Специфіка ризиків при страхуванні  відповідальності 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Київ 2010 
 

     Зміст

1. Сутність страхових ризиків
2. Поняття страхування відповідальності як однієї з галузей страхування
3. Специфіка ризиків при страхуванні відповідальності

Висновки

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Сутність  страхових ризиків

     У страхові теорії та практиці страхування  поняттям ризику часто охоплюється  не лише ймовірність появи непевних (випадкових) подій і збитків, а  й самі такі події та об’єкти, на які вони чинять негативний вплив, — носії ризику. У першому з них ризик тлумачиться як непевність щодо настання того чи іншого явища в умовах, коли існують дві або більше можливостей перебігу подій, що йому передують. У другому визначенні — як застрахована особа або предмет. При цьому поняття ризику в розумінні кількісної міри непевності застосовують передусім теоретики в наукових дослідженнях, а предметне визначення ризику переважає у практиці страховиків.

     З поняттям «ризик» пов’язане поняття «рівень ризику». Говорячи про «рівень ризику», треба врахувати частоту і розміри збитків, визначити залежність між ними.

     Між поняттям «ризик» і поняттям «збиток» існує тісний зв’язок. Ризик показує  можливе негативне відхилення від  нормального перебігу подій, а збиток — фактичний розмір цього негативного  відхилення. Варто акцентувати увагу  на тому, що саме неідентифікований  ризик призводить до найбільших збитків, що викликає нагальну потребу збирання та аналізу даних про ймовірність і тенденції ризику з метою створення умов для його наукового передбачення. Існування ризику і можливість збитку зумовлюють потребу в захисті від нього. Цей захист може здійснюватися різними шляхами, одним з яких є страхування.

     Розглядаючи ризики, пов’язані із страхуванням, слід звернути увагу на їх особливості, вміти за певними рисами визначати  належність конкретного ризику до сукупності ризиків, які можна застрахувати.

     Існує декілька істотних класифікаційних  ознак ризиків. За джерелами небезпеки ризики можна поділити на пов’язані із стихійними силами природи і пов’язані із цілеспрямованим впливом людини в процесі виробництва матеріальних благ. За обсягом відповідальності можна виділити індивідуальні та універсальні ризики. Виділяється й особлива група ризиків, до яких належать аномальні та катастрофічні ризики. Особливе значення для страхової компанії має поділ ризиків на об’єктивні та суб’єктивні.

     За  загальною класифікацією ризики поділяються на екологічні, транспортні, політичні, спеціальні, технічні. Розглядаючи  ці групи ризиків, необхідно зосередитися на їх особливостях.

     Так, екологічні ризики пов’язані із забрудненням навколишнього природного середовища і зумовлюються, насамперед, діяльністю людей у процесі відтворення  матеріальних благ. Ці ризики, як правило, на страхування не приймаються.

     Транспортні ризики поділяються на ризики каско  та ризики карго. Перші пов’язані  із страхуванням самих засобів транспорту (автомобілів, морських суден та ін.), другі — із страхуванням вантажів, що ними перевозяться.

     Політичні ризики пов’язані з протиправними  діями з точки зору норм міжнародного права, із заходами або акціями урядів іноземних держав по відношенню до суверенної держави або її громадян. Студенту треба звернути увагу на можливість прийняття цих ризиків на страхування.

     Спеціальні  ризики супутні перевезенню особливо цінних вантажів і можуть бути включені в обсяг відповідальності страховика.

     Технічні  ризики виявляються у формі аварій через раптовий вихід з ладу машин  або збої у технології виробництва  і мають універсальний характер. Прийняття їх на страхування пов’язане  з певними проблемами.

Поняття страхування відповідальності як однієї з галузей страхування

     Страхування відповідальності — галузь страхування, де об'єктом виступає відповідальність перед третіми (фізичними і юридичними) особами, яким може бути заподіяний збиток (шкода) унаслідок якої-небудь дії  або бездіяльності страхувальника. Через страхування відповідальності реалізується захист страховки економічних  інтересів можливих джерел шкоди, які  в кожному даному випадку страховки  знаходять свій конкретний грошовий вираз.

