Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Ресторанне приміщення

Насамперед, потрібно чітко визначити мету, що фірма ставить перед собою, беручи участь у виставці. Як правило, коло таких цілей включає:

• демонстрацію продукції, представлення нових товарів (послуг);

• просування торгової марки, поліпшення іміджу фірми;

• вивчення ринків збуту, формування дилерської мережі;

• рекламу фірми;

• безпосередній збут продукції;

• вивчення продукції і стратегії конкурентів.

Сучасна виставка — багаторівневий інструмент маркетингу, площадка, де експонент може одночасно рекламувати, продавати свою продукцію і формувати образ своєї фірми. Разом з тим це клуб професіоналів, свого роду індикатор стану і перспектив розвитку галузі. Цю «професійну» складову в значній мірі формує ділова програма виставки, що включає в себе цілий спектр різнопланових заходів.

Для компаній-організаторів ділова програма виставки — інструмент «примусового» залучення цільової аудиторії.

Історія виставок

Складно сказати, коли у світі пройшла перша виставка . Люди, які хотіли принести щось нове, давно зрозуміли, що кожне нововведення, кожне ноу-хау потрібно ретельно продемонструвати.

Історія виставкового бізнесу в кожній країні і в кожному місті різна. Так, наприклад, перша російська промислова виставка пройшла в Санкт-Петербурзі в травні 1829 року. Довгий час під час Радянського союзу "потьомкінські" виставки досягнень народного господарства були виключно столичними. У регіонах же не було ні професіоналів виставкової справи, ні культури участі в промислових виставках серед бізнесменів.

У 1951 році була проведена перша Всесвітня промислова виставка в Лондоні. З того часу проводити всесвітні виставки стало доброю традицією - кожні спочатку 7, а потім 2 роки проводилися Всесвітні виставки. З 1878 року почали входити в практику будівлі для виставки, що складаються з декількох павільйонів. До цього часу всі виставки проходили в одному будинку. На початку 20 століття в Берліні делегати 14-ти країн підписали угоду про правила організації виставок, які довгий час були негласними правилами проведення виставкових заходів у багатьох країнах.

В Україні першими виставками можна вважати Сорочинські ярмарки, на яких демонструвалися новинки сільського господарства, ремісників, роботи художників.

Сучасна історія виставкового бізнесу в Росії налічує трохи більше 20 років. За цей дуже невеликий проміжок часу вже накопичено досить великий досвід організації та проведення, як виставок місцевого масштабу, так і Міжнародних та Всесвітніх виставок. Неодноразово представники країн СНД брали участь у міжнародних виставках і конгресах.

Цілями проведення виставок можуть бути:

1) надання підприємствам, організаціям, особам, що займаються індивідуально-трудовою діяльністю, виставково-інформаційних послуг,

2) розгортання рекламної кампанії;

3) інформування потенційних споживачів про нову продукцію, сфери її застосування і можливості придбання;

4) обмін комерційною інформацією з іншими регіонами, що сприяє раціоналізації господарських зв’язків;

5) висвітлення досягнень і перспектив у галузі розвитку науки і техніки, освоєння і впровадження нової технології, прогресивних технологічних процесів;

6) визначення можливого попиту на товари, що розробляються;

7) порівняння даної продукції з продукцією конкурентів;

8) висновок операцій.

Виконуючи одну з функцій маркетингу, виставки в сучасних умовах вирішують наступні завдання:

1) дослідження ринку;

2) своєчасне забезпечення інформацією підприємств-учасників;

3) розвиток прямих особистих контактів з новими партнерами.

4) постійна адаптація пропозиції до диференційованих вимог ринку, дослідження його тенденцій;

5) своєчасне вдосконалення або раціоналізація оновлення продукції залежно від змін вимог споживачів;

6) активний розвиток маркетингу, особливо у сфері просування товару на ринок;

7) систематичний аналіз умов конкуренції, якісне поліпшення комерційних пропозицій, зміна виробничої орієнтації;

8) розвиток різних типів ділової співпраці.

На думку фахівців, сфера діяльності виставок на початку

XXI ст. визначатиметься таким чином:

1) глобальна - де буде зосереджена пропозиція і попит у світовому масштабі;

2) європейська - яка. буде служити дзеркалом європейського ринку;

3) місцева - обмеженого радіусу дії, стосовно специфіки регіону;

4) європейська регіональна - рамки якої будуть вужчими, ніж у загальноєвропейських, але значно ширшими, ніж у звичайних регіональних виставок.

Торгові виставки поділяються на наступні види:

1) за місцем проведення;

2) за частотою проведення;

3) за напрямом роботи;

4) за видами пропозиції;

5) залежно від попиту.

1. За місцем проведення:

1) виставки, що проводяться на території країни;

2) виставки, що проводяться за кордоном.

Виставки поділяються на регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні.

Регіональні виставки мають радіус дії до 100 км, репрезентують одну або декілька галузей і призначені для демонстрації можливостей малих підприємств.

