота

з дисципліни:

«Митно-тарифна політика держави»

 

на тему:

 

«Пільги та преференції  при застосуванні імпортного мита: світовий та вітчизняний досвід»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ-2012

 

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Використання митних пільг та тарифних преференцій на сучасному етапі є важливою складовою митної політики більшості країн світу. Митні пільги визначають як стимулюючий захід митної політики держави щодо надання додаткових прав або звільнення їх від виконання обов’язків перед державою в процесі митних відносин в односторонньому порядку або на умовах взаємності, суть якого – спрощення процедур митного контролю й оформлення, митного обкладення (за винятком імпортного або експортного мита) при переміщенні товарів і предметів через митний кордон держави. В умовах поступової лібералізації міжнародної торгівлі та усунення торгівельних бар’єрів між країнами зростає увага до цього інструменту митної політики.

Особливо актуальним є це питання  для України – активне використання митних преференцій (тарифних та нетарифних) щодо ввізного мита дозволить забезпечити вітчизняний ринок дефіцитними товарами за прийнятними для споживачів цінами, близькими до цін виробника. Також цей інструмент митно-тарифної політики є досить гнучким у застосуванні, що теж посилює його привабливість для України.

Мета роботи полягає у розкритті сутності і вагомості пільг та преференцій при застосуванні імпортного мита.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішується ряд таких завдань:

- визначити поняття  та види митних пільг і тарифних  преференцій;

- розкрити механізм надання і припинення митних пільг та застосування тарифних преференцій в Україні;

- проаналізувати зарубіжний досвід використання митних пільг та тарифних преференцій.

Об’єктом  дослідження є митна система України.

Предметом дослідження є зовнішньоекономічні операції, які підлягають митному оподаткуванню та до яких застосовуються митні пільги чи/або тарифні преференції.

Інформаційну  базу становлять фундаментальні теоретичні положення про сутність, значення та вагомості пільг та преференцій при застосуванні імпортного мита.

 

1. Поняття та види митних  пільг і тарифних преференцій

 

Митні преференції (митні пільги та тарифні преференції) є одним  із потужних інструментів митної політики країни, які використовуються для  регулювання окремих галузей  зовнішньоекономічної діяльності держави.

Виділяють декілька визначень  поняття митної пільги, найбільш поширеним  та вичерпним є характеристика митної пільги як переваги, що надаються фізичним чи юридичним особам при ввезенні/вивезенні або транзиті товарів, цінностей та особистих речей.

Тарифні пільги (преференції) у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі визначаються як пільги, що надаються державою в процесі реалізації її зовнішньо - економічної діяльності на умовах взаємності в односторонньому чи взаємному порядку щодо товарів, що переміщаються через її митний кордон та стосуються митного оподаткування. 

Варто розрізняти поняття "митна  пільга" і "тарифна пільга". Під митною пільгою розуміється  будь-яка пільга, що стосується правил, установлених митним законодавством (пільги по митному оформленню, митному контролю й т.д.), у тому числі й пільга по сплаті митних платежів, до яких крім мита віднесені ПДВ, акцизи й інші обов'язкові платежі, що стягують у зв'язку з переміщенням товару через митний кордон [3].

Детальніше розкрити сутність митних пільг можна через класифікацію їх за певними критеріями.

Залежно від сфери застосування й з огляду на  законодавче визначення поняття “митні процедури” митні пільги поділяються на:

• митні пільги при митному оформленні,
• митні пільги при сплаті митних платежів
• митні пільги при митному контролі.

При митному оформленні бувають такі митні пільги:

• спрощене митне оформлення вантажів гуманітарної допомоги;
• спрощене митне оформлення багажу осіб як власних речей, які переміщують митний кордон;
• позачергове перетинання державного кордону України представниками дипломатичних і консульських установ;
• інші пільги.

У процесі здійснення митного контролю можуть застосовуватися такі митні пільги:

• надання можливості переміщуватися через “зелений коридор”;
• проведення митного контролю в спрощеному порядку;
• проведення прикордонного контролю в транспортних засобах (біля них) і на спеціально визначених дипломатичних смугах руху (у приміщеннях).

