Загальні положення щодо перевезення пассажирів автомобільним транспортом

     Вступ 

     Сучасне суспільство характеризується інтенсивними комунікаційними процесами. Без  обміну речовин та енергій не має  бути місця існування економіки. Інформаційні технології визначають науково-технологічний  потенціал суспільства, формує новий  життєвий стиль. Але усі процеси руху у часі та просторі речей, енергії і інформації виявляються вторинними по відношенню до процесу переміщення людей. Переміщення людей у просторі є життєво необхідною функцією організму і виконується завдяки існуванню у людини опорно-рухомого апарату.

     Вже на ранніх етапах розвитку людини суспільні  відносини потребували об’єднання людей у часі та просторі для ефективного  здійснення процесів виробництва, потреби  матеріальних і культурних цінностей, наукової, суспільно-політичної, військової, учбової та іншої діяльності. Так з’явилися населені пункти.

     Пасажирське сполучення між окремими населеними пунктами постійно розвивалось. Зміцнення  транспортних та економічних зв’язків між сусідніми населеними пунктами призвело до виникнення більш великих суспільних об’єднань, які сформувались в окремі регіони. Поміж регіонами та країнами також сформувалися транспортні зв’язки

     Для сучасної України значення транспорту велике, тому що саме транспорт з’єднує  різні регіони у єдину країну. В цьому сенсі транспорт є одним з відомих країностворюючих факторів.

     Транспорт (від лат.-переміщаю) – народногосподарський комплекс, який здійснює перевезення  людей та вантажів. За об’єктом перевезення  розрізняють транспорт пасажирський та вантажний. Пасажирський транспорт – частка єдиної транспортної системи. Сучасний пасажирський транспорт виконує перевезення людей, їх ручної клажі та багажу у різних видах сполучення. Перевезення людей може виконуватись як на професійній основі, так і самостійно громадянами у своїх справах. Також існують перевезення комерційні та некомерційні. Комерційні виконуються перевізником з метою отримання економічної вигоди та підрозділяються на перевезення транспортом загального користування і технологічні перевезення. Некомерційні перевезення виконуються громадянами з метою задоволення власних потреб.

     Автомобільний пасажирський транспорт є складовою  частиною єдиної транспортної системи (ЄТС) країни, та її успішне функціонування в більшості залежить від координації  роботи з іншими видами транспорту.

     Пасажирські перевезення виконуються автобусами та легковими автомобілями загального користування. Автомобільний транспорт  загального користування виконує перевезення  пасажирів маршрутними автобусами; автобусами, наданими державним та корпоративним підприємством, закладами і організаціями за їх замовленнями, а також громадянами за договорами або окремими замовленнями; маршрутними таксі та легковими автомобілями-таксі індивідуального користування; легковими автомобілями, наданими підприємствами, закладами та організаціями для службового використання, а також громадянам за окремими замовленнями.

     Пасажирський  транспорт відноситься до сфери  послуг населенню. До послуг транспорту можна віднести: перевезення пасажирів, пересадження пасажирів, послуги при  очікуванні пасажирів, послуги при подачі перевізних засобів, отримання на вимогах прокату перевізного засобу, послуг по обслуговуванні підприємств, організацій.

     Особливості діяльності по наданню послуг зводяться  до наступних положень:

     – послуги не можуть існувати зовні процесу їх надавання, (вони не можуть бути накопиченими);

     – продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послуг визначається якістю самого процесу праці;

     – послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в визначений час та в конкретному місці або напрямку, що обмежує можливість їх заміни на ринку послуг;

     – послуги транспорту відносяться до послуг, які закінчують процес матеріального виробництва.

     Сфера послуг повинна функціонувати таким  чином, щоб повністю задовольняти потреби населення з можливо малими витратами. Однак на сьогоднішній час немає ефективних кількісних методів оцінки якості послуг.

     Основною  проблемою міжміських пасажирських перевезень є удосконалення перевізного  процесу та покращення якості обслуговування пасажирів Не велика питома вага перевезень на маршрутах великої протяжності визначаються тим, що швидкість сполучення міжміських автобусів недостатньо високі, а запропоновані пасажирам послуги не відповідають потребам. 
 
