Сучасні технології біржової торгівля

Зміст:

• Вступ.

1.Основні сучасні тенденції  організації бірж і їх розвитку, в умовах глобалізації економіки. (с.1-3)

2.Історія становлення електронної біржової торгівлі. (с.3-6)

3.Основні системи електронної біржової торгівлі. (с.6-7)

3.1 Система “АТС/2” (с.8)

3.2 Система “Глобекс”(с.9-11)

• Висновок.

• Список використаної літератури.(с.18)

Вступ

Глобалізація світової економічної  системи і науково-технічний прогрес  істотно змінили технічні можливості проведення торгів на біржах за останніх 30 років. В ході еволюції біржова  торгівля здобула ряд нових функцій. Сьогодні біржова торгівля товарами представляє індустрію, об'єднуючу  різні суб'єкти. Сучасний рівень технологій дає можливість всім охочим брати  участь в торгах в реальному режимі часу. Біржі виконують важливі  економічні функції як на мікро-, так і на макроекономічному рівні, при цьому створюються додаткові робочі місця.

На сучасному етапі  система біржової торгівлі не тільки не втратила свого значення, але значною мірою зміцнилася. Сприяють цьому вказані похідні фінансові інструменти, які надають все більш суттєві можливості учасникам торгів, впливаючи на окремі галузі та економіку в цілому. Як будь-яке економічне явище, вони перетворюються і модернізуються.

1.Основні сучасні тенденції організації бірж і їх розвитку, в умовах глобалізації економіки.

Можна виділити такі основні сучасні тенденції організації бірж і їх розвитку, в умовах глобалізації економіки:

1. Універсалізація, укрупнення  бірж і перетворення деяких  з них в міжнародні.

На початку ХХ ст. товарні  біржі були вузькоспеціалізованими. Після другої світової війни збільшилися  об'єми міжнародної торгівлі, оборот товарних бірж збільшувався. Це у свою чергу загострило конкуренцію між  біржами. Тенденції до укрупнення товарних бірж, зокрема вузькоспеціалізованих, останніх півстоліття очевидна.

2. Значне зниження частки  операцій з реальними товарами  і по кількості і за об'ємом  в загальному обороті товарних  бірж за рахунок збільшення  частки операцій похідними фінансовими  інструментами. 

У останню чверть XX ст. на фінансовому ринку був створений  його новий сектор - ринок похідних фінансових продуктів-інструментів (фінансових контрактів), який демонструє високі темпи  розвитку. До похідних фінансових інструментів належать ф'ючерси, опціони, свопи, а також їх комбінації, що реалізують синергетичний ефект. На біржах значимість торгівлі реальними товарами падає, а обороти по операціях з похідними фінансовими інструментами перевищують обороти по реальному купівлі-продажу відповідних товарів. На товарних біржах в даний час йде торгівля в основному похідними фінансовими інструментами; з них найбільша частка операцій - оформлення ф'ючерсних контрактів.

3. Розширення географії  біржової торгівлі товарами.

В середині 90-х рр. товарні  біржі, на яких торгують похідними фінансовими  інструментами, з'явилися в країнах, що розвиваються і постсоціалістичних, а до 90-х рр. по об'ємах торгів домінували американські.

4. Скорочення частки похідних  фінансових інструментів, в основі  яких лежать товари, в результаті  введення їх у фінансові активи.

Серед причин появи контрактів з новим виглядом базових активів  можна назвати крах Бретон-Вудської валютної системи, зміни в законодавстві різних країн, лібералізацію міжнародних потоків капіталу, прорив в технічному розвитку, а пізніше, створення новітніх телекомунікаційних і інформаційних технологій, що зробили доступною інформацію в реальному режимі часу в будь-якій точці планети. В цілому це стало результатом активної інноваційної діяльності, пов'язаної з посиленням ролі фінансового капіталу, який не використовується у виробництві і не є позиковим.

