Історичні об’єкти Вінницької області

План: 
 
 
 
 
 

1. Історія дослідження

2. Історичні об’єкти  Вінницької області

3. Джерела та література

Історія досліджень трипільської культури на Вінниччині розпочалась в кінці ХІХ - на початку  ХХ ст. У 1901 році Ю.Й. Сіцінський опублікував карту археологічних пам'яток Поділля, де певна кількість зазначених поселень, зважаючи на віднайдений рухомий матеріал і зіставляючи їх із сучасною картою, належала до періоду Трипілля¹. На початку ХХ ст. на деяких поселеннях були проведені перші археологічні розкопки. Вивченням пам'яток трипільської культури на Вінниччині в різний час займалися М.Ф. Біляшівський, С.С. Гамченко, С.М. Бібіков, Т.С. Пассек, В.Г. Збенович, В.О. Круц, Т.Г. Мовша, О.В. Цвек, А.Г. Корвін-Піотровський, В.А. Косаківський, С.О. Гусєв. Більше 150 трипільських поселень було відкрито завдяки археологічним розвідкам, які проводив впродовж 1950-1980-х років П.І. Хавлюк, історик, археолог, доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського (далі ВДПУ). Понад 30 років присвятив вивченню трипільських пам'яток на Поділлі І.І. Заєць - директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі ВОКМ) у 1963-1977 роках, професор, викладач ВДПУ. Матеріали його досліджень становлять сьогодні основу музейної археологічної збірки даного періоду*.

Нині на теренах  Вінницької області виявлено 381 поселення  періоду Трипілля, датовані IV-ІІІ  тис. до н.е. Однак, розкопки незначного обсягу проводились лише на 33 пам'ятках, а систематичні археологічні дослідження  велися на 3 (!) поселеннях*.

Найбільшу кількість  пам'яток (59) виявлено на території Немирівського району. Перші археологічні розвідки на теренах району проводив у 1909-1913 роках С.С. Гамченко. У 1940-1950-тих роках розвідувальні роботи на деяких поселеннях велись Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. З середини 1950-тих років тривало обстеження трипільських пам'яток археологічною експедицією під керівництвом П.І. Хавлюка². Стаціонарні розкопки  проводились лише на поселенні поблизу Немирова, яке розташоване на одному з пагорбів відомого скіфського городища. Археологічні дослідження пам'ятки у різні роки проводились С.С. Гамченко (1909 р.), М.І. Артамоновим (1946-1947 рр.), С.О. Гусєвим (1990-1991 р.), в результаті яких виявлено 20 жител (розкопано 2 житла)³. Знахідки з розкопок зберігаються у фондах Ермітажу (Санки-Петербург, Росія) та Інституті археології Національної Академії наук України (далі - ІН НАНУ).

28 поселень виявлено  на території Іллінецького району, 26 з яких були відкриті у 1950-1980 роках в результаті розвідувальних робіт експедиції Вінницького державного педінституту ім. Островського (далі - ВДПІ) під керівництвом П.І. Хавлюка⁴. Стаціонарні польові дослідження проводились на 4 поселеннях, серед яких найбільш відомим є Борисівка, відкрите у 1904-1905 роках академіком М.Б. Біляшівським. У 1925 році на пам'ятці були проведені перші археологічні розкопки, де на площі 250 м² було відкрито 5 землянок. Поселення досліджувалось Т.С. Пассек у 1948 році та експедицією Вінницького краєзнавчого музею під керівництвом І.І. Зайця у 1969 та 1976 роках⁵. Невеликі охоронні розкопки проводились експедицією ВДПІ на поселеннях поблизу с. Сороки (1963 р.) та с. Уланівки (1972 р.), в результаті яких на кожному з них розкопано по кілька жител-напівземлянок⁶. Неодноразові розвідувальні роботи велись на поселенні Вербівка І. У 1954 році експедицією ВДПІ тут були проведені незначні розкопки⁷. Частина матеріалу з досліджених пам'яток зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі - ВОКМ) та Вінницького державного педагогічного університету (далі - ВДПУ).

