Контрольна робота з «Правові основи безпеки підприємницької діяльності»

Харківський національний університет внутрішніх справ

Навчально-науковий інститут права та масових комунікацій

Смілянський навчально-консультаційний  пункт

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни

«Правові основи  безпеки

підприємницької діяльності»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка 5 курсу 

Гр. ПЗзер 09-1С

Чайка С.В.

 

 

 

 

 

 

 

Сміла 2013р.

 

План

 

Вступ………………………………………………………………….………..3

1. Правові основи  безпеки підприємницької діяльності………………..…5
2. Особливості забезпечення безпеки підприємницької діяльності в сучасних умовах…………………………..………………………………12

Висновки………………………………………………………………………21

Список використаних джерел………………………………………………..22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Діяльність підприємств (суб’єктів підприємницької діяльності) в умовах ринкової економіки відбувається під впливом факторів невизначеності і спричиненого нею ризику, внаслідок чого фактичні результати конкретного рішення або виду діяльності можуть відхилятися (і найчастіше відхиляються) від запланованих. Ризик існує об’єктивно, незалежно від того, враховують його чи ні, і проявляється як зниження доходів, перевищення витрат, зниження рентабельності тощо. Ігнорування ризику або ж його неналежне урахування швидко приводить підприємство до краху, тому раціональна поведінка його керівництва і провідних фахівців передбачає аналіз ризику, обов’язкове його урахування у прийнятих рішеннях і розробку заходів, спрямованих на його запобігання, зниження або компенсацію.

 Теоретичні основи і практичні  методики аналізу й урахування  факторів ризику в економіці  і бізнесі, а також методи зниження ризику викладені в нечисленних вітчизняних і перекладених літературних джерелах.

 Забезпечення нейтралізації фінансових ризиків підприємства на основі стратегії уникнення ризику передбачає прийняття управлінських фінансових рішень на основі порівняльного аналізу фінансово-математичних моделей альтернативних сценаріїв (наприклад, різних варіантів здійснення окремої господарської операції – покриття потреби у капіталі на основі обліку векселя, факторингу, банківського кредиту чи комерційного кредиту) з метою визначення без кризового сценарію із наступним прийняттям його як основного. Однак слід зазначити, що існування безризикового сценарію здійснення тієї чи іншої господарської операції в умовах невизначеності ринкового середовища є досить проблематичним, тому говорять про відносну безкризиковість. Так, наприклад, безризиковими активами на ринку цінних паперів вважають державні цінні папери.

В умовах ринкових відносин, коли держава вже не несе відповідальності за результати фінансово-господарської  діяльності підприємства, забезпечення економічної безпеки стає однією з найбільш важливих і актуальних проблем його життєдіяльності.

Серед вітчизняних і зарубіжних учених-економістів немає єдиного  визначення терміну „економічна  безпека”. Разом з тим, принципових розходжень у підходах до трактування змісту даної економічної категорії не спостерігається.

Найбільш поширеним є визначення економічної безпеки підприємства як стану ефективного використання його ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки та устаткування, прав) і існуючих ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) і забезпечити його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної місії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Основи  безпеки підприємницької діяльності.

 

Трансформаційні перетворення в економіці України характеризуються не тільки формуванням нових виробничих можливостей, а й зміною відносин в інших сферах життя. Переходу до ринкових відносин стали притаманні різного роду кризи, у тому числі політичного, економічного, суспільного характеру. Кризи, як правило, супроводжуються різноманітними негативними явищами в економіці:

— поширенням недобросовісної  конкуренції;

— зростанням злочинності;

— появою корупції;

— збільшенням частки кримінально-тіньового сектора економіки.

За таких обставин суб'єкти підприємницької діяльності все частіше стають об'єктами різного  роду загроз. Тому об'єктивно сформувалась необхідність впровадження заходів  захисту бізнесу, спрямованих на створення протидії таким загрозам.

Під поняттям "загроза" розуміють реальну можливість дії  навмисного чи ненавмисного характеру, яка порушує режим функціонування підприємства (фірми), завдає матеріальну  або моральну шкоду, виводить зі стану  стійкої рівноваги.

