Порядок створення банків. Правова основа діяльності Національного банку України

 

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему: «Порядок створення банків. Правова основа діяльності Національного банку України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала

   студентка ФЕМП, 1курсу, 13 групи

  Борисова  Василина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Банк. Банківська система 3

Види комерційних банків 4

Банки України 5

20 найбільших українських банків (за загальними активами) 6

Порядок створення банків 8

РЕЄСТРАЦІЯ І ЛІЦЕНЗУВАННЯ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ 16

Правовий статус Національного банку України (НБУ) 23

Список використаної літератури 25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Банк. Банківська система

 

Банк(італ.banco-конторка)-фінансове підприємство,яке виконує комплекс базових функцій (акумулює грошові кошти та інші цінності,надає кредити,випускає в обіг гроші та цінні папери,здійснює грошові розрахунки та інші функції) з метою привласнення прибутку.

Банківська система більшості  країн є дворівневою:

  • На першому її щаблі розташовано комерційні банки, що безпосередньо здійснюють обслуговування фізичних та юридичних осіб;
  • На другому щаблі розташовано центральний банк («банк банків»), що здійснює емісійну та грошово-кредитну політику у державі, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому. В Україні ці функції виконує Національний банк України.

Бáнківські ресýрси — сукупність засобів, що знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для кредитних та інших активних операцій.

Бáнківські оперáції — операції, які забезпечують функціонування і прибутковість банків. Розрізняють пасивні (наприклад, залучення депозитів) та активні (наприклад, наданнякредитів). Мають за мету одержання прибутку (насамперед у комерційних банках) та супроводжуються необхідними записами в банківських рахунках та в бухгалтерських документах.

Акт́ивні оперáції бáнків – банківські операції, через посередництво яких банки розміщують наявні в них грошові ресурси (видача позик, купівля цінних паперів тощо).

Види комерційних банків

 

Світова практика виробила дві моделі побудови комерційних банків:

  1. модель сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;
  2. модель універсальності, коли будь-які обмеження щодо діяльності банків на грошовому ринку знімаються.

У ринковій економіці функціонують різні види банків, які класифікуються за певними ознаками:

  1. За формою власності:
    • державні;
    • акціонерні;
    • кооперативні.
  2. За масштабами операцій:
    • роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом. При цьому потрібна розвинута інфраструктура);
    • оптові. Обслуговують незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку.
  3. За територіальним охопленням:
    • міжнародні;
    • регіональні;
    • банки, що ведуть діяльність у національному масштабі (колишні спеціалізовані банки).
  4. За колом виконуваних операцій:
    • спеціалізовані;
    • універсальні.
  5. За порядком формування статутного фонду комерційні банки поділяються на публічні та приватні акціонерні товариства та пайові банки. Характерні ознаки цих господарських товариств регламентуються Законом України «Про акціонерні товариства».

В Україні  функціонують два державні комерційні банки: Український експортно-імпортний банк та Ощадний банк України. Решта мають статус акціонерних товариств. Хоча у деяких із них частка держави становить більше 99% (Банк "Київ , Родовід банк ), вони не є повністю державними.

Спеціалізовані  банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або  функціонують у вузькому секторі  ринку, або обслуговують окремі галузі економіки (ощадні, іпотечні, банки споживчого кредиту, банки підтримки, гарантійні, розрахункові (клірингові) банки або палати). Універсальні банки виконують широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки. В Україні більшість банків універсальні, їм заборонено здійснювати діяльність лише в сфері торгівлі, матеріального виробництва і страхування. Крім функціональної, виділяють галузеву і регіональну спеціалізації банків.

В Україні  поширеними є кишенькові (кептивні) банки. Такий банк як елемент фінансо-промислової групи (ФПГ) виступає кліринговим центром для операцій групи, а також залучає на вигідних умовах кошти на фінансовому ринку.

 

Банки України

 

Станом на 1 серпня 2012 року в Україні, за даними Нацбанку України, налічується 176 діючих комерційних банків, загальні активи яких складають 1 трильойн 106 074 мільйонів гривень. Станом на серпень 2012 року, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про збільшення статутного капіталу банків із 75 млн. грн. до 500 млн. і в разі його ухвали, за підрахунками експертів, в Україні може залишитися 40—50 фінустанов.

