Теоретичні аспекти управління підготовкою кадрів
5
Зміст
Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти управління підготовкою кадрів 1.1. Підготовка кадрів : актуальність, цілі, принципи 1.2. Форми підготовки студентів на підприємстві 1.3. Методи підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві Розділ 2. Аналіз ефективності форм підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві 2.1. Аналіз участі студентів у міжнародних програмах, як одних із видів форми підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві 2.2. Особливості правових аспектів підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві Розділ 3. Перспективи розвитку та рекомендації щодо підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві 3.1. Перспективи впровадження професійної підготовки студентів на підприємствах 3.2. Рекомендації щодо підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ | 3 5
5 6 9 13
13
17
22
22
24
27 28 |
Вступ
Останнім часом все більше студентів ідуть працювати. Хтось хоче отримати досвід роботи за фахом, який дуже цінується у великих компаніях, комусь просто потрібні гроші, хтось починає підробляти вже з першого курсу, хтось замислюється про роботу ближче до закінчення університету.
Поєднання навчання з роботою дозволяє студенту забезпечувати себе матеріально, допомагати батькам, сприяє розвитку відповідальності, самостійності та креативності, з'являється можливість професійного росту. Однак є й мінуси: недостатній рівень знань через те, що залишається мало часу на навчання, велике навантаження, яке шкодить здоров'ю.
Саме, виходячи з цього, можна говорить про актуальність теми даного дослідження, адже, як бачимо, питання суміщення роботи з навчанням є важливим аспектом для економіки України.
Мета дослідження – на основі узагальнених теоретичних основ підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві та аналізу його сучасного стану, розробити рекомендації щодо управління майбутніми спеціалістами на підприємстві.
Досягнення мети роботи зумовимо необхідність постановки і вирішення таких задач:
– розглянути основні форм реалізації підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві;
– виявити методи підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві;
– проаналізувати правове забезпечення підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві;
– розробити рекомендації щодо підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві;
– виявити перспективи розвитку підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві.
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки кадрів в системі господарських відносин.
Предметом роботи є теоретичні, методичні аспекти підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві.
Інформаційна база дослідження складається з нормативно-правових актів українського законодавства, публікацій провідних економічних видань України, Росії та США, а також інтернет ресурси.
Теоретичне значення дослідження полягає у визначенні сутності підготовки майбутніх спеціалістів, узагальнені форм та методів підготовки, виявленні особливостей підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що їх застосування дозволяє розробити конкретні рекомендації щодо підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві.
Дослідження складається з трьох розділів. Перший розділ містить аспекти підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві. В другому розділі поданий аналіз сучасного стану підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві. У третьому розділі запропоновано напрями державного та локального впливу на проблему підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві. Також у роботі представлено три таблиці та рисунок.
Розділ 1. Теоретичні аспекти управління підготовкою кадрів
1.1. Підготовка кадрів : актуальність, цілі, принципи
На сьогоднішній день дуже гостро стоїть питання для студентів щодо їх фінансової незалежності. Щоденно потреби студента ростуть і на задоволення цих потреб потрібно більше грошей. Саме тому студенти починають працювати під час навчання, причому студенти, що навчаються на бюджетній формі навчання, працюють частіше, бо вже давно зрозуміли, що заробити премію набагато легше аніж підвищену стипендію. Але все одно студент повинен навчатися, бо це головне його призначання, та йому важко поєднувати одне з іншим.
Як доказ надамо результати рейтингу важливих питань для студентів в Україні:
I. поєднання роботи із навчанням;
II. висока вартість освіти;
III. необхідність поєднувати роботу із навчанням;
IV. занадто велика завантаженість навчальними заняттями;
V. низький розмір стипендії;
VI. незручний графік навчальних занять;
VII. невідповідність знань, які здобуваються у вузі, вимогам ринку тощо.
Отож на сьогоднішній день надзвичайно актуальною стає проблема зайнятості студентів. Мова йде про великі обсяги вторинної зайнятості протягом навчального року, коли поряд з основним видом діяльності - отриманням освіти, студенти виконують різні види робіт за гроші. Збільшення числа працюючих студентів відбувається не тільки за рахунок зростання вторинної зайнятості, але і за рахунок збільшення кількості студентів, які залишили навчання.
