Засоби  вимірювальної техніки  у торгівлі

Поговоримо  про незамінний атрибут  будь-якого підприємства роздрібної (а іноді  й гуртової) торгівлі — засіб вимірювальної  техніки (далі — ЗВТ). ЗВТ застосовуються безпосередньо у  процесі купівлі  товару кінцевим споживачем (якщо товар відпускається на вагу, за об’ємом, на одиниці довжини). Відносини «продавець — споживач» є одним з об’єктів особливого контролю з боку державних органів. Це, зокрема, стосується і ЗВТ — наявність та застосування ЗВТ у господарській діяльності підприємства є об’єктом подвійного контролю: 
1) метрологічного; 
2) за дотриманням вимог Закону про захист прав споживачів. 
З огляду на ці два аспекти розглянемо нормативне забезпечення, що регулює використання ЗВТ, вимоги до ЗВТ, а також перевірки, пов’язані з їх використанням у торгівлі.

Які вони — ЗВТ 

Почнімо з визначення:

засіб вимірювальної  техніки — технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики (ст. 1 Закону про метрологію).

Правила №633¹ визначали типи ЗВТ за фізичними властивостями об’єктів торгівлі, що вимірюються:

1) ЗВТ для  вимірювань маси (ваги, гирі, ваговимірювальні  комплекси тощо), у т. ч. лабораторні  ваги загального призначення  для продажу дорогоцінних металів  і ювелірних виробів із них²;

2) ЗВТ для  вимірювань об’єму рідини (мензурки, мірні склянки, кухлі, дозатори  рідини, торговельні автомати тощо), у т. ч. пальнороздавальні колонки  для відпуску бензину, дизельного  пального чи гасу на АЗС³;

¹ Правила №633 втратили чинність, проте, оскільки принципово нові види ЗВТ не з’явилися, скористаємося класифікацією з нормативного акта, що втратив чинність.

² Такі ваги повинні забезпечувати норми точності зважування, зазначені у спеціальному нормативному акті — Інструкції про порядок одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (затверджена наказом МФУ від 06.04.98 р. №84).

³ Вимоги до ЗВТ при реалізації нафти і нафтопродуктів встановлюються спеціальним нормативним актом — Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу, Держстандарту, Держкомстату від 02.04.98 р. №81/38/101/235/122.

3) ЗВТ для вимірювань довжини, площі або об’єму товарів (метри, рулетки вимірювальні тощо).

Чим керуємося 

Насамперед треба  знати: нормативна база, що регулює  використання ЗВТ, є частиною державної  метрологічної системи, спрямованої  на забезпечення єдності вимірювань у державі. Метрологічний нагляд здійснюється з метою захисту інтересів громадян та економіки України від наслідків недостовірних результатів вимірювань. Отже, основними законами, що регулюють використання ЗВТ, є Закон про метрологію та Закон про захист прав споживачів.

Відповідно до Закону про метрологію, Держспоживстандарт встановлює Правила користування ЗВТ  у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Такі правила  існували, проте втратили чинність у 2005 році, і на сьогодні немає нормативного документа, що поєднував би вимоги до використання ЗВТ у торгівлі. Тож треба керуватися вимогами, що їх встановлюють інші нормативні документи. Передусім, це документи, які прийняті на виконання вимог Закону про захист прав споживачів та встановлюють правила торгівлі. Це, зокрема:

— Правила торгівлі продовольчими товарами;

— Правила торгівлі непродовольчими товарами;

— Правила торгівлі на ринках;

— Порядок провадження  торговельної діяльності тощо.

Закон про метрологію запроваджує основні засади метрологічного контролю та нагляду. Він встановлює умови, яких слід дотримуватися при використанні ЗВТ в умовах господарської діяльності підприємств та підприємців.

Крім того, є  низка документів, що регулюють механізм виконання вимог метрологічного нагляду:

1) Порядок складання  переліків ЗВТ, що перебувають  в експлуатації та підлягають  повірці;

2) Порядок встановлення  належності технічних засобів  до ЗВТ;

3) Положення  про Державний реєстр ЗВТ (Положення  №218) тощо.

Відповідальність  за порушення при використанні ЗВТ встановлена КпАП. Спектр порушень розглянемо нижче.

