Аналіз показників молочної продуктивності при різних варіантах міжлінийного підбору у корів українськой червоної молочної породи в

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Луганський національний аграрний університет

ФАКУЛЬТЕТ БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

 

Рекомендується до захисту: Завідувач кафедри _______________ _______________________________ _______________________________                (підпис, прізвище та ініціали) “______” _______________20___ року

Допускається до захисту: Декан біолого-технологічного факультету ________________________________                 (підпис, прізвище та ініціали) “______” _______________20___ року

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

« Аналіз  показників  молочної продуктивності  при різних  варіантах  міжлінийного підбору у корів  українськой  червоної молочної  породи в ПАТ « Племзавод ім. Літвінова»

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:  бакалавр

Напрям підготовки: 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

Професійна кваліфікація: 3213 «Технік-технолог з виробництва і переробки продукції тваринництва»

 

Виконавець :Федорова Катерина Олегівна

 

Дипломний  керівник:

 

Рецензент: ___________________________________________________________

                ^{(підпис, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові)}

 

 

Луганськ-2013

 

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

кафедра___________________________________________________________

ВІДГУК

на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра

 

за темою:____________________________________________________________

 

виконану студентом (кою) ___ курсу Луганського національного  аграрного університету

напрям: 6.090102 «Технологія  виробництва і переробки продукції  тваринництва»

________________________________________________________________________________

^{(прізвище, ім’я, по-батькові)}

 

Актуальність  теми:

 

 

Практичне значення:

 

Викладення результатів  дослідження в опублікованих  працях, участь в конференціях, семінарах  різних рівнів:

 

Висновок про дипломну роботу в  цілому і пропонована оцінка:

 

 

Науковій керівник: ________________________________________________

                                 

 

 

 

БІОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

кафедра___________________________________________________________

Рецензія

на випускну кваліфікаційну роботу бакалавра

за темою:____________________________________________________________

 

виконану студентом (кою) ___ курсу  Луганського національного аграрного  університету

напрям: 6.090102 «Технологія виробництва  і переробки продукції тваринництва»

__________________________________________________________________

 

Актуальність  теми і ступінь відповідності  виконаної роботи дипломному завданню:

 

 

Характеристика  виконання кожного розділу дипломної  роботи, ступінь використання дипломником  останніх досягнень науки, техніки  і передових методів роботи:

 

Перелік позитивних якостей  дипломної роботи:

 

 

Перелік основних недоліків роботи:

 

 

Висновок про дипломну роботу в  цілому:

 

 

Рецензент: ________________________________________________________

 

Реферат

Кількість:	сторінок  –
	таблиць   –
	рисунків  –
	джерел  літератури  –
	додатків  –

 

Тема:

 

 Мета і завдання досліджень:

 

Об’єкт досліджень: 

 

Предмет досліджень:

 

Зміст досліджень:

 

Практичне значення отриманих результатів:

 

Ключові слова:

 

 

 

 

 

 

 

1. Генезис  української червоної  породи.

Подальший розвиток тваринництва можливе лише на основі формування ринкових відносин, які диктують значне підвищення рентабельності та ефективності молочного скотарства. Головними складовими зростання продуктивності тварин можна назвати підвищення генетичного потенціалу худоби сучасними способами селекції і створення оптимальних умов для вирощування та годівлі тварин.

Екстремальний клімат південного регіону України зумовив формування особливої ​​породної структури молочної худоби. Найбільшого поширення отримала червона степова порода, яка найкращим чином переносить сухий і спекотний клімат нашого регіону, проте рівень продуктивності (до 3 тис. кг молока) корів цієї породи не витримує конкуренції, а недоліки екстер'єру не дозволяють повною мірою використовувати тварин в умовах високотехнологічний оснащеного обладнання доїльних цехів.

Все це і спонукало вчених протягом декількох десятиліть працювати  над виведенням нової породи молочної худоби - української червоної молочної, яка створювалася на основі червоної степової.

