Технологія проведення окремих видів експертиз

 

 

Зміст

ВСТУП

1. Мета експертизи, завдання, класифікація
2. Об'єкти і суб'єкти експертизи товарів
3. Методи експертизи
4. Організація і техніка проведення експертизи
5. Технологія проведення окремих видів експертиз
1. Товарознавча експертиза
2. Експертиза кількості товарів
3. Експертиза якості товарів
4. Митна експертиза товарів
5. Санітарно-токсикологічна експертиза
6. Ветеринарно-санітарна експертиза
7. Екологічна експертиза

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Товарознавча експертиза - це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з поданням мотивованого, об'єктивного (незалежного), кваліфікованого висновку.

 Досить часто термін "експертиза" ототожнюють з терміном "контроль", що є невиправданим і необгрунтованим. Чим же відрізняються ці терміни?

 По-перше, контроль (в  традиційному розумінні) повинні  здійснювати особи, які мають  право на контрольні функції  за своїм службовим положенням  або одноразово уповноважені  установою, яка має на це право (наприклад, співробітники відділу  технічного контролю виробничих  підприємств, контрольних заводських  лабораторій). У той же час експертизу  здійснюють нейтральні особи  які не зацікавлені у наслідках  справи, які не зв'язані службовими  відносинами і не залежні від  зацікавлених сторін.

 По-друге, якщо контролю, як правило, піддають всю продукцію (що виготовляється, яка знаходиться  на складі, або отриману), то експертиза  стосується тільки тієї продукції, яка при прийманні, на думку  отримувача, виявилась недоброякісною  і (або) такою, що не відповідає  умовам договору, а також продукція, із-за якості якої виникла суперечка  сторін: постачальника (продавця), отримувача (покупця), третьої сторони (транспортної  організації).

 По-третє, особи, які здійснюють  контроль, зобов'язані приймати рішення  і давати розпорядження про  заборону випуску, вивантаження  або реалізацію окремих видів  товарів, у той час, як експерт  не може приймати навіть адміністративні  рішення і давати будь-які вказівки  щодо подальшої долі товару.

 На практиці товарознавці-експерти термін "якість" вживають як відповідність показників, які характеризують певні властивості товару, вимогам (нормам) стандартів, технічних умов, еталонам.

Враховуючи велику кількість різноманітних товарів нового асортименту з використанням харчових добавок, у нетрадиційному споживчому оформленні. Саме тому експерт повинен добре знати і вміти користуватися всією законодавчою базою з питань стандартизації, що є в державі, і відноситься до сфери його інтересів.

 Найбільш розповсюдженою  в експертизах документацією  є стандарти, технічні умови, правила  приймання, відбору проб, маркування, зберігання харчових продуктів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Мета експертизи, завдання, класифікація

Метою експертизи є проведення аналізу і оцінки якості товару для виявлення його відповідності нормативним документам, ідентифікації та фальсифікації.

В основу класифікації експертиз можуть бути покладені такі критерії: підстави призначення експертизи, терміни і порядок її проведення, територіальні ознаки експертизи, мета проведення і вид об'єкта (рис. 1.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.1. Класифікація експертиз за критеріями поділу

Завданнями експертизи є:

- проведення експертизи  кількості і якості товарів  з визначенням відповідності  даним товаросупровідної та нормативної  документації;

- проведення ідентифікації  товару з визначенням ступеня  його придатності до споживання; відповідності виду, різновиду, найменуванню, градації за якістю;

- визначення відповідності  упакування, маркування передбаченим  вимогам нормативної документації, контрактів;

- відповідність товару  штриховому коду, коду товарної  номенклатури зовнішньоекономічної  діяльності (УКТ ЗЕД);

- визначення країни походження  товару;

- визначення відповідності  якості і вартості товару;

- аналіз отриманих даних  під час експертизи, їх оцінка, складання висновку.

Територіальна експертиза проводиться центрами стандартизації і метрології Держспоживстандарту України.

Місцева експертиза проводиться державною структурою у справах захисту прав споживачів Держспоживстандарту України, якщо вона існує у місті.

Локальна експертиза проводиться на конкретному підприємстві і може проводитись будь-яким контролюючим органом.

