Сучасні технології та матеріали для дизайну ланшафту

Інститут Реклами, факультет дизайну.

 

 

 

 

 

Реферат

З основи ландшафтного дизайну,                                                               

на тему: “Сучасні технології та матеріали для дизайну ланшафту.”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 Викладач : Наталя Константинівна.

                                                                                                 Виконала : Шляхта Оксана Валеріївна.

                                                                                                                             2013 р.

 

 

Вступ………………………………………………………………………………3

Елементи оформлення ділянки:……………………………………………….5

1.Оформлення доріжок .Мощення тротуарних плиток природним каменеем. …………………………………………………………………………5

• Як зробити садову доріжку з каменю ?
• Матеріали для праці.

2.Технологія створення  дійсного англійського газону. ……………………7

• Види газонів.

• Технологія створення газонів.

3. Штучні водойми, ставок. Гідроізоляційні матеріали для облаштування   водойм.  …………………………………………………………………………...9

• Правела створення штучного водоймища.
• Гідроізоляційні матеріали для водойми.

4. Ландшафтне освітлення.  …………………………………………………..11

• Прийоми освітлення.
• Технологія правильного освітлення.

5.Технологія та матеріали для створення  патіо.  …………………………13

6. Берсо в композиції вашого саду.  ………………………………………….14

7. Види та створення рокаріїв.  ………………………………………………15

8. Альпінарій.  …………………………………………………………………..17

• Альпінарій - вибираємо місце.
• Матеріали.
• Альпінарій – технологія будівництва.

9. Альпійські гірки.  …………………………………………………………...19

• Укладання каменів на альпійській гірці.
• Рослини для альпійської гірки.
• Матеріали для альпійських гірок.

Висновок.  ……………………………………………………………………….22

Список використаної літератури.  …………………………………………..23

 

Вступ.

Слово дизайн у перекладі з англійського означає малюнок, креслення, проект, але водночас і саме процес проектування, а окрім цього й його результат — проект. Разом з певним з географії терміном «ландшафт» ландшафтний дизайн передбачає проектування ландшафту, організацію простору і становить частину ширшого поняття «ландшафтна архітектура» — та її рівень, який визначає ретельність деталей, володіння різноманітними прийомами використання природніх матеріалів: землі, води, рослинності. Ландшафтний дизайн — це теж проектування садових споруд, штучних покриттів і малих архітектурних форм.

Мета цієї роботи – дізнатися, що таке ландшафтна архітектура, вивчити  закони , технологію, та прийоми ландшафтного дизайну, ознайомитися з деякими елементами та матеріали оформлення саду.

Як облаштувати ділянку. Складності в садівника-городника починаються відразу, як тільки ви стали власником ділянки (величина його не грає ролі). Із чого почати облаштованість? Почніть із обговорення проекту обов´язково всією родиною й постарайтеся максимально врахувати інтереси кожного її члена. Беріть лист паперу, олівець, малюйте границі ділянки, укажіть на ньому сторони світла – і підготовча робота пророблена. Приступаємо до планування.

1. Насамперед вирішіть, що ви хочете створити: зразок садового дизайну, невибагливий сад для сімейного відпочинку з газоном для дитячих ігор, сад-колекцію декоративних рослин, або ділянку, на якій знайдеться місце для пари грядок, що плодоносить саду й квітників. Цілком можливо, що вам по душі невеликих розмірів футбольне поле, хоча швидше за все переможе сполучення приємного з корисним. Від того, який шлях ви оберете, і буде залежати кінцевий результат.

2. Згадайте, що привернуло вашу увагу, коли ви побачили ділянку вперше - струмок, дерево, незвичайний великий камінь … Можливо, вони гарні й додадуть вашому саду неповторну індивідуальність.