 

 

 

 

20 найбільших українських банків (за загальними активами)

20 найбільших українських банків (за  загальними активами)

Нр

Назва банку

Усього активів на липень 2012 р., (тис. грн.)

Усього активів на липень 2011 р., (тис. грн.)

Приріст %

1

ПриватБанк

161 739 955

   

2

Ощадбанк

84 732 833

   

3

Укрексімбанк

75 542 572

   

4

Raiffeisen Bank Aval**

47 477 954

   

5

Промінвестбанк*

40 998 166

   

6

UniCredit Bank**

39 994 087

   

7

ВТБ Банк (Україна)*

38 170 022

   

8

ПУМБ

31 459 178

   

9

Дельта

29 043 915

   

10

УкрСиббанк (Member of BNP Paribas)**

28 648 395

   

11

«Альфа-Банк (Україна)»*

27 942 205

   

12

Надра Банк

24 544 326

   

13

Фінанси та Кредит

22 188 474

   

14

Брокбізнесбанк

21 929 824

   

15

ОТП Банк**

21 331 719

   

16

Укргазбанк

20 897 553

   

17

Сбербанк Росії (Україна)*

20 252 649

   

18

VAB Банк

13 244 273

   

19

Кредитпромбанк**

12 583 022

   

20

ІНҐ Банк Україна**

11 270 952

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порядок створення банків

 

 

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава  в особі Кабінету Міністрів України  або уповноважених ним органів.

Власники істотної участі у банку  повинні мати бездоганну ділову репутацію  та задовільний фінансовий стан.

Вимоги щодо ділової репутації  та задовільності фінансового стану  засновників та акціонерів (пайовиків), які набувають істотної участі у  банку, встановлюються Законом «Про банки і банківську діяльність»  та нормативно-правовими актами Національного  банку України.

Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну  участь, об'єднання громадян, релігійні  та благодійні організації,

Банк має повне і скорочене  офіційні найменування українською  та іноземними мовами. Найменування банку  має містити слово "банк", а  також вказівку на організаційно-правову  форму банку.

Банк має печатку зі своїм  повним офіційним найменуванням.

Слово "банк" та похідні від  нього дозволяється використовувати  у назві лише тим юридичним  особам, які зареєстровані Національним банком України як банк і мають  банківську ліцензію. Виняток становлять міжнародні організації, що діють на території України відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною  Радою України, та законодавства  України.

Не дозволяється використовувати  для найменування банку назву, яка  повторює вже існуючу назву іншого банку або вводить в оману  щодо видів діяльності, які здійснює банк. Вживання у найменуванні банку  слів "Україна", "державний", "центральний", "національний" та похідних від них можливе лише за згодою Національного банку України.

Банки в Україні створюються відповідно до ЗаконівУкраїни "Про банки і банківську діяльність", "Прогосподарські суспільства", чинного законодавстваУкраїни про кооперацію і нормативно-правових актівНаціонального банку України(далі - Національний банк). 
 

Комерційні банки, незалежно від місця їх розташування та територіального характеру діяльності, зобов'язані проходити реєстрацію у Національному банку України в Києві. Саме з моменту реєстрації банку Національним банком України в Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ він вважається створеним та набуває статусу юридичної особи.

Комерційні банки різних видів і форм власності можуть створюватись у вигляді акціонерного товариства, товариства з обмеженою  відповідальністю або кооперативного банку. Учасниками банку можуть бути юридичні й фізичні особи, резиденти  та нерезиденти, а також держава  в особі Кабінету Міністрів України  або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну  участь (володіє 10 або більше відсотками статутного капіталу), об'єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Основною передумовою  створення комерційного банку, як звичайної  юридичної особи, є формування статутного капіталу як фонду коштів, що вносяться  засновниками для забезпечення початку  фінансово-господарської діяльності банку.

Розмір статутного фонду  комерційного банку визначається згідно з рішенням засновників, але він  не може бути меншим:

— 1 млн євро — для місцевих кооперативних банків;

— З млн євро — для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області;

— 5 млн євро — для банків, які здійснюють свою діяльність на всій території України.

Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до офіційних  валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого  договору.

