Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………........3

Сутність зведеного бюджету України …………………………………………………4
Аналіз структури доходів та видатків Зведеного бюджету України ………………..6

3. Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД……………………...12

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………………..17

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………..………..18

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………………….20

ВСТУП

Бюджет країни відіграє важливу роль як інструмент ефективної макроекономічної політики, коли належні бюджетні ресурси та їх ефективне використання забезпечують збалансованість та фінансову стійкість економіки. Останніми роками в Україні відбувається посилення ролі зведеного бюджету у перерозподілі ВВП: з 26,3% у 1999 р. до 32,6% у 2006 р. [1]. Для сучасних розвинених країн на початку тисячоліття цей показник досягає 45%. Саме це спричиняє необхідність дослідження показників зведеного бюджету. Зокрема, питома вага консолідованого бюджету у ВВП дає уявлення про масштабність бюджетного перерозподілу, а структура доходів і видатків свідчить про основні джерела формування дохідної бази бюджетної системи та пріоритетні напрями державних видатків.

Актуальність даної теми полягає у поглибленні наукових досліджень зведеного бюджету України як складової фінансової системи країни та важливого регулятора економічних і соціальних процесів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різноманітним аспектам зазначеної проблеми присвячено наукові праці В. Базилевича, О. Василика, В. Дем’янишина, А. Єпіфанова, І. Луніної, К. Павлюк, Ю. Пасічника, В. Опаріна, В. Оспіщева, В. Федосова, С.Юрія та інших. Ряд теоретичних і практичних аспектів, пов’язаних з дослідженням

проблем існування бюджетної системи України та взаємовідносин між її складовими, знайшли відображення у науковій періодичній літературі, зокрема у публікаціях О. П. Кириленко, Й.М. Бескида, М.М. Каленського, В. І. Стоян, І. Я. Чугунова.

Мета реферату – визначення сутності Зведеного бюджету України, основних його складових та аналіз структури за останні роки.

1. Сутність зведеного бюджету України

За світовим підходами [2], консолідований (в Українському законодавстві — зведений) бюджет включає республіканський (державний, федеральний) та територіальні (включно з місцевими) бюджети. Зведений бюджет України являє собою сукупність показників усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, і використовується для аналізу та прогнозування соціально - економічного розвитку держави.

Склад бюджетної системи відображається у зведеному (консолідованому) бюджеті країни. Зведений бюджет є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет розраховується на різних рівнях: країни в цілому, АР Крим, областей, районів, а також міст з районним поділом. Структуру зведеного бюджету України відображено на рис. 1

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, складає зведений бюджет, або ще його називають консолідований бюджет.

Рисунок 1. – Зведений бюджет України

Зведений бюджет держави є сукупністю показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави і як такий включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим та зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя. Відповідно зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів та бюджетів міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районних бюджетів, бюджетів міст районного значення, селищних та сільських бюджетів цього району.

Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету та бюджетів районів, що входять до його складу. У разі, коли місту або району у місті адміністративно підпорядковані інші міста, селища чи села, зведений бюджет міста або району в місті включає показники бюджетів цих міст, селищ та сіл.

Консолідований бюджет України використовується для прогнозування і аналізу економічного та соціального розвитку держави, адміністративно-територіальних об'єднань, розрахунків соціальних і фінансових нормативів, аналізу ефективності бюджетних витрат та підстав виділення допомоги бюджетам в Україні.

Зведені бюджети утворюються на державному, обласному, районному і міському (з районним розподілом) рівнях.

Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України; зведеного бюджету Автономної Республіки Крим; зведених бюджетів областей та міст Києва і Севастополя.

Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів і бюджети міст республіканського значення.

Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів та бюджетів міст обласного значення, зведений бюджет району - показники районного бюджету, бюджетів міст районного значення, селищних, сільських бюджетів.

Зведений бюджет міста з районним розподілом включає показники міського бюджету і бюджетів районів, а якщо місту або району в місті адміністративно підлеглі інші міста, села або селища, зведений бюджет міста або району в місті включає показники цих бюджетів.

Зведені бюджети не затверджуються та мають розрахунково-інформаційний характер.