3. Пам´ятаючи про  рельєф місцевості й фінансові можливості, намалюйте на плані все, що хотілося б побачити в майбутньому: огорожу, хвіртку, ворота, будинок, дві-три теплиці, господарський блок та інші будівлі, дорогу, доріжки, ставок, місце прийому гостей, а також укажіть шлях електропроводів. Навіть якщо ви не в змозі робити все відразу, краще із самого початку представляти, де й що буде розташовуватися.

Керуйтеся, насамперед, здоровим глуздом. Приміром, вибираючи  місце для будинку, не забудьте про  дефіцит сонця на нашій півночі  – і вам, і рослинам його потрібно якнайбільше. Якщо розташувати будинок  з північної сторони ділянки  фасадом на південну (південно-східну) сторону, то й будинок, і сад виявляться ближче до сонячного світла.

Високі дерева й  чагарники, висаджені з півночі  й північного сходу (але не перед  будинком!), відгородять ділянка  від холодних вітрів.

Найдавніші садівники  на нашій планеті – китайці, приміром, дуже люблять саджати в цій  частині саду сосну й вербу, вважаючи, що вони продовжують життя. Західна сторона – для низькорослих чагарників і квітів. Південна – для декількох грядок із суницею, пряними травами, невеликою кількістю зелені, овочів й ягідних чагарників. Центр ділянки краще залишити для зеленої галявини у формі овалу або кола. Тут же прокладають доріжки, що з´єднують будинок і сад. Вимощені площадки краще не влаштовувати

Складіть список плодових дерев і чагарників, які  ви хотіли б бачити на ділянці. Викресліть із нього всі, без яких ви можете обійтися. Набагато краще не досадити, чим пересадити.

Отже, ви одержали самі загальні рекомендації, які ні в якому разі не призивають до одноманітності, а лише задають напрямок до гармонії, спокою й комфорту у вашому майбутньому саду. Головним критерієм при розробці плану залишиться ваш особистий смак.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Елементи оформлення ділянки:

1.Оформлення доріжок . Мощення тротуарних плиток природним каменеем.

Після того, як будівництво  будинку підійшло до кінця, приходить  час облаштованості прилеглої території. І перше, чим варто зайнятися - це створенням садових доріжок. Це завдання не таке просте, як може здатися на перший погляд.

Зараз усе популярніше  стає використання природного каменю як декоративний матеріал для ландшафятного  дизайну. Саме природний камінь надає  природність вашому садовому ансамблю.

Найчастіше камінь комбінують із іншими матеріалами, такими як дерево, цегла, плити. На відміну  від матеріалів, створених за допомогою  технологій, природній камінь довговічний і міцний, тому всі витрати, пов´язані з його придбанням й укладанням з лишком себе виправдують. Природний камінь - це загальна назва для ряду матеріалів природнього походження: плитняк, гравій, галька, брущатка, сланець, граніт, базальт і багато інших.

Розглянемо використання гранітної брущатки. Даний матеріал є настільки міцним, що він використається при будівництві доріг завдяки таким незамінним якостям як ударостійкість, водостійкість і здатність не деформуватися під потужним впливом зовнішніх факторів (вібрація, тиск, перегони температури). Також даний матеріал не усмоктує масловмістні рідини й синтетичні з´єднання. Вимощені гранітною брущаткою поверхні не вимагають ретельного відходу й ремонту. Якщо укладання було зроблено грамотно, то даний варіант стане еталоном єдності ціни і якості. Форми брущатки можуть бути різними, однієї з найпоширеніших є шестигранник. Брущатку можуть виготовляти різними способами.

Перед укладанням брущатки поверхня варто ретельно підготувати: підстава повинне бути або з бетону, або із щебенів. У якості "клею" використається суха суміш. Брущатку потрібно втрамбувати за допомогою виброплиты й покрити піском.

Під час укладання  варто зістиковувати камені, відбирати  їх і комбінувати. Плоскі плити можуть утворювати: граніт, піщаник,кварцит, сланець, вапняк. Більш натурально виглядають плитки, які викладені на деякій відстані один від одного, тоді у швах між ними можна посіяти траву. У цьому випадку для більшої міцності під кожною плитою робиться бетонна стяжка. У цьому випадку не рекомендується використовувати тонкий плитняк.

