Порядок здійснення операцій із вкладними (депозитними) рахунками юридичних осіб у національній валюті, їх облік

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

УНІВЕРСТИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

Кафедра банківської справи

 

 

 

 

 

Комплексна курсова робота

 

Порядок здійснення операцій із вкладними (депозитними) рахунками юридичних осіб у національній валюті, їх облік

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

Васюта Ганна Володимирівна

402- БСз група

Спеціальність «Банківська справа»

Заочна форма навчання

 

Науковий керівник

 

 

 

 

 

 

Львів - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП

Теоретична частина

РОЗДІЛ І. Поняття про вкладні (депозитні) операції юридичних осіб. Види вкладних (депозитних) рахунків.

РОЗДІЛ ІІ.

1. Порядок відкриття поточних (депозитних) рахунків юридичних осіб.

2. Бухгалтерський облік операцій із вкладними (депозитними) рахунками юридичних осіб.

3. Порядок закриття вкладних (депозитних) рахунків юридичних осіб.

РОЗДІЛ ІІІ. Практична частина

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І.

 ПОНЯТТЯ ПРО ВКЛАДНІ (ДЕПОЗИТНІ) ОПЕРАЦІЇ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ. ВИДИ ВКЛАДНИХ (ДЕПОЗИТНИХ) РАХУНКІВ

 

Вклад - це грошові кошти у готівковій або безготівковій формі, у національній або іноземній валюті, що передані банку власниками, або третьою особою за дорученням та за рахунок власника для зберігання на певних умовах. Вкладні операції є основним джерелом формування залучених банківських ресурсів.

Банки залучають вільні грошові кошти шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовуються різні види банківських рахунків. Депозити бувають на вимогу і строкові. Депозити на вимогу розміщуються у банку на поточному рахунку клієнта. Вони використовуються власниками для здійснення поточних розрахунків з їх господарськими партнерами. За вимогою клієнта кошти з його поточного рахунка у будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, оплати чеків або векселів.

Принципи організації депозитних операцій:

• депозитні операції здійснюються таким чином, щоб сприяти отриманню банківського прибутку або створювати умови для отримання прибутку в майбутньому;
• у процесі організації забезпечується різноманітність суб'єктів депозитних операцій та поєднання різних форм депозитів;
• у процесі здійснення банківських операцій забезпечується взаємозв'язок і взаємоузгодження між депозитними і кредитними операціями за термінами і сумами;
• особлива увага в процесі організації депозитних операцій приділяється строковим депозитам, які сприяють підтримці ліквідності балансу банку;
• у процесі організації депозитних операцій з метою забезпечення ліквідності діяльності банку щодо залучених коштів юридичних та фізичних осіб формуються обов'язкові резерви згідно з чинним законодавством (банки прагнуть, щоб резерви вільних коштів були мінімальними);
• прагнення розширення спектра банківських послуг, підвищення якості й культури обслуговування клієнтів, що має сприяти залученню депозитів.

У банківській практиці депозити класифікують:

 

ТАБЛ. СТ. 55

 

Депозитні операції банків з юридичними та фізичними особами за своєю економічною суттю можуть бути лише пасивними, а на міжбанківському ринку - як пасивними, так і активними.

У зв'язку з тим, що склад юридичних осіб неоднорідний, вклади також можна класифікувати залежно від форми організації, суб'єкта економічних відносин, форми власності, характеру інвестицій та інших ознак.

Вклади на вимогу призначені для здійснення поточних розрахунків, розміщуються у банківських установах на поточних та контокорентних рахунках і можуть бути у будь-який час частково або повністю поповнені або використані.

При відкритті поточних рахунків за вкладами на вимогу юридичні особи укладають із банком спеціальну угоду.