Нова порода створювалася шляхом підливу крові голштинської, червоної датської та англерской порід тваринам червоної степової породи. Виведення її мало ряд особливостей: широке використання в господарствах для поліпшення маточного поголів'я червоної степової породи биків зарубіжних порід - кровность по поліпшує породі досягала 25-75%. Селекція, насамперед, велася по екстер'єрних якостей і підвищенню молочної продуктивності. Звертали увагу і на адаптаційні особливості тварин до умов Півдня України. В окремих областях України питома вага тварин червоної молочної породи становить до 95%. Її найвища продуктивність, відмінні біо - та адаптаційні властивості дають підставу вважати, що надалі вона буде залишатися головний молочної породою в нашому регіоні. Але підтримка такого домінуючого положення імовірна ледь при угоді подальшого генетичного прогресу в племінних господарствах і збереження найвищої міри конкурентоспроможності породи. Структура червонуватою молочної породи містить в собі два внутріпородних різновиди: жирномолочного і голштінізірованних. В відповідність з корпоративною для породи програмою селекції потрібно консолідувати ці два внутріпородних різновиди в на генному рівні і фенотипічно одиничну породу, той чи інший надалі займатиме провідне за чисельністю поголів'я в корпоративній структурі молочного скотарства Південного регіону нашої країни. При цьому, програмою передбачається як чистопорідне розведення в рубежах кожного з внутріпородних різновидів, так і поєднання їх генетичного речовини з перевагою голштинізованого різновиди.

  Рис. 1

 

 Рис. 2

 

Виведення української червоної молочної породи завершено в 2003 році. Організаціями-оригінатора визнаний Інститут розведення і генетики тварин, Інститут тваринництва степових районів  ім. М.Ф. Іванова "Асканія-Нова", Інститут тваринництва центральних районів, Інститут тваринництва, Кримський, Одеський, Миколаївський, Луганський і Донецький інститути агропромислового виробництва, Кіровоградську та Запорізьку державні сільськогосподарські дослідні станції УААН. 
При створенні української червоної молочної породи та для збереження генофонду вихідної червоної степової породи значною мірою використовували спосіб трансплантації ембріонів. Отримані із застосуванням біотехнологічного методу трансплантації ембріонів племінні бугаї зробили помітний вплив на формування української червоної молочної породи. Середній надій за кращу лактацію по породі становить 5755 кг молока жирністю 3,84%, 221,5 кг молочного жиру, 3,24% білка, в тому числі по внутріпородний типами (голштінізірованних - 5812 кг молока жирністю 3,84%, 223, 2 кг молочного жиру, 3,24% білка і жирномолочного - 5528 кг молока жирністю 3,88%, 214,8 кг молочного жиру, 3,23% білка). Найбільш генеалогічно розгалужені генетичні ресурси у вказаному напрямку мають племпідприємства Херсонській (СП "Асканія-Генетик"), Дніпропетровській, Одеської та Донецької областей. Базовими господарствами з розведення української червоної молочної породи є переважно атестовані племінні заводи і племінні репродуктори і частково краще не племінні господарства АР Крим, дев'яти південних і східних областей.

У української червоної молочної породи окрім двох внутріпородних типів сформовано п'ять зональних заводських типів: центральний, кримський, західний, східний і таврійський.

 Базовими з розведення тварин кримського зонального заводського типу є 14 господарств виключно АР Крим, центрального - 21 господарство переважно Дніпропетровської і частково Кіровоградської областей, східного - 24 господарства Донецької, Харківської та Луганської областей, західного - 16 господарств Одеської області. Найбільший ареал має таврійський зональний заводський тип (Херсонська, Запорізька та Миколаївська області), який розводять в 27 базових господарствах.

 

 

2.Лінійне розведення та його значення в твариництві

Розведення за лініями у практичній селекції відноситься до числа  найпотужніших засобів генетичного удосконалення популяцій сільсько-господарських тварин [1, 2]. Першим, хто почав у Росії розробляти теорію лінійного розведення, були професори Н.А. Дубовицький, М.М. Щепкін і Є.А. Богданов. Зоотехнічна практика показує, що тривале парування лінійних тварин, особливо під час розведення їх у подібних умовах середовища, викликає зниження племінних і продуктивних якостей. Найефективнішим засобом запобіганню такої депресії в потомстві є між лінійне розведення. Характерною рисою цього методу є порушення, розхитування консерватизму спадковості. Тварини, одержані від між лінійного підбору, характеризуються підвищеною мінливістю, деякими новими, не властивими батькам, особливостями. Крім того, вони характеризуються значно більшою біологічною повноцінністю і підвищеною життєздатністю. Цінна спадковість створюється умілим підбором з використанням кросів ліній, що забезпечує отримання потомства з більш прогресивними ознаками.

Підбір - це найбільш дієвий прийом поліпшення існуючих та створення нових, більш цінних порід сільськогосподарських тварин. Підбір як би завершує певний етап вдосконалення стада, породи, і спрямований на отримання нового покоління тварин бажаного якості. За допомогою цілеспрямованого підбору накопичуються, закріплюються цінні спадкові якості тварин, забезпечуючи при кожній зміні поколінь безперервне вдосконалення стада і породи. У той же час, підбір - це один з найбільш складних і важливих питань племінної роботи.

