Економічна активність населення та її рівень в Харківської області

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

 

 

АНАЛІТИЧНА  ЗАПИСКА

 

 

Тема:

 

Економічна  активність населення та її рівень в Харківської області

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

3курсу, спец.6503, 10групи

Феденко О.В.

Перевірила:

Шевчук О.В.

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ-2011

 

 

 

ЗМІСТ

     Вступ

 1.Теоретичні основи економічної активності населення.

     1.1.Сутність економічної  активності населення.

     1.2.Фактори впливу  на рівень економічної активності.

 2. Аналіз економічної активності в Харківської області.

 3. Пропозиції щодо підвищення рівня економічної активності в                    Харківської області.

Список використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

     Актуальність обраної теми полягає в необхідності вироблення адекватних сучасним умовам підходів до підвищення економічної активності населення.

    Метою дослідження є аналіз рівня економічної активності в Харківській області.

    Завданнями данного дослідження є:

- виявлення  факторів впливу на економічну активність населення в Харківській області.

-розробка та обґрунтування доцільності  пропозицій щодо підвищення рівня  активності економічної активності  населення. 

    Предметом цього дослідження є теоретичні, методологічні, прикладні аспекти виникнення поняття економічної активності населення та розробки пропозицій щодо підвищення її рівня в Харківській області.

    Об'єктом дослідження є економічна активність населення в Харківській області.

    У процесі підготовки виступу використано матеріали законодавчих та виконавчих органів влади України, публікації фахових видань, методи економічних досліджень, кодекс законів про працю України (КЗпП) тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Сутність економічної активності населення

 

Праця є найважливішою діяльністю людини, у процесі якої вона видозмінює предмети природи і пристосовує  їх до задоволення власних потреб. Це природна необхідність, неодмінна  умова існування людей, від ефективності якої залежить добробут нації. Реалізації організаційних заходів щодо покращення функціонування ринку праці, підвищення  рівня зайнятості населення і запобігання безробіття, значно сприяють високі мобільність і активність  населення.

Економічно активне  населення згідно з концепцією робочої сили – це населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів та послуг. Економічно активними вважаються особи, зайняті економічною діяльністю, яка приносить доход (зайняті), та безробітні. Кількість зазначених категорій та їх характеристики розраховуються на підставі даних вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності (далі вибіркові обстеження), що впроваджені у практику роботи органів державної статистики з 1995р. відповідно до рекомендацій Міжнародної організації праці (МОП). Зазначені вибіркові обстеження проводяться за місцем проживання населення та охоплюють осіб віком 15-70 років, щодо яких розраховуються оцінки показників економічної активності, зайнятості та безробіття.

1.2 Фактори впливу на  рівень економічної активності

Існування в економіці країни  безробіття, невідповідність рівня  заробітної плати працівників їх освіті та кваліфікації, незадоволеність  змістом праці, відсутність кар’єрного зростання призводять до активізації трудової мобільності населення. Основні фактори від яких залежить економічна активність та трудова мобільність населення можна віднести соціально-демографічні, статево - вікові, сімейний склад, настанови щодо зміни місця роботи, соціально-економічні, комунікативні та транспортні зв’язки між окремими територіальними секторами ринку праці та інші.

 Щодо статево – вікового  фактору, то жінки, як найменш  соціально захищені учасники  ринку праці, виявилися не привабливою  робочою силою для працедавців. Тому в Україні у 2007 році серед майже 700 тисяч безробітних жінки складали майже 400 тисяч, а вже у 2009 році в січні з майже мільйона безробітних, за офіційними даними Держкомстату, жінок було близько 500 тисяч, чоловіків при цьому на 70 тисяч менше. Говорячи про демографічний фактор, необхідним є зазначити, що зниження частки молоді у віці 16 – 29 років серед населення працездатного віку зумовлено скороченням чисельності підлітків, що досягають працездатного віку; сьогодні молодь складає лише третину населення працездатного віку. Нерівномірне розміщення трудових ресурсів створює додаткові ускладнення у самому розміщенні трудових ресурсів: в одних регіонах існує дефіцит, а в інших надлишок. Усунути цей дисбаланс дуже важко, оскільки наявний низький рівень економічної активності населення та територіальної мобільності робочої сили. Слід зазначити, що рух робочої сили можна охарактеризувати за трьома напрямками: інтенсивністю обороту робочої сили (коефіцієнти прийому та звільнення); приростом населення (міжрегіональним та міждержавним); пропорціями розподілу чисельності зайнятого населення за видами економічної діяльності.

Основні методи мотивації  економічної активності мають виявлятися через: правове регулювання, адміністративне регулювання — сертифікація та стандартизація, дозволи та погодження, ліцензування, економічні методи — фінансово-кредитні, податкові.

 

 

 

2.

