Сучасні технології та засоби масажу

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

Міжуніверситетський медико-інженерний факультет

Кафедра фізичної реабілітації

Реферат

на тему:

«Банний масаж»

з дисципліни:

«Сучасні технології та засоби масажу»

 

 

                                                                      Виконала:

                                                                  студентка 5-го курсу               

Лебідь Катерина Сергіївна

                                                                                 

                                                                       Перевірила:

                                                                Пеценко Надія Іванівна

 

                                                                      

 

 

 

 

 

 

Київ – 2012

Зміст

 

 

Вступ………………………………………………………………..………….3

1. Використання  бань з лікувально-профілактичними цілями……….….4
2. Прийоми і техніка проведення масажу в лазні………………….…..…..6
1. Банний масаж віником…………………………………………..……9
2. Пар………………………………………………………….….….……11
3. Віник ………………………………………………….………..……..12
4. Масаж стегон ………………………………………….………..……14
5. Загальне розтирання …………………………………….….…..……14
3. Загальні рекомендації при проведенні масажу в лазні ……….……….16

Висновки…………………………………………………….…………….….17

Список використаних джерел………………………………………….……19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Про цілющі властивості бані та банного масажу відомо давно. Слов’янські народи використовували баню для лікування та профілактики застудних захворювань, загального зміцнення та тонусу організму,  підвищення імунітету та загальної опірності до хвороб, зняття симптомів перевтоми. Баня та банний масаж можна використовувати також як засіб відновлення м’язового тонусу після або перед фізичним навантаженням.

Використання різноманітних  віників для проведення сеансів  масажу підсилює тонізуючу або розслаблюючу дію, залежно від мети. Також слід пам’ятати про цілющу дію пару, який використовується в бані. Способів приготування та видів пари існує дуже багато, класичні рецепти відрізняються за місцевістю, в якій його використовують. Також потрібно звертати увагу на мету, з якою використовується той чи інший вид пару.

В даній роботі я розглянула основні прийоми, які використовуються при банному масажі. Також я  навела приклади сировини, з якої можливо  виконувати банні віники та їх вплив  на масажованого. Тема даної роботи цікава тим, що баня та банний масаж  доступні всім, практично без обмежень та протипоказань. Використовувати  можна як лікувальною, так і профілактичною, загальнозміцнюючою метою.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Використання  бань з лікувально-профілактичними цілями

 

Російська лазня здавна використовувалася слов’янськими народами з лікувально-профілактичними цілями. Протягом багатьох століть слов’яни ходили в баню при застуді, ревматизмі, радикуліті, захворюваннях шкіри, ожирінні та ін.. І тільки в 40-х роках XIX століття з'явилися перші повідомлення лікарів про лікувальне значення банних процедур. Російські лазні почали використовувати при захворюваннях травлення і дихання, при подагрі, ревматизмі, хворобах очей і вух, при ожирінні, неврозах, артеріальній гіпертонії та інших захворюваннях. Російська лазня показана перш за все при хронічних неспецифічних захворюваннях легенів, включаючи бронхіальну астму, при хронічних ревматичних захворюваннях поза загостренням, порушеннях периферичного кровообігу, артеріальній гіпертонії і гіпотонії. Лазня сприяє поліпшенню бронхіальної прохідності і бронхіального дренажу, що сприятливо позначається при лікуванні хворих на хронічний бронхіт та хронічною пневмонією. Однак використовувати лазні при цих захворюваннях можна тільки в період ремісії при відсутності гнійних ускладнень. Хороший лікувальний ефект надають лазневі процедури при бронхіальній астмі з легкими нападами задухи. Краща дія відмічається у дітей. Під впливом лазні напади бронхіальної астми або зникають або виникають значно рідше. Вегетативна перебудова і стимуляція функції кори надниркових залоз сприяє усуненню не тільки нападів бронхіальної астми, але і ревматичних захворювань. Такі порушення периферичного кровообігу, як варикозне розширення вен, облітеруючий ендартеріїт, є показанням до лікування в російській лазні. Гіпертермія з подальшим охолодженням сприяє вегетативні й перебудові та нормалізації периферичного кровообігу. На основі багатовікового народного досвіду і в результаті наукових досліджень визначені загальні показання та протипоказання до користування лазнею, сауною і іншими подібними закладами. Ті любителі лазні, у яких виникли ті чи інші захворювання, повинні перед відвідуванням лазні або сауни пройти лікарський огляд. Лікар обстежить і оцінить психічний і соматичний стан хворого, визначить характер і стадію захворювання, ступінь ризику виникнення небажаних реакцій у випадку відвідування лазні (сауни). Після врахування всіх обставин лікар дасть рекомендації по режиму прийому лазневих процедур або встановить, що в даний момент хворий не може користуватися цими процедурами. Лікар також визначить, якими напоями можна користуватися в лазні, ступінь тієї рухової активності, яку може дозволити собі хворий, перебуваючи в лазні; тривалість відпочинку, навантаження, призначить інші лікувальні процедури і т. п.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Прийоми і техніка проведення масажу в лазні

