Теоретичні основи управління грошовими потоками підприємства

 

 

1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Сутність та класифікація грошових потоків підприємства

 

Проблеми сутності та класифікації грошових потоків підприємств у сучасній економічній літературі відображені у наукових роботах таких вітчизняних і зарубіжних економістів, як Дж. К. Ван Хорн, Є. Брігхем, Е. Нікхбахт, Т. Райс, Р.Б. Тян, А.М. Кінг, В.В. Бочаров, Л.Н. Павлова тощо, українських вчених І.А. Бланк, Г.Г. Кірейцев, Л.О. Лігненко, А.М. Поддєрьогін, М.С. Пушкар, О.О. Терещенко та інших економістів.

Незважаючи на існуючі зарубіжні та вітчизняні видання, автори розкривають питання сутності та класифікації грошових потоків підприємств з різним ступенем теоретичного та практичного висвітлення, тому залишається багато нез’ясованих питань.

Образно «грошовий потік» можна представити як систему «фінансового кровообігу» господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його «фінансового здоров’я», передумовою досягнення високих кінцевих результатів господарської діяльності в цілому [5, с. 130].

За визначенням Є. Брігхема, «грошовий потік» - це фактичні чисті готівкові кошти, які надходять у фірму (чи витрачаються нею) протягом деякого визначеного періоду [11, с. 425].

Ван Хорн Дж. К. розглядає грошовий потік як рух грошових коштів, що має безперервний характер. Він вважає, що поняття грошових потоків можна трактувати по різному. В залежності від завдань аналізу їх розглядають як готівку або робочий оборотний капітал [12, с. 181-182].

Кінг А.М. вважає, що система тотального управління грошовими потоками є основою менеджменту підприємства [19, с. 23].

За визначенням Л.О. Коваленко та Л.М. Ремньової «грошові потоки» - це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємств [21, с. 79].

Тян Р.Б. розглядає грошовий потік як вхідний і вихідний, а різниця між ними утворює прибуток. Вхідний грошовий потік – це надходження від реалізації продукції та інші надходження. Вихідний грошовий потік – це виплата заробітної плати, платежі субпідрядникам і постачальникам та інші [51, с. 125].

Павлова Л.Н. розглядає потоки капіталу, від яких залежить рівень потоків грошових засобів, а не весь грошовий потік на підприємстві          [39, с. 217].

Бочаров В.В. стверджує, що поняття «грошовий потік» є інтегральним, тобто включає в себе різні види потоків, обслуговуючих господарську діяльність підприємства. Грошовий потік показує рух всіх грошових коштів, які не враховують при розрахунку прибутку: капітальні вкладення, податки на прибуток, штрафи, боргові виплати кредиторам, позичкові та авансові кошти [10, с. 96-99].

Поддєрьогін А.М. вважає, що грошовий потік можна визначити як сукупність послідовно розподілених у часі подій, які пов’язані із відособлени та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів у зв’язку з виконанням договірних зобов’язань між економічними агентами (суб’єктами господарювання, державою, домогосподарствами, міжнародними організаціями). Грошові потоки безпосередньо пов’язані з рухом коштів на підприємстві, який відображає надходження в розпорядження суб’єкта господарювання коштів та еквівалентів і їх використання [3, с. 57].

Терещенко О.О. вважає, що термін Cash-flow потрібно перекладати як рух коштів. Вчений зосереджує увагу на операційному Cash-flow, який можна розглядати як критерій оцінки внутрішнього потенціалу фінансування підприємства. Достатній розмір операційного Cash-flow створює сприятливі передумови для залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел. Операційний Cash-flow використовується при оцінці фінансового стану підприємства і визначенні його кредитоспроможності [50, с. 181-186].

