Право на одержання патенту
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Сумський державний університет
Кафедра прикладної гідроаеромеханіки
Обов’язкове домашнє Завдання
з дисципліни
інтелектуальна власність
на тему
«Право на одержання патенту»
Суми – 2012
Зміст
Вступ…………………………………………………………………
1. Патент як охоронний документ, яким засвідчуються пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель)…………..………………………4
2. Суб'єкти патентногоправа………………………………………
3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка……………9
4. Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок……13
1) Строк дії патенту…………………………………
2) Обсяг правової охорони………………………………………………………15
3) Заявка на видачу патенту…………………………………………………….15
4) Експертиза заявки…………………………………
5) Захист патентних прав……………………………………………………..…19
5. Патентування об'єкта промислової власності в іноземних державах…..…20
Висновок…………………………………………………………
Список літератури…………………………………
Вступ
Сьогодні не можливо уявити життя без наукових досягнень попередніх поколінь. Винаходи різних людей використовуються фактично у всіх сферах життя і не захистити права цих людей є злочин. Тому право на винахід, корисну модель та промислові зразки охороняється державою і засвідчується патентом.
Право на одержання патенту мають наступні суб'єкти патентного права: автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків. Такі суб'єкти патентного права є фізичними особами. Суб'єктами можуть бути також патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.
Особа, яка бажає одержати патент і має на це право, подає до органу виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності заявку - сукупність документів, потрібних для видачі патенту (деклараційного патенту) на винахід (корисну модель).
Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей.
1. Патент як охоронний документ, яким засвідчуються пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).
Згідно з Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [1] (далі — Закон) винахідником є людина, інтелектуальною творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель). Пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель) засвідчуються патентом — охоронним документом, різновидами якого є патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель тощо.
Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.
Об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з Законом, можуть бути:
- продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо);
- процес (спосіб);
- нове застосування відомого продукту чи процесу.
Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.
Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання документів, необхідних для видачі патенту (далі —, заявка), до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує. зазначеній вище даті і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.
На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуванні цієї частини.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у Законі, до уваги не береться.
Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
2. Суб'єкти патентного права.
Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами можуть бути патентовласники — фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.
Закон не обмежує виникнення права авторства й інших патентних прав досягненням фізичними особами визначеного віку. Від віку залежить лише можливість самостійного здійснення патентних прав. Неповнолітні особи вправі самостійно, без згоди своїх законних представників, здійснювати свої патентні права лише після досягнення 14 років. Іноземні фізичні та юридичні особи користуються правами нарівні з фізичними і юридичними особами України відповідно до міжнародних договорів України.
До кола патентовласників, які не є авторами об'єктів промислової власності, належать фізичні і юридичні особи, які одержують патентні права на основі закону чи договору, в тому числі правонаступники авторів винаходів, корисних моделей і промислових зразків. До даної групи належить і держава.
Винахідники, які спільно створили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.
Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні заявки.
Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним особистим правом і охороняється безстроково. Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [1] та ст. 8 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» [2] право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) чи, відповідно, промисловий зразок має роботодавець винахідника.
Однак майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Становлення правового регулювання відносин, пов'язаних із службовим винахідництвом, — одна з найбільш, важливих тенденцій у розвитку сучасного патентного права. Проблема службових винаходів має розглядатися як пошук справедливого поєднання інтересів автора, творчість якого призвела до створення винаходу, та роботодавця, матеріальний внесок якого забезпечив його створення. Так, з одного боку, підприємцям, які мають можливості використання винаходу в різноманітних формах, забезпечуються сприятливі умови для привласнення винаходів, створених службовцями. З іншого боку, службовці — автори винаходів мають право на винагороду за використання їхніх винаходів [3].
Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.
Роботодавець повинен
протягом чотирьох місяців від дати
одержання від винахідника
Якщо роботодавець не виконає зазначених вище вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.
Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника.
Суперечки щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.
Слід зазначити, що право
на одержання патенту має
Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.
3. Права автора винаходу, корисної моделі, промислового зразка.
Основним немайновим правом автора об'єкта промислової власності е право авторства. Сам факт видачі патенту закріплює визнання особи творцем конкретного об'єкта. Право авторства є невід'ємним особистим правом і охороняється безстрокове. Воно визнається за фізичною особою, творчою працею якої створено об'єкт промислової власності. У випадку створення об'єкта спільно кількома фізичними особами усі вони вважаються його авторами і користуються належними їм правами за згодою між собою.
Право на одержання патенту — це також право винахідника (або автора промислового зразка) і на передачу патенту іншим фізичним чи юридичним особам.
Основним майновим правом автора службового винаходу, корисної моделі, промислового зразка, який не є патентовласником, є право на винагороду. Автор має право на винагороду, пропорційну тій вигоді, що отримана роботодавцем чи могла б бути ним отримана при належному використанні об'єкта промислової власності, у випадках одержання роботодавцем патенту, передачі роботодавцем права на одержання патенту іншій особі, прийняття роботодавцем рішення про збереження відповідного об'єкта в таємниці чи неотримання патенту за даною роботодавцем заявкою з причин, що залежать від роботодавця.