У структурі залучених коштів в цілому по банківській системі України на початок 2009 року частка вкладів на вимогу становила 37%. Це найбільш дешеве джерело банківських ресурсів. Власник рахунку може в будь-який момент вилучити кошти, тому банк повинен мати завжди високоліквідні активи за рахунок зменшення частки менш ліквідних, але таких, що дають високі доходи. Витрати на ведення рахунків на вимогу частково або повністю покриваються за рахунок комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування. Деякі банки можуть не стягувати комісії з клієнтів у випадках, коли на рахунках підтримується стабільний, не нижче певного рівня залишок. Для стимулювання приросту вкладів на вимогу банки можуть пропонувати додаткові послуги клієнтам, з якими укладена угода про розрахунково-касове обслуговування, наприклад пільги при наданні кредитів, безкоштовні консультативні послуги, а також підвищену якість обслуговування.

Вклади на вимогу є нестабільними, що обмежує можливість їх використання банком для позикових та інвестиційних операцій. В умовах відсутності (як правило) плати за депозити на вимогу банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних внесків за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування. Це, зокрема, кредитування з поточного рахунка, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків,застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. До вкладів на вимогу належать також кредитові залишки за контокорентним рахунком або поточним рахунком з овердрафтом. Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Комісія може утримуватися завдяки депозитному відсотку. Деякі банки не стягують комісії за ведення поточних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку, не нижчого від встановленого рівня.

Незважаючи на високу мобільність коштів на рахунках на вимогу, є можливість визначити їх мінімальний нерухомий залишок і використати його як стабільний позичковий ресурс.

Банки зацікавлені у вкладах на вимогу з двох причин:

* клієнти мають залишки грошей на рахунку і виникає можливість для банку використовувати ці залишки для короткострокового кредитування і отримання доходу;

* банк має можливість надати клієнту повний спектр банківських операцій 
та послуг.

Строкові вклади - це грошові кошти, розміщені у банку на суворо обумовлений термін і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку. Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказування грошей на розрахунковий (поточний) рахунок, а для фізичних осіб - ще й готівкою з каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний відсоток, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов. Строкові вклади є джерелом одержання прибутків їх власниками, вони оформляються угодою між вкладником і банком. Строкові вклади не використовуються для здійснення поточних платежів. Якщо вкладник бажає змінити суму внеску - зменшити або збільшити, то він може розірвати депозитну угоду і переоформити свій строковий вклад на нових умовах. При достроковому вилученні коштів з такого депозиту власник, як правило, позбавляється передбачених угодою відсотків. У цьому випадку відсотки знижуються до рівня, передбаченого за вкладами на вимогу. До строкових вкладів належать:

* депозитні рахунки юридичних осіб;

* рахунки з обліку ощадних (депозитних) сертифікатів;

* строкові і цільові рахунки фізичних осіб;

* рахунки зі збереження бюджетних коштів або коштів з фінансування 
капітальних вкладень на відповідний термін, у визначений період.

З метою забезпечення більш впорядкованого планування банківської діяльності, операції по залученню строкових депозитів від фізичних осіб банки здійснюють на терміни, обумовлені типовими (публічними) договорами. Як правило, терміни здійснення таких операцій складають:

* депозити терміном до 1 місяця;

* депозити терміном від 1 до 3 місяців;

* депозити терміном від 3 до 6 місяців;

* депозити терміном від 6 до 12 місяців;

* депозити терміном більше 1 року;

* депозитні сертифікати.

Терміни залучення строкових депозитів від юридичних осіб, як правило, не мають такої строгої градації термінів, і у кожному випадку обумовлюються умовами договору.

В залежності від умов строкового депозитного договору зберігання коштів, залучених від вкладника після обумовленого договором терміну, може здійснюватися як зберігання коштів строкового депозиту, пролонгованого на той же термін, так і шляхом переказу на поточний рахунок із зберіганням як коштів на вимогу.

Перевагою строкових депозитних рахунків для клієнтів є отримання високого процента, а для банку - можливість використання прогнозованих ресурсів для кредитування.

Недоліком строкових депозитів для клієнтів є їх низька ліквідність, а також неможливість використання для розрахункових і поточних платежів.

 Строкові депозити оформлюються депозитною угодою, яка засвідчує право банку управляти залученими коштами та право клієнта отримати суми вкладу та відсотків по ньому в чітко обумовлений строк.

