Аналіз фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У сучасних умовах господарювання для  багатьох акціонерних товариств  актуальним є питання фінансування свого економічного розвитку та підвищення ефективності використання наявних  фінансових ресурсів. Побудова в Україні ринкової системи зумовлює реформування усіх без виключення сфер економічної діяльності. В умовах трансформації економіки спостерігаються зміни і у відносинах власності та господарювання, що виражаються через створення різних форм підприємництва. Масового характеру набув процес приватизації та створення акціонерних товариств.

Суть приватизації через акціонування підприємств та можливість отримання  частки державної власності через  власність в акціонерному товаристві за останні роки була суттєво девальвована через масові порушення прав власності, і особливо дрібних акціонерів.

Акціонерні товариства відіграють важливу роль, адже саме цей вид господарських товариств створює найбільшу частку ВВП країни. Тому удосконалення правового регулювання їхньої діяльності є важливим завданням розбудови ринкових відносин і значною мірою визначатиме успішність інтеграції України до системи світових господарських зв'язків, залучення іноземних інвестицій.

Питання розвитку діяльності акціонерних  товариств досліджували чимало вчених: В.В.Корнєєв, О.М.Мозговий, В.В.Оскольський, присвячували свої праці зарубіжні вчені Т.Коупленд, Т.Коллер. Тому, питання про розвиток сучасних акціонерних товариств залишається відкритим та актуальним і зараз.

Метою курсової роботи є  дослідження фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні  та засоби покращення управління акціонерними товариствами.

Для реалізації мети в курсовій роботі поставлені і вирішені такі основні завдання:

• розглянути сутність акціонерних товариств та особливості їх фінансової діяльності;
• провести аналіз фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні;
• дослідити зарубіжний дослід діяльності акціонерних товариств;

Об’єкт дослідження –  акціонерні товариства.

Інформаційною базою дослідження  слугували Закон України «Про акціонерні товариства», Господарський  кодекс, закон України «Про цінні  папери і фондову біржу», журнали  «Фінанси України», матеріал з навчальних посібників та звітності акціонерних  товариств в Україні.

Курсова робота складається  з трьох розділів.

У першому розділі «Сутність  акціонерних товариств та особливості  їх фінансової діяльності» розкрито економічну сутність акціонерних товариств, їх роль та місце в економіці України  та особливості фінансової діяльності цих товариств.

У другому розділі «Аналіз  фінансової діяльності акціонерних  товариств в Україні» розглянуто економічні показники фінансової діяльності акціонерних товариств та динаміку розвитку АТ України.

У третьому розділі «Шляхи і засоби покращення управління акціонерними товариствами з урахуванням світового досвіду» розкрито сучасний стан корпоративного управління в Україні, розвиток корпоративних відносин в Україні, шляхи та засоби для покращення акціонерних товариств в Україні з урахуванням світового досвіду та шляхи подолання проблеми конфліктів в управлінні акціонерного товариства.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ АКЦІОНЕРНИХ  ТОВАРИСТВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Поняття та ознаки акціонерних товариств

 

Акціонерне товариство - це комерційна організаційно-правова  форма об"єднання, яка утворена шляхом добровільних внесків юридичних  і фізичних осіб, що акумулюються у  статутному фонді шляхом випуску акцій

Акціонерним визнається засноване  на установчому договорі та статуті  товариство, яке має статутний  фонд, поділений на певну кількість  акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства.

З визначення випливають характерні ознаки акціонерного товариства, які обумовлюють специфіку його юридичного статусу:

• воно є господарською організацією корпоративного типу, різновидом господарського товариства;
• належить до товариств – об’єднань капіталів, у яких майнові елементи домінують над особистими (для участі в акціонерному товаристві досить зробити майновий внесок – оплатити акцію, а персональна участь – трудова, в управлінні справами товариства – зазвичай є необов’язковою);
• статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу, формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам;
• має публічний статус емітента цінних паперів (акцій, облігацій), воно є юридичною особою, яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску.;
• фізичні та юридичні особи, які придбали акції акціонерних товариств,  набувають статусу акціонерів, права і обов’язки яких визначаються законом;
• особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів: вони відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій.

Розглянемо позитивні та негативні риси акціонерних товариств. Акціонерні товариства набули значної популярності завдяки своїм позитивним рисам. Однак цим товариствам притаманно чимало негативних рис, що зумовлює необхідність державного регулювання з метою зменшення небезпечних для суспільства проявів таких рис[13].

