Види банків в Україні

План

Вступ

1. Види банків в Україні
2. Аналіз діяльності основних видів банків в Україні
3. Проблеми та перспективи розвитку різних видів банків України

Висновок

Список  літератури

Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   Вступ

   Процес  переходу України до якісно нової  форми економічних відносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхідність внесення кардинальних змін до фінансово-кредитної сфери економіки, яка відіграє ключову роль у забезпеченні руху грошових потоків, тим самим створюючи базові передумови суспільного відтворення. Основною ланкою цієї сфери є банківська система, якій належить провідне місце у загальному механізмі організації й регулювання господарського життя суспільства і від ефективності функціонування якої вирішальною мірою залежить успіх соціально-економічних перетворень у країні загалом.

   Банківська  система України сьогодні – один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було почато раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва. Водночас усебічне розкриття їхніх потенційних можливостей у реалізації функції фінансового посередництва на ринку значною мірою визначається особливостями структурної організації банківської системи країни, яка забезпечує складний механізм практичної реалізації взаємозв’язків і взаємовідносин між банківськими установами, від чого, залежать результати їхньої діяльності та ефективність кредитно-фінансового обслуговування усіх ланок народногосподарського комплексу.

   Без розвиненої мережі банків, діючих на комерційній основі, створення реального та ефективного ринкового механізму буде залишатися лише добрим побажанням. Нерівномірний розвиток різних видів банків в Україні спричинює негативні явища в банківській сфері, зумовлює неякісне надання послуг населенню та низьку прибутковість банківського сектору.

   Саме  тому актуальним зараз є вивчення різних видів банків та їх впливу на банківську систему в цілому.

   1. Види банків в  Україні

   Банки - це кредитно-фінансові установи, які  здійснюють операції по залученню та накопиченню тимчасово вільних грошових коштів (вкладень) підприємств, організацій і населення; посередництву у взаємних платежах та розрахунках клієнтів (пасивні операції), а також емісію грошей, ЦП; короткостроковому кредитуванню, надання різного роду кредитів на умовах повернення та терміновості.

   Взагалі, залежно від рівня, який займає банк у банківській системі, всї банки можна поділити на:

   1. Центральний банк

   Центральний банк посідає особливе місце - він  є центром грошово-кредитної системи  національної економіки, головною функцією якого є контроль та регулювання пропозиції грошей у країні. Окрім цієї, центральний банк виконує низку інших функцій - випускає в обіг національну валюту, зберігає золотовалютні резерви країни та обов'язкові резерви комерційних банків, виступає міжбанківським розрахунковим центром, здійснює касове обслуговування уряду тощо. Крім того, центральний банк може бути покупцем і продавцем на міжнародних грошових ринках та координувати зарубіжну діяльність комерційних банків. Ще одна функція - "кредитора останньої надії"- полягає в тому, що центральний банк забезпечує резервами банківську систему, коли масові банкрутства банків можуть спричинити банківську і фінансову па¬ніку, що веде до банківської кризи.

   2. Комерційні банки

   На  відміну від центрального банку  вони покликані обслуговувати економічних  суб’єктів – учасників грошового  обігу: фірми, підприємства, сімейні  господарства, державні структури. Саме через ці банки банківська система  обслуговує народне господарство відповідно до задач, що випливають з грошово-кредитної політики центрального банку.

   Комерційні  банки відносяться до особливої  категорії ділових підприємств  – фінансових посередників. Вони залучають  капітали, заощадження населення  та інші вільні грошові кошти, які вивільняються у процесі господарської діяльності та надають їх у тимчасове користування іншим економічним агентам, які потребують додатковий капітал. Фінансові посередники виконують, таким чином, важливу народногосподарську функцію, забезпечуючи суспільство механізмом міжгалузевого та міжрегіонального перерозподілу грошового капіталу.

   Комерційні  банки, в свою чергу, класифікуються за різними критеріями:

• за формою власності;
• залежно від організаційно-правової форми діяльності;
• від величини активів банку
• за розміром статутного капіталу;
• за секторами ринку банку
• міжфілійною мережею;
• залежно від діапазону операцій
• за масштабами операцій
• за обсягом зобов’язань
• за участю іноземного капіталу

   За  формою власності  комерційні банки  можуть бути:

   1. Державні

   Державні банки мають одного власника в особі держави. В Україні функціонує два комерційних банки з державною формою власності: Український ощадний банк і Український експортно-імпортний банк. Статутні капітали цих банків створюються за рахунок бюджетних коштів.