• Залежно від об'єкта і мети експертизи поділяють на види: економічні, екологічні, технологічні, біологічні, сільськогосподарські, патентознавчі, товарні, товарознавчі, ветеринарно — санітарні, фітосанітарні тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Об'єкти і суб'єкти експертизи товарів

Об'єктом товарної експертизи є споживні властивості товарів, які проявляються при взаємодії із споживачем у процесі експлуатації або споживання.

Класифікуються об'єкти експертизи за різниками ознаками: документація, продукція, процеси, споживчі товари.

Супровідна документація, яка визначена законами і нормативними актами, що регламентують виробничу і торговельну діяльність, вимагає наявності сертифікатів, посвідчень, транспортних документів, товарних, податкових, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур.

Об'єктом експертизи може виступати продукція, яка поділяється на сировину, матеріали, напівфабрикати, споживчі товари.

Залежно від виду експертизи об'єктом експертизи виступає: упакування, маркування, кількість товару, споживчі властивості, вартість тощо.

Упакування забезпечує збереження товару від пошкоджень, забруднень, впливу несприятливої дії зовнішнього середовища. Його цілісність і стан свідчать про збереження або втрату кількості і якості безпечності товару.

Маркування призначене для ідентифікації товару, його окремих споживних властивостей, інформації про виробника, якості і кількості характеристики товару;

Кількість товару вказується на маркуванні і залежить віл виду товару, розфасування, призначення тощо. Зменшення кількості товару, що вказано на маркуванні, призводить до кількісної фальсифікації;

Споживчі властивості мають важливе значення у формуванні оцінного судження про якість товару і включають властивості соціального призначення, функціональні, ергономічні, естетичні, екологічні тощо.

Під час проведення експертизи одним з кінцевих результатів є визначення показників якості товару, їх порівняння з базовими показниками.

Суб'єктами експертизи виступають підприємства, організації, об'єднання, фірми, приватні особи, зацікавлені в її проведенні, а також фізичні і юридичні особи, які здійснюють експертизу.

До експертних організацій, які уповноважені проводити експертизи кількості та якості товарів і здійснювати незалежні товарознавчі експертизи в Україні, належать Торгово-промислова палата, центри метрології і стандартизації Держспоживстандарту України, Гігієнічний центр та структури Міністерства охорони здоров'я України, деякі громадські організації, діяльність яких пов'язана з контролем за якістю товарів.

Експертом може бути особа, яка має відповідні знання у визначеній галузі і яка пройшла атестацію або сертифікацію відповідно до існуючого порядку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Методи експертизи

Методи товарної експертизи — це способи теоретичного або практичного дослідження товару з метою одержання результатів експертизи.

Під час проведення експертизи визначають критерії методу, який використовується в процесі аналізу та оцінки властивостей товарів. Вони поділяються на загальні і конкретні.

Загальні критерії ґрунтуються на сучасних, існуючих у суспільстві якісних і кількісних градаціях та уявленнях про товар.

Конкретні критерії ґрунтуються на даних нормативної національної і міжнародної документації, яка характеризує якість продукції, що випускається.

Залежно від мети і об'єкта досліджень застосовують загальні для всіх видів експертиз методи і властивості для окремих видів експертиз. Методи дослідження мають специфічний характер для санітарно-токсикологічної, фітосанітарної, екологічної експертиз.

Методи, які використовуються під час проведення товарних експертиз, за способом і джерелами отримання інформації поділяються на:

— органолептичні;

— вимірювальні;

— реєстраційні;

— розрахункові;

— експертні;

— соціологічні.

Органолептичний метод ґрунтується на використанні інформації, яку отримують в результаті аналізу відчуттів, сприйнятих органами чуття — зору, слуху, нюху, дотику і смаку.

Вимірювальний метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів. Він найбільш поширений при експертизі плодів, овочів, м'яса, риби, яєць тощо.

Реєстраційний метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість частин складного виробу (стандартних, уніфікованих).

Розрахунковий метод ґрунтується на використанні інформації, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Використовується для визначення показників продуктивності, довговічності, придатності для ремонту виробу тощо.

Експертний метод використовується для визначення номенклатури показників якості, коефіцієнтів їх вагомості, для вимірювання показників якості і їх оцінки органолептичним методом.

Соціологічний метод ґрунтується на знаходженні показників якості шляхом вивчення попиту фактичних або потенціальних споживачів продукції за допомогою усних опитувань або спеціальних анкет.

