Розвиток ринку страхування життя в Україні: стан, проблема та перспективи розвитку

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

Кафедра страхування

Реферат

на тему: «Розвиток ринку страхування життя в Україні: стан, проблема та перспективи розвитку»

Виконала :

Студентка 4 курсу

ФЕФ, 6508, 10 група

Паскал Катерина

Перевірила:

Баранова О. В.

Київ-2012

Зміст

Вступ

1. Сучасний стан ринку страхування життя в Україні

        2. Проблеми ринку страхування життя в Україні

        3. Перспективи розвитку ринку страхування життя в Україні

Висновки

Список літератури

Вступ

Страхова галузь України, як і вся її економіка, зазнає нині безпрецедентних змін – політичних, юридичних, економічних, соціальних, технологічних. Важливого значення набуває вироблення стратегії розвитку страхових відносин між дійовими особами ринку – страховиками та страхувальниками. У перших – досягнення надійності та платоспроможності на час їх дії за рахунок розширення страхового поля та точного визначення страхових тарифів. У других – ріст довіри до страховиків. Страхування життя є необхідним атрибутом ринкової економіки.

Страхування життя - це важлива  галузь страхового ринку, яка забезпечує значну частину довгострокових інвестицій в національну економіку та сприяє підвищенню її конкурентоспроможності. В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, збереженням добробуту і здоров'я.

Саме страхування життя  в розвинених країнах світу є  важливим інструментом соціального  захисту населення і могутнім джерелом інвестування національних економік. У розвинутих країнах страховий бізнес забезпечує дієвий захист соціальних і майнових прав та інтересів громадян від ризиків, сприяє підтриманню соціальної стабільності суспільства та економічної безпеки держави; він є потужним засобом акумулювання коштів для інвестування в економіку. Тобто страхування на Заході є нормою життя. У нас ще на клієнтів страхових компаній позирають як на диваків.

Ринок страхування життя  в Україні розпочав свій розвиток на початку 90-х років XX сторіччя, проте до сьогоднішнього дня так і продовжує перебувати на стадії формування: триває постійне удосконалення законодавчо-нормативної бази, відбуваються зміни в діяльності державних органів державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю. Сучасний етап розвитку світової економіки та міжнародних відносин, процеси ринкової трансформації національної економіки, входження України до системи світових господарських зв’язків зумовлюють необхідність розвитку страхового ринку з урахуванням світового досвіду та національних особливостей. Процеси ринкової трансформації національної економіки зумовлюють необхідність проведення дослідження міжнародного ринку страхування та розробки шляхів ефективного використання світового досвіду у страхуванні життя для подальшого розвитку цієї послуги в Україні, що забезпечить всебічне здійснення економічних реформ, стабільний розвиток національної економіки, її подальшу інтеграцію у світове господарство.

Висвітлення проблем  розвитку ринку страхування здійснюють вітчизняні науковці, а саме: І.А. Бойко, О.М. Залєтов, Я.П. Шумелда, С.С. Осадець, Н.М. Внукова, Л.В.Временко, В.Д. Базилевич, Силига С.Я. та інші. Проте у їх наукових розробках недостатньо уваги приділено дослідженню ринку страхування життя. Але В Україні страхування життя ще не отримало відповідної оцінки та значущості, саме тому ринок страхування життя потребує подальшого дослідження та вирішення проблем, які стримують його розвиток.

