Зміст 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових  знань з проблеми забезпечення оптимальних  умов існування людини у природному і техногенному середовищах.

     Доцільність вивчення зазначеної дисципліни пов'язана  з невпинним підвищенням негативного  впливу господарської діяльності на середовище, яке оточує людину, —  не лише природне, а й виробниче  та побутове. Зниження якості довкілля, виробництво нових, не відомих раніше речовин, генетична модифікація сільськогосподарських рослин, застарілість виробничого обладнання і технологічних процесів, використання в побуті великої кількості хімічних препаратів і різних механізмів потребують знання факторів, що впливають на стан людини, і найнеобхідніших методів і способів можливого зменшення негативного впливу цих факторів. Безпека життєдіяльності є комплексною дисципліною, що базується на знаннях з багатьох дисциплін — основ екології, психології та фізіології праці, хімії, фізики, соціології, демографії і потребує дотримання здорового способу життя.

     Головною  метою даного дослідження являється  дослідження участі України в  міжнародному співробітництві у  сфері безпеки життєдіяльності

Участь  України в міжнародному співробітництві у сфері безпеки життєдіяльності

1. Складові системи безпеки життєдіяльності

     Охорона навколишнього природного середовища. Призначення цієї основної складової  системи БЖД полягає у підтримуванні  прийнятного для існування життя  на Землі стану довкілля, збереженні природних ресурсів, обмеженні шкідливих викидів і скидів, сприянні гармонійному розвитку суспільства і природи, її завдання — формувати засади стійкого розвитку. В Україні реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища в діючій структурі органів виконавчої влади покладена насамперед на Міністерство екології та природних ресурсів України. Значну роль у цій сфері відіграє також Міністерство аграрної політики України, комітети лісового та водного господарств.

     Охорона здоров'я населення. В Україні  головним органом у цій сфері  є Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) України і його структурні та функціональні підрозділи в регіонах.

     Санітарно-епідеміологічна  безпека. Основна мета полягає в  забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, запобіганні епідеміям інфекційних захворювань. Контроль за використанням небезпечних речовин і матеріалів на виробництві, за якістю та безпекою харчових продуктів, лікарських засобів тощо здійснюють органи санітарно-епідеміологічного нагляду. В Україні санітарно-епідеміологічна служба підпорядкована МОЗ України.

     Пожежна безпека. В Україні питання пожежної безпеки в усіх сферах життєдіяльності  суспільства перебувають у компетенції  Головного управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, його регіональних структур.

     Транспортна безпека. В Україні безпека на дорогах та автошляхах, а також  безпека перевезень пасажирів і  вантажів є прерогативою Державної  автомобільної інспекції України. Безпека на залізничному, повітряному та водному транспорті перебуває у компетенції відповідних відомчих органів.

     Біологічна  безпека. Призначення біологічної  безпеки — охорона довкілля, а  також здоров'я і життя людей  від небезпечних грибів, мікроорганізмів, вірусів, наслідків генетично-інженерної діяльності, генетичне модифікованих організмів рослин, тварин та продуктів, що містять їх складові. В Україні органами управління в цій сфері є Міністерство екології і природних ресурсів України та МОЗ України.

     Радіаційна  безпека. Основна мета полягає в охороні життя і здоров'я населення, його майна, навколишнього середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання. В Україні регулюючі функції в цій сфері виконує Міністерство екології і природних ресурсів України, МОЗ України та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека набуває особливого значення в умовах розвитку атомної енергетики та промисловості. Актуальність радіаційної безпеки в Україні зумовлюється також наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС.

     Охорона праці. Загалом це система заходів  і засобів техніки безпеки  на виробництві, яка охоплює зазначені  щойно підсистеми. В Україні нагляд за станом охорони праці на підприємствах, в організаціях і установах здійснюють спеціальні центральні і територіальні структури Міністерства праці та соціальної політики України, МОЗ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерства внутрішніх справ України та ін.

     Основна відповідальність за безпеку життєдіяльності  людей на виробництві (підприємстві, в установі, організації, фірмі) покладена  на роботодавця, який має створити безпечні у мови праці для своїх працівників.