Кірейцев Г.Г. згоден з вивченням грошового потоку, що дає Т. Райс, який поділяє потокі на чисті, традиційні та операційні. Чистий грошовий потік представляє собою зміну грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Т. Райс визначає загальний грошовий потік як всі грошові надходження і виплати, пов’язані не тільки з веденням операцій по основній діяльності. Г.Г. кірейцев стверджує, що управління грошовими потоками передбачає комплексні заходи, тому що готівкові кошти, з одного боку є складовою оборотних активів, з іншого їх обсяги, шляхи надходження і вибуття залежать, в першу чергу, від зміни обсягів виробничих запасів, стану дебіторської і кредиторської заборгованості, платежів до бюджету тощо [16, с. 75].

За визначенням Л.О. Лігоненко та Г.В. Ситник грошові потоки підприємства – це система розподілених у часі надходжень та видатків грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю і супроводжують рух вартості, володіючи зовнішньою ознакою функціонування підприємства [30, с. 6].

За визначенням І.А. Бланка, грошовий потік підприємства представляє собою сукупність розподілених надходжень і виплат грошових коштів за окремими інтервалами періоду часу, що розглядається, генерованих його господарською діяльністю, рух яких пов’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності [5, с. 17].

Визначення грошового потоку в МСБО №7 «Звіт про рух грошових коштів» звучить, як надходження і вибуття грошових коштів ті їхніх еквівалентів. Визначення «грошовий потік» в П(С)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів» відсутнє, але під ним розуміють поняття «рух грошових коштів», що абсолютно ідентично визначенню «грошовий потік» в МСБО №7.

У працях багатьох авторів відсутнє чітке визначення поняття «грошовий потік» [2; 4; 7; 11; 14-15].

У процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов'язань у грошовій формі відбуваються різноманітні розрахунки та платежі. Платежі також здійснюються за розподілу й перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів створює грошовий потік.

Таким чином, грошовий потік – це виявлення сутності грошей у русі. Він охоплює процеси розподілу й обміну. На обсяг і структуру грошового потоку на підприємстві справляють вплив стадії виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов'язаних з їх придбанням. Особливе місце займає грошовий потік у процесі реалізації продукції. За товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб'єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати. Під час реалізації перевіряється відповідність між обсягом і структурою виробництва та суспільною потребою в них.

Потік грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата за товар і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний даний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, громадських організацій, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом. Отже, маса грошей, яка перебуває в обороті, завжди буде меншою за загальну кількість грошей на суму грошових фондів накопичення і зберігання. Останні постійно залучаються в активний грошовий оборот.

Грошовий потік підприємства являє собою сукупність розподілених у часі надходжень і виплат коштів, генерованих його господарською діяльністю (рисунок 1.1).

Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим грошовим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення.

 Рисунок 1.1 Формування сукупного грошового потоку підприємства

 

Готівкова форма розрахунків застосовується для обслуговування населення- виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплачує послуги і здійснює інші платежі.

Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок отримувача коштів.

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому разі гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в готівковій формі.

Підприємства торгівлі, сфери обслуговування населення, реалізуючи товари, виконуючи замовлення, надаючи послуги, отримують плату за це, як правило, готівкою. Водночас їхні розрахунки з постачальниками, фінансово-кредитними установами, цільовими фондами в основному здійснюються в безготівковій формі.

Розвиток ринкових відносин призвів до певних змін у колишній системі грошових розрахунків між підприємствами, зокрема розширив можливість застосування готівкової форми. З кінця 1998 р. згідно з постановою НБУ від 11 жовтня 1998 р. № 473 всі готівкові розрахунки між підприємствами можуть здійснюватися, як за рахунок коштів, отриманих у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень.

Отримана готівка у вигляді виручки від реалізації продукції та інших касових надходжень може бути використана підприємствами не тільки для забезпечення господарських потреб, а й на оплату праці і виплату дивідендів (доходу). Крім того, для виплат, пов'язаних з оплатою праці й виплатою дивідендів, підприємства можуть використовувати й готівку, отриману з кас банків. Водночас підприємства повинні забезпечувати систематичну і повну сплату податків, зборів і обов'язкових платежів у бюджет та державні цільові фонди згідно з чинним законодавством.