Формування та збільшення статутного капіталу комерційного банку  можуть здійснюватися тільки шляхом грошових внесків. Грошові внески для  формування та збільшення статутного капіталу резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти — в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. Статутний капітал банку не може формуватися з непідтверджених джерел. Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій. Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.

Для формування статутного фонду в регіональному управлінні НБУ за місцем знаходження комерційного банку відкривається тимчасовий рахунок, на який кожний засновник (учасник) вносить визначену установчими  документами частку статутного капіталу.

Уповноважені засновниками банку особи подають Національному  банку України для державної  реєстрації такі документи:

— заяву про реєстрацію банку за підписом уповноваженої  особи, яка призначена відповідальною за реєстрацію банку установчими  зборами;

— установчий договір, підписаний засновниками банку та засвідчений  відбитком їх печатки. Підписи фізичних осіб — засновників засвідчуються  в нотаріальному порядку.

Для реєстрації державного та кооперативного банків установчий договір не подається.

В установчому договорі зазначаються:

а) організаційно-правова  форма;

б) напрями діяльності та спеціалізація (у разі її наявності);

в) мета діяльності;

г) склад засновників, їх найменування та місцезнаходження;

д) склад та компетенція  органів управління банку та порядок  прийняття ними рішень, порядок унесення змін до установчих документів;

е) особа, уповноважена укладати договори та діяти від імені засновників;

є) розмір, порядок і строки формування статутного капіталу банку;

ж) відповідальність сторін за невиконання взятих на себе зобов'язань;

з) порядок розподілу прибутків  і покриття збитків банку; і) порядок  реорганізації та ліквідації банку;

— статут банку, затверджений установчими зборами і підписаний уповноваженою особою;

— протокол установчих зборів, підписаний головою та секретарем зборів, або постанову Кабінету Міністрів  України про створення державного банку;

— бізнес-план, що визначає види діяльності, які банк планує здійснювати  на найближчий рік, у тому числі розрахункові балансовий звіт і звіт про прибутки і збитки комерційного банку на кінець першого року його діяльності, стратегію  діяльності банку на найближчі три  роки;

— відомості про склад  спостережної ради, правління, ревізійної комісії;

— документи, що дають змогу  зробити висновок про бездоганну ділову репутацію голови, його заступників  та членів спостережної ради банку;

- копію звіту про наслідки  підписки на акції (для банку,  що створюється у формі відкритого  акціонерного товариства, зареєстрованого  Державною комісією з цінних  паперів та фондового ринку  з доданням переліку акціонерів  банку. У переліку зазначаються  повне найменування акціонера,  його місцезнаходження, платіжні  реквізити, паспортні дані (для  фізичних осіб) та кількість акцій,  на які він підписався, їх загальна  вартість і частка у статутному  капіталі банку);

— угоду про передавання  приміщення у власність для розміщення банку за підписом уповноваженої  за установчим договором особи або  договір оренди приміщення на строк  не менш ніж на 5 років;

— документи, що дають можливість зробити висновок про професійну придатність і бездоганну ділову репутацію голови та Його заступників, членів виконавчого органу і головного  бухгалтера, його заступників, членів виконавчого органу, кандидатури  яких мають відповідати таким  вимогам: наявність повної вищої  економічної, юридичної чи освіти в  галузі управління для голови, його заступників та членів правління, а  також повної вищої економічної  та бухгалтерської освіти для головного  бухгалтера та його заступників; стаж роботи у банківській системі  за відповідним фахом на керівній посаді не менший, ніж 3 роки; бездоганна ділова репутація; відсутність зауважень  відповідного територіального управління НБУ та фактів порушень банківського законодавства України, внутрішніх документів банку за час роботи в  банківських установах;

— копії платіжних документів про сплату внесків юридичними та фізичними особами учасниками банку  до статутного капіталу;

— висновки аудиторських фірм (аудиторів), складені за підсумками проведеної за станом на конкретну дату перевірки  фінансової звітності юридичних  осіб учасників банку, незалежно  від його організаційно-правової форми  та форми власності, які зобов'язані  вести бухгалтерський облік і  подавати фінансову звітність згідно з чинним законодавством України;

— документи від учасників  банку, які потрібні для з'ясування джерел надходження коштів, що спрямовуються  на формування його статутного капіталу;