2. Міжнародне співробітництво України у сфері безпеки життєдіяльності

     Багатостороннє  співробітництво з міжнародними організаціями та європейська інтеграція

     За  зазначеним напрямком співробітництво складалося, в основному, з участі представників МНС у навчальних заходах, які проводяться міжнародними організаціями з метою перепідготовки або підвищення професійного рівня спеціалістів у галузі рятувальних робіт та цивільного захисту (Центральноєвропейська ініціатива - ЦЄІ, Організація із заборони хімічної зброї - ОЗХЗ, ООН, Міжнародна організація цивільної оборони - МОЦО, Організація безпеки та співробітництва в Європі - ОБСЄ), а також участі підрозділів та представників МНС у підготовці та проведенні навчань з відпрацювання спільних дій спеціальних служб країн-учасниць при надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру (СНД, ЦЄІ, ОЗХЗ, ГУАМ, Організація Чорноморського економічного співробітництва - ОЧЕС).

     Аварійно-рятувальні підрозділи МНС брали участь у ряді міжнародних навчань -"Кошице 2008", "Європолекс 2008", "Joint Assistance 2008", де здобули високу оцінку як з боку організаторів, так і зарубіжних учасників.

     Співробітництво за євроатлантичним напрямком євроатлантичної інтеграції протягом 2008 року здійснювалось відповідно до Індивідуальної програми партнерства, в рамках Програми "Партнерство заради миру", згідно з Робочим планом імплементації Хартії Україна-НАТО, в рамках Меморандуму про взаєморозуміння у галузі планування при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру та готовності до катастроф між МНС України, а також щорічного Цільового Плану Україна-НАТО.

     У 2008 році були проведені такі основні  заходи:

     Відповідно  до Індивідуальної програми партнерства  України з НАТО в сфері надзвичайного цивільного планування, протягом 2008 року МНС України взяло участь у 6 засіданнях комітетів НАТО з питань надзвичайного цивільного планування, 8 навчальних курсах країн-членів НАТО, 4 семінарах з надзвичайного цивільного планування, 3 військово-цивільних навчаннях НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

     Серед навчань варто виділити широкомасштабні  багатонаціональні навчання "Joint Assistance 2008" (9 - 13 жовтня, Яворівський  полігон), проведенню якого передував  досить тривалий планувальний період. Зазначений захід був організований Урядом України спільно з Організацією із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та Євроатлантичним координаційним центром НАТО з питань реагування на катастрофи (НАТО/ЄКЦРК). Навчання проводилось відповідно до статті X Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ) і мало на меті відпрацювання та вдосконалення практичних механізмів міжнародної взаємодії та надання багатосторонньої допомоги державі-учасниці КХЗ, яка, за сценарієм навчання, стала об'єктом терористичного нападу із застосуванням хімічної зброї. У зазначеному навчанні підрозділи МНС України спільно із командами рятувальників із різних країн світу відпрацьовували дії з проведення пошуково-рятувальних заходів із надання допомоги населенню, яке, за сценарієм, постраждало внаслідок дії хімічних речовин, ліквідації наслідків аварії на хімічному підприємстві тощо.

     Також у рамках Індивідуальної програми партнерства  між Україною та НАТО за ініціативою  МНС було організовано та проведено  спільний навчальний семінар з питань взаємодії підрозділів та систем зв'язку під час гасіння великих пожеж, ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та терористичних актів. Захід проводився 15-16 вересня у м. Судак. Основною темою обговорення на семінарі була розробка і впровадження в експлуатацію на території України Служби 112 та обмін досвідом зпитань організації зазначеної служби екстреного виклику. Зокрема, обговорювались питання утримання та фінансування зазначеної служби, на базі яких міністерств чи відомств створювати службу 112; порядок прийому, обробки та направлення відповідних служб для реагування на надзвичайну ситуацію; організація зв'язку та передачі даних з місць ліквідації надзвичайних ситуацій; технічне забезпечення тощо.

     Досвід  та рекомендації інших країн, що прозвучали на семінарі планується використовувати під час впровадження та реалізації пілотного проекту Служби екстреної допомоги населенню за номером "112", який стартував 22 грудня в м. Харкові.

     Однією  із важливих складових співробітництва з НАТО є освіта та професійна підготовка. З початку року представники МНС мали змогу пройти навчання на курсах з надзвичайного цивільного планування та військово-цивільного співробітництва, з проведення операцій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги, а також курсах з мовної підготовки. Це, зокрема:

     • навчально-тренувальний курс для гірськолижників-рятівників (м. Андермат, Швейцарія, 17 січня - 4 лютого);

     • навчальний курс НАТО з надзвичайного цивільного планування та цивільно-військового співробітництва (школа НАТО, м. Оберамергау, Німеччина, 7-12 березня);

     • курс "Командування, контроль та координація проведення міжнародних рятувальних операцій" (Естонія, 23 травня - 3 червня);