Грошовий потік на кожному підприємстві пов'язаний з такими напрямками:

- забезпечення процесу виробництва (закупівля сировини, матеріалів, комплектуючих, виплата заробітної плати);

- реалізація продукції (робіт, послуг), тобто відшкодування витрат і формування доходів;

- сплата податків, обов'язкових відрахувань і зборів;

- забезпечення спільної діяльності підприємств;

- отримання і погашення кредитів і сплата відсотків за кредит кредитним установам.

Таке групування пов'язане з різною економічною сутністю названих розрахунків, документообертом, видами й методами фінансового та банківського контролю.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб'єктів господарювання.

Одним із головних факторів нормалізації розрахунків у народному господарстві є запровадження єдиних розрахункових правил, які визначаються відповідними нормативними актами.   

Висока роль ефективного управління грошовими потоками підприємства визначається наступними основними положеннями:

1. Грошові потоки обслуговують  здійснення господарської діяльності  підприємства практично у всіх  її аспектах. Образно грошовий потік можна представити як систему „фінансового кровообігу" господарського організму підприємства. Ефективно організовані грошові потоки підприємства є найважливішим симптомом його „фінансового здоров'я", передумовою досягнення високих кінцевих результатів його господарської діяльності в цілому.

2. Ефективне управління грошовими  потоками забезпечує фінансова рівновага підприємства в процесі його стратегічного розвитку. Темпи цього розвитку, фінансова стійкість підприємства значною мірою визначаються тим, наскільки різні види потоків коштів синхронізовані між собою по обсягах і в часі. Високий рівень такої синхронізації забезпечує істотне прискорення реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства.

3. Раціональне формування грошових  потоків сприяє підвищенню ритмічності  здійснення операційного процесу  підприємства. Будь-який збій у здійсненні платежів негативно позначається на формуванні виробничих запасів сировини і матеріалів, рівні продуктивності праці, реалізації готової продукції і т.п. У той же час ефективно організовані грошові потоки підприємства, підвищуючи ритмічність здійснення операційного процесу, забезпечують ріст обсягу виробництва і реалізації його продукції.

4. Ефективне керування грошовими  потоками дозволяє скоротити  потреби підприємства в позиковому капіталі. Активно управляючи грошовими потоками, можна забезпечити більш раціональне й ощадливе використання власних фінансових ресурсів, сформованих із внутрішніх джерел, знизити залежність темпів розвитку підприємства від залучення кредитів. Особливу актуальність цей аспект управління грошовими потоками набуває для підприємств, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу, доступ яких до зовнішніх джерел фінансування досить обмежений.

5. Управління грошовими потоками  є важливим фінансовим важелем  забезпечення прискорення обороту  капіталу підприємства. Цьому сприяє  скорочення тривалості виробничого  і фінансового циклів, що досягається в процесі результативного управління грошовими потоками, а також зниження потреби в капіталі, що обслуговує господарську діяльність підприємства. Прискорюючи за рахунок ефективного управління грошовими потоками оборот капіталу, підприємство забезпечує ріст суми генерованого у часі прибутку.

6. Ефективне управління грошовими  потоками забезпечує зниження ризику неплатоспроможності підприємства. Навіть у підприємств, що успішно здійснюють господарську діяльність і генерують достатню суму прибутку, неплатоспроможність може виникати як наслідок незбалансованості різних видів грошових потоків у часі. Синхронізація надходження і виплат коштів, що досягається в процесі управління грошовими потоками підприємства, дозволяє усунути цей фактор виникнення його неплатоспроможності.

7. Активні форми управління грошовими  потоками дозволяють підприємству отримувати додатковий прибуток, генерований безпосередньо його грошовими активами. Мова йде в першу чергу про ефективне використання тимчасово вільних залишків коштів у складі оборотних активів, а також накопичуваних інвестиційних ресурсів у здійсненні фінансових інвестицій. Високий рівень синхронізації надходжень і виплат коштів по обсягу і в часі дозволяє знижувати реальну потребу підприємства в поточному і страховому залишках грошових активів, що обслуговують операційний процес, а також резерв інвестиційних ресурсів, сформований у процесі здійснення реального інвестування. Таким чином, ефективне управління грошовими потоками підприємства сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій, що є джерелом прибутку.

