Засоби індивідуалізації товарних знаків

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

 

 

 

Факультет: Менеджмента та управління проектами

Спеціальність: Управління проектами

Група: УП-12з

Форма навчання: Заочна

Кафедра: Права та європейської інтеграції

Дисципліна: Інтелектуальна власність

Контрольна робота

Тема 12 «Засоби індивідуалізації товарних знаків»

 

 

 

Викладач:                 _______________ /Лимарь А.П./

 

Виконала:             _______________/Носенко Г.В./

 

 

 

Дніпропетровськ, 2013

 

Зміст

 

Вступ 3

Товарний  знак 4

Форма вираження товарних знаків і послуг 5

Ступінь відомості та розрізняльна здатність  товарних знаків 6

Види  товарних знаків залежно від кількості  користувачів 7

Знаки обслуговування 7

Бренд 7

Фірмове і  комерційне найменування 8

Зазначення  походження товарів 9

Охорона засобів  індивідуалізації товарів та послуг 10

Охорона торгових марок 11

Охорона фірмових та комерційних найменувань 13

Охорона зазначення місць географічного  походження 14

Висновок 17

Список використаних джерел 18

 

 

 

Вступ

В умовах сучасної посиленої  конкуренції виникає об’єктивна необхідність у засобах індивідуалізації однорідних товарів і послуг, які  є представленими на сучасному глобальному  ринку. До засобів індивідуалізації відносять такі поняття як товарний знак, фірмове (комерційне) найменування та географічне зазначення походження товарів. Засоби індивідуалізації виконують ряд важливих функцій – розрізняльну, інформативну, гарантійну, рекламну та захисну.1 Перш за все, це розрізняльна функція, що дозволяє споживачам відокремлювати товар від аналогічного на ринку. Суттєво впливає на товарообіг інформативна функція, надаючи споживачеві дані про походження товару, характеристик, виробників. Гарантійна функція зумовлюється тим, що торгівельні марки повинні відповідати певним стандартам якості, і тим самим гарантують певний набір корисних якостей товарів.  Рекламна функція важлива для маркетингу товару та створення власного іміджу, та привертає увагу потенційних споживачів, надаючи конкурентні переваги тому чи іншому товару. І, на мою думку, найголовніша функція – захисна – яка захищає товари від недобросовісної конкуренції і порушення прав власності.

На відміну від інших  об’єктів інтелектуальної власності, засоби індивідуалізації не визнаються результатами інтелектуальної діяльності, але прирівнюються до них у  правовому режимі.

Засоби індивідуалізації відіграють чи не найголовнішу роль у  конкурентоспроможності товарів на ринку. Про це свідчать космічні суми в які експерти оцінюють товарні  знаки великих компаній. Дуже часто, ці суми перевищують вартість всієї  рухомої власності компанії. Наприклад, за підрахунками незалежних експертів найдорожчий товарний знак належить американській компанії Apple складає приблизно 200 млрд. доларів.2Вартість товарного знаку компанії Coca-Cola складає приблизно 150 млрд. доларів та перевищує вартість всієї рухомої власності компанії. Компанія Microsoft посідає третє місце – вартість цього бренду оцінюється приблизно у 135 млрд. доларів.

Стає зрозуміло, що реєстрація, використання та захист засобів індивідуалізації є важливим аспектом функціонування підприємств. В даній роботі я розгляну характеристики фірмових найменувань, товарних знаків, та зазначень географічних походжень; їх реєстрацію та захист; також виконаю аналіз нормативно-правової бази України щодо засобів індивідуалізації.

Товарний знак

Товарний знак визначають як умовне символічне позначення для  індивідуалізації товарів та ідентифікації  джерел їх походження (виробників). Згідно з Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (ст. 1) товарний знак є позначенням, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. У цього терміна існує багато синонімічних понять, таких як «торгівельний знак», «торгівельна марка», «знаки для товарів і послуг», «фабричний знак» та ін. Термін «торгівельна марка» використовується у Паризькій Конвенції про охорону промислової власності 1883 року (з редакціями у1967 та 1979 рр.) – яка є першим міжнаціональним законодавчим актом, що гарантувала охорону правових знаків. В нормативно-правових актах України (Цивільний та Господарський Кодекс від 2003 року) використовуються термін «знаки для товарів і послуг». Товарні знаки повинні бути зареєстровані Укрпатентом і без такої реєстрації не дійсні. Термін дії такої реєстрації – 10 років і може бути подовжений щораз на 10 років за умови сплати держсбору.