Аналіз структури доходів та видатків Зведеного бюджету України

Згідно з Бюджетним Кодексом України [3], видатки бюджету – це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Динаміка структури видатків зведеного бюджету України у 2008–2011 рр. свідчить про суттєве зниження частки видатків на економічну діяльність з одночасним зростанням на соціальний захист і соціальне забезпечення [6]. Відповідно відбулися несприятливі зміни у структурі економіки. Зокрема значно зменшилась частка інших видів економічної діяльності; сільського господарства, мисливства, лісового господарства [9].

Згідно з бюджетною класифікацією [4] видатки зведеного бюджету України поділяються на групи за функціональною (за функціями, з виконанням яких пов’язані видатки – КФКВ), відомчою (за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів – КВКВ), програмною (КПКВ) та економічною (за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються видатки – КЕКВ) класифікаціями. З метою економічного аналізу взаємозв’язків між елементами бюджетної системи та з економічною системою найбільш доречним є використання деталізації видатків бюджету відповідно до економічної класифікації в розрізі зведеного бюджету.

Згідно з економічною класифікацією видатки зведеного бюджету складаються з поточних та капітальних видатків, а також нерозподілених видатків і кредитування з

вирахуванням погашення. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання частки поточних видатків та скорочення частки капітальних видатків. Так, у 2009 р. частка поточних видатків у видатках зведеного бюджету склала 93,5%, у 2008 р. – 86,7%, у 2007 р. – 82,9%, у 2006 р. – 86,1% і протягом останніх 10 років коливалася в проміжку від 79,6% в 2004 р. до 93,5% в 2009 р. У той же час у 2009 р. частка капітальних видатків склала лише 6,5%, коливаючись у проміжку від 6,5% у 2009 р. до 20,4% у 2004 р. відповідно [7].

Поточні видатки складаються з видатків на товари та послуги, виплат процентів за зобов’язаннями, субсидій і поточних трансфертів. Капітальні видатки складаються з вартості придбаного основного капіталу, створених державних запасів і резервів, придбаної землі і нематеріальних активів, капітальних трансфертів. На основі економічної сутності видатків їх було згруповано за ознакою того, як вони впливають на перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну та економічну системи. Структуру та динаміку основних складових видатків зведеного бюджету протягом 2000-2009 рр. представлено на рис. 1 [7].

Перша група видатків складається з заробітної плати працівникам бюджетних установ та грошового утримання військовослужбовців (в моделі змінна SAL_BUDG). Ця складова у 2009 р. становила 25,7% видатків зведеного бюджету України. Як видно з рис. 1, частка цієї групи у сукупних видатках бюджету протягом 2000-2009 рр. є найбільш сталою і протягом періоду коливається від 21,3% до 25,7%. Ця група видатків, у свою чергу, є доходами фізичних осіб, а отже, в майбутні періоди після здійснення цих видатків з них сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Друга група видатків складається з двох частин:

1) нарахування на заробітну плату працівників бюджетних установ, поточні трансферти населенню (а саме виплата пенсій і допомоги, стипендії, інші поточні трансферти населенню), капітальні трансферти населенню (в моделі змінна TR_POPUL);

2) придбані предмети постачання і матеріалів, оплата послуг, видатки на відрядження працівникам бюджетних установ, витрати на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення, оплата комунальних послуг та енергоносіїв, придбаний основний капітал, придбана земля і нематеріальні активи (змінна CONS_BUDG).

До першої підгрупи видатків (TR_POPUL) належать поточні та капітальні трансферти населенню, які надходять адресно або через трансферти малозабезпеченим групам населення, нарахування на заробітну плату перерозподіляється через Пенсійний фонд України, фонди соціального страхування, безробіття та ін. до здебільшого малозабезпечених груп населення, які споживають більшу частину власних доходів. Тому ця група видатків впливає на величину сплати податку на додану вартість до бюджету, оскільки здебільшого використовується на споживання. У той же час друга підгрупа цієї групи видатків (CONS_BUDG) – це товари та послуги, придбані за кошти зведеного бюджету, при придбанні яких сплачується податок на додану вартість. Підгрупа трансфертів населенню у 2009 р. становила 33,5% у видатках зведеного бюджету, підгрупа споживчих витрат бюджету – 17,1%. Протягом 2000-2009 рр. частка підгрупи трансфертів населенню у видатках зведеного бюджету коливалася від 13,5% у 2001 р. до 34,2% у 2005 р., споживчих витрат – від28,2% у 2000 р. до 17,1% у 2009 р. з вираженою тенденцією до скорочення останніх.