Загрози за своїм походженням  поділяють на ті, що надходять ззовні (екзогенні), і ті, що виникають усередині  підприємства (ендогенні).

Окрім того, ці загрози  відносно людської діяльності поділяють  на: об'єктивні та суб'єктивні.

Об'єктивні — загрози, які зумовлюються стихійними природними явищами (землетрус, повінь, буревій тощо).

Суб'єктивні пов'язані  з діяльністю людини. Окрім того, за спрямуванням і характером впливу їх можна поділити на економічні, фізичні  та інтелектуальні.

Економічні загрози можуть реалізуватись у формі корупції, шахрайства, недобросовісної конкуренції, використання банками неефективних технологій банківського виробництва.

Фізичні загрози реалізуються у формі крадіжок, пограбувань, поломок, виведення з ладу обладнання.

Інтелектуальні загрози проявляються у розголошенні або неправомірному використанні банківської інформації, дискредитації банку на ринку банківських послуг, а також у формі різного роду соціально-психологічних конфліктів довкола банківських установ або в них самих.

Оскільки економіка  є однією із найважливіших сторін життєдіяльності людини, то проблеми економічної безпеки стають актуальними  не тільки для підприємств чи окремих  осіб, але й для суспільства  загалом. У науковій літературі економічна безпека визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суб'єкта підприємницької діяльності, країни, їх можливість без втручання ззовні вибирати шляхи і форми економічного розвитку та здійснювати їх реалізацію.

Отже, економічна безпека  — це універсальне поняття, що акцентує увагу на необхідності захисту суб'єктів підприємницької діяльності на всіх рівнях — від держави до кожного громадянина. Тому збільшення кількості підприємств із високим рівнем економічної безпеки, її стійкістю від можливих загроз сприятиме зміцненню економічної безпеки України.

Безпека підприємницької діяльності тісно пов'язана з ризиками, які є невід'ємною складовою ринкової форми господарювання.

Ризик — це можливість відхилення результатів конкретних рішень та дій від запланованих. Вони можуть бути пов'язані як з додатковими прибутками, так і з додатковими витратами.

Отже, ризик є видом  небезпеки, на яку необхідно реагувати. Чинниками небезпек економічної  діяльності підприємств можуть бути:

1. Матеріальні та нематеріальні  активи.

2. Фінанси.

3. Інформація.

4. Персонал.

Вищезазначений перелік  сфер дії загроз дає можливість виділити певні види безпеки:

1. Матеріально-технологічну  безпеку (МТБ) — це захист  від можливих втрат унаслідок  розкрадання нерухомості, обладнання, продукції, винаходів, програм та ін., а також захист від можливих втрат унаслідок аварій, катастроф через використання фізично застарілого устаткування, низьку кваліфікацію і безвідповідальність працівників.

2. Фінансову безпеку  (ФБ) — це захист від можливих  фінансових втрат і попередження банкрутства підприємства. Вона є провідною і вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання є "двигуном" будь-якої економічної системи.

3. Інформаційну безпеку  (ІБ) — це захист конфіденційної  інформації, попередження її витоку, захист програмних продуктів.

4. Кадрову безпеку  (КБ), яка полягає у попередженні  і зменшенні небезпеки негативного  впливу на економічну безпеку  через дії недостатньо кваліфікованих  працівників, неефективне управління  підприємством, а також у захисті  фізичної особи (життя і здоров'я) від кримінальних посягань.

Особливо уважно до своєї  безпеки ставляться американці, у  США функціонують знати різноманітні курси, де можна пройти спеціальну підготовку. Наприклад, охочі можуть звернутися в Інсбезпеки підприємництва тощо.

На практиці всі ці види безпеки здійснює служба безпеки (охорони), яка організовує пропускний режим, охорону будівель, споруд, приміщень, обладнання. Захищає інформацію від  несанкціонованого доступу, забезпечує режим конфіденційності документів і матеріалів.

Отже, безпека підприємництва спрямована на усунення чи зменшення  ризику економічних збитків.