Лінія - цінний група нащадків у ряді поколінь, що походять від видатного предка-родоначальника і успадкували від нього високу продуктивність і тип. 
Сімейство - група жіночих особин, пов'язаних спорідненістю з родоначальницею прямий материнської сторони родоводу.

Передумовами  лінійного  розведення є: 
 
     В окремому тваринному, хоча він і видатний, неможливо сконцентрувати всі цінні якості породи, оскільки кореляції між деякими ознаками несумісні (наприклад: густина і довжина вовни; жирність молока і удій). 
     Мета лінійного розведення: шляхом племінної роботи перетворити досягнення окремих тварин у гідності групові. 
     Різні гідності породи накопичуються в окремих лініях, які створюють структуру стада, породи, забезпечуючи різноманітність і пластичність її.

4.1. Утримання  тварин

У тваринництві рік поділяють на два періоди: зимово-стійловий (205 — 210 днів) і літній (150 — 155 днів). У молочному і молочно-мясному скотарстві залежно від природно- економічних умов господарства застосовують такі системи утримання корів: цілорічну стійлову, стійлово-пасовищну та стійлово- табірну. У ВАТ «П/з їм Літвінова» використовують стійлово-пасовищну систему утримання.

Прив'язне утримання характеризується тим, що корови відпочивають в стійлах і  поїдають корми в зафіксованому  положенні, на прив'язі. Приміщення, де містяться тварини, розраховані  на 200 голів. У даних умовах утримання  корови довше і спокійніше відпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється  спокійна обстановка. Ширина стійла 1,2, а довжина 2,0 м.                               Довгі стійла зручні для тварин, але вони вимагають значних витрат ручної праці при видаленні гною. У стійлах, при поїданні корму, корова просувається в перед ближче до годівниці, при цьому її задня частина тулуба віддаляється від каналу на 50-70 див.

В якості підстилки використовують солому. Підлога  має нахил у бік гнойового  каналу близько 1%, а в задній частині  стійла – до 2%. Стійла обладнані прив'язями для корів. Прив'язь – це короткий металевий ланцюг прикріплена одним кінцем знизу до стійлової рами, а двома верхніми – охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця і фіксуючої ланки.

4.2. Годівля тварин  та забезпеченість кормами

Ефективне використання великої рогатої худоби передусім залежить від умов годівлі. В період доместикації вона пристосувалася до споживання і перетравлювання великої кількості соковитих і грубих кормів із значним умістом клітковини. Основними соковитими кормами є силос, коренебульбоплоди, грубими — солома, сіно (лучне, злакове, бобове), сінаж.

Тварини краще й  апетитніше поїдають і перетравлюють  соковиті корми. Поєднання їх із сіном  сприяє оцтовокислому бродінню в  рубці, завдяки якому підвищується вміст жиру в молоці. Згодовування великих даванок концентрованих кормів зумовлює підвищення інтенсивності пропіоновокислого бродіння і збільшення кількості пропіо- нової кислоти в рубці, що призводить до зниження жирності молока.

У випадку, коли раціон великої рогатої худоби містить недостатню кількість перетравного протеїну, його поповнюють синтетичними сполуками (сечовина, амонійні солі тощо). Так, дійним коровам їх дають із розрахунку 100 — 150 г, молодняку старше від 6-місячного віку — 40 — 50, молодняку на відгодівлі — 50 — 80 г на добу.

З метою забезпечення продуктивності корів 3500 — 4000 кг молока на стійловий період необхідно заготовити кормів, у середньому на голову: грубих — 14 ц, соковитих — 80 — 120, концентрованих - 12 - 14 ц.

Послідовність роздавання кормів може бути різною. Проте найдоцільніше згодовувати спочатку концентровані, потім коренеплоди й силос і в останню чергу грубі корми. Невелику кількість певного корму розділяють на одну-дві даванки.

Годівля дійних корів. На фермах застосовують групову годівлю  корів, а для високопродуктивних — індивідуальну. Відповідно до раціону корми видають на групу тварин і роздають залежно від продуктивності кожної. Даванки грубих і силосу за кількістю орієнтовно однакові, а концкормів та коренеплодів — згідно з рівнем надоїв. В основному поширене триразове роздавання кормів упродовж дня до або після доїння.