Вимоги  до ЗВТ та використання ЗВТ 

1. Згідно з  документами, що регулюють порядок  провадження торговельної діяльності¹, ЗВТ повинен:

— бути у справному  стані;

— мати повірочне  тавро (клеймо);

— проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

¹ Пункт 11 Порядку провадження торговельної діяльності, п. 1.5 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, п. 22 Правил торгівлі на ринках, п. 7 Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами — ці вимоги збігаються з вимогами метрологічного нагляду.

Покупець має  право перевірити точність ваги відпущеного  товару. А суб’єкт господарювання, своєю чергою, зобов’язаний на його вимогу провести перевірку, зокрема, міри та ваги товарів з наданням йому контрольно-вимірювальних приладів (п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності). Тому, суб’єкт торгівлі не лише повинен мати контрольно-вимірювальний прилад на об’єкті торгівлі, а й розмістити його на видному і доступному для покупців місці.

ЗВТ, які виробляються або ввозяться на територію України, підлягають внесенню до Державного реєстру ЗВТ. Проте відсутність типів ЗВТ у Державному реєстрі не може бути підставою для заборони використання цих засобів на території України. Треба лише підтвердити нормовані метрологічні характеристики та придатність цих засобів до застосування шляхом здійснення їх державної метрологічної атестації¹ (п. 2.1 Положення №218).

Госпсуб’єкти  зобов’язані своєчасно подавати ЗВТ, що перебувають в експлуатації, на повірку (згідно з п. 2 ст. 28 Закону про метрологію).

Користувачі ЗВТ  також зобов’язані складати переліки ЗВТ (стосується тих, що перебувають  в експлуатації та підлягають повірці), а також подавати ці переліки на погодження до територіального органу Держспоживстандарту (п. 4 ст. 28 Закону про метрологію).

Повірка ЗВТ 

ЗВТ можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам точності, встановленим для цих засобів, у  певних умовах їх експлуатації. Для  підтвердження відповідності встановленим вимогам точності Законом про метрологію запроваджена періодична повірка² ЗВТ, що використовуються госпсуб’єктом. Отже, ЗВТ, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, що вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Калібрування³, метрологічну атестацію і ремонт ЗВТ здійснюють державні метрологічні центри і територіальні органи ЦОВМ⁴ відповідно до договорів з підприємствами, організаціями та фізичними особами. Оплачуються повірки за рахунок підприємства-користувача ЗВТ. Вартість повірки визначають вищезазначені центри та органи за Методикою №109.

¹ Державну метрологічну атестацію здійснюють метрологічні центри, територіальні органи та метрологічні служби підприємств і організацій, уповноважені на проведення державних випробувань чи повірки аналогічних засобів.

² Повірка ЗВТ — встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд (див. п. «Чим керуємося»), до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характеристик.

³ Калібрування ЗВТ — визначення у певних умовах або контроль метрологічних характеристик ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.

⁴ ЦОВМ — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері метрології.

Частота повірки (міжповірочні інтервали) визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ (тут  йдеться про інформацію щодо опису  типів ЗВТ у Державному реєстрі  ЗВТ).

Інформація про  частоту повірки, поряд з іншими характеристиками ЗВТ (наприклад вимоги до точності), також наводиться у технічному паспорті, керівництві з експлуатації або в інших документах, що надаються виробником ЗВТ. Отже, госпсуб’єкти повинні не порушувати визначені терміни і своєчасно подавати ЗВТ на повірку до територіальних органів Держспоживстандарту.

Якщо за результатами повірки встановлено, що ЗВТ не відповідають вимогам нормативних документів з метрології, державні повірники  мають право:

— вносити пропозиції щодо заборони використання ЗВТ;

— анульовувати результати повірки ЗВТ;

— вносити пропозиції щодо скорочення міжповірочного інтервалу (якщо ЗВТ не відповідають встановленим метрологічним вимогам за діючим міжповірочним інтервалом).

Позитивні результати повірки ЗВТ засвідчуються відбитком  повірочного тавра та (або) свідоцтвом про повірку (відповідно до нормативних документів на методику повірки конкретного типу ЗВТ).

Забороняється використовувати ЗВТ, якщо повірочне  тавро:

1) пошкоджене;

2) його немає;

3) закінчився  строк його дії (такі вимоги  Закону про захист прав споживачів).

У перелічених  випадках ЗВТ вважатиметься не повіреним.

Перелік ЗВТ, що підлягають повірці 

Ще один обов’язок  накладає використання ЗВТ. Користувачі  ЗВТ складають переліки ЗВТ, що перебувають  в експлуатації та підлягають повірці (далі — переліки), і подають їх на погодження до відповідного територіального органу Держспоживстандарту (згідно з п. 4 ст. 28 Закону про метрологію).

