Види та методи впливу в психологічній війні

Міністерство освіти молоді та спорту

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

Реферат

з дисципліні

«Основи інформаційної безпеки держави»

на тему:

«Види та методи впливу в психологічній війні»

Виконала: студентка

групи СЗЗ-31

Єфімкіна А.С.

Перевірила:

Трухан Л.М.

Київ 2012

Зміст

Зміст

Вступ

Визначення психологічного впливу

Інформаційно-психологічний вплив

Психоаналітичний вплив

Психогенний вплив

Нейро-лінгвистичний вплив

Психотропний вплив

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив

Висновок

Література

Вступ

У процесі свого життя й діяльності люди постійно зазнають соціального впливу. Соціальний вплив є багатогранним й різноманітним у своїх формах, проявах і механізмах дії. Найважливішим засобом соціального впливу виступає психологічний вплив. При цьому у якості видів впливу на психіку можуть виступати психогенний вплив та психотропний вплив, а у якості видів психологічного впливу – інформаційно-психологічний вплив, нейролінгвістичний вплив, психоаналітичний вплив.

Сучасні засоби масової інформації використовують не тільки окремі методи спеціального впливу. Найчастіше ці методи використовуються в комплексі з новими психологічними й психофізіологічними засобами впливу.

У сучасному інформаційному суспільстві з’явився могутній засіб реалізації прийомів і методів спеціальних впливів – засобів масової інформації. Людина, що живе в штучному інформаційному полі, одержує саму свіжу інформацію з усіх кінців планети, але тільки ту, яка надається їй пресою, радіопередачами, з екранів телевізорів. У такому випадку, повсякденно знаходячись у світі відірваних від реальності символів, людина може йти навіть проти своїх власних інтересів. Реальність при цьому відходить на задній план і відіграє підлеглу роль. У цьому сенсі людина не є вільною.

Засоби масової комунікації формують «масову» людину нашого часу. У той же час вони роз’єднують людей, витісняють традиційні безпосередні контакти, заміняючи їхнім телебаченням і комп'ютерами. У деяких дослідженнях наведені характерні риси такої «масової» людини. Там відзначається, що одночасне поширення суперечливих взаємовиключних суджень затрудняє адекватну орієнтацію, породжує байдужність і апатію, провокує некритичність, формує виникнення соціальної дезорієнтації: більше враження робить не аргументований аналіз, а енергійне, упевнене, нехай і бездоказове, твердження. Сприйняття формується не книжковою, як раніше, а екранною культурою. На цьому тлі відзначається зниження здатності до концентрації уваги.

«Масову» людину роблять імпульсивною, мінливою, здатною лише до відносно короткострокових програм дії. Вона часто віддає перевагу ілюзіям перед дійсністю. «Масова» людина, спрощена, усереднена, має підвищену навіюваність – стає тим бажаним об’єктом, свідомість якого виявляється наскрізь структуровано небагатьма, але наполегливо впроваджуваними в неї твердженнями. Ці формули впливу, нескінченно транслюючись засобами інформації, утворюють деяку мережу з керуючих думок, установлень, обмежень, що регламентує і визначає її реакції, оцінки і, у кінцевому рахунку, поведінку.

Визначення психологічного впливу

На сьогоднішній день ще не існує єдиного визнаного стійкого визначення категорії психологічного впливу. Дана категорія психології розглядалася в різних психологічних напрямах – психології особистості, психології спілкування, психології малих соціальних груп і колективів, психіатрії, психотерапії тощо. При цьому кожне із цих напрямків поглиблювало й доповнювало розробку проблематики психологічного впливу.

Найбільш широкі можливості для визначення сутності психологічного впливу відкриваються, якщо звернутися до джерел, що трактують вплив у контексті такої філософської категорії як “взаємодія”. “Філософський енциклопедичний словник” пропонує розглядати “взаємодію” як філософську категорію, що відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість, зміну стану, взаємопереходи, а також породження одним об’єктом іншого.

Саме в зазначеному ракурсі визначає вплив також і Г. О. Ковальов. Під впливом він розуміє “процес... який реалізується в ході взаємодії двох і більше рівномірно упорядкованих систем і результатом якого є зміна в структурі (просторово-тимчасових характеристиках), в стані хоча б однієї із цих систем”.