Особливе місце в  структурі підприємницької діяльності посідає банківська діяльність, яка  дедалі частіше підпадає під вплив  кримінальних структур.

Із впровадженням ринкових відносин банківська система стає центральною ланкою у сфері фінансово-господарських відносин. Умовно її можна назвати кровоносними судинами, що забезпечують функціонування всього господарського комплексу країни. Однак, крім законних товарно-фінансових потоків, через цілу низку чинників і обставин упродовж останніх років відбувається стрімкий процес криміналізації банківської системи. Вона стає центральним вузлом у технологічному ланцюзі з "відмивання" капіталів, здобутих злочинним шляхом, а також основним виконавцем випуску у безготівковий платіжний обіг фіктивно утворених коштів. Різке загострення криміногенної ситуації у банківській системі України викликане дією багатьох обставин, які можна поділити на дві групи.

Перша група обставин функціонує на загальносуспільному рівні і вбирає в себе недоліки, упущення та прорахунки у соціальній та економічній політиці, організацію управління господарським комплексом.

Друга група обставин зумовлена специфічними особливостями  діяльності банківської системи України і, передусім, негативними наслідками розпаду єдиної державної банківської системи, недосконалістю чинної нормативно-правової бази з питань функціонування банківських структур у нових економічних умовах. Серед обставин, які сприяють скоєнню корисливих злочинів у сфері банківської діяльності, можна виділити:

— соціально-економічні (порушення господарських зв'язків  між глибоко інтегрованими підприємствами, розбалансування фінансової системи, криза платежів тощо);

— організаційно-управлінські (відсутність спеціалістів у галузі розробки методології, організації банківської діяльності в нових економічних умовах, невизначеність чіткої концепції структурної побудови системи контролю, взаємовідносин комерційних банків з НБУ, правоохоронними та іншими контролюючими органами);

— нормативно-правові (недосконалість чинного законодавства і відомчих нормативно-правових актів з питань регулювання сфери банківської  діяльності).

Питання безпеки бізнесу  в країнах з розвинутою ринковою економікою вважається знати одним із основних, а на заходи безпеки в комерційних структурах витрачається від 10 % до 15% прибутку.

Проблеми безпеки підприємницької  діяльності загалом і, зокрема, банківської  безпеки потрапили у сфер; зацікавлення представників української науки  відносно недавно. Чинником виникнення та постійного посилення уваги до цих проблем є трансформаційна криз української економіки, що охопила всі сфери і стала суттєвою перешкодою на шляху до забезпечення сталого розвитку економіки та суспільства.

Крім того, чинником постійного посилення уваги д цієї проблеми є те, що керівники підприємницьких структур не вивчали в навчальних закладах питання банківської безпеки, що є суттєвим недоліком у їх комерційній діяльності. Усе це вимагає невідкладної розробки та запровадження у навчальних закладах, особливого економічного спрямування, курсу "Безпека пiдпpиємницької діяльності". В умовах сучасного економічного розвитку України — це один з необхідних видів знань майбутнього підприємця.

Потрібною передумовою  ефективного захисту сфери банківської діяльності від злочинних посягань є виявлення і вивчення обставин та умов, які передують здійсненню злочинів. Тільки комплексний та багатофункціональний підхід до аналізу банківської діяльності як внутрішнього (менеджмент банків, робота з клієнтом, аналіз ризиків тощо), так і зовнішнього (політика Національного банку України, дії національного та міжнародного криміналітету тощо) характеру може допомогти виявити і розробити цілеспрямовані заходи щодо запобігання криміналізації фінансово-кредитної системи. Банківська безпека є одним з основних елементів банківського менеджменту. Від ефективності організації банківської безпеки залежать практично всі напрями банківської діяльності.

Проблеми аналізу банківської  безпеки, а також безпеки сучасного бізнесу розглядаються у навчальних посібниках (М. І. Зубок "Безпека банківської діяльності" та В. М. Заплатинський "Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу").

У перелічених працях зроблено спробу сформулювати основні  поняття банківської безпеки, розглянути умови, в яких здійснюється організація банківського бізнесу. Зокрема, до таких умов М. І. Зубок відносить:

— внутрішньополітичні;

— правові;

— економічні;

— соціальні.