     Страхування відповідальності є самостійною  сферою діяльності страховки. Об'єктом  страхування тут виступає відповідальність страхувальника перед третіми особами  за спричинення ним шкоди. Через  виникаючі правовідносини страховок  страхувальник приймає на себе ризик  відповідальності за зобов'язаннями, що виникають унаслідок спричинення  шкоди з боку страхувальника (фізичної або юридичної особи) життя, здоров'ям або майном третіх осіб.

     Прийнято  розрізняти страхування цивільної  відповідальності, страхування професійної  відповідальності якості продукції, екологічне і ін. В першому випадку йдеться  про правовідносини страховок, де об'єктом  страхування є цивільна відповідальність. Це передбачена законом або договором  міра державного примушення, вживана  для відновлення порушених прав потерпілого (третіх осіб), задоволення  його за рахунок порушника. Цивільна відповідальність носить майновий характер: особа, що заподіяла збиток, зобов'язано  повністю відшкодувати збитки потерпілому, тобто третій особі. Через укладення  договору страхування цивільної  відповідальності даний обов'язок перекладається на страхувальника.

     Страхування професійної відповідальності пов'язано  з можливістю пред'явлення майнових претензій до фізичних або юридичних  осіб, які зайняті виконанням своїх  професійних обов'язків або наданням відповідних послуг. Майнові претензії, що пред'являються до фізичних або  юридичних осіб, обумовлені недбалістю, халатністю, помилками і упущеннями в професійній діяльності або  послугах. Через страхування питаннями  задоволення даних майнових претензій  з приводу допущення халатності і недбалості починає займатися  страхувальник. Призначення страхування  професійної відповідальності полягає  в захисті страховки осіб певного  круга професій (частнопрактикующие лікарі, нотаріуси, адвокати і ін.) проти  юридичних претензій до них з  боку клієнтів.

           Страхування відповідальності відрізняється від майнового  страхування тим, що при майновому  страхуванні страхується наперед  певна річ або власність на наперед певну суму, а при страхуванні  відповідальності об'єктом захисту є не наперед певні які-небудь майнові блага, а добробут в цілому. Страхування відповідальності відрізняється і від особистого страхування, яке проводиться на випадок настання певних подій, пов'язаних з життям і працездатністю. Особисте страхування — це страхування суми, а страхування відповідальності — страхування збитку.

     Під відповідальністю розуміється зобов'язання відшкодування збитку, заподіяного  однією особою іншій особі. Це зобов'язання виникає тільки за наявності певних дій (бездіяльності) або упущень, при  яких будуть порушені які-небудь блага  іншої особи.

     Страхування відповідальності — це страхування  збитку, і воно переслідує мету оберегти страхувальника від можливого збитку. Для страхувальника як юридичної  особи страхування відповідальності можна позначити як страхування  від зростання пасивів. Якщо страхування  від вогню служить для збереження активів компанії, то страхування  відповідальності служить проти  збільшення пасивів у разі пред'явлення  претензій третіми особами.

     Страхування відповідальності для застрахованих  осіб означає:

• захист практично від всіх домагань по відповідальності;
• можливість перекласти на страхувальника ризик відповідальності, який, завдяки преміям страховок, стає калькульованим;
• перекладення витрат по веденню судових справ на компанію страховки, оскільки людина без спеціальних юридичних знань самостійно не може боротися проти домагань по компенсації збитку;
• можливість мати страхувальника як третьої

     Відносини між страхувальником і страхувальником  можна позначити як відносини  покриття. Покриття не ідентично відповідальності, яку може зустріти страхувальник, воно охоплює не всі домагання відповідальності. Страхувальник відповідає в необмеженому розмірі, а покриття пропонується лише в межах суми страховки.

     Страхування відповідальності призначено для компенсації  будь-якого збитку, нанесеного застрахованим  третій особі.  

Специфіка ризиків при страхуванні  відповідальності

     Для практики страхування відповідальності в країнах з розвинутою ринковою економікою властиві різноманітні об'єкти. Так, об'єктом такого страхування є:

     - страхування відповідальності приватних  власників (наймачів), що гарантує  їм компенсацію сум, які виплачені в-зв'язку з смертю чи каліцтвом працівника внаслідок настання нещасного випадку на виробництві;

     - страхування відповідальності домовласників;

     - страхування ділової відповідальності;

     - страхування відповідальності за  забруднення навколишнього середовища;

     - страхування професійної відповідальності. Особливе значення серед, видів  цієї галузі займає страхування  цивільної відповідальності власників транспортних засобів.