Це цілком укладається в трактування психологічного впливу, що зустрічається в психологічній довідковій літературі. Під впливом традиційно розуміється “цілеспрямоване перенесення руху й інформації від одного учасника взаємодії до іншому”. Передача руху може здійснюватися безпосередньо у вигляді імпульсу або опосередковано – у вигляді комплексу сигналів, що несуть повідомлення про що-небудь і орієнтують сприймаючу систему щодо сенсу й значення цих сигналів.

В цілому з таким визначенням погоджується Г. О. Бал і М. С. Бургін: “Вплив предмета В на предмет А – це подія, яка полягає в тому, що предмет В (можливо, разом із предметами С, Д і іншими) викликає або запобігає деякій зміні предмета А. Психологічним природно вважати такий вплив індивідуального або групового суб’єкта В, що викликає, сприяє або запобігає зміні психологічних характеристик і проявів індивіда-реципієнта А, у тому числі відносно його діяльності (і поведінки в цілому), його свідомості (і несвідомій сфері психіки), стосовно його особистості ” .

Аналізуючи сутність психологічного впливу, В. М. Куліков відзначає: “По своїй сутності психологічний вплив є “проникненням ” однієї особистості (або групи осіб) у психіку іншої особистості (або групи осіб)… Метою й результатами цього “проникнення ” є зміна, перебудова індивідуальних або групових психічних явищ (поглядів, відносин, мотивів, установок, станів тощо)”.

Характеризуючи психологічний вплив, О. В. Сидоренко підкреслює значимість психологічних засобів у реалізації даного процесу: “Психологічний вплив – це вплив на психічний стан, думки, почуття й дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів (вербальних, паралінгвістичних або невербальних), з наданням йому права й часу відповідати на цей вплив”.

Т. С. Кабаченко справедливо вказує на те, що психологічний вплив може розглядатися в наступних аспектах: по-перше, як процес, що приводить до зміни психологічного базису конкретної активності; по-друге, як результат зміни психологічного базису конкретної активності суб'єкта. При цьому мова може йти про зміну психологічних регуляторів як в зовні орієнтованій, так і внутрішньо орієнтованій активності суб’єкта. Результатом такого впливу може бути зміна ступеня виразності, спрямованості, значимості для суб’єкта різних проявів активності.

Таким чином, можна виділити наступні істотні ознаки психологічного впливу: 1) цілеспрямований характер психологічного впливу; 2) свідомість психологічного впливу як спрямованість на досягнення планованого результату; 3) спрямованість психологічного впливу на зміну психологічних регуляторів конкретної активності іншої людини; 4) інформаційний характер психологічного впливу; 5) вплив на психічний стан, думки, почуття й дії іншої людини за допомогою винятково психологічних засобів (як вербальних так і невербальних); 6) технологічність психологічного впливу; 7) наявність певних вольових зусиль суб'єкта в процесі реалізації психологічного впливу.

Аналіз досліджень і теоретичні узагальнення в сфері психологічного впливу вказують на можливості використання як підстави для їхньої класифікації самих загальних критеріїв взаємодії. До їхнього числа Т. С. Кабаченко відносить наступні: 1) за критерієм цілеспрямованості взаємодіючих сторін розрізняють довільний і мимовільний психологічний вплив; 2) за критерієм стратегії взаємодії суб'єкта й об'єкта психологічного впливу – прямий і непрямий психологічний вплив; 3) за критерієм наявності безпосереднього контакту між взаємодіючими сторонами або використання яких-небудь каналів передачі інформації – безпосередній і опосередкований психологічний вплив; 4) за критерієм ступеня приховування факту впливу від реципієнта – очевидний, неприхованій й неочевидний, прихований психологічний вплив; 5) за критерієм тривалості результатів психологічного впливу – короткочасний і довгостроковий психологічний вплив .

Психологічні впливи можуть бути класифіковані також і за іншими підставами: 1) за критерієм ступеня складності розрізняють простий і складний психологічний вплив; 2) за критерієм спрямованості психологічний вплив може бути індивідуальним або соціально-психологічним; 3) за критерієм форми здійснення психологічний вплив може бути відкритим, закритим (неочевидним) і комбінованим; 4) по технічній оснащеності розрізняють неінструментальні та інструментальні психологічні впливи; 5) за критерієм функціональної форми розрізняють виховний, управлінський, пропагандистський психологічні впливи.

