Поняття прибутку підприємства і його види

Поняття прибутку підприємства і його види

  В умовах ринку прибуток є основним показником роботи підприємства.

  Прибуток – це частина виручки, яка залишається підприємству після покриття усіх його витрат на виробництво, реалізацію та інші види діяльності. В умовах ринку прибуток є основним джерелом фінансування діяльності підприємств. Прибуток є також одним із головних джерел формування бюджету держави. В Законі України “Про підприємство в Україні” прибуток охарактеризовано як одну з найважливіших цілей діяльності підприємства і основним  узагальнюючим показником його фінансово – господарської діяльності. В прибутку відбиваються всі аспекти роботи підприємства.

  Якщо  дохід (виторг) перевищує собівартість, фінансовим результатом є отримання прибутку. Якщо дохід дорівнює собівар-тості, то підприємство лише може компенсувати витрати на ви-робництво і реалізацію продукції. При витратах, які перевищують дохід, підприємство має фінансовий результат у вигляді збитку, а це ставить підприємство у складне фінансове становище, де стає можливим і банкрутство.

  Прибуток  — це частина виторгу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами, прибуток виражає мету підприємницької діяльності та являє собою головний показник результатів діяльності.

    Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Ураховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або стабілізувати її на певному рівні.

  На  величину прибутку впливають як зовнішні фактори, так і фактори внутрішнього характеру. До зовнішніх факторів належать: стан товарної та ринкової кон’юнктури, коливання попиту та пропозиції, зміна еластичності попиту, рух цін на ринку, рівень конкуренції на продукцію, рівень державного регулювання економіки.

  До  факторів внутрішнього характеру належать: рівень витрат виробництва, обсяг реалізації продукції, доля ринку певного підприємства, якість товарів, конкурентоспроможність товарів, стратегія та політика ціноутворення на підприємстві, технічний та організаційний рівень виробництва.  Загальна величина прибутку підприємства (балансовий прибуток) має ті самі джерела, що й дохід, тобто включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), матеріальних цінностей і майна, позареалізаційних операцій.

  Розрізняють прибуток від реалізації продукції, балансовий і чистий прибуток (рис. 1).  
 

    
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  Рис.1. Розподіл і використання прибутку 

  Прибуток  від реалізації товарної продукції визначається як різниця між вартістю реалізованої продукції (виручкою) в оптових цінах без акцизного збору і ПДВ і повною собівартістю продукції. Прибуток від реалізації товарної (Прп) продукції відповідно до звітної форми “Звіт про фінансові результати” знаходиться в загальному виді як: 

  Прп = В – ПДВ – Ас – Сп ,             (1) 

  де

  В – виручка від реалізації продукції;

  ПДВ – податок на додану вартість;

  Ас – акцизний збір (для підакцизної продукції);

  Сп – витрати на виробництво реалізуємої товарної продукції.

  Прибуток  від реалізації товарної продукції  є головною складовою частиною балансового  прибутку.

  Балансовий  прибуток враховує прибуток від реалізації і результати (чи збитки) від іншої діяльності. Тобто він може бути більше чи менше прибутку від реалізації. При розрахунку балансового прибутку враховуються результати роботи допоміжних господарств, прибуток по нематеріальних активах, прибуток по операціях з цінними паперами, валютою, прибуток від орендних чи лізингових операцій та ін.

  Балансовий  прибуток підприємства в цілому включає:

  1) прибуток від реалізації товарної  продукції (Прп);

  2) прибуток (чи збитки) від іншої  реалізації (Пір);

  3) прибуток від здійснення підприємством  корпоративних прав, у тому числі  й у вигляді дивідендів, отриманих  на акції підприємств, відсотків  на внески в статутний фонд  спільних підприємств і інші  складові (Пк);

  4) прибуток (чи збитки) від інших  позареалізаційних операцій (Ппо).

  Тобто балансовий прибуток, який відображається в пасиві бухгалтерського балансу  знаходиться так: 

  Пб = Прп ± Пір + Пк ± Ппо,             (2) 

  З балансового прибутку підприємства виплачують податок на прибуток. Податковий період – квартал або рік.

  Склад оподатковуваного прибутку регламентується  Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (зі змінами і доповненнями). Відповідно до  нього оподатковуваний прибуток (По) по визначається так:

  По = Дв – Рв - А∑ ,              (3) 

  де 

  Дв – валовий дохід;

  Рв – валові витрати;

  А∑ - сума амортизаційних відрахувань.