Міжрегіональні виставки мають таку саму структуру, але більший радіус дії і залучають більше підприємств.

Національні виставки - це своєрідна вітрина національної промисловості, проводяться на території країни або за кордоном з метою демонстрації продукції національного виробництва і стимулювання її продажу, мають міжгалузевий характер.

Міжнародного характеру набувають ті виставки, в яких беруть участь експоненти із зарубіжних країн, яких повинно бути не менше ніж 10-15% від загальної кількості учасників.

Залежно від спеціалізації, організаційних особливостей і рівня проведення виділяють наступні основні види міжнародних виставок:

1) міжнародні спеціалізовані виставки, тематика яких охоплює цілу галузь науки і техніки (наприклад, »Хімія»);

2) міжнародні спеціалізовані виставки (салони), тематика яких охоплює окремі напрями підгалузі науки і техніки (наприклад, »Зварювання», авіасалони в Бурже);

3) міжнародні виставки, що проводяться в рамках конгресів, конференцій, симпозіумів.

2. За частотою проведення виставки бувають:

1) періодичні - через два, три роки;

2) щорічні;

3) сезонні.

Частота проведення залежить від різновидів продукції (експонатів), яка пропонується, й умов конкуренції. Так, покази моди можуть відбуватися 2-4 рази протягом року, а демонстрація новинок технології - з інтервалом від 2 до 5 років.

3. За напрямами роботи розрізняють:

1) торгові виставки, на яких відбувається продаж товарів або отримання замовлень;

2) інформативні виставки;

3) виставки, що проводяться з метою розвитку комунікацій і встановлення контактів.

4. За видами пропозиції виставки бувають:

1) універсальні;

2) багатогалузеві;

3) галузеві.

5. Залежно від попиту розрізняють:

1) виставки товарів масового споживання; , 2) виставки інвестиційних (промислових) товарів;

3) виставки технологій;

4) виставки інвестицій та ін.

Окрім того, виставки можуть бути постійними і пересувними. Так, наприклад, у США налічується близько 200 постійно діючих виставкових центрів (галузевих і не галузевих).

Особливу увагу заслуговують Всесвітні торгові виставки, які з’явилися на початку XIX ст. Вони відображають технологічний розвиток усього людства і стають значною політичною і культурною подією. На честь таких виставок часто створюються архітектурні шедеври: наприклад, Кришталевий Палац у Лондоні (1851) або Ейфелева башта (1889).

Всесвітня виставка - це захід, що має на меті продемонструвати засоби, якими володіє людство для задоволення своїх різносторонніх потреб. Так, у 2000 р. пройшла всесвітня виставка »ЕХРО-2000» у Ганновері під девізом »Людина-Природа-Техніка». Чергова всесвітня виставка проходитиме в Японії в 2005 р.

В українському виставковому бізнесі солідною репутацією користуються такі могутні фірми, як »Зовнішекспобізнес», Національний виставковий центр, Торговельно-промислова палата України. Ці найбільші організатори виставок мають базу даних фірм різних галузей, контактують з досить широким колом потенційних експонентів.

Регулярно проводяться престижні і представницькі спеціалізовані виставки. Серед них такі відомі, як »Світ Arpo», »EN-TER’EX», »Автосалон МАС» та ін. їх організують українські фірми »Примус-Україна», »Євроіндекс», »Автоекспо», »Галицькі контракти», »Морські технології», »Експодонбас».

Серед професіоналів великою популярністю користується найбільша в Україні виставка комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, засобів комунікації та офісного устаткування - »ENTER’EX». Ця виставка - продукт праці та фантазій рекламно-видавничої фірми »Євроіндекс».

Найактивніше виставковою діяльністю займаються у Києві, Одесі, Львові, Дніпропетровську та Донецьку.

Динаміка проведення виставок в спеціалізованому виставковому центрі »Експодонбас» за період з 1998 по 2001 р. наведена на рис. 11.3.

Кількість виставок

за період з 1998 по 2001 р.

Процес організації виставки є складним комплексом організаційних, договірних, а в деяких випадках і дипломатичних заходів. Іноді організація великої виставки займає 1-2 роки.

Підготовка і проведення виставки включає наступні етапи

1. Ухвалення рішення про проведення виставки.

2. Офіційне оголошення про проведення виставки із зазначенням цілей, основної тематики, термінів подання заявок і роботи виставки.

3. Формування структури управління підготовкою і проведенням виставки. Прийняття заявок на участь у виставці. Наприклад, на великих виставках він закінчується, як правило, за 2, 3 або 5 міс. до початку роботи виставки.

4. Комплекс підготовчих організаційно-технічних заходів (розподіл виставкової площі між учасниками, визначення розмірів авансових платежів і т. д.).

5. Монтаж експозиції - повинен бути закінчений за 4$ год. до відкриття виставки,

6. Урочисте відкриття виставки й офіційний перегляд.

7. Відкриття виставки для відвідувачів.

8. Забезпечення робочої програми виставки.

9. Офіційне закриття виставки.