Третя група видатків бюджету – це видатки на дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення (в моделі змінна INNOV_GOV), які хоч і належать до поточних видатків згідно з класифікацією, проте частина з них за своєю природою є довгостроковими, впливаючи на інноваційну складову економіки країни. У 2009 р. ця група видатків становила 8,4% видатків бюджету. Протягом 2000-2009 рр. частка цього показника у видатках зведеного бюджету складала від 3,7% у 2004 р. до 9,7% у 2000 р. (за винятком 20,4% у 2001 р.) та була сталою в період 2005-2009 рр. – близько 8%. Ця група видатків впливає на сплату податку на прибуток підприємств в майбутні періоди, оскільки впливає на інноваційну діяльність підприємств. Решта видатків належать до групи «Інші видатки» (в моделі змінна OTH_EXPEN). До них належать створені державні запаси і резерви, трансферти іншим економічним агентам крім населення, нерозподілені видатки, кредитування з вирахуванням погашення.

Згідно з Бюджетним кодексом України [3, ст. 9, п.1] доходи бюджету складаються з податкових надходжень, неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом та трансфертів. Так, у 2009 р. податкові надходження доходів зведеного бюджету України склали 72,1%, неподаткові надходження – 25,7%, доходи від операцій з капіталом – 1,3% [7].

Податкові надходження, які є основним джерелом доходів зведеного бюджету, складаються з таких видів податків, зборів та платежів [7]:

1) податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості (37,3% у 2009 р. від податкових доходів), до яких входять податок з доходів фізичних осіб (21,4%) та податок на прибуток підприємств (15,9%);

2) внутрішні податки на товари та послуги (51,8%), до яких входять податок на додану вартість (40,7% з урахуванням невідшкодованої за ним податкової заборгованості 16,6%), акцизний збір із вироблених в Україні товарів (8,6%), акцизний збір із ввезених на територію України товарів (1,8%), плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (0,5%), плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (0,2%);

3) збори за спеціальне використання природних ресурсів (5,4%); податки на власність (0,74%); податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (3,3%), до яких належать ввізне мито (3,0%) та вивізне мито (0,2%); інші податки (1,5%), зокрема місцеві податки і збори (0,4%) та фіксований сільськогосподарський податок (0,06%). Це податок на додану вартість (VAT), податок на прибуток (EPT), податок з доходів фізичних осіб (PIT) та акцизні збори (EXCISE). Загалом їх частки становили від 53,2% у 2000 р. до 63,7% у 2009 р. (за винятком 66,7% у 2008 р.) у сукупних доходах зведеного бюджету з вираженою тенденцією до зростання.

Розглянемо детальніше показники Зведеного бюджету України за 2007 – 2011 р.

Зведений бюджет за 2011 рік виконано із дефіцитом у сумі 23054,5 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України за 2011 рік становила 398310,4 млн. грн., що на 83804,1 млн. грн., або на 26,6 відсотка більше за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти минулого року надходження зросли на 20,4 відсотка, або на 67368,2 млн. гривень).

У 2011 році Державний бюджет України отримав 314572,5 млн. грн., що на 73957,2 млн. грн., або на 30,7 відсотка більше за відповідний показник 2010 року (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти 2010 року надходження зросли на 22,4 відсотка, або на 57521,3 млн. гривень).

Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний період становили 261605 млн. грн., що на 94732,8 млн. грн., або на 56,8 відсотка більше від надходжень за 2010 рік (без врахування у 2010 році погашення заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ за рахунок випуску ОВДП по спеціальному фонду держбюджету в обсязі 16,4 млрд. грн. проти 2010 року надходження зросли на 42,7 відсотка, або на 78296,9 млн. гривень).