   В Україні функціонують два державні банки: експортно-імпортний та ощадний.

   2. Із колективною  формою власності

Такі  банки створюються за рахунок  коштів кількох власників (юридичних  та фізичних осіб). В Україні всі банки, крім зазначених двох вище, є колективними.

   3. Приватний

Приватні  банки створюються за рахунок  коштів однієї приватної особи. Приватними банки в Україні бути не можуть, оскільки частка кожного із засновників  законодавчо обмежена – не більше ніж 35% статутного капіталу банку [1].

   Залежно від організаційно-правової форми діяльності:

   1. Публічне акціонерне товариство

   Публічний акціонерний банк розподіляє свої акції  за допомогою відкритого продажу. Акціонери  не мають права чекати від банку  повернення своїх внесків. Саме тому акціонерні банки вважаються більш стійкими. Акціонерні банки формують свій капітал за рахунок об'єднання індивідуальних капіталів засновників і учасників за допомогою випуску і розміщення акцій банку. Власником капіталу виступає саме акціонерне товариство, тобто банк. При чому всі акії мають бути іменні, бо банк не має права випускати акції на пред’явника. В Україні всі комерційні банки - це публічні акціонерні товариства [2].

   2. Кооператив (кооперативний  банк)

Кооперативні  банки в Україні можуть створюватися за територіальним принципом: місцеві та центральний кооперативні банки. Кооперативним банкам притаманні такі особливості:

а) законодавчо  обмежена мінімальна кількість такого банку становить 50 осіб;

б) кожен  учасник банку має право лише одного голосу, незалежно від його частки в капіталі;

в) вкладниками  кооперативного банку можуть бути лише його учасники[3].

   Залежно від величини активів  банку:

• малі (з активами до 500 млн. грн);
• середні (з активами з 500 млн. грн. до 1 млрд. грн);
• великі (з активами від 1 млрд. грн до 5 млрд. грн);
• найбільші (з активами понад 5 млрд. грн).

   На  банківському ринку України більшість  банків - середні. Наприкладі найбільших банків (активи понад 5 млрд. грн) входять: Промінвестбанк, Укрсоцбанк, Приватбанк, Ощадбанк тощо. На ці банки припадає майже половина активів банківської системи України, що свідчить про високу концентрацію банківського капіталу.

   За  розміром статутного капіталу всі банки можна поділити на:

• малі – статутний капітал до 10 млн. євро
• середні – зі статутним капіталом від 10 до 50 млн. євро
• великі –зі статутним капіталом від 50 до 100 млн. євро
• найбільші –зі статутним капіталом понад 100 млн. євро

   За  секторами ринку  банку:

• міжнародні, які здійснюють свою діяльність в Україні та за її межами;
• міжрегіональними, що здійснюють свою діяльність на території всієї України;
• регіональні, що обслуговують, як правло клієнтів одного регіону.

   Залежно від міжфілійної  мережі комерційні банки можна кваліфікувати на:

• багатофілійні,
• малофілійні,
• безфілійні.

   Залежно від діапазону  операцій, що виконують комерційні банки:

• універсальні (багатоопераційні) банки;
• спеціалізовані: банки з клієнтською спеціалізацією; банки з галузевою спеціалізацією;
• банки з функціональною спеціалізацією.

   Універсальні  банки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам.

   До  банків із клієнтською спеціалізацією належать кооперативні банки, в яких основними засновниками і переважними  клієнтами є кооперативи. У країнах  з розвинутою ринковою економікою дуже помітна деталізація і диференційність банків залежно від спеціалізації з обслуговування конкретного типу клієнтури. Зокрема, функціонують біржові банки, які обслуговують операції біржових структур; страхові - страхових інститутів; кооперативні - кооперативів тощо. Можна вважати, що подальша клієнтська спеціалізація є невикористаним резервом розвитку системи комерційних банків України.

   Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юридичних та фізичних осіб у межах певної галузі господарства. Ступінь спеціалізації галузевих  банків значною мірою залежить від сфери їх діяльності, а також особливостей господарської діяльності галузевої клієнтури, що можуть бути пов'язані із сезонними чи іншими процесами.

   Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконують переважно вузьке коло спеціалізованих операцій.

   За  масштабами операцій:

• роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом. При цьому потрібна розвинута інфраструктура);
• оптові. (обслуговують незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку).

   За обсягом зобов’язань:

• Системоутворювальні
• Несистемоутворювальні

   В Україні за чинним законодавством банки, зобов’язання яких становлять не менше 10% зобов’язань усыэъ банкывськоъ системи, вважаються системоутворювальними.

