ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОНЕЦЬКА  ФІЛІЯ 

Кафедра математики та комп'ютерних дисциплін 
 
 

      ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ

     Завідувач кафедрою математики та

     комп'ютерних дисциплін

                                                                                         к.т.н., доц. Колесник Л.І. /              /            «       »           2007 рік 
 
 

ДИПЛОМНИЙ  ПРОЕКТ

(ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА) 

Тема         Розробка програмного забезпечення для моделювання автоматизованих

            банківських систем обліку пластикових карток фізичних осіб     
 

Спеціальність  7.080401 “Інформаційні управляючі системи та технології”  

     Розробив       студент гр. 508                                          Ясиненко В.В.   / 

     Керівник              к.т.н.                                      Харитонов Ю.Є.   /  
 

     Консультанти: 

     з економічного обґрунтування  Злобін І.В.                  / 

     з охорони праці               к.м.н.,с.н.с. Марєєва Т.Є.     / 

     з охорони довкілля         к.м.н.,с.н.с. Марєєва Т.Є.     /  

     Нормо контролер          к.т.н., доц.. Колесник Л.І.                        /          
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2007 р.

СПИСОК  ЛИСТІВ ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ 
 

     Лист 1. Модель системи що містить проблему

     Лист 2. Архітектурна модель системи

     Лист 3. Архітектура системи обліку платіжних карт

     Лист 4. Концептуальна модель БД

     Лист 5. Приклад веб-сторінки для роботи з вибраною карткою 

АНОТАЦІЯ 

     Поширення розрахунків за допомогою пластикових  платіжних карток в Україні привело  к потребі організації їх ефективного  обліку та збільшення якості обслуговування. В дипломній роботі розглядається створення програмного забезпечення для моделювання автоматизованої системи обліку пластикових карток фізичних осіб.

     Розглядаються загальні принципи роботи платіжної  системи, роль та функції її учасників. Проводиться стислий огляд математичних методів імітаційного моделювання систем та проектування клієнт-серверних веб-додатків та баз даних, що є основою при реалізації та побудові моделі.

     В проекті розглянуті питання архітектури клієнт-серверних додатків, розробки бази даних обліку платіжних карток та створення веб-додатку для візуального перегляду та управління рахунками та картками.

     Аналіз  роботи моделі показав достатній  рівень її придатності для використання у реальних системах обліку та економічну доцільність її розробки.

     Робота  складається із вступу, чотирьох розділів та списку літератури. Текстова частина викладена на 82 сторінках друкованого тексту, має 13 таблиць, 24 формули та 58 джерел використаної літератури. Графічний матеріал у вигляді ілюстрацій викладено на 5 листах формату А4.

     Перелік ключових слів: пластикова платіжна картка, платіжна система, банк-емітент і  банк-екваєр, ліміти, імітаційна модель, автоматизована система, клієнт-серверна архітектура, платформа .NET Framework.

ЗМІСТ 
 
 
 

ВСТУП

      Пластикова  карта – узагальнюючий термін, який означає всі види карток, що розрізняються за призначенням, по набору послуг, що надаються з їх допомогою, по своїх технічних можливостях і організаціях, що їх випускають. Найважливіша особливість всіх пластикових карт, незалежно від ступеня їх досконалості, полягає в тому, що на них зберігається певний набір інформації, що використовується в різних прикладних програмах. У сфері грошового обігу пластикові карти є одним з прогресивних засобів організації безготівкових розрахунків. В системі безготівкових розрахунків вони складають особливий клас знарядь платежу, які можуть володіти якостями як дебетових, так і кредитних інструментів.

     Електронні  послуги банків є часткою світового  електронного бізнесу, який включає у себе усі види ділових відносин в Internet. Розвиток Internet призводе до постійного появлення нових можливостей взаємодії банків та їх клієнтів. Зростає попит на послуги, що відповідають наступним вимогам: безперервне надання послуги; врахування індивідуальних потреб кожного клієнта; можливості користуватись послугами за допомогою самих різноманітних пристроїв; операції повинні виконуватись и підтверджуватись майже миттєво. Перераховані вище вимоги в інтерактивних системах банків дозволяють говорити про якісно новий рівень банківських послуг, а їх реалізація забезпечує принципіальні зміни в обслуговуванні клієнтів. У цьому полягає актуальність теми.

