Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Визначення оптимальної річной кількості закупівель

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Факультет менеджменту та маркетингу

Кафедра менеджменту

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «ЛОГІСТИКА»

студентки 4 курсу, групи УЗ-61

БЛОЩЕНКО Людмили Василівни

ВАРІАНТ № 4

Залікова книжка № УЗ-6104

ВИКЛАДАЧ ОБОДЗИНСЬКА Т.М.

КИЇВ – 2009

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1…………………………………………………………………..……3

РОЗДІЛ 2…………………………………………………..……….....…..……10

РОЗДІЛ 3………………………………………………………………….…..12

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………...…..16

РОЗДІЛ 1

Відповіді на запитання за темою: “ JIT-поставки і логістика «швидкого реагування» ”

В чому сутність JIT-поставок, їх переваги і недоліки.

Система постачання JIT – це система організації постачання, яка грунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів у необхідній кількості й на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують, з метою мінімізації витрат, пов`язаних із створенням запасів.

Це означає, що жоден товар не потрібно замовляти чи виробляти та ні один вид діяльності не повин здійснюватися до тих пір, доки в ньому не з`явиться реальна потреба.

Переваги:

своєчасна доставка
висока якість обслуговування
скорочення запасів на всіх стадіях логістичного циклу
висока пропускна здатність

Недоліки:

невелика кількість запасів робить будь-які збої в роботі логістичної системи критичними.

Особливості JIT-поставок:

графік доставки складає споживач
спрямування зусиль на усунення запасів
невелика кількість постачальників
відносини лише з надійними постачальниками
закупівля здійснюється дрібними партіями з частими постачаннями
розмір замовлення покриває лише поточну потребу у матеріалах

Який існує зв’язок між JIT-поставками і економічним розміром замовлення? В чому він проявляється?

Економічний розмір замовлення (EOQ-модель) — модель, яка визначає оптимальний об'єм товару, що замовляється, який дозволяє мінімізувати загальні змінні витрати, пов'язані із зберіганням запасів і замовленням .

Класична модель EOQ будується на ідеї існування певної «оптимальної» величини замовлення.Тобто взаємозвязок полягає в тому, що JIT-поставки і економічний розмір замовленнь є вираженням основної цілі – виробляти товар тоді, коли в ньому є необхідність, постачати запаси і матеріали в той момент, коли вони потрібні для логістичної ланки, щоб виробити певний товар чи здійснити послугу. Оптимальне значення в моделі EOQ знаходять шляхом прирівнювання витрат на зберігання запасів, з однієї сторони, і витрат, пов`язаних з подачею заявок на поповнення запасів і витрат на переналагодження виробництва, - з іншї.

Охарактеризуйте логістичну систему «швидкого реагування».

Суть концепції «швидкого реагування» полягає в тому, що необхідно розробити системи, що володіють високою швидкістю реагування на зміни для отримання конкурентних переваг, заснованих на факторі часу. А також, щоб якомога швидше оцінити питання що виникають у споживача, внаслідок зміни вподобань та смаків.

Система “швидкого реагування» заснована на використанні виробниками та роздрібними фірмами комп`ютеризованих технологій ідентифікації товарів для ділових операцій, пов`язаних із рухом товарів.

Концепція "швидкого реагування" (quick response, QR) представляє логістичну координацію між роздрібними торговцями і оптовиками з метою поліпшення просування готової продукції в розподільних мережах у відповідь на передбачувані зміни попиту. Реалізація цієї концепції здійснюється шляхом моніторингу продажів в роздрібній торгівлі і передачі оптовикам інформації про об'єм продажів по специфікованій номенклатурі і асортименту, а від оптовиків - виробникам готової продукції.

В чому полягає стратегія «швидкого реагування»?

«Швидке реагування» являє собою термін, який застосовують до логістичних систем, що мають на меті задоволення потреб споживачів при наявності мінімальних запасів та в найбільш короткі строки. Ці стратегії базуються на ідеї «заміна запасів на інформацію». В такому випадку, інформація що використовується, відображає реальні потреби ринку, а основне завдання компаній полягає у створенні засобів для правильного визначення потреб споживачів і для переміщення отриманих данних, про потреби, вгору по ланцюгу поставок. Швидкість передачі має бути максимально можлівою.

Чи пов’язана стратегія «швидкого реагування» з JIT-поставками? Чому — так, чи чому— ні?

Так, стратегія «швидкого реагування» повязана з JIT-поставками. «Швидке реагування має багато спільного з принципами, на яких заснована методика JIT. Застосовується один і той самий принцип виробництва - тільки у відповідності до попиту.

