Облік і аудит розрахунків зв виплатами працівникам Альянс Єланецького району

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра фінансів і кредиту

БЕЗКРОВНА ІННА СТАНІСЛАВІВНА

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття

ступеня спеціаліста зі спеціальності

7.03050901 – облік і аудит

ОБЛІК І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКАМ У ТОВАРИСТВІ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬЯНС»

ЄЛАНЕЦЬКОГО РАЙОНУ

Науковий керівник

____________________________

____________________________

Зав. кафедри

____________________________

МИКОЛАЇВ

2015

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність теми. Заробітна плата є основним джерелом доходу працівників підприємства, в тому числі і сільськогосподарських. Бухгалтерський облік розрахунків за виплатами працівникам є складною ділянкою облікового процесу, який потребує достовірного документального відображення відпрацьованого часу, виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплати. Питання обліку праці та її оплати займають одне з чільних місць у всій системі бухгалтерського обліку на підприємстві. Належна організація бухгалтерського обліку розрахунків за виплатами працівникам сприяє ефективному управлінню та контролю за своєчасним здійсненням розрахунків, ефективністю використання трудових ресурсів.

Важливість аудиту розрахунків з оплати праці визначається тим, що безпосередньо зачіпаються економічні інтереси усіх без винятку працівників підприємства, що перевіряються. Крім того, відіграє важливу роль у системі як внутрішнього, так і зовнішнього аудиту. Це пов’язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов’язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення яких потребує багато часу.

Дослідження проблем бухгалтерського обліку розрахунків за виплатами працівникам завжди були і залишаються у центрі уваги науковців та практиків. Окремі теоретичні та методологічні аспекти обліку праці та її оплати знайшли своє відображення у працях К. Безверхих, О. Золотухін, Т. Камінська, О. Матвійчук, М. Огійчук, В, Плаксієнко, О. Савицька, П. Сук, Л. Сук, І. Цигилик, Л. Червінська та інші.

Аудиту та розробкам його програм з оплати праці сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: О. Акіліна, М. Білик, Я. Гончарук, Л. Кулаковська, В. Пантелєєв, В. Пасічник, Ю. Піча, В. Рудницький, В. Савченко, О. Сніжко, Б. Усач та багато інших. Віддаючи належне напрацюванням цих та інших авторів, слід відмітити, що теоретичний аналіз даних питань не забезпечує практичного вирішення всіх облікових проблем.

Мета і задачі дослідження. Метою дипломної роботи є систематизація та поглиблення теоретичних і методичних положень з приводу обліку і аудиту розрахунків за виплатами працівникам та розробка пропозицій щодо удосконалення досліджуваної ділянки облікової роботи у сільськогосподарському підприємстві.

Відповідно до мети поставлено до вирішення такі завдання:

• дослідити законодавчо-нормативну базу та здійснити критичний огляд теоретичних основ обліку і аудиту розрахунків за виплатами працівникам в сучасних умовах;
• охарактеризувати виробничо-економічні умови господарювання та проаналізувати фінансовий стан досліджуваного сільськогосподарського підприємства;
• проаналізувати організацію первинного та зведеного обліку розрахунків з оплати праці;
• розкрити особливості синтетичного і аналітичного обліку на даній ділянці та організації аудиту обліку розрахунків за виплатами працівникам;
• обґрунтувати напрями вдосконалення обліку і внутрішнього аудиту розрахунків за виплатами працівниками.

Об’єктом дослідження є економічні та соціальні аспекти організації та обліку і аудиту розрахунків за виплатами працівникам у товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс» (далі — ТОВ «Альянс») Єланецького району.

Предметом дослідження є сукупність практичних питань з обліку та аудиту розрахунків за виплатами працівникам у досліджуваному підприємстві.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використано методи теоретичного узагальнення і порівняння — при вивченні літературних джерел та дослідженні розвитку поставлених проблем; аналізу бухгалтерської звітності, метод коефіцієнтів — для встановлення рівня стійкості і ліквідності підприємств; статистичні та економіко-математичні методи — для розрахунку та аналізу наведених даних.