5. Істотне збільшення  кількості учасників товарних  бірж і розширення кількості  економічних суб'єктів, торгуючих  на біржах.

Крім традиційних учасників  ринку похідних інструментів, ними стали держави, наднаціональні фінансові  інститути, міжнародні фінансові компанії, ТНК, банки, страхові суспільства, пенсійні фонди, інвестиційні фонди, приватні інвестори. Це відбулося завдяки законодавчим змінам в основному в розвинених країнах, а також впровадженню нових  технологій та Інтернету, підвищенню загальної  фінансової культури учасників ринків з урахуванням традицій, і навіть збільшенню рівня життя в багатьох країнах. Учасники торгів здійснюють арбітражні операції на біржах різних країн, тим  самим, зрівнюючи ціни на одні і ті ж товари у всьому світі.

6. Концентрація бірж в  провідних фінансових центрах. 

Причинами цього є наявність  там розвиненої банківської інфраструктури, достатніх вільних капіталів, які  шукають більш прибуткового застосування, а також можливості швидкого переливу коштів з однієї форми вкладення  в іншу.

7. Збільшення асортименту  товарів, які служать основою  для похідних фінансових інструментів  на біржі. 

Значне розширення асортименту  відбулося після другої світової війни.

8. Різке збільшення значущості  інформаційних технологій на  біржах, зростання їх можливостей  і підвищення інформаційної відвертості  бірж.

Зростання можливості інформаційних  систем дозволило перейти від  «голосових» систем біржової торгівлі до електронних. Тим самим, виникають  віртуальні біржі, що підвищує загальну продуктивність праці персоналу  бірж. Автоматизація біржових торгів привела до усунення посередників в  процесі висновку операцій між учасниками ринку. Більш того, за допомогою інформаційних  технологій вдалося знизити витрати  на обслуговування торгівлі з використанням  похідних фінансових інструментів і  полегшити контроль, перешкоджаючи  маніпуляціям з цінами, а також  забезпечити надійність і швидкість виконання операцій.

9. Зміна стилю і методів  державного регулювання бірж.

Багато держав створюють  сприятливі умови для розвитку національних бірж, підвищуючи їх конкурентоспроможність на міжнародній арені.

10. Якісне поліпшення рівня  інформації про біржові торги. 

Глобалізація світової економіки, сприяючи постійному зростанню оборотів бірж, викликала необхідність збільшення рівня інформації узагальненого  характеру. Для правильного регулювання  національних і міжнародних фінансових ринків функція збору інформації, її узагальнення, а також аналізу  фінансового ринку доручена групою десяти найбільш розвинених країн Банку  міжнародних розрахунків.

11. Зміни організації біржових  торгів в глобальному масштабі.

Причиною змін організації  біржових торгів є лібералізація  світової торгівлі і фінансова глобалізація.

У зв'язку з глобалізацією  світової економки система біржової торгівлі не тільки не втратила свого  значення, але значною мірою зміцнилася. Сприяють цьому вказані похідні  фінансові інструменти, які надають  все більш суттєві можливості учасникам торгів, впливаючи на окремі галузі та економіку в цілому. Як будь-яке економічне явище, вони перетворюються і модернізуються. Очевидна і вірогідність того, що на наступному етапі розвитку світового господарства ці інструменти  зазнають корінної якісної трансформації. Проте, як визнає ряд економістів, досі природа цих інструментів не ясна у всіх деталях і вимагає подальших  досліджень.

2.ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ

За майже  п’ятисотрічну  історію функціонування бірж учасники торгівлі використовували лише кілька технологій проведення біржових торгів. Це було зумовлено їхньою консервативністю, вони не могли поголитися на відміну традиційних публічних біржових торгів в обмеженому колі знайомих між собою біржових брокерів. Закритість (клубність, елітарність) біржової торгівлі дозволяла ретельно вивчати кандидата у нові члени біржі, оскільки процедура вступу, крім детального ознайомлення з бізнесом претендента, передбачала обов'язкові рекомендації двох відомих та шанованих біржовиків.