В загалом всі критерії психологічного впливу, на думку вітчизняних і закордонних фахівців, узагальнили і розділили на наступні види:

- інформаційно-психологічний,

- психоаналітичний ,

- психогенний,

- нейро-лінгвистичний,

- психотронний,

- психотропний.

Інформаційно-психологічний вплив

Інформаційно-психологічний вплив (ІПВ)– це вплив словом, інформацією. Мета впливу – формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, уявлень, переконань; одночасно він викликає у людей позитивні або негативні емоції, почуття й навіть бурхливі масові реакції.

Стрімкий розвиток засобів масової комунікації не міг не спричинити серед політиків і військових, вчених і фахівців різних напрямків, хвилю інтересу до можливостей масштабного психологічного впливу на опонентів, з чого спецслужби, перегорнувши нову сторінку в своїй діяльності, започаткували цілий теоретико-практичний напрям, що обумовив перехід від розуміння ІПВ як окремого виду спецоперацій та додатково-допоміжного засобу традиційного ведення, так би мовити, класичних війн, до війни нового типу - інформаційно-психологічної. Інформаційно-психологічна війна, нарешті, набула загального визнання.

Психологічний вплив такого виду ставить своєю основною метою формування певних ідеологічних (соціальних) ідей, поглядів, подань, переконань, одночасно воно викликає в людей позитивні або негативні емоції, почуття й навіть бурхливі масові реакції.

Розробки щодо психологічного впливу під контролем і за безпосередньою участю спецслужб відомі ще з кінця ІХ - початку ХХ сторіччя, їх активно використовують під час Першої світової війни як коаліційні англо-франко-російські війська, так і Німеччина.

Так, листівка, впливаючи (тобто впливаючи на свідомість), може одночасно викликати психологічні переживання, наприклад почуття туги за батьківщиною, по родині. У період Другої світової війни радянські листівки з віршами Э. Вайнерта " Подумай про свою дитину ", що поширювалися серед німецьких військовослужбовців, робили на них сильний емоційний вплив.

Текст листівки, що поширювалася радянськими військами в роки війни в Афганістані, - ще один приклад подібного впливу, розрахованого на масовий відгук.

Засоби інформаційного впливу безпосередньо на людину, соціальні групи та соціум у цілому почали розроблятися в рамках концепції «психологічних війн». (Цей термін вперше ввів у науковий обіг у 1920 році британський історик Дж. Фуллер, який аналізував період Першої світової війни.) Саме тут почали розроблятися теоретичні засади впливу на психологію людини, масову свідомість і проходити апробацію практичні методики в ході проведення різноманітних «психологічних операцій» (Добре знайомий кожному читачеві, проведений у колишньому СРСР наприкінці 80-х, широкомасштабний екперемент, чи то за безглуздим потуранням влади (у це нескладно повірити) та наявності поінформованих, чи то за прямою ініціацією тих самих зацікавлених поінформованих, телевізійних сеансів масового навіювання за участю А. Кашпіровського.)

Інформаційні продукти та послуги не можуть бути замкнуті у межах кордонів однієї держави. Геополітична конкуренція в умовах інформаційного суспільства обумовлює необхідність перегляду пріоритетів і акцентів організації системи національної безпеки, нового погляду й найприскіпливішої уваги до проблем інформаційно-психологічної війни, розуміння форм і методів інформаційно-психологічного впливу.

Психоаналітичний вплив

Психоаналітичний (психокоректувальний) вплив — це вплив на підсвідомість людини терапевтичними засобами, особливо в стані гіпнозу або глибокого сну. Існують також методи, що виключають свідомий опір як окремого індивіда, так і груп людей у бодрствуючому стані. Наприклад, у СРСР професор И.В. Смирнов за завданням Міністерства оборони розробив технологію комп'ютерного психоаналізу й комп'ютерної психокорекції, що дозволяє:

• здійснювати математичний і статистичний аналіз реакцій організму на зовнішні впливи, що виникають при дуже швидкому візуальному перегляді або звуковому прочитанні різних "стимулів" - слів, образів, фраз;

• абсолютно точно визначати наявність у підсвідомості людини конкретної інформації й вимірювати її значимість для кожної людини, виявляти сховану мотивацію, щирі прагнення й похилості людей;

• на основі виявленої й проаналізованої інформації, одержувати повну картину невротичних, що турбують людини (або цілі групи людей) станів психіки;

• при необхідності проводити цілеспрямовану (за бажанням - діючу негайно, або з відстрочкою) корекцію психічних станів, основним діючим фактором якої виступають слова-команди, картинки-образи й навіть заходи-мотиватори певного поводження.

