Участь України в міжнародній торгівлі інжиніринговими та консалтинговими послугами

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ

 

Кафедра міжнародних економічних  відносин

 

Реферат на тему:

Участь України в міжнародній  торгівлі інжиніринговими та консалтинговими  послугами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота:

Перевірив:

 

 

 

 

 

Одеса 2011

План

 

Розділ 1 Інжинірингові послуги

 

    1. Сутність інжинірингових послуг
    2. Кон’юнктура міжнародного ринку інжинірингових послуг

1.3 Україна на світовому ринку інжинірингових послуг

 

Розділ 2. Консалтингові послуги

2.1 Сутність консалтингу

2.2 Міжнародний ринок консалтингових  послуг

2.3 Українських ринок консалтингових  послуг та міжнародна торгівля ними

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Даний реферат присвячений  питанню участі України с міжнародній  торгівлі інжиніринговими та консалтинговими послугами. Його метою є визначення ролі таких послуг в економіці України, зрозуміти,чи є Україна експортером або імпортером таких послуг на світовому ринку, дослідити тенденції та перешкоди  участі України у міжнародній торгівлі цими послугами. Окремою задачею цього реферату є визначитися із сутністю інжинірингових та консалтингових послуг,що зумовлено актуальним питтаням відновлення оподаткування ПДВ  з 01.07.2011 р. операцій з надання резиденту послуг, визначених пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПКУ,у тому числі при імпорті даних послуг (коли платником ПДВ є отримувач послуг).[1]При написанні реферату використовувались методи статистики та досілідження вторинних джерел інформації,головним чином статистичних видань  Держкомстату,ЄБРР та СОТ. Актуальність даного питання визначив аналітичний журнал “Україна: події,  факти, коментарі”, зокрема його додатку “Криза в  суспільних відносинах“ при розробці довгострокової  стратегії розвитку нашої держави поряд із ефективним використанням природних ресурсів та геополітичного розташування, має бути  врахований потужний інтелектуальний ресурс,що може бути задіяний при експорті інжинірингових та консалтингових послуг,як динамічної і преспективної області світового господарства.За офіційними статичними  даними за 2005-2009 рр. одну п’яту частину  зовнішньоекономічного балансу України складають  операції з експорту та імпорту послуг. При цьому, обсяг  операцій з експорту послуг в двічі перевищують обсяг  операцій з імпорту послуг.[2]Отож важливо визначися із перспективною струткурою експорту послуг.Крім того,для українських підприємств питання ефективного ринку інжинірингових послуг є актуальним через те, що вітчизняні підприємства вимагають впровадження нових інформаційних технологій для реконструкції управління і проведення виробничої діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. Інжинірингові  послуги

 

1.1 Сутність інжинірингових послуг

 

Інжиніринг — сфера  діяльності, що включає розробку питань створення об'єктів промисловості, інфраструктури тощо у формі надання  на комерційній основі різних інженерно-консультаційних  послуг з використання науково-технічних, технологічних та управлінських  розробок.

ГАТС виділяє два типи послуг, що включають в себе інжиніринг: 1) будівельні та пов'язані з ними інжинірингові послуги; 2) проектні та інжинірингові послуги.

Класифікація видів послуг, що входять в перший тип, наступна: 
- Загальні будівельні роботи для зведення будівель (CPC 512) 
- Загальні будівельні роботи для цивільного інжинірингу (CPC 513) 
- Роботи по збірці і установці (CPC 514, 516) 
- Завершальне будівництво та оздоблювальні роботи (CPC 517) 
- Інші (CPC 511, 515, 518) 
Другий тип, проектні та інжинірингові послуги: 
- Проектні послуги (СРС 8671) 
Сюди входять всі види проектних послуг крім тих, які класифіковані нижче як промислове планування та ландшафтна архітектура, а саме: а) рекомендаційні та передпроектні послуги (86711), б) проектний дизайн (86712), в) послуги з управління контрактом (86713), г) спільні послуги з управління контрактом та проектний дизайн і д) інші проектні послуги (86719) 
- Інжинірингові послуги (СРС 8672) 
- Інтегровані інжинірингові послуги (СРС 8673) 
До цієї групи відносяться послуги з проектування об'єктів, призначених для негайної експлуатації

- Промислове планування  та ландшафтна архітектура (СРС  8674) 
У той же час фахівці ГАТС допускають, що деякі країни можуть враховувати будівельні та проектні інжинірингові послуги разом (наприклад, Венесуела), інші додають примітки, щоб визначити рамки будівельних і пов'язаних з ними інжинірингових послуг (Гонк Конг, Китай).Тому розглянемо визначення України.

