Стан та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні

Міністерство освіти і науки України

Київський національній університет

будівництва і архітектури

 

 

Кафедра товарознавства та комерційної діяльності в будівництві

 

Реферат

 

                                                                   з дисципліни:

 

«Організації торгівлі»

на тему:

 

«Стан та перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні»

 

 

 

 

 

 

                                         Студентки VI курсу 41 групи

                                         будiвельно-технологiчного факультету

                                                           заочної форми  навчання

                                                           Артеменко Т.О.

 

 

 

 

Науковий керівник

Скрипник А. Л.

 

 

 

 

 

Київ 2014

 

План

 

 

    Вступ

1.Функції торгівлі

2.Сутність та економічне  значення оптової торгівлі

3.Проблеми і перспективи  розвитку оптової торгівлі в Україні

   Висновки

   Список використаної  літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

      Розвиток торгівлі, насамперед, показує здатність суспільства вирішувати найважливіші соціально-економічні проблеми. Торгівля в умовах ринкових відносин перетворюється в складну динамічну систему, що функціонує в рамках надзвичайно великомасштабної, соціально-економічної системи ринкового середовища. Весь спектр складних позитивних і негативних процесів, суперечливих тенденцій, що відбуваються в економічному і соціальному житті як країни, так і регіонів, знаходить висвітлення й в оптовій торгівлі. Україна вже тривалий час знаходиться в стані економічної кризи. Об'єктивно в таких умовах найбільш вигідні галузі, в яких період обороту капіталу мінімальний. Торгівля відноситься саме до таких галузей і є дуже привабливою в ситуації, що склалася, завдяки високому рівню рентабельності.

      Актуальність теми дослідження. Оптова торгівля є посередницькою ланкою в системі розподілу споживчих товарів. Тут зосереджена значна частина матеріальних і фінансових ресурсів. Вона забезпечує формування системи господарських взаємин між економічними суб'єктами, до числа яких відносяться виробничі підприємства, оптові структури і підприємства роздрібної торгівлі. Підприємства оптової торгівлі є важливими елементами ринкової інфраструктури.

      Сучасний український оптовий ринок характеризується наявністю великої кількості оптових структур усіх форм власності. Оскільки більша частина оптовиків складається з дрібних оптових організацій, те той самий товар є об'єктом кількаразової купівлі-продажу. Це значно збільшує його роздрібну ціну, приводить до скорочення купівельного попиту і спричиняє зниження соціального захисту населення. Стримується процес формування єдиної товаропровідної мережі. Оптова торгівля є складовою частиною сфери обігу. Через неї здійснюється керування нагромадженням і переміщенням товарів у просторі і в часі, через неї проходять велика частина товарних ресурсів. Вона є необхідним важелем керування товарними ресурсами як по регіонах, так і по товарних ринках. В. Даненбург дає наступне формулювання оптової торгівлі: "Оптова торгівля - це каталізатор змін, що відбуваються, у виробництві і споживанні в умовах постійно мінливих потреб ринку". Даного визначення дотримують Р. Монкріф, В. Тейлор і ряд інших учених.

 

1.Функції торгівлі

 

       Для торгівлі як соціально-економічної системи характерна низка функцій.

Провідною функцією торгівлі є обмін результатів праці (продукції, послуг) на гроші, тобто реалізація виробленої споживчої вартості. При цьому масштаби, структура обміну стають дедалі складнішими за рахунок складності величезних мас товарів, продукції, послуг, у тому числі іноземного походження.

      Розрахунки показують, що тільки для задоволення потреб населення в споживчих товарах і послугах у межах мінімальних норм необхідно довести товарообіг до 220 млрд. грн. у рік при сучасних обсягах -- 55 млрд грн. Це означає, що в перспективі ця функція розширюватиметься, відповідно, зростатимуть масштаби торгівлі.