     • навчальний курс НАТО з проведення міжнародних операцій з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (м. Сандр, Швеція, 12-23 вересня);

     • курс із вивчення англійської мови (середній рівень) (Словенія, 4 квітня -24 червня);

     • курс з питань управління інформацією та взаємодії з засобами масової інформації під час проведення операцій з реагування на надзвичайні ситуації (м. Сандо, Швеція, 9-16 грудня);

     • навчальний курс М5-32 щодо ознайомлення із організаційною структурою, політикою, завданнями НАТО (м. Оберамергау, Німеччина, 10-14 січня);

     • навчальний курс вивчення військової термінології НАТО (м. Баку, Азербайджан, 9 - 20 òðàâíÿ).

     Відповідно  до Програми двостороннього військового  співробітництва між України  та США 21-25 червня (м. Одеса) було проведено  міжнародне навчання з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій "Раф енд Реді 2008". Навчання було командно-штабним, під час якого відпрацьовувались організація міжвідомчої взаємодії державних і місцевих органів виконавчої влади на випадок ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, взаємодія місцевих цивільних і військових рятувальників, міжвідомча взаємодія й координація заходів, також було розроблено контрольний перелік порядку дій, що застосовуватиметься під час проведення уже широкомасштабного навчання у вересні 2009 року, а також у разі виникнення терористичної загрози або загрози природного характеру на одному із нафтогазопроводів, що транспортують природний газ і нафту з сусідніх країн по Чорному морю та до країн Західної Європи.

     На  виконання Меморандуму про взаєморозуміння  щодо планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру та готовності до катастроф між Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та Організацією Північноатлантичного договору 21 - 22 березня відбулось 8 засідання Спільної Групи Україна-НАТО з надзвичайного цивільного планування за участю заступника Генерального секретаряНАТО з питань операцій А. Коберацького.

     У рамках виконання Цільового плану  Україна-НА ТО у сфері компетенції  МНС у 2008 році було передбачено ряд  заходів (питання щодо Державної  програми перетворення військ Цивільної оборони, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2008 року; проведення оборонного огляду відповідно до євроатлантичних стандартів; участі Міністерства у заходах Програми "Партнерство заради миру" відповідно до Індивідуальної програми партнерства України

     3 НАТО; планування разом з комітетами та управліннями НАТО заходів щодо вдосконалення взаємосумісності під час надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру; реалізація Комплексної програми розвитку системи зв'язку, оповіщення та інформатизації МНС України на період 2007 - 2010 роки) тощо.

     Двостороннє співробітництво

     У рамках організації та координації  двостороннього міжнародного співробітництва

     4 березня МНС України доставило до Ірану понад 40 тонн гуманітарного вантажу. Згідно з розпорядженням Президента України населенню, яке постраждало внаслідок руйнівного землетрусу, було передано намети, ковдри, електрогенератори, інші предмети першої необхідності.

     Протягом  жовтня 2008 року було направлено до Ісламської Республіки Пакистан три літаки з  гуманітарною допомогою, а також  мобільний госпіталь чисельністю 78 осіб для надання медичної допомоги населенню, що постраждало внаслідок землетрусу 8 жовтня 2008 року.

     З метою створення договірної і  правової бази в рамках двостороннього співробітництва щодо попередження та реагування на надзвичайні ситуації транскордонного характеру:

     26 травня у приміщенні Кабінету  Міністрів України відбулась зустріч Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з Міністром енергетики США, під час якої була підписана Виконавча домовленість між МНС України і Міністерством енергетики США про співробітництво у галузі покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні.

3. Тенденції виникнення  надзвичайних ситуацій  природного та  техногенного характеру  у 2008 році

     Аналіз  надзвичайних ситуацій природного характеру, що мали місце на території України у 1997-2007 роках, показав, що їх кількість, починаючи з 2000 року, мала чітку тенденцію до зменшення, проте загальна кількість надзвичайних ситуацій у 2005-2007 роках збільшилася і перевищила показники 2004 року (як року, коли відмічено найменшу кількість НС природного характеру за весь період спостережень) на 29 %, 37% та 52% відповідно. При цьому збільшення кількості НС у 2005-2006 роках відбулося, головним чином, за рахунок НС геологічного характеру, а у 2007 році - за рахунок великої кількості пожеж в природних екосистемах, які охопили південні, східні та південно-східні регіони країни, та збільшенням кількості НС метеорологічного характеру.