 

Весь комплекс банного  масажу і самомасажу складається  з кількох прийомів: погладжування, вижимання, розминання, потряхування, руху в суглобах.

 Погладжування

Прийом виконується долонею. Для охоплення більшої площі  поверхні тіла слід з’єднати разом  чотири пальці руки, а п’ятий, великий, відвести в сторону. Долоню треба щільно притиснути до тіла масажованого, але при цьому не тиснути на нього. Рухи повинні бути повільними, ритмічними і легкими. Виконувати погладжування можна однією рукою або обома по черзі: одна рука слідує за іншою, повторюючи її рухи або виконуючи будь-які інші, наприклад, одна рука робить прямолінійні рухи, інша –зигзагоподібні. Прийом погладжування виконується протягом 2-3 хвилин.

  Даний прийом має великий вплив на нервову систему масажованого, оскільки в тканинах шкіри розташовані нервові закінчення. Тому в результаті погладжування тіло розслабляється, знімається нервове збудження, дихання масажованого сповільнюється, і він занурюється в сонливий стан.

 Крім того, цей прийом  сприяє збільшенню кровотоку  в судинах, а значить, і поліпшенню  живлення шкіри, яка стає пружною  і гладкою. Одночасно видаляються  омертвілі клітини епітелію, активізується  діяльність потових і сальних  залоз. 

 Вижимання

Прийом вижимання впливає на шкірну і м’язову тканини. Розрізняють декілька способів його виконання.

1. Вижимання за допомогою ребра долоні, яке ставиться поперек м’язів масажованого; повільно направляються у напрямку до найближчих лімфатичних вузлів.
2. Вижимання за допомогою кисті. Долоня кладеться поперек маса жованих м’язів, великий палець руки, що виконує вижимання, притиснутий до вказівного.
3. Вижимання за допомогою кулака. Особливо характерно для банного масажу. Однією рукою треба захопити великий палець іншої руки, після чого стиснути обидві руки в кулак. Це не дозволить кулакам роз’єднатися під час виконання прийому.

 Вибір способу залежить від масажованої ділянки тіла: м’язи руки можна масажувати подушечкою великого пальця, м’язи стегна – передпліччям.

 Прийом вичавлювання  надає тонізуючу дію на людину, сприяє перерозподілу крові, покращує  живлення м’язів, робить їх пружними, більш сильними та витривалими.  Вижимання проводиться протягом 4-5 хвилин, після чого слід знову перейти до погладжування.

 Розминання 

 Є основним прийомом  банного масажу. Розминається не  тільки верхній, а й нижній  шар м’язової тканини. Сприяє активізації серцево-судинної системи, дихальних центрів організму, відновлюються функції м’язових тканин, що зазнали великому фізичному навантаженню, а також їх підготовка до подальшого виконання важкої фізичної праці.

  Існує кілька видів розминання, які застосовуються залежно від масажованої ділянки тіла і виду м’язів.