Відповідно пп.14.1.85 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України  від 02.12.2010р. № 2755-VI, «інжиніринг - це надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об'єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов'язаних із такими послугами (роботами)».

 

Визначення «інжиніринг» наявне в Наказі Державного комітету статистики «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005» від 25.12.2005р. № 375 (далі - Наказ № 375), діяльність у сфері інжинірингу включає в себе:

  • консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування;
  • архітектурно-проектні роботи: проектування будівель та споруд, включаючи виготовлення робочих креслень, нагляд за будівництвом (діяльність генеральних підрядників: замовлення проекту, розроблення проектно-кошторисної документації, укладання договорів на будівельні роботи, контроль виконання, здавання об'єктів «під ключ»), планування міст, включаючи ландшафтне проектування садів, парків, спортивних споруд тощо;
  • проектування виробничих будівель та споруд;
  • проектування, управління проектами, інженерно-технічну діяльність: проектування інженерних споруд, включаючи гідротехнічні споруди, проектування руху транспортних потоків, розроблення та реалізацію проектів у галузі електротехніки, електроніки, гірництва, хімічної технології, машинобудування, промислового будівництва та системотехніки, техніки безпеки тощо;
  • розроблення проектів у галузі кондиціонування повітря, холодильної техніки, санітарної техніки та систем контролю за забрудненням навколишнього середовища, будівельної акустики тощо;
  • діяльність технічних консультантів;
  • інші послуги в галузі проектно-конструкторських робіт».

 

При чому згідно з визначеннями,наданими цим Наказом, треба відрізняти інжиніринг від будівельних послуг ,а також НДДКР (послуги, пов’язані з дослідженнями та розробками в галузях природничих і технічних наук, суспільних та гуманітарних наук)

 

Отже, інжиніринг — це опосередкована форма передачі технологій, оскільки надаються послуги з використання тех-нологічних та інших науково-технічних розробок. Сторонами контракту при купівлі-продажу інжинірингових послуг висту-пають замовник і виконавець.

Надання послуг типу міжнародний інжиніринг здійснюється як спеціалізовани-ми фірмами, так і промисловими, будівельними та іншими компаніями.

 

Інжиніринг, як особлива форма  виробничої діяльності, має специфічні особливості, які полягають у  наступному:

■ інжинірингові послуги  мають виробничий характер внаслідок  того, що вони спрямовані на створення  об’єктів (як виробничих, так і невиробничих), поліпшення їх використан-ня, збільшення обсягів реалізації продукції тощо;

■ послуги типу “інжиніринг” мають комерційний харак-тер, тобто  стають об’єктом купівлі-продажу з усіма особливос-тями та характерними рисами цього процесу;

■ інжинірингові послуги  втілюються не в матеріальній формі  продукту, а в певному корисному  ефекті, який може ма-ти матеріальний носій (документи, креслення, розрахунки то-що), а може і не мати матеріального  носія (управління проце-сом будівництва, навчання спеціалістів тощо);

■ інжинірингові послуги  можуть відтворюватися, тобто тиражуватися на відміну від ліцензій і ноу-хау (на ринку інжинірингових послуг діють  сотні операторів, що пропону-ють  аналогічні послуги, а ціна на них визначається суспільно необхідними витратами часу на їх надання).

Внаслідок своєї універсальності інжиніринг застосовується при реалізації проектів найрізноманітнішого характеру: науково-дослідних, проектно-будівельних, виробничих, збутових тощо. Однак найбільшого поширення послуги типу “інжиніринг” набули в проектах капітального будівництва, де основною метою є оптимізація інвестицій.