   За  участю іноземного капіталу банки бувають:

— з  вітчизняним капіталом;

— за участю іноземного капіталу;

— зі 100-процентним іноземним капіталом.

   За  фінансовим становищем банки поділяють на:

• стійкі (стабільні),
• проблемні,
• кризові
• банкрути.

2. Аналіз діяльності основних видів банків в Україні

   Перш  ніж почати аналіз діяльності основних видів банків варто з’ясувати які ж банки функціонують на території нашої держави.

   В Україні функціональна спеціалізація  комерційних банків ще недостатньо  розвинута. Поки що єдиним банком з інвестиційною спеціалізацією вважається Укрінбанк. Тому актуальною залишається проблема створення інвестиційних, інноваційних, іпотечних та інших спеціалізованих банків.

   Відомими  банками з функціональною спеціалізацією є "Державний Ощадний Банк України", Укрексімбанк. У пасиві Ощадбанку близько 90 % — це кошти фізичних осіб, а активні операції в основному спрямовані на споживче кредитування. Укрексімбанк обслуговує переважно зовнішньоекономічну діяльність клієнтів. Функціональна спеціалізація названих банків не заважає їм виконувати інші операції, притаманні універсальним банкам.

   Що  до видів банків за обсягом філій, то в Україні найбільш широку мережу філій нараховує Ощадбанк (близько 15 000 одиниць), який має відділення в усіх адміністративних районах країни. До багатофілійних банків відносять Райффайзенбанк "Аваль" (понад 200 одиниць), Укрсоцбанк (понад 100 одиниць). Більшість вітчизняних банків є мало- і безфілійними.

   Мережа  філій банків на кінець першого півріччя 2011 року налічувала 678 одиниць, що на 63 одиниці менше ніж на відповідну дату попереднього року. Основне скорочення філій було викликане переведенням іх у безбалансові відділення. Така реорганізація мережі філій була здійснена з метою зменшення адміністративних витрат [5].

   Якщо  аналізувати види банків в залежності від сектора ринку банку, то  у регіональному розрізі протягом 2011 року більшість банків, як і раніше, було зареєстровано у м. Києві  та Київській області – 112 банків (63,6% від загальної кількості). Серед  інших регіонів лідерами були Дніпропетровська область (11 банків), а також Харківська та Одеська (по 9 банків).

     Як уже було зазначено раніше в Україні, на даний момент, всі банки є публічноми акціонерними товариствами.

   Виходячи  з того, що в Україні немає досить великого різноманіття спеціалізованих банків чи різних за організаційно – правовою формою і так далі, то , на мою думку, доцільно провести аналіз банків за обсягами активів та розміром статутного капіталу.

   Отже, почнемо аналіз із розгляду видів  банків за розміром активів. Якщо подивитися додаток 1, то можемо побачити, що всього в Україні станом на початок вересня 2011 року функціонувало 176 банків, із них лише 17 банків входили до першої групи, тобто найбільші, із загальною кількістю активі 681 677 931 тис. грн. В другій групі знаходиться 22 банки (загальна сума ативів по групі 175 572 067 тис грн), а в третій – 21 (67 382 679 тис.грн.) . До четвертої групи увійшла найбільша кількість банків – 116 із загальгою сумою активів 95 178 366 тис. грн. Це свідчить про значну концентрайію активів в межах найбільших банків. Та про наявність великої кількості дрібних банків, що мають досить малий об’єм активів. Крім того варто зазначити, що сума активів по 2 – 4 группах (338 133 112 тис.грн.) в два рази менше ніж по першій.

   Тепер розглянемо динаміку кільності банків по групам, використовуючи додаток 2. Так, якщо порівняти ці показники із 2010 роком, то можна побачити, що кількість банків першої групи зменшилась в 2011 році порівнянні з 2010 роком , коли їх було 18, це було спричинено переходом „ Сведбанку” та „Родовід банку” в групу ІІ, а Укргазбанку в першу групу. Що стосується 2 групи, то в ній стало на 3 банки більше в 2011 році в порівнянні з 2010. Як уже було зазначено туди потрапили 2 банки з І групи та 2 банки з групи 3  - Сітібанк ( Україна) та БТА банк. В третій групі кількість банків залишилась незмінною, хоча дещо змінився склад. В червертій групі у 2010 році було 118 банків, але через перехід двох банків у 3 групу у 2011 році їх кількість зменшилась. Загальна сума активів по першій групі у 2010 році була 619 193 730 тис. грн., тобто у 2011 році відбулося збільшеня активів. По другій групі також відбулося збільшеня активів, оскільки в 2010 році їх загальна кількість була 149 625 523 тис. грн. Зростяння активів спостерігалося і по третій та четвертій групах.

