Облік необоротних активів



МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ-ІНТЕРНАТ

ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСНОЇ РАДИ

 

 

Дипломна  робота

з бухгалтерського  обліку

 на тему:

«Облік необоротних  активів»

 

 

 

 

Виконала: Заболотна Любов Сергіївна

Група: 21ОКБ

Викладач: Купрієнко Алла Володимирівна

 

 

 

 

 

Житомир-2014


ЗМІСТ

Вступ 3

Теоретична частина 5

1. Характеристика необоротних активів 6

1.1.Зміст та класифікація основних засобів 6

1.2. Нематеріальні  активи їх класифікація 10

1.3. Інші необоротні активи 12

2. Відображення необоротних активів в бухгалтерському балансі 12

3. Бухгалтерські  рахунки по обліку основних  засобів і нематеріальних активів 14

4. Документальне оформлення обліку основних засобів і нематеріальних активів 15

5. Облік амортизація основних засобів і нематеріальних активів 17

6. Облік інвентаризації  основних засобів і нематеріальних  активів 19

7. Безпека праці при роботі на ПК 22

Практична частина 25

Висновок 30

Список  використаної літератури 32

Додатки 34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Тема дипломної  роботи «Облік необоротних активів» є досить актуальною, тому що на кожному підприємстві незалежно від форм власності є в наявності необоротні активи.

Мета дипломної  роботи: розкрити суть необоротних  активів та їх значення в бухгалтерському  обліку.

Необоротні  активи – це сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Необоротні (або  фіксовані) активи менш ліквідні, ніж  оборотні (поточні), призначені для використання протягом тривалого періоду часу. Вони важко реалізуються, тому що необхідний певний час та додаткові витрати.

Необоротні  активи включають  в себе:

  • нематеріальні активи;
  • незавершене будівництво;
  • основні засоби;
  • довгострокові фінансові інвестиції; інші фінансові інвестиції;
  • довгострокова дебіторська заборгованість;
  • відстрочені податкові активи;
  • інші необоротні активи.

Нематеріальні активи – це придбані права користування природними ресурсами, майном і об’єктами інтелектуальної власності.

Основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг.

Незавершене будівництво - відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством, а також фінансові платежі для фінансування капітального будівництва.

Для детальної  характеристики необорних активів можна розглянути такі питання:

  • характеристика необоротних активів;
  • зміст та класифікація основних засобів;
  • нематеріальні активи їх класифікація;
  • інші необоротні активи;
  • відображення необоротних активів в бухгалтерському балансі;
  • бухгалтерські рахунки по обліку основних засобів і нематеріальних активів;
  • документальне оформлення обліку основних засобів і нематеріальних активів;
  • амортизація основних засобів і нематеріальних активів;
  • облік інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНА  ЧАСТИНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ХАРАКТЕРИСТИКА НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

Необоротні  активи – сукупність майнових цінностей підприємства, які неодноразово беруть участь у процесі господарської діяльності та поступово переносять свою вартість на продукцію.

Необоротні  активи включають  в себе:

  • нематеріальні активи;
  • незавершене будівництво;
  • основні засоби;
  • довгострокові фінансові інвестиції; інші фінансові інвестиції;
  • довгострокова дебіторська заборгованість;
  • відстрочені податкові активи;
  • інші необоротні активи.

Необоротні (або  фіксовані) активи менш ліквідні, ніж  оборотні (поточні), призначені для  використання протягом тривалого періоду  часу. Вони важко реалізуються, тому що необхідний певний час та додаткові витрати.

1.1. ЗМІСТ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського  обліку із застосуванням міжнародних  стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, та рішення Урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року №2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000р.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – Положення (стандарт)7).

Норми Положення (стандарту) 7 засновується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі – підприємства) усі форм власності (крім бюджетних установ).

Основні засоби – матеріальні  активи, які підприємство утримує  з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг.

Об’єкт основних засобів  – закінчений пристрій з усіма  пристосуваннями і приладдям  до нього або окремий конструктивно  відокремлений предмет, що призначений  для виконання певних самостійних  функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів одного або різного призначення. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання(експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Основні засоби можна сформулювати за наступними ознаками:

  • за галузевою ознакою;
  • за функціональним призначенням;
  • за використанням;
  • за ознакою належності;

За галузевою ознакою основні засоби поділяються на:

    1. промислові;
    2. сільськогосподарські
    3. будівельні
    4. транспортні
    5. зв’язку

За функціональним призначенням поділяються на:

  1. виробничі основні засоби – це засоби, які беруть участь у виробництві процесі або сприяють його здійснення.
  2. невиробничі основні засоби – це засоби, що не беруть участь у процесі виробництва, та передбачені для послуг, потреб ЖКГ, охорони здоров`я, освіти, культури.

За використанням поділяються на:

  1. діючими, є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час;
  2. недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію.

За ознакою належності – поділяються на:

  1. власні – являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утримання;
  2. орендовані – які, використовуються на підприємстві, але не є його власністю.