Економічна активність населення  за статтю та місцем проживання у 2010 році
	Одиниця виміру	Все населення	Жінки	Чоловіки	Міське  населення	Сільське  населення
Економічно  активне населення	тис.осіб
у віці 15-70 років		1365,2	645,0	720,2	1087,6	277,6
працездатного віку		1264,0	572,7	691,3	1021,9	242,1
Рівень  економічної активності	у % до населення  відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		63,9	57,0	71,7	62,9	68,2
працездатного віку		73,2	68,3	77,7	72,8	74,8
Зайняте населення	тис.осіб
у віці 15-70 років		1267,3	604,8	662,5	1013,9	253,4
працездатного віку		1166,1	532,5	633,6	948,2	217,9
Рівень  зайнятості	у % до населення  відповідної вікової групи
у віці 15-70 років		59,3	53,4	65,9	58,6	62,2
працездатного віку		67,5	63,5	71,3	67,5	67,3
Безробітне  населення	тис.осіб
у віці 15-70 років		97,9	40,2	57,7	73,7	24,2
працездатного віку		97,9	40,2	57,7	73,7	24,2
Рівень  безробіття	у % до еконо-мічно  активного населення відпо-відної вікової групи
у віці 15-70 років		7,2	6,2	8,0	6,8	8,7
працездатного віку		7,7	7,0	8,3	7,2	10,0
Економічно  неактивне населення	тис.осіб
у віці 15-70 років		771,6	486,9	284,7	641,9	129,7
працездатного віку		463,6	265,7	197,9	381,9	81,7

 

Рівень економічної  активності населення Харківської  області:

У віці 15-70 років → 64,7 % до населення відповідної вікової групи

Працездатного віку → 73, 3 %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівень економічної  активності населення за регіонами  за 2010-2011 рр. (%)

          

		всього, у віці 15-70 років		з них працездатного віку	всього, у віці 15-70 років		з них працездатного віку
Україна		64,2		72,6	64,3		72,7
Автономна Республіка Крим		65,2		74,9	65,5		74,7
Вінницька		64,8		72,4	64,7		72,0
Волинська		64,1		69,9	64,6		70,5
Дніпропетровська		65,7		75,9	65,7		75,9
Донецька		64,5		75,3	64,7		75,2
Житомирська		67,0		73,4	66,1		72,7
Закарпатська		64,0		70,3	63,5		70,5
Запорізька		64,5		72,9	64,9		73,5
Івано-Франківська		57,3		63,9	57,6		64,3
Київська		63,0		70,9	62,5		71,1
Кіровоградська		63,8		74,3	63,3		73,3
Луганська		62,1		70,4	62,0		70,5
Львівська		63,5		71,1	63,0		70,3
Миколаївська		65,1		74,8	65,1		74,3
Одеська		62,0		70,6	61,9		70,7
Полтавська		63,8		74,7	63,7		74,6
Рівненська		64,1		69,7	65,0		70,3
Сумська		61,5		70,1	64,3		71,9
Тернопільська		61,8		68,2	61,8		68,2
Харківська		63,9		73,9	64,3		74,0
Херсонська		64,4		73,3	64,8		73,6
Хмельницька		65,7		73,0	65,0		72,7
Черкаська		65,5		75,3	65,3		75,7
Чернівецька		62,4		64,1	62,6		64,5
Чернігівська		66,4		73,2	66,6		73,2
м.Київ		68,1		75,1	68,2		75,3
м.Севастополь		67,2		78,6	66,3		76,2
Зареєстроване безробіття у 2011 році
(на кінець звітного періоду)
	Кількість зареєстрованих безробітних							Середній  розмір  допомоги за  місяць,  гривень
	осіб					у % до населення  працездатного віку
	Всього		з них  отримують  допомогу по безробіттю
Січень	35077		26381			2,0		819,23
Лютий	36931		27394			2,2		818,61
Березень	36527		27072			2,1		802,63
Квітень	34612		25069			2,0		814,69
Травень	33825		24701			2,0		802,25
Червень	31544		22894			1,9		856,65
Липень	29011		20781			1,7		839,92
Серпень	26605		18855			1,6		863,37
Вересень	24790		16713			1,5		897,34
Жовтень	22918		15920			1,4		899,18
Листопад
Грудень

 

 

 Кількість зареєстрованих безробітних за причинами незайнятості у 2000- 2010рp.