Сукупність інжинірингових послуг можна поділити на дві групи:

послуги, пов’язані з  підготовкою виробничого процесу (передпроектні, проектні, післяпроектні та спеціальні); послуги по забезпеченню нормального ходу процесу виробництва і реалізації продукції. В цю групу входять роботи, пов’язані з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством і реалізації його продукції

 

Передпроектні послуги включають  підготовку техніко-економічних обгрунтувань: проведення комплексних досліджень ринку, топографічних зйомок, дослідження грунтів: розробку планів забудівлі регіонів і планів розвитку (створення) інфраструктури, а також консультації та нагляд за проведенням зазначених робіт. Сутністю проектного інжинірингу є підготовка генерального плану, супутніх схем, рекомендацій та обгрунтувань; попередня оцінка вартості про-екту, калькуляція витрат на його створення та експлуатацію; розробка зведеного архітектурного плану, робочих креслень,

технічних специфікацій, а  також нагляд і консультації з  прове-дення цих робіт. Післяпроектні інжинірингові послуги включа-ють підготовку контрактної документації; організацію торгів (тендерів), оцінку пропозицій, визначення переможця; нагляд за проведенням робіт, управління будівництва, проведення випробувань після здачі об’єкта в експлуатацію, складання за-ключного акта на об’єкт, підготовку інженерно-технічного персоналу. Спеціальні послуги можуть надаватися інжинірин-говою фірмою в разі виникнення специфічних проблем ство-рення об’єкта, таких як необхідність утилізації відходів, забез-печення екологічної безпеки функціонування, врахування ви-мог місцевого законодавства тощо.

До другої групи інжинірингових послуг належать роботи, пов’язані  з оптимізацією процесів експлуатації, уп-равління підприємством та реалізацією його продукції, в тому числі послуги з огляду та випробування обладнання, ма-теріально-технічного постачання, підбору та підготовки кадрів, а також консультації з оцінки доходів і витрат та реко-мендації з їх оптимізації, рекомендації щодо фінансової політики, маркетингові дослідження, послуги з впровадження інформаційних систем тощо. Значна частина робіт цієї групи в останні десятиріччя відокремилась в специфічну сферу діяльності — консалтинг. Причому консалтингові послуги надаються не тільки об’єктам, що створюються, а й функціонуючим підприємствам, фірмам.

 

На практиці надання інжинірингових послуг часто поєднується з продажем “ноу-хау”. В даному випадку “ноу-хау” носить прихований характер і не виділяється  в самостійну угоду. Це веде до змішування понять “інжинірингові послуги” і  “обмін технологією”. Насправді, інжинірингові послуги — це спосіб передачі нових технологічних та інших знань, але самі послуги являють собою товар, що відрізняється від технології. У цьому полягає його відмінність від ліцензійної торгівлі, де об'єктом купівлі-продажу є сама технологія в широкому розумінні.

 

Сьогодні на світовому ринку інжинірингових послуг з’явився новий вид послуг — послуги реінжинірингу, які надають іноземні інжинірингові фірми. Реінжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги по перебудові систем організації та управління виробничо-торговими й інвестиційни-ми процесами господарського об’єкта з метою підвищення йо-го конкурентноздатності і фінансової стійкості. Реінжиніринг може бути двох видів:

1. Кризовий реінжиніринг;

2. Реінжиніринг розвитку .

 

Особливості міжнародних  договорів про надання інжинірингових послуг

Інженерно-консультативні послуги  зазвичай оформляються контрактом про  надання інженерно-консультативних  послуг чи договором про командирування спеціаліста для виконання певного  виду робіт. Інженерно-будівельні послуги  зазвичай надаються на основі договору підряду чи контракту про технічне сприяння в будівництві. Якщо будівництво здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг може бути оформленим трьома способами:

■ врахування переліку цих  послуг в контракті купівлі-продажу обладнання;

■ укладання спеціальної угоди про експортні поставки і монтаж обладнання;

■ укладення угоди про  надання технічних послуг як додатку  до контракту купівлі-продажу обладнання.