Як показує практика, з кожним курсом робота для студента стає більш бажанішою. Це пояснюється зростанням їх фінансових потреб. Тому молоді люди влаштовуються офіціантами, кур’єрами, промоутерами, агентами з реклами тощо, але ми вважаємо, що це не тільки заважає навчанню, але й навіть перешкоджає придбанню потрібних для майбутньої спеціалізації навичок, бо кожна професія має свої аспекти й тонкощі, що можуть вкрай відрізнятися.
На сьогоднішній день багато закордонних компаній із задоволенням віддають вільні вакансії недосвідченій молоді. Вони розраховують на енергію, амбіційність та креативність молодих людей.
До того ж, робота студенту часто надається в комплекті з двотижневим навчанням щодо правильного виконання посадових обов’язків. Така зацікавленність молодими кадрами пояснюється легко: адже після завершення інституту робота для студентів може продовжитись вже на постійній основі. Все ж таки не даремно у стінах компанії витрачали час на навчання ще недосвітченних робітників, аби вони могли робити перші сміливі кроки кар’єрними сходами.
Нажаль, в Україні така тенденція не спостерігається, незважаючит навідь на те, що ця схема вже давно працює доволі справно й відладженно закардоном, де багато студентів і навідь школярів від 16 років працють і навчаються одночасно. В нащій державі при працевлаштуванні перевага традиційно віддається дипломованому спеціалісту. Тому, незалежно від того, працює студент чи ні, він має не забувайти про навчання у ВНЗ, щоб отримати диплом, і щоб цей диплом не був фіктивним, виходячи з якості отриманих знань.
1.2. Форми підготовки студентів на підприємстві
Отож працювати студенство бажає, незважаючи на страх того, що невдасться поєднати навчання із роботою. Психологи стрверджують, що працюючі студенти більш організовані та самодісципліновані, бо вони одночасно з працевлаштуванням неосознанно стають більш дорослими та відчувають відповідальність, що на них возлагається.
Оформлення студентів на роботу може здійснюватися як за трудовим договором, так і за договором підряду. Працевлаштування за усною домовленістю краще уникати.
Але відповідно до пункту 2.17 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, яку затверджено наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року N 58, для студентів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які раніше не працювали та у зв'язку з цим не мали трудових книжок, відомості про роботу в студентських таборах, на виробничій практиці, а також виконання науково-дослідної госпдоговірної тематики на підставі довідок вносяться підприємством, де надалі вони будуть працювати. Це ж підприємство внесе до трудової книжки працівника й запис про час навчання відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 2.18 названої Інструкції.
Але студент стикається з проблемою при працевлаштуванні - студент денної форми навчання відповідно до пункту 1.4 Інструкції не може пред'явити документ про свою середню освіту, бо він зберігається в його особовій справі, яка ведеться навчальним закладом. Відповідно, роботодавець, на думку Мінпраці, висловлену в Листі від 08.08.2002 р. N 010-778 не може оформити йому трудову книжку, тобто не може укласти трудовий договір, як з основним працівником. Проте підприємства оформляють трудові книжки студентам, адже працювати якось треба.
Однак в Листі від 26.10.2005 р. N 09-503 Мінпраці говорить, що робота студентів "не є сумісництвом, отже, вона передбачає ведення трудової книжки відповідно до загального порядку", тобто студент все ж може отримати трудову книжку.
Як правило, робота для студентів не передбачає графік на повний робочий день, і в цьому випадку його цінність для роботодавця знижується. Щоб підвищити її, можна запропонувати компромісні варіанти, такі як відрядна оплата праці або пропозиція забирати частину роботи додому. Відповідно до законодавтва України студент має декілька можливостей для здійснення своєї трудової діяльності, а саме:
1. робота з вільним графіком;
2. отримання індивідуального графіку відвідування;
3. робота з позмінним графіком;
4. часткова зайнятість;
5. віддалена робота або фріланс;
6. тимчасова сезонна робота;
7. перехід на заочну форму навчання.
Останні два пункта у цьому списку не належать до обраної теми наукової роботи, бо не передбачують одночасне навчання та працю, хоча тимчасова сезонна робота може стати постійною, якщо у цьому буде зацікавленість студента та работодавця.
