Бюджетна система. 2

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ  
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота 
з дисципліни : «Бюджетна система»

Варіант №5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                          Виконала студентка ІV-го курсу 
заочного факультету 
групи  Фт-4 (10.26) 
Висоцька Ю.В. 
Викладач: Бондарук Т.Г.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ -2013

 

Зміст

1. Зміст та  характеристика доходів бюджету………………………………...3

2. Порядок  визначення витрат на медикаменти  в медичних закладах….…6

3. Завдання  казначейства з касового виконання  державного бюджету...…10

Список використаної літератури……………………………………………..19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Зміст та характеристика доходів  бюджету

    Держава може виконувати свої функції та завдання, передбачені Конституцією, якщо вона має у своєму розпорядженні достатню кількість коштів. Залучення державою коштів, тобто мобілізація державних доходів, є складовою частиною фінансової діяльності держави.

     Державні доходи - це сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, що використовуються нею для виконання її завдань і функцій. Доходи бюджетів утворюються за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особами податків, зборів та інших обов'язкових платежів, надходжень з інших джерел, встановлених законодавством України. Ці кошти зосереджуються у централізованих і децентралізованих грошових фондах. Формування цих грошових фондів здійснюється в результаті розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту.

     Залежно від порядку формування системи державних доходів їх можна розподілити на:

 -централізовані - кошти, які залишаються у розпорядженні держави в процесі розподілу валового внутрішнього продукту, та спрямовуються на формування централізованих грошових фондів Державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Державного фонду охорони праці, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інші;

 -децентралізовані - це доходи, які залишаються у розпорядженні державних підприємств, установ, організацій при розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту і формуються, головним чином, за рахунок їх прибутку. Основою для їхнього формування є прибутки і доходи державних підприємств, установ, організацій, населення.

     Центральне місце у системі доходів держави посідають доходи бюджетів держави. Безпосередньо за їхньою допомогою мобілізується основна частка фінансових ресурсів держави при формуванні бюджетних і позабюджетних фондів, які необхідні для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

     Доходи бюджету (відповідно до Бюджетного кодексу) - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

    Згідно з Бюджетним кодексом бюджетна система України складається з державного та місцевих бюджетів. Основна частка державних доходів формується за рахунок доходів державного бюджету.

 Доходи  Державного бюджету України включають:

1) доходи (за  винятком тих, що згідно зі  статтями 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу  закріплені за місцевими бюджетами), що отримуються відповідно до  законодавства про податки, збори  і обов'язкові платежі та Закону  України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів";

2) власні  надходження установ, які утримуються  за рахунок Державного бюджету  України відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від  17 травня 2002 р. № 659 "Про затвердження  переліку груп власних надходжень  бюджетних установ, вимог щодо  їх утворення та напрямів використання" і доходи з інших визначених  законодавством джерел, включаючи  кошти від продажу активів,  що належать державі або підприємствам,  установам та організаціям, а  також проценти і дивіденди,  нараховані на частку майна,  що належить державі в майні  господарських товариств;

3) гранти  і дарунки у вартісному обрахунку;

4) міжбюджетні  трансферти з місцевих бюджетів.

  Виходячи з вищенаведеного можна констатувати, що основними фінансовими інструментами формування доходів бюджету є:

- плата (при  цьому обов'язково ставимо запитання  - за що?) передбачає певну еквівалентність  взаємовідносин між державою  та платниками. Такі відносини  можуть виникати тільки у тих  випадках, коли держава є власником  ресурсів, які надаються у користування. Плата вноситься як за рахунок  включення у собівартість, так  і з прибутку, що визначається  механізмом її стягнення. Розмір  плати залежить від обсягів  ресурсів, які використовуються, а  надходження плати державі визначаються  державною власністю на дані  ресурси. Якщо держава втрачає  право власника, то вона втрачає  також ці доходи.

- відрахування (на що? від чого?) проводяться  за встановленими нормативами  та передбачають, як правило, цільове  призначення платежів. Незважаючи  на те, що вони вносяться до  державного бюджету загальною  сумою його доходів, їх цільове  призначення не втрачається. Тому  фінансування з бюджету заходів,  на які здійснюються відрахування, повинно дорівнювати надходженням  цих відрахувань. На жаль, не  завжди цей баланс не витримується.