10. Демонтаж виставкової експозиції.

11. Підбиття підсумків виставки.

Виставки функціонують за рахунок грошових надходжень, а саме:

• від внесків її учасників;

• вхідної плати відвідувачів;

• посередницьких послуг;

• оплати реклами;

• здачі в оренду експозиційної площі;

• видань комерційно-інформаційних матеріалів;

• замовлень на художнє оздоблення роботи;

• видавничої діяльності;

• коштів, що надійшли за договорами з вищими організаціями.

Організатори виставки можуть встановлювати терміни відмови від участі у виставці і повернення реєстраційних внесків. Наприклад, якщо учасник відмовляється від участі за 15 днів до її початку, то йому повертається 100% реєстраційного збору, а якщо пізніше за встановлений термін - внесок не повертається.

Для участі у виставці учасник повинен подати організаторам заявку на участь (зміст заявки аналогічний заявці на участь у ярмарку).

У середньому витрати великих фірм у виставкових заходах складають 5-30% усіх засобів, що витрачаються на маркетингові комунікації. Причому, для тих підприємств, що виробляють товари народного споживання, цей показник дещо нижчий (5-10%), а для виробників засобів виробництва - вище - 30-35%.

Типова структура витрат на участь у виставці виглядає таким чином:

• орендна плата -15-20%;

• монтаж експозиції - 40-50%;

• демонтаж експозиції - 5-10%;

• витрати на рекламоносії - 5-10%;

• представницькі витрати - 15-25%.

У період формування ринкових відносин потреба в проведенні виставок пояснюється рядом причин:

1) виставки сприяють формуванню нових контактів між підприємствами;

2) саме виставки сьогодні, як ніколи, сприяють ознайомленню з новим видом продукції, технологіями;

3) при зменшенні ролі адміністративного управління виставки виступають інструментом аналізу і формування рівня якості і цін виготовленої продукції.

В організації виставок і ярмарків є багато проблем, обумовлених наступним:

1) слабким розвитком інфраструктури ринку;

2) недостатньою кількістю виставкових площ та їх непристосованістю для проведення виставково-ярмаркових заходів;

3) відсутністю (певною мірою) досвіду.

Всі перераховані проблеми посилюються також загальним спадом в економіці.

Основні недоліки сучасних виставок і ярмарків можна поділити на три групи:

1) фінансово-економічні;

2) організаційні;

3) сервісно-побутові.

1. Фахівці пов’язують фінансово-економічні недоліки, головним чином, з інфляцією. Витрати за оренду приміщення, транспорт, навантажувально-розвантажувальні засоби, охорону, рекламу, оформлювальні та інші послуги значно зростають порівняно раніше встановленими розцінками.

2. Можна виділити дві групи організаційних проблем, характерних для проведення будь-якої виставки і пов’язаних з підготовчим періодом, що передує проведенню виставки, й активністю учасників під час роботи виставки, а також проведення супутніх заходів (конкурсів, семінарів, зустрічей). Аналіз роботи виставок (і ярмарків) показує, що в підготовчий період повинна бути істотно активізована роль рекламної кампанії, направленої на своєчасне доведення інформації до зацікавлених підприємств і фізичних осіб. У цей період важливо розробити реальний обґрунтований кошторис доходів і витрат, врахувати всі майбутні витрати. Під час виставки (ярмарки) організатори повинні сприяти активності учасників. Для цього необхідно продумати механізм пільг і заохочення.

3. Дуже велику роль відіграють недоліки в належному рівні сервісно-побутового обслуговування: приміщення недостатньо пристосовані, устаткування не трансформоване і не мобільне, відсутні додаткові сервісно-побутові пристосування, меблі, належним чином не організований зв’язок.

Ярмарки і виставки як одна з форм забезпечення діяльності підприємств на товарному ринку мають хороші перспективи в умовах ринкової економіки.

Особливості розвитку ярмарків і виставок в даний час визначаються мірою просування ринкових реформ. Тільки в умовах ринкового господарства і наявності на ринку підприємств, здатних самостійно встановлювати і розвивати господарські зв’язки, керуючись при цьому критеріями вигідності, оптові ярмарки і виставки можуть стати максимально ефективними.

Формування ринкової інфраструктури сприяє розвитку спеціалізованих виставок і ярмарків, що забезпечують розширення обсягів пропонованої продукції однієї товарної групи.

Поява на ринку нових суб’єктів, що пропонують споживачу аналогічні товари та послуги, робить необхідним проведення виставок-продажів, де споживачі можуть ознайомитися з продукцією всіх виробників, що пропонують дані товари, порівняти їх якісні характеристики.

Зведення товарів і послуг конкуруючих фірм в одному місці і в один час, наявність у них однакових умов для представлення власної продукції, залучення шляхом широкого інформування максимального числа потенційних споживачів даної продукції - це чинники, дозволяють вважати, що ярмарки і виставки досить перспективні в майбутньому і можуть стати важливою ланкою в інфраструктурі ринкової економіки.