Оцінка показників якості вимірювальним, реєстраційним, розрахунковим методами застосовується для визначення комплексних показників якості різних рівнів ієрархії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Організація і техніка проведення експертизи

Раціональна організація і досконала техніка проведення експертизи мають велике значення для отримання об'єктивного висновку щодо якості товарів, виявлення фальсифікованих товарів.

Проведення експертизи включає три етапи: підготовчий, основний, заключний.

Для кожного етапу характерні специфічні особливості, засоби, методи та способи, які впливають на кінцевий результат експертизи.

На підготовчому етапі готують документи, на підставі яких призначається експертиза:

— заявка на проведення експертизи, яка оформляється замовником;

— наряд на проведення експертизи.

Заявки на проведення експертизи подаються в письмовому вигляді, іноді телефоном з наступним письмовим оформленням. Заявки можуть бути одноразовими і достроковими. (Додаток В)

У заявці повинні міститися відомості про заявника експертизи: назва підприємства-замовника, його адреса, телефон, відомості про об'єкт експертизи: найменування товару, обсяги партії і дата надходження, місце розташування, постачальник, відомості про його виклик, завдання експертизи тощо.

Заявка повинна бути підписана керівником підприємства і головним бухгалтером, підписи завіряються печаткою організації.

Експертиза повинна початися не пізніше від наступного робочого дня після отримання наряду за умови знаходження замовника в тому ж місті, де є експертна організація. За інших умов експертиза проводиться наступного дня після прибуття експерта на місце проведення експертизи.

Зміна термінів проведення експертизи не допускається, навіть за проханням замовника. У разі зміни таких термінів попередня заявка анулюється і подається повторна заявка.

На підготовчому етапі, перед початком експертизи, експерт вивчає всю потрібну документацію. Нормативна документація повинна бути надана у вигляді стандартів, технічних умов, договору постачання, технічних умов контролюПри проведенні експертизи імпортних товарів експерт повинен ознайомитись з копією контракту, за яким проводиться постачання.

На підготовчому етапі експерт ознайомлюється із транспортними, податковими накладними, товаросупровідними, розрахунковими, приймальними документами. Крім того, експерту можуть пред'являти аварійні акти, акти вилучення і підбору зразків, лабораторні аналізи, копії товарних чеків, заяви, листи покупців та інші документи, які ідентифікують товар.

Основний етап роботи починається з прибуття експерта до замовника експертизи чи збирання робочої групи для проведення експертної оцінки (дегустації чи експертизи нових товарів). На цьому етапі експерт ознайомлюється з поданою документацією, здійснює перевірку засобів вимірювання робочого місця.

Під час проведення експертизи перевіряються технічні документи: письмова заявка, товаросупровідні документи (товаротранспортні накладні, сертифікати, свідоцтва про якість, рахунки-фактури тощо); завірена копія виклику постачальника, приймальні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем, акти первинної експертизи (під час проведення повторної чи контрольної експертизи); комерційні акти; акти відбору проб, висновки чи протоколи випробувань зразків товарів; договір купівлі-продажу чи постачання тощо.

На всіх документах, що надані для проведення експертизи, експерт робить запис "пред'явлено експерту", ставить підпис і номер наряду.

Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом.

При суцільному методі перевірки кількості і якості товару проводиться суцільний огляд продукції, експерт не має права обмежитися оглядом частини товару, який представлений на експертизу.

При застосуванні вибіркового методу дослідження експерт відбирає зразки (проби) відповідно до діючої нормативної документації за умови, що це передбачено угодами з постачальниками, стандартами та іншими документами, обов'язковими для сторін.

Відібрані зразки повинні помішуватися у відповідну тару або упакування, які забезпечують зберігання властивостей товару. Заключний етап експертизи є одним із найбільш відповідальних, в якому підсумовують результати всієї проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи, який незалежно від оформлення повинен складатися з трьох основних частин:

1) загальної (протокольна);

2) констатуючої;

3) заключної.

У загальній (протокольній) частині експерт зазначає відомості згідно з найменуваннями пунктів. За відсутності необхідних даних щодо конкретного пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.