- податки  (для чого?) як плата суспільства  державі за виконання нею певних  функцій, як відрахування частини  валового внутрішнього продукту  на суспільні цілі та потреби.

    Мобілізація коштів до бюджету здійснюється на підставі правових норм.      Правовими нормами регулюються відносини, що виникають при:

 • встановленні  та введенні податків, неподаткових  доходів до бюджету;

 • визначенні  санкцій за порушення порядку  та строків внесення платежів;

 • здійсненні  контролю за надходженням коштів  до бюджету. Принципи мобілізації  грошових коштів, бюджетний склад  і структура

 доходів  бюджету значною мірою залежать  від форм, методів господарювання  та тих економічних і соціальних  завдань, які вирішуються суспільством. Перехід до ринкових відносин  вимагає змін у системі формування  доходів бюджету, вдосконалення  управління цим процесом.

 

 

 

2. Порядок визначення витрат на  медикаменти в медичних закладах

    На рахунку 233 "Медикаменти та перев'язувальні засоби" обліковуються медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, сироватки, вакцини, кров та перев'язувальні засоби в лікарнях, лікувально-профілактичних, лікувально-ветеринарних та інших закладах, у кошторисах яких передбачені асигнування за кодом 1132 "Медикаменти та перев'язувальні засоби". На цьому субрахунку обліковуються також допоміжні та аптекарські матеріали в лікувальних закладах, які мають свої аптеки.

    Медикаменти знаходяться на відповідальному зберіганні осіб, з якими укладені договори про повну матеріальну відповідальність.

    Медикаменти надходять на склад від постачальників відповідно до укладених з постачальниками договорів та супроводжуються специфікацією, рахунками і накладними у підзвіт фармацевту або іншій матеріально-відповідальній особі, що призначена наказом керівника закладу (це може бути головна медична сестра). На основі цих документів медикаменти оприбутковуються у підзвіт вказаним особам.

    В складі ведеться книга складського обліку в якій ведеться предметно-кількісний облік. При цьому в Книгу складського обліку заносять всі дані за медикаменти: повне найменування, дозування, фа-сування та кількість.

    На підставі специфікацій та накладних медикаменти ведеться облік виконання договірних зобов'язань з постачальниками за формою № 6-МЗ у міру надходження медикаментів, які реєструються фармацевтом.

    Відпускаються лікарські засоби зі складу в структурні підрозділи з розрахунку на фактичну кількість хворих на підставі замовлень-вимог за формою № 434. Ці документи складаються у 2-х примірниках і затверджуються керівником закладу. Замовлення-вимога підписується керівником закладу або начмедом, завідуючим відділенням, головною медсестрою, старшою медсестрою підрозділу.

    Отримані зі складу лікувальні засоби зберігаються у відділеннях у підзвіті старшої медсестри за видами у спеціальних шафах, наркотичні засоби - у сейфах, швидкопсувні - у холодильниках.

    Для обліку отриманих медикаментів старша медсестра відділення веде Книгу предметно-кількісного обліку форми № 8-МЗ, куди записує надходження медикаментів. В ній зазначається найменування медикаментів, дозування, фасування та кількість. В окремому журналі довільної форми ведеться облік затребуваних і виданих медикаментів, до якого записують найменування лікарського засобу, одиниця виміру, кількість затребуваних і виданих препаратів.

    Для  постійного забезпечення потреб  відділення в потрібних медикаментах  медичні сестри, які працюють  на медичному посту відділення, у маніпуляцій них кабінетах,  перв'язочній, операційній здійснюють вибірку медикаментів, яких не вистачає для роботи та оформляють замовлення-вимогу на ім'я старшої медсестри відділення.

    За  цими замовленнями-вимогами старша  медсестра відділення видає медикаменти  та записує їх при цьому  в журналі виданих медикаментів.

    У  структурних підрозділах медикаменти  обліковуються за такими групами:

- загальна  група;

- отруйні  лікарські засоби;

- наркотики;

- етиловий  спирт;

- дорогі  препарати і перев'язувальний  матеріал.

    На  підставі щоденних замовлень-вимог  складається Підсумована відомість  кількісних витрат медикаментів. Старші медсестри відділень здають  до бухгалтерії на початку  місяця "Звіт про витрату медикаментів" в кількісному виразі, до яких  додають замовлення-вимоги. Цей звіт  є підставою для списання витрачених  медикаментів з підзвіту матеріально-відповідальної  особи.