Залежно від об'єкта надання митні пільги можна класифікувати на ті, що надаються:

• фізичним особам;
• юридичним особам;
• стосовно товарів та інших предметів.

Залежно від обраного митного режиму митні пільги поділяються на пільги:

• при імпорті;
• при експорті;
• при транзиті;
• при реімпорті;
• при реекспорті;
• інші пільги [7].

Уперше тарифні преференції  в міжнародній практиці стали  застосовуватися на початку ХХ ст. Колишні країни – колонії надавали своїм колишнім метрополіям пільги у виді преференційного мита на імпортні товари. На початку 60-х років минулого століття колишні колонії й метрополії встановлювали такі преференції на взаємних засадах.

Під преференціями (від  лат. praeferre – надавати перевагу) розуміються  особливі (кращі) пільги, надавані однією державою іншому на засадах взаємності або в однобічному порядку без поширення на треті країни. Такі пільги встановлюються відносно всіх товарів або їхніх окремих видів.

Преференції являють  собою ефективні способи проведення торгово-економічної політики й  використаються в конкурентній боротьбі за ринки збуту, джерела сировини й сфери додатка капіталу.

У практиці існують такі способи надання тарифних преференцій:

• звільнення від сплати мита;
• зменшення митних ставок;
• встановлення тарифних квот;
• повернення раніше сплаченого мита;
• створення сприятливих умов для розміщення державних замовлень;
• надання непрямих субсидій,
• полегшення доступу на ринок капіталів, та ін.

Тарифні преференції  можуть надаватися як в односторонньому  порядку, так і на взаємних засадах.

Основною формою торговельних преференцій  є тарифні пільги. Поряд з ними можуть використатися й інші форми - пільгове кредитування й страхування зовнішньоторговельних операцій, спеціальний валютний режим і пільговий валютний курс, привілейовані умови видачі ліцензій на ввіз товарів, тощо [6].

Тарифні преференції надаються окремим категоріям товарів та іншим предметам на підставі міжнародних договорів і національних нормативних актів.

 

2. Механізм надання і  припинення митних пільг та  застосування тарифних преференцій  в Україні

 

Одними із інструментів митної політики України є митні пільги та тарифні преференції, які застосовуються як щодо ввізного так і щодо вивізного мит та регулюються рядом нормативних актів, основними з яких є:

• Митний кодекс України;
• Закон України «Про гуманітарну допомогу».

Раніше нормативними актами, які регулювали надання та припинення митних пільг та застосування тарифних преференцій були ще Закон України «Про Єдиний митний тариф України» та Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», які втратили чинність 01 червня 2012 року з прийняттям Митного кодексу України.

Митні пільги у вітчизняному законодавстві визначаються як встановлені  на умовах взаємності або в односторонньому  порядку пільги щодо переміщуваних  через митний кордон товарів у  тому числі у вигляді повернення раніше сплаченого мита, звільнення від сплати мита, зниження ставки мита, встановлення квот на преференційне ввезення (вивезення) товарів. З урахуванням міжнародної практики встановлення пільг здійснюється Верховною Радою за поданням Кабінету Міністрів України.

Митні пільги не можуть носити індивідуального характеру, тому що надаються виключно шляхом прийняття  відповідного закону. Підставою для  надання митних пільг може бути або  належність особи до осіб, які мають  на це право згідно зі своїм правовим статусом (представники іноземних держав та їх співробітники і інші іноземні особи), або факт переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, ввезення на митну територію яких або вивезення за їх межі цієї території дозволяється законодавством України за умови несплати мита, зниження ставок мита, встановлення тарифних квот (тарифні пільги). До першої категорії належать митні пільги для представників іноземних держав та їх співробітників та інших іноземних осіб. Питання надання цих пільг регулюється Митним кодексом України. Так, відповідно до глави 50 цього Кодексу України митні пільги надаються представництвам іноземних держав, міжнародних організацій, представництвам іноземних фірм та офіційним особам на території України, а також дипломатичним представництвам України, що знаходяться за кордоном. Основні митні пільги, які надаються в Україні окремим фізичним особам чи установам наведені у табл.1.