     Страхування відповідальності юридичних  осіб. Усі підприємства - від дрібних виробників до транснаціональних корпорацій - несуть відповідальність за шкоду, завдану у процесі їх діяльності життю, здоров'ю та майну третіх осіб. Отже, умови, які можуть призвести до відповідальності, дуже широкі. Тому поліс страхування відповідальності покриває ризики відповідальності комерційної, виробничої та торговельної діяльності, крім чітко визначених у полісі винятків.

     Страхувальник заповнює заяву, де особлива увага приділяється:

     ♦ стану приміщення страхувальника, освітленню, огорожі, східцям;

     ♦ роботі працівників страхувальника на території третіх осіб, характеру  послуг (товарів) страхувальника;

     ♦ майну страхувальника, яке він  здає в оренду, спортивній та соціальній діяльності страхувальника, стану дитячих  і медичних закладів, які належать страхувальникові.

     Ця  інформація дає змогу страховикові оцінити можливість нанесення тілесних пошкоджень людині або шкоди її майну, передбачити необхідні ліміти відповідальності.

     У договорі страхування ліміт відповідальності визначається на рік або агрегатний (тобто сумарний). Крім того, страховик  установлює ліміт на кожний страховий  випадок (подію), а також безумовну  франшизу в розмірі 10% і більше від  суми збитку. Страхова премія визначається на основі валового обороту або заробітної плати, якщо премія розраховується від  кількості працівників. Договір  страхування може містити умову  перерахунку страхової премії після закінчення дії договору.

     До  стандартного покриття страхування  цивільної відповідальності додаються доповнення, де залежно від діяльності страхувальника визначаються особливі умови та винятки:

     ♦ страхування відповідальності за забруднення  навколишнього середовища;

     ♦ страхування відповідальності перед  споживачем;

     ♦ страхування відповідальності за орендоване страхувальником майно;

     ♦ страхування фінансових збитків.

     Відповідальність  перед споживачем може включатися й до полісу відповідальності товаровиробника за якість продукції, що поширює надане покриття. Наприклад, вантажники, які заносили в дім нові меблі, ненавмисне розбили антикварну вазу, яка була в кімнаті. Усі витрати будуть компенсовані за полісом, який містить ризик відповідальності перед споживачем. Можливо, це буде поліс відповідальності роботодавця, можливо, товаровиробника. Якщо ж інше не передбачено, то компенсація буде виплачена за полісом цивільної відповідальності. Щоб уникнути складної ситуації, коли ризик може бути включений до інших договорів страхування відповідальності, у договорі страхування загальної цивільної відповідальності застосовується застереження: «страховик компенсує страхувальникові суми збитків третім особам, якщо шкода не покривається ніяким іншим полісом страхування».

     У полісі страхування цивільної відповідальності фінансові збитки визначаються як прямо не пов'язані зі шкодою здоров'ю або майну третіх осіб. Наприклад, під час ремонтних робіт у приміщенні страхувальника було пошкоджено електричний провід і в сусідньому офісі не стало світла. Страхувальник має відшкодувати фінансові збитки цієї фірми, які виникли внаслідок перерви в роботі.

     Страхування відповідальності охоронних служб, будівельних компаній, власників  готелів, товаровиробників, роботодавців здійснюється на особливих умовах, які визначаються в додатках до полісу страхування цивільної відповідальності або розглядаються як окремі види страхування. Так, Мюнхенське перестрахувальне товариство рекомендує страховикам ризики відповідальності товаровиробників та загальної цивільної відповідальності розглядати як одне комбіноване покриття. Однак андерраитинг здійснюється по кожній групі ризиків. Тому далі розглянемо особливості та умови страхування окремих видів ризиків.