У разі використання роботодавцем службового об'єкта промислової власності, на який автор об'єкта одержав патент, останній за договором з роботодавцем має право одержати компенсацію.
Виключне право на використання об'єкта промислової власності належить патентовласнику. Однак таке використання не повинне порушувати прав інших патентовласників. Патентовласник має право заборонити використання зазначених об'єктів іншим особам, крім випадків, коли використання відповідно до закону не є порушенням прав патентовласника, зокрема це право попереднього користування.
Право попереднього користування полягає в тому, що будь-яка фізична чи юридична особа, яка до дати пріоритету винаходу, корисної моделі, промислового зразка сумлінно використовувала створене незалежно від його автора тотожне рішення чи зробила необхідні до цього приготування, зберігає право на подальше його безоплатне використання. При цьому право попереднього користування може бути передано-іншим особам лише разом з підприємством, на якому мало місце застосування тотожного рішення чи виконано необхідну підготовчу роботу.
Закон не визнає порушенням виключного права патентовласника проведення наукового дослідження чи експерименту над засобом, що містить винахід, корисну модель чи промисловий зразок, захищені патентами; застосування засобу, що містить об'єкт промислової власності, в особистих цілях без одержання прибутку або при надзвичайних обставинах (стихійних лихах, катастрофах, великих аваріях) з наступною виплатою патентовласнику відповідної компенсації, а також застосування даних засобів, якщо вони введені в господарський обіг законним шляхом.
Взаємини щодо використання об'єкта промислової власності патенту, що належить кільком особам, визначається угодою між ними.
Патентовласник не лише має право, а й зобов'язаний використовувати об'єкт промислової власності. При невикористанні чи недостатньому використанні патентовласником винаходу чи промислового зразка протягом чотирьох років, а корисної моделі — протягом трьох років з дати видачі патенту будь-яка особа, яка бажає і готова використовувати даний об'єкт промислової власності, має право клопотати про надання йому примусової невиключної ліцензії.
Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України «Про державну таємницю» та за погодженням із державним експертом.
Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.
Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, діють від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.
Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди .кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:
- виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях;
- застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.
Продукт визнається виготовленим із
застосуванням запатентованого
винаходу (корисної моделі), якщо при
цьому використано кожну
Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.
Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:
1) продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;
2) існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.
У такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.
Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.
Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без дозволу, за винятком випадків, коли таке використання визнається згідно з Законом порушенням прав, що надаються патентом.
Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із державним експертом.
Договір про передачу права власності на винахід (корисну модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
4. Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок.
Автор пропозиції, що має ознаки винаходу чи корисної моделі, може стати суб'єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні є патентне відомство, яке входить до складу Державного комітету України з питань науки та інтелектуальної власності. Для цього автор пропозиції має надати їй об'єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами і була здатна до відтворення. Пропозиція повинна бути втілена в креслення, дослідний зразок чи просто описана так, що її сутність була б зрозумілою і доступною іншим особам і придатна для користування.
Право кваліфікації творчої пропозиції як винаходу чи корисної моделі належить патентному відомству України. Лише після того, як патентне відомство України визнає заявлену пропозицію винаходом або корисною моделлю, прийме рішення про внесення її до відповідного Державного реєстру і видачу патенту авторові, останній офіційно визнається автором свого витвору і для нього виникають певні права та пільги, встановлені чинним законодавством України. Після цього акту автор, а також інші особи можуть розголошувати сутність пропозиції шляхом публікації, усних доповідей та іншими способами.
Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняє закон, підтверджує патент на винахід та промисловий зразок і на корисну модель.
Патент слід розцінювати як:
1) визнання і підтвердження з боку держави того, що надана пропозиція є винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком;
2) надання суспільству інформації про наявність винаходу і його охорону державою;
3) визначення пріоритету
та авторства його створювачів.
Патент закріплює також і права та обов'язки автора, патентовласника та інших суб'єктів патентних відносин [4]. Отже, патент засвідчує пріоритет, авторство винаходу, корисної чи моделі промислового зразка і виключне право на їх використання.
1) Строк дії патенту.
На відміну від функцій патенту, термін його дії розрізняється залежно від об'єкта промислової власності. Так, патент на винахід діє протягом 20 років, деклараційний патент — протягом шести років. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.
Строк дії патенту на корисну модель діє 10 років, а за клопотанням власника його чинність може бути продовжена, але не більш як на 3 роки. В аналогічному порядку на 5 років продовжується чинність дії патенту на промисловий зразок, який діє протягом 15 років від дати подання заявки.