Таблиця 1

Митні пільги та суб’єкти, яким вони надаються

№	Суб’єкти	Митна пільга
1.	Дипломатичні представництва  іноземних  держав  (за наявності спеціальної угоди і співробітники   адміністративно-технічного та обслуговуючого персоналу, консульства, в т.ч. його глава, службовців та члени їх сімей)	Ввіз та вивіз з її митної території товарів, призначені для офіційного (службового) користування представництв із звільненням від митного огляду та сплати податків і зборів,  за винятком плати  за  митне  оформлення  таких  товарів,  якщо  воно здійснюється  поза  місцями  розташування митних органів або поза робочим часом, встановленим для митних органів.
2.	Глави дипломатичного представництва іноземної держави та членів дипломатичного персоналу представництва	Ввіз/вивіз товарів, призначених для особистого користування, включаючи предмети початкового облаштування, із звільненням від сплати податків і зборів,  за винятком плати за їх митне оформлення, якщо воно здійснюється поза місцями розташування   митних органів або поза робочим  часом,  встановленим  для  митних органів. Особистий багаж звільняється від митного огляду,  якщо немає достатніх  підстав  вважати,  що він  містить   товари,  не  призначені  для особистого користування, або товари, ввезення  (вивезення)  яких  заборонене  законом  або  регулюється карантинними та іншими спеціальними правилами.
3.	Співробітники       адміністративно-технічного      персоналу   дипломатичного  представництва  іноземної  держави  та члени їхніх   сімей	Ввіз  товарів,   призначених   для початкового  облаштування,  із  звільненням  від сплати податків і   зборів,  за винятком плати  за  їх  митне  оформлення.
4.	Іноземні дипломатичні та консульські  кур'єри, представники іноземних держав,  члени  парламентських  та   урядових делегацій	Ввіз/вивіз товарів, призначених для особистого   користування,  із звільненням на  основі  взаємності  від митного огляду та сплати податків і зборів,  за винятком плати за їх митне оформлення.

Джерело: складено автором на основі [8]

Після залишення посадовими  особами  представництв  іноземних  держав та міжнародних організацій митної території України надання їм митних пільг припиняється.

Митні пільги також поширюються  на переміщення дипломатичної пошти  та консульської валізи іноземних держав через митний кордон України.

В Україні також використовуються тарифні пільги (тарифні преференції) -   це   пільги,   що надаються Україною  у процесі реалізації її зовнішньоекономічної політики на умовах взаємності чи в односторонньому порядку щодо товарів,   які переміщуються через  митний  кордон  України.  Тарифна пільга може надаватись у вигляді:

1) звільнення  від  справляння  мита;

2) зниження   ставок   мита;

3) встановлення тарифних квот на ввезення товарів;

4) повернення раніше сплаченого  мита;

 Умовно всі митні пільги можна поділити відповідно до осіб, яким вони надаються:

• представники іноземних держав (їх працівники);
• інші іноземні громадяни;
• власні виробники (імпортери, експортери) за наявністю відповідних умов їх підтримки;
• за міжнародними договорами України.

Пільги іноземним громадянам, як правило, встановлюються на двосторонній основі або з урахуванням традицій міжнародної митної практики.

Збори за митне оформлення не справляються, коли:

■ ввозяться предмети, призначені для офіційного користування дипломатичних  і консульських представництв іноземних  держав в Україні, міжнародних, міжурядових організацій та інших установ, які користуються в Україні митними пільгами відповідно до міжурядових угод, програм міжнародної технічної допомоги;

■ подається попередня ВМД при  ордерних поставках товарів;

■ подається загальна ВМД при поставках комплексного об’єкта;

■ повертається в Україну (або за кордон) майно, яке було тимчасово  ввезене (вивезене);

■ ввозяться предмети гуманітарної допомоги, що визначається Кабміном України;

■ відбувається митне  оформлення товарів та інших предметів  вартістю до 100 дол. США;

■ товари перебувають  під митним контролем перші 15 календарних  днів. Розглянемо використання окремих форм тарифних пільг для імпортного мита:

1) Звільнення від сплати мита. Відповідно до Митного кодексу України від сплати імпортного мита звільняються такі товари та групи товарів (табл.2).