1. Ординарна розминка. Вважається найбільш простим видом розминання. За допомогою даного прийому масажуються м’язи передпліччя, плеча, грудей, живота, сідниць, стегна, литок. Прямими пальцями руки треба якомога щільніше обхопити дану ділянку тіла (м’язи), стиснути її і зробити обертальний рух всією рукою.  Рухи повинні бути ритмічними і не викликати больових відчуттів. Не можна згинати пальці в суглобах, це спричинить за собою неправильне і неефективне виконання прийому, на тілі можуть з’явитися синці.
2. Подвійний гриф. Виконується на великих, сильно розвинених м’язах стегна, спини, сідниць, литок. Техніка виконання та ж, як і при ординарну розминці. Для збільшення сили впливу на масажовану ділянку тіла слід покласти вільну руку на ту, яка масажує, розташувавши їх хрестоподібно: чотири пальці вільної руки накладаються на чотири пальці руки, що масажує, великий палець – на великий.
3. Подвійна кільцева розминка. Прийом дуже ефективний після тривалого постільного режиму, при порушенні кровопостачання окремих ділянок тіла. Виконанню цього прийому слід приділити особливу увагу. Руки масажиста повинні знаходитися один від одного на ширині долоні, а пальці повинні бути прямі. Руками слід щільно обхопити м’яз упоперек, трохи підняти й відтягнути догори, після чого його треба розім’яти, перекладаючи, не випускаючи, з однієї руки в іншу. Таким чином руки повільно і плавно рухаються вздовж всього м’яза.
4. Розминка кулаками. Можна проводити однією або обома руками. Використовується для масажу плоских і великих м’язів. Рухи рук (кулаків) повинні бути колоподібними і йти в напрямку до лімфатичних вузлів.

 

 

 

 

1. Банний масаж віником

 

Банний масаж віником - дуже корисна для здоров'я та краси процедура. Робиться він так.

Масажуємий  повинен прийняти положення лежачи на животі з витягнутими вздовж тулуба руками або, якщо не дозволяють умови парильні, положення сидячи. Масажист бере в кожну руку по вінику і приступає до виконання масажного комплексу.

Погладжування

Погладжування слід починати від стоп, поступово пересуваючись  до голови, захоплюючи при цьому  руки - від кистей до плечей. Прийом можна проводити і в напрямку від голови до ніг, віниками в цьому  випадку слід бити бічні поверхні тіла. Всі рухи необхідно повторити 3-4 рази, тривалість - 10 хвилин. При високій  температурі в парній руху віників  повинні бути повільними, за низької - швидшими.

Похльостування

Рух віниками варто почати зі спини і закінчити на стопах. Легкі удари проводяться в  усіх напрямках. Тривалість прийому - не більше 1 хвилини. Після похльоскування треба знову повернутися до прийому  погладжування. Виконувати його необхідно  в більш швидкому темпі, ніж раніше.

Похльостування в комплексі з візниковим компресом

Цей прийом є основним. Його виконання слід починати зі спини. Віник  потрібно злегка підняти, після чого зробити 2-3 похльоскування по спині. На наступному етапі віник знову  потрібно підняти й покласти верхньою, «гарячою» стороною на ті ділянки, які щойно промасували і на 2-3 секунди притиснути рукою. Те ж саме слід зробити на попереку і на стегнах.

Розтяжка 

Після виконання похльоскування і погладжування обидва віника треба  покласти на поперек, розвівши їх у  сторони у напрямку до голови і  до ніг. Прийом слід повторити 4-5 разів, після чого пацієнт лягає на спину, і той же прийом виконується на передній поверхні тіла.

Розтирання 

Віник береться в ліву руку й кладеться на поверхню тіла. Листяна частина віника злегка придавлюється долонею вільної руки, після чого починається виконання прийому розтирання. Рухи повинні бути колоподібними. Спочатку розтирається область спини, потім віник переміщається на поперек і стегна. Прийом також повторюється на грудях, руках і ногах. Якщо температура повітря в парильні не дуже висока, то її активність повинна збільшуватися. Для цього прискорюється переміщення віника по тілу. В кінці руху віник підводиться вгору. При кожному заході в парильню весь комплекс повторюється. Час кожного повторного масажу скорочується. Наприкінці всієї процедури рекомендується полежати 30-60 секунд, після чого без різких рухів встати на ноги.

Послідовність масажних дій 

• Промасажувавши ноги, можна переходити до масажу області живота і грудей. Віник повинен рухатися від стегон до живота, потім до грудей і до боків. Слід зробити 5-7 рухів, після чого поміняти їхній напрямок на горизонтальний (4-5 рухів). Потім проводиться масаж рук. Масажовану руку треба підняти і виконати 4-6 рухів віником від кисті до плеча.
• Масажувати спину і шию можна в положенні сидячи або лежачи на одному боці, використовуючи прийом погладжування. Під час другого заходу в парильню варто масажувати окремі ділянки тіла, наприклад поперекову область і т. п. Час масажу необхідно скоротити до 4-6 хвилин.
• Прийом похльостування виконується в такій же послідовності, що і погладжування. Ділянки тіла, які відчувають велике фізичне навантаження або викликають хворобливі відчуття, слід масажувати більш ретельно.

