Співробітництво України з МВФ, МБРР та ЄБРР в контексті її національних інтересів

      Міністерство  освіти, науки молоді та спорту України

      ДВНЗ  «Київський національний економічний  університет ім. В. Гетьмана»

      Кафедра міжнародного менеджемнту 
 
 
 

      Реферат

      на  тему: 

      «Співробітництво України з МВФ, МБРР та ЄБРР в контексті її національних інтересів» 
 
 
 
 
 
 

      Виконав

Студент IV курсу

ФМЕіМ, 6503

      21 групи

      Пєєв Богдан 
 
 
 

      Київ 2011

      Зміст

      Вступ

1. Україна і ЄБРР
2. Україна і МБРР
3. Україна і МВФ

      Висновки

      Література 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      Вступ

      В умовах подолання негативних наслідків  світової фінансово-економічної кризи та необхідності відновлення економічного зростання співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями (МФО) спрямовується на залучення додаткових фінансових ресурсів для реформування національної економіки, реалізацію пріоритетних системних та інвестиційних проектів. У сучасній системі міжнародних відносин ресурси МФО, за умови їх ефективного використання, є важливим джерелом ресурсного забезпечення реалізації пріоритетних проектів та завдань соціального та економічного розвитку, інструментом інституційних перетворень та міжнародної інтеграції.

     З метою концентрації зусиль МФО на першочергових заходах Уряду  розроблено та схвалено Стратегічні  напрями та завдання щодо залучення  міжнародної технічної допомоги і співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями на 2009—2012 роки. Крім того, у вересні 2009 року Урядом схвалено нову спрощену процедуру підготовки спільних з МФО проектів та вдосконалено систему моніторингу та оцінки їх результативності.

      МЗС України надає сприяння розвиткові співробітництва України з Міжнародним валютним фондом (МВФ), Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Світовим банком (СБ), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ), Північним інвестиційним банком (ПІБ), Кредитною установою для відбудови (KfW) та іншими МФО. В Україні успішно діють постійні представництва МВФ, Світового банку та ЄБРР. На сьогодні практично готовий до підписання Договір між Україною та ЄІБ про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄІБ в Україні, за аналогією з чинним Договором між Урядом України та ЄБРР про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні.

      У 2009 році МЗС сприяло започаткуванню переговорів з Банком розвитку Ради Європи (The Council of Europe Development Bank – CEB).

     Міністерство закордонних справ України, у межах компетенції, бере участь у підготовці, опрацюванні та погодженні міжнародних договорів щодо реалізації системних та інвестиційних проектів МФО в Україні, зокрема в рамках «Порядку ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями» (постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1027).

     Постановою  Кабінету Міністрів України від 13.09.2002 № 1371 затверджено Перелік центральних органів виконавчої влади, відповідальних за виконання зобов'язань, що випливають з членства України в міжнародних організаціях. Зокрема, за співробітництво з Європейським інвестиційним банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародним валютним фондом та Європейським банком реконструкції та розвитку відповідають Міністерство економіки та Міністерство фінансів України. При цьому, Міністерство економіки є координатором співробітництва України з МФО. Практична реалізація проектів, що фінансуються МФО, проводиться міністерствами та відомствами України, що відповідають за розвиток тих чи інших галузей (секторів) економіки країни. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      1. Ідея створення європейського банку для фінансування економічних реформ у країнах Східної Європи з метою їх переходу до ринкової економіки вперше була висловлена у жовтні 1989 року президентом Франції Франсуа Міттераном та знайшла широку підтримку серед європейських країн та інших держав світу. 

      Засновниками  нового міжнародного кредитного інституту – Європейського банку реконструкції та розвитку (the European Bank for Reconstruction and Development)стали країни Європи, а також США, Мексика, Венесуела, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Австралія, Нова Зеландія разом з двома інституціональними членами - Європейським економічним співтовариством (ЄЕС) та Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). На даний час членами Банку є 61 країна, ЄС та ЄІБ. 

      Угоду про створення ЄБРР було підписано 29 травня 1990 року, яка набула чинності 28 березня 1991 року. Угодою передбачається встановлення тісних контактів банку з Світовим банком та Міжнародним валютним фондом. Перше засідання Ради керуючих ЄБРР відбулось 15 квітня 1991 року. 

      ЄБРР  має статус міжнародної фінансової організації з найвищим кредитним  рейтингом (ААА). В штаб квартирі ЄБРР (знаходиться у м.Лондон) працюють близько 900 працівників, 240 у представництвах банку.  