Таблиця 2

Товари, що звільняються від обкладення увізним митом

№	Товар	Країна походження
1.	Транспортні засоби, що здійснюють регулярні  міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання й спорядження, паливо, продовольство та інше майно, потрібні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, у пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв'язку з ліквідацією аварії (поломки) цих транспортних засобів	Будь-яка
2.	Валюта України, іноземна валюта, цінні  папери та банківські метали.	Будь-яка
3.	Товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави  у випадках, передбачених законами України	Будь-яка
4.	Товари та інші предмети, що стали  в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали .	Будь-яка
5.	Документи та видання, які надсилаються в рамках міжнародного обміну до освітніх, наукових або культурних закладів, у тому числі бібліотек. Перелік цих закладів визначається Кабінетом Міністрів.	Будь-яка
6.	У період з 1 січня 2004 року до 1 січня 2015 року товари, які не виробляються в  Україні і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності та діяльності з виготовлення книжкової продукції, яка виробляється в Україні	Будь-яка
7.	Товари (крім підакцизних), що ввозяться  на митну територію України у  рамках співробітництва в освоєнні космічного простору, створенні та експлуатації ракетно-космічної та ракетної техніки	Російська Федерація
8.	Продукція промислу українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями  суден, які ведуть морський промисел, що ввозиться.	Будь-яка
9.	Нафтопродукти, вироблені з давальницької  нафти, увезеної іноземним замовником, що реалізуються на митній території	Будь-яка
10.	Матеріали, устаткування та комплектуючі вироби (крім підакцизних), що ввозяться вітчизняними підприємствами для переробки, комплектування на митній території України з подальшим вивезенням за межі України для реалізації інвестиційних проектів у Туркменістані	Будь-яка
11.	Архівні документи, придбані з метою  їх унесення до Національного архівного фонду	Будь-яка
12.	Гуманітарна допомога у грошовій або  натуральній формі, яка ввозиться, пересилається в Україну	Будь-яка
13.	Будь-які товари	Македонія, країни СНД
14.	Предмети, призначені для впорядкування  місць пам'яті і поховання, які ввозяться спеціальними робочими групами в рамках Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польща про збереження місць пам'яті і поховання жертв війни та політичних репресій	Польща
15.	У період з 1 січня 2010 року до 1 січня 2019 року техніка, обладнання, устаткування, що використовуються для реконструкції існуючих і будівництва нових підприємств з виробництва біопалив	Будь-яка

Джерело: складено автором на основі [8]

 

 Товари (предмети),   що    ввозяться    (пересилаються)    як  гуманітарна   допомога,  підлягають  першочерговому  безкоштовному спрощеному  декларуванню  митним  органам   України   відповідними установами  та  організаціями  незалежно  від  форми власності. Строк перебування вантажів гуманітарної допомоги  під митним контролем   без   митного   оформлення   встановлюється  Кабінетом Міністрів України.

  Державна  прикордонна служба  України, Державна митна служба  
України забезпечують першочергове проведення контролю гуманітарних  
вантажів під час перетину державного кордону України. Міністерство  
внутрішніх  справ  України  забезпечує  підтримку  транспортування  
гуманітарних  вантажів  до місця призначення на території України [4].

Допускається безмитне  ввезення  та  вивезення або пільгове  
обкладення митом товарів, які:

• ввозяться  у  спеціальні митні зони на території України  для кінцевого споживання в цих зонах;
• вивозяться  із  спеціальних  митних  зон  для  споживання  за межами митної території України та походять з цих зон;
• вивозяться  із  спеціальних митних  зон  на  митну  територію України та походять з цих зон.