Товарні знаки і послуги  можуть бути класифіковані згідно з  наступними характеристиками. Згідно з формами його вираження розрізняють словесні, зображувальні, об’ємні та нетрадиційні товарні знаки. Згідно зі ступеню популярності розрізняють звичайні, загальновідомі та знамениті товарні знаки. Залежно від кількості користувачів відокремлюють індивідуальні, спільні, колективні та сертифікаційні товарні знаки. Також, існують знаки обслуговування, що реєструються підприємствами які надають певні послуги; такі знаки прирівнюються до товарних знаків. Загальновідомі товарні знаки, які впливають позитивно впливають на емоційні враження споживачів,та є поєднанням логотипу, ідеї та іміджу називаються брендами.

Форма вираження товарних знаків і  послуг

Найбільш поширеними є  словесні товарні знаки, які складаються  зі слів, словосполучень, або коротких фраз які позначають товар. Найголовнішим  критерієм до словесних товарних знаків є оригінальність та неповторність. Прикладом можуть бути такі бренди як Xerox, Mercedes, Coca-Cola. Але існують приклади непорядної конкуренції, коли деякі компанії намагаються використати популярність існуючого бренду змінюючи декілька букв у назві – прикладом може бути існування ресторанів MакДак (асоціація з МакДональдс), або Abibas (поряд з Adidas) .

Товарний знак може бути виражений у зображенні – у малюнках, зображеннях, фігурах, та ін. Дуже часто разом зі словесним товарним знаком існує оригінальний малюнок, який з часом може змінюватися. Так, компанію спортивного одягу Nike впізнають як по назві, так і по характерному логотипу у вигляді галочки, а IT-компанія Apple відома своїм «надкусаним» яблоком. Образотворчі логотипи використовують вперш товари які є досить відомими, але ті, що не користуються великою популярністю мають поряд словесну назву. Поєднання словесної та зображувальної форми отримало назву «логотип» і має три форми: словесну, зображувальну та комбіновану.

Існують також товарні  знаки які поєднують в собі як зображувальні, так і об’ємні позначення. Наприклад, дуже часто такі позначення прикрашають етикетки, де слова і логотип представлені у кольоровому виконанні. Також, об’ємні позначення можуть використовуватися у самій формі товару, яка сама по собі стає брендом і захищається законом. Таким прикладом може бути перш за все банка кави Nescafe, або форма смартфону Apple, за копіювання якої була покарана корейська компанія Samsung.

Виробники товару у рекламуванні свого бренду прагнуть використовувати не тільки візуальні позначення, а й звукові. Оригінальна мелодія при включенні комп’ютера Microsoft може бути прикладом такої форми товарного знаку. Таке позначення торгівельних марок називають нетрадиційним, оскільки існує складність з реєстрації, та охорони таких марок.

Ступінь відомості та розрізняльна здатність товарних знаків

В залежності від ступені  розкрученості торгівельної розрізняють  звичайні знаки, загальновідомі та знамениті  товарні знаки. 3Будь-яке зареєстроване позначення товарного знаку вважається звичайним. Якщо знак є відомим широкому колу осіб, які мають відношення до його використання, виробництва або збуту – він вважається загальновідомим. За для того, щоб загальновідомий знак охоронявся законом його не потрібно реєструвати в кожній країні світу – згідно з міжнародними конвенціями, охорона загальновідомим знакам надається у всіх країнах учасницях конвенцій. Товарні знаки які коштують мільярди доларів та мають самостійну привабливість та стійкий попит у споживача називають знаменитими.

Розрізняльна здатність  товарного знаку забезпечує певні  переваги на ринку. Так, назва знаків з високою розрізняльною здатністю  може не асоціюватися з товаром, але  тим не менш користуватися високою  популярністю та й замінювати саму назву товару, навіть якщо його оригінальна назва не має жодної асоціації з функціями товару. Так, наприклад, сталося з компанією Xerox – зараз чи не кожну копіювальну машину називають «ксероксом». Товарний знак може бути «навіювальним» і викликати думку про товар або послуги, що надаються. Так, всім зрозуміло, що iPhone є телефоном, а не комп’ютером. Описовими знаками вважаються ті знаки, напрямую акцентують увагу на рисах та властивостях товару або послуги.