      Серед основних причин, що забезпечують розвиток електронних послуг банків, можна назвати зручність для клієнта та економічну вигоду для банка.

      Об’єктом дослідження є автоматизована система обліку платіжних карток фізичних осіб.

      Предметом дослідження є моделювання автоматизованої системи обліку платіжних карток фізичних осіб.

      Метою роботи є розробка програмного забезпечення для обліку пластикових карток та надання користувачам інформації про їх фінансовий стан.

      Наукове значення: використання веб-орієнтованої системи та електронних методів взаємодії клієнтів з банківськими установами через мережу Internet.

      Практичне значення: автоматизований облік платіжних карток фізичних осіб дозволяє банку надавати найбільш сучасні послуги клієнтам з урахуванням останніх здобутків інформаційних технологій.

      Банки, які пропонують електронні послуги, уже сьогодні мають конкурентну перевагу, яка забезпечує їм вищість над технологічно менш розвиненими конкурентами. У найближчі 1-2 роки можливість обслуговуватись через Internet стане обов’язковим елементом комплексу банківських послуг.

     Для банку перехід у віртуальний  простір означає покращення внутрішньої  моделі бізнесу. Практично до нуля скорочуються витрати, пов’язані з орендою та утриманням приміщень, на порядок скорочуються численність необхідного персоналу, а отже скорочуються витрати на заробітну платню.

     Задачі  дипломного проекту: в дипломному проекті повинна бути проаналізовані методи моделювання інформаційних систем обліку, спроектована і розроблена база даних для збереження фінансових даних клієнта, а також графічний web-інтерфейс системи.

Системний комплекс повинен забезпечувати виконання наступних задач:

• перегляд стану рахунків клієнта;
• отримання інформації про історію залишків на них;
• перегляд платіжних карток клієнта;
• отримання інформації про історію подій по картках;
• надання можливості клієнту здійснювати операції по власних рахунках та картках;
• надання інтерфейсу для здійснення оплати послуг через інтерфейс системи.

     Методи дослідження: використання об’єктно-орієнтованої технології проектування  інформаційних систем, математичних та структурних методів їх аналізу, об’єктне та реляційне проектування інформаційної та логічної моделей. Програмне забезпечення: середовища програмування Visual Studio.Net 2005, СУБД Microsoft SQL Server 2005.

     Новизна  дипломної роботи полягає у використанні веб-технологій для обслуговування клієнтів банку. Сьогодні веб-технології лише набирають популярність у сфері банківських послуг, їх використання є найбільш перспективним. 

1 АНАЛІЗ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАСТИКОВИХ КАРТОК У БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ

     1.1 Практичні основи технології платежів пластиковими картками

     Пластикова картка – це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, яка користується карткою можливість безготівкової оплати товарів чи послуг, а також отримання готівкових засобів у відділеннях (філіалах) банків і банківських автоматах (банкоматах). Приймаючі картку підприємства торгівлі/сервісу і відділення банків утворюють мережу точок обслуговування картки (або приймальну мережу) [10].

     Особливістю продажів і видач готівки по картках  є те, що ці операції здійснюються магазинами і, відповідно, банками "у борг" – товари і готівка надаються клієнтам відразу, а засоби в їх відшкодування поступають на рахунки обслуговуючих підприємств частіше за все через деякий час (не більше декількох днів). Гарантом виконання платіжних зобов'язань, що виникають в процесі обслуговування пластикових карток, є банк-емітент, що їх випустив. Тому картки протягом всього терміну дії залишаються власністю банку, а клієнти (утримувачі карток) одержують їх лише в користування. Характер гарантій банку-емітента залежить від платіжних повноважень, що надаються клієнту і що фіксуються класом картки.

     Персоналізація картки клієнту – занесення на неї даних, що дозволяють ідентифікувати картку і її утримувача.

     Авторизація – процес затвердження продажу або видачі готівки по картці. Для її проведення точка обслуговування робить запит платіжній системі про підтвердження повноважень пред'явника картки і його фінансових можливостей. Технологія авторизації залежить від схеми платіжної системи, типу картки і технічної оснащеності точки обслуговування [22].

     При здійсненні розрахунків утримувач  картки обмежений рядом лімітів, використання яких у загальних рисах зводиться до двох основних сценаріїв.