 
 
 

     Загальні  положення щодо перевезення пассажирів автомобільним транспортом 

      Перевезення пасажирів, багажу автомобільним транспортом здійснюється за договором перевезення. Загальні  умови  перевезення  визначаються  Цивільним кодексом України, іншими   законами,  транспортними кодексами  (статутами),  іншими нормативно-правовими актами та правилами,  що видаються відповідно до них.  
 За    договором    перевезення   пасажира   одна   сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира)  до пункту  призначення,  а  в  разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання  багажу,  а  пассажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд,  а  у  разі  здавання  багажу  -  також  за  його провезення.

      Договір  перевезення транспортом загального користування є публічним договором. Договір перевезення пасажира укладається усно (при попередньому продажу квитків) або шляхом здійснення конклюдентних дій (подача міського транспорту до зупинки, посадка пасажира). При здаванні пасажиром багажу до перевезення (речі, що належать особисто пасажиру) зміст договору пасажирського перевезення доповнюється умовами перевезення багажу, що у транспортному праві докладно регламентуються.

      Сторонами за даним догвором є перевізник та пасажир.

      За Законом України "Про автомобільний транспорт" перевізник - це особа, яка надає послуги з перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом загального користування.

      Перевезення,  що здійснюється юридичною особою, вважається перевезенням транспортом загального користування,  якщо із закону, інших   нормативно-правових   актів   або ліцензії,  виданої цій організації,  ипливає,  що  вона  має   здійснювати   перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи.

      Особи, які бажають займатися перевезенням пасажирів та багажу мають бути зареєстровані як суб’єкти господарювання, що надасть їм право бути учасниками господарських відносин та здійснювати господарську діяльність.

      Суб’єкт господарювання – це зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, а також фізична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка провадить господарську діяльність.

      Ліцензування - один із засобів і механізмів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання. Ліцензія – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання, який одержав ліцензію, на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Ліцензування здійснюється у добровільному порядку виключно за волевиявленням суб’єкта господарювання. Таким чином, для суб’єктів господарювання ліцензування можливо розглядати і як угоду, спрямовану на отримання необхідного елемента підприємницької дієздатності.

      Ліцензування перевезень автомобільним транспортом введено, зокрема, з метою забезпечення безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування, запобігання дорожньому травматизму та посилення контролю за додержанням законодавства.

      Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів  і багажу визначає пасажира як фізичну  особу,  яка на  виконання договору перевезення, укладеного від його імені або ним самим, перевозиться за сплату або безоплатно перевізником. 
 

Різновиди перевезення пасажирів  автотранспортом 

      Послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяють  на послуги з перевезення  пасажирів автобусами,  на таксі  та легковими автомобілями на замовлення.

      Послуги з перевезення  пасажирів автобусами можуть  надаватися за  видами  режимів організації  перевезень:  регулярні,  регулярні  спеціальні, нерегулярні.

      Перевезення пасажирів   автобусами   в   режимі    регулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних  умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

      Перевезення пасажирів    автобусами   в   режимі   регулярних спеціальних  пасажирських   перевезень   здійснюють   автомобільні перевізники на  автобусних  маршрутах спеціальних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

      Перевезення пасажирів  автобусами   в   режимі   нерегулярних пасажирських  перевезень  здійснюють  автомобільні  перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних  умовах  
із замовниками транспортних послуг.

      Автобусні маршрути   за   видами  сполучень  поділяються  на:  
міські, приміські, міжміські, міжнародні.

      Автобусні маршрути  за  видами  перевезень  поділяються   на:  
загального   користування,  спеціальних  перевезень,  нерегулярних  
перевезень.

      На приміських та міських  маршрутах  дозволяється  перевозити  
стоячих  пасажирів  автобусами,  які  за  своєю конструкцією мають місця для стоячих пасажирів,  у кількості,  передбаченій технічною характеристикою транспортного засобу та визначеній у реєстраційних документах на цей транспортний засіб.

      На міжнародних   та   міжміських    маршрутах    дозволяється перевозити пасажирів з обов'язковим наданням їм місць для сидіння.

      На автобусні маршрути протяжністю понад 500 км у рейс повинні  
направлятися два водії.