Робота з вільним графіком та отримання індивідуального графіку відвідування ці варіанти найважчі для надбання, бо передбачують або найвищу степінь зацікавленості роботодавця (на стільки, що він згоден на будь-які умови), або мати багато довідок та вагомі підстави аби переконати адміністрацію університету.
Отож найвдаліші варіанти для студента, що бажає працювати це:
– робота з позмінним графіком, але треба зважати на графік навчання в університеті;
– часткова зайнятість, що передбачає виконання певного обсягу роботи, але при цьому, присутність на робочому місці необхідно лише декілька годин на добу, відповідно і зарплатня буде частковою, але така розмежованість офісу та робочого місця часом не добре позначається на результатах праці: по-перше, не всі професії дозволяють вільний графік, а по-друге, не всі спроможні власноруч стимулювати себе на працю;
– віддалена робота або фріланс, не пердбачає офіційного працевлаштування але студент має можливість працювати у вільний від навчання час також можливе, в майбутньому, працевлаштування на вишеперечісленних засадах.
Поєднання роботи та навчання має одну незаперечну вигоду, що заключається у поєднанні теорії та практики, бо сьогодні освіта трохи відстає від потреб бізнесу, а викладачі рідко працюють у реальному бізнесі , тому надають або застарілі, або загальні знання з предмету.
Врахуємо також зацікавленість работодавців, що полягає у декількох моментах. По-перше, підприємець витрачає менше коштів на оплату праці, бо студент невзмозі виконувати повну роботу, що призначена йому або працювати повний робочий день. По-друге, підприємець, приймаючи на роботу студента що навчається і беручи його під свій контроль, навчаючи всіх тонкощів професії, звільняє себе від перенавчання дипломованого спеціаліста без досвіду роботи і готує вже готового та сформованого члена команди свого підприємства. По-третє, орієнтуючи студента на себе та висловлюючи турботу про нього, роботодавець зрощує відданого співробітника.
Отож, переваги поєднання навчання та роботи як для студента, так і для роботодавця очевидні.
1.3. Методи підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві
Головне питання, що постає перед роботодавцями, що надають роботу студентам денного відділення це які методи контролю, мотивації та керування до них застосовувати.
По-перше, треба сказати про те, що, як і для кожного співробітника, студенту, якого приймають на роботу, потрібна адаптація. Вона буде складатися з декількох етапів:
I. детальне ознайомлення з діяльністю компанії;
II. практичне ознайомлення зі своїми обов'язками і вимогами посади;
III. включення у виробничий процес і пристосування нового співробітника до правового, соціального та організаційного статусу компанії, а також інтеграція у професійні та міжособистісні стосунки;
IV. стабільна робота співробітника;
V. оцінка діяльності співробітника в період адаптації.
Всі етапи студент проходить під керівництвом старшого більш досвітченного працівника.
По закінченню першого етапу студент повинен:
1. знати історію компанії, організаційну структуру управління, штатний розклад;
2. познайомитися з керівниками підрозділів, з якими він буде співпрацювати та зі своїм безпосереднім керівником та штатом.
3. бути ознайомлений зі своїми обов’язками та відповідальністю, що він понесе за порушення.
На другому та третьому етапах студент намагається виконувати свою роботу спочатку під наглядом відповідальної за нього особи, а потім вже сам без нагляду намагається співпрацювати зі своїми колегами.
Четвертий етап передбачає стабільну повноцінну працю студента без особого нагляду та з доволі повною співпрацею з колегами.
П’ятий етап найважливіший, бо включає в себе аналіз діяльності студента за той період, що він пропрацював в компанії та керівник компанії вирішує чи залишити такого працівника та на якій посаді з відповідною оплатою.
По-друге, маємо зазначити, яку модель краще застосовувати. Ми вважаємо, що для керуваннями студентом-працівником потрібно застосовувати опікунську або підтримуючу моделі, залежно від посади робітника та від того, які плани у керівника на цього працівника.