У констатуючій частині експерт дає характеристику стану пред'явленого товару і виявлених дефектів, фальсифікацій. До акта експертизи додаються акт відбору зразків, протоколи досліджень, розрахунки, експлуатаційні документи та ін.

Акт експертизи разом з нарядом здаються в експертну організацію для реєстрації не пізніше наступного дня після закінчення експертизи. Акти експертизи скріпляються печаткою, оригінал акта зберігається протягом трьох років.

 

5. Технологія проведення окремих видів експертиз

5.1 Товарознавча експертиза

Товарознавча експертиза — це дослідження якості (споживчих властивостей, нешкідливості, харчової цінності тощо), кількості та відповідності умовам нормативної документації, умовам договору (контракту) партії (або окремого) товару з наданням мотивованого, компетентного висновку.

Під час проведення товарознавчої експертизи спеціалістами Торгово-промислової палати залежно від завдання визначають:

• відповідність кількості товару даним товаросупровідних документів постачальника — експертиза кількості;

• відповідність споживчих властивостей товару вимогам нормативної документації — експертиза якості;

• причини дефектів, їх природу; рівень зниження якості товарів у процесі виробництва, транспортування, зберігання;

• правильність переоцінки або уцінки товару;

• відповідність якості і ціни;

•відповідність маркування, упакування вимогам нормативної документації, умовам контрактів; підтвердження документальних даних про вид, різновид продукту фактичними даними,

• ідентифікацію товару з метою митного оподаткування;

 

5.2 Експертиза кількості товарів

Експертиза кількості — це оцінка кількісних характеристик товару експертами з метою виявлення відповідності фактичних даних даним, зазначеним у транспортних супровідних та розрахункових документах. Експертиза кількості проводиться при неможливості застосування вимірювальних методів і необхідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною.

Метою експертизи кількості є визначення кількості товару в товарній партії та кількісних характеристик одиничних екземплярів чи комплексних пакувальних одиниць.

Експертизу кількості застосовують у випадках виникнення незгод між постачальником і одержувачем, за наявності значних розходжень між кількістю, зазначеною у товаросупровідних документах, і кількістю, встановленою при вимірюванні в одержувача.

Результати експертизи кількості можуть бути оскаржені однією із зацікавлених сторін, тоді призначається повторна або контрольна експертиза, яка може підтвердити або спростувати результати первинної експертизи.

 

5.3 Експертиза якості товарів

Експертиза якості — це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення відповідності вимогам нормативної документації.

Метою експертизи якості є визначення якості товарів партії під час здачі-приймання або після довготривалого зберігання, або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, після закінчення визначених строків висування претензій постачальнику. Крім цього, експертиза за якістю застосовується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво. Для харчових продуктів або кулінарних виробів цей вид експертизи тільки за органолептичними показниками якості називається дегустацією.

Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.

 

5.4 Митна експертиза товарів

Митна експертиза — це спеціальне науково-практичне дослідження, яке проводиться експертом з метою вирішення задач митної справи.

Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, в провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Митна експертиза на відміну від інших видів має властиві характерні ознаки: предмет, задачі, об'єкти і методи дослідження.

Об'єктами є матеріалізовані джерела інформації:

— товари і предмети, що переміщуються через кордон, а також їх проби, відібрані для дослідження;

— об'єкти контрабанди і порушення митних правил;

— товаросупровідні документи (митні, нормативні, фінансові), що використовують при митному оформленні і контролі.

Види експертиз, що проводяться митними лабораторіями:

Ідентифікаційна експертиза проводиться з метою визначення приналежності товару до однорідної групи товарів або до контрольованого переліку товарів, встановлення індивідуальних ознак товару, відповідності товару зазначеним якісним характеристикам і технічному опису.

Хімічна експертиза проводиться з метою визначення хімічного складу, кількісного співвідношення різних хімічних сполук, спрямованого на дослідження об'єкта.

Технологічна експертиза проводиться з метою визначення можливості надання товару митного режиму переробки на (поза) митній території України і під митним контролем.

Сертифікаційна експертиза проводиться з метою визначення якісних характеристик товару (марки, сорту, виду)

Матеріалознавча експертиза проводиться з метою визначення належності товару до конкретного класу речовин, виробів або матеріалів

Товарознавча вартісна експертиза проводиться з метою визначення вартості товару на підставі його якісних показників, основних властивостей та факторів.