Норми годівлі дійним коровам визначають залежно від живої маси, продуктивності, віку й вгодованості. Після проведення контрольного доїння їх коригують відповідно до продуктивності тварин.

У виробничих умовах раціони для дійних корів складають  за такими показниками: кормові одиниці, перетравний протеїн, кальцій, фосфор, каротин і кухонна сіль. Нині із цієї метою застосовують деталізовані норми годівлі з урахуванням 24 контрольних показників: кормові одиниці, обмінна енергія, суха речовина, сирий і перетравний протеїн, сира клітковина, крохмаль, цукор, сирий жир, кухонна сіль, кальцій, фосфор, магній, калій, сірка, залізо, мідь, цинк, кобальт, марганець, йод, каротин, вітаміни Б та Е.

Річна структура раціонів для дійних корів молочного напряму продуктивності, %   Співвідношення кормів, % до поживності Плановий   соковиті концентро вані   надій, кг грубі усього у тому числі силос зелені 3000 13 32 23 26 29 3500 13 30 21 29 28 4000 12 30 20 31 27 4500 12 28 19 33 27 5000 12 26 18 36 26 5500 12 26 16 36 26 6000 11 24 15 39 26

Концентровані корми вводять  у раціон із урахуванням добового надою: до 10 кг — 100 г, 10 - 15 — 100 - 150, 15 - 20 — 150 - 200, 20 - 25 — 250 - 300 і понад 25 кг — 300 - 350 г на 1 кг молока.

4.3. Розведення  тварин

 

 

 

 

 

4.4. Відтворення поголів'я

Штучне  осіменіння сільськогосподарських  тварин проводиться як плановий захід  спрямований на підвищення продуктивності тварин шляхом підвищення їх породних якостей.

Правильний  вибір часу осіменіння - одна з головних умов отримання високої заплідненості. Це складний і відповідальний етап зі штучного осіменіння тварин усіх видів. Осіменіння необхідно проводити в найбільш сприятливий для зустрічі сперміїв з яйцем момент.

Більш точним ознакою готовності тварин до запліднення служить наявність статевої охоти і тічки. У цей період всі процеси, спрямовані на здійснення осіменіння, досягають максимального розвитку. Відрізняється значне посилення анти перистальтичних скорочень матки, що грає роль в засмоктуванні сперми маткою. Виділення слизу, що володіє високою бактерицидністю, еластичністю, низькою в'язкістю і має лужну реакцію, покращує пересіваємість сперміїв і прискорює їх просування. Канал шийки матки повністю відкритий, що сприяє правильному введенню сперми. Відмічені ознаки свідчать про необхідність осіменіння тварин тільки в період статевого полювання.

У виробничих умовах полювання у самок визначають самцем-пробником.

Самець виявляє самок в полюванні в основному шляхом сприйняття специфічних запахів (статевих ферментів: гамофлалов).

Для проведення проби на полювання у корів  у загін де знаходиться бик  пробник випускають корів, що знаходяться  в післяпологовому періоді (з 4-5 дня  після пологів для стимуляції статевої функції). Телиць, які досягли 16 місячного віку, а також усіх запліднених самок (з 10-30 дня після  осіменіння, для діагностики початкових стадій вагітності та безпліддя). Бика-пробника випускають до самок 2 рази на день по 1,5-2 годину вранці і ввечері. Ведуть ретельне спостереження за тваринами.

У момент запліднення пробника поміщають  близько корів. Це підсилює появу  статевих рефлексів у тварин і  полегшує їх осіменіння. 
У овець швидше і надійніше виявити полювання баранами-пробниками вазектомірованнимі.

Щоб полегшити  процес вибірки овець у полюванні  вазектомірованним бараном прикріплюють в області грудей спеціальні фарбувальні  мітчики. У отару пускають пробників  по черзі, використовуючи щодня по 5-6 баранів. Такі пробники за 18 днів случного сезону виявляють охоту у 93 -98% овець маточного поголів'я.

Виявити маток підлягають до осіменіння проводять  підготовчі роботи в пункті штучного осіменіння, якщо такий є в наявності. 
У даному випадку мається пункт штучного осіменіння та кабінет по відтворенню стада з класом для практичних занять.