До позитивних рис акціонерних  товариств належать:

• легкість створення значного за розмірами капіталу;
• обмеженість ризику акціонера розміром сплачених за акції коштів, що сприяє залученню значної кількості учасників (акціонерів) та концентрації великих капіталів;
• стабільність майнової бази акціонерних товариств, оскільки на неї, як правило, не впливає вихід акціонера з акціонерного товариства (це відбувається шляхом відчуження акцій іншим особам, що не веде до зменшення майнової бази товариства);
• необов’язковість персональної участі акціонерів у діяльності акціонерного товариства, що полегшує участь у ньому і відповідно – залучає нових акціонерів і їх кошти;
• можливість залучення до участі у відкритих акціонерних товариствах широких верств населення і відповідно – розподілу прибутку акціонерного товариства між ними;
• можливість застосування в різних сферах народного господарства (банківська, страхова, інвестиційна діяльність, промисловість, сільське господарство, транспорт тощо) та в усіх секторах економіки – державному, комунальному, приватному, а також створення змішаних акціонерних товариств;
• використання форми акціонерного товариства у процесі роздержавлення і приватизації;
• можливість здійснення контролю над акціонерним товариством завдяки володінню контрольним пакетом акцій (для стратегічного інвестора), не витрачаючи кошти на придбання всіх акцій товариства.

 

Негативні риси акціонерних товариств:

• складність і тривалість (особливо для відкритих акціонерних товариств) створення;
• значні вимоги до мінімального розміру статутного фонду та складність зміни цього фонду;
• ігнорування інтересів меншості;
• можливість формування виконавчого органу з найманих працівників і необов’язковість персональної участі в них акціонерів зумовлює відчуження останніх від управління акціонерного товариства;
• складність управління акціонерного товариства і контролю за його виконавчим органом з боку акціонерів, що викликано наявністю системи органів: загальних зборів акціонерів, правління, спостережної ради, ревізійної комісії;
• можливість зловживань з боку засновників у зв’язку з легкістю акумулювання коштів;
• тяжіння до монополізму;
• можливість здійснення контролю над акціонерним товариством завдяки володінню контрольним пакетом акцій, якщо такий контроль здійснюється на шкоду акціонерного товариства та його акціонерам;
• значний ступінь державного регулювання діяльності товариства.

Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів. До товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.

Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.

Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство.

     Товариство  створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом.

     Товариство  вважається створеним і набуває  прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленном законодавством порядку.

     Повне найменування  акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

     Товариство  може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами)[1].

 

2. Види акціонерних товариств та порядок їх створення

 

В залежності від способу  створення та порядку відчуження акцій акціонерні товариства традиційно поділяють на два основні види – публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства[7].

Особливостями публічного акціонерного товариства є:

• акціонери можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства;
• товариство може здійснювати як публічне, так і приватне розміщення акцій;
• при публічному розміщенні акцій акціонери не мають переважного права на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством;
• товариство зобов'язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі принаймні на одній фондовій біржі, при цьому укладання договорів купівлі-продажу акцій товариства, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі, здійснюється лише на цій фондовій біржі;
• у разі якщо умовами емісії акцій передбачена можливість їх оплати не грошовими коштами, товариство зобов'язане залучити незалежного експерта для встановлення ринкової вартості майна, майнових або немайнових прав, які передаються в обмін на акції, при цьому вартість негрошового внеску не може відхилятися від ринкової вартості акцій більше ніж на 10 відсотків;
• річна фінансова звітність товариства підлягає обов'язковій перевірці незалежним аудитором, а також оприлюдненню (разом із аудиторським висновком);
• обрання членів наглядової ради і ревізійної комісії товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування;
• окрім питань, для вирішення яких законом вимагається кваліфікована більшість (три четвертих голосів від загальної кількості акціонерів товариства, які мають право голосу), рішення загальних зборів товариства приймаються простою більшістю голосів присутніх на зборах акціонерів. Товариство і його акціонери не мають право на свій розсуд розширяти коло питань, які вирішуються кваліфікованою більшістю, а також збільшувати число голосів, якими вирішуються інші питання.

Особливостями приватного акціонерного товариства є:

• максимальна кількість акціонерів становить 100 осіб;
• товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій;
• статутом товариства може бути передбачено переважне право акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі;
• акціонер товариства завжди має переважне право на придбання акцій додаткової емісії, в той же час акціонер публічного акціонерного товариства може бути позбавлений такого права умовами публічного розміщення акцій додаткової емісії;
• акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону;
• умовами емісії акцій може бути передбачена можливість сплати за них не грошима, а майном, майновими або немайновими правами, при цьому оцінка негрошового внеску здійснюється товариством і інвестором на власний розсуд, без залучення незалежного експерта;
• статутом товариства може встановлюватися коло питань, вирішення яких вимагає більшої кількості голосів акціонерів, ніж проста більшість або кваліфікована більшість;
• на розсуд товариства, члени наглядової ради можуть обиратися за принципом пропорційності представництва АБО шляхом кумулятивного голосування;
• товариство не зобов'язане розкривати свою фінансову звітність на фондовому ринку, хоча зобов'язане оприлюднювати фінансову звітність у Державному реєстрі юридичних осіб, як і будь-яка інша юридична особа, зареєстрована в Україні.

Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства – з приватного на публічне.

Зміна типу товариства з  приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням.

Розглянемо порядок створення акціонерного товариства, який включає наступні етапи[1]:

1. Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.
2. Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві або більше осіб.
3. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Засновницький договір не є установчим документом товариства і діє до дати реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

Засновницький договір укладається в письмовій формі. Якщо товариство створюється за участю фізичних осіб, їх підписи на засновницькому договорі підлягають нотаріальному засвідченню.

У разі заснування товариства однією особою засновницький  
договір не укладається.

4. У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.

Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне  товариство визначаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних  та  (чи) комунальних підприємств - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.

5. Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1. прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2. подання заяви та всіх необхідних документів на  реєстрацію випуску акцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3. реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4. присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5. укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6. закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;

7) оплата засновниками  повної вартості акцій;

8) затвердження установчими  зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;

9) реєстрація товариства  та його статуту в органах державної реєстрації;

10) подання Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

11) реєстрація Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;

12) отримання свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій;

13) видача засновникам товариства документів, що підтверджують право власності на акції.

Дії, що порушують процедуру  створення акціонерного товариства, встановлену цим Законом, є підставою для прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відмову в реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій. У разі прийняття такого рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку звертається до суду з позовом про ліквідацію акціонерного товариства.

6. У разі заснування акціонерного товариства однією особою рішення, які повинні прийматися зборами засновників, приймаються цією особою одноосібно і оформляються рішенням про намір заснувати товариство. Якщо єдиним засновником товариства є фізична особа, її підпис на рішенні про намір заснувати товариство підлягає нотаріальному засвідченню.

 

3. Нормативно-правове забезпечення фінансової діяльності акціонерних товариств

 

Джерелом законодавчого  забезпечення фінансової діяльності підприємств є Господарське законодавство, яке являє собою сукупність нормативних актів, що регулюють відносини у господарськопідприємницькій діяльності. Переважна більшість законів містять норми декількох галузей права. Серед них слід вказати закони України «Про власність», «Про господарські товариства», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про банки і банківську діяльність», «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про оплату праці» та Господарський кодекс України. Деякі законодавчі акти зазнали багато змін та доповнень. З(явившись у новій редакції, закони України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бюджетну систему України», «Про державну податкову службу», «Про податок на додану вартість» також не цілком досконалі, про що свідчать нові доповнення та зміни, не врегульовані питання, існуючі протиріччя між законодавчими актами. Розглянемо характеристику законів,які наведені в табл..1.1

 

 

Таблиця 1.1.

Характеристика нормативно-правових актів

№	Нормативний акт	Рік	Характеристика
1	Закон України «Про цінні  папери і фондову біржу»	1991	Визначає акцію як цінний папір без встановлення строку обігу, що засвідчує правову участь у статутному капіталі акціонерного товариства, підтверджує членство та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації акціонерного товариства.
2	Закон України «Про господарські товариства»	1991	Ставить обов'язкові вимоги до змісту засновницьких документів для малих підприємств у формі акціонерних товариств.
3	Закон України «Про власність»	1991	Метою цього Закону є забезпечення вільного економічного самовизначення громадян, використання природного, економічного, науково-технічного та культурного  потенціалів республіки для підвищення рівня життя її народу.
4	Закон України «Про оплату праці»	1995	Цей Закон визначає економічні, правові  та організаційні засади оплати праці  працівників, які перебувають у  трудових відносинах на підставі трудового  договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форма власності  та господарювання.
5	Закон України «Про банки  і банківську діяльність»	2000	Цей Закон визначає структуру  банківської системи, економічні, організаційні   і   правові    засади    створення,    діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою цього   Закону   є   правове  забезпечення  стабільного розвитку і діяльності  банків  в  Україні  і  створення  належного конкурентного   середовища   на  фінансовому  ринку,  забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих  умов  для  розвитку  економіки  України  та підтримки вітчизняного товаровиробника.
6	«Господарський кодекс України»	2003	Встановлює відповідно до Конституції України правові  основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності  суб'єктів господарювання різних форм власності.Господарський кодекс України  має на меті забезпечити зростання  ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій  основі підвищення ефективності суспільного  виробництва, його соціальну спрямованість  відповідно до вимог Конституції  України, утвердити суспільний господарський  порядок в економічній системі  України, сприяти гармонізації її з  іншими економічними системами.