У визначенні кримінологічних  загроз автор В. М. Заплатинський  виділяє діяльність організованої злочинності (злочинних угруповань), характерними ознаками якої є:

— ієрархічна організаційна  побудова;

— корумпованість;

— масштабність злочинної  діяльності, включаючи вихід за кордон і зв'язок з міжнародною мафією;

— згуртованість на конкретній злочинній основі;

— відпрацьована система  захисту від правоохоронних органів.

В аспекті теоретичної  розробки питань банківської та фінансової безпеки як одних із найважливіших  складових економічної безпеки  варто звернути увагу на ґрунтовну  монографію О. І. Барановського, що становить значний інтерес як для науковців, так і для аналітиків, викладачів та студентів ВНЗ, що займаються питаннями економічної безпеки, а також для фахівців фінансових та банківських установ. Наголошуючи, що на сьогодні практично не існує усталеного визначення категорії "фінансова безпека", автор звертає увагу на її всеосяжність, вплив на різні галузі економіки країни та наводить власне розгорнуте тлумачення. У монографії наведено структурну класифікацію видів фінансової безпеки, загроз, а також відповідних індикаторів.

Доцільно зазначити, що, аналізуючи банківську безпеку, необхідно  звернути увагу на вирішення питання  співвідношення термінів "безпека  — загрози — ризик", визначити  сферу їх використання стосовно банківської  діяльності. Термінологічно вони різні, але в аспекті понять — переплетені. У широкому значенні вони можуть бути і тотожні, тобто синонімами, і взаємозамінні.

Безперечно, згадані наукові  роботи не дають вичерпного та остаточного  аналізу проблем банківської  безпеки. Деякі положення потребують коригування і доповнень, можуть і мають бути предметом наукових дискусій. Проте вони, безперечно, мають науково-теоретичну і практичну цінність у дослідженні розуміння питань економічної і, зокрема, банківської безпеки.

Отже, виходячи із аналізу вищезазначених наукових праць, можна сказати, що:

1. Під банківською  безпекою розуміють організацію  заходів із запобігання можливим  загрозам діяльності банку. Розмір цих загроз, тобто наслідки реалізації, часто наперед математично визначити неможливо.

2. Банківський ризик  — це вірогідна загроза фінансових  втрат у банківських операціях.  Величина ризику (його розмір) повинна  бути кількісно визначена (інакше  Його не розглядають). Тобто має  бути розрахований розмір ризику.

Як бачимо з наведених визначень, основна мета банківської безпеки — виключити будь-які втрати банку (матеріальні, фінансові, кадрові, інформаційні та ін.), що мають економічні наслідки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості забезпечення безпеки підприємницької діяльності  в сучасних умовах.

 

Важливим кроком у контексті  загального реформування сучасної економіки є інтеграція в економіко-правове середовище України ринкових фінансово-господарських інструментів. Введення будь-яких нових методів управління економічними процесами вимагають не тільки їх імплементації в організаційно-правову інфраструктуру фінансово-господарських відносин, а й ретельного розроблення конкретних схем їх застосування з тим, щоб отримати найбільш ефективний результат. Це питання є принциповим тому, що від перших успіхів нововведення у вигляді реалізації конкретних проектів залежить майбутнє його використання у підприємницькій діяльності загалом.

З перших років переходу України  до ринкового типу економіки дуже гостро постає питання забезпечення безпеки здійснення економічної діяльності, зокрема на мікрорівні — рівні суб'єктів господарювання.

Основні проблеми безпеки підприємницької  діяльності в Україні:

• по-перше, ринкова економіка, побудована на конкуренції, є дуже динамічною системою, а значить і дуже небезпечною;.

• по-друге, український ринок перебуває  на стадії становлення і тому його механізми ще не відпрацьовані;

• по-третє, в країні відсутні стійкі норми права захисту інтересів  підприємців.