      Перевезення пасажирів  на  автобусному  маршруті   загального користування    може    здійснюватися   у   режимах:   звичайному, експресному, маршрутного таксі.

      Вимоги щодо  використання  автобусів  за  видами   сполучень, режимами   руху   та   протяжністю   маршрутів,   за   параметрами  пасажиромісткості,   комфортності,   технічних   та   екологічних показників  установлює центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

      Послуги з перевезення  на таксі надаються громадянам у  порядку черги  на  стоянках  таксі  та  на  шляху  прямування,  а також на замовлення (звичайне,  термінове,  нічне)  усне,  письмове  чи  за телефоном.

      Послуги з  перевезення  пасажирів  легковими  автомобілями на замовлення можуть надаватися тільки за попередньою домовленістю із замовником  послуг  і не можуть надаватися на стоянках таксі та на шляху прямування  автомобіля  громадянам,   з   якими   не   було попередньої домовленості про послугу.

      Суб'єкти господарювання, які використовують легкові автомобілі на замовлення,  мають  право  включати  витрати  на  ці послуги   до   собівартості  продукції тільки  за  умови,  що  у перевізника є відповідна ліцензія  і з ним укладений письмовий договір на обслуговування.

      Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України. 
 

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення  

      Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному  транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

      Документи для регулярних пасажирських перевезень:

1. для автомобільного  перевізника  -   ліцензія,   договір   із  
   органами  виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи  
   їх  дозвіл,  паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання  
   автобуса   на  законних  підставах,  інші  документи,  передбачені  
   законодавством України;
2. для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії,  
   реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка,  
   квитково-касовий  лист,  схема  маршруту,  розклад  руху,  таблиця  
   вартості   проїзду  (крім  міських  перевезень),  інші  документи,  
   передбачені законодавством України;
3. для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для  пільгового проїзду – посвідчення особи встановленого зразка).

      Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

1. для автомобільного  перевізника  -   ліцензія,   договір   із  
   замовником  транспортних послуг,  паспорт маршруту,  документ,  що  
   засвідчує  використання  автобуса  на  законних  підставах,   інші  
   документи, передбачені законодавством України;
2. для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії,  
   реєстраційні документи на транспортний засіб,  ліцензійна  картка,  
   схема   маршруту,   розклад   руху,  інші  документи,  передбачені  
   законодавством України.

      Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:

1. для автомобільного  перевізника  -  ліцензія,  документ,   що  
   засвідчує   використання  автобуса  на  законних  підставах,  інші  
   документи, передбачені законодавством України;
2. для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії,  
   реєстраційні  документи на транспортний засіб,  ліцензійна картка,  
   договір  із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує  
   оплату    транспортних   послуг,   інші   документи,   передбачені  
   законодавством України.

      Документи для  юридичної  особи,  що   здійснює   перевезення  
пасажирів на таксі:

1. для автомобільного  перевізника - ліцензія,  інші документи, передбачені законодавством України;
2. для водія таксі - посвідчення  водія  відповідної  категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

      Документи для  фізичної  особи,   що   здійснює   перевезення пасажирів на таксі:

1. для автомобільного  перевізника  - ліцензія,  інші документи,  
   передбачені законодавством України;
2. для водія таксі - посвідчення  водія  відповідної  категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу,  ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

      Документи для  юридичної  особи,  що   здійснює   перевезення  
пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

1. для автомобільного   перевізника   -   ліцензія,  договір  із  
   замовником послуги,  інші  документи,  передбачені  законодавством  
   України;
2. для водія    легкового   автомобіля   -   посвідчення   водія  
   відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного  
   засобу,  ліцензійна  картка, копія договору із замовником послуги,  
   інші документи, передбачені законодавством України.

      Документи для автомобільного самозайнятого перевізника:

     ліцензія, ліцензійна картка,  посвідчення   водія  відповідної  
категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна  
книжка,  медична довідка.