При швидкому реагуванні на зміни потреб на ринку, виробник обмінюється інформацією з постачальником сировини для забезпечення певними ресурсами, що необхідні для виробництва, щоб отримати іх в конкретний час і в певній кількості.

Відповідно до системи «швидкого реагування» поставки продукції для роздрібного продавця виконуються одразу після запросу клієнта. Поставки виконуються точно до моменту продажу та слугують для постачальника сигналом до випуску нової продукції, - отже, відбувається і процес поставок JIT.

Яким чином постачальник може управляти запасами споживача?

В даному випадку, покупець більше не розміщує свої замовлення самостійно, а лише направляє необхідну інформацію продавцю. Ця інформація містить дані про фактично використані товари, кількість запасів, а також відомості про додаткові види маркетингової діяльності.

На основі отриманих данних постачальник приймає рішення про зміну кількості запасу свого клієнта. Про іх поповнення, або скорочення.

У сферу відповідальності постачальника входить підтримка запасів клієнта в необхідних межах.

Що таке «запаси, які управляються спільно» і які вигоди несе така спільна діяльність для постачальника і споживача?

«Запаси, які управляються спільно» - це запаси, якими одночасно управляють і покупець, і продавець, шляхом передачі необхідної інформації про фактичне використання товарів, кількості запасів та ін. від покупця до продавця.

Для постачальника переваги такого методу полягають у тому, що завдяки доступу до інформації про реальний попит він може більш точно планувати виробництво і розподіл своєї продукції, і в той час скорочувати величину резервних запасів.

Покупець може суттєво скоротити свої запаси з меншим ризиком виникнення дефіциту. Крім того, в деяких випадках, клієнт не платить за наявні у нього запаси до моменту їх використання чи продажу, що створює значні фінансові вигоди.

В чому сутність «ефекту прискорення» (Форрестера)?

Ефект прискорення - результат впливу стимулювання продажів на прибуток. Він полягає в створенні умов для запуску «прискорюючого ефекту» і, створенню в логістичному каналі «хвилі» -, подібній тій, що була описана Форрестером. Таке явище відбувається тому, що в більшості логістичних систем виникають «заявки і лаги», тобто реакція системи на вхідний сигнал або на зміну, що відбувається, може здійснюватися із затримкою. Наприклад, наявність в каналі розподілу складу, що здійснює послуги із зберігання товару, може породити значні спотворення попиту на заводі. Це відбудься завдяки «прискорюючому ефекту», який може викликати мимовільні зміни оперативних систем.

Чи завжди вигідні заходи стимулювання торгівлі? Наведіть невигідні і вигідні приклади.

Компанії, що діють на ринку споживчих товарів і витрачають значні суми на заходи по стимулюванню збуту (наприклад надання знижок, премій), не розуміють в чому полягають реальні витрати подібних видів діяльності.

Позитивним прикладом може бути видача премій, бонусів певним робітникам, покупцям. Робітники , які будуть простимульовані, може прискорять темп виконання роботи, що повязана зі збутом. Це також може призвести до генерування нових ідей та їх впровадження.

При наданні бонусів. Наприклад – накопичувальний рахунок в магазинах при покупці товарів сприятиме стимулюванні попиту купляти товари в більші кількості саме в цьому магазині, щоб отримати певні бонуси на власний рахунок.

Позитивним прикладом може бути видача премій, певним робітникам. Робітники , які будуть простимульовані, прискорять темп виконання роботи, що повязана зі збутом. Це також може призвести до генерування нових ідей та їх впровадження.

Негативним прикладом є - роздрібний торговець може вирішити скористатися перевагою знижки і попереднього замовлення; іншими словами, купити товар наперед із знижкою, щоб потім продати його за звичайною ціною. Наукові дослідження довели, що з цієї причини вигідними виявилися лише 16% продаж зі знижкою, а інші тільки сприяли «покупці збуту» із збитками для продавця.

Компанії, що часто використовують заходи по стимулюванню збуту, постійно стикаються із значними коливаннями об'ємів відвантажуваних товарів. Неважко припустити, що такі непередбачувані зміни вимог до об'ємів випуску товарів істотно впливають на собівартість продукції.

Які переваги надають фірмі сучасні логістичні інформаційні системи, зокрема, система планування ресурсів підприємства (ERP)?

Логістична інформаційна система (ЛІС) - це певним чином організована сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками.

Так само як і будь-яка інша система, інформаційна система повинна складатися з впорядковано взаємозалежних елементів та володіти деякою сукупністю інтегративних якостей. Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми: функціональну і забезпечувальну.

Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань, згрупованих за ознакою спільності мети.