Як матеріал для  укладання можна використати  оброблені пиляні плити зі сланцю, граніту, вапняку й інших каменів. Зовнішній вигляд плити можна  вибрати й коректувати. Плити  бувають поліровані, лощені, пилені, оброблені термічним способом. У цьому випадку часто вибирають граніт, але також, як й в інших способах, варто враховувати й фактор зовнішнього середовища, тому вибирайте плити не тонше 3 см. При укладанні можна створювати всілякі малюнки, дуже оригинально дивляться мозаїка із плит і багатокутники, викладені без певного підбора.

Якщо ви маєте  на меті облагороджування вузьких стежинок на ділянці, то як матеріал для мощення  можете скористатися галькою або  гравієм. Під камінь варто насипати щебень, а вуж потім висипати гравій шаром не тонше 3-4 см. Даний спосіб мощення не тільки найпростіший, але ще й найдешевший.

Але в цьому випадку  пам’ятайте, що плити й сам гравій повинні добре сполучатися й доповнювати один одного. Гальку ж можна використати в тім лише випадку, якщо навантаження надорожку невеликі. При укладанні гальки використається бетон.

Як зробити  садову доріжку з каменю ?

Доріжка з каменю дуже зручна й практична. До того ж, якщо ви зробите  її звивистої форми, вона буде радувати око 
Натуральний камінь – ідеальний матеріал для садової доріжки. У цього матеріалу є один недолік – відносно висока ціна

Матеріали для  праці: • крупний пісок  • лопата, грабли  • камінь  • кілочки, мотузка  • рукавички

КРОК 1. Підготовляємо ґрунт  для вашої доріжки. Використайте лопату й грабли для того щоб розчистити простір для доріжки, забираємо  непотрібні рослини, камені й інше сміття.

КРОК 2. Відзначаємо крапки уздовж доріжки, відстань між ними дорівнює ширині вашої доріжки, фіксуємо їх, забиваємо на ці місця кілочки. Уздовж всієї доріжки до кілочків прив´язуємо  мотузочку.

КРОК 3. Скопайте вашу доріжку  для того щоб викорчувати й  видалити непотрібних корінь дерев  і рослин. Нам потрібна рівна й чиста поверхня землі з поглибленням в 15см.

КРОК 4. Заповнюємо нашу доріжку  шаром крупного піску в 10-13см, (відніміть від 15см товщину вашого каменю).

КРОК 5. Починаємо укладання  каменю з одного краю доріжки. Відстань між каменями не більше 2,5см. Тепер заповнюємо щілини й порожнечі. Якщо між більшими каменями є порожнечі, то необхідно заповнити їхніми маленькими шматочками каменів, щоб ваша доріжка була міцною. Засинаємо щілини крупним піском.

КРОК 6. Якщо ваш камінь великий, то ви можете посадити рослини в  проміжках, що утворилися. Просто посійте  насіння, і доріжка готова.

2.Технологія створення дійсного англійського газону.

Ідеальна зелень, низькоскошена трава, жодного бур´яну на величезній площі в кілька гектарів - і все це без особливого відходу або зусиль із боку власника. Таке враження складається про англійські газони, адже саме їх багатьом хочеться бачити на своїх присадибних ділянках.

Газони бувають: партерні, звичайні, лугові, мавританські, а також спеціального призначення. Зрозуміло, що кожний вимагає особливої агротехніки вирощування й догляду.

Партерні газони улаштовують у парадних місцях: перед фасадом будинку, уздовж головної алеї, у декоративному куточку саду. Такі газони дуже вибагливі: у тінистих, досить зволожених місцях партерний газон рости не буде. Засівають його багаторічними травами, здатними створювати однорідний густий покрив. Він не повинен бути вище або нижче 3см, інакше трава буде випадати, а газон лисіти. Такий газон вимагає регулярної підгодівлі спеціальними добривами, щоденного поливу й регулярного скошування.