1. Сучасний стан ринку страхування життя в Україні

Сучасний етап розвитку світової економіки та міжнародних відносин, процеси ринкової трансформації національної економіки, входження України до системи світових господарських зв’язків зумовлюють необхідність розвитку страхового ринку з урахуванням світового досвіду та національних особливостей.  
Особливо актуальною є проблема формування та подальшого розвитку ринку страхування життя для країн із перехідною економікою, зокрема для України. 
Процеси ринкової трансформації національної економіки зумовлюють необхідність розробки шляхів ефективного використання світового досвіду у страхуванні життя для подальшого розвитку цієї послуги в Україні, що забезпечить всебічне здійснення економічних реформ, стабільний розвиток національної економіки, її подальшу інтеграцію у світове господарство.  
В усіх країнах з ринковою економікою страхування життя є найважливішим елементом соціальної системи держави, що дозволяє успішно вирішувати багато суспільних проблем, а також задовольняти потреби юридичних та фізичних осіб в забезпеченні стійких гарантій захисту їх економічних інтересів, пов’язаних зі здійсненням різних видів господарської діяльності, збереженням визначеного рівня добробуту і здоров’я.

У практиці страхової  діяльності найпоширенішими є такі види страхуваня життя: страхування  на випадок смерті; страхування на випадок дожиття до закінчення терміну страхування або певного віку; змішане страхування життя. 
Україна поступово відмовляється від непосильних соціальних гарантій та неефективної і економічно обтяжливої системи соціального забезпечення, яка дісталася їй у спадок від радянських часів. Таким чином, у зв’язку з існуючими недоліками в організаційній системі державного соціального забезпечення потенціал розвитку страхування життя зростає, оскільки метою страхування життя є доповнення системи соціального забезпечення.

Як вже зазначалось, страхування життя є одним  з центральних видів страхування  та має велике соціально-політичне  значення. Майже в усіх промислово розвинутих країнах воно є випробуваним та популярним інструментом для індивідуального  забезпечення в старості та для сім’ї померлого.

Щодо сучасного стану  вітчизняного ринку страхування  життя то за оцінками учасників ринку  та експертів, озвученими на VIII Міжнародній  Карпатській страховій конференції, "лайфові" страхові компанії (СК) в 2011 р. зібрали страхових премій приблизно на 1,3 млрд грн. що на 40% перевищує результати 2010 р.

Офіційні дані про роботу страхового ринку в 2011 р. Нацкомфінпослуг ще не оприлюднила, і на перший погляд, наведена оцінка може здатися завищеною. Варто зазначити, що за підсумками 9 місяців 2011 р. ринок страхування життя зібрав 900 млн грн. валових страхових премій. За очікуваннями експертів в IV кварталі 2011 року "лайфові" страхові компанії повинні були зібрати близько 400 млн грн., і, треба визнати, це цілком можливо. Для порівняння: в IV кварталі 2010 р. клієнти принесли в "лайфові" СК приблизно 300 млн грн. 
В 2011 році 65% премій у страхуванні життя було забезпечено за рахунок договорів накопичувального та пенсійного страхування. При цьому найбільша частка платежів за вказаними договорами (83%) припала на клієнтів-фізосіб . 
Проте, не можна сказати, що наведені цифри свідчать про зростання популярності страхування життя серед населення. Страховики визнають, що 35% всього обсягу зібраних в 2011 р. премій надійшло за договорами, укладеними в рамках страхування життя позичальників-фізосіб, тобто успіх "лайфових" СК був швидше зумовлений практикою так званого "добровільно-примусового" страхування при видачі споживчих кредитів. Більше того, учасники ринку вважають, що в 2012 р. даний сегмент ринку зросте ще на 25-30%. 
Це пов’язано з тим що низький рівень платоспроможності змусить населення вдатися до банківських програм споживчого кредитування. При цьому страховики не втрачають надії на співпрацю з державою в питаннях страхування населення, участі "лайфових" СК в системі пенсійного забезпечення. 
Не виключено, що найближчим часом "добровільно-примусове" страхування позичальників залишиться пріоритетним напрямом роботи для компаній зі страхування життя. Справа в тому, що норми Податкового кодексу та Закону "Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", по суті, заблокували подальшу роботу "лайфових" СК з корпоративними клієнтами.