Зважаючи на цю обставину, не дивлячись на всі досягненнянауково-технічного прогресу, комп'ютеризацію та глобалізацію фінансового і товарного ринків, майже до 90-х років ХХ-го століття на провідних фондових та ф'ючерсних біржах світу зберігалася публічна торгівля з фізичною присутністю торговців у біржовій залі. Основними технологіями торгівлі, які використовуються на міжнародних та національних біржових ринках, є метод відкритого викрику, балансуючий метод, або "подвійний аукціон" та система " маркет – мейкерів ".

Однак з початком 90-х років, - періоду, коли, власне, і почала зароджуватися нова економіка, - провідні міжнародні біржі, які до того часу були одними з перших представників інфраструктури ринку, що успішно використовували комп'ютерні технології для прискорення процесів отримання та розповсюдження інформації про біржові ціни, здійснення операцій обліку, контролю та розрахунків за біржовими угодами, інтенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу. І саме фондові біржі допустили до лістингу та продемонстрували вибухове зростання капіталізації Internet-компаній.

Сьогодні процес інфраструктурних змін на світовому фінансовому ринку

різко загострився. Це пов'язано  з глобалізацією, зростанням конкуренції між біржами та бурхливим зростанням on-line торговельних систем. Підвищилася не тільки швидкість доступу, але й швидкість обороту капіталу. Ринки стали динамічнішими, структурованими, більш ліквідними. Зміна структури інвесторів призвела до становлення нових моделей розвитку бізнесу та ринку в цілому.

В старій моделі індивідуальний інвестор був відділений від біржового

торговельного майданчика, натомість брокер - член біржі –  мав найкращі умови доступу до інформації, основними клієнтами його були інституційні інвестори, промислові та торговельні ТНК. Internet - технології уже сьогодні поставили всіх у приблизно однакові умови. Котирування, звіти і дослідження стали доступні всім бажаючим, через маржинальну систему торгівлі знизилась цінова планка доступу, комунікації стали масовими, швидкими темпами йде процес формування нового інвестиційного співтовариства.

Сьогодні уже нікого не здивує отримання будь-яким користувачем Internet в Україні інформації з web - сторінок бірж у режимі "on-line". Революційні зміни у системах та засобах зв'язку дозволили через синхронізацію торгів об'єднати біржові ринки, які діють у певний час доби та на різних континентах земної кулі, у єдиний світовий біржовий ринок, що  функціонує цілодобово. До цього часу на світовому фінансовому ринку чітко виявляються якісні зміни, які уже не можна ігнорувати. Розвиток Internet як глобального середовища розподілу фінансових трансакцій та інвестицій призвів до переміщення фінансових ринків у Мережу. Розвиток мережних технологій випередив наявні концепції розвитку грошового та фондового ринків, зумовив їх трансформацію та перегляд самих основ біржової торгівлі.

У сфері надання інформаційних  послуг конкурентами бірж також є  відомі

інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рейтер (Reuters) надає своїм клієнтам ще ширший спектр послуг. Встановлений у його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень біржовими брокерами.

Однак інформаційні системи  Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів. Після довгих та гострих дискусій , які досі є незавершеними, біржовики згодилися на нову технологію – біржовий електронний трейдинг, - яку вирішили випробувати на новій біржі.

За 1990-1992 роки кількість систем електронної торгівлі на товарних

біржах різко збільшилося. Більшість нових бірж, торгівля на який почалася після 1990 року, зволіли використовувати винятково електронні системи, відмовившись від традиційного біржового "кільця". Виключення з цього списку знову утворених бірж складає Бразильська товарна ф'ючерсна біржа . Хоча вона створена зовсім недавно, по обсягах торгівлі (традиційно обчислювальним у контрактах) вона зараз займає шосте місце у світі, і торгівля на ній здійснюється традиційним способом – шляхом "відкритого вигуку" у біржовому "кільці". Усі біржі (за винятком японських), що починали свою діяльність зі звичного біржового "кільця", а потім ввели в себе електронні системи, усе-таки зберегли звичний для всіх торг у біржовому "кільці".