       Друга важлива функція торгівлі -- доведення товарів зі сфери виробництва у сферу споживання. Сутність аналізованої функції необхідно розглядати з позиції прискореного доведення товарів до сфери споживання з максимальним збереженням їх споживчих властивостей. У такому ракурсі дана функція набуває особливої актуальності в умовах роздробленості і географічної розосередженості товаровиробників і споживачів.

       За підрахунками у сфері обігу вже тепер товари проходять у середньому 4-5 організаційних ланок. Тому і тривалість проходження товару до споживача є значною. Якщо товар у виробництві перебуває 5-6 днів, у дорозі - до 10 днів, то в кінцевих ланках товарного обігу 35-40 днів.

       У нових умовах у міру інтеграції торгівлі України в міжнародні зв'язки тривалість товаропросування зростатиме, причому суттєво. Відповідно, підвищиться рівень витрат обігу, сповільниться оборотність.

       Надзвичайно важливою в нових умовах функцією торгівлі є функція активного впливу на виробництво і споживання. Ідеться про підпорядкування виробничих програм підприємств потребам і вимогам ринку, реалізації маркетингових стратегій товаровиробників, а також про активний вплив торгівлі на структуру споживання, організацію після продажного обслуговування.

       У зв'язку з цим можна очікувати прагнення товаровиробників заручитися гарантією з боку торгівлі відносно збуту продукції з тим, щоб знизити ризик і небезпеку банкрутства. Відповідно подорожчають послуги торгівлі, розшириться апарат товарного обігу, з'являться принципово нові функціональні організації в торговельній сфері.

      Двадцять перше століття та перехід України до ринкової економіки нині висувають раніше невідомі завдання майже у всіх сферах життєдіяльності людини і суспільства, які потребують нових підходів, глибоких знань та вмінь вирішувати їх. Саме тому торгівля має визначальну роль в розвитку економіки. Торгівля - одна з найважливіших сфер економічної діяльності, від якої значною мірою залежить якість життя людини, розвиток економіки та її конкурентоспроможність у глобалізованому світі. Тому вона потребує кардинальних змін відповідно до сучасних вимог за різними напрямками її діяльності, зокрема в організації системи торговельного обслуговування населення.

       Отже, торгівля має провідне значення в розвитку національної економіки. Вона формує товарно-грошові відносини як всередині країни між споживачами та продавцями продукції, так і на міжнародному ринку при купівлі товарів та послуг, є складовою частиною ВВП.

      Крім того торгівля виконує важливі для суспільства функції, а саме: результати праці людини можуть бути реалізовані в формі грошей. Таким чином людина може продавати свою продукцію, надавати послуги споживачам а як винагороду за працю отримувати кошти. Виготовлені товари можуть бути доведені прямо до споживача, що підвищить їхню зацікваленність, необхідності витрати меншого часу для придбання продукції. Отже, полегшення доставки. Торгівля сприяє задоволенню людини в її потребах, що покращує її матеріальне становище. Завдяки великій різноманітності товарів населення направляє свої кошти більше на споживання ніж на заощадження і це дозволяє збільшувати доходи Державного Бюджету. Функціонування і розвиток торгівлі сприяють швидкому насиченню ринку товарами та послугами, подоланню регіонального механізму, розширенню конкуренції, прискоренню науково-технічоного прогресу, забезпеченню належного зростання добробуту населення. Торгівля дає змогу розширити сферу застосування праці, відкрити нові можливості для працевлаштування як незайнятого населення, так і працівників, що звільняються з підприємств, які працюють неефективно.

 

2.Сутність та економічне значення оптової торгівлі

 

      Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об'єктивною передумовою стабільного і динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля як провідна галузь сфери обігу з кожним роком набуває все більших темпів розвитку. Важливу роль у соціально-економічному розвитку країни можуть відігравати підприємства оптової торгівлі, які повинні бути активними, економічно вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників , так і роздрібних торговців, забезпечити баланс інтересів усіх учасників ринку та створити систему товароруху .