Інформаційна база дослідження. Методичну та теоретичну основу роботи склали Закони України; Укази Президента України; постанови і рішення Кабінету Міністрів України; накази, постанови, розпорядження, листи, роз’яснення міністерств та відомств; П(С)БО 11, 26; Кодекси України; методичні рекомендації з формування організації обліку; вказівки, інструкції, положення; плани рахунків бухгалтерського обліку; наказ про облікову політику в підприємстві; графіки документообігу та інші нормативно-правові документи щодо обліку розрахунків з оплати праці, використані матеріали досліджень провідних економістів.

Джерелом інформації при підготовці дипломної роботи стали дані річної фінансової звітності, статистична звітність та дані бухгалтерського обліку базового підприємства.

Обсяги і структура роботи. Дипломна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 71 найменування. Загальний обсяг роботи 110 сторінок друкованого тексту. В дипломні роботі представлено 19 таблиць, 6 рисунків та додатки.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ ЗА ВИПЛАТАМИ ПРАЦІВНИКА

1. Теоретичні основи обліку і аудиту розрахунків за виплатами працівникам

Розгляд питань розрахунків за виплатами працівникам в аграрних підприємствах України має актуальне значення, оскільки оплата праці є досить важливою ланкою системи соціально-трудових відносин і найскладнішою у вирішенні соціально-економічної проблеми. З одного боку вона є основним (і часто єдиним) джерелом грошових доходів найманих працівників, основою матеріального добробуту членів їхніх сімей, з іншого – суттєвою часткою витрат виробництва і ефективним засобом мотивації працівників до досягнення головної мети діяльності підприємства. Оплата праці входить до складу національного доходу країни, виступає об’єктом державного регулювання.

Тому, аспекти організації розрахунків за виплатами працівникам, пов’язаних з нею є основою соціально-трудових відносин найманих працівників, роботодавців і держави, що впливають на ефективність управління трудовими ресурсами [16].

Слід особливо наголосити, що рівень оплати праці в сільському господарстві перебуває на останньому місці серед галузей економіки і вдвічі нижчий, ніж у цілому по народному господарстві. Це потрібно враховувати як при побудові системи державного регулювання і підтримки сільськогосподарського виробництва, так і на рівні підприємств при удосконаленні системи оплати праці і матеріального стимулювання працівників [17].

На думку, Н. Потриваєвої особливо ускладнюють облік оплати праці постійні зміни в законодавстві України, які вимагають стабільного і своєчасного оновлення нормативної бази та програмного забезпечення [38].

Тому проблема розрахунків з оплати праці є об’єктом бухгалтерського обліку. Практика вимагає комплексного підходу до вирішення проблем.

Так, для бухгалтера важливо знати основи законодавства про працю, контролювати правильність застосування менеджерами затверджених тарифних ставок і посадових окладів, заповнення первинних документів про відпрацьований час, виробіток, наявність документів, що підтверджують право на доплати за відпрацьований час [38].

На думку Л. Сука та П. Сука, робота бухгалтера з цього об’єкта обліку повинна бути чітко організована і позбавлена будь-яких помилок, сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг [65].

Облік заробітної плати – це вимірювання і реєстрація робочого часу, затрат праці на виробництво кожного виду виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Об’єктами обліку заробітної плати є:

• чисельність і кваліфікація працюючих;
• робочий час;
• заробітна плата;
• виплати за стаж роботи;
• преміальні;
• оплата відпусток;
• виплати по соціальному страхуванню;
• нарахування на заробітну плату та відрахування з неї за видами нарахувань та відрахувань [66].

Облік праці та її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва, виконання робіт і послуг.

Найголовніші завдання обліку розрахунків за виплатами працівникам є:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг виконаних робіт, одержаної продукції і нарахованої оплати праці відповідно до кількості та якості затраченої праці;
• відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником по галузях і підприємству в цілому;
• дотримання порядку оплати праці за об’єктами бухгалтерського обліку;
• у встановлені строки здійснювати розрахунки з персоналом підприємства з оплати праці (нарахування зарплати та інших виплат, сум утримання і видачі на руки);
• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності з оплати праці [62].