Звичайні газони створюються в менш відповідальних місцях, але це не виходить, що вони уступають красою іншим видам газонів. Їхнє місце на відкритих (як сонячних, так і тінистих) ділянках саду - там, де потрібна акуратність, але не шик. Звичайний газон робить більше виразними квітники, декоративні кущі, водойми й альпійські гірки. Від партерного він відрізняється висотою покриву в 5см, складом травосуміші й менш трудомістким відходом. Скошують газон кожні десять днів, поливають у міру необхідності, підгодовують раз на місяць.

Лугові газони - це різнотрав´я, що складається переважно з високорослих широколистих трав з додаванням лугових квітів. Висота покриву такого газону може досягати 10см. Скошують його раз на місяць, поливають у міру необхідності, підгодовують двічі в рік. Лугові газони добре сіяти під кронами дерев, на більших галявинах й узліссях. На присадибних ділянках луговий газон варто розташовувати уздовж зовнішньої сторони забору або огорожі замість чагарників і бур´янів або на господарському дворі.

Мавританський газон. У травосуміш такого газону додають насіння волошок, маку, маргариток, алиссума, іберіса, льнянки. Вони цвітуть із весни до початку осені, зливаючись у колірні плями, роблять враження дійсного лугу. Догляд за мавританським газоном такий, як і за луговим, але скошують його лише один раз у сезон на початку осені, коли насіння лугових квітів уже встигли дозріти й обсипатися. У противному випадку їхні асортименти буде постійно збіднюватися.

Спортивний газон - абсолютно специфічний. Він характеризується повільним ростом трави і її підвищеною стійкістю до витоптування. Для спортивних газонів розроблені спеціальні травосуміші, які дорого коштують. Крім того, перед посівом потрібно підготувати основу, зокрема закласти дренажну систему й вирівняти поверхню, що повинна бути абсолютно горизонтальною. Зрозуміло, що на присадибних ділянках спортивні газони розміщають на спортивних площадках. Доглядають за ними так само, як і за партерними.

Технологія створення газонів: Створення газону – робота трудомістка й дорога. Особливу увагу потрібно приділити підготовці основи: саме від її якості залежить якість газону. Спочатку площадка, відведена під газон, очищається від будівельного сміття. У жодному разі сміття не можна закопувати в землю, навіть глибоко. У тих місцях, де він залишиться, газон буде сохнути, утворюючи нерівні плями, і як результат – пролисини.

Землю перекопують  на глибину не менше 25 см, старанно вибираючи бур´яни, які залишилися (особливо коріння пирию, кропиви). 
Далі землю вирівнюють. Улаштовуючи партерний газон, середину можна небагато підняти, а край зробити трохи нижче - тоді вода не буде застоюватися.

Верхній шар ґрунту за день до посіву добре проливають водою з розрахунку 10 л на 1 кв. метр. Безпосередньо перед посівом  у ґрунт вносять комплексні мінеральні добрива. Сіють травосуміші в  суху безвітряну й не дуже пекучу погоду. Нормою посіву здебільшого є 3 кг на 100 кв. метрів, але для партерних  газонів вона становить 5 кг. Одну половину травосуміші висівають уздовж, а  іншу - поперек ділянки. Після цього  насіння занурюють у землю  граблями на глибину 2-5 см залежно від погоди, ґрунту й вологості.

Газон треба поливати щодня, інакше трава зійде неодночасно. Поливати його необхідно методом  дощування, а не зі шланга.

Але як бути, якщо не має можливості поливати газон щодня? У цьому випадку його варто висівати в другій половині літа, коли спадає жара, а ймовірність дощів зросте. Відразу ж газон треба добре полити. Це ж варто робити щоразу, коли з´являється така можливість. Після першої косовиці необхідно підсіяти газон там, де трава не зійшла.