       Оптова торгівля є стратегічною сферою діяльності, оскільки вона може відігравати значну роль у розвитку вітчизняного виробництва, внутрішньої та зовнішньої торгівлі країни, отже, сприяти більш повному задоволенню потреб споживачів і позитивно впливати на соціально-економічний розвиток країни в цілому.

      Оптова торгівля -- це форма економічних зв'язків між підприємствами й організаціями, які здійснюються з метою доведення товарів від підприємства-виробника до роздрібної торгівлі або підприємств-споживачів.

В умовах ринкової економіки формування товарного забезпечення товарообороту підприємства здійснюється на ринку товарних ресурсів в оптовій ланці шляхом вибору постачальників потрібних товарів та укладанням договорів (угод) щодо постачання товарів на торгове підприємство.

      Оптову торгівлю здійснюють:

- товаровиробники - реалізують  товари різним оптовим покупцям - суб'єктам господарювання, що займаються роздрібною або оптовою торгівлею, іншим товаровиробникам для виробничого споживання;

- оптові торгові посередники - купують і реалізують товари  суб'єктам господарювання, що займаються  роздрібною торгівлею, іншим оптовим  посередникам, товаровиробникам для  виробничого споживання;

- суб'єкти господарювання, що займаються роздрібною торгівлею, реалізують товари, закуплені у  товаровиробників та у посередників, що спеціалізуються на оптовій  торгівлі, дрібнооптовим покупцям для подальшого їх продажу кінцевим споживачам.

 

3.Проблеми і перспективи розвитку оптової торгівлі в Україні

 

       Нинішню сферу оптової торгівлі, по суті, створено за рахунок об'єднання та трансформації підприємств трьох підгалузей товарного обігу: матеріально-технічного постачання, заготівель сільгосппродукції та оптової торгівлі споживчими товарами. Сучасний статистичний облік відтворено після розроблення та впровадження нових національних статистичних класифікацій, насамперед, Класифікації видів економічної діяльності(КВЕД), яка започаткувала нову галузь - статистику оптової торгівлі. На початок 2012р. в Україні нараховувалося 75703 підприємств, основним видом діяльності яких була оптова торгівля, або на 6734 більше ніж у 2008 році.

       Одна з найбільш гострих проблем організації оптової торгівлі України полягає в низькому рівні розвитку її складського господарства. Головною компонентою інфраструктури оптового ринку є складське господарство, яка забезпечує ефективне функціонування оптової торгівлі, особливо споживчими товарами. Потреба у складах зумовлена функціями, які виконує оптова торгівля, і що спрямовані передусім на узгодження інтересів сфер виробництва та споживання, задоволення різноманітних вимог покупців до асортименту, зменшення розриву між часом (місцем) виробництва товарів і часом (місцем) їх споживання чи використання. На сьогодні товарні склади мають тільки 6791 оптових підприємств або 8,8% . Для забезпечення своєї діяльності ці підприємства утримують 17 млн м2 власної складської площі, 64% якої припадає на закриті склади, 14% - здається в оренду. На кінець звітного року налічувалось 1,7 тис. складів-холодильників місткістю 229 тис. т, з яких 36% призначалось для глибокої заморозки. Місткості для рідини забезпечують одночасне зберігання 60 млн м3. Місткість сховищ для сипких товарів становила 1,4 млн м\ газосховищ -2,2 млн м3.

      Оптові підприємства, які не мають складського господарства, а їх зараз в Україні переважна більшість (91,2%), об'єктивно не можуть здійснювати повне обслуговування клієнтів та виконувати більшість функцій, які притаманні індустрії оптової торгівлі. Вони займаються здебільшого тільки посередницькою діяльністю, хоча і використовують зазвичай право власності на товари. Однак такий процес не супроводжується реальним рухом товарів, що є однією з основних причин високої частки перепродажу товарів всередині оптової ланки, невиправ-даності оптових націнок. Все це негативно впливає на кінцеву ціну товару.