Для цілей бухгалтерського  обліку основні засоби класифікуються за такими групами:

  1. Основні засоби:
    1. земельні ділянки;
    2. капітальні витрати на поліпшення земель;
    3. будинки, споруди та передавальні пристрої;
    4. машини та обладнання;
    5. транспортні засоби;
    6. інструменти, прилади, інвентар (меблі);
    7. робоча і продуктивна худоба;
    8. багаторічні насадження;
    9. інші основні засоби.
  2. Інші необоротні матеріальні активи:
    1. бібліотечні фонди;
    2. малоцінні необоротні матеріальні активи;
    3. тимчасові (не титульні) споруди;
    4. природні ресурси;
    5. інвентарна тара;
    6. предмети прокату;
    7. інші необоротні матеріальні активи.

Розрізняють наступні види вартості основних засобів:

  • первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів;
  • переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки;
  • ліквідаційна вартість – сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання, за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем;
  • залишкова вартість – визначається як різниця між первісною вартістю основних засобів і суму зносу.

Первісна вартість об’єкта  основних засобів складається з  таких витрат:

  • суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно – монтажних робіт;
  • реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв’язку з придбанням прав на об’єкт  основних засобів;
  • суми ввізного мита;
  • суми непрямих податків у зв’язку з придбанням ( створенням) основних засобів;
  • витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбання (створення) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

1.2.НЕМАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Нематеріальні активи – придбані права користування природними ресурсами, майном і об’єктами інтелектуальної власності.

Нематеріальні активи представляють вкладення  коштів підприємства (його витрати) у  нематеріальні об`кти, що використовуються протягом довгострокового періоду в господарській діяльності та приносять прибуток. До нематеріальних активів відносяться права користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмне забезпечення, авторські права і привілеї ( включаючи права на винаходи, патент, ліцензію на визначені види діяльності, промислові зразки, моделі, використання художньо-конструкторських рішень), організаційні витрати (включаючи плату за державну реєстрацію підприємства, брокерське місце і

т.ін.) торговельні  марки, товарні і фірмові знаки, ціна фірми. За характером застосування нематеріальні активи схожі на основні засоби. Вони використовуються тривалий період, приносять прибуток, і з часом велика частина з них втрачає свою вартість. Особливістю нематеріальних активів є відсутність матеріально-речової структури, складність визначення вартості, невизначеність при виявленні прибутку від їхнього застосування. Оцінка нематеріальних активів відбувається за узгодженням сторін при їхньому внеску в статутний капітал на основі цін світового або внутрішнього ринку. У вартість нематеріальних активів входять покупна ціна, витрати, зв'язані з придбанням і приведенням, стан готовності цих активів. Вартість нематеріальних активів включається в собівартість продукції шляхом нарахування зносу.

Нематеріальний  актив, отриманий в результаті розробки, слід відображати в балансі за умов, якщо підприємство має:

  • намір, технічну можливість та ресурси для проведення нематеріальних активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
  • можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу;
  • інформацію для достовірно визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Не визнаються активом,  а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені:

    • витрати на дослідження;
    • витрати на підготовку і перепідготовку кадрів;
    • витрати на рекламу та просування продукції ринку;
    • витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
    • витрати на підвищення ділової репутації підприємств, вартість видань, та витрати на створення торгових марок ( товарних знаків).

Придбані  нематеріальних активів зараховуються  на баланс підприємства за первісною.

Первісна  вартість придбано нематеріального  активу складається з:

  1. ціни (вартості) придбання ( крім отриманих торговельних знижок);
  2. мита;
  3. непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню;
  4. інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведеться до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку.

Активний  ринок – ринок, якому притаманні такі умови:

  • предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
  • у будь – який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
  • інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Якщо підприємством  проведена переоцінка об’єктів групи  нематеріальних активів, то надані вони підлягають щорічної переоцінки.

1.3.  ІНШІ НЕОБОРОТНІ АКТИВИ

Незавершене виробництво – це вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

Довгострокові фінансові інвестиції - це інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, інші фінансові інвестиції. Довгострокова дебіторська заборгованість - заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Відстрочені податкові  активи - сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

2. ВІДОБРАЖЕННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ БАЛАНСІ

Зміст статей І розділу Активу балансу необоротних активів:

  1. «Нематеріальні активи» - відображають вартість об’єктів, які віднесенні до складу нематеріальні активи згідно з відповідними Положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нараховується у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартість і сумою зносу, яка наводиться у дужках.
  2. «Незавершене будівництво» - відображається вартість незавершених капітальних інвестицій у будівництво, створення, виготовлення, реконструкцію, модернізацію, придбання необоротних активів (включаючи необоротні матеріальні активи, призначені для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюється підприємством, а також фінансові платежі для фінансування капітального будівництва.
  3. «Основні засоби» - наводяться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводяться вартість інших необоротних матеріальних активів.
  4. «Довгострокові фінансові інвестиції» - відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент; також виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.
  5. «Довгострокова дебіторська заборгованість»- показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після двадцяти місяців з дати балансу.
  6. «Відстрочені податкові активи»- відображається сума податку на прибуток, що підлягає на відшкодуванню в наступних періодах у наслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базою оцінки.
  7. «Інші необоротні активи»- наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу « Необоротні активи».