Власне, нарахування єдиного соціального  внеску на премії зі страхування життя, які роботодавці платять за своїх співробітників, вже саме по собі викликає безліч питань. Такі нарахування можуть досягати 40%. За словами експертів, держава повинна визначитися, чи хоче вона стимулювати роботодавців забезпечувати соцзахист працівників, і якщо так, то внести в законодавство норму, згідно з якою програми соціального захисту, що купуються роботодавцем, не входять в оплату праці.

Що стосується визначення вигодоотримувачів  за договорами страхування, то до 2011 р. компанії могли залишатися вигодоотримувачами за накопичувальними договорами страхування життя своїх співробітників, але з ухваленням Податкового кодексу втратили таке право. Дана норма широко застосовується в інших країнах для утримання ключового персоналу. Суть в тому, що працівник отримує право на одержання страхової виплати, тільки якщо пропрацює на компанію визначену кількість років. В іншому випадку роботодавець залишає страхові накопичення для тих, хто прийде на місце співробітника, що звільнився. 
Втрата такої можливості робить страхування ще менш привабливим для корпоративних клієнтів. І це при тому, що в умовах фінансової кризи підприємства і так званих без додаткових "стимулів" з боку держави відмовлялися від фінансування соціальних пакетів для співробітників, намагаючись таким чином скоротити витрати. За оцінками експертів, в 2011 р. частка юросіб в загальному обсязі страхових платежів на ринку страхування життя склала всього 10%.

Незважаючи на зростання загальних  показників українського ринку страхування життя, кількість гравців на ньому скорочується. Відзначимо, що, за даними Нацкомфінпослуг, на 30 вересня 2011 р. в Україні в держреєстрі фінустанов значилися 65 компаній зі страхування життя, тоді як на аналогічну дату 2010 р. таких було 70.

Також існує негативна тенденція покидання іноземними інвесторами національного ринку страхування життя. Зокрема російська страхова група РЕСО, що володіє в Україні страховими компаніями "ПРОСТО-страхування" і "ПРОСТО-страхування. Життя та пенсія", може відмовитися від подальшого розвитку тут "лайфового" напрямку страхового бізнесу. У 2010 р. бельгійсько-нідерландська фінансова група Ageas (раніше - Fortis Group) прийняла рішення піти з українського ринку страхування життя, продавши приналежну їй СК "Фортіс Страхування Життя Україна" американській інвестиційній компанії Horizon Capital. 
І тим не менш в Україні практично усі компанії-лідери зі страхування життя знаходяться в сфері контролю великих світових компаній. Але амбітні плани страхових компаній в Україні реалізовувати важко. Показано, що вже не один рік підряд трійка лідерів ринку незмінна. Її формують дві іноземні компанії ALICO AIG Life та СК «Граве Україна», а також компанія з чисто українським капіталом СК «ТАС».

Не дивлячись, на відсутність в капіталі СК «ТАС» іноземних інвестицій, поступатися місцем першої національної компанії вона не планує. Заради цього, для закріплення позиції компанії, СК «ТАС» уклала договір про співпрацю з найбільшою світовою консалтинговою компанією в галузі страхування життя – LIMRA, яка допомагає СК «ТАС» у створенні власної мережі та структуризації.  
Загалом, за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг про концентрацію ринку за 9 місяців 2011 року СК "Life" отримують 96,4% валових страхових премій.

2. Проблеми ринку страхування життя в Україні

Страхування життя виконує  функцію накопичення грошових коштів, акумулює у цьому процесі інвестиційні ресурси суспільства та сприяє покращенню економічного стану країни, і було б дуже необачно залишити галузь страхування життя на узбіччі становлення ринкових відносин в Україні.  
Формування вітчизняного ринку страхування життя має свої характерні особливості та не раз зазнавало серйозних труднощів.  
Однією з головних причин було те, що досить довгий час в Україні була відсутня правова база регулювання страхової діяльності. Її створення почалося лише у 1993 році. У 1996 р. був прийнятий Закон України "Про страхування", який одразу визначав страхування життя як окрему галузь, та в основному була створена певна нормативна база. У 2001 р. Закон було викладено в новій редакції та максимально наближено до норм європейської практики. У 2003 році великим поштовхом стало прийняття податкових пільги по груповому страхуванню життя за рахунок коштів працедавця, з віднесенням таких сум на валові витрати, а у 2004 році подібні податкові пільги були встановлені для фізичних осіб. Також важливим кроком у розвитку страхування життя став старт пенсійної реформи, в якій страхуванню життя відводиться солідна роль.