Неподаткові надходження до державного бюджету становили 49043,4 млн. грн., що на 16024,3 млн. грн., або на 24,6 відсотка менше за відповідний показник 2010 року. Це пояснюється зміною бюджетної класифікації у 2011 році, коли деякі надходження, що обліковувалась в неподаткових надходженнях були перенесені в податкові (рентна плата, збори на паливно-енергетичні ресурси тощо).

До загального фонду державного бюджету за 2011 рік надійшло 265822,6 млн. грн., що більше за розпис на 3,3 відсотка, або на 8495,5 млн. гривень. Проти 2010 року фактичні надходження до загального фонду державного бюджету зросли на 58350 млн. грн., або на 28,1 відсотка.

Загальна сума касових видатків зведеного бюджету України у 2011 році становила 416610,1 млн. грн., що на 38767,2 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року.

Касові видатки Державного бюджету України за 2011 рік становили 333414,5 млн. грн., що на 29825,8 млн. грн. більше за відповідний показник 2010 року [7].

За січень-листопад 2010 року зведений бюджет виконано з дефіцитом у сумі 46662,1 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України за січень-листопад 2010 року становила 281961,7млн. грн., що на 24514,6 млн. грн., або на 9,5% більше за аналогічний період 2009 року. У співставних умовах доходи Зведеного бюджету України за звітний період становили 298404,4 млн. грн., що на 55019,0 млн. грн., або на 22,6% більше від надходжень за січень-листопад 2009 року.

Загальна сума касових видатків зведеного бюджету України за січень-листопад 2010 року становила 327793,1 млн. грн., що на 57069,2 млн. грн., або на 21,1% більше за відповідний показник минулого року [8].

За результатами 2009 року до Зведеного бюджету України надійшло 272967,0 млн. грн., що дорівнює 84,1 відсотка річного плану (324696,5 млн. гривень). Порівняно з 2008 роком доходи зведеного бюджету зменшились на 8,4 відсотка, або на 24926,0 млн. гривень.

У 2009 році місцеві бюджети отримали 134559,4 млн. грн., у т.ч. доходів – 71035,7 млн. грн., офіційних трансфертів – 63523,7 млн. гривень.

У 2009 році надійшло податку з доходів фізичних осіб до зведеного бюджету у сумі 44485,3 млн. грн., що становить 96,5 відсотка плану на рік, затвердженого Верховною Радою АР Крим та місцевими радами. Порівняно з 2008 роком надходження зменшились на 1410,5 млн. грн., або на 3,1 відсотка [9].

За 2008 рік зведений бюджет виконано з дефіцитом у сумі 14183,1 млн. гривень.

Загальна сума доходів зведеного бюджету України за 2008 рік становила 297844,6 млн. грн., що на 77908,1 млн. грн., або на 35,4% більше за 2007 рік.

У 2008 році Державний бюджет України отримав 231686,3 млн. грн., що на 65747,1 млн. грн., або на 39,6% більше за відповідний показник 2007 року [10].

Податкові надходження до Державного бюджету України за звітний період становили 167883,4 млн. грн., що на 51212,6 млн. грн., або на 43,9% більше від надходжень за 2007 рік.

Неподаткові надходження до державного бюджету становили 52817,6 млн. грн., що на 10705,8 млн. грн., або на 25,4% більше за відповідний показник 2007 року.

До загального фонду Державного бюджету за 2008 рік надійшло 185853,0 млн. грн., або 102,8% від плану. Порівняно із 2007 роком надходження збільшились на 47,4%, або на 59751,9 млн. гривень.

Загальна сума касових видатків Зведеного бюджету України за 2008 рік становила 309216,2 млн. грн., що на 83161,9 млн. грн., або на 36,8% більше за відповідний показник минулого року.

Касові видатки Державного бюджету України за 2008 рік становили 241454,5 млн. грн., що на 67200,2 млн. грн., або на 38,6% більше за відповідний показник 2007 року [11].

