Світова енергетика

 

Світова енергетика

 

 

Енергетика - основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні

процеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей,

що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх

підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною

базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та

транспортування енергоносіїв, виробництво та передачу електроенергії і

тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем

одних і тих самих угруповань капіталу. В світовому господарстві ' це

великі транснаціональні корпорації.

 

робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн

носіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, пропорціями

паливно-енергетичного балансу країн і світу в цілому.  Як енергоносії

людство використовувало мускульну силу, деревину, рушійну  енергію Сонця

тощо. В наш час основними енергоносіями стали вуглеводи і сполуки

(нафта, газ, вугілля) та ядерне паливо. Як альтернативні джерела

майбутнього розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі,

водень, термоядерна енергія.

 

Енергозабезпечення світу станом на початок 90-х років за розмірами

споживання становило 11 млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному

еквіваленті.

 

Найбільші енергоспоживачі: США - 25 % енергоспоживання світу, Росія -

близько10 %, Китай - 9 %, Японія - 5,5 %, ФРН - 7,3 %. Енергоспоживання

України

 

(близько 3 %) співмірне з показниками Великобританії, Франції, Канади та

Індії.

 

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в другій половині XX

ст. У цей період енергетика розвивалася випереджаючими темпами,

енергомісткість виробництва (тобто затрати палива та електроенергії на

одиницю продукції) на перших етапах НТР була високою. На межі 80-90-х

років темпи приросту енергоспоживання знизилися - світ ступив на шлях

впровадження енергозберігаючих технологій, тобто технологій, які

забезпечують зниження енерговитрат.

 

Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного

балансу світового господарства.

 

Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства

пер-важало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні

десятиліть; провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на

їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку

XXI ст. їх частка знизиться, водночас збереже значення споживання

вугілля і дещо збільшиться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних

(альтернативних) джерел енергії.

 

Паливна промисловість. Основні географічні закономірності видобутку .

перерозподілу енергоносіїв можна простежити за таблицею 4.

 

Отже, основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни

Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в

 

Енергетика - основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні

процеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей,

що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх

підприємствами, комунікаціями, системами управління, науково-дослідною

базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та

транспортування енергоносіїв, виробництво та передачу електроенергії і

тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем

одних і тих самих угруповань капіталу. В світовому господарстві ' це

великі транснаціональні корпорації.

 

робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн

носіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, пропорціями

паливно-енергетичного балансу країн і світу в цілому.  Як енергоносії

людство використовувало мускульну силу, деревину, рушійну  енергію Сонця

тощо. В наш час основними енергоносіями стали вуглеводи і сполуки

(нафта, газ, вугілля) та ядерне паливо. Як альтернативні джерела

майбутнього розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі,

водень, термоядерна енергія.

 

Енергозабезпечення світу станом на початок 90-х років за розмірами

споживання становило 11 млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному

еквіваленті.

 

Найбільші енергоспоживачі: США - 25 % енергоспоживання світу, Росія -

близько10 %, Китай - 9 %, Японія - 5,5 %, ФРН - 7,3 %. Енергоспоживання

України

 

(близько 3 %) співмірне з показниками Великобританії, Франції, Канади та

Індії.

 

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в другій половині XX

ст. У цей період енергетика розвивалася випереджаючими темпами,

енергомісткість виробництва (тобто затрати палива та електроенергії на

одиницю продукції) на перших етапах НТР була високою. На межі 80-90-х

років темпи приросту енергоспоживання знизилися - світ ступив на шлях

впровадження енергозберігаючих технологій, тобто технологій, які

забезпечують зниження енерговитрат.

 

Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного

балансу світового господарства.

 

Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства

пер-важало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні

десятиліть; провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на

їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку

XXI ст. їх частка знизиться, водночас збереже значення споживання

вугілля і дещо збільшиться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних

(альтернативних) джерел енергії.

 

Паливна промисловість. Основні географічні закономірності видобутку .

перерозподілу енергоносіїв можна простежити за таблицею 4.

 

Отже, основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни

Перське: затоки, а також Китай); в Англо-Америці (США і Канада); в