Спеціалісти з безпеки вважають, що одним із шляхів створення для недержавних підприємств передумов для економічного виживання за умов ринкових відносин є виявлення та нейтралізація загроз економічній стабільності підприємства, що і є суттю діяльності щодо забезпечення безпеки підприємства.

Безпека суб'єкта залежить від різних факторів. Шкоду інтересам підприємця може бути завдано у результаті несприятливої економічної політики держави, протиправних дій конкурентів, кризових явищ в економіці, непередбачених змін кон'юнктури ринку, стихійного лиха, надзвичайних подій, управлінської некомпетентності, соціальної напруги тощо.

Отже, фактори, що впливають  на рівень безпеки підприємств можуть бути внутрішніми і зовнішніми, економічними та неекономічними, об'єктивними і суб'єктивними.

Виходячи з того, що головним принципом ринкової економіки  взаємодія господарчого об'єкта і  ринку, який є сукупністю господарчих  об'єктів і разом з тим самостійною  цілісністю (не зведену до суми складових її частин), господарчий суб'єкт може існувати тільки з умови безперебійної взаємодії з ринковим середовищем. Для цього необхідне нормальне функціонування як самого підприємства, та і ринку в цілому.

Безпека не може бути знеособлена — цілком природно, що небезпека (поняття "загроза") може виходити від когось або чогось (поняття "потенційний супротивник") і спрямована на когось або щось (поняття "об'єкт"). Тепер можна визначити певну формулу безпеки: безпека — стан стійкої життєдіяльності об'єкта стосовно впливу загроз потенційного супротивника.

Внутрішній зміст поняття  системи безпеки фірми є досить комплексним, містить ряд елементів, зокрема об'єкт та суб'єкт безпеки  Об'єктом безпеки підприємства (рис. 8.1) виступає все те, на що спрямовані зусилля щодо забезпечення безпеки, або ж те, що потребує захисту:

• кадровий персонал підприємства, а саме: керівний склад, акціонери, структурні підрозділи та їх співробітники, функції  яких пов'язані з різними видами інформації;

• майновий, інтелектуальний та фінансовий капітал підприємства;

• притаманні специфіці  фірми види фінансово-господарської  діяльності підприємства.

Об’єктом безпеки підприємства, передусім економічної, є вся система її повноцінного функціонування. Уразивши хоча б один із об'єктів безпеки підприємства, остання зазнає відповідного впливу на окрему ділянку фірми, що може обернутися небезпекою або загрозою втрати балансу рівноваги виробничо-господарського механізму підприємства. Кожне підприємство (суб'єкт господарювання) має як загальний об'єкт безпеки, так і специфічний, через особливості її діяльності.

Безпосередня організація  забезпечення безпеки перерахованих  вище об'єктів покладена на суб'єктів  безпеки підприємства, а саме відповідних  осіб, підрозділи, служби, органи, відомства та установи.

Суб'єктів безпеки  підприємства можна класифікувати за деякими ознаками.

Залежно від приналежності:

• власні служби безпеки, що входять у структуру суб'єктів  господарювання і повністю утримуються  за їхні кошти. Структура цих підрозділів  базується залежно від рівня становлення фірми, масиву питань, вирішення яких покладає на ці служби керівництво підприємства на тому чи іншому етапі її розвитку;

• самостійні комерційні чи державні організації, що наймаються суб'єктом господарювання для виконання функцій щодо забезпечення окремих або всіх аспектів його безпеки. Такі суб'єкти як правило, спеціалізуються або на чисто режимно-охоронних послугах (охорона будівель, споруд, транспорту, окремих працівників підприємств, установ, членів їх сімей тощо), або на суто економічних, правових чи консультаційних послугах.

Залежно від безпосередньої участі у забезпеченні безпеки підприємства:

• спеціальні суб'єкти, створені виключно для виконання функцій  щодо забезпечення безпеки фірми, як її власна служба безпеки, так і залучена на умовах договору;

• напівспеціальні суб'єкти, до безпосередніх функцій яких входить  ряд таких, що спрямовані на забезпечення безпеки підприємства. Такими суб'єктами є відділ кадрів, фінансово-кредитний відділ, медична частина тощо;

• решта персоналу та структурні підрозділи, участь яких у здійсненні заходів щодо забезпечення безпеки підприємства має винятковий характер.