Зокрема, у процесі звукового керування психікою людей і їхнім поводженням словесні вселяння (команди) у закодованій формі виводяться на будь-який носій звукової інформації (бабусині, радіо або телепередачі, шумові ефекти). Людина слухає музику або шум прибою в кімнаті відпочинку, стежить за діалогами персонажів фільму, і не підозрює, що в них утримуються несприймані свідомістю, але завжди фіксовані підсвідомістю команди, що змушують його згодом робити те, що запропоновано.

Психогенний вплив

Психогенний вплив є наслідком:

• а) фізичного впливу на мозок індивіда, у результаті якого спостерігається порушення нормальної нервово-психічної діяльності.

Наприклад, людина одержує травму головного мозку, у результаті якої він втрачає можливість раціонально мислити, у нього пропадає пам'ять і т.п. Або він піддається впливу таких фізичних факторів (звуку, висвітлення, температури й інших), які через певні фізіологічні реакції змінюють стан його психіки;

• б) шокового впливу навколишніх умов або якихось подій (наприклад, картин масових руйнувань, численних жертв і т.п.) на свідомість людини, у результаті чого він не в змозі раціонально діяти, втрачає орієнтацію в просторі, випробовує афект або депресію, панікує, у ступор і т.д.

Ніж менш підготовлена людина до того, що психотравмує впливи навколишньої дійсності, тим більше різко виражені його психічні травми, що одержали назву психогенних втрат. Тому в органах психологічної війни деяких держав (наприклад Ізраїлю) є фахівці, завданням яких є не тільки деморалізація населення й особового складу військ супротивника, але й надання реальної допомоги своїм військовослужбовцем для їхнього відновлення від психогенних втрат і швидкого уведення в лад.

Часткою, але досить показовим випадком психогенного впливу виступає вплив кольору на психофізіологічний і емоційний стан людини.

Так, експериментально встановлено, що при впливі пурпурної, червоної, жовтогарячої й жовтої квіток частішає й заглиблюється подих і пульс людини, підвищується його артеріальний тиск, а зелений, блакитний, синій і фіолетовий кольори роблять зворотний ефект. Перша група квітів є збудливої, друга - заспокійливою.

Головна мета використання кольору в психологічній війні - правильне оформлення інформаційно-пропагандистських матеріалів. Доповнюючи й емоційно збагачуючи гамою квітів їхній зміст, вдається провокувати певні реакції об'єкта. При цьому виходять із того, що:

• правильно обрана колірна гама дозволяє створити потрібне емоційне тло сприйняттю й засвоєнню тексту;

• кольору, неправильно підібрані стосовно змісту, викликають невдоволення;

• негативна реакція на колірну комбінацію може поширитися на зміст тексту, що знижує ефективність його психологічного впливу в цілому.

Нейро-лінгвистичний вплив

Нейролінгвістичний вплив - вид психологічного впливу, що змінює мотивацію людей шляхом введення в їхню свідомість спеціальних лінгвістичних програм.

При цьому основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку й виникаючі завдяки їй емоційно-вольові стани. Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) і невербальні лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди й подання людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей). Суб'єктом обсмоктати впливу виступає фахівець (інструктор).

Інструктор спочатку виявляє що знаходяться в психіці суперечливі (конфліктуючі) погляди й переконання, а також виникаючі через цього й людей, що турбують, негативні емоційні стани (переживання, настрою, почуття). На наступному етапі він за допомогою спеціальних прийомів допомагає їм усвідомити дискомфортність їхнього реального стану (соціально-економічного, культурного, фізичного і як наслідок - психологічного) і вносить зміни у свідомість, що змушують людей по-іншому сприймати життєві ситуації й будувати відносини з іншими людьми.

Цікаво те, що після того, як під впливом інструктора людина "зрозумів", що йому "потрібно", вона самостійно (але під впливом закладеного в його свідомість стереотипу сприйняття) починає збирати інформацію про свою повсякденну діяльність, про свої стани й переживання. Порівнюючи своє реальне, присутнє в цей момент стан з бажаним (можливим), він визначає, які свої ресурси йому потрібно мобілізувати й що конкретно треба зробити, щоб досягти комфортності почуттів і настроїв.