Необхідно зазначити, що договор  на консультативний інжиніринг має  наступні особливості:

1. Договор може торкатися  цілого комплексу або конкретно  визначеної послуги, що повинно  бути чітко сформульовано в договорі або в додатку до нього;

2. При визначенні сторін  договору, треба мати на увазі,  що в здійсненні проекту можуть  приймати участь багато юридичних  осіб, враховуючи фірми, фінансові  заклади, державні заклади та  ін.

3. При визначенні предмету  і сфери дії договору, необхідно  чітко визначити характер, масштаби, місце і мету про-екту, а потім і сферу дії договору.

4. В розділі, який стосується обов’язків консультанта необхідно надати чіткий опис завдань консультанта на різних стадіях здійснення проекту і визначити його повноваження.

5. До обов’язків замовника  входить термінова передача інструкцій, надання в користування консультанта документації, спеціальних знань, приміщень, учасників і обладнання; надання інформації про місцеве законодавство в галузі промислових і соціальних відносин, надання спеціальних послуг, співпраця з консультантом і т.д;

6. Особливої уваги заслуговує  розділ про винагороду консультанта. В ньому вказуються методи винагороди. Оплата послуг консультанта нараховує в собі покриття різних витрат і відповідний чистий дохід консультанта.

7. Розрахунок витрат здійснюється  на основі одного чи поєднання  кількох наступних методів: час;  вартість робочої сили, помножена  на накладні витрати, плюс витрати;  частина вартості будівельних  об’єктів у відсотках; вартість плюс

відсоткова винагорода чи вартість плюс фіксована винагорода; попередній гонорар та ін.

8. При складанні договору необхідно розглянути, які податки і стягнення повинні бути сплачені і яка сторона повинна їх заплатити. В договорі вказується той, хто сплачує мито.

9. Важливим питанням договору  являється питання про інтелектуальну власність і запатентовану інформацію. Сторони повинні визначити, чи може технічна документація другий раз використовуватися іншою стороною для інших проектів. Сторони повинні досягти згоди відносно права одної з них використовувати розробки, на які інша сторона дає заявку на патент.

10. Консультант зазвичай  за свій рахунок забезпечує страхування, що охоплює його власну роботу, обладнання, з яким він працює, і страхування персоналу.

 

Методи визначення інтернаціональної вартості інжинірингових послуг

Одним з найскладніших  питань, що узгоджується між замовником і виконавцем (консультантом) на стадії укладання договору, є розрахунок вартості інжинірингових послуг. Це зумовлено як різноманітністю послуг, що надаються, так і їх нестандартністю, неможливістю попередньо встановити остаточний обсяг необхідних робіт і загальну суму витрат, пов’яза-них з їх виконанням. Тому вартість послуг, що була визначена на стадії укладання контракту, може бути скоригована згідно із фактичними витратами по закінченні робіт.

У світовій практиці використовуються такі основні методи розрахунку винагороди за надані інженерно-консультаційні послуги:

■ за витраченим часом;

■ за фактичними витратами  плюс фіксована винагорода;

■ за відсотковою часткою  від вартості об’єкта.

 

Перший метод — за витраченим часом — застосовується при визначенні вартості таких послуг, як попередні техніко-економічні дослідження, технічний контроль за монтажем обладнання і виконанням будівельно-монтажних робіт, консультації та складання висновків з питань, що не потребують виконання проектних робіт і креслення, а також за інші види робіт, реалізація яких потребує невеликої кількості консультантів. При застосуванні методу за витраченим часом розмір винагороди залежить від двох змінних: фактично витраченого часу на виконання робіт і рівня основної заробітної плати й робітників інжинірингової фірми і консультантів, що залуча-ються для виконання цієї роботи.