Так, Т. Мельник стверджує, що система бухгалтерського обліку, зокрема праці та її оплати, перебуває в процесі реформування відповідно до міжнародних стандартів і поки що недосконала. Значною мірою це пов’язано з тим, що праця як об’єкт обліку є однією з найскладніших і найвагоміших економічних категорій, оскільки покликана виконувати життєво необхідні для людини відтворювальну, регулюючу, стимулюючу та соціальну функції. Адже на всіх етапах розвитку економіки і суспільства матеріальна винагорода за працю була і залишається надалі найважливішим трудовим стимулом.

У сучасних умовах розвитку економіки та лібералізації соціально-трудових відносин в Україні заробітна плата зазнала значних деформацій та диспропорцій, для більшості населення вона втратила свою відтворювальну та стимулюючу функції і фактично перетворилася у різновид соціальних виплат, не пов’язаних із кількістю, якістю та кінцевими трудовими результатами. При цьому рівень її значно нижчий порівняно з розвиненими державами світу. Праця та її оплата як ціннісні орієнтири втрачають своє соціально-економічне призначення, що руйнує основи економічного й соціального розвитку суспільства [17].

Одними з основних завдань реформування оплати праці є розробка нових та вдосконалення існуючих механізмів її організації і регулювання, які б могли дозволити відродити основні функції заробітної плати, забезпечити зростання мотиваційного потенціалу працівників до ефективної праці на основі підвищення розміру заробітної плати.

Фінансово-господарська діяльність багато в чому визначається професійними якостями і працездатністю персоналу, що залежать, у свою чергу, від дієвості системи матеріального стимулювання працівників [14].

Можна також погодитися з думкою О. Матійчука, що саме ефективне застосування форм і систем оплати праці та рівень заробітної плати — головні чинники мотивації високоефективної праці, економічного зростання і підвищення життєвого рівня сільського населення. Заробітна плата як соціально-економічна категорія є основним джерелом грошових доходів, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту працівників [16].

Далі реформування оплати праці повинно органічно поєднуватись із загальним процесом ринкового реформування національної економіки, насамперед податкової, грошово-кредитної, фінансової та соціальної сфери.

Удосконалення державного та колективно-договірного регулювання оплати праці повинно ґрунтуватися на детальному вивчені та визначені недоліків сучасного стану та дослідженні основних шляхів підвищення ефективності соціального партнерства в галузі оплати праці з урахуванням зарубіжного досвіду з цих питань [70].

В сучасних умовах господарювання на підприємствах застосовуються дві основні системи оплати праці: почасова і відрядна. Основна відмінність між цими системами полягає у способі обліку витрат праці: при почасовій ведеться облік відпрацьованого часу, а при відрядній – облік виготовленої продукції відповідної якості або облік виконаних працівником операцій (робіт).

Застосування почасової системи оплати праці на підприємстві є ефективним за умов:

1. коли складно виміряти кількісно результати праці працівників, що є необхідною умовою при визначенні відрядної розцінки (наприклад, управлінська діяльність);
2. необхідності забезпечення високої якості продукції;
3. наявності автоматизованих виробництв з регламентованим ритмом;
4. на ділянках і робочих місцях з підвищеним ризиком тощо [70].

Тому використання на підприємстві даної системи оплати праці потребує:

1. належного обліку часу, фактично відпрацьованого кожним працівником;
2. правильного присвоєння працівникам кваліфікаційних розрядів;
3. розроблення й правильне застосування технічно-обґрунтованих норм обслуговування і нормативів чисельності погодинників, а також нормованих завдань, які визначають об’єм роботи кожного працівника протягом певного періоду часу;
4. розробку посадових інструкцій за категоріями працівників і контроль за їх виконанням;
5. періодичне проведення атестації працівників тощо [38].