 

2. Пар

 

Існують тисячі рецептів приготування банної пари. Дуже популярні в народі квасний пар і пивний – в них відчувається запах свіжоспеченого хліба.

 Для приготування банного  настою можна використовувати різні лікарські трави, наприклад липовий цвіт, м’яту, ромашку, чебрець, буркун і т.д. Також використовується настій, отриманий на основі запашних сортів чаю, хвої або березового листя. Для заварювання пари можна застосовувати тютюн і листя хрону.

 Змішуються настої  в тазу, а потім за допомогою  ковша невеликими порціями виливаються  на розжарені камені.

 Можна розкласти пучки  трав на полиці парильні –  це посилить інгаляційний ефект  від пари.

 Використання різних  ароматичних настоїв під час  банних процедур благотворно позначається на здоров’ї людини, його настрої. Наприклад, люди, які страждають на гіпертонічну хворобу, хронічною втомою, розладами нервової системи, добре себе почувають у парній з пануючим у ній хвойним духом.

 Для профілактики застуди  можна заварити гірчичний пар: 1 чайна ложка гірчиці розводиться в 3 літрах гарячої води.

 Приготувати “смачний”  пар можна не тільки за допомогою  трав’яних настоїв чи ароматичних  масел, досить додати в таз  з гарячою водою (3 л) чайну  ложку меду або розчинної кави, шматок цукру, кілька (7-10) крапель ментолу або евкаліптової олії.

  Використовуючи різні інгредієнти для заварювання пари, слід звернути увагу на те, як вони впливають на стан людиней, які паряться. Дія деяких речовин може стати причиною нервового, емоційного збудження, що абсолютно неприпустимо. Речовини в таких випадках слід замінити.

 

3. Віник

 

 Використання в лазні  віника посилює вплив пара  на організм. Похльоскування віником  швидше розігрівають тіло і надають вплив на ту чи іншу його ділянку.

 Більшість парильників зі стажем користуються березовим віником, який легко готується, гнучкий і зручний у застосуванні. При цьому не слід забувати і про його лікувальні властивості. Дослідження показали, що до складу березового листя входять вітаміни С і А, дубильні речовини і ефірні олії.

 Для виготовлення віника  найкраще використовувати гілки кучерявої берези, так як вони дуже добре зберігаються, відрізняються гнучкістю і густотою і, що не менш важливо, листя після впливу пари не стає слизьким. Крім березового можна користуватися віником дубовим, евкаліптовим чи хвойним.

 Дубовий віник дуже міцний. Великі, щільні дубові листки без особливого зусилля нагнітають пар, залишаючись при цьому досить сухими, тим самим полегшуючи похльостування. Нарізати дубові гілки для віника слід в серпні або вересні, тоді віник буде особливо ефективний і міцний, його вистачить на 3-4 рази. У своєму складі листя дуба, як і його кора, містять чималу кількість дубильних речовин, що допомагає справлятись з деякими шкірними захворюваннями або надмірною пітливістю ніг.

Гілки евкаліпта дуже тонкі  і вимагають додаткових зусиль при похльостуванні. Нарізати евкаліптовий віник треба в кінці літа, у серпні. Найкраще додавати гілки евкаліпта в березовий або дубовий віники, тоді банні процедури не завдаватимуть особливих зусиль. Самі ж по собі листя та гілки евкаліпта дуже корисні для здоров’я людини, оскільки володіють не однією лікувальною властивістю. Перш за все евкаліпт містить речовини –антисептики, а його олія широко використовується в народній медицині як обезболюючий засіб.

  Хвойний віник дуже жорсткий, тому перед початком банної процедури його треба на 15-20 хвилин покласти в окріп. Не варто паритися хвойним віником людям з дуже чутливою шкірою. Решті ж необхідно спочатку 5-10 хвилин полежати в парній, як слід прогріти тіло, і тільки потім приступати до похльостування хвойним віником.

 Для виготовлення банного  віника можна також використовувати  і гілки інших дерев, наприклад  клена, горіха або ясена. 