     Утримувач дебетової картки повинен наперед внести на свій рахунок в банку-емітенті деяку суму, яка визначає ліміт доступних засобів. При здійсненні розрахунків з використанням картки синхронно зменшується і ліміт. Контроль ліміту здійснюється при проведенні авторизації, яка при використовуванні дебетової картки завжди є обов'язковою. Для відновлення (або збільшення) ліміту утримувачу картки необхідно знов внести засоби на свій рахунок.

     Утримувач кредитної картки може не вносити заздалегідь кошти, а отримати у банку-емітенті кредит. В цьому випадку ліміт пов'язаний з величиною наданого кредиту, в рамках якого утримувач картки може витрачати засоби. Кредит може бути як однократним, так і відновлюваним. Відновлення кредиту залежно від договору з утримувачем картки відбувається після погашення або всієї суми заборгованості, або деякої її частини.

     Як  кредитна, так і дебетова картки також можуть бути сімейними і корпоративними. Корпоративні картки компанії пов'язані з одним яким-небудь її рахунком. Картки можуть мати розділений і неподілений ліміти. В першому випадку кожному з утримувачів корпоративних карт встановлюється індивідуальний ліміт. Другий варіант більше підходить невеликим компаніям і не припускає розмежування ліміту.

     Сімейні картки, в певному значенні, аналогічні корпоративним – право робити платежі у рамках встановленого ліміту надається членам сім'ї утримувача картки. При цьому додатковим користувачам надаються окремі картки, що персоналізуються [2].

     Емітенти  і еквайєри. Банк-емітент, випускаючи картки і гарантуючи виконання фінансових зобов'язань, зв'язаних з використанням випущеної їм пластикової картки як платіжного засобу, сам не займається діяльністю, що забезпечує її прийом підприємствами торгівлі і сфери послуг. Ці задачі вирішує банк-еквайєр, здійснюючий весь спектр операцій по взаємодії з точками обслуговування карток: обробку запитів на авторизацію, перелік на розрахункові рахунки точок засобів за товари і послуги, надані по картках, прийом, сортування і пересилку документів (паперових і електронних), що фіксують здійснення операцій з використанням карток, розповсюдження стоп-листів (переліків карток, операції по яких із тих або інших причин на сьогоднішній день припинені) і ін. Крім того, банк-еквайєр може здійснювати видачу готівки по картках як в своїх відділеннях, так і через банкомати, які йому належать. Банк може і поєднувати виконання функцій еквайєра і емітента. Слід зазначити, що основними, невід'ємними функціями банку-еквайєра є фінансові, пов'язані з виконанням розрахунків і платежів точкам обслуговування. Що ж до перерахованих вище технічних атрибутів його діяльності, то вони можуть бути делегований еквайєром спеціалізованим сервісним організаціям – процесинговим центрам [5].

     Виконання еквайєрами своїх функцій спричиняє за собою розрахунки з емітентами. Кожний банк-еквайєр здійснює перерахування коштів точкам обслуговування по платежах утримувачів карток банків-емітентів, що входять в дану платіжну систему. Тому відповідні засоби (а також, можливо, засоби, що відшкодовують видану готівку) повинні бути потім перераховані еквайєру цими емітентами. Оперативне проведення взаєморозрахунків між еквайєрами і емітентами забезпечується наявністю в платіжній системі розрахункового банку (одного або декількох), в якому банки – члени системи відкривають кореспондентські рахунки. Загальна схема взаємодії емітентів та екваєрів показана щодо обслуговування платіжних карток показана рис. 1.1. 

     Рисунок 1.1 – Взаємодія емітентів та екваєрів

     1.2 Методи моделювання банківських систем

     Моделювання – це заміщення одного об'єкту (оригіналу) іншим (моделлю), а також і фіксація і вивчення властивостей моделі. Заміщення  проводиться з метою спрощення, здешевлення, прискорення вивчення властивостей  
оригіналу [18].

     В загальному випадку об'єктом-оригіналом може бути природна або штучна, реальна або уявна система. Вона має множину параметрів S₀ і характеризується певними властивостями. Кількісною мірою властивостей системи служить множина характеристик Y₀, система проявляє свої властивості під впливом зовнішніх дій Х.

     Множина параметрів S₀ і їх значень відображає її внутрішній зміст – структуру і принципи функціонування. Характеристики системи S – це в основному її зовнішні ознаки, які важливі при взаємодії з іншими системами.

