Історичні аспекти розвитку контролінгу

МІНІСТЕРСВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  САДІВНИЦТВА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат з курсу

«Контролінг»  на тему:

Історичні аспекти  розвитку контролінгу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 4-го курсу

факультету менеджменту

41-з групи

Безсмертна Юлія

 

 

 

 

 

 

 

Умань 2012

План

1.Контролінг: поняття, мета і задачі.

2.Виникнення і розвиток контролінгу  як науки

   3. Концепції системи контролінгу.

 

1. Контролінг: поняття,  мета і задачі

Терміну "контролінг" походить від англійського дієслова to control. В перекладі це дієслово має декілька значень, у тому числі в економічному аспекті означає "управління" і "спостереження". Виходячи з цього, можна зробити висновок, що контролінг покликаний вирішувати комплекс задач, пов'язаних із спостереженням, плануванням і управлінням.

В сучасній економічній літературі приводиться достатньо багато різноманітних дефініцій контролінгу.

Контролінг — керівна концепція ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

В. Майер

Контролінг — система управління.

Б. Майер, Р. Манн

Контролінг — функція в підтримку менеджменту.

Р. Герсне

Контролінг — управління прибутком. Контролінг — функція, організована в підтримку керівництву.

П. Хорват

Таким чином, контролінг не можна ототожнювати з функцією контролю, оскільки остання виконує лише незначну приватну функцію контролінгу.

Контролінг виконує найважливу функцію підтримки системи менеджменту і займається:

1) плануванням і постановкою  мети (глобальних і локальних  стратегій);

2) збором, аналізом внутрішньої  і зовнішньої інформації;

3) цілеспрямованим управлінням,  координацією і контролем.

Контролінг повинен створювати систему ефективного управління фірмою, направлену на поступовий, ефективний, економічний і рентабельний її розвиток.

Останніми роками посилюється акцент на визначенні контролінгу як системи  інформаційного забезпечення для системи  ефективного менеджменту фірми.

Така різноманітність підходів пояснюється історичними, економічними і національними особливостями розвитку систем контролінгу.

На сьогодні не виникає суперечок  і сумнівів, що контролінг — найважливіша функція управління і підтримки управління.

Формування національної концепції  контролінгу неможливе без досвіду  світової спільноти. Джерела контролінгу закладені в період формування державного управління в середні віки.

Так, при дворі англійського короля вже в XV ст. існувала посада з назвою countollor. До обов'язків цієї відповідальної особи входили документування і контроль грошових і товарних потоків. Зазвичай, це не зовсім відповідає сучасному розумінню контролінгу.

На підприємствах контролінг став зароджуватися в США в кінці XIX ст. В економічній літературі зафіксовано, що з 1880 р. посада контролера введена в компанії Atchison, а в 1892 р. — в компанії General Electric. У зв'язку з цим можна констатувати, що контролінг як система на підприємстві народжений в кінці XIX ст. Проте, перші пагони контролінгу залишалися непоміченими довгий час і отримали свій розвиток тільки з 20-х pp. XX ст. Як констатує сучасна економічна історія, слово "контролінг" і посада "контролер" на підприємствах США залишалися невідомими аж до великої депресії.

Можна відзначати на сьогодні, що головною причиною народження і формування контролінгу  як системи є промислове зростання  в США в кінці XIX-початку XX ст., яке викликало ускладнення процесів обліку, планування, контролю і управління.

Ускладнення економічної системи  управління привело до того, що ряд  специфічних функцій (фінансовий контроль, аналіз та ін.) був переданий у  ведення спеціалізованих служб контролінгу.

Аналіз економічної історії  дозволяє зробити висновок про те, ЩО у вирішальній мірі на розвиток системи контролінгу зробила вплив світова економічна криза.

Саме в цей період — великої  депресії — керівництво багатьох компаній прийшло до розуміння необхідності формування системи внутрішнього планування, обліку і контролю.

В перший період розвитку контролінгу  контролери виконували функції ведення  обліку і ревізії господарських операцій і договорів, що вже відбулися. Надалі розуміння широких можливостей контролінгу, функції цієї служби ускладнювалися і розширювалися, міняючи орієнтацію на сучасні аспекти управління компанією і її майбутній розвиток. У зв'язку з цим функції контролера все більше пов'язували з питаннями планування і контролю. Поступово значення і статус контролера став рівним статусу скарбника.