  Валовий дохід включає:

  1. доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), у тому числі допоміжного й обслуговуючого виробництв, а також доходи від реалізації цінних паперів, крім операцій по їхньому первинному випуску й остаточному погашенню;
  2. доходи від здійснення банківських, страхових і інших операцій по наданню фінансових послуг, торгівлі валютою, цінними паперами, боргами;
  3. доходи від операцій, передбачених у статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (“Оподаткування операцій особливого виду”): доходи від бартерних операцій; доходи в іноземній валюті; доходи від продажу основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації; доходи від спільної діяльності; дивіденди, одержувані від інших платників податків; доходи від виконання боргових, довгострокових операцій і ін.
  4. доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, лізингу;
  5. доходи не враховані у валових доходах попередніх періодів і виявлені в звітному періоді;
  6. доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій (суми безповоротної фінансової допомоги; суми невикористаної частини засобів, що повертаються зі страхових резервів; суми заборгованості, що підлягають включенню у валові доходи відповідно до Закону; суми матеріальних цінностей, переданих платнику податку, відповідно до договору збереження, і використаних ним для власних цілей; сум, штрафів, пені, отриманих відповідно до судових рішень і ін. ).

  Виключаються  з валового доходу:

  1. суми акцизного збору, ПДВ, отримані підприємством у складі ціни реалізації продукції;
  2. суми коштів чи вартість майна, отриманих платником податку у вигляді компенсації за примусове відчуження іншого майна відповідно до законодавства;
  3. суми коштів чи  вартість майна, отриманих у вигляді компенсації витрат чи збитків;
  4. суми коштів чи  вартість майна, що надходять у вигляді прямих інвестицій;
  5. суми доходів, накопичених на пенсійних рахунках у рамках механізму додаткового пенсійного забезпечення, а також суми, що надходять в інші неприбуткові установи;
  6. суми отриманого платником податку емісійного доходу;
  7. інші складові.

  Склад валових витрат:

  1. суми витрат за звітний період, пов'язаних з веденням виробництва, реалізацією продукції, охороною праці, з урахуванням обмежень встановлених Законом;
  2. суми коштів, перерахованих у страхові резерви відповідно до Закону;
  3. суми коштів чи вартості майна добровільно перерахованих у Державний бюджет чи у територіальні бюджети, а також у неприбуткові організації, але не більш 4% від оподатковуваного прибутку звітного періоду;
  4. суми внесених (нарахованих) податків, зборів чи обов'язкових платежів відповідно до Закону;
  5. суми витрат попередніх періодів, не віднесені до складу валових витрат попередніх періодів;
  6. суми витрат, не врахованих у минулих податкових періодах у зв'язку з помилками і виявлених у звітному періоді;
  7. суми безнадійної заборгованості;
  8. суми витрат по операціях, передбаченим пунктом 5.9 Закону і статтею 7. У тому числі: витрати по товарообмінних(бартерних) операціях; витрати по валютних операціях; витрати по операціях з цінними паперами; витрати по виконанню довгострокових, боргових зобов'язань; витрати неприбуткових установ і організацій; інші витрати.
  9. суми витрат по поліпшенню основних фондів.

  У валові витрати не включаються:

  1. витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності (витрати  на прийоми, презентації, відпочинок і ряд інших близьких до них витрат; витрати на придбання лотерей; фінансування особистих потреб фізичних осіб);
  2. витрати на придбання, реконструкцію, модернізацію і ремонт основних фондів відповідно до Закону;
  3. величина податку на прибуток і  деякі інші податки відповідно до Закону;
  4. витрати на утримання органів управління, що є окремими юридичними особами;
  5. витрати на здійснення прямих інвестицій;
  6. витрати на виплату дивідендів.

  У валові витрати не включаються і  ряд інших складових. При обчисленні оподатковуваного прибутку суми амортизаційних відрахувань знаходяться по нормах дозволеної прискореної амортизації.

  Чистий  прибуток (Пч) – це та частина балансового прибутку, яка залишилась після сплати податку на прибуток (Пп): 

              Пч = Пб – Пп ,        (4) 

  З чистого прибутку здійснюються виплати  по кредитах. Прибуток, що залишається  в розпорядженні підприємства після  сплати всіх податків і інших обов'язкових  платежів, надходить у розпорядження власника підприємства, а якщо підприємство державне, то в розпорядженні трудового колективу. У державних підприємствах установлюються нормативи відрахувань від прибутку на технічне переоснащення виробництва, розробку нових технологій і продукції, здійснення природоохоронних заходів.

  У процесі розподілу прибутку формуються грошові фонди цільового призначення:

  1. фонд коштів на розвиток і удосконалювання виробництва;
  2. фонд коштів на соціальні нестатки;
  3. фонд коштів на матеріальні заохочення;
  4. резервний (страховий) фонд;
  5. інші фонди.