      За даними аналізу стану використання складських приміщень підприємств з різними формами власності, що найбільше складські приміщення здають в оренду підприємства колективної форми власності, отримуючи в деяких випадках 10-50% доходів. Частка складських площ, наданих ними, становить близько 80% від усього обсягу оренди. Динаміка основних показників, що характеризують складське господарство, за 2010-2012 рр. свідчить про відсутність значних позитивних тенденцій у його розвитку.

      Рівень розвитку складського господарства безпосередньо впливає на забезпечення якості товарів, особливо швидкопсувних, під час їх зберігання. Практика показує, що на шляху від виробника до споживача втрачається від 30 до 50% усієї маси швидкопсувних товарів. Таким чином, в Україні стан складського господарства оптової торгівлі як за кількісними, так і якісними показниками не відповідає тенденціям його розвитку у розвинених країнах, де активно застосовуються нові логістичні принципи організації товароруху та підходи до використання складського фонду, збільшуються обсяги діяльності складів, підвищується ефективність їх використання, розширюється кількість послуг та знижується їх собівартість тощо. Відзначимо, що нині в Україні діють регіональні центри оптової торгівлі. Здебільшого вони сконцентровані у Києві - центрі ділової активності у всіх сферах національної економіки, Донецькій області, яка займає друге місце за обсягом оптового товарообороту (16,6%), Дніпропетровській (14,5%), Харківській, Луганській, Запорізькій, Одеській, Львівській та Київській областях (відповідно 5,7%; 5,5%; 3,8%; 3,7%; 3,4% та 3,4%). Нинішній розвиток оптової ланки не може забезпечити взаємозв'язок товаровиробників з торгівлею, а отже, і з споживачами. На наш погляд, ці причини останніми роками призвели до розбалансування національного внутрішнього ринку та економічного обміну між територіями. Відзначимо, що нині в Україні діють регіональні центри оптової торгівлі. Здебільшого вони сконцентровані у Києві - центрі ділової активності у всіх сферах національної економіки, Донецькій області.

      Останніми роками суттєво деформовано товарну структуру оптового товарообороту. Насамперед в ній значно скоротилася частка споживчих товарів. У 2010 р. оптовими підприємствами реалізовано споживчих товарів на суму 154,6 млрд грн або 28,3% від усього оптового товарообороту (у 2009 р. - 30%), з яких 65% припадало на товари, що були перепродані іншим підприємствам оптової торгівлі. На продукцію виробничо-технічного призначення припадає 71,7%. Виходячи з аналізу функцій, які повинна виконувати оптова торгівля, можна стверджувати, що більша частка у товарообороті повинна належати товарам споживчого, а не виробничо-технічного призначення. Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою економікою, в оптовому товарообороті споживчі товари займають приблизно 70%, що є характерним також для Росії.

      Слід відмітити, що в Україні за 2009-2012 рр. відбулося, хоча й незначне, підвищення частки споживчих товарів, насамперед у загальному обсязі товарообороту, з 25,2 до 30,0%. Проте у 2012 р. їх частка знову почала зменшуватися. Так, порівняно з попереднім роком частка оптового продажу продукції виробничо-технічного призначення збільшилася з 70,0% до 71,8%. Поряд з цим зменшилася частка продовольчих товарів з 13,7% до 11,9%. Частка непродовольчих товарів залишилася незмінною-- 16,3%.

      Оптова ланка також не приділяє достатньої уваги збуту сільськогосподарської продукції, чим обмежує можливості зростання обсягів її виробництва, призводить до зменшення витрат на її доведення до споживачів, зниження цін на неї.

      Аналіз даних свідчить, що протягом останніх років знов спостерігається негативна тенденція зменшення частки вітчизняних товарів. Так, оптова торгівля товарами, що вироблені Україні, у 2011 р. порівняно з 2006 р. зменшилась на 1% і становила 75,3% загального обсягу продажу, або 412 млрд грн. Частка вітчизняних товарів виробничо - технічного призначення складала 82,2% (у 2006 р. - 83,7%), продовольчих товарів - 81,2% (81,3%), непродовольчих товарів -40,6% (40,7%).