Дія патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути достроково припинена повністю або частково. Підставою для цього може бути бажання власника патенту і його відповідна заява, а також несвоєчасна сплата річного збору за підтримання чинності патенту. Також патент може бути визнано недійсним повністю або частково у випадках, коли буде встановлено невідповідність запатентованого об'єкта умовам патентоздатності, наявності у формулі винаходу чи корисної моделі, ознак яких не було у поданій заявці, порушення порядку зарубіжного патентування. Щодо визнання недійсності патенту промислового зразка це може відбуватися за наявності сукуності суттєвих ознак промислового зразка, яких не було у поданій заявці, і в разі порушення порядку патентування за кордоном.
2) Обсяг правової охорони.
Обсяг правової охорони, наданої патентом на винахід і корисну модель, визначається їх формулою, а патентом на промисловий зразок — сукупністю його істотних ознак, відображених на фотографіях виробу (макета, малюнка). Правова охорона не надається винаходам, корисним моделям, промисловим зразкам, визнаним державою секретними. Патентовласнику належить виключне право на використання охоронних патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка на свій розсуд, якщо при цьому не порушуються права інших патентовласників, включаючи заборону використання цих об'єктів іншими особами.
3) Заявка на видачу патенту.
Для одержання патенту (деклараційного патенту) автор, роботодавець чи їх правонаступники подають заявку до Установи. Вимоги до документів заявок на об'єкти промислової власності передбачені органом виконавчої влади з питань правової охорони інтелектуальної власності (далі — Установа). Функції прийому заявок, проведення їх експертизи і встановлення відповідності заявлених об'єктів промислової власності умовам здійснює Український інститут промислової власності при Установі. Заявка на видачу патенту України на винахід і корисну модель має відповідати спеціальним Правилам, що детально регламентують процедурні питання щодо дій заявника й оформлення документів для отримання патенту [5]. Те саме стосується і заявки на промисловий зразок [6].
Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдності винаходу). Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі (вимога єдності корисної моделі).
Заявка складається українською мовою і повинна містити:
- заяву про видачу патенту на винахід чи деклараційного патенту на винахід (корисну модель);
- опис винаходу (корисної моделі);
- формулу винаходу (корисної моделі);
- креслення, рисунки або інші графічні матеріали (якщо на них є посилання в описі);
- реферат.
У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту) необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також винахідника (винахідників).
Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі) настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у зазначеній галузі.
Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.
Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.
Інші вимоги до документів заявки визначаються Установою відповідно до Закону.
За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подання заявки. Цей строк продовжується, але не більше ніж на шість місяців, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання.
Датою подання заявки
є дата одержання Установою матеріалів
- заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного патенту), викладену українською мовою;
- відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
- опис винаходу (корисної моделі), викладений українською або іншою мовою. В останньому випадку для збереження дати подання заявки переклад цього матеріалу українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох місяців від дати подання заявки [7].
4) Експертиза заявки.
Наступним після подання заявки етапом є проведення спеціальних експертиз поданої заявки.
Усі заявки перевіряють за формальними ознаками (формальна експертиза), крім того, заявка на винахід підлягає експертизі по суті. Мета формальної експертизи заявки – визначити, чи належить пропозиція, що заявляється, до об'єктів винаходу, а також, чи відповідає заявка вимогам закону, чи є в матеріалах заявки документ про сплату збору за подання заявки і чи він відповідає встановленим вимогам.
Якщо в результаті формальної експертизи буде виявлено, що в заявці наявні всі передбачені законом документи і вони відповідають встановленим вимогам, то патентне відомство України має прийняти рішення або про видачу патенту, або про проведення експертизи заявки по суті. У разі бажання заявника, виявленого ним у заяві про видачу патенту, видати йому патент без проведення експертизи заявки по суті, під відповідальність самого заявника без гарантії його достовірності йому видається патент.
При цьому заявки на корисні моделі і промислові зразки експертизі по суті не піддаються і патент на зазначені об'єкти видається під відповідальність заявника і без гарантії його чинності.
Формальна експертиза заявки передбачає перевірку наявності необхідних документів, дотримання встановлених вимог до них і розглядає питання про відношення заявленої пропозиції до об'єктів, яким надається правова охорона, а також оцінюються додаткові матеріали, які може надавати заявник.
Під час проведення формальної експертизи:
- встановлюється дата подання заявки;
- визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів технології, яким згідно з Законом надається правова охорона, та чи не відноситься він до об'єктів технології, правова охорона на які згідно з Законом не поширюється;
- заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам, зазначеним у Законі, та правилам, встановленим на його основі Установою;
- документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
- Право на опровержение
- Право на осуществление предпринимательской деятельности
- Право на осуществление предпринимательской деятельности и способы её реализации
- Право на отдых
- Право на отримання субсидій
- Право на охрану здоровья в РФ, основные гарантии его реализации; источники финансирования мер по охране здоровья. Законодательство об охра
- Право на охрану здоровья и медицинскую помощь
- Право на образование
- Право на образование в законодательстве РФ
- Право на образование. понятие и проблемы в РБ
- Право на образование. Порядок приёма в образовательные учреждения профессионального образования
- Право на образование - право каждого
- Право на образование РФ
- Право на обращение в суд