Особливу роль в розвитку системи  контролінгу зіграв Controllers Institute America, створений в 1931 р. (в 1962 p. він був  перейменований в Financial Executive Institute (FEI)). Це професійна організація контролерів  США, яка проводила і проводить  велику роботу по систематизації задач  контролінгу, класифікація яких приведена  нижче.

Задачі контролера по класифікації Фінансово-адміністративного інституту (1962 р.):

1. Планування

Контролінг став розповсюджуватися  в 50-х pp. в багатьох країнах Європи. Особливий підхід сформувався до контролінгу в Німеччині. При цьому цілий ряд функцій і задач, які виконували раніше інші структури, такі як фінансова бухгалтерія, були передані відділу контролінгу. Офіційно народження контролінгу в Німеччині указується німецькими фахівцями в середині 50-х pp. минулого століття.

Ідеї впровадження контролінгу  на підприємствах в багатьох країнах Європи прийшли з практики його застосування на дочірніх підприємствах американських компаній. В Німеччині, Австрії і Франції до контролінгу ставились скептично, що було пов'язано з неправильним розумінням задач і функцій контролінгу. З часом прийшло розуміння контролінгу, який був об'єктивно високо оцінений в багатьох країнах, а Німеччина стала поступово ставати центром формування і розвитку контролінгу.

Особливе місце серед теоретиків контролінгу займають Р. Манн, Е. Майер, Дж. Вербер, Х-Дж. Фольмут, П. Хорват, в  П. Брамземанн Р. і Д. Хан та ін.

Достатньо чітко показав взаємозв'язок управління і контролінгу в одній  із своїх робіт Дітгер Хан, який є  автором базового підручника з контролінгу — книги "Планування та контроль: концепція контролінгу"

Метою контролінгу є реалізація глобальної (стратегічної) і локальної (оперативної) мети підприємства. При цьому основною метою підприємства залишається збереження стабільності і успішний розвиток підприємства. З вищесказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу — це похідна функція від мети самого підприємства.

Основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:

• інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;

• координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;

• інтеграція, системна організація  підприємства;

• планування (поточне, середньострокове, довгострокове);

• контроль (порівняння заданих і  фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);

• управління (проведення заходів  щодо підготовки, коректування стратегій і задач);

• мотивація персоналу щодо виконання  поставлених перед ними задач  в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання.

Загальна ідея організації контролінгу  орієнтована на "вузькі місця".

Вузьке місце — найслабша  ланка підприємства. "Вузьким місцем" може бути ринок збуту, виробництво, ліквідність та ін.

"Вузькі місця" на підприємстві є стримуючими чинниками поступального розвитку підприємства в частині неможливості вчасного досягнення поставленої мети. Задача служби контролінгу полягає в розшуку і знищуванні економічними заходами "вузьких місць".

Базу контролінгу складають  оперативні показники фінансового  аналізу, виробничого і фінансового  обліку, які доцільно сформувати в єдину інтегровану базу техніко-економічних даних підприємства в ретроспективі.

На сучасному етапі розвитку контролінгу поміж фахівців по контролінгу  немає єдності в думках з питань мети і орієнтації на результат.

Х.-Ю. Кюппер вважає метою контролінгу  координацію системи управління підприємства. Контролінг, відповідно до позиції автора, орієнтований на систему мети.

Д. Шнайдер виступає за обмеження  функцій контролінгу (розробка і  координація окремих планів; внутрішньовиробничий облік і контроль).

Т. Райхман підтримує позицію економістів по орієнтації контролінгу на результат. Відповідно до цієї концепції, виділяє як головною задачею збір, обробку інформації, координацію і контроль за виконанням планів.

Й. Вербер, підтримуючи концепції П. Хорвата і Х.-Ю. Кюппера, вважає, що контролінг повинен виконувати функції підтримки керівництва.

Й. Вербер і Х.-Ю. Кюппер вважають, що контролінг не повинен бути пов'язаний з процесом постановки мети.