Ще однією проблемою, котра суттєво гальмувала розвиток ринку страхування життя в Україні, була недовіра населення до страхових компаній. Український страховий ринок відрізняється від західного насамперед тим, що там не було провалу державної системи соціального страхового забезпечення, масового банкрутства підприємств, гіперінфляції, яка з'їдає вкладені кошти людей. Після розвалу радянського Держстраху та Ощадбанку, громадяни України втратили величезні гроші, які були заощаджені ними в карбованцях через банківську систему та систему страхування. Як наслідок, у суспільстві сформувався досить значний рівень недовіри до страховиків.  
Не останню роль в негативному ставленні страхувальників до страхування відіграє бажання страховиків якомога швидше зібрати значний капітал за рахунок підвищення тарифів і невиплат страхового відшкодування.

Наступним важливим чинником, що впливає  на розвиток ринку страхування життя  в Україні, є низький рівень життя  і заробітної плати населення. Якщо середньомісячна зарплата громадян становить досить незначну суму у порівнянні з тою, котру отримують громадяни у розвинених країнах, то збільшення обсягів страхувння життя не спостерігатиметься. В умовах, коли країна бідна, населення має низький рівень заробітної платні й не може задовольнити своїх першочергових потреб, для пересічного громадянина України платіж на страхування життя зазвичай належить до групи так званих відкладених потреб, які досить болісно дадуть про себе знати лише в майбутньому і часто не усвідомлюються сьогодні.

Суттєвого удару по динаміці розвитку вітчизняного ринку страхування життя завдала також світова фінансова криза 2008-2009 рр. У цей час спостерігалося значне скорочення обсягів страхування, а також спостерігалися значні проблеми з платоспроможністю у тих страхових компаній, котрі тримали свої фінансові ресурси у банках, особливо у тих, котрі підпадали під тимчасове адміністрування.  
Однак на даному етапі можна спостерігати тенденцію до поступового збільшення обсягів “лайфового” виду страхування. Серед основних факторів цього, безумовно, позитивного зрушення можна назвати вихід страхових компаній із кризової ситуації, податкові пільги на здійснення певних видів страхування життя та пенсійну реформу в Україні.

Стосовно пенсійної  реформи, то тут, на думку експертів, значну роль зіграло розчарування населення, пов’язане з непродуманим реформуванням пенсійної системи. Серед фахівців побутує думка, що невизначеність у питанні реформування пенсійної системи змушує людей все частіше розглядати накопичувальне страхування життя у якості заміни державної пенсії. 
По суті, сьогодні реальну пенсію українські громадяни можуть отримати лише в компанії зі страхування життя, оскільки жодного накопичувального пенсійного фонду Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України ще не зареєстровано через відсутність відповідної нормативної бази. 
Треба також визнати, що пенсійні програми поки що не є лідерами збуту в страхових компаніях, що спеціалізуються на страхуванні життя. Власне, дані про структуру валових премій у секторі страхуванні життя за дев’ять місяців 2010 року показують, що найбільший об’єм коштів страхових компаній був отриманий за договорами накопичувального страхування, а це – 76 %, або ж більше 460 млн. грн. При цьому надходження від договорів страхування життя, що передбачають досягнення страхувальником пенсійного віку, склали всього 5% валових зборів. 
       Свою роль у відновленні ринку зіграло і поступове відновлення програм банківського кредитування. Збільшення збору “лайфових” компаній у 2010 році було зумовлене в основному відновленням банківського сектора. 
Страхові компанії очікують, що найвагоміша частка страхувальників прийде до них через банки саме тому, що почалося відродження кредитування. 
Що стосується перспектив розвитку вітчизняного ринку страхування життя, то перспективними будуть корпоративне страхування та накопичувальне страхування. Також можливе те, що страхові компанії, котрі займаються убезпеченням життя, у найближчий період часу запустять нові програми, котрі передбачають страхування життя в золоті, а також схеми страхування життя через накопичувальне страхування.