З 26 поселень, відкритих  на території Літинського району, часткові розкопки проводились на 3 пам'ятках. Більшість поселень були виявленні в результаті цілеспрямованих археологічних розвідок, які проводили впродовж 1980-х років П.І. Хавлюк та В.Д. Гопак⁸. Обстеження деяких поселень на початку 1990-х років проводив С.О. Гусєв. Тоді ж були проведені невеликі стаціонарні роботи на пам'ятках поблизу с. Білозірки (розкопано залишки 1 житла і господарчої ями),  с. Сосни (досліджено 2 землянки) та с. Городища⁹. Матеріали з досліджених пам'яток зберігаються у фондах ВОКМ та Літинського краєзнавчого музею.

23 поселення виявлено  на теренах Вінницького району. Дві пам'ятки відкрито на території  м. Вінниці - в районі психоневрологічної  лікарні ім. Ющенка та на Замковій горі. Перші археологічні розвідки в районі проводились у другій половині 1940-х років Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. Систематичні розвідки на теренах району, проведені впродовж 1950-1980-х років П.І. Хавлюком, були доповнені дослідженнями В.Д. Гопака, І.І. Зайця та місцевих краєзнавців¹⁰. Поселення  в районі лікарні ім. Ющенка (м. Вінниці) було відкрито у 1942 році офіцером німецької армії К.Раддатцом¹¹. Віднайдений на пам'ятці матеріал не зберігся. Археологічні розкопки проводились у 1975 році на поселенні Цвіжин (експедиція під керівництвом І.І. Зайця), в результаті яких досліджено 1 житло-напівземлянку¹². Незначні розкопки проводились у Вінниці на поселенні трипільської культури під час дослідження Замкової гори експедицією ІА НАНУ під керівництвом Л.І. Виногродської (2004-2005 рр.). Більшість матеріалу з досліджених пам'яток зберігається у фондах ВОКМ. 

Археологічна карта  Гайсинського району нараховує 24 поселення  періоду Трипілля, майже всі відкриті в результаті археологічних розвідок, проведених у 1950-1960-х роках П.І. Хавлюком. У 1950-х роках обстеження в районі вела експедиція під керівництвом В.М. Даниленка¹³. Незначні стаціонарні роботи проводились на 2 поселеннях - Рахни Собові, досліджені у 1970 році експедицією під керівництвом П.І. Хавлюка (розкопано 1 житло-землянку), та Харпачка, де невеликі дослідження у 1963 році велись експедицією ІА АН УРСР під керівництвом М.Л. Макаревича¹⁴. Матеріали з пам'яток зберігаються у фондах ІА НАНУ та ВОКМ.

23 поселення зафіксовано  на території Могилів-Подільського  району. Археологічні обстеження  району в різні часи велись  Південно-Подільською експедицією  Ленінградського відділення ІА  АН СРСР під керівництвом М.І.  Артамонова (1946-48 рр.), Середньо-Дністровською експедицією під керівництвом С.М. Бібікова (кінець 1960-х - поч. 1970-х рр.), Дністровською експедицією під керівництвом В.Г. Збеновича (поч.-сер. 1970-х років)¹⁵. Стаціонарні розкопки проводились на 4 пам'ятках, серед яких - два поселення поблизу с. Бернашівки, відкриті й обстежені впродовж 1969-1970 років археологічною експедицією під керівництвом С.М. Бібікова. Одне з селищ вважається найбільш раннім трипільським поселенням на території України і датується поч. - першою пол. IV тис. до н.е. Стаціонарні роботи на пам'ятці проводились у 1972-1975 роках В.Г. Збеновичем, під час яких розкопано 6 жител¹⁷. Незначна кількість матеріалу з розкопок зберігається у фондах ВОКМ. Друге поселення досліджувалось експедицією Кам'янець-Подільського педагогічного інституту під керівництвом І.С. Винокура (1978 р., 1987 р.) та експедицією ІА НАНУ під керівництвом О.Корвін-Піотровського (1991 р.)¹⁶. Матеріали з розкопок зберігаються у фондах Кам'янець-Подільського педагогічного інституту та ІА НАНУ. Незначні археологічні дослідження проводились у 1948-1949 роках М.І. Артамоновим на поселенні Нижній Ольчедаїв (матеріали у фондах Ермітажу)¹⁸ та у 1985 році В.Г. Збеновичем на поселенні Липчани ІІ, де було розкопане 1 житло¹⁹. 