    Головна  медсестра щомісяця подає до  бухгалтерії Звіт про рух медикаментів  за формою № 2-МЗ. Цей звіт  затверджується керівником установи. Бухгалтер перевіряє цей звіт та звіряє його дані з даними звітів старших медсестер: дані про передачу медикаментів зі складу в підрозділи. На основі представлених звітів та супровідних документів до нього в бухгалтерії оприбутковуються отримані медикаменти від постачальників, як гуманітарна допомога.

    Протаксувавши звіти старших медсестер підрозділів, бухгалтер заносить усі дані про витрати медикаментів у відділеннях до загальної витрати закладу. В бухгалтерії складається оборотна відомість (форма № 296), в якій зазначається залишки медикаментів за їх назвами, кількість, ціною та сумою.

    Для  контролю за медикаментами щомісяця  здійснюється звірка даних бухгалтерського  і складського обліку. Крім того, два рази на рік проводиться  їх інвентаризація.

    Особливу  групу медичних засобів становлять  наркотичні засоби. Порядок їх  зберігання та використання регулюється  "Порядком обігу наркотичних  засобів, психотропних речовин  та прекурсорів в державних  і комунальних закладах охорони  здоров'я України", що затверджений  наказом МОЗ України від 18.12. 1997 року № 356.

    Лікувальні  засоби, що відносяться до цієї  групи встановлені "Переліком  наркотичних засобів, психотропних  речовин, їх аналогів і прекурсорів,  що підлягають спеціальному контролю  відповідно до законодавства  України", затвердженого наказом  комітету з контролю за наркотиками  при МОЗ України від 23.03.1998 року  № 7 .

    Наркотичні  засоби можуть використовуватись  тими закладами охорони здоров'я,  що мають відповідну ліцензію, яка видається Державною службою  лікарських засобів і виробів  медичного призначення за погодженням  з МВС.

    З  аптечних складів наркотичні  засоби відпускаються лише для  медичних цілей державним і  комунальним закладам охорони  здоров'я, що мають лікарняні  ліжка. Перелік таких закладів  затверджується наказом керівника  обласного (міського) управління  охорони здоров'я.

    Порядок  отримання, і відпуску наркотичних  і психотропних лікарських засобів  відділеннями, кабінетами, постами  з аптек цих закладів в конкретному  лікувальному закладі визначається  наказом головного лікаря.

    У  всіх лікувальних закладах, їх  відділеннях, амбулаторіях, ФАПах, здоровпунктах, медсанчастинах тощо, де дозволено зберігати та застосовувати наркотичні засоби здійснюється їх предметно-кількісний облік у спеціальних журналах (книгах) встановленої наказом № 356 форми. Ці журнали (книги) повинні бути пронумеровані прошнуровані та завірені:

- у ЛПЗ  - круглою печаткою та підписом  головного лікаря;

- в амбулаторіях, дільничних лікарнях, ФАПах і здоров пунктах - підписом керівника з печаткою вищого за підпорядкованістю ЛПЗ;

- на постах - підписом завідувача відділення, до якого відноситься цей пост, та печаткою ЛПЗ.

    Використання  наркотичних і психотропних лікарських  засобів оформляється зразу ж  після надання хворому медичної  допомоги. Використані ампули з  під зазначених засобів повинні  щоденно, за винятком вихідних  і святкових днів, здаватися особами,  відповідальними з їх зберігання, у комісію зі знищення порожніх  ампул.

    Знищення  порожніх ампул проводиться не  менше одного разу на 10 днів. Після  цього негайно має бути складений  і підписаний всіма членами  комісії акт за встановленою  наказом № 356 формою № 12.

    Комісія  зі знищення порожніх ампул  у складі не менше 3 чоловік  створюється за наказом головного  лікаря ЛПЗ. Очолює її заступник  головного лікаря з лікувальної  роботи, а в закладах де така  посада не затверджена - головним  лікарем.

    Невикористані  наркотичні засоби, що залишилися  у медпрацівника здаються відповідальній  особі ЛПЗ за актом передачі.

 

 

 

3. Завдання казначейства з касового  виконання державного бюджету

    Казначейство - це фінансовий орган, на який лягають функції з касового виконання державного бюджету України.