Сперма  використовувана при осіменіння, закуповується в сперміо-банку. Перевозять в судинах Дьюара в яких її і  зберігають. При транспортуванні  посудин з рідким азотом наземним транспортом їх ретельно закріплюють, тому що падіння судини може супроводжуватися вибухом. 
До кожної партії отправляемой сперми прикладають ордер, в якому вказую дату та години отримання сперми, кличку виробника, дозу і оцінку сперми. 
По прибуттю сперми в господарство на пункт штучного осіменіння оцінюють тільки активність руху сперміїв. Для перевірки якості, відтанула сперму в будь розфасовці виймають з водяної бані і залишають при температурі 18-20 ° С до використання, але не більше 10-15 хвилин. Знову заморожувати відтанула сперму можна. Потім, оболонку упаковки доз сперми в облицьованих гранулах після відтавання гранул насухо витирають марлевою серветкою, край упаковки затискають між 2я предметними скельцями за допомогою пружинних затискачів, ставлять на обігрівальний столик мікроскопа під мале збільшення і переглядають сперму через плівкову упаковку. Допускається використання відтанула сперми з рухливістю сперміїв не нижче 3-4 бали для корівітелиць 
Зберігається сперму періодично направляють в лабораторію для бактеріологічного дослідження. Не можна використовувати сперму, що містить патогенні та умовно-патогенні бактерії, гриби, віруси та інші мікроорганізми; число непотогенних мікроорганізмів в одній дозі сперми не повинна бути більше 500.

Після підготовки сперми і оцінки якості приступають, безпосередньо, до осіменіння.

Штучне  осіменіння ссавців може бути інтравагіальним, якщо сперму вводять в статеві  шляхи, або інтраабдоінальним, коли сперму вводять в черевну порожнину, біля яєчників, через Проком черевної стінки. 
До інтрагенітальним способом відносяться вагінальне, цервікальне, маточне і яйцепроводное. У навчальному господарстві використовують для осіменіння корів моноцервікальний спосіб введення сперми, а для осіменіння телиць (у віці 16 - 18 міс, при досягненні ними 65 - 70% живої маси дорослої корови)-ректоцервікальним або вагінальним способом; свиней запліднюють маточним способом.

4.5. Використання тварин

 

 

 

 

 

4.6. Машини і обладнання для виробництва

продукції за технологічними процесами

Якість кормів в значній мірі залежить від машин і механізмів, якими вони скошуються, підбираються, закладаються на зберігання і підготовляються до безпосереднього згодовування тваринам. З косарок вітчизняного виробництва в господарстві широко використання отримали косарки одноярусні навісні КОН-2, 2; КОН-2 ,2-0, 1, призначені для скошування природних і сіяних трав що складається зі скошеною масою в косовицю. Агрегат Сінозбиральна «АСУТ», що складається з самохідного шасі Т-16 МГ з самосвальною вантажною платформою та косарки навісні КНШ-2, 1. Косарка - плющила причіпна КПП-4, 2, призначена для косіння бобових трав, злакових культур. Комбайн кормозбиральний «Рось-2», виробляє скошування зелених трав, кукурудзи та інших силосованих культур висотою до 1,5 м, одночасно він подрібнює і вантажить масу в транспортні засоби. Комбайни КСК-100 і Е-208 використовують для підбору та подрібнення зеленої маси на сінаж. Зернозбиральний КЗП-2 «Азовець-800», застосовано для збирання зернових колосових, бобових і круп'яних культур, а також насінників трав прямим і роздільним комбайнуванням. Комбайн обладнаний жаткою. Для подрібнення грубих і соковитих кормів застосовують подрібнювач ІГК-ЗОБ, соломосилосорізку РСС-6Б, , подрібнювач ІКС-5М.

Для перевезення  скирт і стогів до ферм застосовують троси. Стоговози і саморозвантажувальні платформи в агрегаті з тракторами великої потужності.

Ефектним  є пресування сіна з вовків в стоси, які залишають на полях протягом 2 - 3 діб, потім їх перевозять до місця  укладання в штабелі. 
Силос заготовляють за тією ж технологією що і скошену траву на сіно, але довга різання на силос повинна бути не більше 2 - 3 см при вологості 70% і 3 - 7 см-75 - 80%.

Траншею для силосу заповнюють на протязі 3-4 днів, маса ретельно трамбують тракторами і герметично вкривають.