      Стратегія ЄБРР спрямована на підтримку структурних  та галузевих економічних реформ, шляхом розвитку конкуренції, приватизації та підприємництва. ЄБРР сприяє розвитку приватного сектора, зміцненню фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, яка є необхідною для підтримки приватного сектора. 

      Через надання позик та здійснення інвестицій ЄБРР стимулює надходження до приватного та державного секторів економіки згаданих країн додаткових фінансових ресурсів, допомагає мобілізувати місцевий капітал на реалізацію проектів розвитку національної економіки.  

      Проекти, які підтримуються ЄБРР, мають  сприяти сталому розвитку економіки країни, бути фінансово самоокупними та екологічно безпечними.

      Керівництво діяльністю ЄБРР здійснюється Правлінням - Радою керуючих (Board of Governors), в якому  представлені всі країни-члени Банку.  

      Виконавчий  орган ЄБРР представлений Директоратом - Радою директорів (Board of Directors) та складається з 23 членів. Виконавчим директором у Раді директорів від України є Ігор Подолєв.  

      Президент Банку (з липня 2000 року представник  Франції Жан Лем‘єр (Jean Lemierre)) призначається  Радою керуючих. 

      З моменту заснування у 1991 році початковий капітал ЄБРР складав 10 млрд. ЕКЮ, проте у 1996 році його було збільшено до 20 млрд. євро. 

      Квоти в капіталі ЄБРР розподіляються в  таких пропорціях: 51 % для країн-членів ЄС та його двох інститутів; 13,5 % для  країн Центральної та Східної Європи; 11,3 % для інших європейських країн; 24,2 % для неєвропейських країн. 

      Найбільші частки в капіталі Банку мають  США – 10 %; Німеччина, Франція, Італія, Великобританія, Японія - по 8,5 %. Частка України в статутному капіталі ЄБРР складає 0,8 % (16000 акцій або 160 млн. євро), Росії – 4 %. 

      Україна стала членом ЄБРР у серпні 1992 року після підписання Президентом України  Указу “Про членство України в  Європейському банку реконструкції  і розвитку” № 379/92 від 14 липня 1992 року. Крім цього зазначеним Указом визначено представництво України в керівних органах ЄБРР. Міністр фінансів України призначається Керуючим від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку, а Голова Правління Національного банку України - заступником Керуючого від України - членом Ради Керуючих Європейського банку реконструкції та розвитку. 

      У квітні 1993 році у Києві відкрилось Постійне представництво Банку. Очолює Постійне представництво ЄБРР в Києві  Андре Куусвек.

      З метою врегулювання на законодавчому рівні статусу та діяльності Постійного Представництва ЄБРР в Україні у червні 2007 року було підписано Договір між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного Представництва ЄБРР в Україні.

      ЄБРР  залишається для України найефективнішим  інвестором. Допомога, яку надає  ЄБРР, сприяє економічному зростанню, реформуванню та модернізації транспортної галузі, енергетики, енергозбереженню та розвитку муніципальної інфраструктури. Станом на початок 2010 року ЄБРР виділено понад 4,8 млрд. євро на реалізацію 194 проектів у приватному та державному секторах економіки України.

      В контексті розвитку подальшого співробітництва  з ЄБРР та за результатами проведення у 2009 році перегляду портфелю проектів українською стороною та ЄБРР уточнено перелік пріоритетних проектів для підготовки на середньострокову перспективу.

      Це  передусім проекти у секторі  транспорту, енергетики та енергозбереження.

      Сьогодні  за підтримки ЄБРР та ЄІБ на стадії реалізації знаходиться 8 інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими складає 494,9 млн. євро та 182 млн. дол. США та сума позик ЄІБ - 563,1 млн. євро.

      Завершується  реалізація ще двох проектів за підтримки  ЄБРР: "Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя" та Другий проект «Ремонт автомобільної дороги Київ-Чоп».

      Станом  на січень 2010 року проектний портфель ЄБРР розподілено наступним чином: транспорт (70%), енергетика та енергозбереження (17%), газотранспортна сфера (11%), фінанси (2%).

      Портфель  проектів ЄБРР сконцентрований переважно  у приватному секторі – близько 73% від усього обсягу фінансування –  порівняно з 27% у державному секторі. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89% - операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість та транспорт (по 15%).

      На  стадії реалізації знаходиться 9 інвестиційних проектів під державні гарантії, сума позик за якими складає понад 1 млн. дол. США. 