Основні реквізити депозитної угоди:

1) назва та адреса банку, який приймає депозит;

2) назва та адреса власника коштів;

3) дата внесення депозиту;

4) сума депозиту;

5) дата повернення коштів;

6) відсоткова ставка;

7) зобов'язання банку повернути суму, яка внесена на депозит;

8) підписи сторін.

Угода укладається у двох примірниках.

Часто банки встановлюють мінімальний розмір вкладу, величина якого залежить від орієнтації банку на певну групу вкладників. Банки можуть закріпити в угоді право змінювати відсоткову ставку відповідно до зміни облікової ставки НБУ з повідомленням про це вкладника. У разі незгоди вкладника договір може бути розірвано. Усі спори між банком і вкладником вирішуються у судовому порядку.

Однією з форм строкових вкладів є депозитні та ощадні сертифікати. Депозитний сертифікат надається юридичним, а ощадний -- фізичним особам. Сертифікат -- це письмове свідоцтво банку про внесення вкладником грошових коштів, що дає останньому право на одержання після встановленого строку депозита і відсотків по ньому. Сертифікати бувають:

* іменні і на пред'явника;

* у національній та іноземній валютах;

* у паперовій та безпаперовій формах;

* строкові і на вимогу.

Банки сплачують за користування грошовими коштами їх власникам відповідну плату у вигляді процентів, які встановлюються диференційовано залежно від виду вкладу, терміну зберігання, суми. Найнижчі проценти - за вкладами на вимогу. Строкові вклади характеризуються підвищеними процентами. За порядком сплати та нарахування процентів розрізняють вклади:

* з постійною або змінною процентною ставкою;

* з простими або складними процентами;

* з періодичним нарахуванням та виплатою процентів або після закінчення терміну вкладу.

За депозитами банки можуть нараховувати прості і складні відсотки. Найбільш поширеним і традиційним є нарахування простих відсотків за формулою:

В = (С Вc К) / (365 * 100%),

де В -- сума нарахованих простих відсотків; С -- сума вкладу; Вс -- відсоткова ставка по депозиту; К-- кількість днів у періоді.

Дохід по складних відсотках передбачає нарахування відсотка на відсоток. Сума, яку отримує вкладник наприкінці терміну вкладу, при нарахуванні складних відсотків обчислюється за формулою:

Р(1+R)n,

де n -- період вкладу; R -- відсоткова ставка по депозиту; Р -сума угоди.

Для компенсації втрат від інфляції банки можуть пропонувати клієнтам виплату відсотків наперед. У разі дострокового вилучення вкладу банк вилучає суму виплачених відсотків із суми депозиту.

Написати про закони та нормативно-правові акти НБУ, які регулюють проведення операцій за вкладними рахунками.

 

 

РОЗДІЛ ІІ.

1. ПОРЯДОК ВІДКРИТТЯ ПОТОЧНИХ ТА ДЕПОЗИТНИХ РАХУНКІВ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

 

Для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб юридичні особи мають право відкривати рахунки в будь-яких банках відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом чи банківськими правилами.

Основні умови відкриття і закриття рахунків, проведення операцій за ними регулюються в Україні Інструкцією Національного банку України «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах». Відкриття рахунку супроводжується підписанням угоди між банком і влаником рахунку. Як ми вже зазначали у першому розділі, у банку можуть відкриватися поточні, вкладні (депозитні) та інвестиційні рахунки.

Поточний рахунок - це рахунок, який банк відкриває клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій.

Види поточних рахунків:

* рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;

* рахунок, що відкривається клієнтові на договірній основі для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій;

* поточні рахунки типу «Н», що відкриваються офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю в Україні;

* поточні рахунки типу «П», що відкриваються постійним представництвам;

* карткові рахунки.