     Характеристики  системи знаходяться у  функціональній залежності від її параметрів. Кожна  характеристика системи y₀ Ì Y₀ визначається в основному обмеженим числом параметрів {S_0k} Ì S₀. Решта параметрів не впливає на значення даної характеристики системи S. При дослідженні цікаві, як правило, тільки деякі характеристики S: {y} Ì Y₀ при конкретних діях на систему {x_mn}ÌX.

     Модель  – це система зі своєю безліччю параметрів S_m і характеристик Y_m. Оригінал і модель схожі по одних параметрах і різні по інших. Заміщення одного об'єкту іншим правомірні, якщо цікавлячі дослідника характеристики оригінала і моделі визначаються однотипними підмножинами параметрів і зв'язані однаковою залежністю з цими параметрами: 

                            y_mn = f({S_mi}, {x_mn}, T_m);       (1.1) 

     де y_mn – к-а характеристика моделі, y_mn Ì Y_m;

         x_mn – зовнішня дія на модель, x_mn Ì X;

         T_m – модельний час.

     1.3 Технологія безготівкових розрахунків на основі пластикових карток

     Розглянувши методи моделювання складних систем перейдемо до розгляду основних компонент  системи, що є можливими кандидатами  у підсистеми створюваної інформаційної системи обліку платіжних карток. Для їх виділення розглянемо основні процеси, які відбуваються при проведенні безготівкових розрахунків пластиковими картками.

     Цикл операцій при обслуговуванні картки виглядає наступним чином. Послідовності операцій, виконуваних при розрахунках за товари і послуги за допомогою кредитної і дебетової карток, вельми близькі. Вся послідовність для карток показана на діаграмі послідовності нижче (рис. 1.7). 

     Рисунок 1.7 – Обслуговування платіжних карт 

     Розглянемо  докладніше основні стани діаграми.

1. Бажаючи зробити покупку (або отримати послугу), утримувач картки пред'являє її продавцю.
2. Продавець здійснює перевірку автентичності картки і, при необхідності, правомочність розпорядження нею покупцем. Потім продавець проводить або голосову авторизацію по телефону, або електронну за допомогою POS-терміналу.

     1.4 Побудова моделі системи 

     Найістотнішим моментом побудови моделі є розгляд початкової проблеми по різних аспектах, виявлення різних підсистем, міні-проблем, і т.д. До числа самих загальних підходів до побудови таких підсистем є виявлення зовнішніх і внутрішніх чинників впливу для даного об'єкту, аналіз існуючих джерел зовнішніх і внутрішніх інформаційних потоків, умови взаємодії об'єкту із зовнішнім середовищем, початковий стан об'єкту і його динаміка, керованість тощо [33].

     Розглядаючи існуючі моделі обліку платіжних  карт фізичних осіб і основні способи  взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи, була побудована узагальнена інформаційна модель системи обліку платіжних карток банком що містить проблему (рис. 1.10). 

     Рисунок 1.10 – Модель системи що містить проблему  

     Зображені у моделі підсистеми вже детально були розглянуті. Але основною проблемою залишається доступ клієнтів до своїй карткових рахунків без відвідування банку. Це надає клієнтам утримувачам карток більш широкі можливості при користуванні карткою, насамперед можливість слідкувати та умова роботи – це безпека конфіденційних даних користувача.

     Зробимо висновок з розглянутих нами процесів користування пластиковими картками для  здійснення безготівкових платежів. Наочна область бізнесу платіжних карток у банківській сфері є досить складною та розгалуженою. Для його ефективної роботи потрібно багато учасників процесу – банки-емітенти та екваєри, процесингові  центри, точки обслуговування тощо. Щоб побудувати ефективну модель для імітації роботи такої системи недостатньо лише детального опису усіх дій, а потрібні математичні методи систем масового обслуговування, які дозволяють отримувати систематизовані алгоритми для моделювання та обробки отриманих результатів. При аналізі майбутньої системи були виділені головні підсистеми модельованої системи, а саме підсистеми авторизації, управління лімітами, та проведення розрахунків. Був зроблений висновок, що весь процес користування пластиковими картками с точки зору утримувача картки (клієнта банку) ускладнюється неможливістю або недосконалістю інтерфейсів послуг щодо управління клієнтами станом своїх карткових рахунків. Тому найбільш доцільною часткою усієї системи обліку платіжних карток, що підлягає автоматизації, вважатимемо систему надання клієнтам простого та зручного доступу до своїх коштів засобами новітніх технологій, а саме через Інтернет. Така система буде найбільш затребуваною та відповідатиме сучасним тенденціям розвитку банківського бізнесу. 
 