Роздача кормів у господарстві здійснюється мобільними кормороздавачами КТУ-10. Для напування тварин використовується вода зі свердловини. За водопровідної мережі вода надходить у корівник і телятник, де для напування тварин встановлено одно чашкові поїлки з полімерних матеріалів типу АП-1А.Застосовують автонапувалки АП-1 з розрахунку: одна поїлка при прив'язному утримані на дві корови, а при без прив'язному утриманні - на 10-12 корів. У літньому таборі напування тварин відбувається привізною водою зі свердловини. Замість поїлок у літньому таборі стоять спеціальні корита для напоювання. Використовують технологію дворазового доїння. На фермі використовують машинне доїння, використовуючи при цьому двотактні доїльні апарати. У літньому таборі застосовується доїльна установка АДМ – 8. Після доїння з доїльних відер молоко виливається в молочні фляги, але перед цим воно фільтрується від механічних домішок. Первинна обробка молока проводиться для збереження його санітарно-гігієнічних, харчових і технологічних властивостей. До операцій первинної обробки молока відносяться очищення його від механічних домішок (фільтрація або відцентрова очищення), охолодження і пастеризація. первинна обробка молока повинна здійснюватися одночасно з доїнням. Фільтри затримують механічні домішки. Найкраща ступінь очищення виходить при комбінованому використанні металевої сітки з тканинною перегородкою. Відразу ж після очищення молоко охолоджують до 4 ... 10 ° С і зберігають при цій температурі до відправки на молокоприймальні пункти.  Прибирання гною механізована. Для цього використовується скребковий транспортер ТСН-3. Навантаження із транспортерів проводиться у спеціальні вози, які потім вивозяться на спеціальний майданчик, де гній згрібають у спеціальні бурти. У літньому таборі гній прибирається прибирають один раз на рік (влітку) бульдозером Д-159 Н.

РОЗДІЛ 5

 

 

Технологія переробки  молока

Облік і первинна обробка молока.

Молоко післявидаивания піддають обробці, щоб зберегти її природні властивості й тимчасово підвищити стійкість у процесі зберігання. У первинну обробку молока входять очищення його від механічних домішок, охолодження, зберігання, транспортування. У необхідних випадках проводять пастеризацію, нормалізацію ісепарирование молока.

Очищення молока від механічних домішок. Придоении в молоко потрапляють  різні механічні домішки і мікроорганізми. Ступінь забруднення молока залежить від санітарно-гігієнічних умов його одержання. Для очищення молока від механічних домішок (частки корми й підстилки, шерстинки, пил) його фільтрують на скотному дворі, проціджуючи через цідилку при зливі у флягу, та був повторно очищають вприфермской молочної.

Молоко може фільтруватися  у процесі доїння серед через спеціально встановлені фільтри намолокопроводе.

Фильтрування молока з допомогою найкращих фільтруючих матеріалів не забезпечує повного очищення його від механічних домішок. Більше досконалим способом очищення молока від механічних домішок є використаннясепараторов-молокоочистителей.

Охолодження молока. Усвежевидоенном молоці мікроби не розвиваються, що його бактерицидними властивостями. Тривалість бактерицидною фази залежить від рівня забруднення молока мікробами, швидкості і глибини його охолодження післявидаивания. Молоко, охолоджене післявидаивания до низькою температури, зберігається тривалий час, анеохлажденное починає скисати через 3 год.

Бактеріцидная фаза свежевидоенного молока враховується санитарно-ветеринарними правилами.

Збереження молока. Для зберігання молока використовують фляги, танки, резервуари-охолодники.

Пастеризация і стерилізація молока. Пастеризациєю називається нагрівання молока від63°С до температури, близька доточки-кипения.Пастеризацией знищуються вегетативні форми мікробів.

Насправді застосовують тривалу, короткочасну і миттєву пастеризацію. При тривалої пастеризації молоко нагрівають до63-65°С і витримують 30 хв. Короткочасна пастеризація проводиться за нормальної температури72-75°С і молока протягом 15-20 з, миттєва пастеризація здійснюється за температурі85-90°С без витримки. Під впливом термічних чинників складові молока змінюються.

Стерилізація — це нагрівання молока вище температури кипіння (вище100°С). У цьому знищуються все вегетативні форми бактерій та його суперечки.

 

Молочна промисловість випускає різні продукти: кисляк, йогурт, кефір, сметану, сир, сир, олію та інших..

Розглянемо з прикладу технологію маслоробства.

Вершкове масло олію —висококалорийний продукт, який отримують з вершків. Полягає він у основному з жировій частини й води. Якість оливи й стійкість якщо зберіганні у значною мірою залежить від якості молока і вершків. Особливу увагу слід привертати до пороки молочний жир, оскільки вони у олії посилюються (виробництва 1 кг олії йде20-25кг молока).

Кращим вважається молоко із високим вмістом жиру, має великі жирові кульки, одержаний корів, раціони яких були повноцінні із загальної поживністю, білку, мінеральним речовин.