У 2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів електронного трейдингу. Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори.

Первинні та вторинні ринки  цінних паперів поступово повинні переміститися у позабіржову торгівлю, що уже відбулося з ринками сировинних товарів, де основні обсяги гуртової торгівлі сировиною відбуваються на позабіржових ринках. На товарних ф’ючерсних біржах торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це ринки цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові інвестиції у права та забов’язання на активи з метою збереження коштів від інфляції та отримання додаткових доходів.

Процеси злиття фондових бірж відбуваються у відповідь на запровадження сучасних систем електронного трейдингу, якому дедалі більше надають перевагу інвестори.

3 .ОСНОВНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.

Сьогодні на світовому  біржовому ринку функціонує декілька електронних систем торгівлі. На ф’ючерсних біржах ще десять років тому було запровадженно системи Globex та Project А. Система Globex Чиказької торговельної палати - СВОТ (Chicago Bord of Trade) та система Project А. Чиказької товарної біржі СМЕ (Chicago Mercantale Exhange) були розроблені інформаційною компанією Reuters Ltd, яка виступила ініціатором, запропонувавши обладнання та програмні продукти. Термінали названих систем розміщені у Чикаго, Нью-Йорку, Лондоні, Парижі. Реєстрацією імен користувачів, їх ідентифікацію, присвоєнням паролів, запровадженням нових контрактів тощо займається Контрольний центр.

Електронні торги можуть розпочинатися під час звичайних  торговельних

сесій, як це відбувається через  систему Project А. на Чиказькій торговельній палаті (СВОТ) та у системі APT (Automated Pit Trading) Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE). Після їх закриття електронні торги на СВОТ відбуваються у системі Globex, а також у системі ACCESS (American Computerized Commodity Exchange System and Service) Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) та у системі SYCOM (Sydney Computerized Overnight Market) на Сіднейській ф'ючерсній біржі (SFE).

Однак жодна біржа, що використовує обидві технології паралельно, не

допускає торгівлі одним  контрактом одночасно. Навіть Чиказька торговельна палата, в якій, крім основних торгів, через систему Project А. додатково ведеться торгівля на ф'ючерс з казначейськими облігаціями США, здійснює розмежування за строками виконання контрактів. У біржовій ямі котируються ф'ючерси з близькими строками поставок, а за допомогою електронного трейдингу - з віддаленими. Це робиться з метою концентрації попиту та пропозиції в одному місці, а також недопущення здійснення арбітражних операцій на різних майданчиках однієї біржі.

Після 90-х років ХХ-го століття всі новостворені біржі практикують запровадження електронного трейдингу. Виключенням із правил є лише Бразильська товарна ф'ючерсна біржа, на якій торги проводяться традиційним способом. Іншим напрямом протистояння альтернативним комп'ютерним торговельним системам є процес злиття та поглинання бірж, який особливо характерний для Європи. Наприклад, 29 жовтня 2001 р. ф'ючерсна та опціонна біржа Euronext NV, яка сама є продуктом злиття фондових бірж Парижу, Амстердаму та Брюсселя, підписала угоду з LIFFE про об'єднання торговельних майданчиків та переміщення торгівлі похідними у Лондон та використання її торговельної системи Connect. Ця тенденція триває і досі. Більшість фондових бірж, які не витримують конкуренції з електронними торговельними системами щодо торгівлі цінними паперами, намагаються приєднати до себе ф'ючерсні та опціонні біржі і у такий спосіб вижити.