Enterprise Resource Planning, або ERP - система планування ресурсів підприємства. ERP системи впроваджуються для того, щоб об'єднати всі підрозділи компанії і всі необхідні функції в одній системі управління, яка буде обслуговувати поточні вимоги цих підрозділів. Розробка подібної єдиної системи - складне завдання. У більшості підприємств кожний підрозділ має власну систему, оптимізовану для вирішення його завдань. ERP система веде єдину базу даних по всіх підрозділах і завданнях, тобто доступ до інформації стає простішим, а головне, - підрозділи отримують можливість обмінюватися інформацією.

Використання ERP системи дозволяє використовувати одну інтегровану програму замість декількох розрізнених. Єдина система може управляти обробкою, логістикою, дистрибуцією, запасами, доставкою, виставлянням рахунків, бухгалтерським обліком, податковим обліком.

Реалізована в ERP-системах система розмежування доступу до інформації, призначена (в комплексі з іншими заходами інформаційної безпеки підприємства) для протидії як зовнішнім загрозам (наприклад промисловому шпигунству), так і внутрішнім (наприклад, розкраданням). Впроваджувані в зв'язці з CRM-системою і системою контролю якості, ERP-системи націлені на максимальне задоволення потреб компаній в засобах управління бізнесом.

В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:

1) зростає швидкість;

2) зменшується кількість помилок в обліку;

3) зменшується обсяг непродуктивної, “паперової” роботи;

4) поєднуються раніше розрізнені інформаційні блоки.

РОЗДІЛ 2

Тестові запитання з відповідями за темою: JIT-поставки і логістика «швидкого реагування»

Система постачання JIT – це система організації постачання, яка грунтується на синхронізації процесів доставки:

a) матеріальних ресурсів;

b) готової продукції;

c) інформаційного забезпечення;

d) сировинних відходів виробництва

e) майбутні запаси матеріалів

На основі якої величини замовлення базується Класична модель EOQ :

a) оптимальної;

b ) мінімальної;

c) максимальної;

d) відносної.

e) незалежної

3. Концепція "швидкого реагування" представляє логістичну координацію:

a) між роздрібними торговцями і оптовиками;

b) між споживачем та виробником;

c) між постачальником та споживачем;

d) всі варіанти відповіді правильні.

e) між дистрибютором та споживачем

4. Швидкість передачі інформації при "швидкому реагуванні має бути:

a) максимально можливою;

b) відносно незачною;

c) дуже повільною

d) немає значення;

e) залежно від інформації

5. Чи має «швидке реагування» щось спільне з принципми, на яких заснована методика JIT-поставок?

a) так, багато спільного;

b) ні не має взагалі;

c) іноді;

d) жоден з варіантів не є вірнм.

e)залежно від того, хто робить поставку

6. «Запаси, які управляються спільно» - це запаси, якими одночасно управляють:

a) покупець, і продавець;

b) споживач і посередник;

c) виробник і покупець;

d) виробник і посередник.

e) оптовик і посередник

7. Ефект прискорення - стимулює створення в логістичному каналі:

a) «хвилі»

b) «кривої»

c) «прогалини»

d) «спаду»

e) «прямої»

8. Чи завжди вигідні заходи стимулювання торгівлі?

a) ні не завжди;

b) так завжди;

c) взагалі невигідні;

d) Жоден з варіантів не підходить.

e ) іноді вигідні

9. На які підсистеми найчастіше поділяють логістичні інформаційні системи?

a) функціональну і забезпечувальну;

b) розподільчу та інтегруючу;

c) допоміжну та основну.

d) відтворювальну та роподільчу.

e) залежну та відповідну

10. Чи дозволяє використання «ERP системи» використовувати одну інтегровану програму замість декількох розрізнених?

a) так;

b) ні;

c) іноді;

d) за бажанням;

e) ніколи.

РОЗДІЛ 3

Задача на тему «Визначення оптимальної річной кількості закупівель»

Фірма на наступний рік планує закупити D = 5000 одиниць готової тари за ціною Р = 200 грн. за одиницю. Витрати на розміщення одного замовлення становлять О = 2100 грн./замовлення, річні витрати на зберігання одиниці тари Н = 80 грн./одиницю на рік, банківська ставка α = 15 %. Річна кількість робочих днів становить L = 220 днів.

Методом маржинального аналізу (табличним методом):

Визначити оптимальну річну кількість замовлень ;
Розрахувати оптимальний обсяг замовлення у вартісній і натуральній формах;
Розрахувати річні змінні витрати та витрати на створення запасу в точці оптимальності, ;
Розрахувати цикл постачань, ;
За отриманими даними побудувати на одній діаграмі графіки функцій:

річних витрат на розміщення замовлень, (п);
річних витрат на утримання запасу, (п);
річних змінних витрат на створення запасу, (п).