Види товарних знаків залежно від  кількості користувачів

Відповідно до чисельності  власників або користувачів розрізняють: індивідуальні, спільні, колективні та сертифікаційні знаки. Якщо знак є зареєстрованим на окрему юридичну або фізичну особу, то його називають індивідуальним товарним знаком. Якщо знак входить у спільну  власність кількох осіб, взаємовідносини  яких визначаються відповідними умовами  між користувачами – вони мають  назву спільних товарних знаків. Користування такими знаками регулюється угодами  між підприємцями, і вони можуть розпоряджатися ними на свій розсуд, але  прийняття важливих рішень, таких  як передача права власності не може бути здійснена без згоди решти  власників.

Якщо товарний знак входить  до власності спілки, асоціації або  іншого добровільного об’єднання людей – він є колективним знаком. Незважаючи на те, що знак належить колективу і реєструється на ім’я окремої особи, право на використання такого товарного знаку належить будь-якій особі, яка належить до колективу. Використання сертифікаційних знаків схоже з використанням колективних знаків – право на їх використання мають підприємці, що дотримуються певних стандартів, щодо якості, безпеки та екологічної чистоти. Сертифікаційні товарні знаки стимулюють виробників підвищувати якість товарів та екологічної чистоти.

Знаки обслуговування

Знак обслуговування по суті є товарним знаком, що реєструється компанією яка не виробляє товари, а надає певні послуги. Як і  товарний знак, знак обслуговування надається  юридичній особі або підприємцю та режим його правової охорони не відрізняється від наданого товарним знакам.

Бренд

Як вже зазначалося, товарний знак входить у власність компанії. Розрекламований товарний знак поєднаний  з гарною репутацією є головною запорукою успішності товару на ринку. Цьому не дивно, що разом з поліпшенням якості товару, виробники намагаються створити так званий «бренд». Бренд визначається як перш за все образ товарного знаку створений маркетологами, за допомогою поєднання логотипу, ідеї та іміджу. Бренд характеризується як емпірична одиниця, яка виділена суспільною свідомістю. Бренд – це перш за все, образ товару, враження які асоціюються з ним у покупця. Бренд орієнтований на почуття, думки та емоції. Тому, складовими частинами бренду вважають – словесний та візуальний образи, рівень залученності бренда у ринок та ступінь його присутності. З цього випливають й інші складові, такі як вартісна оцінка бренда. Брендинг характеризується як активність спрямована на створення взаємозв’язків споживачів з товаром та створення довгострокових переваг в порівнянні з іншими конкурентами на ринку. Успішний брендинг товару є дуже важливий в сучасних умовах високої конкуренції, тому кожна компанія приділяє багато уваги цієї діяльності.

Фірмове і комерційне найменування

Фірмове і комерційне найменування є іншим засобом індивідуалізації товарів і послуг. Вони служать  для індивідуалізації учасників  цивільного обороту – фірм або  індивідуальних підприємців. Загалом, ці два поняття є досить синонімічними, але існує різниця у їх використанні. Щоб її зрозуміти, треба дати визначення обом поняттям. Так, фірмове найменування, або просто фірма є найменування під яким підприємець виступає у  цивільному обороті і яке індивідуалізує його серед інших учасників.4 Фірмове найменування має чітку структуру – корпуса, який складається з двох частин: обов’язкової, та необов’язкової. Обов’язкова частина містить зазначення організаційно-правової форми (відкрите акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, тощо), типу власності (або предмета діяльності – державне, муніципальне, приватне) та профілю діяльності (наукове, виробниче, тощо) та власної оригінальної назви. Необов’язкова частина є доповненням і може містити номер, спеціальне найменування, та ін. Фірмове найменування належить юридичній особі, або підприємцю і реєструється у відповідних інстанціях.

Комерційне найменування – це широко відоме найменування прийняте фірмою, що використовується в її діяльності (назви магазинів, кафе, та ін.) На відміну від фірмового найменування, комерційне може бути як словесним, так і зображувальним, і навіть об’ємним. Через це, захищати комерційне найменування досить складно, але охороняється воно без спеціальної реєстрації. Таким чином, різниця між фірмовим та комерційним найменуванням полягає у характері відносин. Комерційне найменування використовується для відносин між споживачами й підприємцями, а фірмове – для відносин між фірмами.