— фінансову звітність  юридичних осіб учасників банку, які матимуть істотну участь у  банку, за останні 4 звітних періоди (квартали), а також станом на перше  число місяця, у якому вносяться  кошти до статутного капіталу банку, засвідчену підписами керівника  і головного бухгалтера, а також  відбитком печатки юридичної  особи. Фінансова звітність інших юридичних осіб учасників банку подається за станом на перше число місяця, у якому вони вносять кошти до статутного капіталу банку, та підтверджується висновками аудиторських фірм;

— установчі документи  учасників банку (нотаріально засвідчені копії);

- копію свідоцтва про  державну реєстрацію учасників,  засвідчену нотаріально);

- копії ліцензії Державної  комісії з цінних паперів і  фондового ринку на здійснення  діяльності зберігача або торговця  цінними паперами засновників  (акціонерів), учасників банку (якщо  вони здійснюють таку діяльність) та рішення органів Антимонопольного  комітету України про надання  згоди на створення відповідного  банку у випадках, передбачених  чинним законодавством України;

- документи, що підтверджують  ділову репутацію юридичних та  фізичних осіб учасників банку,  які матимуть істотну участь  у банку;

- копію платіжного документа  про внесення плати за державну  реєстрацію банку.

Голова правління банку  та головний бухгалтер повинні мати попередній досвід керівної роботи у  банках.

На керівні посади комерційних  банків не можуть бути призначені особи:

- незаконні дії яких  у минулому призвели до банкрутства  або ліквідації банку чи іншої  юридичної особи;

— які були звільнені  на вимогу НБУ.

Акціонери та учасники банку  до дня скликання установчих зборів та державної реєстрації банку мають  сплатити кошти в розмірі не менше 30% номінальної вартості акцій, оплатити повну вартість не пізніше 12 місяців  з часу державної реєстрації банку.

Територіальне управління Національного  банку за місцезнаходженням банку  в місячний строк з дати отримання  від банку повного пакета документів готує висновок про загальну оцінку фінансового стану, платоспроможність  і ділову репутацію учасників  банку, наявність власних коштів для внесення до статутного капіталу банку, наявність приміщення, придатного для розміщення банку та будівництва  касового вузла, ділову репутацію та професійну придатність керівництва  банку, відповідність установчих документів банку вимогам чинного законодавства  України. Повний пакет документів разом  із висновком передається на розгляд  Генерального департаменту банківського нагляду, в Комісію Національного  банку з питань нагляду та регулювання  діяльності банків.

Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в  реєстрації приймає Національний банк України не пізніше тримісячного строку з моменту подання повного  пакета документів, зазначених вище. Реєстрація банку здійснюється шляхом унесення відповідного запису до Державного реєстру  банків. Протягом 5 днів після прийняття  Національним банком відповідного рішення банку видається свідоцтво про державну реєстрацію банку.

Рішення Національного банку  України про реєстрацію комерційного банку доводиться до відома Спостережної ради банку і регіонального управління Національного банку України  за місцем розташування банку у вигляді  листа за підписом директора Генерального департаменту банківського нагляду  з доданням статуту зареєстрованого  банку, титульний аркуш якого  завірено печаткою Національного банку  України і підписом заступника Голови Правління.

Разом із тим, Національний банк України в окремих випадках може відмовити комерційному банку  в реєстрації. Так, підставою для  відмови можуть бути: порушення порядку  створення банку; невідповідність  статуту банку та інших установчих документів законодавству України; відсутність бездоганної ділової  репутації чи незадовільний фінансовий стан принаймні одного із засновників, що мають істотну участь у банку; професійна непридатність керівництва  банку; відсутність угоди про  надання банку приміщення, придатного для розташування в ньому банківської  установи; подання неповного пакета документів, необхідних для державної  реєстрації, або їх невідповідність  вимогам чинної законодавчо-нормативної  бази.

У разі відмови в державній  реєстрації банку засвідчена Національним банком копія рішення про відмову  надсилається уповноваженій особі  рекомендованим листом або вручається під розписку. Рішення про відмову  в державній реєстрації банку  може бути оскаржено в судовому порядку.

Для створення банку з  іноземним капіталом його засновники зобов'язані отримати попередній дозвіл Національного банку України. Для  набуття діючим банком статусу банку  з іноземним капіталом його правління  також має отримати попередній дозвіл Національного банку України.