 У середовищі старожилів  банного мистецтва добре відомий  віник, зроблений з кропиви.  Він корисний тим, хто страждає  на радикуліт, ревматизм і подагру.  Кропив’яний віник не повинен  бути великим. Перш ніж почати ним паритися, його слід покласти на кілька хвилин у гарячу, а потім у холодну воду, після чого повторити всю процедуру спочатку – віник не буде жалити. У випадку, якщо потрібно щоб віник з кропиви жалився, його на кілька секунд опускають в окріп. Паритися таким віником можна тільки після того, як шкіра людини яка париться добре прогріється.

Замінити віник може махровий рушник, який слід скласти навпіл і  використовувати так само, як віник.

 

4. Масаж стегон

 

 Для масування м’язів  стегна рекомендується використовувати  прийом вичавлювання з допомогою  ребра долоні (3-5 разів) і за  допомогою кулаків. Потім можна перейти до розминання: спочатку подвійний гриф, потім колоподібна розминка кулаками (по 3-4 рази кожен вид розминання). Розминку необхідно чергувати з 2-3 вичавлюваннями 1-2 потряхуванням.

  Під час масажу зовнішньої сторони стегна слід приділити більшу частину часу на розтирання і розминання фасції. Масажується фасція за допомогою гребеня кулака (можна використовувати обтяження іншою рукою) прямолінійними, зигзагоподібними і колоподібними рухами.

 

5. Загальне розтирання

 

Ним закінчується весь масажний комплекс. У таз треба налити окріп і розвести в ньому мильну піну. Потім, змочивши в ній віник, слід покласти його листяною частиною на спину масажованого. Вільною рукою необхідно натиснути на віник, після чого виконати розтирання всієї поверхні тіла.

Після закінчення масажу рекомендується полежати 5-10 хвилин, після чого слід прийняти теплий душ з сильним  напором води або зайти на кілька хвилин в парну. Перебуваючи в  ній не варто забиратися на верхню полицю, краще полежати внизу. Після  цього можна вимитися, завершивши на цьому банну процедуру.

 Під час проведення  самомасажу слід дотримуватися тих самих правил і тієї ж послідовності прийомів, що і при виконанні класичного масажу.

Рухи рук повинні йти  у напрямку кровотоку до найближчих лімфатичних вузлів. Масажувати лімфатичні вузли не можна.

 Тіло під час масажу  слід максимально розслабити, тому  необхідно вибрати такий стан, щоб уникнути зайвого напруження.

 Якщо проведення самомасажу  переслідує лікувальні цілі, наприклад,  при розтягненні зв’язок, при  вивиху, ударах, болях у попереку, в цьому випадку необхідна  попередня консультація з лікарем. 

  Проводити самомасаж можна в парильні. Тут м’язи стають аморфними і зручними для глибокого опрацювання. Але, перебуваючи в парній, слід масажувати тільки невеликі ділянки тіла – колінний і плечовий суглоби, кисті і т. д.

  У випадку, якщо відвідування парильні протипоказано, самомасаж проводиться після прийняття гарячого душу або ванни.

Самомасаж не повинен складатися з великої кількості прийомів. Краще всього обмежитися тими з них, які зручні у виконанні та найбільш корисні для даної ділянки  тіла або суглоба. На стегні, гомілки  і на животі самомасаж можна робити двома руками. Перед проведенням  самомасажу слід добре намилити руки милом, бажано дитячим.

Самомасаж поділяється на приватний і загальний. Проведення загального самомасажу слід починати з стегна, переходячи потім до колінного  суглобу і гомілки. Промассировав  ноги, можна переходити до самомасажу грудей, шиї, рук, найширших м’язів спини, живота. Закінчується процедура  масуванням тазостегнової області, попереку, спини та голови.

 

3. Загальні рекомендації при проведенні масажу в лазні 

 

Людям, які регулярно, 3-4 рази на тиждень, займаються спортом, бажано ходити в лазню не менше 2-3 разів: два рази після закінчення тренування, третій – у вільний від фізичних навантажень і роботи день. У першому  випадку вся банна процедура  повинна займати 30-40 хвилин, в останньому – до 2 годин.