Товари та інші предмети,  що  тимчасово  ввозяться  на  митну територію України і  призначені для зворотного вивезення  за її межі у встановлені  строки  у  незмінному  стані  або  відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово  вивозяться за межі митної  території  України  та  призначені  для зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному  стані, пропускаються через митний кордон без сплати мита.

2) Зниження ставок мита. Допускається зниження  ставок  мита  при  ввезенні  на  митну територію України та вивезенні за межі цієї території  товарів  та інших предметів пошкоджених до пропуску їх через  митний  кордон  України, але придатних для використання як вироби або матеріали та в інших випадках,  що  визначаються  Кабінетом  Міністрів України.

3) Повернення раніше сплаченого мита. Мито, сплачене за товари, ввезені на митну територію  України для  складання,  монтажу,  переробки  або  обробки  з  подальшим зворотним вивезенням протягом одного року, може бути повністю  або частково повернуто власнику  товарів  при  їх  вивезенні  за  межі митної території України та пред'явленні свідоцтв про використання цих товарів для поставлених цілей.

У разі реімпорту товарів протягом одного року з дати їх експорту суми вивізного (експортного) мита, сплачені при їх експорті, повертаються власникам  цих товарів або уповноваженим  ними особам за рахунок коштів Державного бюджету України.

4) Встановлення тарифних квот. Тарифна квота - будь-яка попередньо встановлена вартість чи кількість, визначена для імпортування чи експортування даних товарів під час визначеного періоду зі зниженням загального мита, та поза яким будь-яка додаткова кількість цих товарів може бути імпортована чи експортована при сплаті ввізного або вивізного мита. Встановлюється Верховною радою шляхом прийняття відповідного закону.  У 2006 році було введено щорічну тарифну квоту на ввезення в Україну з 1 січня по 31 грудня цукру-сирцю з тростини в обсязі 260 тисяч тонн за ставкою ввізного мита у розмірі 2% його митної вартості (повна ставка та преференційна ставки – 50%) [5].

Загалом, відповідно до вітчизняного законодавствам допускається встановлення  преференцій  щодо  ставок  Єдиного митного   тарифу   України  у вигляді звільнення  від  обкладення   митом,  зниження   ставок  мита  або встановлення квот на  преференційне ввезення щодо товарів та інших предметів, які походять з держав, що утворюють разом з Україною митний  союз або зону вільної торгівлі або обертаються в прикордонній торгівлі.

 

 

3. Зарубіжний досвід використання  митних пільг та тарифних преференцій

 

Росія. Тарифної пільгою (преференцією) розуміється що надається на умовах взаємності або в односторонньому порядку при реалізації торгової політики РФ пільга у відношенні товару, що переміщується через митний кордон РФ, у вигляді повернення раніше сплаченого мита, звільнення від сплати мита, зниження ставки мита, установлення тарифних квот на преференційний обсяг ввезення (вивезення) товару.

Тарифні пільги у Російській Федерації введені на такі групи  товарів, як:

1. товари, що ввозяться і вивозяться в рамках угод про розподіл продукції;
2. товари, що ввозяться на територію особливої ​​економічної зони в Калінінградській області і вивозяться з цієї території;
3. товари, що ввозяться і вивозяться в рамках окремих міжнародних договорів;
4. товари, що ввозяться для реабілітації інвалідів, вироби медичної техніки, лінзи та оправи для окулярів, а також сировину та комплектуючі для їх виробництва;
5. технологічне обладнання, аналоги якого не виробляються в РФ;
6. корабельні запаси, що ввозяться і продукція морського промислу;
7. товари, що ввозяться на територію Особливою економічної зони в Магаданській області і вивозяться з неї;
8. товари, що возить в якості внеску іноземних інвесторів у статутному (складеному) капітали підприємствами з іноземними інвестиціями;
9. товари, що ввозяться в якості технічної допомоги [9].

Митні пільги поширюються  на ті ж категорії іноземних громадян, що і відповідно до вітчизняного законодавства.