У системі електронного трейдингу котируються фінансові ф'ючерси та

опціони, мало використовуються похідні товарні інструменти. Однак  деякі товарні ф'ючерси та опціони мають суттєві обороти у електронній торгівлі. Це ф'ючерс та опціон на білий цукор LIFFE, ф'ючерси та опціони на нафту та платину NYMEX, ф'ючерси на вовну на Сіднейській, Новозеландській та ф'ючерс на каучук на Сінгапурській ф'ючерсних біржах.

Однією з головних характеристик  електронного трейдингу є алгоритм, що використовується для укладання біржових угод. В основному сучасні біржові електронні торговельні системи використовують алгоритм ціна/час. Підбір продавців та покупців здійснюється на основі співставлення цін у режимі реального часу. Система підбирає найкращу ціну (найвищу для покупця та найнижчу для продавця), якщо є команди з однаковою ціною, то обирається та, яка була введена раніше. На LIFFE використовується алгоритм найкраща ціна/розподіл обсягів, на японських ф'ючерсних біржах поряд з алгоритмом ціна/час використовується система електронногоаукціону.

Всі функціонуючі системи  сучасного електронного біржового  трейдингу

будуються за однією схемою, яка включає три головних компоненти:

центральна біржова система, яка забезпечує зведення всієї ринкової

інформації та виконання  наказів трейдерів;

лінія зв'язку з центральною  біржею;

робоча станція члена  біржі - трейдера, через яку він отримує інформацію,

вводить накази щодо купівлі-продажу  біржових контрактів.

Головною вимогою до функціонування системи електронного трейдингу є забезпечення надійності та ефективності її функціонування. Велике значення має швидкість зв'язку при передачі інформації, яка за ефективністю має відповідати людському спілкуванню. Ці проблеми вирішуються за умови використання можливостей нової економіки, сучасних інформаційних технологій. Однак біржовики провідних бірж світу свідчать, що сучасні принципи електронної торгівлі ще далеко не досконалі.

Особливо важко вирішуються  завдання щодо рівня складності правил укладання угод (використання спредів, арбітражу, свопзамовлень, замовлень із зазначеними умовами тощо), забезпечення надійності та ефективності.

Проілюструємо функціонування електронної біржі на прикладі ATS/2 (Automated Trading System) та "Глобєкс" ("Global Exchange", Globex).

3.1 Система “АТС/2”

"АТС/2" ("Automated Trading System" - ATS/2). Вона розроблена підрозділом Міжнародної розрахункової палати в Лондоні ("ICCH Financial Markets Limited"), що з 1984 року стало активно брати участь у розробці і впровадженні систем електронної біржової торгівлі. Первісна розробка - "АТС/1" - була призначена для Новозеландської ф'ючерсної й опціонної біржі. Її задачею було створення в Новій Зеландії електронного ринку, доступ до якого мали б географічно розкидані торгові центри. Новозеландська біржа, що виникла в 1985 році, стала першою успішно функціонуючою цілком автоматизованою ф'ючерсною біржею, що забезпечувала функції торгівлі, клірингу й обліку через єдиний комп'ютерний термінал, встановлюваний в офісі в кожного члена біржі. У 1987 році та ж система - "АТС/1" - була впроваджена на Лондонській біржі ФОКС, де вона успішно функціонувала протягом двох років. У 1989 році її перемінила іншасистема ("FAST").

Незабаром завдяки зростаючому  інтересу до ідеї електронної біржі  і

зрослому рівню технології була розроблена друга система - "АТС/2". У травні 1989 року вона була впроваджена на Ірландській ф'ючерсній і опціонній біржі, розташованої в Дубліні. Дана система встановлена також на Бельгійській ф'ючерсній і опціонній біржі, Люксембурзькій фондовій біржі і на деяких інші. В даний час до введення цієї системи готується цілий ряд бірж.