Одним зі засобів формування автоматизованої поведінки є нейро-лингвистичне програмування (НЛП). При цьому основним об'єктом впливу є нейрофізіологічна активність мозку і виникаючі завдяки їй емоційно-вольові стани . Головним засобом впливу виступають спеціально підібрані вербальні (словесні) й невербальні (образні) лінгвістичні програми, засвоєння змісту яких дозволяє змінити в заданому напрямку переконання, погляди і уявлення людини (як окремого індивіда, так і цілих груп людей).

Прийоми НЛП застосовуються у відносинах між людьми дуже широко, часто неусвідомлено. Сучасні НЛП-технології виробництва віщальних програм, комп'ютерних ігор, інтернет-спілкування дозволяють уникнути контролю з боку свідомості сприймаючої сторони. У переважному числі випадків вона навіть не припускає, що на неї виявляється схований і дуже ефективний вплив, а сторона, що використовує такі технології, одержує високі шанси на успіх.

Найпростішим прикладом схованого НЛП є відома «технологія 25-го кадру». У більш складному випадку, при конструюванні відеопродукції застосовуються спеціальні прийоми. Описана концепція біоадаптивных анімацій у системах мультімедіа і віртуальної реальності. При перегляді відеопродукції функціональний стан і поведінкова реакція людини в конкретний момент часу інтерпретуються на основі аналізу фізіологічних і психофізіологічних параметрів. Далі, у залежності від результатів аналізу, формується адекватний алгоритм управління анімаційним сценарієм, тобто організується семантичний біологічний зворотній зв'язок, що моделює біиоадаптивний інтерфейс.

Психотропний вплив

Психотропний вплив — це вплив на психіку людей за допомогою медичних препаратів, хімічних або біологічних речовин.

Щоб змусити людину робити те, що вона робити не хоче, зовсім не обов'язково хірургічним шляхом змінювати будову її головного мозку або примушувати її силою. Потрібно тільки правильно підібрати препарати й відповідним чином їх застосувати. Так, 25 років тому з'явився препарат "би-зет" - потужний психотропний засіб, що ефективно впливає на маси людей. Досить обробити їм, скажемо, батальйон на марші, і той стає некерованим. Хоча кожний окремий солдат залишається при цьому практично нормальним. Сьогодні ніхто не може дати гарантію, що на базі даного препарату вже не створили більше діючий засіб впливу на психіку! Немає гарантій і того, що його не використовують для організації "стихійних" мітингів і демонстрацій або хоча б для стимуляції поводження людей у юрбі. Тим більше, що до теперішнього часу вже створені так звані нейромедіатори, що контролюють (у тому числі здатні різко підсилити) агресивне поводження людини.

Сильно впливають на психіку деякі пахучі речовини.

Клінічні експерименти показали, що аромат лаванди, ромашки, лимона й сандалового дерева послабляє активність головного мозку швидше, ніж будь-який депресант. А жасмин, троянда, м'ята й гвоздика збуджують клітки сірої речовини могутніше, ніж міцна кава. Сила заходів має наукове пояснення: у людському мозку є певні відділи, відповідальні за сприйняття заходів, обробку інформації про їх і зберігання її в пам'яті. Образно виражаючись, запах - це вічно відкриті ворота душі, які не піддаються логічному контролю. Тому, застосовуючи заходи для впливу на людей, ми б'ємо в саме слабке місце їхньої психіки. Чим і користуються фахівці психологічної війни.

Приблизно так само можна використовувати нешкідливі для людини хімічні й біологічні речовини.

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив

Психотропний (парапсихологічний, екстрасенсорний) вплив — це вплив на інших людей, здійснюваний шляхом передачі інформації через позачуттєве (неусвідомлюване) сприйняття.

У даному зв'язку необхідно відзначити, що телевізійні й інші масові сеанси нібито екстрасенсорного впливу (наприклад, Кашпіровського, Чумака й інших "чарівників") є яскравими прикладами самого звичайного обману. Почасти тут має місце масовий гіпноз, але в набагато більшій мері - масова істерія й масове психічне зараження.

Що ж стосується психотропної зброї, те відомі факти робіт зі створення генераторів високочастотного й низькочастотного кодування мозку, біолокаційних установок, по використанню хімічних і біологічних засобів з метою стимулювання певних психологічних реакцій.