Розрахунок винагороди за другим методом — за фактичними витратами плюс фіксована винагорода — застосовується в тих випадках, коли неможливо достатньо точно розрахувати обсяг майбутніх робіт і тривалість їх виконання. У даному разі розрахунок вартості інженерно-консультаційних послуг складається з двох етапів: попереднього та остаточного. На першому етапі робиться попередній розрахунок витрат на інжинірингові послуги (за заробітною платою та прямими і накладними витратами) та розрахунок фінансової винагороди у вигляді відсотка від суми попереднього розрахунку. Розмір відсоткової частки, як показує практика, коливається в межах від 10 % (при вартості об’єкта понад 100 млн. дол.) до 25% по об’єктах меншої вартості. Розрахована таким чином фіксована винагорода виплачується замовником у вигляді авансу на покриття витрат та втрат інженерно-консультаційної фірми.

Остаточний розрахунок між  замовником і консультантом відбувається після виконання зазначених у контракті робіт.

Розрахунок винагороди консультантів  за відсотковою часткою від вартості об’єкта застосовується при розробці стандартизованих проектів різноманітних споруд, об’єктів інфраструктури і промислових підприємств. На практиці вже склались приблизні співвідношення вартості інженерно-консультаційних послуг і вартості будівництва. Тому асоціації інжинірингових фірм та інші подібні організації і спілки розробляють спеціальні таблиці визначення розміру винагороди за базові інженерно-консультаційні послуги ,враховуючи складність. При цьому існує така залежність: для складніших об’єктів відсоткова частка вища (на 1-2 %), а при збільшенні вартості будівництва об’єкта відсоткова частка винагороди консультанта зменшується.

Міжнародний досвід свідчить, що вартість консультаційних послуг перебуває на рівні 3-10% вартості об’єкта, що споруджується (залежно від галузевої належності, технічної та технологічної складності, місця будівництва, новизни робіт)При розрахунках суми винагороди консультантам фахівці вважають за доцільне використання кількох методик у поєднанні з підвищенням рівня обгрунтова-ності ціни інжинірингових послуг.[3]

 

1.2 Кон’юнктура міжнародного ринку інжинірингових послуг 

Інжиніринг вперше виник  приблизно два століття тому в Англії. Його становлення відбувалося в перші десятиліття минулого століття. У цей період швидко зростало число професійних інженерно-консультаційних фірм в розвинених країнах, безперервно збільшувався обсяг їх діяльності, створювалися перші галузеві об'єднання та асоціації інженерів-консультантів. У 1913 р. була утворена Міжнародна федерація інженерів-консультантів.Процес утворення національних галузевих об'єднань інженерно-консультаційних фірм знову активізувався після другої світової війни у ​​зв'язку з тим, що значення інжинірингу в економічному розвитку країн стало швидко зростати. У 1971 р. в рамках «Спільного ринку» був заснований регіональний Європейський комітет інженерно-консультаційних фірм - Кебі (European Federation of Engineering Consultancy Associations - EFCA).Членами Кебі можуть бути державні, напівдержавні інженерно-консультаційні фірми, а також контрактори-підрядники. У Кебі на сьогоднішній день входять 26 галузевих асоціацій країн Європи, в тому числі ФРН, Великобританії, Франції, Італії, Бельгії, Голландії, Росії та інших країн. Їх інвестиційна вартість об'єктів, що обслуговуються - 60 млрд. дол США. 
Міжнародна федерація інженерів-консультантів - ФІДІК (FIDIC) об'єднує національні асоціації приватних незалежних консультаційних фірм. В даний час до неї входять асоціації 73 різних країн, 30000 фірм, на яких зайнято понад 1 млн. чоловік. 
Національні асоціації покликані захищати загальні інтереси своїх членів і сприяти «незалежної» інженерно-консультаційної діяльності в своїх країнах шляхом об'єднання консультантів за професійною ознакою. 
 