У поточному році попитом  користуватимуться п’ятирічні договори страхування, страхові компанії будуть змушені диверсифікувати канали продажів, а на заміну універсальним  програмам шукатимуть нові ніші.

3. Перспективи розвитку ринку страхування життя в Україні

Страхування життя як надійне джерело інвестиційних  ресурсів становить на ринку страхових  послуг України найменшу частку - 0,66%, тоді як у країнах з розвинутою економікою цей показник дорівнює 30-40%. 
Однак, не дивлячись на значні кроки, зроблені Україною в напрямку таких важливих механізмів соціального захисту, як страхування життя, медичне та пенсійне страхування – ці види соціальної підтримки та довгострокових інвестицій в економіку нашої країни до теперішнього часу залишаються менш розвиненими, ніж інші види страхування. В країнах зі стабільною ринковою економікою держава стимулює розвиток страхування життя за рахунок продуманої системи оподаткування, в якій страхові внески розглядаються як привілейована частина оплати праці, що має продумані податкові пільги. Сприяння розвитку особистого страхування в Україні матиме безліч позитивних наслідків. 
       Розвиток страхування життя, та корпоративного страхування життя зокрема повинен закрити частину прогалин в соціальній політиці держави, в першу чергу в системі соціального захисту населення та його пенсійного забезпечення. Таким чином в Україні буде зроблено перші кроки в напрямку перенесення частини соціального навантаження держави на страхові компанії. 
Кошти підприємств, які будуть виділятися підприємствами на створення соціальних гарантій для своїх працівників та додаткового пенсійного забезпечення через недержавну соціальну інфраструктуру на базі страхових компаній, повинні зробити свій внесок вирішення проблеми подолання бідності та зростання добробуту населення.

Розвиток корпоративного страхування повинен вплинути на відновлення довіри населення до довгострокових накопичувальних інструментів та національної грошової одиниці. Через  корпоративні програми зростатиме фінансова культура та грамотність населення. Люди будуть поступово призвичаюватись до нових для себе економічних відносин, розуміючи їх реальну користь. За коротку історію ринкових економічних відносин в Україні, прикладів подібних перетворень можна навести безліч: це і безготівкові розрахунки, які досить швидку увійшли у практику вітчизняних підприємств, і електронні платіжні картки, які швидко стали надбанням широких мас. Адже одним із важливих факторів недовіри є нерозуміння принципів роботи економічної системи та відсутність позитивних прикладів її функціонування.  
       Наступним соціальним наслідком реформування галузі страхування життя має стати започаткування системи недержавного пенсійного забезпечення. Питання реформування пенсійної системи в Україні також має величезне соціальне значення та солідну історію. Воно пройшло етапи широкого обговорення, були проведені навіть певні економічні експерименти в окремих регіонах чи на базі певних суб'єктів господарювання. Проте вирішення цього питання потребує значних політичних та фінансових ресурсів. Першою ластівкою на цьому шляху могло б стати недержавне пенсійне забезпечення через програми пенсійного страхування, які вже сьогодні пропонуються страховими компаніями, поте не знаходять широкого запровадження у зв'язку з досконалою системою оподаткування, зміна якої також передбачено загальною концепцією реформування галузі. Слід зазначити, що в усьому світі страхові компанії із страхування життя займають чільне місце в системі недержавного пенсійного забезпечення. 
        І нарешті розвиток страхування життя як окремої галузі це створення нових робочих місць. Наприклад: в Польщі, країні яка за всіма показниками (як за площею так і за кількістю населення) досить подібна до України у галузі страхування працює біля 400 тисяч страхових агентів, для багатьох з яких страхування є основним джерелом доходів.