      Документи для   фізичної   особи,   що  здійснює  перевезення  
пасажирів легковими автомобілями на замовлення:

1. для автомобільного  перевізника  -   ліцензія,   договір   із замовником  послуги,  інші  документи,  передбачені законодавством України;
2. для водія   легкового   автомобіля   -   посвідчення    водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу,  ліцензійна картка,  копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

      Документи на  перевезення  пасажирів  автобусами  для власних  
потреб:

1. для автомобільного  перевізника  -  документ,  що   засвідчує  
   використання  автобуса  на  законних підставах,  список пасажирів,  
   яких перевозять,  завірений підписом перевізника та печаткою, інші  
   документи, передбачені законодавством України;
2. для водія   -   посвідчення   водія   відповідної  категорії,  
   реєстраційні   документи   на   автобус,  список  пасажирів,  яких  
   перевозять,  завірений  підписом  перевізника  та  печаткою,  інші  
   документи, передбачені законодавством України.

      Документи для водія  юридичної особи на перевезення  пасажирів легковими  автомобілями  для  власних  потреб  - посвідчення  водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.

      Документи для  фізичної  особи   на   перевезення   пасажирів легковими  автомобілями  для  власних  потреб  - посвідчення  водія відповідної  категорії,  свідоцтво  про  реєстрацію  транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.  

Основні права та обов'язки водія автомобільного транспорту при перевезенні пасажирів  

      Водій автобуса   при   перевезенні   пасажирів  автомобільним транспортом має право:

1. вимагати від пасажирів виконання їх обов'язків;
2. не допускати до поїздки пасажира, який не має квитка, порушує  
   громадський порядок у салоні автобуса,  забруднює його,  пасажирів  
   або їх речі;
3. під час  посадки  в   автобус   пасажирів   на   приміському,  
   міжміському або міжнародному маршруті перевіряти наявність квитків  
   на проїзд та перевезення багажу;
4. не видавати багаж, якщо пасажир не пред'явив квитка.

      Водій автобуса зобов'язаний:

1. виконувати правила     надання      послуг      пасажирського автомобільного  транспорту  загального  користування  і  технічної експлуатації автобуса;
2. мати з  собою  і  пред'являти  для  перевірки   уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством;
3. дотримуватися визначеного маршруту та розкладу руху автобуса;
4. приймати, розміщати  та видавати багаж пасажирам на зупинках, передбачених розкладом руху;
5. стежити за  виконанням   пасажирами   своїх   обов'язків   та безпечним розміщенням ними багажу і ручної поклажі в автобусі;
6. оголошувати назви зупинок і час стоянки на них;
7. здійснювати висадку пасажирів у відведеному для цього місці в разі заправлення автобуса паливом під час виконання перевезень;
8. вживати необхідних  заходів  для  безпеки  пасажирів  у  разі виникнення  перешкод  для руху на маршруті (туман,  ожеледь тощо), які не дають змоги продовжити поїздку,  а також у  разі  вимушеної зупинки   автомобільного   транспортного  засобу  на  залізничному переїзді;
9. зупиняти автобус  за  сигналом  контролера,  виконувати  його вказівки та сприяти у здійсненні контролю.

      Водію автобуса забороняється:

1. змінювати маршрут та розклад руху;
2. продавати пасажирам квитки під час керування автобусом.

      Водій таксі  має  право відмовляти в наданні послуги  пасажиру, якщо:

1. пасажир має явні ознаки сп'яніння;     кількість осіб,  які потребують  обслуговування,   перевищує кількість місць у легковому автомобілі;
2. багаж пасажира  не може бути вільно розміщений у багажнику чи салоні легкового автомобіля або може забруднити чи пошкодити його.

      Водій таксі зобов'язаний:

виконувати  правила     надання      послуг      пасажирського  автомобільного   транспорту  і  технічної  експлуатації  легкового  автомобіля;

1. здійснювати посадку пасажирів на стоянці в порядку  черги,  а  
   також  надавати  право  позачергового користування таксі згідно із законодавством;
2. відчиняти двері таксі,  відкривати багажник та перевіряти  їх  
   закриття під час посадки пасажирів;
3. називати пасажирам    розмір    оплати   проїзду,   показники таксометра на початку і в кінці поїздки  та  роз'яснювати  порядок  
   користування таксі;
4. здійснювати перевезення  до  пункту призначення за визначеним пасажиром маршрутом або найкоротшим шляхом за згодою пасажира.