3.Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД

З метою визначення рівня централізації ВВП у консолідованому бюджеті прийнято визначати його частку у ВВП країни (рис. 1).

З рисунка бачимо, що по досліджуваних країнах СНД показник централізації ВВП у консолідованому бюджеті коливається від 17,4 % у Таджикистані до 44 % у Білорусі (Україна: 30–32 %). У середньому по наведених країнах СНД у консолідованих бюджетах централізується 26 % ВВП. Як зазначалося, по розвинених країнах світу цей показник сягає 45 %. У країнах ЄС централізація ВВП становить у середньому 47 % і коливається від 34,8 % у Словаччині до 57,8 % у Ісландії [4].

Бачимо, що показник України є вищим від середнього рівня країн СНД, однак значно нижчим від рівня країн ЄС, де бюджет більш вагомо використовується як макроекономічний регулятор для досягнення збалансованості та фінансової стійкості економіки.

Рівень розподілу ВВП через консолідований бюджет України хоч і нижчий від світових стандартів, проте є граничним з огляду на фінансову безпеку країни (відповідно до українського законодавства це показник не має перевищувати 30 % ВВП [5]).

Наведені на рисунку дані дозволяють порівняти дефіцит консолідованих бюджетів досліджуваних країн по відношенню до ВВП. Найбільший дефіцит консолідованого бюджету спостерігається у Вірменії, найнижчий — у Киргизії. З профіцитом виконувалися бюджети Казахстану, Молдови та РФ. Варто зазначити, що профіцитні бюджети стали характерними для Росії з 1999 року. Профіцит було забезпечено високими цінами на головний експортний товар Росії — нафту. Фінансова криза 2008–2009 рр. та пов’язане з нею падіння цін на нафту призвели до виникнення дефіциту консолідованого бюджету РФ [2].

За українським законодавством [11], доходи бюджету включають усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Доходи класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження — визначені чинним законодавством України загальнодержавні та місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежі

2) неподаткові надходження — доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом — надходження від продажу основного капіталу, реалізації державних запасів товарів, продажу землі і нематеріальних активів;

4) трансферти — кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

За міжнародною методологією [12], доходи консолідованого бюджету поєднують доходи республіканського (державного, федерального) бюджету, бюджетів регіональних та місцевих органів влади. Вони охоплюють:

— податки і обов’язкові платежі юридичних та фізичних осіб;

— неподаткові платежі (надходження від продажу активів та від приватизації);

— трансферти, отримані від інших країн (без урахування трансфертів між окремими рівнями бюджетної системи), а також від міжнародних організацій.

Структура доходів консолідованих бюджетів країн СНД є неоднорідною.

Для РФ найбільшими бюджетоформуючими чинниками є доходи від ЗЕД (20,7 %), ПДВ (15,7 %), податок на прибуток (15,6 %), платежі за використання природних ресурсів (11 %) та інші надходження (22 %). Крім Росії, доходи від ЗЕД не мають значення у формуванні доходів бюджетів більшості країн, крім ще одного експортера нафти — Азербайджану (1,8 %). Бюджети Азербайджану та Казахстану формуються за рахунок трьох основних складових, що мають найбільше значення — непрямих податків, податку

на прибуток підприємств та інших надходжень.

Для бюджетів Киргизії, Молдови та Таджикистану оподаткування прибутку підприємств не має великого фіскального значення. Бюджети Білорусі формуються в більшості за рахунок неподаткових надходжень (60,8 %) та ПДВ (25,1 %).

Доходи бюджетів України на 32,7 % формуються за рахунок ПДВ та акцизів, на 27,2 % — інших надходжень, на 16,4 % — податку на прибуток підприємств, на 13,1 % — податку з доходів фізичних осіб, 7,8 % — доходів від власності та підприємницької діяльності, 2,9 % — платежів за використання природних ресурсів.

Отже, дохідна частина консолідованих бюджетів країн СНД характеризується неоднорідною структурою, яка залежить від економіко - соціальних особливостей конкретних держав.

Згідно з бюджетною класифікацією [4] всі видатки бюджету в Україні класифікуються за чотирма напрямами:

1. Функціональна класифікація видатків бюджету — за функціями, виконуваними державою.