Психотроника орієнтується переважно на методи, пов'язані із застосуванням технічних засобів впливу на свідомість, наприклад, згаданих генераторів. У цей час ще рано говорити про активне використання психотропної зброї як засобу психологічної війни, однак її фахівці роблять все можливе, щоб максимально застосовувати те, що вже хоча б мінімально напрацьоване.

Наприклад, вони використовують ефект, викликуваний колірними плямами, убудованими в комп'ютерний вірус, позначений апокаліпсичним "числом звіра" - 666 (V666). Цей вірус здатний негативно впливати на психофізіологічний стан оператора персональної ЕОМ (аж до смертельного результату). Принцип його дії заснований на феномені так званого 25-го кадру, що є досить потужним засобом вселяння.

"Феномен 25-го кадру" пов'язаний з тим, що людина має не тільки сенсорний (усвідомлений) діапазон сприйняття, але й субсенсорний (неусвідомлений), у якому інформація засвоюється психікою, минаючи свідомість.

Наприклад, якщо протягом фільму до двадцяти чотирьох кадрів у секунду додати ще один - 25-й - із зовсім іншою інформацією, то глядачі його не зауважують, але на їхній емоційний стан і поводження він відчутне впливає. Численні експерименти показали, що протягом однієї секунди центри головного мозку встигають прийняти й обробити 25-й сигнал.

Більше того, інформація, пропонована в субсенсорному режимі сприйняття, засвоюється людиною з ефективністю, що перевищує звичайну норму. Учені зв'язують це з тим, що приблизно 97% психічної діяльності "середньої" людини протікає на рівні підсвідомості й тільки 3% - в усвідомлюваному режимі.

Отже, V666 видає на екран монітора в якості 25-го кадру спеціально підібрану колірну комбінацію, що занурює людину у свого роду гіпнотичний транс. Через певні проміжки часу картинка міняється. За розрахунками творців вірусу, підсвідоме сприйняття нового зображення повинне викликати зміна серцевої діяльності: її ритму й сили скорочень. У результаті з'являються різкі перепади артеріального тиску в малому колі кровообігу, які приводять до перевантаження посудин головного мозку людини. За даними спеціального дослідження, за останні кілька років тільки в країнах СНД зафіксовані 46 випадків загибелі операторів, що працюють у комп'ютерних мережах, від подібного вірусу.

Аналогічним прикладом психотронного впливу на психіку людини стала масова "телевізійна епідемія", що спалахнула в Японії 1 грудня 1997 року після демонстрації чергової серії популярного мультфільму "Покетмон" ("Pocket monsters" - "Кишенькові чудовиська").

Висновок

Таким чином, по своїй сутності психологічний вплив представляє “проникнення” однієї особистості (або групи осіб) у психіку іншої особистості (або групи осіб). Даний вплив на психічний стан, думки, почуття і дії іншої людини здійснюється винятково за допомогою психологічних засобів (вербальних або невербальних). Психологічний вплив має зовнішнє (відносно реципієнта) походження і, будучи сприйнятим ним, приводить до зміни конкретних психологічних регуляторів певної активності людини. При цьому сутнісними характеристиками категорії психологічного впливу виступають: структура психологічного впливу, етапи процесу психологічного впливу, стратегії психологічного впливу, мішені психологічного впливу, методи психологічного впливу, види психологічного впливу.

Література

1.      Крысько, В. Г. Социальная психология: учебник для вузов [Текст] / В. Г. Крысько. – [2-е изд.]. – СПб. : Питер, 2006. – 432 с.

2.      Ковалев, Г. А. Три парадигмы в психологии – три стратегии психологического воздействия [Текст] / Г. А. Ковалев // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. – С. 41–49.

3.      Ковалев, Г. А. О системе психологического воздействия (к определению понятия) [Текст] / Г. А. Ковалев // Психология воздействия (проблемы теории и практики) : сб. науч. тр. / под ред. А. А. Бодалева, Г. А. Ковалева. – М. : Наука, 1989. – С. 4–5.

4.      Сидоренко, Е. В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию [Текст] / Е. В. Сидоренко // Психологические проблемы самореализации личности. – СПб. : СПбГУ, 1997. – С. 123–142.

5.      Кабаченко, Т. С. Методы психологического воздействия [Текст] / Т. С. Кабаченко – М. : Педагогическое общество России, 2000. – 539 с.

6.      http://sd.net.ua/2012/03/05/suchasni-metodi-psixologichnogo-vplivu.html

7.      http://vybory.org/articles/485.html