      28 лютого 2008 року були підписані  Кредитна угода між Україною  та ЄБРР та Проектна угода  між ЄБРР та НЕК „Укренерго”  за проектом „Будівництво повітряної  лінії 750 кВ Рівненська АЕС  - Київська”. Фінансову угоду  між Україною та ЄІБ (Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська) підписано 20 жовтня 2008 року. Угоду ратифіковано Законом України від 01.04.2009 № 1251-VI) Загальна вартість цього проекту, яка враховує спорудження ПЛ 750 кВ Рівненська АЕС – Київська довжиною 353 км, спорудження заходу ПЛ 750 кВ Хмельницька АЕС – Чорнобильська АЕС на ПС "Київська" довжиною 135 км, розширення ПС "Київська" та встановлення АТ-2 750/330 кВ на ПС "Київська" становить 364 млн. євро, в тому числі кошти позик ЄБРР та ЄІБ – 300 млн. євро (по 150 млн. євро кожний банк). Співфінансування частини цього проекту Українською Стороною (64 млн. євро) забезпечуватиметься за рахунок компанії НЕК "Укренерго". Кредитна угода за проектом була ратифікована Верховною Радою України 29 жовтня 2008 року. 

      ЄБРР  також є розпорядником Чорнобильського  фонду “Укриття”, заснованого у  грудні 1997 року для надання допомоги Україні в реконструкції саркофага, який має стати екологічно безпечною  системою.

      У 2010 році Банк сконцентрує свою допомогу на проектах з розвитку інфраструктури, конкурентоспроможності та підвищення енергоефективності.  
 
 
 
 

      2.

      Загальну  координацію співробітництва України  з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) здійснює Міністерство економіки з питань європейської інтеграції України. Членами Міжнародного банку реконструкції і розвитку є 184 держави.  Наша країна набула членство в МБРР з вересня 1992 р., вона має 10908 акцій загальною вартістю в 1315,9 млн. доларів США і відповідно 1158 голосів, що складає  0,69 % від загальної кількості голосів у банку (для порівняння: у США –  264969 акцій вартістю 31964,5 млн. доларів США та 16,39%  голосів від їх загальної кількості; у Росії – 44795 акцій вартістю в 5403,8 млн. доларів США та 2,78% голосів; у Польщі – 10908 акцій, вартістю 1315,9 млн. доларів США та 0,69% голосів).     

      Пріоритетні напрямки співробітництва МБРР з  Україною містяться у відповідних  Стратегіях допомоги групи Світового  банку Україні - середньострокових програмах, що визначають обсяг, структуру, загальні принципи діяльності цієї організації в Україні, та затверджуються Радою Директорів Світового банку.

      Членство  в МБРР сприяє доступу до відносно дешевих кредитів, що надаються на пільгових умовах. За весь період співробітництва із Міжнародними фінансовими організаціями Україна за станом на 1 травня 2006 року одержала кредитів на загальну суму понад 11 млрд. дол.., у тому числі від Міжнародного валютного фонду - 4,41 млрд.дол., Міжнародного банку реконструкції та розвитку - 4,3 млрд.дол., Міжнародної фінансової корпорації -    470 млн.дол., Чорноморського банку торгівлі й розвитку - 97,5 млн. дол., а також від Європейського банку реконструкції та розвитку - близько 2,27 млрд. євро.  

      На кінець березня 2006 р. В Україні реалізовувалися 11 інвестиційних проектів Світового банку вартістю 934,1 млн.доларів США. З них 31% направлено на муніципальну систему, ще 31% - на соціальну, 17% - у фінансовий сектор, 13% - в АПК і 8% - у державний сектор. В секторі енергетики реалізуються 3 проекти вартістю 390,3 млн дол., у фінансовому секторі - один проект вартістю 154,5 млн дол., в АПК - один проект вартістю 121,1 млн дол., в державному управлінні – 2 проекти вартістю 62 млн дол. Слід зазначити, що Світовий банк у 2007 р. мав намір інвестувати в економіку України від 0,5 до 1 млрд. доларів США. Урядом країни і Світовим банком готувався спільний проект "Друга позика на політику розвитку", в рамках якого планувалося надання у першому півріччі 2007 р. 500 млн. дол. для реформування ключових секторів економіки країни.  