    Діюча  схема виконання державного бюджету  не забезпечувала системного  контролю як за проходженням  державних ресурсів через комерційні  банки, так і за використанням  цих коштів розпорядниками кредитів  на місцях. Державні фінансові  ресурси розміщувалися на численних  поточних рахунках міністерств  та відомств. Для того щоб навести  порядок, забезпечити ефективне  управління коштами державного  бюджету, підвищити оперативність  щодо фінансування видатків 27 квітня 1995 Президент України прийняв  Указ № 335/95 «Про державне казначейство  України», згідно з яким при  Міністерстві фінансів створено  Державне Казначейство. А постанова  від 31 липня 1995 року № 590 Кабінет  Міністрів затвердив «Положення  про Головне управління Державного  казначейства та його територіальних  органах - управлінні в областях  і відділенні на місцях і  в районах».

    Указ  Президента України (335/95) зобов'язує  органи Держказначейства здійснювати: 

a) організація  та контроль за виконанням  державного бюджету України; 

б) управління явними коштами державного бюджету  України (у тому числі в іноземній  валюті) та коштами державних позабюджетних  фондів у межах видатків, встановлених на звітний період;

в) фінансування витрат державного бюджету України;

г) ведення  обліку касового виконання державного бюджету;

д) складання  звітності про стан виконання  державного бюджету;

е) контроль за надходженням, використанням коштів державних позабюджетних фондів;

ж) управління державним внутрішнім і зовнішнім  боргом відповідно до законодавства;

з) розробка нормативно-методичних документів з  питань бухгалтерського обліку і  звітності та організації виконання  бюджетів усіх рівнів, які є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, що використовують кошти державних бюджетних та позабюджетних фондів.

    Слід  також зазначити, що в основу  діяльності Державного Казначейства  закладено принцип «єдиної каси»  держбюджету з переходом від  практики виконання бюджету (самофінансування  витрат) до територіального принципу. І здійснюється це за допомогою  територіальних органів казначейства. При цьому розрахунки розпорядників  кредитів здійснюють певні органи  Казначейства, а операції з готівкою - установи банків.

    Впровадження  в життя принципу «єдиного  рахунку» держбюджету в поєднанні  з централізованою казначейською  телекомунікаційною системою дозволить  у майбутньому мати вичерпну  інформацію про щоденне стан  державних фінансів і забезпечити  можливість гнучкого маневрування  державними грошовими ресурсами. 

    Що  стосується структури та підпорядкованості,  органи Держказначейства є системою  органів державної виконавчої  влади, яка діє при Міністерстві  фінансів. Система складається з  Головного управління та територіальних  органів, управління в Автономній  республіки Крим, областях, містах  Києві та Севастополі, з відділеннями  у районах, містах. У своїй діяльності  Держказначейство керується Конституцією  України, Законами України, постановами  і розпорядженнями Кабінету Міністрів  України, указами міністерства  фінансів.

    Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку від 14. 01. 2002 року № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» затверджено сектор управлінь і відділень територіальних органів казначейства.

    Органи Держказначейства виконують такі функції:

- Розробка  довгострокових і оперативних  прогнозів, які стосуються надходження  грошових коштів до державного бюджету;

- Здійснення  контролю за касовим виконання  державного бюджету за доходами;

- Організація  роботи з ведення обліку доходів  державного бюджету на основі складання реєстрів;

- Організація  проведення аналітичної роботи  з основних напрямків роботи;

- Регулювання  фінансових взаємовідносин між  державним і місцевими бюджетами  та платниками податку;

- Підготовка  пропозиції щодо збільшення доходної  частини державного бюджету; 

- Підготовка інформації та звітів;

- Розробка  методичних рекомендації та організація  методологічного забезпечення відповідних  структурних підрозділі;

- Надання  практичної допомоги відповідним структурним підрозділам.