Однак і це ще не все. Газонів без бур´янів не буває, вони постійно будуть з´являтися –  це факт. Але із цими "шкідниками" треба постійно й наполегливо боротися. Найпростіше знищити однолітні бур´яни, до них належать сурепка, вівчарська сумка, лобода, які зникають із покриву в міру скошування газону. Багаторічні ж бур´яни (і в першу чергу конюшина, кульбаба, перий) вимагають постійної прополки.

Узимку в жодному  разі не можна скидати на газон  сніг, прибраний c доріжок. Також не можна ходити навесні по газоні, якщо він ще не висохнув.

И на кінець хочеться сказати, що дійсний англійський газон - це добре доглянутий, вчасно скошений, підгодований і политий газон кожного типу.

3.Штучні водойми, ставок. Гідроізоляційні матеріали для облаштування водойми.

В сучасному світі не завжди людині вдається побудувати свій будинок біля води, але маючи хоча б невелику ділянку землі за містом, можна  спробувати створити штучну водойму. Пристрій штучного струмка, каскаду, ставка, декоративного водоймища, фонтану додасть гармонію в ландшафтному дизайні дачної ділянки.

Сучасні матеріали і технології дозволяють створювати всілякі декоративні водойми з найменшими фізичними зусиллями і фінансовими витратами. Для пристрою водойми слід дотримуватися деяких нескладних правел.

Правела створення штучного водоймища:

1. Поверхня води повинна бути  нижче або на рівні навколишнього  ландшафту.

2. Спорудження ставка не повинна  перебувати в місці стікання  дощової або талої води.

3. Ставок (штучна водойма), по можливості, потрібно розміщувати на відстані  двадцяти і більше метрів від  будинку.

4. Глибина декоративного водоймища  біля берега повинна бути не  більше 70 сантиметрів. Так оступилися  доросла людина з легкістю  зможе вибратися з води, а дитина  не потоне.

5. Чим буде більше дзеркало води  декоративного водоймища в саду, тим краще.

6. Штучний водойма роблять так,  щоб людина з берега або  містка міг дотягнутися до  води.

 

Гідроізоляційні матеріали для водойми:

Оскільки  вода в штучному водоймищі утримується  завдяки гідроізоляційному матеріалу, то треба до початку будівництва  вибрати потрібний матеріал. Такими матеріалами можуть бути:

• пластикові ємності,
• гнучкий ізолюючий матеріал,
• заливна бетонна конструкція,
• бетонні плити, глина, каміння.

А також передбачити  в саду місце для додаткових ємностей для запасу води на випадок, якщо на пекучому сонці виникне пожежна  ситуація. Ці резервуари називаються  пожежні ємності об'ємом від 5 до 50 кубічних метрів.

Отже, для маленького штучного ставка кращим рішенням буде вибрати пластикові резервуари, які можуть бути різноманітної форми та розмірів. Зібрати таку конструкцію не складе великих труднощів. До того ж можна придбати вже готовий корпус в магазинах, які торгують товарами для саду. Ці ємності володіють стійкістю до низької температури і шкідливому впливу ультрафіолету. Але вони мають термін експлуатації не більше десяти років. До того ж пошкоджений резервуар не можна відремонтувати. Більший термін служби властивий формам, виготовленим з бутілкаучукової плівки, полівінілхлориду або скловолокна. Гарантію цими матеріалами виробники дають, як правило, на десять років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Ландшафтне освітлення.

И хоча в наших північних  краях улітку ніч нагадує скоріше  день, на садовій ділянці неможливо  обійтися без ландшафтного висвітлення. Правильно й мистецьки підібрані  світильники здатні, не тільки освітити доріжки, але й створити затишну, загадкову атмосферу у вашому саду.

Функціонально і декоративно. В´їзд на територію, вхід у будинок, доріжки, що ведуть до будівель, підсвічуються по необхідності, це функціональна система ландшафтного освітлення. Головне завдання цих світильників – зробити пересування по ділянці безпечним. Систему освітлення можна використати і як сигналізацію: з появою на ділянці сторонніх включиться чергове освітлення, що створить ефект присутності хазяїв.