Можна зробити висновок, що така велика кількість підходів говорить про те, що контролінг як система має ряд шкіл, що розрізняються за багатьма параметрами концепцій. У зв'язку з цим мають право на існування різні концепції, які враховували б ряд особливостей в обліку, аналізі і управлінні в нашій країні. Таким чином, в нашій книзі ми зробимо спробу побудувати і впровадити систему контролінгу з врахуванням специфіки українських підприємств на прикладі харчової промисловості.

2.Виникнення і розвиток  контролінгу як науки

Контролінг як самостійна наука  виник давно. Його необхідність зумовлена  логікою розвитку управління. Першим доказом існування контролінгу  стала поява ще у XV столітті при королівських дворах спочатку Англії, а відтак і Франції спеціалістів по контролінгу під назвою «контролер», завданням яких був документальний супровід і контроль використання грошей та товарів. Про це засвідчують історичні відомості.  
Проте ідеї контролінгу були реалізовані в управлінні виробництвом пізніше, коли промислове виробництво зросло і ускладнилось настільки, що вимагало нових методів планування та контролю. Ріст масштабів промислового виробництва наприкінці XIX та на початку XX століття викликали необхідність поліпшення методів виробничого обліку і удосконалення методів фінансового контролю. На американських підприємствах функції контролінгу виникли із взаємозв'язку між секретарем (діловодом) і скарбником. Підвищення вимог та ускладнення завдань обліку призвело до того, що специфічні завдання скарбника (фінансового директора) і секретаря (асистента управління) були передані в організаційно оформлену службу контролінгу.  
Передумовою створення концепції контролінгу, яка виникла понад 100 років тому, стали:  
– причини всесвітньої економічної кризи;  
– більш жорстке оподаткування;  
– складні форми фінансування.  
У першій фазі свого розвитку контролінг повинен би розглядати, перш за все вже, здійснені процеси, а відтак з часом все в більшій мірі зростає необхідність оволодіння планово-обліковими методами. У зв'язку з цим облік і звітність перетворюються із інструментів реєстрації і контролю у допоміжний засіб долання перешкод у майбутньому.  
Країною, яка однією з перших застосувала концепцію контролінгу, стали США. За хронологією контролінг у США розвивався таким чином:  
– 1778 рік – законодавчо створене відомство «Controller, Auditor, Treasuer and six Commissioner of Accounts», основним завданням якого було управління державним господарством і контроль за використанням коштів;  
– 1880 рік – запроваджена посада контролера в залізничній компанії «Atchison Topeka and Santa Fe Railway System», де вперше контролінг впроваджено на підприємстві для вирішення фінансово-економічних завдань – управління вкладами і основним капіталом.  
– 1892 рік – компанія «General Electric» вперше впроваджує контролінг в індустріальному підприємстві.  
До початку 30-х років XX століття контролінг майже не використовувався і саме слово було забуте. Економічна криза 1929 –1932 років заставила підприємців подивитися з нових позицій на роль та місце внутрішньофірмового планування та обліку. В цей період згадали про контролінг у зв'язку з труднощами управління в нестабільному середовищі та забезпечення існування в умовах конкуренції.  
У 30-х роках XX століття відбувається одночасно й проведення наукового обґрунтування контролінгу. З'являються перші журнали, книги тощо. У 1931 р. створюється Інститут контролерів Америки – професійна організація контролерів, який у 1962 році перейменовується у «Financial Executive Institute»,а у 1944 році створено дослідницький інститут «Controllership Foundation».  
У повоєнний період функції обліку і контролю виконує відділ головного контролера, який призначає правління директорів. Він має право вирішального голосу на засіданнях правління директорів. Контролер фактично організовує контролінг на підприємстві, відповідає за систему обліку і звітності, аналізує і дає пояснення з розвитку фінансової діяльності компанії, вивчає та розробляє показники і форми звітності для задоволення запитів керівництва і клієнтів, готує доповіді Раді директорів за оцінкою завдань, які стоять перед компанією та включають рекомендації про зміну діяльності. Відділ контролера є надбудовою над бухгалтерією у вигляді обліково-контрольної та інформаційної служби. 