Відрядна система оплати праці — це вид оплати праці, при якому праця оплачується виходячи з обсягу виконаних робіт з врахуванням складності і умов праці. Дана система передбачає, що за кожну одиницю виготовленої продукції чи за виконання певного обсягу робіт відбувається нарахування заробітку виходячи з тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи і встановленої норми виробітку.

Економічна доцільність застосування відрядної системи оплати праці на підприємстві визначається за умов:

1. наявності технічно-обґрунтованих норм праці, за якими будуть оплачуватись об’єктивні результати праці;
2. наявності можливості збільшення об’ємів випуску продукції відповідної якості і скорочення чисельності працівників за рахунок підвищення інтенсифікації їхньої праці;
3. реальної можливості визначення кількісних показників роботи конкретного працівника або групи працівників (бригади);
4. наявності на відрядних роботах виробничих резервів, які необхідні для перевиконання завдання без зниження якості продукції тощо;
5. скорочення чисельності працівників за рахунок підвищення інтенсифікації їхньої праці [65].

Тому використання на підприємстві відрядної системи оплати праці потребує:

1. належного обліку кількісних результатів праці;
2. тарифікації робіт відповідно до вимог тарифно-кваліфікаційних довідників;
3. належного контролю за якістю продукції, дотриманням технологічних режимів, технікою безпеки і раціональним використанням матеріальних ресурсів тощо [65].

Відмінність між цими двома системами полягає у тому, що при почасовій системі оплати праці пріоритетною нормою є норма часу, а при відрядній – норма виробітку. Хоча обидві ці норми є взаємозалежними.

Вибір підприємством тієї чи іншої системи оплати праці має важливе соціально-економічне значення, адже неефективна система оплати праці може призвести до соціальної напруженості у колективі і як наслідок до зниження продуктивності праці, погіршення якості продукції, порушення трудової дисципліни тощо.

Розвиток економіки України в даний період вимагає принципово нових форм управління, удосконалення основних функцій, однією з яких є контроль. Фінансово-господарський контроль діяльності підприємств при ринкових відносинах і різних формах власності наповнюється іншим змістом. Виникла нова форма фінансово-господарського контролю - аудиторський контроль.

Аудит — незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку [63].

Ціль аудита — рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов’язанням аудитора і клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

Основна задача аудита розрахунків за виплатами працівникам - перевірка дотримання нормативно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці. Задачі аудитора:

1. Перевіряючи правильність оплати праці, аудитор повинний перевірити:

• наявність і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

• відповідність показників аналітичного обліку по рахунку 661 із записами в Головній Книзі і бухгалтерському балансі на ту саму дату.

2. При перевірці використання фонду оплати праці, аудитор повинний перевірити:

• дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства;
• своєчасність їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;
• чи затверджене штатний розклад керівниками підприємства;
• правильність оплати праці по підрядах робітників, чи були випадки приписки
• невиконаних робіт;
• правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затвердженого Положення чи довільно вольовою дією керівника) [68]. Найбільша увага повинна бути надана оцінці ефективності діяльності служби розвитку персоналу на оперативному рівні в залежності від її впливу на поведінку, ставлення до роботи співробітників, обсягу її послуг менеджерам і службовцям. Перевірка сама по собі дає лише необхідну інформацію про стан справ на підприємстві, яка реального практичного значення може і не мати. Тільки підготовка на її основі програми перетворення соціально-трудових відносин і розробка алгоритмів управлінських рішень з практичних її здійснень можуть реально вплинути на ефективність діяльності підприємства (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Пріоритетні напрямки внутрішнього аудиту розрахунків за виплатами працівникам по функціям управління персоналом на підприємстві

Джерело: складено автором з використанням ідеї [6]

Внутрішній аудит розрахунків за виплатами працівникам повинен здійснюватися у кілька етапів: підготовчий, що включає розробку підходів до проведення перевірки: збирання інформації; аналізу й обробки інформації та оцінки ефективності перевірки.