3. БУХГАЛТЕРСЬКІ РАХУНКИ ПО ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й  узагальнення інформації про наявність  та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

За дебетом  рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються  за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням  об’єкта.

За кредитом – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:

101 «Земельні ділянки»

102 «Капітальні  витрати  на поліпшення земель»

103 «Будинки  та споруди»

104 «Машини  та обладнання»

105 «транспортні  засоби»

106 «Інструменти, прилади та інвентар»

107 «Робоча  і продуктивна худоба»

108 «Багаторічні  насадження»

109 «Основні  засоби»

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкту окремо.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи»

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути індентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік). Інформацію про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

За дебетом  рахунку 12 «нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в  результаті розробки (від інших фізичних і юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та суми дооцінки таких активів. За кредитом вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «нематеріальні активи» має такі субрахунки:

121 – права користування природними ресурсами;

122 – права  користування майном;

123 – права  на комерційні позначення;

124 – права  на об’єкти промислової власності;

125 – авторське  право та суміжні з ним права;

127 – інші  нематеріальні активи.

4. ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

Наказом Міністерства статистики України № 352 від 29.12.1995р. «Про затвердження типових форм первинного обліку» затверджено і введено  в дію з 1.01.1996р. типові форми первинної  облікової документації з обліку наявності підприємстві і руху основних засобів:

Накладна  – складається для того щоб  вести об’єкт в експлуатацію.(див. дод.2)

ОЗ – 1 «Акт приймання  - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», при оформлені цього документа акт складається в одному примірнику на кожний окремий об’єкт приймальною комісією, за наказом керівника підприємства.(див. дод.3)

 ОЗ – 2 «Акт приймання – здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів», складається комісією, коли необхідно ввести в експлуатацію основних засобів після ремонту. Ремонт: поточний, капітальний.(див. дод.4)

ОЗ – 3 «Акт списання основних засобів», складається у двох примірниках комісією, коли необхідно списати основні засоби в наслідок нового зносу, аварії, крадіжки.(див. дод.5)

ОЗ – 4 «Акт на списання автотранспортних засобів», складається у двох примірниках, коли необхідно списати транспортні засоби в наслідок зносу, аварії, крадіжки.(див.дод.6)

ОЗ – 5 «Акт N про установку, пуск демонтаж будівельної машини», складається у двох примірниках представником машино-прокатної бази та будівельної дільниці,що експлуатує будівельні машини та механізм.(див. дод.7)

ОЗ – 6 «Інвентарна картка обліку основних засобів», заповнюється в одному примірнику на основі «Акт приймання – здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів», технічні та іншої документації.(див. дод.8)

ОЗ – 7 «Опис  інвентарних карток по обліку основних засобів», складається в одному примірнику бухгалтерією в цілях контролю за зберіганням інвентарних карток.(див. дод.9)

ОЗ – 8 «Картка  обліку основних засобів», яка заповнюється на основі даних інвентарних карток відповідних груп (видів) основних засобів та звіряється з даними синтетичного обліку основних засобів. На основі підсумкових даних карток заповнюється звітні форми з руху основних засобів.(див.дод.10)

ОЗ – 9 «Інвентарний список основних засобів», дані пооб’єктного обліку основних засобів за місяцями їх знаходження (експлуатації) повинні бути тотожні записами в інвентарних картках обліку основних засобів, що ведуться в бухгалтерії.(див. дод.11)

Що стосується нематеріальних активів, то Наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. №732 затверджені типові форми первинного обліку об’єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів:

Форма НА – 1 «Акт введення  в господарський  оборот об’єкта права інтелектуальної  власності у складі нематеріальних активів». При оформленні введення в господарський оборот об’єкта  права інтелектуальної власності  акт складається в одному примірнику на кожний окремий  об’єкт приймальною комісією, заповнюється на основі технічної, науково – технічної та іншої документації.

Форма НА – 2 «інвентарна картка обліку об’єкта  права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», ведеться в бухгалтерії на кожен об’єкт чи групу об’єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику на основі«Акт введення  в господарський оборот об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».

Форма НА – 3 «Акт вибуття (ліквідації) об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів», застосовується для оформлення вибуття таких об’єктів при їх списання. Акт складається у двох примірниках комісією, призначеним наказом власника або уповноваженого органу.

  Форма НА – 4 «Інвентаризаційний опис об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» а також оформлення документа представлений у підрозділі

Типову кореспонденцію рахунків по обліку основних засобів  і нематеріальних активів наведено у дод.1.1.

5. ОБЛІК АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ І НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ

В процесі  виробництва як основні засоби, так  і нематеріальні активи втрачають  свою вартість у вигляді амортизаційних відрахувань. Порядок нарахування  і використання і визначення як податковим законодавством, та і П(с)БО №7 «основні засоби» та П(с)БО №8 «нематеріальні активи».

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Знос  необоротних активів – сума амортизації об’єктів необоротних активів з початку їх корисного використання.

Амортизація основних засобів

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визначенні цього об’єкта активом, і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні строку корисного використання слід урахувати:

Облік необоротних активів