21 пам'ятку періоду  Трипілля нараховує археологічна  карта Тиврівського району. Більшість поселень були відкриті впродовж 1981-1988-х років в результаті археологічних розвідок П.І. Хавлюка²⁰. На двох пам'ятках проводились цілеспрямовані широкомасштабні археологічні роботи. Це поселення Ворошилівка, відкрите у 1947 році Верхньобузькою археологічною експедицією під керівництвом Д.І. Березовця та повторно обстежене у 1948 році Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. У 1975 році експедицією ВОКМ під керівництвом І.І. Зайця були розпочаті систематичні розкопки поселення, які тривали до початку 1990-х років²¹. На поселенні Кліщів, відкритому у 1958 році П.І. Хавлюком, систематичні розкопки  проводились у 1969-1982 роках під керівництвом І.І. Зайця, в результаті яких досліджено 16 жител²². Більшість матеріалу з розкопок експонується у ВОКМ.

У 1970-х роках археологічною  експедицією під керівництвом І.І. Зайця велись незначні стаціонарні  роботи на пам'ятці поблизу м. Тростянця, в результаті яких досліджено 3 житла²³. Часткові розкопки були проведені на поселенні трипільської культури біля Селища. Пам'ятка відкрита у 1946 році М.І. Артамоновим, повторно обстежена у 1947 році археологічною експедицією під керівництвом Д.І. Березовця²⁴. У 2007 році, під час дослідження оборонної башти ХVІ-ХVІІІ ст. експедицією ІА НАНУ під керівництвом Л.І. Виногродської, на трипільському поселенні були проведенні стаціонарні археологічні роботи. Матеріал знаходиться на камеральному опрацюванні в ІА НАНУ.

На теренах Ямпільського району на сьогодні відомо 19 пам'яток періоду Трипілля. Частина поселень була відкрита впродовж 1995-2000 років у результаті археологічних розвідок М.В. Потупчика²⁵. Розвідувальні роботи в районі в різні часи проводили також М.І. Артамонов (1953 р.)²⁶ і І.С. Винокур (1987 р.)²⁷. Стаціонарні дослідження велись на поселені трипільської культури на території Державного історико-культурного заповідника "Буша" (с. Буша). Перші розкопки були проведенні у 2005 році експедицією ІА НАН України під керівництвом С.Н. Рижова, у 2007 році археологічні польові дослідження продовжила експедиція ВДПУ під керівництвом В.А. Косаківського. Матеріал з розкопок зберігається в музеї заповідника.

На території Шаргородщини нараховується 18 поселень доби енеоліту, більшість з яких відкриті археологічними розвідками П.І. Хавлюка у другій половині 1980-х років²⁸. Розвідувальні роботи на теренах району проводили також І.І. Заєць (1975 р.), М.Є. Левада (1997 р.), С.О. Гусєв (1999 р.)²⁹. Жодна пам'ятка не розкопувалась.

Археологічна карта  Жмеринського району нараховує 15 поселень періоду Трипілля. Археологічні пошукові роботи тут впродовж 1970-1980-х років  проводили І.І. Заєць, П.І. Хавлюк, М.В. Потупчик, М.Є. Левада³⁰. Розкопки незначного обсягу велись у 1976 році на поселенні біля с. Біликівці (експедиція ВОКМ під керівництвом І.І. Зайця), під час яких досліджено 1 заглиблене житло³¹. Матеріал з розкопок зберігається у фондах ВОКМ.

14 трипільських поселень  виявлено на території Крижопільського району. Археологічні розвідки на більшості пам'ятках проводили В.Т. Загоруйко (1993 р.), М.В. Потупчик і М.Є. Левада (1996 р.)³². Жодне поселення не розкопувалось.

Серед дослідників  Тульчинського району - М.І. Артамонов (1947-48 рр.), П.І. Хавлюк (1956-82 рр.), працівники Тульчинського краєзнавчого музею³³. На теренах району виявлено 12 пам'яток періоду Трипілля, проте археологічні розкопки проводились лише на одному поселенні поблизу с. Печери. Пам'ятка відкрита у другій половині 1930-х років місцевим краєзнавцем Ф.Д. Петрунею. У 1947-1948 роках незначні дослідження тут проводились Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова (розкопано 1 житло)³⁴. Знахідки зберігаються у фондах Ермітажу та Одеського археологічного музею.