      На 2006-2008 роки постановою Кабінету Міністрів України було затверджено стратегію співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями  від 20 червня 2006 р.  Ця стратегія передбачає поступовий перехід від проектів з підтримки державного бюджету і програм реформування економіки до самооплатних інвестиційних проектів, що дають змогу ввести ефективні ринкові інструменти управління економікою, забезпечити розвиток інфраструктури і підвищити конкурентноздатність українських товарів і послуг. Так, Спільно з Міжнародним банком реконструкції й розвитку Кабмін має намір зосередитися на:

      ·        реалізації інвестиційних проектів, що сприяють розвитку інфраструктури, комунального господарства, енергетики;

      ·        підвищенню конкурентноздатності приватного сектора економіки;

      ·        вдосконаленню інформаційно-комунікаційних технологій.  

      Зараз Кабінетом міністрів України  розробляється програма стратегічного  розвитку до 2011 р.

      Отже, можна зробити такі висновки:  подальше поглиблення співпраці зі Світовим банком, а зокрема з МБРР, є значним плюсом для розвитку економіки країни в цілому, бо це дасть можливість щорічно залучати в економіку України близько 2,5 млрд. доларів США; пріоритетами соціально-економічного розвитку є енергетика і енергозбереження, аграрний сектор, система державного управління, муніципальна сфера, житлово-комунальне господарство і соціальна сфера. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

      3.Трансформаційні процеси в Україні супроводжувалися глибокою економічною кризою. У зв'язку з цим різко загострилися питання ресурсного забезпечення економічного розвитку, особливо його фінансової складової.

      Розбалансованість фінансової системи, платіжна криза, спричинена насамперед переходом до світових цін  на енергоносії, відсутність необхідних внутрішніх нагромаджень, об'єктивно обумовили потребу в зовнішніх коштах для відновлення господарської рівноваги, забезпечення сталого економічного зростання.

      Серед зовнішніх фінансових джерел найбільший потенціал має Міжнародний валютний фонд (МВФ). Вартість запозичень, які  вони надають, значущість їхніх оцінок та дій для інших потенційних кредиторів та інвесторів спонукають на даному етапі до тісної співпраці України з цими установами на загальноприйнятих принципах міжнародного права .

      Отже, актуальність даної теми полягає  в тому, що для України, яка пов'язує свою інтеграцію у світову економіку, вихід на міжнародні фінансові ринки з поглибленням співробітництва в основному із Міжнародним валютним фондом є досить важливим завданням.

      Мета  даної роботи полягає у дослідженні  співпраці України з Міжнародним  валютним фондом та виявлення основних пріорітетних напрямів даної співпраці.

      Завданням даної роботи є:

      1) виокремлення найважливіших проблем  співробітництва України з МВФ;  

      2) розробка шляхів вирішення існуючих  проблем;

      3) опис перспектив розвитку даної  співпраці.

      Дослідженням  даного співробітництва займалися  велика кількість українських науковців, зокрема такі, як Гаєць В.П., Василик  О.Д.,      Луцишин З.О. та багато інших . Основні проблеми, що вирішуються у працях даних науковців, стосуються ефективного використання коштів, залучених Україною від МВФ. Адже, на даний момент, фінансова допомога від МВФ спрямовувалась лише на покриття численних зовнішніх боргів України, замість того, щоб використати ці кошти, як ресурс для втілення в життя певної економічно вигідної довгострокової програми.

      Гаєць Віктор Петрович наголошує на тому, що у період післякризового розвитку, коли стадію входження нашої держави  в міжнародну фінансову систему  можна вважати завершеною, потрібне вдосконалення механізмів такого співробітництва. В їх основі мають залишатися національні економічні інтереси, потреби дальшої ринкової трансформації, соціальні пріоритети.

      На  думку Василика О.Д., ініціатором  удосконалення цих взаємовідносин має бути українська сторона, що ставить  перед Урядом вимогу чітко окреслити та обґрунтувати не лише оптимальні потреби у зовнішніх запозиченнях, а й пріоритетні сфери та необхідні умови ефективного їх використання.

      Усі проекти, що впроваджувалися в Україні  з 1991 року, можна віднести до однієї з таких груп: проекти макроекономічної стабілізації економіки та структурних перетворень в окремих секторах (системні проекти); інвестиційні проекти; проекти міжнародної технічної допомоги. Розглянувши співробітництво України саме з МВФ, слід зазначити, що перший свій кредит вона отримала на суму 763,1 млн. дол. США в рамках Механізму системних перетворень (МСП). Мета даної позики - надання фінансової підтримки економіці країн, що переходили від централізованого планування до ринкової економіки. 29 березня 2004 року Радою Директорів МВФ було прийнято позитивне рішення щодо започаткування програми „попереджувальний стенд-бай”. На даному етапі серед усіх форм подальшого співробітництва України з МВФ, Україна обрала співробітництво в сфері технічної допомоги. Також, відомо, що станом на липень 2008 року Україна отримала кредитних ресурсів від МВФ на загальну суму 4,41 млрд. доларів США. На сучасному етапі Україна проходить четверту програму розширеного фінансування. Проте, для отримання даних коштів, Україна повинна виконати ряд важливих вимог.