2. Економічна класифікація — за економічним змістом видатків (поточні, капітальні, нерозподілені видатки, а також кредитування з вирахуванням погашення).

3. Відомча класифікація видатків бюджету — за розпорядниками бюджетних коштів.

4. Програмна класифікація видатків, яка враховує розпорядників бюджетних коштів та програми, за якими ці розпорядники здійснюють фінансування установ з бюджету відповідного рівня.

Згідно з функціональною класифікацією видатки поділяють на три категорії (відповідно до виконуваних державою функцій). До першої категорії видатків відносяться державні послуги суспільного призначення: державне управління, судова влада, міжнародна діяльність, функціональні дослідження і сприяння науково - технічному прогресу, національна оборона, правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки держави.

Друга категорія видатків включає суспільні та соціальні послуги, які містять витрати на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення, житлово - комунальне господарство, культуру та мистецтво, засоби масової інформації, фізичну культуру і спорт.

Третя категорія містить видатки, що спрямовуються на фінансування економічної діяльності: промисловості та енергетики, будівництва, сільського господарства, транспорту, шляхового господарства, зв’язку, телекомунікацій, інформатики. До цієї категорії належать також заходи, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, соціальним захистом населення, охороною навколишнього середовища, ядерною енергетикою, попередженням та ліквідацією надзвичайних ситуацій і наслідків стихійного лиха.

Класифікація видатків бюджету, прийнята для проведення міжнародних порівнянь, дещо відрізняється від української. Відповідно до міжнародної методології [4] прийнято виділяти наступні групи бюджетних видатків.

1. Видатки на управління. Спрямовані на виконання державою господарсько - організаторської функції. Пов’язані з наявністю специфічної (управлінської) сфери діяльності.

2. Видатки на утримання правоохоронних органів, судів і органів прокуратури.

3. Видатки на фінансування соціально - культурних заходів. Включають видатки на освіту, культуру, медицину, соціальний захист громадян.

4. Витрати на національну оборону. Охоплюють видатки на придбання зброї і військової техніки, видатки на поточне утримання армії і флоту, фінансування науково - дослідних і дослідно - конструкторських робіт у військовій сфері, на військове будівництво, виплату пенсії військовослужбовцям і т. ін.

5. Видатки на фінансування економіки. До їх складу включаються видатки на розвиток галузей економіки (промисловості, сільського господарства, житлово - комунального господарства, побутового обслуговування населення і т. ін).

Основна частина цих витрат спрямовується на фінансування капітальних вкладень у державному секторі економіки і виплату підприємствам різного роду субсидій.

6. Видатки на міжнародну діяльність. Ці ви датки передбачають надання державних кредитів іноземним державам, платежі з обслуговування державного боргу, платежі з отриманих іноземних кредитів та ін.

Видаткові частини консолідованих бюджетів країн СНД мають свої особливості. У видатках консолідованих бюджетів майже всіх країн найбільшу частку становлять «інші видатки» (від 23,1 % у Вірменії до 60,6% у Білорусі, в середньому — 34,4%). Для Киргизії характерним є переважання частки видатків на освіту — 24,7% (середня частка по країнах СНД — 16,7%). Значну питому вагу у видатках консолідованих бюджетів становлять видатки на економічну діяльність — 15,9 % у середньому по країнах СНД (Білорусь — 11,1 %, Азербайджан — 24,6%, Україна — 15,9%). Для Таджикистану, Киргизії, України, Вірменії, РФ характерним є витрачання значної частки коштів на державне управління(14,3%; 14,2%; 11,2%; 10,6%; 10,5% відповідно). В середньому на державне управління витрачається 9,3% коштів консолідованих бюджетів. Особливістю Білорусі є найнижче значення показника — лише 2,4 %. Характерним для всіх країн є недостатній рівень фінансування охорони здоров’я, фізичної культури та спорту і дуже низький рівень витрат на культуру, мистецтво та наукову діяльність.

Порівняння консолідованого бюджету України та країн СНД 📙 Реферат → 🆔 208533