   Тепер розглянемо ситуацію, яка склалася з капіталом банків, проаналізувавши додаток 3 та додаток 4. Так станом на 2010 рік кількість банків із найбільшим статутним капіталом складала 18, в той час як станом на перше вересня 2011 року скоротилася до 17. Загальний обсяг власного капіталу у 2010 році по першій групі був 88 164 507 тис.грн, у тому числі статутний капітал - 90 528 359 тис. грн. Тобто у 2011 році вдбулося збільшення власного капіталу (96 840 782 тис грн) та статутного капіталу (94 069 407 тис грн).

   Такі  ж зміни відбулися і в 2 – 4 групах банків. Іх кількість залишалася майже  незмінною, а власний та статутний капітали зростали.

    Таблиця 1. Банки, які збільшили статутний капітал протягом ІІ кварталу 2011 року, млн.грн.

   Протягом  II кварталу 2011 р. 24 банки збільшили статутний капітал на загальну суму 12,1 млрд. грн. (див. табл.1): з 1-ї групи - 6 банків на суму 6 972,6 млн. грн. (57,5% від загальної величини, на яку збільшили статутний капітал банки України), з 2-ї групи - 4 банки на 4 348,5 млн. грн. (35,9%), з 3-ї групи - 2 банки на 140,6 млн. грн. (1,2%) та з 4-ї групи - 12 банків на 667,3 млн. грн. (5,5%). Варто відзначити, що на банк «Надра» та «Родовід Банк» припадає 61,4% від загальної суми, на яку банки наростили статутний капітал. Дані банки нарощують статутний капітал за рахунок державних коштів, головна ціль нарощення статутного капіталу - повернення коштів своїм вкладникам, та списання безнадійної заборгованості. На «Приватбанк», Банк «Надра», Банк «Форум» та «Родовід Банк» припадає 84,5%.

   Найбільше обговорення в засобах масової  інформації викликала новина про  нарощення статутного капіталу Приватбанком, найбільш ймовірне пояснення даного факту: потенційна можливість продажу  частини банку шляхом виходу на ІРО, адже, через нарощення статутного капіталу можна підвищити ціну акцій Банку.

   3. Проблеми та перспективи розвитку банків України

   Слід  зазначити, що  на даний момент існують  певні проблеми в діяльності комерційних  банків в умовах ринкової економіки України. Перш за все, це пов'язане з об'єктивними причинами фінансових труднощів у банківській системі, які виникають із загального стану економіки країни, нестачі відповідного досвіду і відповідної підготовки фахівців для функціонування в умовах ринкових реформ. Разом із цим, у значній мірі фінансові проблеми банків пов’язані факторами, у тому числі занадто ризикованою кредитною політикою їхніх керівників у погоні за високими прибутками, не вирахуваними витратами на розвиток фінансів без підйому її потенціальної прибутковості і інше. Ключовим фактором стійкості й конкурентоспроможності банківської системи в ринковій економіці є наявність власного капіталу. Банки, статутні фонди, які формуються в грошовій формі, зазнають максимальних збитків від знецінювання національної валюти.

   Проте, окрім загальних проблем, які  притаманні всій банківській системі, можна виокремити проблеми та перспективи розвитку певних видів банків.

   Отже, почнемо із спеціалізованих банків.  В Україні сьогодні розвиток банківської системи здійснюється в напрямку формування європейської моделі універсалізації банківських установ. Більшість експертів відзначають, що тенденція до розвитку принципів універсалізації банківської справи, що формується сьогодні в Україні, має як свої недоліки, так і певні переваги. З одного боку, універсалізацію можна розглядати як гарантію стабільності банку незалежно від масштабу, місця розташування, множинності зв'язків і т.д. Недоліки обумовлені, насамперед, тим, що в цьому випадку зростає ризикованість банківських операцій: вкладення в інвестиційні проекти здійснюються в безпосередньому зв'язку з основною банківською діяльністю, що, у свою чергу, містить у собі погрозу зниження ліквідності банківських вкладень – проблему, яка сьогодні набуває особливого значення для вітчизняних банків. Ризик операцій банку значною мірою залежить від стану справ у найбільших клієнтів, в обігу яких задіяні значні кошти банку.