Оцінна експертиза проводиться з метою визначення споживчої вартості товарів.

Мінералогічна (гемологічна) експертиза проводиться з метою визначення природи дорогоцінного каміння, категорії його якості і вартості.

Криміналістична експертиза проводиться з метою визначення автентичності митних та інших документів, що мають значення під час проведення митного контролю, цінних паперів, а також митних засобів ідентифікації.

Мистецтвознавча експертиза проводиться з метою визначення історичної, художньо-культурної, наукової значущості витворів мистецтва і предметів антикваріату.

 

5.5 Санітарно-токсикологічна експертиза

Санітарно-токсикологічна експертиза є одним з найважливіших видів товарної експертизи, оскільки її метою є підтвердження безпеки товарів для споживачів.

Найважливішим завданням Державної санітарно-токсикологічної експертизи харчових продуктів є визначення властивостей, які характеризують їх якість, харчову цінність та їх нешкідливість для здоров'я людини.

При проведенні санітарно-токсикологічної експертизи визначають хімічну, радіаційну, санітарно-токсикологічну безпечність.

Об'єктами санітарно-токсикологічної експертизи є:

— продовольча сировина, напівфабрикати, товари; допоміжні і пакувальні матеріали;

— добавки, контамітанти (забруднювачі);

— процеси: виробничі, технологічні і ті, що відбуваються під час транспортування, реалізації, зберігання;

— обладнання: технологічне, торговельне, транспортні засоби;

— персонал: виробничий і обслуговуючий.

Суб'єктами експертизи є працівники санітарно-епідеміологічних установ, а також науково-дослідних інститутів, вищих учбових закладів та інших установ і організацій, які акредитовані МОЗ на право проведення робіт із гігієнічної регламентації небезпечних факторів чи атестовані на право здійснення токсикоз-гігієнічних, медико-біологічних та інших досліджень щодо безпеки продукції для здоров'я людини, що діють на основі чинних законів, законодавчих актів, положень.

Суб'єктами експертизи є також міністерства, відомства, організації, установи, підприємства незалежно від форм власності, приватні юридичні особи, які зацікавлені в проведенні санітарно-токсикологічної експертизи.

Проводять санітарно-токсикологічну експертизу органи санітарно-епідеміологічного нагляду.

 

5.6 Ветеринарно-санітарна експертиза

Ветеринарно-санітарна експертиза являє собою комплекс діагностичних і спеціальних досліджень з метою оцінки якості і безпечності сировини тваринного і рослинного походження, харчових продуктів, що призначаються для харчування людей, переробки і годівлі тварин.

Основним завданням ветеринарно-санітарної експертизи є попередження інфекційних та інвазійних хвороб людей, характерних для тварин, збудники яких передаються через харчові продукти, кормові і технічні продукти тваринного і рослинного походження.

Ветеринарно-санітарну експертизу проводять з метою:

• виявлення і попередження розповсюдження хвороб;

• попередження появи нових хвороб, небезпечних для людей і тварин;

• гарантування безпечності сировини і продуктів харчування тваринного походження;

• захисту території України від занесення інфекційних, інвазійних хвороб з іноземних держав.

Об'єктами ветеринарно-санітарної експертизи є продовольча, шкіряна, хутрова та інша сировина, а також харчові продукти тваринного і деякі рослинного походження.

Суб'єктами державної ветеринарно-санітарної експертизи відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є особи, які мають відповідну вишу або середню спеціальну освіту. Фельдшер ветеринарної медицини може займатись підприємницькою ветеринарною діяльністю під контролем лікаря ветеринарної медицини.

Результати ветеринарно-санітарної експертизи оформляються у вигляді довідок (на ринках) або ветеринарного свідоцтва. Свідоцтво може бути використане при проведенні товарознавчої експертизи і для оформлення й видачі сертифіката відповідності.

Фітосанітарна експертиза

Фітосанітарна експертиза є складовою частиною державної системи фітосанітарного контролю в Україні. Вона являє собою систему заходів, метою яких є охорона території та здоров'я населення України від проникнення з-за кордону карантинних та інших небезпечних шкідників, хвороб, рослин і бур'янів, які можуть завдати значних збитків народному господарству України.

Термін "фітосанітарний" складається із поєднання грецького слова phytos — рослина і "санітарний".