Якщо керівник бажає виростити гідну заміну собі або комусь на керуючих посадах, то краще обрати підтримуючу модель, бо вона орієнтована на те щоб підштовхнути студента до правильних дій та рішень, щоб в майбутньому він сам міг самостійно приймати рішення та давати завдання і ставити цілі своїм майбутнім підопічним. Також ця модель дозволяє максимально орієнтувати студента на керівника і зробити його патріотом компанії, бо орієнтація управління спрямована на підтримку, а це дуже важливо для ще не до кінця сформованої особистості студента , що потребує підтримки, бо не до кінця впевнений у своїх діях. Остання, але не менш важлива сторона це те що при виборі підтримуюої моделі задовольняється потреба в самореалізації і визнанні студента.
Якщо керівник бажає створити покірного та слухняного працівника, що буде виконувати всі його завдання, то більш доречним буде вибір опікунської моделі, бо саме через цю модель у працівника виробляється залежність від організації. Але у цій моделі буде працювати лише матеріальний метод мотивації, бо ця залежність від компанії створюється як на психологічному рівні так і на матеріальному, тобто орієнтація управління спрямована на гроші, а саме на їх здобуття.
Але як показує досвід, на практиці найкраще діє авторитарна модель управління, що базується на владі та орієнтована на повноваження. Ця модель фактично подавляє будь-яку волю людини, що є негуманним.
Ще одне питання, що потребує розгляду це організація суміщення роботи та навчання. Є ряд проблем з якими зустрічається працюючий студент, а саме:
– проблеми особистого характеру;
– проблеми пов’язані з навчанням;
– проблеми зі здоров’ям студента;
– проблеми із самоорганізацією.
Проблеми особистого характеру пов’язані із тим, що після сумбурного студентства, починається не менш сумбурне кар'єрне життя. Але ця проблема дуже швидко вирішується за допомогою зміни діяльності чи присутністю у житті якогось хобі.
Основною діяльністю студента повинне бути саме навчання, про це потрібно пам’ятати роботодавцю, бо він зацікавлений у висококваліфікованому працівнику. Але проблем пов’язаних з навчанням не уникнути та до них відносять як банальну неуспішність та недоотримання навчального матеріалу, так і зустріч з негативним відношенням викладачів до працюючих студентів, що інколи зловживають своїм становищем працюючої людини. Проблема пропуску занять є дуже актуальною з моменту введення Болонської системи у ВНЗ, бо вона передбачає Liberal Arts Education (Вільний вибір дисциплін), що включає в себе право вибору яки лекції студент бажає відвідати, але ще не всі студенти зрозуміли це. Є деякі викладачі, що сприймають поєднання практики з теорією навіть дуже позитивно і йдуть на зустріч за умовою здачі всіх видів перевірочних робіт. Найчастіше проблеми у навчанні виникають саме через неорганізованість студента, що бажає зробити все, але нічого не встигає.
І тут постає питання про самоорганізацію, а саме планування часу. Люди багато часу витрачають на такі даремні заняття, як перекури, телевізор або теревені з колегами в середньому на цих заняттях втрачається від 3-5 годин, якщо до цього додати час на їжу (приготування та споживання), сон, що складає 6-7 год. (рекомендовано лікарями) та час що ми витрачаємо на переміщення маємо ще 9-10 годин. З цього видно що 9-12 годин ми маємо для навчання (відвідання лекцій, виконання практичних завдань, підготовка до екзаменів/заліків/семінарів) та роботи. Щоб вирішити цю проблему потрібно мати зовнішню підтримку у вигляді батьків або родичів, навчитися розставляти пріоритети, та позбутися звички робити все в останню мить.
Здоров’я – найважливіше у житті будь-якої людини, а тим паче для працюючого студента, бо він споживає в декілька разів більше енергії і має менше часу для її відновлення. Перевтома – професійна хвороба працівника-студента.
Тож, сумісництво роботи і навчання – це абсолютно реально як для роботодавця, так і для студента.
Розділ 2. Аналіз ефективності форм підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві
2.1. Аналіз участі студентів у міжнародних програмах, як одичних із видів форми підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві
Студенти та аспіранти університету беруть активну участь в міжнародній діяльності. Так, у 2010 році для навчання, стажування, участі у міжнародних конференціях, проведення наукових досліджень, участі у міжнародних освітніх програмах, в межах міжвузівського/двостороннього співробітництва, в складі спортивних та культурних делегацій за кордон виїхало 2010 більш ніж 30тис. студентів та аспірантів.