 

Продовження табл..1.1.

7	Закон України «Про цінні  папери і фондовий ринок»	2006	Цей Закон регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних  паперів  і  провадження  професійної  діяльності  на фондовому ринку,  з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.
8	Закон України «Про акціонерні товариства»	2008	Цей  Закон   визначає   порядок   створення, діяльності, припинення,  виділу  акціонерних  товариств,  їх  правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ  В УКРАЇНІ

 

2.1. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств в Україні

 

Розглянемо динаміку розвитку акціонерних товариств за 2003-2008 рр.

На сьогоднішній день підприємства у формі акціонерних товариств  складають основу економіко-виробничого  потенціалу України.

Станом на 01.01.07 в Україні існує 34,71 тис. акціонерних товариств, з них 12,01 тис. – публічних, 22,7 – приватних[20].

Акціонерні товариства займають досить важливе місце в економіці  України. В акціонерних товариствах  сконцентровано 30,1% основних засобів  та 30,3% оборотних активів, формується 26,1% чистого доходу (виторгу) і 79,6% чистого  прибутку підприємств всіх сфер економіки. За офіційним даними, кількість акціонерних товариств (АТ) в Україні в 2008 році становить близько 32 тис., з них 11 тис. - відкриті (ВАТ) і майже 21 тис. - закриті (ЗАТ). Вони провадять майже 75% ВВП країни. Саме в АТ зосереджено понад 60% промислово-виробничого потенціалу України [19].

Зазначені підприємства виробляють близько 75 % від загального обсягу промислової  продукції і дають робочі місця  більш ніж 65 % працівників промислового персоналу України. Загальна кількість  акціонерів складає понад 17 мільйонів  осіб (юридичних осіб, резидентів та нерезидентів, громадян).

Акціонерні товариства відіграють важливу роль, адже саме цей вид господарських товариств створює найбільшу частку ВВП країни. Тому удосконалення правового регулювання їхньої діяльності є важливим завданням розбудови ринкових відносин і значною мірою визначатиме успішність інтеграції України до системи світових господарських зв'язків, залучення іноземних інвестицій.

Зареєстрували випуски цінних паперів 21594 акціонерних товариств або 63% від загальної кількості акціонерних  товариств. Динаміку розвитку акціонерних  товариств в Україні з 2003 по 2008 рр. показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Динаміка розвитку акціонерних товариств в Україні з 2003-2008 рр.

 

Серед товариств найбільшого розвитку набули приватні акціонерні товариства,майже  на 50% більше від публічних акціонерних товариств.

Розглянемо структуру державної власності в акціонерних товариствах зі значною державною часткою в статутному капіталі за 2008 рік.

Рис. 2.2. Розподіл підприємств  за державною часткою в статутному капіталі (за розміром часток)

Серед товариств, у яких держава  володіє іменними цінними паперами, найбільша кількість товариств за розміром державної частки більше 50% – 344 товариств, від 20% до 30% – 228 товариств та менше 5% – 208 .

У 147 товариствах держава володіє 100% пакетів іменних цінних паперів.

Серед товариств з найбільшою номінальною  вартістю державних пакетів іменних цінних паперів можна виділити наступні[20]:

• НАК “Енергетична компанiя України”;
• НАК “Нафтогаз України”;
• ВАТ “Укртелеком”;
• ВАТ “Орiана”;
• ВАТ “Одеський припортовий завод”;
• ДАК “Украiнськi полiметали”;
• НАК “Надра України”;
• ВАТ “Укртранслiзинг”;
• ЗАТ “Кримський ТИТАН”;
• НАК “Украгролiзинг”.

Сукупний розмір номінальної вартості державних пакетів вищезазначених 10 товариств становить 84,53% від загального обсягу номінальної вартості державних  часток товариств.

За даними організаторів торгівлі було включено до біржевого реєстру  на організаторах торгівлі цінні папери 118 товариств.

З 118 товариств тільки у 6 товариствах  держава володіє цінними паперами, які включено до лістингу на організаторах  торгівлі (або 5,08% від загальної кількості підприємств). Частка товариств з державною часткою, які включено до біржевого реєстру відносно загальної кількості товариств з державною часткою становить 0,65%.

Рис.2.3. Розподіл підприємств  з державною часткою в статутному капіталі емітентів, цінні папери яких включено до лістингу на організаторах  торгівлі (за розміром часток)

Серед товариств, у яких держава  володіє іменними цінними паперами та цінні папери яких включено до біржевого  реєстру на організаторах торгівлі, налічувалось за розміром державної  частки від 10% до 20% – 2 товариства, менше 5% – 2 товариства.