Аналіз фінансового стану підприємства. 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП__ _ __ _ ___ _ _  _ __ _ __ _ __ _ _ __ _ __ _  __ _ __ _  _ __ _ _ _ __        3

1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА _ _ __ _ __ _ ___ __  _ __ _ __ _ __ _ __ _ __ _ __ _ __ _ __ _ _5

1.1 Сутність та призначення аналізу фінансового стану    підприємства _  __ _ _ _5

1.2 Методи і прийоми аналізу фінансового стану підприємства_ _ __ _ _  _ __ _ _7

2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК» _ _ __ __ _ _ _ _ __ _ __ _ __ _ _          _ _ __ _ __ _ __ __ _ __ _ __ _ _10

2.1 Статутні вимоги та  основні аспекти роботи ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК» _ 10

2.2 Аналіз та оцінка діяльності  ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»_ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _12

3. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»_ _ _ _ _  _17

3.1 Експрес-аналіз та деталізований аналіз фінансового стану           ДП «ШВВВ» ТОВ ВП «МІК»_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _17

3.2 Аналіз активів та оцінка дебіторської заборгованості  підприємства__ _ _ _ 21

3.3 Аналіз пасивів та оцінка кредиторської заборгованості підприємства_ _ _ _ 28

3.4 Аналіз майна ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  _30

3.5 Аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності  ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _  _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _33

ВИСНОВКИ _ _    _ _ _ _   _ _ _  __ _ _  _    _ _ _ _ _ _ _ _   _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _42

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ_ __  _ _ _ _ _ _ _45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день нормальне функціонування підприємства є запорукою процвітаючої і стабільної економіки, а стабільна економіка  в свою чергу є запорукою процвітаючої і стабільної держави.

Темою курсової роботи є  «Аналіз фінансового стану підприємства на прикладі Дочірнього Підприємства «Шпагатно – вірьовочні вироби» Товариства з Обмеженою Відповідальністю Виробничого Підприємства «МІК», далі ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК».

Метою аналітичних досліджень фінансового стану підприємства  є виявлення тенденцій та закономірностей у задоволенні потреби підприємства у фінансових ресурсах, їх достатності, доцільності розподілу та використання і визначення шляхів фінансового оздоровлення його господарської діяльності.

Аналіз фінансового  стану підприємства має бути своєчасним, систематичним, конкретним і об’єктивним.

Своєчасність аналізу  відображається в правильності вибору часу та періодичності його проведення, в негайному використанні висновків  і рекомендацій, що витікають з  аналізу.

Систематичність аналізу  означає регулярність його здійснення, наявність спеціально розробленої програми проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Конкретність аналізу  визначається його змістом і призначенням. Аналіз базується на реальних фактах, його висновки і рекомендації мають цілком конкретне спрямування.

Об’єктивність аналізу  необхідна для обґрунтованого прийняття  управлінських рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів. Об’єктивний аналіз забезпечується використанням достовірної інформації, правильним вибором методики його здійснення, формуванням справедливих висновків і оцінок на базі аналітичних розрахунків.

Основною інформаційною  базою фінансового аналізу є  бухгалтерська звітність. Вона містить  систему показників, що відображають майновий та фінансовий стан підприємства на звітну дату, а також фінансові результати його діяльності за звітний період. Бухгалтерська звітність повинна бути повною, достовірною, відкритою для користувачів, доступною для ознайомлення.

Важливими джерелами  аналізу фінансового стану підприємства є:

• форма 1 річної та квартальної звітності «Баланс підприємства»;
• форма 2 річної та квартальної звітності «Звіт про фінансові результати і їх використання»;

Також використовуються  дані оперативного обліку, поточної звітності  підприємства, не облікована інформація.

Характер використовуваної інформації є критерієм поділу аналізу  фінансового  стану підприємства на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній аналіз базується  на публічних звітних даних, тобто  на обмеженій частині інформації про діяльність підприємства.

Внутрішній аналіз фінансового  стану здійснюється для потреб управління підприємством. Його проведення базується на використанні всієї достовірної інформації про стан справ підприємства, включаючи дані, що є комерційною таємницею. Внутрішній аналіз більш глибоко досліджує причини, що обумовлюють наявний фінансовий стан, ефективність використання оборотних коштів, собівартість продукції та прибутковість фінансово-господарської діяльності підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Аналіз фінансового стану підприємства

 

1.1 Сутність та призначення аналізу фінансового стану підприємства

 

В основу усієї науково-пізнавальної та практичної діяльності  людини покладено  аналіз. Будь-яка сфера наукових знань ґрунтується на аналітичному дослідженні притаманних їх явищ  та процесів.