  Чистий  прибуток може використовуватися і  на інші цілі: на створення спільних підприємств; на придбання акцій, облігацій  і інших цінних паперів юридичних  осіб та ін.

  Шляхи максимілізації прибутку

  Систематичне  одержання прибутку є необхідною метою підприємницької діяльності будь-якого підприємства. Тому, домінуючою проблемою для підприємства є  максимізація прибутку, що означає  розробку стратегії на систематичне збільшення прибутку та мінімізацію  витрат.

     Для підприємства максимізація  прибутку складається з вибору  такого об'єму реалізації продукції,  при якому граничні витрати  підприємства, в виробництві і  при реалізації, дорівнювали ринковій  вартості. Іншими словами, на ринку  вільної конкуренції дохід дорівнює  ринковій вартості.

    Існують наступні резерви зростання  прибутку:

     - зростання об'єму виробництва  та реалізації випускної продукції;

     - зменьшення собівартості виготовленої продукції;

     - підвищення якості виготовленої продукції.

     Для максимізації прибутку рекомендується  здійснювати наступні заходи:

     1.Суворе дотримання укладених  договорів на виконування робіт.  Для підприємства важливо знайти  замовників на виконування престижних  і найбільш потрібних для ринку робіт.

     2.Проведення масштабної та ефективної  політики у галузі підготування  персоналу, що є особливою формою  вкладення капіталу.

   3.Підвищення ефективної діяльності  підприємства зі збуту продукції.  Необхідно більше уваги приділяти  підвищенню швидкості руху обігових  коштів, скороченню усіх видів  запасів, досягати максимально  швидкого просування готових  виробів від виробника до споживачів.

    4.Покращувати якість виконуємих робіт, що приведе до конкурентоспроможності та зацікавленості вибору підприємства замовниками робіт.

    5.Також, не останнє місце займає  збільшення обсягу виробництва  виконуємих робіт шляхом більш повного використання виробничих потужностей підприємства.

    6.Скорочення витрат на виробництво.  шляхом збільшення рівня продуктивності  праці, економічного використання  сировини, матеріалів, палива, електроенергії, обладнання.

     7.Скорочення невиробничих витрат  та виробничого браку.

     8.Застосування сучасних механізованих  та автоматизованих засобів для  виконання робіт.

     9.Розглянути та усунути причини  появи перевитрачання фінансових  ресурсів на комерційні витрати.

   10.Удосконалювати рекламну діяльність, збільшувати ефективність окремих рекламних заходів.

      11.Здійснювати ефективну цінову політику, диференційну по відношенню до окремих категорій покупців.

      12.Здійснювати заходи, спрямовані на покращення «клімату» в колективі, що в майбутньому відобразиться на збільшенні продуктивності праці.

      13.Здійснювати постійний контроль за умовами зберігання та транспортування сировини і готової продукції .

      Виконання цих пропозицій значно збільшить прибуток на підприємстві. Необхідно, щоб підприємство більш часу приділяло таким галузям, як реалізація та збуток продукції, так як потреби та вимоги споживачів становляться дуже індивідуалізованими, а ринки дуже різноманітними за своєю структурою. Максимальне отримання прибутку частіше за все зв'язується зі зниженням виробничих витрат. Але, в умовах, коли самими витратами підприємство може керувати, ціна на кожен вихідний матеріал (ресурс) практично некеруєма, в умовах неуповільнюючої інфляції, підприємство вкрай обмежене у можливості знижувати виробничі витрати, домогаючись таким шляхом збільшення прибутку. 

Рентабельність  і  її  показники

  Прибуток  відображає абсолютні результати роботи підприємства. Відносні ж результати характеризує рентабельність. Це якісний  показник, що дозволяє оцінити рівень віддачі витрат або ступінь використання ресурсів при виробництві і реалізації продукції. У господарській практиці використовують два показники рентабельності: рентабельність виробництва і рентабельність продукції.  

  Рентабельність  виробництва:

  Рп = П / Ф,        (5)

  де

  П – балансовий прибуток;

  Ф – вартість виробничих фондів.

  Рп характеризує прибутковість підприємства щодо всіх його ресурсів, тому це ресурсний показник.

  Використовується  так само показник рентабельності продукції:

  Рпр = Пр / Сп,       (6)

  де

  Пр – прибуток від реалізації продукції.

  Рентабельність  виробництва (Рв) характеризує ефективність використання виробничих фондив:

  

,                (7)

  де

  Пб - балансовий прибуток;  

  Фоср - середньорічна вартість основних виробничих фондів;

  Фосн - середньорічна вартість  нормованих оборотних засобів.