Існує суттєва відмінність  між фірмовим найменуванням та товарним знаком. В українській нормативно-правовій базі зазначається, що, на відміну від товарного знаку, реєстрація якого має термін дії – фірмове найменування діє безстроково, а комерційне найменування взагалі не підлягає реєстрації.

Зазначення походження товарів

Вибір споживача часто  базується на місці виробництва  товару. Географічна місце виробництва  зазначається на упакуванні товару і  вважається одним із засобів його індивідуалізації. У опосередкованій формі зазначення географічного походження повідомляє про притаманну товару традиційно високу якість і певні специфічні характеристики. Воно додатково допомагає споживачеві з прийняттям рішення про придбання тих або інших товарів і часто є потужним засобом впливу на це рішення. Існують два типи зазначення походження товарів – просте і кваліфіковане.

Просте зазначення походження товарів – це будь-яке словесне чи зображувальне позначення, яке  прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Прикладом простого зазначення може бути «Зроблено в Україні», або  «Made in China».

Кваліфіковане зазначення походження в свою чергу складається ще з  двох термінів: назви місця походження товару та географічне зазначення походження товару. В цілому, ці два терміни  є досить схожими – в назві  обох зазначається географічне місце  походження товару, що зумовлює особливі властивості, які характерні для  природних умов даного географічного  місця або поєднання цих природних умов за характерними для даного географічного місця людським фактором.5 Наприклад, «Артемівське шампанське», «Бордо», «Львівське пиво». Однак, географічне зазначення походження товару виконує ще одну функцію. Назва місця походження товару вказує лише джерело походження виробу, а географічне зазначення додатково вказує на характерні якості товару, які визначаються географічним районом його походження, що фігурує у назві – наприклад «Українська з перцем», «Торчин продукт». Також, назва походження товару як правило завжди є географічною назвою – наприклад, «Шабське».

Зазначення місця географічного  походження стимулює місцеві підприємства постачати якісну продукцію, та розвивати  характерні місцеві товари.

Охорона засобів індивідуалізації товарів та послуг

Останнім часом в Україні  набули значного поширення правопорушення, пов’язані з посяганнями на об’єкти  інтелектуальної власності, зокрема, незаконне використання знаків для  товарів і послуг, а також фірмових найменувань. Це завдає значних збитків  не лише суб’єктам господарювання всіх форм власності, окремим громадянам, а й економіці держави в  цілому.

Крім того, зазначені проблеми набувають і політичного характеру, – чого варті звинувачення України  в низькому рівні захисту інтелектуальної  власності з боку міжнародної  спільноти й застосування на цій  підставі економічних санкцій з  боку уряду США.

Це свідчить про необхідність посилення захисту прав суб’єктів, які в установленому законом  порядку набули прав інтелектуальної  власності, зокрема, виключних прав щодо використання товарних знаків і  фірмових найменувань.

В Україні захист засобів  індивідуалізації здійснюється відповідно до Цивільного та Громадянскього Кодексів, Кримінального Кодексу, та відповідних  законів, таких як «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист від недобросовісної  конкуренції», тощо. На міжнародному рівні засоби індивідуалізації захищені численними конвенціями – найвідоміші з яких є Паризька та Мадридська, які були прийняті ще наприкінці XIX сторіччя, з наступними редакціями протягом XX сторіччя.

Охорона торгових марок

Знак для товарів і  послуг як об’єкт правового регулювання і як об’єкт права власності має відповідати визначеним Законом про товарні знаки вимогам. Так, відповідно до ст. 5 цього закону правова охорона надається знаку, який не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності й моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони. Юридичний зміст поняття “знак для товарів і послуг” проявляється в наділенні власника такого знака виключними правами, адже право на знак для товарів і послуг є одним з об’єктів права власності. Зазначене право посвідчує Свідоцтво України на знак для товарів і послуг, строк дії якого становить 10 років.