     Рис. 1. Залежність між кількістю НС природного характеру та збитками внаслідок цих подій

     Разом з тим, величина матеріальних збитків  в Україні внаслідок надзвичайних ситуацій не має чіткої кореляції  з кількістю надзвичайних ситуацій. Так, зменшення кількості надзвичайних ситуацій, яке спостерігається з 2000 року, не призвело до зменшення втрат від цих подій, а навпаки, відмічалося суттєве їх збільшення в окремі роки.

     За  статистичними даними останніх 11 років, більшість НС природного характеру  припадає на II та III квартали. У 2007 році також підтвердилася ця закономірність. А більшість НС припадає на медико-біологічні, метеорологічні (які нерідко мають міжобласне поширення) та геологічні надзвичайні ситуації.

     Тенденції виникнення НС гідрометеорологічного  характеру

     В Україні щорічно погодні умови, поряд з іншими гідрометеорологічними чинниками, стають причиною надзвичайних ситуацій державного та регіонального рівнів із значними матеріальними збитками (65-80% загальної суми збитків).

     У розподілі небезпечних та стихійних  метеорологічних явищ за видами (за 1981 - 2007 роки) найбільшу кількість випадків мають: сильний дощ (38%) та сильний вітер (19%), заморозки та сильні хуртовини (по 7% відповідно). Надзвичайно висока пожежна небезпека та сильний сніг - по 5%, град, різки зміни погоди, зниження температури повітря - по 4 %, ожеледь та туман - по 2%, смерчі, замети, пилові бурі, складні водні відкладення та налипання мокрого снігу - по 1% відповідно від загальної суми явищ.

     За  даними Українського Гідрометеоцентру за період 1981-2007 років найчастіше стихійні метеорологічні явища відмічаються в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Чернівецькій областях - у західному регіоні України, Кіровоградській - центральному, Харківській -східному, Одеській області та в АР Крим - у південному регіоні України. Найменша кількість стихійних гідрометеорологічних явищ - у Житомирській, Полтавській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях.

     Глобальне потепління клімату, яке проявляється в змінах кліматичних умов, є однією з причин ускладнення їх прогнозованості, можливого зменшення періоду завчасного передбачення стихійних явищ, а тому може негативно позначитись на оперативності оповіщення про них та можливості прогнозування їх наслідків. Тому господарський комплекс країни та населення постійно повинні бути готовими до погодних аномалій та явищ, пов'язаних з ними. Для цього потрібен аналіз надзвичайних ситуацій у багаторічному розрізі в кожному конкретному регіоні та постійний моніторинг поточних гідрометеорологічних умов.

     Тенденції виникнення НС геологічного характеру

     Протягом  2005-2007 років динаміка розвитку небезпечних геологічних процесів була прогресуючою, при цьому активність процесів підтоплення (і за кількістю, і за масштабами територіального охоплення та негативних наслідків) відмічалася у 2005-2006 роках), зсувного процесу -у 2006.

     Найскладніші  умови активізації геологічних  процесів залишаються у Карпатському, Закарпатському та в регіоні гірського  Криму, де найсильніше відчувається дія природних факторів, та в Передкарпатському, Донецькому і Криворізькому гірничовидобувних регіонах, які мають найвищі техногенні навантаження, що посилюють дію природних факторів.

     З урахуванням вищезазначеного у 2008 році слід очікувати:

     • активізації зсувів у Карпатському регіоні, на Південному березі Криму, морському  узбережжі Одеської області, правобережжі Дніпра та його правих притоках;• регіонального приросту кількості проявлень зсувних і карстових процесів у межах промислово-міських агломерацій і гірничопромислових агломерацій, прибережно-морських територій;

     • подальшої активізації карстового процесу у районах розробки сольових корисних копалин (в межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Донецької областей), родовищ сірки (в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей) та у районі розробки флюсодоломітової сировини в Західному Донбасі;

     збільшення  активності зсувних процесів у районах  схилової забудови (мм. Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Київ, Полтава, Лубни  тощо);

     • посилення процесів підтоплення в областях, де вони набули регіонального характеру, насамперед, у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській областях та в межах промислово-міських агломерацій.