Згідно з Порядком №262 (п. 1.3), до переліків включають  ЗВТ, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний  метрологічний нагляд. Переліки складають фахівці метрологічних служб або відповідальні особи підприємств — користувачів ЗВТ.

Переліки складаються  за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку №262, та містять інформацію про ЗВТ, згруповану за видами вимірювань. Зазначається:

1) назва ЗВТ;

2) умовне позначення;

3) метрологічні  характеристики;

4) кількість  ЗВТ;

5) сфера застосування;

6) назва організації,  яка проводить повірку.

Окремими рядками  у формі переліку зазначається:

7) загальна кількість  ЗВТ даного виду вимірювань, які  перебувають в експлуатації на  підприємстві-користувачі і підлягають  повірці;

8) кількість  ЗВТ, які підлягають повірці  у поточному році.

Переліки складаються  на наступний рік і надсилаються на погодження до територіального органу Держспоживстандарту. Термін подання переліків — до 1 грудня поточного року.

Перелік подається  у двох примірниках, із супровідним  листом, та підписується керівником підприємства.

У разі проведення повірки ЗВТ не за місцезнаходженням підприємства¹ переліки надаються на погодження до територіального органу (метрологічного центру або повірочної лабораторії), який буде здійснювати їх повірку. Проте це не звільняє користувача ЗВТ від обов’язку подати органу Держспоживстандарту за місцезнаходженням підприємства копії погоджених переліків.

¹ Повірка також може бути проведена в іншому територіальному органі (не за місцезнаходженням підприємства) або в метрологічних центрах та повірочних лабораторіях підприємств чи організацій, уповноважених на проведення повірки відповідних ЗВТ Держспоживстандартом.

Територіальні органи Держспоживстандарту розглядають та погоджують переліки у термін до двох тижнів з дня їх отримання. Погоджуються переліки (у т. ч. повторно, у разі якщо були зауваження до інформації, зазначеної у переліку) безкоштовно.

Якщо протягом року на підприємстві відбувалися зміни  у переліку ЗВТ, якими користується госпсуб’єкт, то:

1) такі зміни  обов’язково погоджуються (порядок  погодження аналогічний вищенаведеному);

2) відображаються у переліках, складених на поточний рік, шляхом внесення змін та (або) доповнень.

Контроль за правильністю подання інформації у  переліках (правильність віднесення ЗВТ  до таких, що підлягають повірці) проводиться під час погодження переліків, а контроль за достовірністю інформації — під час державного метрологічного нагляду.

Хто і як перевіряє  використання ЗВТ 

Почнімо з перевірок  у частині державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності  вимірювань (далі — нагляд). Під час  нагляду (відповідно до ст. 42 Закону про метрологію) проводиться перевірка користувачів ЗВТ за такими напрямами:

— перевірки  стану і застосування ЗВТ;

— застосування методик виконання вимірювань;

— правильності виконання вимірювань;

— своєчасності надання ЗВТ на повірку;

— додержання умов і правил проведення повірки ЗВТ;

— додержання вимог  нормативних документів з метрології.

Порядок проведення нагляду встановлений Інструкцією  №315. Так, відповідно до Інструкції №315, метрологічний нагляд здійснюється у формі перевірок. Перевірки проводять державні інспектори з метрологічного нагляду (службові особи Держспоживстандарту та його територіальних органів, далі — інспектори).

Перед початком перевірки інспектор повинен  пред’явити:

— службове посвідчення;

— завдання на проведення державного метрологічного нагляду.

У завданні обов’язково  зазначають вид, підставу, мету, термін проведення перевірки та її учасників.

Термін проведення перевірки (незалежно від виду) не повинен перевищувати 15 робочих  днів.

У разі виявлення  порушень метрологічних вимог інспектори мають право:

1) забороняти  застосування ЗВТ;

2) анульовувати  результати повірки ЗВТ;

3) давати приписи  та встановлювати строки усунення  порушень метрологічних вимог;

4) розглядати  справи про адміністративні правопорушення  у сфері метрологічної діяльності і накладати адміністративні стягнення відповідно до закону;

5) надсилати  правоохоронним органам матеріали  про порушення метрологічних  вимог у випадках, передбачених  законодавством.