Наступна особливість, яка в усьому світі притаманна галузі страхування – це основне  джерело внутрішнього довгострокового  кредитування держави (через державні цінні папери). В різних країнах Європи частка державних цінних паперів в структурі страхових резервів коливається від 20% до 70%. В Україні цей ресурс не використовують, а здійснюють запозичення на зовнішніх ринках, ставлячи її в економічну залежність перед кредиторами та погоджуючись при цьому на цілий ряд як економічних так і політичних уступок з боку нашої держави. 
        Зростання маси дешевих довгострокових фінансових ресурсів повинно також спричинити і зниження вартості капіталу та кредитних ресурсів, що так необхідно сьогодні для здійснення економічних перетворень у реальному секторі економіки. 
Запровадження та розвиток програм корпоративного страхування повинно призвести до підвищення рівня офіційної заробітної плати та виведення частини коштів із тіні. Оскільки система пільг, особливо по програмах корпоративного пенсійного страхування передбачає чітку прив'язку до офіційної заробітної платні кожного працівника.

Індивідуальне страхування  життя, особливо накопичувальні програми також сприятимуть поступовому  поверненню коштів населення, в тому числі і їх тіньової частини в економіку країни. Переведення грошей з монетарного агрегату М0 в вищі агрегати, зокрема М2 повинно призвести до зміцнення національної валюти та позитивно вплинути на зниження інфляційних очікувань. Не потрібно забувати і той факт, що поява додаткових нагромаджень у населення значною мірою стимулюватиме зростання платоспроможного попиту, особливо на товари довгострокового використання. А це важливі наукоємкі галузі вітчизняної економіки, розвиток яких значною мірою визначає економічний авторитет держави у світі.

Це далеко не всі позитивні  зрушення, які можуть відбутися в  державі разом з запровадження  чітких економічних перетворень, направлених  на відродження галузі страхування  життя, як соціально та економічно важливої одиниці вітчизняної економіки. Проте досягнення цих позитивів можливе лише при наявності значної політичної волі та конструктивного об'єднання зусиль представників владних структур та страхового ринку.

Висновки

Саме держава перш за все повинна бути зацікавленою в розвитку страхування життя. По-перше, тому що страхування життя є джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів, яких так бракує для підйому вітчизняної економіки. По-друге, тому що страхові компанії із страхування життя доповнюють систему захисту та підтримки рівня життя громадян за рахунок самих громадян, і, таким чином, тягар соціального забезпечення населення перерозподіляється між державою та ринком страхування. По-третє, значущим фактором ролі держави щодо розвитку страхування життя є створення нових робочих місць, бо страхування життя є однією договорів страхування укладаються лише при наявності страхового посередника, який проводить з клієнтом персональну і довготривалу роботу, за що отримує від страхової компанії комісійну винагороду.

Страхування життя є  одним з найважливіших видів  соціального захисту, а також  таким джерелом інвестування в економіку  країни, що і фахівцям важко оцінити  його кількісні або грошові вирази, – не викликає ніякого сумніву. Справа в іншому – яким чином та що необхідно зробити для того, щоб цей механізм запрацював? Щоб кошти, які знаходяться у населення почали працювати та приносити користь їх власникам, з однієї сторони, та знаходили ефективне вкладення в реальний сектор економіки, з іншої? Як повернути довіру населення до страхування? Як  зробити, щоб громадянин був готовий вкладати свої збереження в купівлю полісу страхування життя і усвідомлював, що це не є даремне витрачання коштів, а насамперед – їх ефективне вкладення? І таких питань більше, аніж відповідей. Які причини затримки розвитку страхування життя в Україні?