При будь-якому набутті  банком статусу банку з іноземним  капіталом, за умови, що іноземний інвестор набуває істотної участі, для державної  реєстрації додатково до вищезазначених документів до Національного банку  подаються такі документи:

— клопотання про надання  попереднього дозволу за підписом уповноваженої  особи або клопотання правління  банку для діючого банку;

— інформація про склад  засновників, їх ділову репутацію;

— повідомлення центрального банку іноземної держави про  здійснення достатнього контролю за діяльністю банку (якщо особа, яка має  придбати або збільшити істотну  участь у банку, іноземний банк) і  згоду на придбання або збільшення істотної участі в банку на території  України, якщо законодавство країни його походження вимагає отримання  зазначеної згоди;

— нотаріально засвідчена за місцем видачі легалізована копія  висновку аудиторської фірми про  можливість здійснення заявленого внеску до статутного капіталу банку за рахунок  власних коштів (власного капіталу). Якщо вищезазначений висновок надається  іноземною аудиторською організацією, яка не входить до переліку іноземних аудиторських організацій, визнаних Національним банком України, то такий висновок має бути підтвердженим українською аудиторською організацією, з обов'язковим розрахунком власних коштів (власного капіталу).

У разі, якщо іноземний інвестор є фізичною особою, він подає:

— письмову згоду на участь іноземного інвестора у банку  в Україні, видану державним контролюючим органом країни, якщо законодавством такої країни вимагається отримання  зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземного інвестора про  відсутність вимог законодавства  країни його перебування щодо попередньої  згоди на здійснення інвестиції за кордон. Письмова згода має бути легалізована в консульській установі України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною  Радою України;

— анкету, яка має містити, зокрема, інформацію про відсутність  судимості.

— довідку органів податкової служби країни місцезнаходження фізичної особи іноземця про належне виконання  ним своїх обов'язків як платника податків;

— довідку банку, в якому  відкрито рахунок, про наявність  коштів на його рахунку і репутацію  власника;

— довідки банків, у яких одержано кредити, про стан виконання  зобов'язань щодо їх повернення;

— клопотання про надання  попереднього дозволу за підписом уповноваженої  особи, засвідчене в нотаріальному  порядку.

Банки можуть створювати відокремлені структурні підрозділи (філії, представництва) та, з метою поліпшення обслуговування клієнтів і виконання функцій, визначених банком, відкривати структурні одиниці (відділення, власні обмінні пункти).

Для створення відокремлених  структурних підрозділів банк зобов'язаний розробити внутрішньобанківську систему  реєстраційної кодифікації цих  підрозділів та надати кожній філії  і представництву внутрішньобанківські реєстраційні коди.

Операції філії банку  мають відображатися на окремому балансі. Філія може самостійно брати  участь у системі міжбанківських електронних розрахунків та мати окремий кореспондентський рахунок  або працювати за консолідованим кореспондентським рахунком банку.

Філії банку діють від  імені банку на підставі положення  про філію. Вони можуть здійснювати  банківські та інші операції, передбачені  положенням про філію та на підставі дозволу, наданого банком, у межах  отриманих банком банківських ліцензій. Філії не мають права відкривати рахунки банкам та в банках, у  тому числі укладати кореспондентські відносини.

Філії комерційних банків відкриваються за згодою Національного  банку України, яка надається  на підставі таких документів:

— клопотання банку про  відкриття філії із зазначенням  місцезнаходження і основних видів  діяльності філії;

- рішення спостережної  ради банку про відкриття філії;

— положення про філію, затвердженого спостережною радою  банку;

— інформації про керівника  та головного бухгалтера філії. Національний банк України має право відмовити  в наданні

згоди на відкриття філії  з таких підстав:

— надані документи не відповідають вимогам чинного законодавства;

— приміщення та обладнання філії не відповідають вимогам Національного  банку України щодо безпеки зберігання цінностей (якщо філія має намір  самостійно працювати з готівковими  коштами та цінностями);

— запропоновані кандидатури  керівника та головного бухгалтера філії не відповідають встановленим вимогам щодо професійної відповідності  та ділової репутації;

Порядок створення банків. Правова основа діяльності Національного банку України