3. Концепції системи контролінгу

В економічній літературі виділяють  дві основні концепції контролінгу: німецьку і американську

Згідно з німецькою концепцією, центральні задачі контролінгу включають  вирішення проблем внутрішнього обліку у всіх формах, як от:

• документальної;

• планової; контрольної.

На відміну від німецької, американська концепція включає ще і задачі фінансового обліку, аналізу і оцінки.

Основна відмінність американської  концепції від німецької полягає  в розгляді спочатку проблем обліку, аналізу зовнішнього середовища. Але в німецькій концепції більш детально розроблені методики внутрішнього обліку, планування, контролю.

На думку Д. Хана, сучасна мета контролінгу може знаходитися в  площині оптимізації результату з урахуванням гарантії ліквідності. В цій же концепції як головна  виділяється задача реалізації функцій  інформаційного забезпечення, орієнтованих на результат планування, регулювання  і моніторингу подій на підприємстві у взаємозв'язку з функціями інтеграції, організації і координування на базі системи показників виробничого і фінансового обліку.

Д. Хан виділяє також і спеціальні задачі контролінгу:

1. Призначені для користувача  задачі:

• планування і контроль на підприємстві (планово-контрольні розрахунки);

• планування і контроль мети;

• стратегічне планування і контроль;

• оперативне планування і контроль;

• координація всіх приватних ішанів;

• облік і звітність;

• інформація:

• формування внутрішньої звітності  для різних груп зацікавлених користувачів.

2. Організаційні задачі:

• ухвалення рішень;

• участь в ухваленні рішень.

Відповідно до вище переліченого Д. Хан пропонує систему розмежування задач контролінгу (рис. 1.1).

Систему розмежування задач контролінгу  може бути адаптовано і до американської  концепції, і до вітчизняної. Відмінності  можуть бути тільки в змісті або розкритті приведених задач. Проаналізуємо класифікацію задач планування для українських підприємств.

Рис. 1.1. Задачі контролінгу на підприємстві (по Д. Хану)

Для рішення поставлених задач в залежності від існуючого періо; часу виділяють оперативний і стратегічний контролінг. Звідси виходить наступна градація контролінгу:

• генеральне цільове;

• стратегічне;

• оперативне.

Угрупуємо задачі та інструменти  контролінгу в табл. 1.1.

 
Таблиця 1.1

Задачі та інструменти  контролінгу

Задачі	Інструменти
Аналізі прогнозування	Система показників планування і контролінгу Бенчмаркетинг (аналіз і порівняння з конкурентами) Контролінг зовнішнього  і внутрішнього середовища Контролінг життєвого  циклу продукції Система раннього попередження Розробка сценаріїв
Планування простоїв. Планування продукту	Техніка мережного планування Функціонально-вартісний  аналіз Аналіз витрат і результатів Калькуляція проектів і продукції Визначення цільових і  обмежених витрат Аналіз ефективності Облік витрат по місцях їх виникнення Аналіз точки беззбитковості (break-even-analis) Одноступінчатий і багатоступінчатий  аналіз покриття витрат
Планування функціональних областей діяльності	Аналіз невигідних витрат Бюджетування Аналіз витрат і результатів Аналіз ефективності Калькуляція Облік витрат по місцях їх виникнення
Планування виробничої програми	Портфельний аналіз Аналіз беззбитковості Аналіз ефективності Східчастий розрахунок суми покриття Імітаційне моделювання Лінійне програмування

Всі приведені інструменти контролінгу повинні бути достатньо гнучкими, здатними адаптуватися до конкретних умов, регіонів, виробництв.

На основі цього можна  зробити наступний висновок: під системою контролінгу на підприємстві слід розуміти сукупність виробленої на основі генеральної мети функціонування підприємства мети і задач, інструментів і методів контролінгу, організаційної системи служби контролінгу.

 

 

 

Список використаних джерел:

1. Ільїна С. Б. Контролінг процесів господарської діяльності в харчовій промисловості : навч. посібник / С. Б. Ільіна, Т. С. Журба. – К. : Професіонал, 2008. – 592 с.

2. Виникнення і розвиток контролінгу як науки [Електронний ресурс] – Режим доступу http://as-diplom.com/free-referats/ukrainian-referats/38-economics/196-vyniknennya-rozvitok-kontrolingu.html