Матеріали, отримані внаслідок перебування за кордоном, використовуються студентами та аспірантами університету в наукових статтях та доповідях, курсових, дипломних та дисертаційних роботах.
Останнім часом все більше студентів та аспірантів бажають взяти участь в різних міжнародних програмах. З цього приводу у них виникає низка питань, пов’язаних з можливими термінами участі в таких програмах. З метою роз’яснення студентам та аспірантам цих питань й публікується дана стаття.
Існує два типи міжнародних програм:
1) програми навчання за кордоном;
2) програми роботи за кордоном.
Ми розглянемо другий тип міжнародних програм, серед яких найбільш поширеними є “Au-Pair” та “Summer Work and Travel USA”.
Для участі в цих програмах бажаючі мають заплатити певну кількість грошей. Наприклад, для участі в програмі “Summer Work and Travel USA” сума становить більше 2000 доларів США, частина яких в разі, якщо потенційний учасник не зміг виїхати за кордон за певних обставин, йому не повертається. За кордоном учасникам програми виплачується заробітна плата, яка теоретично має покрити витрати на участь в ній.
Відповідно до нормативних документів, що зазначені, студенти та аспіранти університету можуть брати участь в програмах роботи за кордоном тільки за умов, якщо термін праці співпадає з терміном літніх канікул. Участь в цих програмах не є підставою для дострокової здачі екзаменів в університеті.
В нормативній базі США стосовно однієї з вимог програм “Summer work travel” говориться: „...Ці програми надають іноземним студентам вищих начальних закладів можливість працювати та подорожувати в Сполучених Штатах в чотиримісячний період під час їхніх літніх канікул. ...” [Держдепартамент США, Кодекс федеральних нормативів, розділ 22 „Міжнародні відносини ”, частина 62 „Програма відвідувачів за обміном ”, 22CFR §62.32(a) - „Літня робота та подорожі”]. Бюро з освітніх та культурних справ Держдепартаменту США на питання „Коли іноземний студент може брати участь в програмі „Summer Work/Travel”?” дає пряму відповідь: ”Іноземні подані, які є студентами денної форми навчання в коледжі або університеті своєї країни, можуть брати участь в програмі “Summer Work/Travel” тільки під час своїх літніх канікул. Студенти не можуть брати участь в цій програмі поза межами літньої перерви, наданої відповідно до стандартного академічного календаря країни навчання/своєї країни”.
Робота за кордоном студентів та аспірантів під час навчання в університеті не передбачена навчальним планом та жодним регламентуючим документом про вищу школу в Україні. Програми роботи розраховані на період до одного року, але студенти та аспіранти можуть брати в них участь тільки під час літніх канікул в своїх вищих навчальних заходах. Якщо студенти та аспіранти працюють за кордоном за цими програмами в період, який перевищує офіційно встановлений термін літніх канікул в своїх ВНЗ, їх можуть відрахувати за невиконання навчального плану.
Розглянемо окремо деякі приклади таких програм.
Work and Travel USA - регульована урядом США програма Work and Travel USA, якою керує Відділ освіти і культури Держдепартаменту США. Програма дозволяє студентам денних відділень навчальних закладів, перебуваючи на території США протягом чотирьох місяців подорожувати, приймати участь у суспільному житті громадян США для ознайомлення з культурними надбаннями та досягненнями США, а також вдосконалювати свій рівень знань англійської мови. Можливість участі Туриста у програмі забезпечується та підтверджується наявністю у Туриста форми DS-2019. Студент має відповідати наступним вимогам:
бути студентом стаціонару;
мати хорошу англійська (середній або вище).
Все що може заробити студент це 486-4050$ за три місяці.
Working Holiday Canada - програма створена Міністерством зовнішньої політики та міжнародної торгівлі Канади (Foreign Affairs and International Trade Canada) і надає можливість молодим людям отримати професійний досвід роботи в Канаді. Студент має відповідати наступним вимогам:
бути студентом стаціонару;
мати хорошу англійська (середній або вище);
учасниками програми Working Holiday Canada можуть бути і студенти заочники і навіть недавні випускники вузу;
вік до 25 років.