     Водію таксі забороняється:

1. відмовляти пасажирам   у    перевезенні,    крім    випадків, обумовлених цією статтею;
2. обирати пасажирів за вигідністю напрямків їх прямування;
3. пропонувати громадянам   поїздку  без  згоди  пасажирів,  які знаходяться в таксі;
4. здійснювати перевезення пасажирів, якщо в таксі відсутній або  
   не працює таксометр;
5. називати розмір   оплати   за  поїздку,  який  не  відповідає показникам таксометра.

     Водій легкового   автомобіля   на   замовлення   зобов'язаний виконувати  правила  надання  послуг  пасажирського автомобільного транспорту і технічної експлуатації легкового автомобіля.

      Водій легкового автомобіля не має права  здійснювати  стоянку та посадку пасажирів на стоянці таксі.  

Основні права та обов'язки пасажира 

      Пасажир має право:

1. одержувати від  перевізника,  водія,  на  зупинках автобусних маршрутів загального користування,  автостанціях  та  автовокзалах інформацію   про   послуги  автомобільного  транспорту  загального користування;
2. безоплатно провозити  з   собою   на   автобусних   маршрутах  
   загального  користування  одну дитину дошкільного віку без надання їй окремого місця;
3. безоплатно перевозити  з  собою   на   автобусних   маршрутах загального  користування  ручну  поклажу,  а  також  відповідно до законодавства про  захист  прав  споживачів  і  правил  перевезень користуватися іншими правами.

      Пасажир зобов'язаний:

1. мати при собі квиток на проїзд,  на перевезення багажу,  а за  
   наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення;
2. виконувати вимоги   правил   надання   послуг   пасажирського автомобільного транспорту.

Відповідальність  сторін 

      У  разі  порушення зобов'язань,  що випливають із договору перевезення,  сторони  несуть  відповідальність,  встановлену   за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). За  затримку  у  відправленні  транспортного  засобу,   що перевозить    пасажира,   або   запізнення   у   прибутті   такого транспортного засобу  до  пункту  призначення  перевізник  сплачує пасажирові штраф у розмірі,  встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці   порушення   сталися  внаслідок  непереборної  сили,  усунення несправності  транспортного  засобу,  яка  загрожувала  життю  або здоров'ю  пасажирів,  або  інших  обставин,  що  не  залежали  від перевізника.

      У разі відмови пасажира від перевезення з причини  затримки відправлення    транспортного   засобу   перевізник   зобов'язаний повернути пасажиру провізну плату.

      Якщо поїздка пасажира  з  пункту  пересадки  не  відбулася внаслідок  запізнення  транспортного засобу,  який доставив його у цей пункт, перевізник зобов'язаний відшкодувати пасажирові завдані збитки.

      Перевізник  відповідає за збереження багажу з  моменту  прийняття їх до перевезення  та до видачі одержувачеві, якщо не доведе,  що  втрата,  нестача,  псування  або пошкодження багажу сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

      Перевізник відповідає за  втрату,  нестачу,  псування  або пошкодження прийнятого  до  перевезення багажу у розмірі фактичної шкоди,  якщо не доведе,  що це сталося не з його вини.

      Відповідальність перевізника за шкоду, завдану каліцтвом, іншим  ушкодженням  здоров'я  або  смертю  пасажира,  визначається відповідно до глави 82 Цивільного кодексу України,  якщо договором або законом не встановлена відповідальність перевізника без вини.  

Висновок 

     Таким чином, ми розглянули договір перевезення  пасажирів і багажу. Підіб'ємо деякі підсумки.

      1. Даний договір регулюється Конвенцією про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, ГК України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Постановою Кабінета Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», Наказом Міністерства транспорту України «Про затвердження Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом»

       2. Пасажири не завжди розуміють, що вступають саме в «договір», так що по більшій частині відповідальність для перевізників пасажирів на автомобільному транспорті настає дуже рідко.

     3. За своєю суттю цей договір може бути консенсуальним та реальним, він є терміновим і оплатним.

     4. Мета договору - перевезення зацікавлених осіб у тому напрямку, куди є можливість у перевізника і бажання у пасажира.

     5. Підставою для виникнення прав  і обов'язків сторін є покупка  громадянином квитка.