     Страхування відповідальності виробників  та роботодавців

     Страхування цивільної відповідальності дає  змогу підприємству уникнути додаткових фінансових затрат, викликаних необхідністю у зв'язку з нормами цивільного законодавства компенсувати шкоду, спричинену іншим юридичним і  фізичним особам Розрізняють страхування: цивільної відповідальності підприємств, експлуатуючих небезпечні виробничі  об'єкти; відповідальності за забруднення  навколишнього середовища; відповідальності виробників за якість виробленої продукції; цивільної відповідальності власників  транспортних засобів; відповідальності перед третіми особами при  будівельно-монтажних роботах; страхування  відповідальності за невиконання зобов'язань; відповідальності роботодавців тощо.

     Страхування відповідальності виробників за якість виробленої продукції. Виробник може застрахувати себе на випадок нанесення шкоди життю чи здоров'ю споживачу його продукції. Розмір страхової суми виробник, як правило, визначає сам. Деякі страховики можуть встановити мінімальний чи максимальний розмір такої відповідальності. Тарифи коливаються від 0,1% до 2% страхової су ми. їх розмір коливається залежно від рівня технологічного оснащення і технічного стану підприємства, надійності зберігання продукції, виду упаковки тощо.

     Підприємець може додатково застрахувати себе на суму юридичних витрат на ведення процесу чи обумовити в страховому договорі відшкодування морального збитку, нанесеного третім особам.

     Страхові  компанії, які займаються страхуванням відповідальності за якість продукції (робіт, послуг) повинні мати високопрофесійні кадри із страхування й управління якістю, що дозволить гарантувати  високий рівень обслуговування та ефективність роботи.

     Страхування відповідальності роботодавця. Підприємець може не відшкодовувати можливий збиток, нанесений життю чи здоров'ю працівникам підприємства у робочий час. Страхова компанія за певну плату може зробити необхідні виплати працівникам, які отримали травми чи загинули внаслідок пожежі, аварії, від теплових ударів, отруєнь, електричного струму, опіків та ін. Страховик може взяти на себе в середньому від 0,11% до 3,8% цієї суми. Такий діапазон пояснюється тим, що страхові компанії значно зменшують чи збіль-шують тарифну ставку залежно від ризику окремо взятої професії. Так, в одній і тій самій страховій компанії страховий поліс відповідальності роботодавця на випадок нанесення фізичної шкоди пожежнику коштує 2,55%, а бібліотекарю - 0,3%.незадовільних фінансових наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним службові обов'язки необхідно довіряти майнові цінності. Зазначене страхування дає змогу:

     ♦ уникати зайвої турботи про матеріальні  цінності, що полягає у виникненні особливих вказівок та інструкцій;

     ♦ запобігати прямим збиткам і втратам;

     ♦ уникати в кожному випадку  потреби отримувати докази цілості  матеріальних цінностей.

     Страховик відшкодовує страхувальникові майнові  збитки, котрі йому завдані його довіреними особами шляхом чи в результаті вчинення ними недозволених дій. Отже, це страхування є специфічним  видом страхування відповідальності службових осіб. Зміст страхування  в цьому разі полягає у страхуванні  «кредиту довіри». Проте матеріальною субстанцією цього кредиту є вартість матеріальних цінностей, які неначе надаються в розпорядження у кредит третім особам.

     Екологічне  страхування - це страхування цивільно-правової відповідальності виробництв - джерел підвищеної небезпеки для довкілля за заподіяну шкоду, яка може бути завдана громадянам та юридичним особам внаслідок аварійного забруднення навколишнього природного середовища.

     Об'єктом  екологічного страхування є екологічні інтереси, котрі потребують страхового захисту. Під екологічними інтересами розуміють природні і соціальне обумовлені потреби населення в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки.

     Сучасний  стан розвитку людської цивілізації  та її взаємодія із навколишнім природним  середовищем характеризується досягненням  критичного рівня, який тягне за собою  необоротні зміни. В той же час  кризовий стан економіки країни не дозволяє ні державі, ні окремим природокористувачам  виділяти в повному обсязі кошти, необхідні для здійснення заходів щодо зниження техногенно-екологічного впливу на екосистеми.

     Запровадження в Україні основних принципів  екологічного страхування вимагає  прийняття відповідної законодавчої бази, що дасть змогу на державному рівні вирішувати досить-таки складні  і серйозні завдання, пов'язані з  відповідальністю за забруднення навколишнього  природного середовища.