  Цей показник характеризує прибутковість  підприємства  відносно усіх ресурсів (за винятком оборотних засобів, зв'язаних  у сфері розрахунків). 

  Тому - це ресурсний показник. На практиці  інколи використовується  показник розрахункової рентабельності. При  цьому в чисельнику замість балансового  прибутку береться прибуток, який залишається  у розпорядженні підприємства (балансовій прибуток зменшений на суму податку  на прибуток і на величину відсотків  по кредитах під капітальні вкладення). Цей показник характеризує  госпрозрахункову рентабельність.

  Таким чином рентабельність виробництва  відображає середньорічну величину прибутку в гривнях  на одну гривню вартості виробничих фондів.  Рентабельність часто розраховується у відсотках.  
 

  Рентабельність  продукції розраховується як;

  

,                 (8)

  де

  Пр - прибуток від реалізації продукції; 

  Сп - повна собівартість випуску продукції;

  Цей показник  характеризує  вигідність  виробництва продукції   відносно поточних витрат.

  Розраховується  також  рентабельність окремих видів  продукції (робіт, послуг). Рентабельність продукції 1-го  виду (Рпі) знаходиться як:

  

,              (9)

  де

  Цопі, Спі - відповідно оптова ціна і повна собівартість продукції і-го виду. 

  Використовуються  також і інші показники рентабельності:

  У зарубіжній, а в останні роки - і в вітчизняній, теорії і практиці для оцінки фінансової діяльності компаній (підприємств) розраховуються також  показники рентабельності інвестицій і рентабельності продаж.

  Рентабельність  інвестицій у підприємства (Rоі) знаходиться так:

  

,         (10)

  де 

  П - величина податків,

  І - величина інвестицій.

  Загальний обсяг інвестицій  (зобов'язань  акціонером) - Iк,  можна визначити як суму капіталу, вкладеного в компанію її власниками (K), та частини прибутку, що залишається після усіх відрахувань (Пз), тобто

  I = K + Пз ,                                    (11)

  Рентабельність  інвестицій у звичайні акції (ROE) відображає рівень доходності інвестицій, що фінансуються за рахунок звичайних акцій:

,      (12)

  де 

  П - величина податків;

  Дпа - дивіденди по привілейованих акціях;

  па - номінальна вартість привілейованих акцій.

  Головний  показник рентабельності (ВЕР) використовується для порівняння компаній з різним рівнем оподаткування:

  

 ,            (13)

  де

  А - загальна вартість активів, 

  На- вартість нематеріальних активів.

  Рентабельність  усіх активів (ROA) використовується для детального аналізу ефективності  інвестицій:

  

,       (14)

  Рентабельність  нематеріальних активів (RAR):

  

,                   (15)

  Рентабельність  продаж оцінюється показниками валової  рентабельності продаж і нетто - рентабельності продаж. Валова рентабельність продаж  (GPS) знаходяться як:

  

,                                   (16)

  де 

  Впр - виручка від продаж. 

  Нетто - рентабельність продаж (NPS) розраховується так:

  

,         (17)

  Цей показник необхідно розглядати разом  з іншими показниками перш за все - з GPS.

  Якщо  валова рентабельність протягом тривалого  часу суттєво не змінюється, а нетто- рентабельність знижувалась, то  це викликано збільшенням витрат порівняно з обсягом продаж, або збільшенням рівня оподаткування. Причинами зниження валової рентабельності може бути зменшення ціни продукції або падіння ефективності роботи компанії.

Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рентабельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовіддачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних процесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування підприємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  літератури 

       1.Економіка підприємства:Підручник/За ред. проф. ПерервиП.Г.,проф. Погорєлова М.І. – Харків: 2005. - 691 с. – Укр. мовою.

  2.Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 528с.

  3.Покративний С.Ф. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навчальний посібник / С.Ф. Покропивний, В.М. Колот. - К.: КНЕУ, 1998. - 352 с

  4. Шваб Л.І. економіка підприємства- К.: Каравела,2004.-568 с.

  5.Петрович  Й.М., Захарчин Г.М. організація виробництва.-Львів:магнолія плюс,2005.-400с. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

      Український державний хіміко-технологічний  університет 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Реферат 

      з економіки

                на тему: 
 

Прибуток  та рентабельність

підприємства 
 
 
 

Виконала: Перевірив:

студентка гр.4-ХДК-84 Прялін М.А.

Різун Тетяна

Поняття прибутку підприємства і його види 📙 Реферат → 🆔 208163

Поняття прибутку підприємства і його види 📙 Реферат → 🆔 208163

Поняття прибутку підприємства і його види