Міжнародний ринок інжинірингових послуг активно розвивається з кінця 60-х років. Цьому сприяло надання розвинутими країнами технічного сприяння країнам, що розвиваються, на основі міжнародних програм допомоги. Спостерігається зростання експорту інженерно-консультаційних послуг з європейських країн. З кінця 80-х років, внаслідок збільшення приватних інвестицій розширюються національні ринки інженерно-консультаційних послуг, а потім і ринки інженерно-будівельних послуг. Наразі значно збільшилися обсяги і сумарна вартість інжинірингових послуг, крім того зросла частка участі в цій діяльності західноєвропейських і японських фірм при збереженні домінуючого положення американських компаній.Найвищі показники інвестицій в основний капітал в цілому і в будівництво, а також обсягу внутрішнього ринку інжинірингових послуг, загального обороту і зайнятих у галузі, припадають на США, хоча Китай перевищує інші країни за часткою інвестицій у будівництво. Найбільш активними регіонами-учасниками торгівлі є країни Європи, Азії та Північної Америки.Проте всі ці країни поступаються США в обсягах торгівлі, крім того країна відрізняється від інших ще однією особливістю, вона імпортує більше послуг з будівництва, ніж експортує. У той же час промисловий інжиніринг вирівнює цей дисбаланс з торговельних операцій, перетворюючи США вуспішного гравця на цьому ринку. За даними СОТ, Європа є найбільшим регіоном - експортером (53,9%) та імпортером (50,2%) інжинірингових послуг .Крім того з часом її частка зростає, за вісім років(2000-2008) експорт збільшився на 3,6% (37,5 млрд. дол), а імпорт зріс на 1,9% (15 млрд. дол.) Як вже згадувалося,іншими важливими центрами міжнародноїторгівлі послугами типу інжиніриг є Північна Америка та Азія.

Світова торгівля інжиніринговими послугами досить концентрована, 92,6% експорту забезпечується 15 країнами, а 15 найбільших імпортерів припадає 86,7% всього обсягу, що придбаваються інженерно-консультаційних послуг. [4] 
У розвинутих країнах нараховуються тисячі фірм і організацій, що виконують роботи типу інжиніринг.  Провідними експортерами інжинірингових послуг є компанії США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Японії, Канади, Швейцарії, Італії. Зростає активність на зовнішньому ринку інжинірингових послуг країн Скандинавії, Мексики, Бразилії, Республіки Кореї, Індії. Лідером за цим показником є США, де зареєстровано понад 25 тис. таких фірм різного профілю й обсягу діяльності. Деякі з них мають дуже вузьку спеціалізацію, обмежуючись консультаціями з приватних питань (вибір земельних ділянок, складання балансів, архітектурне оформлення і т.д.). Нерідко така фірма представлена одним експертом в якій-небудь визначеній сфері, і вся його діяльність зводиться лише до консультування. У той же час для США характерні фірми-гіганти, що виконують роботи типу будівельного інжиніринга і усі функції, що беруть на себе, по створенню відповідних об'єктів.  
 
Визначними фірмами по наданню інжинірингових послуг є: АМЕК, Bechtel Group Inc., Foster Wheler Corp. Серед інженерно-консультаційних фірм розвинутих країн можна виділити визначену спеціалізацію як по видах наданих інжинірингових послуг, так і по галузевій спрямованості. Так, американські, англійські, японські, італійські фірми здійснюють переважно інженерно-будівельні послуги в повному комплексі, тим часом як у французьких фірмах переважають інженерно-консультаційні послуги. 
Ціни на експортовані інжинірингові послуги звичайно вище внутрішніх на 40—50% для імпортерів у промислово розвитих країнах і в два рази для імпортерів у країнах, що розвиваються. Така цінова політика пояснюється, з одного боку, підвищеним попитом на інжинірингові послуги в країнах, що розвиваються, а з іншого боку — фактичною монополією на надання цих послуг з боку промислово розвитих країн. 
Можна виділити основні риси та тенденції розвитку світового ринку інжинірингових послуг: 
- активізація попиту на інжинірингові послуги у зв’язку з розвитком НТР та глобалізаційних процесів; 
- стабільність галузевої та територіальної структури світового ринку інжинірингових послуг; 
- активний розвиток процесів горизонтальної транснаціоналізації (злиття і поглинання компаній); 
- формування міждисциплінарного інжинірингу (компанії мають багатогалузеву спеціалізацію); 
- індивідуалізація надання послуг і розробки проектів. 
 