Захист прав на торговельну  марку здійснюється на підставі Закону України «Про охорону прав на знаки  для товарів і послуг» зі змінами  і доповненнями, внесеними Законом  України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної  власності» від 21 грудня 2000 р. 
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» також порушенням прав на торговельну марку визнає будь-яке посягання на ці права з боку інших осіб. Закон визначає, що будь-яке порушення спричиняє відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення має бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Про упущену вигоду та одержані прибутки у Законі не йдеться. Не встановлює цей Закон і обов'язку порушника відшкодувати моральну шкоду. 
Проте особливістю захисту торговельної марки є обов'язок порушника усунути з товару, його упаковки незаконно використану марку або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. Власник свідоцтва має право також вимагати знищення виготовлених зображень марки або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. 
Зазначені особливості захисту прав на торговельну марку зумовлюються специфікою використання марки. У законі нічого не сказано про використання торговельної марки або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, на вивісках, бланках, у рекламі, будь-якій іншій документації, що супроводжує товар, чи при наданні послуг, на друкованих виданнях. Торговельна марка може використовуватися і під час демонстрації експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та іншій документації, пов'язаній із введенням зазначених товарів і послуг у цивільний обіг. Усі наведені способи використання торговельних марок можуть відтворюватися, виготовлятися і використовуватися зловмисниками, тому власник свідоцтва повинен мати право вимагати від зловмисника знищення незаконно виготовлених чи відтворених позначень, що використовуються в будь-якій документації, на виставках чи ярмарках. 
Проте Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» норм про захист від таких порушень та наслідків про їх застосування не містить. Нічого у цьому Законі не говориться про ввіз чи вивіз товарів з протиправним позначенням торговельних марок, пропонування товарів під зазначенням їх певним знаком тощо. 
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» також містить перелік спорів, що розв'язуються у судовому порядку. 

Охорона фірмових та комерційних найменувань

Сьогодні нормативно-правовою базою для регулювання відносин щодо комерційних найменувань в  Україні, крім Цивільного та Громадянського Кодексу України (останній від 16 січня 2003 року), є також Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2012 року,; Закони України: «Про захист від недобросовісної  конкуренції» від 7 червня 1996 року, , «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року .Згідно з чинним законодавством порушниками прав на комерційне найменування можуть бути як фізичні особи (в тому числі фізичні особи-підприємці), так і юридичні особи. Права на комерційне найменування можуть бути порушені внаслідок незаконного  використання комерційного найменування. Що ж до «незаконного» (неправомірного) використання, то відповідно до ст. 33 Громадянського Кодексу України таким визнається використання без дозволу уповноваженої на те особи (зокрема, власника). Використанням комерційного найменування вважається нанесення комерційного найменування на будь-який товар, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару з метою продажу. Те саме стосується й надання послуг: застосування комерційного найменування під час пропонування та надання послуг. Також, за законодавством України (зокрема, відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції») використання чужого фірмового найменування є недобросовісною конкуренцією. У Кримінальному Кодексі України передбачена відповідальність за незаконне використання фірмового найменування. Окрім українського законодавства, фірмове найменування захищається міжнародними конвенціями, зокрема – Паризькою конвенцією. Даною Конвенцією заборонено всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Охорона зазначення місць географічного  походження

Право на використання найменувань  місць походження загалом належить окремим фізичним та юридичним особам. Але існують країни, де це право  належить державі. Охорона зазначень  походження товару здійснюється з метою  стимулювання постачання унікальної продукції. Правове визнання і охорона назви місця походження товару та географічного зазначення являє загальний інтерес, тому що вони передають споживачам важливу інформацію про географічне походження товарів та послуг. Взагалі, зазначення походження товару не треба реєструвати, воно охороняється законом на підставі його використання. Але так зване кваліфіковане позначення товару, що вказує на особливі властивості товару, пов’язані з місцем його вироблення повинно бути підкріплене свідоцтвом походження і реєструється згідно із законодавчим порядком. Неправильне або неправомірне використання географічної вказівки може вводити споживачів в оману відносно географічного місця походження товару чи послуги, що у деяких видках наносить їм значних збитків. 6 Більше того, підприємство, яке неправомірно використовує географічну вказівку, може не тільки ввести суспільство в оману, але й дістати неправомірну перевагу над конкурентом, включаючи тих, хто справді працює у тому географічному районі, котрий фігурує в назві. Тому фірмова назва має бути надійно законодавчо захищена від подібних дій недобросовісних конкурентів. Прикладом до вищезгаданого може послужити скандал, що розгорівся за за радянських часів при спробі поставляти на світовий ринко «Советское шампанское». Адже відомо, що здавна назва «Шампанське» асоціюється тільки з французькою провінцією Шампань.