    Головне управління Держказначейства в областях, згідно завдань, які покладені на Держказначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу «єдиного казначейського рахунку», здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, проводить операції з реальними бюджетними коштами, в тому числі і в іноземній валюті, в рамках розпису доходів і видатків державного бюджету; за дорученням Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що знаходяться у розпорядженні уряду; організовує та здійснює прогнозування і касове планування коштів державного бюджету, визначає на основі чинного законодавства обсяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на звітний період видатків; доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організовує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетом Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; організовує та здійснює збір та аналіз фінансової звітності про стан виконання державного та зведеного бюджетів, подає цю звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерству фінансів, здійснює разом з Національним банком і Міністерством фінансів управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом і проводить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі потреби, пропозиції щодо зменшення витрат державного бюджету.

    У випадку, коли зазначені територіальні органи Держказначейства та Головного Держказначейства безпосередньо здійснюють виконання державного бюджету, інші виконують ті ж функції, що й відділення Госказначейства в районах, містах.

    Органи Держказначейства мають право відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках державного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньорічної кредит в рамках, встановлених законодавчим актом про державний бюджет на звітний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; проводити операції з розміщення державних цінних паперів, їх неї безпосереднє погашення та виплату доходів за ними.

    Впровадження казначейської системи виконання державного бюджету супроводжується перерозподілом функції між фінансовою та банківською системами, органами державної влади, установами та організаціями, які утримуються на кошти з державного бюджету Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів державного бюджету, збереження та перерахування їх за дорученням Держказначейства, а також прийняття, збереження та видача готівки за головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів.

    Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації всі її державні доходи і з якого розподіляються всі наступні видатки державного бюджету, тобто державні кошти сконцентровані в руках одного господаря.

    Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів в рамках реального часу, здійснює контроль за притримання встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.

    Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів в установах банків закриті. Для обліку цих операції за видатками розпорядникам коштів призначені реєстраційні рахунки в органах Держказначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим, майже вирішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходять до органів Держказначейства щодня. Впровадження системи Держказначейства дозволяє супроводжувати кошти тільки через мережу Національного банку.

    На сьогодні Держказначейство намагається продовжити те, що почали перші скарбники. Державна скарбниця, яка покликана служити людям і з її допомогою мають вирішуватися економічні та соціальні питання, ні чого не варто, якщо не буде порядку в обігу її коштів.

    У 2002 році згідно зі спеціальною постановою Кабінету Міністрів і Національного банку України від 14 січня 2002 року за № 13 здійснили перехід на казначейську систему виконання державного бюджету України. Органи Держказначейства покликані допомогти безперебійному та ефективному функціонуванню бюджетної системи України в рамках основних напрямку бюджетної політики.

    Оскільки за допомогою органів Держказначейства на місцях здійснюється фінансування видатків із державного бюджету, то вони наділені значно більшими правами в сфері бюджетних кредитів і мають право призупиняти фінансування з бюджету підприємств, установі і організації в разі виявлення фактів порушення встановленого порядку виконання державного бюджету з повідомленням про це відповідальних керівників міністерств і відомств. У разі встановлення нецільового та неефективного використання коштів органи Держказначейства мають право вилучати у міністерств, відомств, установі та організації суми коштів виділених раніше в порядку фінансування з державного бюджету.

    З метою забезпечення своєчасності і повноти фінансування, здійснення контролю за використанням бюджетних коштів фінансові органи і відділення Держказначейства на місцях тісно співпрацюють між собою, а також організовують свою діяльність у взаємодії з органами виконавчої влади, податковою службою, органами КРУ Україні.

    Практична діяльність бюджетної системи України в плані організації касового виконання державного бюджету функції органів казначейства складають:

- Посилення  контролю за надходженням, цільовим  і економічним використанням державних коштів;

- Притримування  чинного законодавства України  з питань виконання державного  бюджету, а також за надходженням, використанням державних і позабюджетних  фондів;

- Підвищення  оперативності в управлінні реальними  коштами і підтримування фінансової дисципліни.

    Особливістю нової системи впровадження казначейства є те, що за допомогою цього органу буде проводиться ефективне і обов'язкового цільового витрачання коштів державного бюджету.

    Тільки створивши міцне казначейство, можна в короткий термін вирішити ряд питань, пов'язаних з виконанням бюджету. На органи казначейства, особливо на територіальні покладені такі функції:

- Забезпечення  виконання державного бюджету  показників, а також контроль  за надходженням і використанням  державних позабюджетних фондів;

- Ведення  обліку розрахунків по фінансуванню  розпорядників коштів, яким надається  асигнування з державного бюджету  та позабюджетних фондів;