Археологічну карту  Вінниччини доповнюють 10 трипільських поселень, відкриті на теренах Чечельницького району. Археологічні розвідки в районі проводив С.С. Гамченко  (1903-09 рр.), М.Л. Макаревич (1928 р.), І.Ч. Зборовський (1929 р.), В.О. Косаківський (1977-2001 р.) та місцеві краєзнавці³⁵. Незначні розкопки проводились на 4 поселеннях, серед яких - пам'ятка біля смт Чечельника. Поселення відкрите у 1983 році В.А. Косаківським і досліджуване ним впродовж 10 років. У 1990-1991 роках були проведені розкопки 1 житла³⁶.

У 1928 році стаціонарні  роботи незначного обсягу проводились  М.Л. Макаревичем на поселеннях Білий Камінь та Рогізка (обидві пам'ятки відкриті у 1909 році С.С. Гамченком)³⁷. Матеріал з розкопок зберігається в Національному історичному музеї України (м. Київ). Археологічні польові дослідження велися також на поселенні поблизу с. Луги, відкритому у середині 1980-х років місцевим краєзнавцем. У 1987 році тут були проведені розкопки одного наземного житла. У 2001 році поселення досліджував В.А. Косаківський. Знахідки зберігаються в сільському музеї с. Луги³⁸.

На території Томашпільського району нараховується 11 трипільських поселень³⁹, однак розкопки проводились на 2 пам'ятках поблизу с. Стіна (Стіна І та Стіна ІV). Поселення Стіна І відкрите у 1929 році С.С. Гамченком. У 1958 році експедицією ІА АН УРСР під керівництвом М.Л. Макаревича тут були проведені стаціонарні археологічні роботи. У тому ж році досліджено 2 наземних житла на поселенні Стіна ІV⁴⁰. Частина матеріалу знаходиться  в фондах Національного історичного музею України.

По 9 поселень доби енеоліту виявлено на теренах Барського, Калиновського, Муровано-Куриловецького та Хмільницького районів. Розвідувальні роботи на території Барського району проводились впродовж 1960-1990-х років П.І. Хавлюком, В.Д. Гопаком, І.І. Зайцем, С. М. Рижовим, Б.В. Магомедовим, Б.І. Лобаєм. Археологічні розкопки велись на 2 пам'ятках, серед яких - Ялтушків, одне з найбільших трипільських поселень у Придністров'ї. Відкрита пам'ятка у 1966 році В.Д. Гопаком, досліджувалась С.М. Рижовим, В.О. Шумовою у 1978, 1983 та 1993 роках, в результаті чого розкопано 2 наземних житла⁴¹. Матеріали зберігаються у фондах ВОКМ та Вінницького обласного художнього музею. Археологічні роботи проводились на поселенні поблизу с. Ходаки (розкопано 1 наземну будівлю). Пам'ятка відкрита і досліджена у 1982 році Вінницьким загоном Лісостепової експедиції за участю Б.В, Магомедова, С.М, Рижова, Б.І. Лобая⁴².

Розвідувальні роботи на теренах Калинівського району проводили у 1950-1980-х роках П.І. Хавлюк і В.Д. Гопак. Жодна пам'ятка не розкопувалась⁴³.

Муровано-Куриловецький район неодноразово досліджувався археологічними експедиціями під керівництвом М.І. Артамонова (1946-1948 рр.), С.М. Бібікова (1968-1969 рр.). У 1995 році археологічні обстеження в районі проводила експедиція ІА НАНУ та ВДПІ під керівництвом О.Г. Корвін-Піотровського та С.О. Гусєва. Розкопки на поселеннях не проводились⁴⁴.

Розвідувальні роботи на теренах Хмільницького району велись у 1947-1950-х роках Верхньобузькою археологічною експедицією ІА АН УРСР під керівництвом О.Ф. Лагодовської та впродовж 1980-х років експедицією ВДПІ під керівництвом П.І. Хавлюка і С.О. Гусєва⁴⁵. Стаціонарні роботи проходили на поселенні Сандраки (ур. "Пагурок"), відкритому у 1947 році і дослідженому впродовж 1949-1950 роках експедицією ІА АН УРСР під керівництвом О.Ф. Лагодовської. Розкопки велись на площі 120 м², на якій досліджено 1 житлово-господарчий комплекс і 5 господарських ям⁴⁶.