Поняття грошового потоку являється агрегованим, що включає в свій склад багато чисельні види цих потоків, які обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони потребують певної визначеної класифікації (рисунок 1.2). В економічній літературі наводиться класифікація грошових потоків за різними критеріями.

Деякі економісти застосовують більш ширшу класифікацію. А.М. Поддерьогін вважає об’єктивною необхідністю згрупувати грошові потоки в однорідні цілісні групи і виділити 6 класифікаційних ознак грошових потоків [3, с. 60]. В.В. Бочаров і О.М. Сорокіна застосовують 12 класифікаційних ознак грошових потоків [10, с. 100]. Особливо заслуговує на увагу класифікація, розроблена І.А. Бланком, який виділяє 19 класифікаційних ознак грошових потоків.

Рисунок 1.2 Класифікація грошових потоків підприємства

1. За масштабом обслуговування господарського процесу:

- грошовий потік по підприємству  в цілому. Це найбільш агрегований  вид грошового потоку, який акумулює  всі види грошових потоків, що  обслуговують господарський процес  підприємства в цілому;

- грошовий потік по окремих  видах господарської діяльності  підприємства. Цей вид грошового  потоку характеризує результат  диференціації сукупного грошового  потоку підприємства в розрізі  окремих видів його господарської  діяльності;

- грошовий потік по окремих структурних підрозділах підприємства. Визначає його як самостійний об’єкт управління в системі організаційно-господарської структури підприємства;

- грошовий потік по окремих  господарських операціях. Слід розглядати  як первинний об’єкт самостійного  управління.

2. По видах господарської діяльності:

- грошовий потік по операційній  діяльності. Характеризується грошовими  виплатами постачальникам сировини  та матеріалів, стороннім виконавцям  окремих видів послуг, заробітної  плати персоналу, податкові платежі. Одночасно відображає надходження грошових засобів від покупців продукції, від податкових органів в порідку здійснення перерахунку надлишково-сплачених сум і деякі інші платежі, що передбачені міжнародними стандартами обліку;

- грошовий потік по інвестиційній діяльності. Характеризує платежі і надходження грошових засобів, що пов’язані з здійсненням реального та фінансового інвестування, продажем вибуваючи основних засобів та матеріальних активів;

- грошові потоки по фінансовій  діяльності. Характеризує надходження і виплати грошових засобів, пов’язаних з залученням додаткового акціонерного та пайового капіталу, отриманням довгострокових та короткострокових кредитів та позик, сплатою в грошовій формі дивідендів та процентів по вкладах власників і деякі інші грошові потоки.

 

3. Класифікація по напрямку руху грошових засобів:

- вхідний (додатний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень грошових засобів на підприємство від усіх видів господарських операцій ("притік грошових засобів") (рисунок 1.3);

- вихідний (від’ємний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат грошових засобів підприємством в процесі здійснення всіх видів його господарських операцій ("відтік грошових засобів") (рисунок 1.4).

Рисунок 1.3 Структура вхідних грошових потоків на підприємстві

Рисунок 1.4 Структура вихідних грошових потоків на підприємстві

 

Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.

4. За методом нарахування об’єму:

- валовий грошовий потік. Характеризує  всю сукупність надходжень або витрат грошових засобів в періоді часу, що розглядається в розрізі окремих його інтервалів;

- чистий грошовий потік. Характеризує  різницю між додатнім та від’ємним  грошовими потоками (між надходженням  і витратами грошових засобів) в періоді часу, що розглядається в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік являється найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, що здебільшого визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості.

Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремих структурних його підрозділах (центрах відповідальності), різних видах господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:

 

                                                ЧГП = ПГП - НГП ,                                            (1.1)

 
де ЧГП - сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу; 
       ПГП - сума позитивного грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

      НГП - сума негативного грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного потоків, сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів (рисунок 1.5).