2 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ ПЛАТИКОВИХ КАРТОК

     2.1 Побудова архітектури програмного забезпечення системи обліку 

     Для програмної реалізації моделі системи  масового обслуговування обліку пластикових  карток була вибрана архітектура  клієнт-сервер (Client Server Architecture, CSA). У такій архітектурі клієнти виконуватимуть роль випадкових заявок на обслуговування сервером.

     Архітектура CSA визначає два типи взаємодіючих в  мережі компонентів: сервери і клієнти. Кожний з них визначається комплексом взаємозв'язаних прикладних програм. Сервери надають ресурси, необхідні багатьом користувачам. В число цих ресурсів входять бази даних, файли, пам'ять. Клієнти використовують ці ресурси і надають зручні інтерфейси користувача.

     В сучасній архітектурі виділяють  чотири групи об'єктів:

• клієнти;
• сервери;
• дані;
• прикладні служби.

     Клієнти розташовуються в системах, що знаходяться  на робочих місцях користувачів. Дані, в основному, зберігаються на серверах. Прикладні служби є прикладними програмами, які взаємодіють з клієнтами, серверами і даними, що спільно використовуються. В трьохрівневій архітектурі клієнт-сервер замість єдиного серверу застосовуються сервери додатків і сервери баз даних.

     Сервер  додатків призначений для виконання  прикладних процесів і вирішує наступні задачі:

• адміністративного управління;
• забезпечення безпеки даних;
• підтримка стійкості до збоїв;
• вирівнювання навантаження.

     Сервер  бази даних забезпечує зберігання, пошук і видачу даних прикладним програмам.

     Для реалізації архітектури клієнт-сервер використовуватимемо тришарову  модель побудови корпоративного додатку, що включає три основні шари: представлення (presentation), домен (наочна область, бізнес-логіка) (domain) і джерело даних (data source).

     Шар представлення охоплює задачі, що мають відношення до спілкування користувача з системою. Він буде представлений web-інтерфейсом. До головних функцій шару представлення відносяться відображення інформації і інтерпретація команд, що вводяться користувачем, з перетворенням їх у відповідні операції в контексті домена (бізнес-логіки) і джерела даних.

     Джерело даних – це підмножина функцій, що забезпечують взаємодію із сторонніми системами, які виконують завдання, ініційовані додатком. Код цієї категорії несе відповідальність за моніторинг транзакцій, управління іншими додатками, обмін повідомленнями і т.д.

     Логіка  домена (бізнес-логіка або логіка предметної області) описує основні функції додатку, призначені для досягнення поставленої перед ним мети. До таких функцій відносяться обчислення на основі даних, що вводяться і зберігаються, перевірка всіх елементів даних і обробка команд, що поступають від шару представлення, а також передача інформації шару джерела даних.

     Окрім вищезазначених основних шарів моделі введемо додатковий шар безпеки, який функціонуватиме поряд з шаром бізнес-логіки. Функціями цього шару буде аутентифікація користувачів, бажаючих увійти до системи.

     Визначившись  з основними поняттями моделі і архітектурними елементами системи, розглянемо методи, якими можливий розв’язок проблем, поставлених у моделі, що містить проблему, з оглядом на проблеми доступу клієнтів до своїх рахунків (рис. 2.1).

     Основним  методом розв’язку поставлених  проблем є надання користувачам можливості перегляду та управління своїми рахунками та картками. Для  цього повинен бути простий та зручний інтерфейс для перегляду даних та для виконання дозволених операцій.  

     Рисунок 2.1 – Модель системи що містить розв’язок проблеми  

     Основним  методом розв’язку поставлених  проблем є надання користувачам можливості перегляду та управління своїми рахунками та картками. Для цього повинен бути простий та зручний інтерфейс для перегляду даних та для виконання дозволених операцій.

     Модель системи, що містить розв’язок проблеми описує ті продукти і технології, а також методи, за допомогою яких планується реалізація системи  по описаній вище архітектурі зображені на рис. 2.2.