Система "АТС/2" була розроблена як найбільш загальна система електронної торгівлі, що рівною мірою підходить і для сировинних товарів, і для

фінансових інструментів (з використанням як ф’ючерсів, так  і опціонів). Ця система дозволяє біржі в індивідуальному порядку вирішувати, у якому виді представляти інформацію і які правила використовувати. Доступ до біржі - на основі місцевого чи міжнародного членства – здійснюється через різноманітні мережі.

Система "АТС/2", як і  будь-яка інша, розділена на три  компоненти:

робітники станції, що зв’язують  мережу і центральну ЕОМ. Робочі станції

діють на базі стандартних  персональних комп'ютерів. Програмне забезпечення працює на основі операційної системи MS Windows. Екранні індикатори керуються через через Microsoft Windows. Для форматування даних застосовується "Microsoft EXCEL". Центральна ЕОМ працює на базі комп'ютерів "Digital VAX".

Система "АТС/2" має функцію  доступу і захисту для того, щоб тільки

трейдери, що є членами біржі, могли підключитися до системи і брати участь у торгівлі. Біржа має можливість здійснювати контроль за доступом, причому вона може перевірити, до яким з функцій "АТС/2" у трейдера є доступ, і проконтролювати його. Користувач підключає свою робочу станцію до біржі, вводячи своє кодове ім’я і пароль.

"АТС/2" надає трейдеру інформацією про те, що відбувається на ринку. Ця інформація пересилається в його робочу станцію в реальному часі. Існують

три види ринкової інформації, закладені в системі:

- Вікно ринку (Market Window). Показує набір товарів, торгівля котрими ведеться на даному ринку чи його сегменті. По кожному товару показані останні на даний момент ціни покупця і продавця та відповідно зазначені кількості даного товару. Форма наданя цієї інформації дуже гнучка, і вона може бути підібрана індивідуально з урахуванням вимоги біржі й особливостей товарів.

- Трейдерсікі новини (Trader News чи Trader Ticker). У цьому вікні виводиться інформація, необхідна даному трейдеру. Наприклад, центральна біржова система автоматично надішле трейдеру повідомлення про введення їм помилкового наказу, а у випадку вирішення угоди відразу ж надішле повідомлення про це.

- Ринкові новини (Market News чи Market Ticker). У цьому вікні показується найбільш загальна інформація про ринок у цілому. Трейдер може вибрати, про які ринки він хотів би одержувати інформацію, і організувати в себе на екрані дисплея кілька рівнобіжних вікон.

Трейдер може дуже швидко подати наказ по кожному з ринків, до яких у

нього є доступ, при цьому  він використовує клавіатуру чи маніпулятор "миша" для здійснення введення. Наказ вводиться шляхом вибору потрібного товару в "Вікні ринку", а потім вибору виду наказу з меню. Якщо трейдер хоче продати/купити стандартну кількість товару по поточній ринковій ціні, то він просто вибирає потрібну йому кількість з меню, і наказ вважається поданим. Якщо ж він хоче указати свої власні чи кількість ціну, чи додати які-небудь спеціальні умови, він може викликати спеціальне вікно для введення наказу.

Уведення наказу (Order Input). У режимі цього вікна трейдер може ввести

особливі для даного наказу кількість, чи ціну інші умови. Потім  він подає наказ, натискаючи клавішу “deal”.

Види наказів (Order Types). Це режим вибору виду наказу. Наприклад,

наказ “усі чи нічого” обумовлює, що вся зазначена кількість товару повинна бути куплена/продане, у противному випадку наказ повинний бути скасований. “Діє до скасування” означає, що наказ дійсний доти, доки не знайдеться трейдер-контрагент; якщо його немає, то наказ діє доти, доки трейдер сам не скасує його, чи поки не скінчиться торгова сесія.

“АТС/2” забезпечує вибір  методів вирішення угод. Звичайний  режим -

"Безупинна торгівля" ("Continuous Trading"), у якому трейдери постійно подають накази на покупку і продаж, а центральний комп'ютер постійно веде роботу з підбору продавців і покупців для висновку угод. Біржа може внести свої особливості в правила, за якими здійснюється підбор заявок на покупку і пропозицій на продаж.