Великобританія. Митні пільги у вигляді несплати ввізного мита мають дипломатичні місії (посольства) та консульства, їх члени, сім’ї членів, міжнародні організації при ввезенні товарів постійного користування, військові сили NATO. Існують кількісні обмеження на ввіз для автомобілів, сигарет і спиртних напоїв.

ЄС. Відповідно до Митного кодексу Митного союзу ЄС повернення ввізного мита відбувається за товари, які ре імпортуються на митну територію ЄС у тому ж обсязі, що були експортовані у країну, з якої був здійснений експорт протягом 3-х років з дати експортування. Звільняється від сплати  ввізного мита продукція морського промислу, та товари, виготовлені з неї, імпортовані не з території краї Союзу [1].

США. У митному законодавстві США передбачені такі пільги як звільнення від мита таких товарів як морські продукти, обладнання для порятунку (судна, літаки), медалі, значки, кубки та інші дрібні предмети даровані в якості трофеїв або призів, предмети одягу, особисті прикраси, туалетні приналежності, інструменти, імпорт для офіційного користування іноземних посольств, представництв та інших установ іноземних держав, тварини (крім скакових коней), і установки для наукової, експериментальної, поширення, ботанічні, розведення, зоологічні та національної оборони, економічні, технічні, професійно-технічних, наукових, філософських,  історич-них і культурних книги та / або публікацій, тощо. Окрім цього не встановлюється ввізне мито на товари, що ввозяться на території Вільних зон, які визначені відповідно до законодавства.

 

Висновки

 

Отже, у процесі дослідження  були розглянуті сутність та механізм реалізації таких інструментів митної політики держави як митні пільги та тарифні преференції. Під митною пільгою розуміється будь-яка пільга, що стосується правил, установлених митним законодавством у тому числі й пільга по сплаті митних платежів, до яких крім мита віднесені ПДВ, акцизи й інші обов'язкові платежі, що стягують у зв'язку з переміщенням товару через митний кордон. 

Виділяють декілька форм тарифних преференцій, з яких в Україні  законодавчо закріплені такі як скасування мита, зменшення митних ставок, встановлення тарифних квот для певних товарів  та  повернення раніше сплаченого мита.

Перелік товарів, які не обкладаються ввізним митом та товарів для яких ставки мита можуть бути зменшені наведений у Законі України «Про Єдиний митний тариф», «Про гуманітарну допомогу», «Про операції з давальницькою сировиною». В Україні також встановлена тарифна квота на цукор-сирець, а також передбачений механізм повернення митних платежів у разі реімпорту. Митні пільги, передбачені для окремих груп громадян та установ наведені у Митному кодексі України.

Аналіз митних преференцій, які застосовуються у різних країнах дозволив зробити висновок про схожість як форм  використання так і труп товарів, що яких застосовуються переважно тарифні преференції та групи фізичних і юридичних осіб, яким надаються митні пільги. Окремі особливості використання того чи іншого інструменту зумовлені особливостями економічного розвитку тієї чи іншої країни. Тобто практика використання митних преференцій в Україні не значно відрізняється від світової, проте доопрацювання потребують окремі механізми застосування того чи іншого інструменту.  

 

Список використаних джерел

 

1. Modernised Customs Code of 23 April 2008 // Official Journal of the European Union//  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2008:145:0001:0064.
2. US Customs Code // U.S. Customs and Border Protection// https://help.cbp.gov/app/home.
3. Гребельник О. П. Основи митної справи: Навчальний посібник / Гребельник О. П. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – C. 130
4. Закон   України «Про гуманітарну допомогу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 51, ст.451.
5. Закон   України «Про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 4, ст. 39)
6. Прядко О.В. Митні пільги і тарифні преференції. - Підручник. Київ: , 2008. 320 с. 
7. Мармилова Т. Д., Онюа Tипологія митних пільг та преференцій. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2009_37/_Marmylova_T_D.pdf
8. Митний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 38-39, ст.288.
9. Офіційний сайт Митної служби Російської Федерації. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.customs.ru/