      Протягом останніх двох років частка вітчизняних непродовольчих товарів скоротилася на 3,3%. Такий стан свідчить про недостатню увагу цьому напрямку оптової торгівлі.

      Більше того, оптова торгівля, зокрема споживчими товарами, через оптову ланку значно втратила свої позиції. Суб'єкти господарювання віддають суттєву перевагу товарам виробничо-технічного призначення. Тому питома вага оптових посередників з торгівлі споживчими товарами конче мала.

      Таким чином, незважаючи на окремі позитивні зрушення у сфері оптової торгівлі, її структурно-територіальна організація в цілому по Україні сьогодні не відповідає сучасним підходам до побудови та функціонування цього важливого сектора економіки, що погіршує виконання нею своїх функцій як щодо виробничих підприємств, так і роздрібної торгівлі.

      Для сприяння розвитку оптових підприємств потрібно зробити наступні дії:

      Необхідно відновити роботу оптових підприємств з широким асортиментом товарів, які б виконували функції вивчення ринку, підсортування, зберігання, завезення товарів тощо. З огляду на це підприємства роздрібної торгівлі зацікавлені в розвитку великих оптових баз, які би займалися формуванням асортименту для них, враховували їхні потреби, здійснювали безкоштовну доставку товарів, надавали значні знижки постійним покупцям та Інші послуги. Це дозволить невеличким магазинам більш успішно конкурувати з оптово-роздрібними ринками та супермаркетами, а окремим супермаркетам - скорочувати витрати на завезення товарів, тому що поступово буде зменшуватися необхідність утримувати власний транспорт.

      Безумовно, виробники також зацікавлені в розвиткові оптової торгівлі. Великі виробничі підприємства отримають можливість постійно мати достовірну інформацію про попит і орієнтувати на нього виробничу програму, знизити коливання завантаження виробничих потужностей, зекономити фінансові ресурси за рахунок зменшення витрат на утримання власної збутової мережі та підвищення ефективності основної діяльності. Виконання оптовою торгівлею своїх функцій врешті-решт буде сприяти збільшенню обсягів виробництва вітчизняних товарів відповідно до попиту споживачів, скороченню витрат на доведення виробленої продукції до місць споживання, а значить - насиченню ринку, зниженню цін на споживчі товари та підвищенню життєвого рівня більшості верств населення. Це є однією з головних соціальних функцій держави, тому необхідна спеціальна програма на державному рівні, яка би дозволила вирішити питання кредитування оптової торгівлі на пільгових умовах.

      Потрібно вдосконалення державного регулювання та посилення державної підтримки оптової торгівлі. Державна підтримка оптово-торговельних структур повинна сприяти: підвищенню ефективності та ролі оптових структур в обслуговуванні вітчизняного виробництва; економічній зацікавленості в розширенні та інтенсифікації послуг, що надаються; забезпеченню загальної економії фінансових і матеріальних ресурсів. Для цього потрібно розробити концепцію державного регулювання та державної підтримки розвитку оптової торгівлі в Україні та Комплексну програму її реалізації.

       Необхідне створення розвиненого конкурентного середовища на оптовому ринку з достатньою кількістю оптових посередників.

      Потребує подальшого вдосконалення надання традиційних послуг і підвищується актуальність виконання нових функцій, які виникають під впливом вимог ринку. Це стосується, у першу чергу, інформаційних послуг. У зв'язку з цим слід прискорити впровадження інструментарію маркетингу взаємодії.

       Сприяння розвитку Internet-комерції в оптовій торгівлі, дя чого слід створювати її мереживу інфраструктуру, програмне забезпечення, механізм формування договірних взаємовідносин між усіма учасниками цього прогресу.

       Впровадження на оптових підприємствах автоматизованого обліку товароруу та системи швидкого реагування на зміни кон'юктури ринку і своєчасного доведення товарів до споживачів.