 При відвідуванні лазні  після тренування не слід перебувати  в парильні (перший захід) більше 6-8 хвилин. Після цього потрібно  відпочити в мильному відділенні  приблизно 5-7 хвилин. Під час другого  заходу варто захопити з собою  віник. Масаж віником краще  всього проводити з допомогою  партнера. Процедура повинна займати  не більше 7 хвилин. Потім слід  перейти до класичного масажу (20 хвилин) або самомасажу (15 хвилин). Після закінчення процедури необхідно  прийняти душ. У вихідний день  можна збільшити кількість заходів  у парильню до 4 разів (2 рази  з віником), чергуючи їх з відпочинком  по 7-10 хвилин. Загальний час перебування  в парильні не повинно бути  більше 25 хвилин.

 Тривалість масажу  – 30 хвилин, самомасажу – 20 хвилин.

 Після другого заходу  корисно прийняти контрастний  душ. Масаж в цьому випадку  виконується після третього заходу  в парильню.

 

 

 

 

 

Висновки

 

На сьогодні досить докладно розроблений перелік показань і  протипоказань користування банними  процедурами загалом та масажом зокрема.

 Загальні  свідчення в цілях профілактики: відновлення функцій, релаксаційний ефект, посилення антистресогенних механізмів, тренування терморегуляції, поліпшення психоемоційної і соціальної адаптації, посилення імунітету і захисних здібностей організму, пренатальна підготовка при нормальному перебігу вагітності.

 Загальні свідчення в лікувальній меті: схильність до хронічних простудних захворювань, хронічні неспецифічні захворювання дихальних шляхів, вегетативні і психосоматичні дисфункції, вегетативні розлади серцево-судинної системи, гіпотонія і транзиторна стадія гіпертонічної хвороби, хронічні розлади діяльності шлунково-кишкового тракту, порушення жирового обміну, хронічні захворювання шкіри, хронічні запальні та дегенеративні захворювання опорно-рухового апарату, хронічні запальні захворювання сечостатевих органів, яєчникові дисфункції і стерильність у жінок, клімактеричний синдром (при переносимості гіпертермічних процедур).

Відносні  протипоказання: вік понад 60 років (якщо пацієнт раніше не відвідував лазню), хронічні запальні захворювання з небезпекою їх загострення і частими рецидивами, хронічні захворювання у стадії декомпенсації, гіпертонічна хвороба з артеріальним тиском систоли понад 220 мм ртутного стовпа і діастолічним тиском понад 120 мм ртутного стовпа без органічних змін з боку серця, сечокам'яна хвороба та сечокам'яної діатез.

Абсолютні протипоказання: страх і негативне відношення до відвідування лазні (сауни), всі гострі і супроводжуються підвищенням температури захворювання, декомпенсація хронічних захворювань, загальний атеросклероз з органічним пошкодженням соматичних органів, стійка артеріальна гіпертонія з артеріальним тиском понад 200 мм ртутного стовпа і органічними змінами з боку внутрішніх органів, інфекції і заразні захворювання, паразитарні захворювання, активний туберкульоз, схильність до появи профузних кровотеч, посттромбофлебітичний синдром тривалістю не менше 3 місяців, небезпека емболії; лабільна форма цукрового діабету з періодичним і стійким ацидозом, кахексія і важкий синдром порушення всмоктування, важкий хронічний алкоголізм з порушеннями соціальної адаптації, хронічні захворювання нирок з наявністю значного сечового осаду, гіпертиреоз і гіпертоксикоз з органними пошкодженнями, вторинна глаукома і очна гіпотонія, психози і психопатія, епілепсія, важкі вегетативні розлади з частою декомпенсацією, вік понад 70 років і деякі інші , зокрема, онкологічні захворювання, ішемічна хвороба зі стенокардією, інфаркт міокарда, мітральний стеноз, легеневе серце.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Бирюков. А.А. Массаж в борьбе с недугами. Л.2004.
2. Аслани М. Массаж. Настольная книга. М. 2007.
3. Пескарева Н.А. 500 техник массажа. От простых до самых сложных. М. 2008.
4. http://pro-cikave.org.ua/who-on-that/183-yakoyi-shkodi-mozhe-zavdati-n
5. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/texts/2007-05/07rrylvi.pdf 
6. http://uareferats.com/index.php/referat/details/2942
7. http://revolution.allbest.ru/medicine/00218437_0.php
8. http://www.ukrreferat.com/index.php%3Freferat%3D43801%26pg%3D4