   У той же час, розвиток вітчизняних  банків як універсальних фінансових інститутів багато в чому носить вимушений характер: спеціалізовані фінансові установи ще мають пройти тривалий шлях у своєму формуванні в якості стійких суб’єктів ринку, що не тільки складно саме по собі, але й вимагає додаткового часу для подолання сформованого скептичного відношення до спеціалізованих банків. На жаль, нерозвиненість правової та інституціональної інфраструктури фінансового ринку України, низький рівень розвитку спеціалізованих фінансових інститутів, недосконалість правових засад застосування ряду банківських та фінансових технологій, форм та інструментів в банківській сфері, в значній мірі стримують зростання обсягів спеціалізованих банків.

   Щодо  перспектив створення в Україні  спеціалізованого  банку,  то слід зазначити, що ряд заходів в цьому напрямку вже здійснено вітчизняним урядом. Так, наприклад, Концепцією Державної цільової економічної Програми модернізації ринків капіталу в Україні [6], розробленою на замовлення Держінвестицій та схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України [7], передбачається створення державного інноваційно-інвестиційного банку, на який мають бути покладені функції державного стимулювання інвестиційної діяльності банків, наприклад, надання кредитів за пільговими ставками для банків – найбільш активних учасників інвестиційного ринку, гарантування інвестиційних кредитів, що видаються такими банками, участь у програмах страхування таких кредитів (окремі аспекти), часткова компенсація витрат банків, консультативна підтримка таких банків тощо. Таким чином, частково такі функції мають бути передані від НБУ до державного інноваційно-інвестиційного банку, що значно зменшить функціональне навантаження на

   Національний  банк та дозволить зосередити весь комплекс визначених специфічних функцій в одній спеціалізованій банківській установі.

   Крім  того, зазначеною вище Концепцією [6] передбачено здійснення також цілого ряду інших заходів в напрямку активізації процесів формування спеціалізованих банківських установ [8].

   Тепер розглянемо проблеми та перспективи  створення кооперативних банків. В даному випадку можна виокремити декілька основних проблем, які пояснюють  безперспективність розвитку такого виду банків на даний час, а саме такі:

1. Відсутність потреби в таких банках, бо учасниками банків є середній бізнес, який розміщується в певному регіоні, а в Україні такого прошарку підприємців немає.
2. Через певні особливості створення і видходу із кооперативного банку він є незручним для створення:
• Учасники не менше 50 чоловік
• Нерівномірні частки учасників та їх прав
• Незручність виходу
3. Кооперативні банки є досить невеликими та можуть мати певне коло клієнтури, що звужує кількість виконуваних операцій. Це призводить до зменшення прибутку.

   Саме  через вищезгадані причини в  Україні зараз немає таких  банків, а їх створення є недоцільним  поки в Україні не сформується певний пршарок клієнтської бази для таких банків та тих підприємців, яким буде вигідно організовувати даний бізнес.

   Крім  того, існує певна проблема й для  створення банків з іноземним капіталом в Україні. Варто почат з того, що присутність банків з іноземним капіталом у банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій та розширенню ресурсної бази соціально – економічного розвитку. Водночас існують дуже серйозні фінансові та економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов’язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово – кредитної політики, можливистю посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово – кредитному ринку, можливим відпливом фінансових ресурсів[13].

На сьогоднішній день банки з іноземним капіталом становлять значну частку банківської системи України та мають значний вплив на неї. Результатом такого впливу стали як позитивні, так і негативні наслідки (табл. 2).

Таблиця 2.

   Висновок

   Сьогодні, в умовах розвитку товарного і  становленні фінансового ринку, різко міняється структура банківської  системи. З'являються нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів. Йде пошук оптимальних форм пристрою кредитної системи, ефективно працюючого механізму на ринку капіталів, нових методів обслуговування комерційних структур. Створення стійкої, гнучкої й ефективної банківської інфраструктури - одна з найважливіших задач економічної реформи в країні. Варто мати на увазі, що банки не просто сховища грошей і каси для їхньої видачі і надання в кредит. Вони представляють могутній інструмент структурної політики і регуляції економіки, здійснюваної шляхом перерозподілу фінансів, капіталу у формі банківського кредитування інвестицій, необхідних для підприємницької діяльності, створення і розвитку виробничих і соціальних об'єктів. Банки можуть направляти кошти, фінансові ресурси у виді кредитів у ті галузі, сфери, регіони, де капітал знайде краще, ефективне застосування.