Спеціальне, або декоративне освітлення – це саме те, що ми представляємо, вимовляючи словосполучення «ландшафтне освітлення». Злегка підсвітите альтанку, пустите промінь світла на місток, змусьте грати відблисками воду в ставку, обіграйте вигини доріжки, і ви побачите, який незвичайний, привабливий, індивідуальний стане ваш сад. І не забудьте про цілий театр тіней, які можна створити, направивши промінь світла на старе дерево або складену із кругляка стіну.

Прийоми: Фантазуючи на тему ландшафтного освітлення, ви відчуєте чудове почуття причетності до якогось театрального дійства, адже робота зі світлом – частина будь-якого режисерського задуму. Втілити ваші драматичні ідеї можна за допомогою декількох простих прийомів.

Затінення. Затінення досягається установкою світла перед об´єктом, який потрібно освітити. Поексперементуйте з висотою й віддаленістю освітлювального встаткування – і ви станете свідками надзвичайної гри тіней.

Пересічне світло. Освітити один об´єкт із двох сторін – дуже ефектний прийом. Це не тільки висуне особливості об´єкта на перший план, але й зм´якшить композицію вцілому.

Підсвічування знизу. Підсвічування знизу добре виглядає, якщо застосувати його для рослин або будов, що піднімаються. Цей ефект пожвавить тіні й додасть їм саму несподівану форму. Підсвічування знизу можна використати й для безпеки – висвітлюючи дверні прорізи й входи.

Покрокове підсвічування. Ліхтарик, за ним ще один, потім ще й ще… Такий прийом викликає зацікавленість і бажання йти далі, випливаючи за світлом ліхтарів уздовж доріжки або драбинки. Інша користь від цього всього – безпека й поліпшена видимість проходу.

Підсвічування зверху. Підсвітите найбільш ефектні рослини зверху, і ви побачите, наскільки нічний мир відрізняється від денного: інша палітра, інші контрасти.

Підсвічування води. Освітлення води – один із самих старих ефектів, застосовуваних у ландшафтному освітленні. Підсвітивши фонтан або водоспад, ви одержите дивне, заворожливе видовище – мерехтіння водних брижів, чиє відбите світло буде падати на листи рослин, надаючи нічному саду ще більше таємничості.

И трохи – про  правила: Точно визначите висоту й місце розташування світильників. Занадто низькі взимку можуть виявитися під товстим шаром снігу. При підсвічуванні будинку не направляйте на нього світло із забору по периметрі ділянки: у цьому випадку ви самі себе засліплюєте.

Не випускайте з уваги, що на свій освітлений сад ви будете любуватися не тільки під час прогулянок по ньому, але й тоді, коли будете дивитися на нього з вікна, з балкона або тераси. 
Не використайте червоні лампи для висвітлення водойм, це наповнить ваш струмок або фонтан потоками крові.

А от голубой неонове світло здатне вбити принадність червоної троянди 
Традиційне світло ламп накалювання зробить увечері ваш сад невиразним. У такому висвітленні фасад будинку сіріє, а декоративні кущі чорніють. Використайте інші види світильників – галогенні, світлодіодні, люмінесцентні.

Подумайте про стаціонарні  розетки в основних зонах ділянки. Це дозволить раціонально використати  мобільні системи висвітлення й  дасть можливість періодичної зміни  системи освітлення на більш сучасну.

Не забудьте про освітлення й розетки в тих місцях, куди підводиться електрика: у насосній або очисній системі для ставка, біля автоматичних воріт, у системі електрообігрівання доріжок і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Технологія та матеріали для створення патіо.

Патіо – це своєрідна  вітальня розташована під відкритим небом. Патіо, як правило, використають для відпочинку в тіні й прохолоді рослин.