На теренах Липовецького району, в результаті розвідок П.І. Хавлюка, проведених впродовж 1955-1988 роках, виявлено 7 трипільських поселень. Жодна пам'ятка не розкопувалась⁴⁷.

Стільки ж поселень відкрито на території Бершадського району. Більшість пам'яток були виявлені С.С. Гамченком впродовж 1909-1913 років. У першій половині 1960-х років розвідки проводив В.Д. Гопак та експедиція ІА АН УРСР під керівництвом В.М. Даниленка⁴⁸. Розкопки незначного обсягу були проведенні В.М. Даниленком у 1960-1961 роках на поселенні Чернятка⁴⁹, в результаті яких розкопано площу понад 300 м².

6 поселень виявлено  в Тростянецькому районі, де у  1959-1966 роках розвідки проводив  П.І. Хавлюк⁵⁰. Розкопки проводились на 2 пам'ятках. У 1978 році стаціонарні польові роботи під керівництвом І.І. Зайця проводились на поселенні поблизу Ладижина - досліджено 1 наземне житло. У 1988-1989 роках експедицією під керівництвом О.В. Цвек проводились археологічні дослідження поселення поблизу с. Тростянчика - розкопано 2 будівлі, у тому числі гончарну майстерню з піччю для випалу кераміки⁵¹.

По 5 енеолітичних поселень відкрито на теренах Погребищенського і Чернівецького районів, де розвідувальні роботи велися Т. Мовчанівським (1927 р.), П.І. Хавлюком (кінець 1980-х років), М.Є. Левадою (1997 р.). Невеликі археологічні дослідження проводились експедицією Бердичівського музею під керівництвом Т.Мовчанівського на поселені Плисків Погребищенського району. Частина знахідок зберігається у фондах Національного музею історії України⁵².

В Козятинському  районі виявлено 4 пам'ятки періоду  Трипілля. Розвідувальні роботи тут  проводились Верхньо-Тетерівською археологічною експедицією під керівництвом Р.І. Виєзжевої (1949 р.) та місцевим краєзнавцем Л.І. Кучугурою (1992 р.). Розкопки в районі не проводились⁵³.

На території Теплицького району знаходяться 3 поселення, виявлені розвідками П.І. Хавлюка та місцевих краєзнавців⁵⁴. Археологічна карта Піщанського району нараховує 2 трипільських поселення, відкриті І.Ч. .Зборовським у 1929 році⁵⁵. В Оратівському районі відоме лише 1 поселення, виявлене П.І. Хавлюком у 1984 році⁵⁶. На жодній пам'ятці археологічні розкопки не проводились. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Історичні об'єкти Вінницької області

Для багатьох людей відпочинок - це пляж, тиша, гарні  краєвиди з вікна готельного номера і комфорт. Інша категорія відпочиваючих, крім класичних складових відпочинку, вважає за краще наповнити його новими враженнями, відвідати цікаві місця, зробити фотосесію.

Фахівці нашої  компанії враховують різні інтереси відпочиваючих. Для любителів активного  відпочинку, наповненого не тільки спокоєм і умиротворенням українського села, ми пропонуємо екскурсії. Відвідавши пам'ятки нашої гостинної країни, ви зможете зануритися у вир історичних подій минулого, зрозуміти особливості  життя українського народу, дізнатись  більше про культуру та традиції України.

Однією з визначних пам'яток Вінницької області є село Буша. Криваві битви  з загарбниками ХVII ст. не обійшли  село стороною. Але основною визначною  пам'яткою є загадковий наскельний рельєф. У 1883 році його знайшов український археолог Володимир Антонович. Вчені не можуть сказати точну дату його створення. Одні стверджують, що він був створений I-IV ст. н.е. На рельєфі зображено дерево, на якому сидить півень. Під деревом стоїть молиться людина, з-за спини якого визирає олень. Збереглася рамка, в якій ще кілька століть тому можна було прочитати пам'ятку до малюнка. Імовірно цей малюнок є пам'яткою культури язичницьких племен.