     Право на здійснення обов'язкового екологічного страхування надається національним страховикам, які отримали ліцензію на цей вид страхування, або страховій  компанії за участю держави (це може бути спеціалізована державна страхова компанія або компанія зі змішаним капіталом).

     Статтею 49 Закону України «Про охорону навколишнього  природного середовища» передбачено  проведення добровільного й обов'язкового державного та інших видів страхування  громадян, їх майна, майна і доходів  підприємств, установ і організацій  на випадок шкоди, заподіяної внаслідок  забруднення довкілля і погіршення якості природних ресурсів. Таке формулювання є досить загальним, а тому вимагає подальшої конкретизації і вироблення правового механізму його реалізації. Крім того, цим законом не дається визначення екологічного страхування.

     Закони  України «Про природно-заповідний фонд України» (ст. 50), «Про пестициди і  агрохіміку» (ст. 9), «Про відходи» (ст. 14 і ст. 38), «Про використання ядерної  енергії та радіаційну безпеку» (ст. 15 і ст.І7) лише фрагментарно регулюють  механізм проведення екологічного страхування.

     Варто зазначити, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про страхування» не відносить екологічне страхування до обов'язкової форми страхування. Зазвичай, згідно з ст. 6 Закону цей вид страхування може проводитися у добровільній формі. Стаття 7 згаданого Закону дозволяє віднести до обов'язкового екологічного страхування такі види:

     ♦ страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки  за шкоду, яка може бути заподіяна  внаслідок ядерного інциденту (порядок  та умови цього страхування визначаються спеціальним законом України) (п. 12, ст. 7);

     ♦ страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, в тому числі пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру (п. 14, ст. 7);

     ♦ страхування цивільної відповідальності інвестора, в т.ч. за шкоду, заподіяну  довкіллю, здоров'ю людей, за угодою про розподіл продукції, якщо інше не передбачено такою угодою (п. 15, ст. 7);

     ♦ страхування майнових ризиків при  промисловій розробці родовищ нафти  і газу (п. 18, ст. 7);

     ♦ страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яку може бути заподіяно здоров'ю людини, власності  та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення  та утилізації (видалення) небезпечних  відходів (п.20,ст. 7).

     Згідно  зі ст. 13 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» обов'язкове екологічне страхування відповідальності власників джерел підвищеної екологічної небезпеки є обов'язковою умовою одержання дозволу на експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки.

     Обов'язковому страхуванню підлягають також підприємства й організації, діяльність яких пов'язана  з аварійним забрудненням навколишнього природного середовища. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки

     Специфічним об'єктом страхування «є відповідальність, під яким розуміється відповідальність перед третіми (юридичними або фізичними) особами, яким може бути причинений матеріальний збиток чи інша шкода внаслідок деяких дій (бездіяльності) страхувальника. Як відомо, в майновому страхуванні відшкодовуються збитки, заподіяні матеріальним активам. В особистому страхуванні ставиться мета захистити добробут людей, який може погіршитись внаслідок настання страхових випадків, пов'язаних з життям та працездатністю громадян (застрахованих). На відміну від цих видів страхування, безпосередньою метою страхування відповідальності є страховий захист економічних інтересів потенційних носіїв шкоди іншим особам.

     Страхування відповідальності передбачає можливість причинення шкоди як здоров'ю, так  і майну третіх осіб. Останні і  мають законне право на відповідні виплати, які повинні відшкодувати нанесену шкоду. Особливістю цієї галузі страхування є те, що, поряд з  страховиком та страхувальником, тут  партнером можуть бути будь-які не визначені раніше сторони (треті  фізичні або юридичні особи).  

     Список  використаної літератури:

1. Закон України” Про внесення змін до Закону України “Про страхування”
2. Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. - К.: Т-во «Знання», КОО,2008.-203с.
3. Плиса В.Й. Страхування: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2005. – 392 с.
4. Страхування: Підручник /ред. С. С. Осадець.-К.:КНЕУ,2002
5. Горбач Л.М. Страхова справа: Навчальний посібник - 2-ге видання., виправлене. - Київ: Кондор, 2005р.