      На  даному етапі  досвід взаємодії  України з МВФ підтверджує необхідність істотного удосконалення її форм та механізмів. Головним у цьому контексті має стати мінімізація державного боргу, що передбачає збільшення власних фінансових ресурсів та поліпшення інвестиційного клімату. В основу фінансової стратегії необхідно покласти досягнення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансування потреб економічного та соціального розвитку.

      Дедалі  настійнішою є потреба у створенні спеціалізованої фінансової структури - Українського банку реконструкції і розвитку, через який здійснювалося б фінансування інвестиційних проектів. Це також сприятиме більш вимогливому, жорсткому відбору інвестиційних проектів, надійнішому контролю за використанням отриманих коштів .

      Відомо, що правова природа міжнародних фінансових організацій передбачає певні особливості членства у таких організаціях. Як правило, при вступі до міжнародної організації держава повинна відповідати певним умовам, що висуваються для кандидата в члени організації.

      Зокрема, до цих умов відносять такі:

      -         поглиблення структурних реформ, дерегуляцію підприємницької діяльності;

      -         продовження курсу реформ у напрямку прозорості економіки і процесів приватизації;

      -         поліпшення якості бюджетного процесу, забезпечення збалансованості державних фінансів з урахуванням податкової реформи та реформи міжбюджетних відносин;

      -   зменшення обсягів негрошових видів розрахунків;      

      -   подолання корупції;

      -         активізацію реформи фінансового і банківського секторів та дальший їх розвиток на якісно новому рівні;

      -         досягнення прогресу в розвитку енергетики та вугільної промисловості, у розрахунках із зовнішніми постачальниками за природний газ.          

      Досить важливою проблемою співпраці України з МВФ є нераціональне використання залучених коштів. Без проведення програми економічних перетворень фінансова підтримка з офіційних джерел не має сенсу, бо в цьому разі позичкові кошти використовуватимуться на фінансування лише поточних проблем платіжного балансу, які без реформування економіки знову нагромаджуватимуться і перетворюватимуться у додатковий тягар.           

      З метою підвищення ефективності співпраці  з міжнародними фінансовими інституціями необхідно вирішити такі завдання:

      -         розробити стратегію і тактику боргової політики держави, удосконалення механізмів управління державним боргом, оптимізації його строкової структури, збільшення питомої ваги середньо- і довгострокових кредитів та мінімізації вартості обслуговування боргу;

      -         прискорити приведення вітчизняного законодавства у відповідність з принципами та нормами міжнародного права;

      -         вжити заходів для прискорення прийняття Закону "Про державний борг" та правового забезпечення державної політики у сфері управління державним боргом, валютного регулювання та валютного контролю.

      Отже, найважливішою проблемою для  України є обгрунтування важливості даної позики: чи варто її брати  і на які цілі спрямовувати. Проте  одного бажання України тут замало, адже в держбюджеті України закладено значно занижений бюджет – на думку експертів Фонду реальний дефіцит бюджету по підсумкам року буде не 5,3% ВВП, а біля 14%. Проте, українська влада затверджує, що виконала всі вимоги МВФ стосовно їхньої співпраці. Отже, головним завданням України є вибір найпріорітетніших сфер та галузей фінансування. До таких сфер варто віднести сферу послуг України, легку промисловість, адже для реформації даних галузей необхідно значно менше коштів та ресурсів для їх вдосконалення. Варто зазначити, що Україна буде погашувати кредит Уряду МВФ за рахунок коштів, що надійдуть до України під час проведення Євро 2012. То, можливо, варто було б спрямувати дані кошти в розширення інфраструктури (будівництво доріг, покращення інформованості про Україну тощо), яка б сприяла значному розвитку туризму. Адже саме в цій сфері, сфері послуг, Україна має реальні шанси на вдалий розвиток.

      Щодо  перспектив розвитку даної співпраці  Україна має реальні шанси  на подальше співробітництво із МВФ.

      Отже, дане співробітництво, за виконання всіх вимог МВФ, буде сприяти досягненню макрофінансової стабілізації, формуванню основ конкурентного ринкового середовища, стабільності грошової одиниці, активізації інвестиційного процесу, розвитку приватного підприємництва. Воно має бути продовжено на основі урахування обопільних інтересів сторін.