1.3 Україна на світовому ринку інжинірингових послуг 
 
Інжинірингові послуги в Україні надаються у відповідності з нижче вказаними нормативними актами. 
Інжиніринг згадується в нормативних документах у двох аспектах: що стосуються ліцензійних видів діяльності суб'єктів підприємництва, а також про оподаткування прибутку підприємств по довгострокових договорах. Так, згідно з ст. 4 Закону України від 07.02.91 р. № 698-ХП «Про підприємництво» до ліцензійних видів діяльності відноситься будівельна діяльність - окремі види проектних і будівельно-монтажних робіт, інженерних вишукувань для будівництва, надання інжинірингових і інших послуг, що вимагають відповідної атестації виконавця відповідно до переліку, визначеному Кабінетом Міністрів України.  
Інжиніринг в Україні  не набув такого розмаху, як в промислово-розвинених країн. Але цей ринок розвивається і, в основному, залучаючи іноземний капітал. В Україні функціонує чимало відомих компаній, діяльність яких прямо чи опосередковано пов'язана з наданням інжинірингових послуг як на території України, так і за її межами. Серед них можна назвати «Універсал інжиніринг», «Південтеплоенергомонтаж», «Авалон Інжиніринг», Українська інвестиційно-інжинірингова компанія, «Теплоелектропроект» . Переможцем рейтингу IBR (Intelnews Business Rating) ,англоязичного бізнес видання Intelnews в номінації «Провідна інжинірингова компанія України» стала Українська інвестиційно-інжинірингова компанія,вона стала також лауреатом Національноі Програми «Українский Будівельний Олімп» за розробку і впровадження концепції розвитку житлової нерухомості «Місто у місті»( зведення на невеликому просторі сучасного комфортного житла з розвиненою інфраструктурою, де людина получає доступ до повного спектру послуг, продукції, робіт, які пропонує велике місто )ТОВ «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» є провідним консультантом на ринку інжинірингових послуг, в тому числі щодо реалізації будівельних проектів різної складності, податкової оптимізації залучення коштів в будівництво та юридичним радником ряду державних органів з питань будівництва. [5]

За даними Держстату, в жовтні 2011 року обсяг послуг, реалізованих споживачам підприємствами сфери послуг, був  на 18,3% вище (у порівнянних цінах) рівня відповідного місяця минулого року. У структурі обсягуреалізованих послуг більше половини (51,5%) становили послуги транспорту, пошти і зв'язку, майже третину (30,1%) - послуги з проведення операцій з нерухомим майном, оренди, інжинірингу та надання послуг підприємцям. Обсяг послуг, реалізованих підприємствами м.Києва, Одеської та Донецької областейстановив більше половини (51,6%) загального обсягу реалізованих послуг.[6]

 
Інжинірингова фірма «Теплоелектропроект» заснована у 2000 р. (м.Львів). ІФ «Теплоелектропроект» спеціалізується на комплексному проектуванні нових та реконструкції діючих об'єктів теплової енергетики всіх типів і потужностей, а також окремих систем і споруд об'єктів атомної енергетики, що відносяться до елементів нормальної експлуатації і не впливають на безпеку АЕС. 
ІФ «Теплоелектропроект» виконує проектування об’єктів теплової і атомної енергетики в Російській Федерації, Індії, Ірані, Болгарії, Молдові та Україні. 
Починаючи з 2000 року ІФ «Теплоелектропроект» здійснює проектування окремих систем і споруд АЕС "Бушер" в Ірані, АЕС "Куданкулам" в Індії, АЕС "Белене" в Болгарії, Нижнєкамської ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2, ТЕЦ м.Набережні Челни, Красавинської ТЕЦ, Печорської ДРЕС та Нововоронежської АЕС в Росії, Кишинівської ТЕЦ-2 в Молдові, когенераційних установок в містах Трускавці, Івано-Франківську, Феодосії, Червонограді, реконструкції окремих систем і споруд Бурштиської, Добротвірської і Ладижинської ТЕС та Львівської ТЕЦ-2 в Україні . 
 