Все що може заробити студент це 486$ за три місяці.
Work Experiance Canada - розрахована на молодих людей, що мають досвід роботи у сфері громадського харчування. Робота в Канаді надається в мережі ресторанів компанії Tim Horton's. Студент має відповідати наступним вимогам:
вік від 18 до 26 років;
володіння англійською (тест IELTS - 5 балів (Listening and Comprehension) і 4 бали (Reading and Writing);
досвід роботи в сфері громадського харчування.
Все що може заробити студент це 432-3375$ за три місяці.
Програми стажувань за кордоном INTERNSHIP - отримання досвіду роботи за кордоном за фахом. Участь у таких програмах слід розглядати швидше як інвестицію в майбутнє, ніж як спосіб розбагатіти за літо, адже досвід роботи в іноземних компаніях дуже цінується на ринку України. Заробіток залежить від країни стажування.
Work and Travel France - призначена в основному студентам спеціальностей туризм або готельний і ресторанний менеджмент. Так як більша кількість вакансій надається саме в готельному бізнесі. Студент має відповідати наступним вимогам:
вік від 18 до 24 років;
студенти стаціонару не останнього курсу університету;
середній або високий рівень французької мови;
вітається попередній досвід роботи.
Все що може заробити студент це 456$ за три місяці.
Work and Travel Greece - призначена в основному для студентів спеціальностей туризм або готельний і ресторанний менеджмент. Так як більша кількість вакансій надається саме в готельному бізнесі. Студент має відповідати наступним вимогам:
студенти від 18 до 25 років (не останнього курсу);
середній рівень знання англійської мови.
Все що може заробити студент це від 456$ за три місяці.
Стажування в Китаї - можна пройти стажування як за «менеджерським» спеціальностями (продажі, маркетинг, менеджмент), так і з інженерних. Ну і, звичайно, вже звичний нам готельний і ресторанний бізнес. Стажуватися можливо як в китайських, так і в західних компаніях мають представництва в Китаї. Студент має відповідати наступним вимогам:
вік від 18 років;
розмовний англійський і / або китайська мова;
студент університету, недавній випускник, молодий спеціаліст;
досвід роботи за фахом.
Все що може заробити студент це від 870-1080$ за три місяці.
Отож, проаналізувавши міжнародні програми видно, що вони не є дуже ефективними в порівнянні з постійною роботою в Україні, хоча й відбувається міжнародна міграція капіталу та набуття певного закордонного досвіду. Проте головне завдання програм роботи за кордоном – це залучення дешевої іноземної робочої сили (в даному випадку – студентів та аспірантів), що несе за собою низку потенційних проблем, таких як: жорстка експлуатація та недотримання прав студента.
2.2. Особливості правових аспектів підготовки майбутніх спеціалістів на підприємстві
Кожний студент, який навчається на денному відділенні, незалежно від форми власності його вузу, повинен знати, що він на весь період навчання є зайнятим громадянином. Згідно з Законом України „Про зайнятість населення ” від 1 березня 1991 року №803-XII (зі змінами) до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних ... вищих навчальних закладах ” (ст. 1). Тобто студентство „прирівнюється ” до праці на основному місці роботи. Це означає, що студент-очник не має права на інше основне місце зайнятості, не може мати іншу (другу) трудову книжку. Такий статус надає студентові можливість працювати в вільний від навчання час тільки за сумісництвом або за контрактом.

- Теоретичні аспекти формування та розподілу прибутку
- Теоретичні відомості організації ремонтного господарства на підприємствах
- Теоретичні засади класичного страхування
- Теоретичні засади логістики туризму
- Теоретичні засади матеріального стимулювання праці
- Теоретичні засади обліку і аналізу дебіторської заборгованості
- Теоретичні засади розвитку ринку іпотеки в Україні
- Теоретична соціологія: мікросоціологічні теорії: теорія обміну, етнометодологія, теорія керування враженнями
- Теоретичний аналіз розвитку психіки тварин
- Теоретичні аспекти глобалізації фінансових ринків
- Теоретичні аспекти існування органів самоорганізації населення
- Теоретичні аспекти методу EVA
- Теоретичні аспекти організації і ефективності виробництва молока
- Теоретичні аспекти передавального механізму