У разі заборони використання ЗВТ госпсуб’єкт може знову застосовувати ЗВТ виключно на підставі позитивних висновків повторної перевірки.

Тепер кілька слів про перевірки ЗВТ, пов’язані  зі скаргами споживачів. Такі перевірки  проводять територіальні органи Держспоживстандарту. В межах реалізації державної політики щодо захисту прав споживачів територіальні органи Держспоживстандарту мають право, зокрема, опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, ЗВТ, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, у разі якщо ці ЗВТ:

1) несправні;

2) з неправильними показаннями;

3) з пошкодженим  повірочним тавром (без тавра  або з тавром, строк дії якого  закінчився).

Після опломбування ЗВТ перевіряльники повинні повідомити про це територіальні органи Держспоживстандарту, спеціально уповноважені у сфері  стандартизації, метрології та сертифікації. І тоді вже питання переходить до відання інспекторів, про яких ішлося вище.

Відповідальність  при порушеннях використання ЗВТ 

Штрафи за порушення  при використанні ЗВТ накладаються на посадових осіб підприємств, установ  та організацій та на громадян — суб’єктів підприємницької діяльності користувачів ЗВТ (див. таблицю). Відповідно до ст. 2447 КпАП, право розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, наведені у таблиці, мають:

— керівник ЦОВМ і його заступники;

— директори  центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їхні заступники.

Таблиця

Штрафи  за порушення при  використанні ЗВТ 

Це  важливо!

Державний метрологічний  контроль і нагляд поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час торговельно-комерційних  операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) та продавцем (постачальником, виробником, виконавцем).

Нормативна  база

• КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.
• Закон про захист прав споживачів — Закон України від 12.05.91 р. №1023-XII «Про захист прав споживачів».
• Закон про метрологію — Закон України від 11.02.98 р. №113/98-ВР «Про метрологію та метрологічну діяльність».
• Порядок провадження торговельної діяльності — Порядок провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затверджені постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833.
• Правила торгівлі на ринках — Правила торгівлі на ринках, затверджені наказом Мінекономіки, МВС, ДПА, Держстандарту від 26.02.2002 р. №57/188/84/105.
• Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами — Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 11.07.2003 р. №185.
• Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами — Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Мінекономіки від 11.03.2004 р. №98.
• Порядок №262 — Порядок складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затверджений наказом Держспоживстандарту від 15.09.2005 р. №262.
• Порядок №110 — Порядок встановлення приналежності технічних засобів до засобів вимірювальної техніки, затверджений наказом Держспоживстандарту від 04.05.2005 р. №110.
• Інструкція №315 — Інструкція про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань (ПМУ 16-2000), затверджена наказом Держстандарту від 17.05.2000 р. №315.
• Інструкція №5 — Інструкція про порядок опломбовування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, що не мають відповідного клейма, чи з порушеними термінами повірки вимірювальних приладів, затверджена наказом Держспоживзахисту від 13.02.96 р. №5.
• Положення №218 — Положення про Державний реєстр засобів вимірювальної техніки, затверджене наказом Держспоживстандарту від 22.08.2005 р. №218.
• Методика №109 — Методика визначення вартості метрологічних робіт, затверджена наказом Держспоживстандарту від 04.05.2005 р. №109.
• Правила №633 — Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг (ПМУ 21-2001), затверджені наказом Держстандарту від 24.12.2001 р. №633 (втратили чинність згідно з наказом Держспоживстандарту від 11.10.2005 р. №298).

Види  перевірок 

Планові перевірки  — проводяться не частіше одного разу на рік (відповідно до річних і квартальних планів Держспоживстандарту або його територіальних органів). Перевіряльники зобов’язані повідомити госпсуб’єкта про планову перевірку не пізніше ніж за 10 календарних днів.

Позапланові перевірки. Підставою для проведення позапланових перевірок може бути скарга споживачів продукції та послуг. Скарга споживача подається у письмовому вигляді й містить відомості про його прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання. Скарги подаються споживачами до Держстандарту, відповідно позапланова перевірка проводиться:

за письмовим  зверненням регіональних (місцевих) органів  виконавчої влади (контролюючих та правоохоронних органів),

за окремими завданнями Держстандарту.

Повторні перевірки  проводяться з метою контролю усунення порушень, виявлених під  час попередньої перевірки.

Увага! Ніхто  не повідомляє госпсуб’єкта про проведення позапланових та повторних перевірок.