 

Соціальний захист населення від  безробіття за даними державної служби зайнятості   (річні дані)
Кількість зареєстрованих безробітних  за причинами незайнятості у 2000-2010рр.
(на  кінець звітного періоду; осіб)
	Всього	у тому числі
		особи, які не були зайняті до 1 року	у т.ч. за причинами незайнятості				особи, які не були зайняті з різних причин більше 1 року
			вивільнені  у зв’язку зі змінами в організації  виробництва та військовослужбовці, звільнені за скороченням чисельності або штату без права на пенсію	звільнені за власним бажанням	випускники  навчальних закладів	не зайняті  з інших причин
2000	60161	49272	9729	18576	2335	18632	10889
2001	55930	46140	7129	12913	1860	24238	9790
2002	56076	45449	5459	9602	1685	28703	10627
2003	51895	43836	4401	6318	1266	31851	8059
2004	52193	44001	3651	6133	1091	33126	8192
2005	45928	39599	3102	5133	801	30563	6329
2006	42438	37365	3210	4475	626	29054	5073
2007	35987	31748	2566	4212	473	24497	4239
2008	46347	40871	2086	4724	669	33392	5476
2009	31970	28861	3524	3699	843	20795	3109
2010	33072	27914	2154	3297	958	21505	5158

У Харківській області за даними вибіркових обстежень населення (домогосподарств) з питань економічної активності, у середньому за І півріччя 2011 року, чисельність економічно активного населення віком 15–70 років, порівняно з відповідним періодом 2010р., зросла на 0,5% і становила 1357,4 тис. осіб. Чисельність осіб працездатного віку за вказаний період збільшилась на 13,1 тис. осіб та становила 1263,9 тис. осіб. Із зазначеної кількості громадян 1163,5 тис. осіб були зайняті економічною діяльністю,а решта – 100,4 тис. осіб відповідно до методології Міжнародної Організації Праці (МОП) класифікувалися як безробітні. 

Під зайнятістю населення розуміється ступінь залучення людей до трудової діяльності, забезпечення робочими місцями. Чисельність зайнятого населення віком 15-70 років у Харківській області у І півріччі 2011 року склала 1257 тис. осіб, що на 0,6% більше, ніж торік і становила 6,2% від загальної кількості зайнятих в Україні.  
Серед регіонів країни за кількістю зайнятих Харківська область посідає четверте місце, поступаючись лише Донецькій (1982,7 тис. осіб), Дніпропетровській (1538,3 тис.) областям та м. Києву (1395,6 тис.).

За рахунок зменшення чисельності безробітних, впродовж січня-червні 2011 року рівень безробіття у Харківській області мав тенденцію до скорочення. Так, він зменшився з 8,1% економічно активного населення працездатного віку у І півріччі 2010 року до 7,9%.

Основними причинами безробіття, як за результатами обстеження, так і за адміністративними даними державної служби зайнятості, найчастіше виступають: звільнення за власним бажанням; вивільнення з економічних причин; неможливість знайти роботу після закінчення навчального закладу.

 

 

 

 

3. Пропозиції щодо підвищення рівня економічної активності в Харківській області.

 

Чим більше заробітна плата перевищує прожитковий мінімум, тим вищий коефіцієнт обороту робочої сили. З підвищенням рівня життя населення зростає мобільність трудових ресурсів. У свою чергу економічно активне населення під час пошуку роботи висуває вищі вимоги (обирають лише той варіант, що повністю їх влаштовує). Трудова активність населення — це прагнення працездатної особи застосувати на практиці наявні знання та досвід і одержати за це винагороду. Особа, яка виявляє таке бажання, є носієм трудової або економічної активності. Трудова активність може бути потенційною, яка відповідає прагненням особи працювати за винагороду і реалізованою, коли особа вже є зайнятою. Потенційна трудова активність становить основу формування робочої сили, а реалізована — її зайнятості. Таким чином, співвідношення між обома видами трудової активності досить об’єктивно характеризує стан ринку праці взагалі і ступінь його гнучкості зокрема. Трудова активність населення регламентується та стимулюється певними інститутами інфраструктури ринку праці. Основну стимулюючу роль беруть на себе підприємства та служби зайнятості, тому зовнішні чинники, що впливають на трудову активність розділяють на такі, що залежать від політики підприємства (соціально – демографічна структура працівників, діюча система оцінки праці, морально – психологічний клімат, оплата та стимулювання праці), і такі, що формуються залежно від діяльності інших організацій ( стан ринку праці, регіону, рівень життя та соціального забезпечення).

Отже, у підсумку можна виділити такі відповідні заходи, які повинні базуватися на узгодженні інтересів держави, роботодавців і найманих працівників з метою  сталого прогресу територіальної громади, повної реалізації здібностей  та інтересів особистості.

 

Список використаної літератури:

1. Сайт  http://www.ukrstat.gov.ua/  .
2. Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості : [навч. посіб.] / В.С. Васильченко. – К. : КНЕУ,-  2005. – 252 с.
3. Кодекс законів про працю України (КЗпП).
4. Харьковская областная государственная администрация / Статистический бюллетень.
5. Головне управляння статистики у Харьківській області /  стат. Інформація / звітність.