     Тенденції виникнення НС медико-біологічного характеру

     За  статистикою 1997-2007 років, серед надзвичайних ситуацій природного характеру максимальна кількість та найбільші людські втрати припадають на ситуації медико-біологічного характеру. Аналіз екологічного стану довкілля країни, епідемічної та санітарно-гігієнічної ситуації в країні свідчить, що негативна тенденція прояву НС медико-біологічного характеру, насамперед, інфекційної захворюваності та отруєння населення, зберігатиметься й у 2008 році, і залежатиме, в першу чергу, через:

     • забруднення джерел як централізованого, так і децентралізованого водопостачання (особливо, господарсько-фекальними стоками);

     • погіршення стану водопровідних і каналізаційних мереж;

     • невідповідність якості питної води нормативним вимогам;

     • низький рівень благоустрою населених місць;

     • низький рівень добробуту та санітарно-просвітницької культури населення;

     • порушення технології виготовлення, термінів зберігання та реалізації харчової продукції;

     • споживання населенням недоброякісних харчових продуктів придбаних, як правило, в місцях стихійної торгівлі;

     • ступінь забруднення довкілля збудниками інфекційних хвороб;

     • відсутність вітчизняних препаратів для діагностики ряду гострих кишкових інфекцій (особливо екзотичних, які можуть бути завезені). Ймовірність виникнення НС медико-біологічного

     характеру досить висока у будь-якому регіоні України, але, за статистичними даними, найбільший

     ризик виникнення НС медико-біологічного характеру  у Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Кіровоградській, Вінницькій, Запорізькій, Львівській, Миколаївській областях.

     Враховуючи  особливості прогнозування НС природного характеру (у тому числі невелику завчасність), а також відмічену тенденцію щодо змін їх загальної кількості у 2001 -2007 роках, можна припустити, що у 2008 році кількість надзвичайних ситуацій природного характеру відмічатимуться на рівні 130-150 на рік і відповідатиме показникам 2006-2007 ðîê³â.

     За  ризиком збитку від НС природного характеру найбільш уразливими у 2008 році можуть бути Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька, Хмельницька, Одеська, Миколаївська області та АР Крим. 

     Рис. 2. Ризики збитків від надзвичайних ситуацій природного характеру та вірогідність їх виникнення по регіонах України у 2008 році 

     Макропрогноз  виникнення НС техногенного характеру  у 2008 році

     На  підставі даних попередніх років  щодо кількості НС техногенного характеру, що сталися на території України, аналізу їх розподілу за видами, причинами виникнення, з урахуванням очікуваних природних факторів та гідрометеорологічних явищ, значного фізичного та морального зносу основних фондів на більшості підприємств, наявності в регіонах потенційно небезпечних об'єктів, інших економічних та соціальних показників розвитку можна припустити, що у 2008 році загальна річна кількість НС техногенного характеру становитиме від 165 (оптимістичний сценарій) до 232 (песимістичний сценарій) випадків. 

     Рис. 3. Прогноз кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Україні у 2008 році 

     За  видами надзвичайних ситуацій техногенного характеру у 2008 році найбільші ризики припадають на пожежі та вибухи, катастрофи на транспорті, аварії на системах життєзабезпечення та пов'язані з раптовим руйнуванням будівель і споруд.

     У І та IV кварталах суттєво вплинути на кількість НС можуть гідрометеорологічні  явища. Збільшуються ризики виникнення аварій на системах життєзабезпечення та електроенергетичних системах, НС на транспорті, а також пов'язаних із пожежами, зокрема у житловому секторі.

     Значна  кількість пожеж та вибухів щороку реєструється у Донецькій і Луганській областях, ризик виникнення яких є  і залишається дуже високим, особливо на шахтах. Висока ймовірність виникнення пожеж та вибухів у житловому секторі та на виробництві зберігаються у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Київській, Львівській, Одеській, Харківській і Херсонській областях.

     До  регіонів з високим ризиком виникнення катастроф на транспорті відносяться: Автономна Республіка Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Київська, Луганська, Львівська, Одеська, Полтавська, Харківська та Черкаська області.

     Протягом  минулих років залишалася значною кількість НС на системах життєзабезпечення, отже, зберігається високий ризик їх виникнення і у 2008 році, зокрема, у Вінницькій, Дніпропетровській, Кіровоградській, Львівській, Одеській і Херсонській областях.

     Висока  ймовірність виникнення НС, пов'язаних із викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних речовин на промислових об'єктах, із наявністю у навколишньому середовищі шкідливих

     (забруднювальних)  речовин понад гранично допустимі  концентрації у Вінницькій, Дніпропетровській,  Луганській, Харківській і Чернігівській областях.

     Найбільш  вразливими щодо НС на електроенергетичних  системах регіонального рівня можуть бути Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька і Чернівецька області.

     Зберігаються  ризики виникнення надзвичайних подій (інцидентів) на українських АЕС.