Аналітичним методом за формулою Харріса визначити оптимальний обсяг закупівлі в натуральній та вартісній формах і за їх допомогою знову визначити показники: , , та . Пояснити розбіжності результатів, отриманих маржинальним та аналітичним методами.

Розв’язання:

1)грн.

3) Будується розрахункова таблиця (табл. 2). В першій колонці задається річна кількість закупівель, починаючи з п = 1 і закінчуючи п = 20.

В колонці 2 табл. 2 розраховуються обсяги замовлень у вартісній формі за формулою: .

В колонці 3 табл. 2 розраховуються річні витрати на розміщення замовлень за формулою: .

В колонці 4 табл. 2 розраховуються річні витрати на утримання запасу за формулою: .

І в колонці 5 табл. 2 розраховуються річні змінні витрати на створення запасу за формулою: .

Таблиця 2

Розрахунок річних витрат на створення запасів

Річна кількість замовлень, п	Розмір замовлення, Qз в, грн.	Витрати на розміщення замовлень, Fзам, грн.	Витрати на утримання середнього запасу, Fутр, грн.	Змінні витрати, Fзм, грн.
1	1000000	2100	275000,00	277100,00
2	500000	4200	137500,00	141700,00
3	333333,33	6300	91666,67	97966,67
4	250000	8400	68750,00	77150,00
5	200000	10500	55000,00	65500,00
6	166666,67	12600	45833,33	58433,33
7	142857,14	14700	39285,71	53985,71
8	125000	16800	34375,00	51175,00
9	111111,11	18900	30555,56	49455,56
10	100000	21000	27500,00	48500,00
11	90909,09	23100	25000,00	48100,00
12	83333,33	25200	22916,67	48116,67
13	76923,08	27300	21153,85	48453,85
14	71428,57	29400	19642,86	49042,86
15	66666,67	31500	18333,33	49833,33
16	62500	33600	17187,50	50787,50
17	58823,53	35700	16176,47	51876,47
18	55555,56	37800	15277,78	53077,78
19	52631,58	39900	14473,68	54373,68
20	50000	42000	13750,00	55750,00

Визначаємо оптимальну річну кількість замовлень за найменшими змінними витратами в колонці 5: = 48100 грн., яким відповідає = 11 замовлень.
Річні витрати на створення запасу визначаються сумою:

= 48100 + 1000000 = 1048100 грн.

= 90909, 09 грн.

одиниць

За методом Харріса одиниць
= ++ = = = = 1048062 одиниць
одиниць
замовлень

Рис. 1 Графіки витрат на створення запасів

ВИСНОВКИ

Оптимальна річна кількість замовлень =11, річні витрати на створення запасу в точці оптимальності, F_ств.opt=1048100 грн., Q_opt^в=90909,09 грн,

Q_opt =437 од., цикл постачання Т_п=23 дні, це означає, що через кожні 23 дні треба поповнювати запаси. Порівнюючі дані з табличного методу і дані метода Харріса, можна зробити висновок, що ці методи не суттево змінюють кінцевий результат, тобто ці відхилення не є суттєвими. На 0,3 дні більше ніж за маржинальним методом. За маржинальним методом оптимальний обсяг замовлення Qopt становить 455 одиниць, а за аналітичним – 437 одиниць, що на 18 одиниць меньше ніж за маржинальним методом. За маржинальним методом оптимальні змінні витарти Fзм opt станавлять 48100 грн, а за аналітичним методом – 48062 грн, що на 38 грн більше ніж за маржинальним методом. За мажинальним методом оптимальні витрати на створення Fств opt становить 1048100 грн, а за аналітичним методом – 1048062 грн, що на 38 грн більше ніж за маржинальним методом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Джонсон Дж.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мерфи П.Р. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. — М.: Издательский дом «Вильямс».

Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. — М.: Издательский дом «Вильямс».

Визначення оптимальної річной кількості закупівель 📙 Контрольная → 🆔 16195

Визначення оптимальної річной кількості закупівель

ВАРІАНТ № 4

Відповіді на запитання за темою: “ JIT-поставки і логістика «швидкого реагування» ”

Тестові запитання з відповідями за темою: JIT-поставки і логістика «швидкого реагування»

Задача на тему «Визначення оптимальної річной кількості закупівель»

Джонсон Дж.С., Вуд Д.Ф., Вордлоу Д.Л., Мерфи П.Р. Современная логистика, 7-е издание: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. — М.: Издательский дом «Вильямс».

Чейз Р.Б., Эквилайн Н.Дж., Якобс Р.Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8-е изд.: Пер. с англ. под ред. Н.А. Коржа. — М.: Издательский дом «Вильямс».