Трейдер має можливість вести облік і контроль за наказами, що він

передає на біржу.

Запит наказу (Order Enquiry). У даному режимі трейдер може переглянути всі накази, що він передав на біржу, і уточнити, на якій стадії виконання вони знаходяться в сучасний момент. Виправлення/скасування наказу (Order Amend/Cancel). У накази, уведені раніше в систему, можуть бути внесені зміни у відношенні чи ціни кількості, чи ж ці накази согут бути скасовані.

“Блокнот для записів” (“Scratch Pad”). У режимі кожного вікна ринку трейдер може відкрити вікно для робочих записів. Це його “особистий” простір, у котрому він може скомпонувати целій ланцюг наказів, а потім передати їх усі разом на біржу. Використання “блокноту” є дуже зручним, тому що дозволяє трейдеру однією дією відкликати відразу усі свої накази, змінити їх і знову відправити на біржу. У системі ще існують режими “Export” і “Import”, що перетворять накази, що віддаються, з/в інші комп'ютерні формати.

Центральна біржова система  має функції передачі інформації робочим

станціям трейдеров. Як уже говорилося вище, інформація про ціни і зведення про укладені угоди з'являються на екрані дисплея робочої станції в режимах "Вікно ринку", "Трейдерські новини" і "Ринкові новини". Цілком можливим є приєднання електронної біржової системи до різних інформаційних каналів (Рейтер, ІТАР-ТАРС і т.п.) для того, щоб трейдер мав можливість одержувати інформацію загального характеру і враховувати її у своїй діяльності.

Служба державного нагляду  повинна переконатися в тім, що торгівля на

даній біржі йде чесно  і відкрито. Керівництво біржі  також зацікавлене в цьому, тому розраховує на можливість контролю за біржовою торгівлею. Система "АТС/2" дає керівництву біржі можливість у будь-який момент бачити всі операції, що здійснюються на біржі. Система реєструє кожну дію, кожен наказ, кожну угоду, і в такий спосіб Диспетчер біржі (Exchange Monitor) може завжди запросити кожен з файлів, що реєструють, для розслідування поводження трейдера.

Біржа може установити цілий  ряд параметрів, відповідно до яких буде

автоматично контролюватися біржова торгівля. Найпростіші параметри - час

початку і кінця торгової сесії.

3.2 Система “Глобекс”

В даний час, по визнанню багатьох фахівців, одна з найбільш популярних і перспективних електронних систем - це система "Глобэкс" ("Global Exchange", Globex). Це міжнародна система електронної торгівлі ф'ючерсними й опціонними контрактами. Вона почала функціонувати в першій половині 1992 року. Дана система була розроблена спільно агентством "Рейтер" і Чиказькою комерційною біржею.

До системи "Глобекс" приєдналася в 1992 році Чиказька торгівельна палата. Французька біржа "МАTІФ" також бере участь у "Глобекс" на повноправній основі. Цілий ряд бірж має намір приєднатися найближчим часом до цієї системи і веде переговори на цю тему. Серед них: американська біржа "НАЙМЕКС", ф'ючерсна біржа в Сіднеї, Лондонська біржа "ЛІФФЕ", Сінгапурська міжнародна валютна біржа, німецька товарна біржа і деякі інші. Система "Глобекс" у даний час працює після закриття звичайних біржових сесій у Чикаго (з 17.45 до 6.00). Система використовує для підбора продавців і покупців алгоритм "ціна/час".

Кожна угода в системі "Глобэкс" проходить кілька послідовних етапів:

Уведення наказів через  термінали "Глобэкс".

Перевірка в спеціальному контролюючому модулі системи кредитоспроможності трейдера (по параметрах, виробленим членами розрахункової палати).