5. За рівнем достатності об’єму:

- надлишковий грошовий потік. Характеризує  потік, при якому надходження  грошових засобів суттєво перевищують  реальну потребу підприємства  в цілеспрямованому їх витрачанні;

-    оптимальний грошовий  потік;

-    дефіцитних грошовий потік, характеризує потік, при якому надходження грошових засобів суттєво нижчі реальних потреб підприємства в цілеспрямованому їх витрачанні. Навіть при додатному значенні суми чистого грошового потоку, він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планової потреби в витрачанні грошових засобів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Від’ємне значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

Рисунок 1.5 Характеристика додатніх та від’ємних грошових

потоків підприємства

 

6. За методом вартісної оцінки в часі:

- теперішній грошовий потік. Характеризує грошовий потік як єдину складову його величину, приведену по вартості до поточного моменту часу;

- майбутній грошовий потік. Характеризує потік як єдину співставиму його величину, що приведена по вартості до конкретного майбутнього моменту часу.

Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

Розглянуті види грошового потоку підприємства відображають зміст концепції оцінки вартості грошей у часі стосовно господарських операцій підприємства.

7. За неперервністю формування в розгляданому періоді:

- регулярний грошовий потік, характеризує  надходження і витрачання грошових  засобів за окремими господарськими  операціями (грошовими потоками  одного виду), які в розгляданому  періоді часу здійснюються постійно  по окремих інтервалах цього  періоду. Потоки, пов’язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах, грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

- дискретний грошовий потік, характеризує  надходження або витрачання грошових засобів, пов’язаних з здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розгляданому періоді часу.

Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі усі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю часових інтервалів формування:

- регулярний грошовий потік  з рівномірними часовими інтервалами  в рамках розгляданого періоду;

- регулярний грошовий потік  з нерівномірними часовими інтервалами  в рамках розгляданого періоду. Наприклад, графік лізингових платежів за майном, що орендується, з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування різних видів грошових потоків на підприємстві.

Взявши до уваги класифікацію, запропоновану авторами [1; 8], до вищесказаного можна додати наступні класифікаційні ознаки грошових потоків:

9. За варіативністю спрямування руху грошових коштів:

- стандартний грошовий потік;

- нестандартний грошовий потік.

10. За характером грошового потоку стосовно підприємства:

- внутрішній грошовий потік;

- зовнішній грошовий потік.

11. За рівнем збалансованості об’єму грошового потоку:

- збалансований грошовий потік;

- незбалансований грошовий потік.

12. За періодом часу:

- короткостроковий грошовий потік;

- довгостроковий грошовий потік.

13. За формою використання грошових коштів:

- готівковий грошовий потік;

- безготівковий грошовий потік.

14. За видом використання валюти:

- грошовий потік у національній  валюті;

- грошовий потік в іноземній валюті.

15. За рівнем передбачення:

- повністю передбачуваний грошовий  потік;

- недостатньо передбачуваний грошовий  потік;

- непередбачуваний грошовий потік.

16. За можливістю регулювання в процесі управління:

- грошовий потік, що регулюється;

- грошовий потік. Що не піддається  регулюванню.

17. За можливістю забезпечення платоспроможності:

- ліквідний грошовий потік;

- неліквідний грошовий потік.

18. За законністю здійснення:

- легальний грошовий потік;

- тіньовий грошовий потік.

19. По черговості виплат:

- грошовий потік першого порядку;

- грошовий потік другого порядку.

20. За процесом діяльності:

- грошовий потік процесу постачання;

- грошовий потік процесу виробництва;

- грошовий потік процесу реалізації;

- грошовий потік процесу маркетингу.

21. По значущості у формуванні кінцевих результатів господарської діяльності:

- пріоритетний грошовий потік;

- другорядний грошовий потік.

З бухгалтерської точки зору грошові кошти підприємства є сукупністю залишків грошей, які обліковуються на окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансі підприємства. Виділяють:

1. Залежно від рахунку:

- грошові кошти в касі;

- грошові кошти на поточних рахунках;