       Створення різноманітної структури оптових посередників за функціональним призначенням, розмірами, спеціалізацією, зоною діяльності, організаційно-правовими формами господарювання. Для формування більш ефективного конкурентного середовища і розвитку оптового ринку в цілому.

 

Висновки

 

       Становлення та вдосконалення сфери товарного обігу є об'ективною передумовою стабільного і динамічного соціально-економічного розвитку країни. Торгівля як провідна галузь сфери обігу з кожним роком набуває все більших темпів розвитку.

       Важливу роль у соціально-економічному розвитку країни можуть відігравати підприємства оптової торгівлі, які повинні бути активними, економічно-вигідними комерційними посередниками як для товаровиробників, так і роздрібних торговців, забезпечити баланс інтересів усіх учасників ринку та створити сучасну систему товароруху, орієнтовану на максимальне задоволення потреб кінцевих споживачів.

       Оптова торгівля є посередницькою ланкою в системі розподілу споживчих товарів. Тут зосереджена значна частина матеріальних і фінансових ресурсів. Вона забезпечує формування системи господарських взаємин між економічними суб'єктами, до числа яких відносяться виробничі підприємства, оптові структури і підприємства роздрібної торгівлі. Підприємства оптової торгівлі є важливими елементами ринкової інфраструктури.

      Сучасний український оптовий ринок характеризується наявністю великої кількості оптових структур усіх форм власності. Оскільки більша частина оптовиків складається з дрібних оптових організацій, те той самий товар є об'єктом кількаразової купівлі-продажу. Це значно збільшує його роздрібну ціну, приводить до скорочення купівельного попиту і спричиняє зниження соціального захисту населення. Стримується процес формування єдиної товаропровідної мережі.

       Число підприємств оптової торгівлі росте з кожним роком і зв'язано з потребами споживача, що розширюються, в умовах постійного відновлення асортименту товарів і послуг. Ці підприємства вносять значний вклад у розподіл національного продукту. Вони є членами ділової спільності в кожнім регіоні країни.

       Оптова торгівля охоплює широкий ринковий простір, що починається при завершенні виробництва продукції промисловим чи сільськогосподарським виробником і завершуючим продажем і доставкою товарів підприємствам роздрібної мережі, промисловим споживачам, державним заснуванням.

       Враховуючи розвиток сучасної оптової торгівлі необхідно зазначити її недоліки: зокрема, проблема складського господарства. Здача оптовими підприємствами в оренду складських площ набула значного поширення, що призвело, поряд з іншими причинами, до втрати своїх позицій і суттєвого скорочення обсягу оптового товарообороту. Набагато зросли товарні запаси на підприємствах роздрібної торгівлі при значному зменшенні їх обсягів на складах оптової торгівлі. Сьогодні вітчизняна оптова ланка не має в достатній кількості і сучасно обладнаних складів з новітньою технологією складської обробки товарів, тому споживачі віддають перевагу закордонним товарам. Проте, враховуючи значущість оптової ланки у функціонуванні сфери товарного обігу і економіки в цілому, необхідно відновити все позитивне, що було їй притаманне до перехідного періоду, і створити умови для її подальшого розвитку.

 

Список використаної літератури:

 

1. Апопій В.В, Міщук І.П., Ребицький В.М. Організація торгівлі: Підручник; 2-ге вид., доп. та перероб.-К.:Центр навчальної літератури, 2008р.

2. Голошубова Н.О., Торопков  В.М. Оптова торгівля: організація  та технологія: Навч.посібник.- К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т, 2008р.

3. Голошубова Н.О. Організація  торгівлі:Підруч. для студ.вищ.навч.закл.-К.: Книга, 2007р.

4. Мазаракі А.А., Бланк І.О. Внутрішня торгівля в Україні: економічні умови ефективного розвитку: Монографія. К.: Київ.нац.торг.-екон.ун-т.-2006.-195 с.

5. Марцин В.С. Економіка  торгівлі: Підручник.- К.: Знання,2009р.