Захист прав на використання географічного зазначення походження товару здійснюється на підставі Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 р. зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності» від 21 грудня 2000 р. Закон визначає порушенням прав на використання географічного зазначення походження товару також використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого географічного зазначення, що вводить споживача в оману щодо справжнього місця походження товару.  
Закон широко розкриває зміст поняття порушення права на використання зареєстрованого географічного зазначення походження товару. За Законом цим поняттям охоплюються такі дії: 
— використання зареєстрованого географічного зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про право на його використання; 
— використання зареєстрованого географічного зазначення походження товару, якщо цей товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовується у перекладі або супроводжується словами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо; 
— використання зареєстрованого географічного зазначення походження товару або подібного до нього позначення для відмінних від описаних у Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару та його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання завдає шкоди репутації зареєстрованого географічного зазначення або є неправомірним використанням його репутації; 
У цьому Законі визначені більш чіткі і конкретні санкції за порушення права на використання географічного зазначення походження товару. Порушення прав власника свідоцтва спричиняє цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.  
Власник свідоцтва на використання географічного зазначення походження товару має право вимагати від порушника припинення дій, що порушують право або створюють загрозу порушення, вилучення з обігу товару та відшкодування збитків.  
Також, закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» визначає перелік спорів з приводу використання географічного зазначення походження товарів, який відрізняється від подібних переліків, що містяться у патентних законах України. 

 

Висновок

Функції засобів індивідуалізації товарів і послуг важко переоцінити – в сучасному світі існування товарів і послуг без маркувань виробників є практично неможливим. Засоби індивідуалізації товарів і послуг виконують ряд важливих функцій, не тільки надаючи споживачам детальну інформацію про товар, але й гарантуючи певну якість і захист. В свою чергу виробники товарів отримують від засобів індивідуалізації можливість відокремити свій товар від аналогічних присутніх на ринку, а також захиститися від недобросовісної конкуренції. Засоби індивідуалізації дозволяють виробникам отримати конкурентну перевагу, створити власний бренд, і отримувати постійний прибуток. В свою чергу, споживачі тільки виграють від цього – адже у прагненні їх привабити виробники покращують якість товарів. 

Не зважаючи на те, що знаки  для товарів і послуг, фірмові  найменування та зазначення географічного  походження не є предметом інтелектуальної  власності, вони охороняються як національними  так і міжнародними нормативно-правовими  актами. В Україні, за для охорони  засобів індивідуалізації діють  відповідні закони, такі як «Про охорону  знаків товарів та послуг», «Про захист від недобросовісної конкуренції», а також Кодекси: Цивільний, Кримінальний, Громадянський. Звісно що, існує багато «білих» плям в цих законах, але вже їх існування доводить що Україна намагається захистити засоби індивідуалізації від неправомірного користування.

 

Список використаних джерел

  1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року №436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – №18
  2. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року №236/96-ВР. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=236% 2F96-%E2% F0
  3. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 року №2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001 р. – №12
  4. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року №3689-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994 р. – №7
  5. Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товару» від 16 червня 1999 р. №752-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999 р. – №32
  6. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С.О. Довгий, В.О. Жаров, В.О. Зайчук та ін. – К.: Форму, 2002. – 319 с.
  7. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / І.В. Кривошеїна; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2007. – 18 с. – укp.
  8. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року №435-IV // Офіційний вісник України. – 2003 р. – №11. – Ст. 7

 

 

1 http://pidruchniki.ws/16790422/ekonomika/zasobi_individualizatsiyi_skladova_intelektualnoyi_vlasnosti

2http://kraspatent.com/history_11_2001.html

3 http://www.pozovna.com.ua/

4 http://patent.km.ua/ukr/kb/i75

5 http://readbookz.com/boоk/211/8013.html

6 http://readbookz.com/boоk/211/8013.html

 


Засоби індивідуалізації товарних знаків 📙 Контрольная → 🆔 32730

Засоби індивідуалізації товарних знаків 📙 Контрольная → 🆔 32730

Засоби індивідуалізації товарних знаків