Тривала економічна криза  в Україні призвела до різкого  падіння рівня життя більшості  населення. У людей практично  немає вільних коштів для того, щоб скористатися послугами страхових компаній, які здійснюють страхування життя. Наші багатші співвітчизники через недосконалість законодавчої бази страхування надають перевагу зарубіжним страховикам. Тому в Україні страхування життя становить лише 0,66 % страхового ринку. Крім того, потрібно відновити довіру до страхової галузі як інституту соціально-економічного захисту, інформуючи населення про стан страхового ринку і рівень державного контролю за його діяльністю, проводити роз’яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

Існує цілий ряд причин, наявність яких не дає можливості для повноцінного становлення і  розвитку цього виду страхування: відсутність  належної законодавчої бази, обмежена кількість учасників  ринку страхування  життя, існуючий рівень інфляції, а також низький рівень прибутків населення та їхньої довіри до страхування і цілий ряд інших.

До речі, страховики теж  незадоволені, що середньостатистичний українець не розуміє переваг  страхування і не готовий купувати поліси страхування життя. А чи готові самі страховики в рамках діючого законодавства запропонувати такі страхові продукти, в які громадянин готовий був би вкласти свої кошти? Очевидно, що ні. І якщо проблема лише в законодавчому полі – то його необхідно і можна змінювати.  Існуюча законодавча база не тільки не стимулює, але і, по великому рахунку, гальмує розвиток страхування життя в Україні. Слід зазначити, що це знаходить розуміння у Верховній Раді Україні, зокрема в Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності, та відповідно, знайшло відображення в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування».

Реформування системи  пенсійного забезпечення повинно передбачати  розвиток страхування життя, що дозволить  мобілізувати значні грошові заощадження  громадян з метою збільшення інвестиційних ресурсів для розвитку економіки та створити належний рівень фінансового забезпечення громадян при виході на пенсію за віком, інвалідністю чи при тимчасовій непрацездатності або безробітті.  З цією метою необхідно:

- розробити прозорі  засади діяльності страховиків України, пов’язаної з обслуговуванням системи недержавного пенсійного забезпечення;

- прийняти законодавчі  акти, які б змінили діючу систему  оподаткування життя та дозволили  підприємствам включати витрати  на страхування життя своїх працівників до валових витрат, що забезпечить соціальний захист працюючих;

- провести економічні  дослідження щодо можливості  випуску цінних паперів із  характеристиками, відповідними зобов’язанням  перед страхувальниками за довгостроковими  договорами страхування життя;

- підвищити фінансову  надійність вітчизняних страхових  компаній на основі збільшення  їх капіталізації;

- законодавчо врегулювати  питання захисту заощаджень громадян  за довгостроковим страхуванням  життя, здоров’я та пенсійним  страхуванням.

Страхування життя, як відомо, дозволяє жити в бідності, але вмерти багатим. З першою задачею держава  справилася блискуче і без страховиків. Другу без них не вирішити.

Використана література

1. Адамович В.В. Реформування  галузі страхування життя в  Україні: вимога часу, потреба суспільства, завдання влади // Страхова справа. - 2002. - № 3(7).

2. Таркуцяк А. О.  Страхування: Навч. Посіб. - К.: Вид-во  Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем, менеджм. і бізнесу, 2001.

3. Базилевич В. Д., Базилевич  К. С. Страхова справа. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2002.

4. Реверчук С. К., Кубів  С. І., Вовчак О. Д., Історія страхування.  – К., 2005.  
5. Страховий бізнес України / за ред. С. Цегельної. – К., 2007. 
6. Яворська Т. В. Страхові послуги: Навч. посіб. - К.: "Знання", 2008.

7. http://news.finance.ua/ua/~/2/60/all/ 2012/03/11/272218

8. Підсумки діяльності страхових компаній за 9 місяців 2011 року [Електронний ресурс] – режим доступу

9. Плиса В. Й. Страхування: Підручник. – К.: Каравела, 2010. – 472с. 
10. http://uainsur.com – Ліга страхових організацій України

11. http://forinsurer.com – Форіншурер, інтернет-журнал про страхування