Можна зазачити таку негативну рису українського ринку інжинірингових послуг.Під час конференції "Україна: реформи, конкурентоспроможність, інвестиції" віце-прем'єр з питань Євро 2012 Борис Колесніков заявив: «Іноземні компанії в Україні активно використовують фіктивний консалтинг,інжиніринг .  
"80% податкових порушень іноземних компаній в Україну пов'язані з фіктивнимконсалтингом, інжинірингом та іншими послугами ... Західні компанії зі світовимиіменами займаються фіктивним імпортом в Україну»,-передає кореспондент РБК-України.Б. Колесніков порівняв проблеми України, пов'язані з фіктивним імпортом, з економічного ефекту з проблемами США від ввезення в країну наркотиків з Південної Америки.[7]

Незважаючи на те,що Україна  у світі не займає лідируючих позицій із торгівлі інжиніринговими послугами(див.додаток 1) можна згадати такі позитивні факти розвитку цієї сфери.

 
З вересня 2008 року Асоціація  «Інженерів - консультантів Україні  » (AECU) є членом Міжнародної федерації інженерів-консультантів. 
Діяльність Асоціації спрямована на підвищення ефективності інвестиційних проектів, на безпеку об'єктів будівництва, на підвищення престижу професії інженера, на створення рівних умов для роботи на українському ринку для вітчизняних і зарубіжних інженерних консалтингових компаній, а також на підготовку українських інженерних консалтингових компаній для роботи на зарубіжних ринках ; на створення індустрії інженерного консультування в Україні та інтеграцію в глобальну індустрію інженерного консультування.Створення української спільноти інженерів-консультантів для формування професійної думки і прийняття відповідних рішень в національній технічній політиці - завдання сьогоднішнього дня.Іноземні кредитори, інвестори, замовники та підрядники під час будівництва виробничих об'єктів, будівель і споруд соціальної сфери воліють працювати з використанням міжнародних стандартів і форм контрактів (договорів).В основі цих стандартів лежать документи FIDIC (Міжнародної федерації інженерів-консультантів). 
З часом, функції Міжнародної федерації інженерів-консультантів розширилися, і зараз FIDIC основні зусилля концентрує на розробці і публікації типових умов контрактів для використання з метою регулювання взаємовідносин учасників міжнародних інвестиційно-будівельних процесів.Отож,членство української асоціаціє має позитивно вплинути на ринок інжинірингових послуг в Україні.

До того ж ,дані Держкомстату за період 2005-2010 року свідчать про позитивну  динаміку експорту послуг в архiтектурних, iнженерних та iнших технiчних галузях (див додаток 2) ,а також про переважання експорту таких послуг над імпортом(останній значно скоротився внаслідок світової фінансової кризи) На мою думку залучення інжинірингових послуг в економіку України має таке ж важливе значення,як і експортування таких послуг,оскільки експорт у такій перспективній галузі дозволить закріпити та змінити на краще конкурентні позиції України на світовому ринку,залучити в економіку валюту, застосувати значний науковий потенціал українських кадрів,у той час імпорт дозволить використатати досягнення НТП та міжнародної спеціалізації,оновити виробництво та збільшити,в кінці кінців, конкурентоспроможність української продукції. Тобто участь країні у міжнародній торгівлі завжди має як позитивні,так і стримуючі моменти(наприклад,імпорт створюватиме додаткову конкуренцію для національних виробників),але участь у такому опосередкованому русі технологій має бути сприятливим чинником для української економіки.

За даними Державної служби статистики України, у 2005-2009 рр. у промисловості України використовувалось у середньому 24,7 % винаходів і корисних моделей (в освіті – 37,2 %, операціях з нерухомістю, оренді, інжинірингу, наданні послуг підприємцям – 31,1 %, інших галузях – 6,7 %)Більшість з них використовувалась у експортноорієнтованих галузях економіки.Отож,необхідно як стимулювати використання інжинірингу усередині країни,так і використовувати потенціал і на зовнішньому ринку.

Участь України в міжнародній торгівлі інжиніринговими та консалтинговими послугами