Залежно від форми  власності та підпорядкування:

• державні органи —  здійснюють повноваження щодо безпеки  суб'єктів фінансово-господарської діяльності, до структури яких вони входять, або ж надають послуги стороннім фірмам на умовах укладених договорів, прикладом чого є діяльність. Державної служби охорони МВС України щодо заходів безпеки усіх без винятку комерційних банків в Україні;

• недержавні органи, які  представлені охоронними організація  ми, аналітичними центрами, інформаційними та консалтинговими службами, які  за відповідну плату на умовах договор  надають послуги щодо охорони  об'єктів, здійснюють захист інформації, комерційної таємниці тощо. До цієї групи суб'єкті належать і власні служби безпеки підприємства недержавне форми власності.

Залежно від правової основи функціонування (легітимності суб'єктів:

• офіційні органи, що фунціонують  у межах чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

• не легітимні структури, діяльність яких відбувається поза правовим полем України. Наразі їх функціонування має динаміку до зменшення, що викликано  відмовою суб'єктів бізнесу від їхніх "послуг", однак відкидати їх існування не варто. Зазначені суб'єкти, іншими словами "дах", пропонують свої послуги через погрози, насилля, погроми гарантуючи при цьому захищеність від подібних структур. Зазвичай такі послуги пропонуються суб'єктам бізнесу, діяльність яких повністю або частково відбувається в тіні, що є підставою до шантажу.

Перелік зазначених вище суб'єктів безпеки підприємства, крім останнього, успішно формує ринок  послуг щодо забезпечення безпеки бізнесових структур. Найчастіше вітчизняні підприємці формують попит на фізичну охорону будівель, інкасацію, комплекс захисних заходів від рекету і прослуховування телефонних каналів зв'язку, приміщень від радіозакладок, комп'ютерів і комп'ютерних мереж від несанкціонованого проникнення та вірусів.

Дещо меншим попитом  користуються послуги щодо організації  захисту документованої інформації, насамперед тієї, що містить державну і комерційну таємницю. Також недостатньо уваги приділяється роботі з персоналом, що допущений до конфіденційної інформації.

Недостатньо з позиції  безпеки досліджується проблема зовнішніх контактів підприємства. Тут пропонується аналіз репутації  співвиконавців, контрагентів, їхньої кредитоспроможності, фінансової спроможності; вивчення конкурентів, дослідження ринку, тобто забезпечення прикладних аспектів безпеки сучасного маркетингу. Винятком є лише комерційні банки, для яких вивчення потенційних клієнтів — питання виживання, тісно пов'язане з поверненням кредитів.

З позиції аналізу  сучасного світового ринку послуг безпеки близько 60 % обсягу укладених угод становлять охоронні послуги; послуги технічного забезпечення та консультування — по 15 % відповідно; послуги приватного розшуку — 10 %.

У свою чергу, ринок охоронних  послуг складається з приблизно  рівних частин щодо охорони стаціонарних об'єктів, особистої охорони, охорони масових заходів, супроводження вантажів і цінностей під час транспортування. При цьому якщо підприємству не вистачає власних можливостей і можливостей охоронної компанії, найнято підприємством на постійній основі, то підприємство звертається на ринок спеціалізованих послуг, котрі пов'язані з ринками товарів (технічних засобів безпеки), спеціалістів та інформації.

Слід зауважити, що ринок  послуг у сфері безпеки досить складно аналізувати, оскільки він характеризується відсутністю чітких меж. Як правило, фірми, що працюють на цьому ринку, — багатопрофільні, а тому виділити компанії, що надають послуги лише у сфері без пеки, можна тільки досить умовно.

Найпоширеніші напрями  їхньої діяльності:

• охорона офісних  приміщень;

• підготовка і надання  тілоохоронців;

• підготовка професійних  тілоохоронців;

• консультації;

• охорона вантажних  перевезень;

• охорона автостоянок;

• встановлення технічних  засобів безпеки.