Ставка Гітлера  розташована в селі Стрижавка, поряд з Вінницею. Будівництво цього комплексу закінчилося в 1942 році. На внутрішніх роботах були зайняті полонені солдати і євреї з сусідніх сіл. Після закінчення робіт всі вони були розстріляні. На території ставки знаходилося 81 будівля - будиночки для офіцерів, столові, лазня, басейн, телефонна станція. Сама ставка була багатоярусною укріпленою підземною спорудою. Гітлер був у «Вервольфі» три рази. У 1944 році ставка Гітлера була висаджена в повітря. Зараз вона являє собою бетонні уламки, розкидані на великій території.

Вхід у  внутрішні приміщення ставки залишаються  заблокованими.

Вороновиця. Перша згадка Вороновиці в документах датується 1545 р. Місцевою визначною пам'яткою є костел Михаїла Архангела, побудований в 1793 р. Зараз ця будівлю займає Церква Богородиці. Так само у Вороновиці розташований палац, побудований в 1760-х роках. Палац відомий орнаментом у давньоримському стилі - карнизи, під якими розташовані квітково-плодові візерунки та черепи биків. З 1971 року в цій будівлі розташований музей авіації та космонавтики Можайського.

Шаргород. Перші згадки під назвою Княжа Лука в документах датовані 1393 р.Назва змінилося на Шаргородок в 1585г, а з 1859 р. він став відомий як Шаргород. У місті збереглися руїни замку, збудованого в 1585 р. Не раз Шаргород опинявся в центрі воєнних дій, на його території розміщувалися турецькі, польські і українські війська. Зміна влади негативно відбилася на замку. У 1699 році він був зруйнований. Руїни замку можна відвідати й сьогодні. У систему оборонних споруд входила кам'яна синагога, побудована в 1589 р. Після Другої Світової війни в будівлі синагоги був розташований соко-морсовий завод. Зараз синагога не використовується, на її стінах збереглися елементи старовинної обробки. Недалеко від синагоги знаходиться старовинне єврейське кладовище. Під час поїздки у Шаргород туристів приваблює Костел Флоріана Шарого, збудований у XVIII столітті; Миколаївський собор та Свято-Миколаївський чоловічий монастир. >

Вінниця. Перші згадки про місто  в документах зустрічаються у 1363 році. Вінниця приваблює туристів збереженими старовинними будівлями  в центрі міста, великою кількістю  культових споруд, красивими пейзажами. Кожен куточок цього міста  зберігає пам'ять про події минулого - національно-визвольних рухах, війнах і революціях. У 1610 році було споруджено єзуїтський костел. Зараз можна побачити частину його стін і будов. У 1621 році у Вінниці з'явилися домініканці. Вони звели свій монастир поруч з  єзуїтським. У 1835 році він стає православним храмом. Після приходу до влади  більшовиків храм був закритий і  в його будівлі розмістився органний зал. З 1991 року в цій будівлі знаходиться  Преображенський кафедральний собор. На протилежній стороні в 1744 році був побудований Католицький  францисканський монастир. У с.Пирогово знаходиться садиба-музей великого хірурга і анатома, винахідника анестезії Миколи Івановича Пирогова. Його набальзамоване тіло покоїться в скляному саркофазі в церковній усипальниці поряд із садибою, відкритою для відвідування.

Умань. Це місто не знаходиться у  Вінницькій області, але обійти його увагою неможливо. Відомим це місто  стало завдяки унікальному дендропарку  «Софіївка», закладеному для багатого польського магната Потоцького і  його дружини Софії. Парк був заснований в 1796 році. Парк повністю повторює грецький стиль - скульптури давньогрецьких богів, Крітський лабіринт, підземна річка. Біля входу в парк розташовані дві сторожові вежі, алеї вікових дерев ведуть нас стежками історії. Краси Софіївського парку неможливо описати словами. Під час Другої Світової війни частина скульптур була зруйнована. Зараз парк нараховує близько 2 тисяч видів рослин.

Красу і  визначні місця України неможливо  описати в кількох словах. Наша земля може порадувати туристів красивими  краєвидами, пам'ятками історії, які  є буквально в кожному місті  і селі, гостинним і щирим народом.

Фахівці нашої  компанії допоможуть вам у виборі екскурсійних турів. Варто тільки один раз побачити красу нашої країни і ви захочете повторити ці незабутні  враження знову і знову! 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Джерела та література

1. Сіцінський Ю.Й. Археологічна карта Подільської губернії.- Кам'янець-Подільський 2004.- С.134.

2. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Немирівського району // Архів управління культури Вінницької обласної державної адміністрації; Відейко М.Ю. та іншіАрхеологічні пам'ятки трипільської культури на території України. Реєстр. // Енциклопедія трипільської цивілізації.- К., 2004.- Т.1.- С.575-576; Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого трипілля Середнього Побужжя // Археологія.- 1993.- №3.- С.114-125; Заєць І.І. - Трипільська культура на Поділлі. - В., 2001.

3. Облікова картка  на пам'ятку трипільської культури  поблизу м. Немирова (уроч. Замчисько) // Архів управління...; .Гусєв С.О. Трипільські поселення поблизу Немирова // Археологія.- 1995.- №3.- С.73-79; Його ж. Трипільська культура Середнього Побужжя рубежу IV-ІІІ тис. до н.е.- Вінниця, 1995.- С.12-13.

4. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Іллінецького району // Архів управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.569-570; Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого...

5. Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.569. Заєць І.І. Вказ. праця.- С.37; Заец И.И., Жураковский Б.С., Лобай Б.И. Исследования Винницкого краеведческого музея // Археологические открытия 1976 года.- М., 1977.- С.294-295.

6. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Іллінецького району // Архів управління...; Заец И.И., Жураковский Б.С. Вказ. праця; Хавлюк П.И. Материалы к археологической карте р. Соб // Краткие сообщения Института Археологии (далі - КСИА).- К., 1956.- Вып.6.- С.18-20.

7. Oблікова картка на пам'ятку трипільської культури Вербівка І Іллінецького району // Архів управління...;  Відейко М.Ю.  та інші Вказ. праця.- С.569; Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого...- С.114-127; Хавлюк П.И. Вказ. праця.

8. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Літинського району // Архів управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.571-572. Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого...- С. 114-125.

9. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Літинського району // Архів управління... . Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.571-572; Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого...- С.114-125; Його ж Середньотрипільське поселення Сосни на р. Згар // Археологія.- К., 2001.- № 3.- С.125-134.

10. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Вінницького району // Архів управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.566-567; Заєць І.І. Вказ. праця; Хавлюк П.І. Археологічні пам'ятки верхнього Побужжя // НА ІА НАНУ.- Ф.е. №1954/40.

11. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  на території м. Вінниці// Архів  управління...; Потупчик М.В. Соломонова Т.Р. Музей під час німецько-фашистської окупації: доля колекції // Подільська старовина.- Вінниця, 2003.- С.2-13.

12. Облікова картка  на пам'ятку трипільської культури  Цвіжин Вінницького району// Архів управління...; Заец И.И., Малинковская Т.В., Шаламай Ф.П.. Экспедиция Винницкого краеведческого музея // Археологические открытия 1975 года.- М., 1976.- С.325.

13. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Гайсинського району // Архів управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.567-568; Хавлюк П.И. Материалы к археологической...; Бурдо Н.Б. трипільська пам'ятка етапу ВІ біля с. Сокільці на Південносу Бузі // Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр.- К., 1998.- С.8-10.

14. Хавлюк П.И. Материалы к археологической...; Гусєв С.О. Пам'ятки розвинутого...- С. 114-125; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.568.

15. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Могилів-Подільського району // Архів  управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.572-574.

16. Збенович В.Г. Поселение Бернашевка на Днестре (к происхождению трипольской культуры).- К., 1980; Заєць І.І. - Вказ.праця.- С.15-34; Євдокимов Г.Л., Збенович В.Г.Ранньотрипільське поселення поблизу с. Бернашівка на Вінниччині // Археологія.-К. 1973.- Вип.10.- С.61-63.

17. Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.573; Колесников А.Г. Раскопки в Бернашевке // Археологічні дослідження в Україні 1991 року.- Луцьк, 1993.- С.45-46.

18. Облікова картка  на пам'ятку трипільської культури  Нижній Ольчедаїв Могилів-Подільського району // Архів управління...

19. Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.573.

20. Облікові картки  на пам'ятки трипільської культури  Тиврівського району // Архів управління...; Відейко М.Ю. та інші Вказ. праця.- С.576-577.