Щодо процедури відкриття рахунків, то слід зазначити, що банки при відкритті будь-якого рахунку здійснюють ідентифікацію клієнта або осіб, які уповноважені діяти від їх імені. Підставою для цього є паспорт громадянина України та його ідентифікаційний код. А далі формується справа з юридичного оформлення рахунку. Для цього юридичній особі - суб'єктові господарювання слід подати в банк такі документи:

- заяву про відкриття рахунку на бланку;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво (у разі відкриття поточних рахунків юридичним особам, які утримуються за рахунок бюджетів, цей документ не вимагається);

- копію належним чином зареєстрованого установчого документа (або статуту, або засновницького договору, або установчого акта, або положення, - залежно від організаційно-правової форми юридичної особи), засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або нотаріально;

- копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену органом, що видав довідку, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- дві картки із зразками підписів і відбитком печатки, засвідчені нотаріально;

- документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України (довідка в оригіналі, з 2-х частин), засвідчений органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку, якщо юридична особа використовує найману працю і є платником страхових внесків. Інформацію про те,  що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація";

- ксерокопії сторінок паспорта засновників (учасників), які містять прізвище, імʼя, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, частка яких у статутному капіталі юридичної особи перевищує 10% від загального розміру статутного капіталу, завірені власним підписом і словами «Копія вірна»;

- ксерокопії сторінок паспорта осіб, що є в картці із зразками підписів і відбитком печатки, які містять прізвище, імʼя, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, завірені власним підписом і словами «Копія вірна»;

- ксерокопії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера засновників, частка яких у статутному капіталі юридичної особи перевищує 10% від загального розміру статутного капіталу, завірені власним підписом і словами «Копія вірна»;

- ксерокопії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера осіб, що є в картці із зразками підписів і відбитком печатки, завірені власним підписом і словами «Копія вірна»;

- копії документів (протоколів зборів, наказів тощо), що підтверджують повноваження осіб, що є в картці із зразками підписів і відбитком печатки, завірені підписом уповноваженої особи та печаткою юридичної особи.

Відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах» клієнт може відкрити в банку лише один поточний рахунок для формування статутного фонду господарського товариства та один рахунок за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності, який відкривається з метою забезпечення таких видів діяльності, як виробнича кооперація, спільне виробництво та інші види спільної діяльності, що здійснюються на підставі договорів (контрактів) без утворення юридичної особи.

Для відкриття поточного рахунку для формування статутного фонду клієнт подає такі документи:

- заява про відкриття поточного рахунку, що підписана уповноваженою засновниками (учасниками) особою;

- один примірник  оригіналу установчого документа або його копія, засвідчена нотаріально. У разі відкриття рахунку для формування статутного фонду (статутного капіталу) акціонерного товариства замість установчого документа подається договір/рішення про створення акціонерного товариства або його копія, засвідчена нотаріально;

- рішення засновників (учасників) про визначення особи, якій надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, яке оформляється у формі довіреності, засвідченої нотаріально (якщо хоча б одним із засновників (учасників) є фізична особа). Замість оригіналу довіреності до банку може бути подана її копія, засвідчена нотаріально;

- картки із зразками підписів і відбитка печатки, у якій наводиться зразок підпису особи, якій засновниками (учасниками) надано право розпорядчого підпису. Картка приймається без відбитка печатки та засвідчується підписом уповноваженого працівника банку;

- ксерокопії сторінок паспорта уповноваженої особи, які містять прізвище, імʼя, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, завіреної власним підписом і словами «Копія вірна»;

- ксерокопію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера уповноваженої особи, завірені власним підписом і словами «Копія вірна»;

- оригінал паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера уповноваженої особи (для завірення копій уповноваженим працівником банку).

Для відкриття поточного рахунку за договором спільної діяльності клієнт подає в банк такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана уповноваженою учасниками договору особою;

- копію договору про ведення спільної діяльності, засвідчену нотаріально;

- рішення учасників договору про визначення осіб, яким надається право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком, що оформляється у формі довіреності;

- картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально. У картці наводяться зразки підписів осіб, які мають право розпоряджатися цим рахунком і зразок відбитка печатки учасника договору, якому за довіреністю всіх учасників договору про спільну діяльність надано право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій за цим рахунком;

- копію документа, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби договору про спільну діяльність без створення юридичної особи, засвідчену органом, що видав документ, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Банки зобов'язані здійснити перевірку поданих документів на відповідність їх чинному законодавству. Операції за поточними рахунками юридичних осіб забезпечують працівники банку, які виконують функції фронт-офісу, мілд-офісу та бек-офісу. Працівники фронт-офісу працюють із клієнтами на початковому етапі, тобто формують пакет документів для відкриття рахунку, здійснюють їх ідентифікацію та визначають умови обслуговування клієнта (наприклад плату за відкриття, ведення, закриття рахунку тощо). Працівники мілд-офісу (переважно юридичний відділ банку) перевіряють достовірність документів клієнтів та їх відповідність чинному законодавству. Працівники, які виконують функції бек-офісу банку, безпосередньо здійснюють операції за поточними рахунками.