Одним із найважливіших, завдань аудиту в області праці є визначення ефективності здійснення програми управління і розвитку трудових ресурсів (мається на увазі, що така програма існує на кожному підприємстві). Тому перед початком перевірки цілі і задачі програми повинні бути чітко визначені, а якщо необхідно, уточнені.

Ця перевірка повинна включати принаймні три цільові функції:

• оцінка взаємозв’язку і несуперечності загальнодержавних законів, галузевих інструкцій і внутрішніх правил і установок;
• оцінку відповідності програми організаційним цілям підприємства. її обґрунтованості і напруженості;
• оцінку ходу виконання програми. Крім цього, необхідно ретельно перевірити правила і методики. щоб визначити. наскільки вони відповідають поставленим задачам.

Чисто технологічно процес аудиту розрахунків за виплатами працівникам, як вважають фахівці, повинен складатися із шести, ступенів. Перший - формалізація ідеї проведення перевірки, визначення її цілей і гіпотетичних вигод для підприємства від її проведення. На другому ступені добирається персонал для організації перевірки, і в разі потреби, проводиться його навчання. Третій ступінь - збір звітних даних по роботі з працівниками на різних рівнях управління трудовими ресурсами та організації їх оплати. Четвертий - попередня підготовка звітів з перевірки й обґрунтування їх з лінійними керівниками. П’ятий надання звіту керуючому персоналом і вироблення разом з ним основних рекомендацій як удосконалити управління персоналом та оплату праці. Шостий - впровадження коригувальних заходів у процес життєдіяльності підприємства [6].

Для проведення перевірки можна залучати співробітників даного підприємства чи представників інших організацій. У кожному з цих підходів є свої переваги і недоліки. Свої працівники більше знають про організацію, і їм легше визначити, які аспекти потребують оцінки, їм простіше проводити опитування й анкетування.

Передбачається, що підприємства (організації) відповідно до них розробляють власні програми і методики. Вище керівництво підприємства може і результаті перевірки ще раз уточнити, наскільки дотримуються законів і інструкцій посадові особи, на які покладено обов’язки введення розрахунків з оплати праці, обліку особового складу, робочого часу, правильності утримань податків і внесків із загробної плати.

Керівники підприємства повинні активно працювати над відповідністю діяльності організації законам й інструкціям, причому важливо нe тільки розробити ефективні правила і методики, але й переконатися, що підлеглі їх повністю розуміють. Дуже часто приймається як належне, що працівники знають всі інструкції, щодо їхніх прав і обов’язків, однак досвідчені контролери переконані, що перевірка знання працівниками своїх посадових інструкцій, трудового законодавства так само необхідна, як і перевірка знань техніки безпеки й охорони праці.

Застосування, вплив та методи аналітичних процедур на різних етапах контролю неоднакові і залежать від мети аналітичної перевірки. Основні цілі, методи аналітичних процедур на різних етапах контролю виплат працівникам представлено у таблиці 1.2.

Результати аналізу дозволяють виявити причини відхилень і віднайти приховані резерви підвищення продуктивності праці, надати конкретні рекомендації щодо розвитку системи управління витратами на оплату праці і інші виплати працівникам. Наступним логічним кроком розвитку внутрішнього аудиту розрахунків за виплатами працівникам стане запровадження щорічного контролю ефективності виконання програми управління і розвитку трудових ресурсів і продуктивності праці та розробку її коригувань. Залежно від отриманих результатів перевірки.

Отже, проведення аудиту розрахунків за виплатами працівникам дозволить підвищити ефективність і прибутковість. Часто проведення аудиту містить у собі як мікроекономічні. Так і макроекономічні питання організації праці і її оплати та охоплює практично всі елементи трудових відносин. Систематичне проведення перевірок дає можливість правильно оцінити стан і розвиток трудових відносин на підприємстві.

Взагалі, останнім часом, в Україні, обговоренню питань пов’язаних з визначенням основних принципів, напрямів, етапів і методів вдосконалення та забезпечення основних функцій заробітної плати приділяється досить велика увага.

Таблиця 1.2 Цілі і методи аналітичних процедур

на різних етапах аудиту розрахунків за виплатами працівникам