Технологія створення  патіо: Площа ділянки, необхідного для спорудження патин, повинна бути не менш 4 кв.м., тому що в облаштованості використають великі садові меблі, призначену мінімум на чотирьох чоловік, а також необхідно створити вільний простір для виходу всад.

Головним елементом при  спорудженні патіо є покриття певнї для нього ділянки. Перш ніж приступати до облаштованості патіо, необхідно забезпечити можливість стоку зайвої води. Для цього патіо розташовують під ухилом. Досить важливо, щоб ухил був спрямований убік саду або квітника, а не будинку.

Покриття патіо створюють  тими ж способами, що й покриття доріжок. Як матеріал можна використати плити, цеглу, бетон, дерево.Під час будівництва площадки потрібно використати маяки, тобто дерев´яні кілочки, довжина яких дорівнює товщині покриття, а також будівельний рівень. На відстані 1,5 м один від одного вбийте маяки й вирівняйте їх за допомогою рівня до певних оцінок. Кутові маяки не витягають, поки не завершиться вся робота з облаштованості, інші видаляють у міру необхідності. Починати укладання краще з найвищого, у порівнянні з іншими, місця ділянки.

Не варто ходити по свіжо поставлених плитах, для пересування по них покладьте товсту дошку з опорами. Перший час після укладання площадку необхідно періодично зволожувати.

Як уже описано вище площадці потрібний гарний водостік. Для цього по його напрямку риють  канавки з ухилом до найбільш низького рівня. Канавки, як правило, споруджують  із монолітного бетону. Канавка має бути глибиною мінімум 10 – 15см і шириною 40 см.

Відмінною прикрасою поверхні площадки стане мозаїка, яку можна  викласти з гарних камінчиків, зібраних під час прогулянки. Звичайно мозаїку збирають на бетонній основі. Починайте з кутів і потроху додаючи в розчин по величині гальки. Для кращого з´єднання камінчики попередньо змочують у воді. Придавлюючи друг до друга, їх щільно викладають, прагнучи завершити роботу до того, як розчин втратить пластичність і почне застигати. Для поетапного виконання роботи, щоразу необхідно готовити свіжий розчин.

Мозаїку можна виконати й на глиняному розчині, але тоді вона буде менш надійна й довговічна.

Чудово виглядає дощатий  настил поруч із будинком. Після  дощу він змориться багато приємніше, ніж бетонні плити, тому що вузькі щілини дерев´яного настилу висихають  значно швидше. Такий настил з дерева можна сконструювати на міцних опорах, розташованих на металевих плитах.

Після пристрою площадки для  патіо, приступайте до її оформлення.

По периметрі розмістите ґратчасті стінки у вигляді бордюрів й озелените їхніми ліанами або  кучерявими трояндами. Можна створити живопліт із щільно висаджених невеликих  декоративних чагарників. На площадці розміщають садові меблі призначену для відпочинку й чаювання.

6. Берсо в композиції вашого саду.

Берсо – це елемент ландшафтного дизайну, що являє собою сполучення каркаса і його рослин, що обплітають. Від улаштованої подібним образом живоплоту берсо відрізняється тим, що його каркас утворить зводи, із з´єднання яких виникають довгі криті алеї.

Ще одна особливість  у тім, що кістяк має самостійну естетичну цінність і виглядає красиво й у холодний час року.

Як рослини, що закривають каркас використовують ті породи, які добре переносять часту стрижку й піддаються формуванню. Найчастіше це граб звичайний і липа мелколистная, із чагарників – різні види глоду, з ліан – культурний виноград і дівочий виноград.

Важливо формувати  рослини, підв´язуючи галузі до каркаса  дротом, щоб галузі не заважали проходити  по алеї й закривали стіни.

Уперше берсо  виникли у французьких регулярних парках сімнадцятого століття, але  згодом в інших країнах сформувалися свої різновиди берсо, що мають національні  особливості. Так в Англії змінився посадковий матеріал.