Відповідно до договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом, банк зобов'язується приймати і зараховувати на його рахунок ті грошові кошти, що йому надходять. Крім цього, банк зобов'язаний виконувати розпорядження клієнта, пов'язані з перерахуванням і видачею відповідних сум із рахунку та проведення інших операцій за його дорученням. Залишки коштів, які є на поточних рахунках, банк має право використовувати, гарантуючи при цьому право клієнта безперешкодно ними користуватися.

В обов'язок банку входить:

- вчиняти для клієнта операції, які передбачені для розрахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту;

- зараховувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором;

- видати або перерахувати за розпорядженням клієнта з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Слід зазначити, що банк вправі проводити видаткові операції за рахунком клієнта тільки після отримання повідомлення з державної податкової служби про взяття даного рахунку на облік.

Видавання готівки національної валюти з рахунку клієнта здійснюється за грошовим чеком. Тому при відкритті рахунку у клієнта завжди виникає потреба в одержанні в банку грошової чекової книжки в одному примірнику, на якій після відповідної перевірки проставляється дозвільний напис уповноваженого працівника банку.

У кожному чеку грошової чекової книжки працівник банку заповнює реквізити (найменування та код банку, найменування клієнта, номер його поточного рахунку) та реєструє їх номери в картці зі зразками підписів клієнта.

Обов'язком клієнта є здійснювати плату за проведені банком операції за його рахунком (як передбачено договором).

Поточний  рахунок типу «Н» у національній валюті відкривають:

* офіційним іноземним представництвам;

* представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються на території України підприємницькою діяльністю;

* представництвам іноземних банків;

* організаціям і установам, які згідно з чинним міжнародними договорами України та законодавством України залучаються до здійснення програм або проектів міжнародної допомоги;

* військовим частинам Чорноморського флоту Російської Федерації, що дислокуються на території України, які одержують для свого утримання бюджетні кошти за кошторисами Міністерства оборони Російської Федерації.

Для відкриття цього рахунку іноземному представництву потрібно представити документи, які передбачені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах (копії документів, засвідчені в установленому порядку).

Для відкриття офіційному представництву поточного рахунку типу «Н» у національній валюті до уповноваженого банку подаються такі документи:

- заява офіційного представництва про відкриття поточного рахунку;

- копія посвідчення Міністерства закордонних справ України про акредитацію представництва на території України, засвідчена Міністерством закордонних справ України або нотаріально;

- картка із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчена Міністерством закордонних справ України або нотаріально.

Якщо офіційне представництво використовує найману працю і є платником страхових внесків, то воно додатково до вищезазначеного переліку документів має подати такі документи:

- копію документа, що підтверджує реєстрацію офіційного представництва у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;

- копію документа, що підтверджує реєстрацію офіційного представництва у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку.

Інформацію про те, що офіційне представництво не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку «Додаткова інформація».

Для відкриття представництву юридичної особи-нерезидента поточного рахунку типу «Н» у національній валюті до уповноваженого банку подаються такі документи:

- заява представництва юридичної особи-нерезидента про відкриття поточного рахунку;

- копія легалізованого або засвідченого шляхом проставлення апостиля витягу з торговельного, банківського або судового реєстру чи реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи-нерезидента, засвідчена нотаріально;

- копія свідоцтва про реєстрацію представництва юридичної особи-нерезидента в уповноваженому органі виконавчої влади України, засвідчена нотаріально або органом, що його видав;

- копія легалізованої або засвідченої шляхом проставляння апостиля довіреності на виконання представницьких функцій тією або іншою особою в Україні, засвідчена нотаріально;