Як відомо, предметом  економічного аналізу є господарські процеси підприємств, об’єднань, фінансові  результати їх діяльності, які формуються під дією об’єктивних та суб’єктивних факторів і отримують відображення через систему  економічної інформації.

Фінансовий аналіз на підприємстві здійснюється за такими напрямками:

• аналіз фінансового стану;
• аналіз фінансових результатів діяльності;
• аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності.

Основними напрямками фінансового  аналізу на підприємстві є:

• аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності;
• аналіз фінансових результатів;
• аналіз фінансового стану. А він в свою чергу проводиться за такими напрямками:

• аналіз активів підприємства та оцінка дебіторської заборгованості;
• аналіз пасивів підприємства та оцінка кредиторської заборгованості;
• аналіз майна підприємства;
• аналіз фінансової стійкості;
• аналіз ліквідності і платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства розглядається як співвідношення структури  його засобів і структури  джерел їх формування в кожен  фіксований момент часу. Оптимальне співвідношення структури майна і його джерел повинно забезпечити ритмічну роботу підприємства та високі результати його діяльності.

Фінансовий стан є  комплексним поняттям  і відображає рейтинг підприємства на фінансовому ринку, показує його плато-, кредито- та податкоспроможність і характеризується системою показників, що визначаються на конкретну дату. Ці показники відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів підприємства, визначають його фінансову конкурентоспроможність.

Задовільний фінансовий стан підприємства означає його стійку платоспроможність, достатню забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне  їх використання з господарською  доцільністю, чітку організацію  розрахунків, наявність стабільної фінансової бази.

Незадовільний фінансовий стан підприємства характеризується неефективним розміщенням засобів, їх іммобілізацією, незадовільною платіжною готовністю, простроченою   заборгованістю перед  бюджетом, постачальниками і банком, нестабільною фінансовою базою в зв’язку з несприятливими тенденціями у виробництві, неправильно вибраною стратегією розвитку тощо.

Об’єктивний аналіз фінансового  стану дає змогу своєчасно  оцінити рівень забезпеченості виробничої, комерційної та інших видів діяльності підприємства фінансовими ресурсами, задіяти важелі їх доцільного та ефективного розміщення і використання.

Аналіз фінансового  стану підприємства спрямований  на пошук та реалізацію можливостей:

• систематичного надходження та ефективного використання фінансових ресурсів;
• дотримання розрахункової та кредитної дисципліни;
• досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів;
• забезпечення конкурентоспроможності продукції;
• фінансове оздоровлення підприємства та його діяльності.

В умовах жорстокої конкуренції підприємство повинне постійно відстежувати ситуацію на товарному, фондовому, кредитному, валютному ринках. Достатня інформованість про оточуюче бізнес-середовище в поєднанні з грамотним використанням методики аналізу власного фінансового стану є запорукою отримання високих доходів із найменшим ризиком. Це особливо важливо в умовах становлення ринкових відносин та розвитку підприємництва, коли посилюється відповідальність та самостійність підприємств при підготовці та прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності їх праці.

 

1.2 Методи і прийоми аналізу фінансового стану підприємства

 

Досягнути повноти і  завершеності теорія, як система осмислених, обґрунтованих і досконалих знань  може тільки завдяки використанню розвинутої системи методології. Методологія виступає в якості програми і способу пізнання предмета. Саме вона є науково обґрунтованим планом перевірки гіпотез, виявлення механізмів дії тенденцій та закономірностей розвитку явищ і процесів, постановки і вирішення проблем.

Аналіз фінансового  стану підприємства ґрунтується  на відповідних методах пізнання процесів, пов’язаних із визначенням  джерел, способів залучення та використання фінансових ресурсів. Застосування аналітичних  методів та прийомів дає змогу  визначити рівень та динаміку показників фінансового стану підприємства, виявити вплив окремих факторів на фінансовий стан, прогнозувати фінансовий стан підприємства на перспективу.

Так само, як і методологія  кожної галузі знань, методологія аналізу  фінансового стану підприємства в якості обов’язкового визначального компонента має діалектичний метод пізнання. Це значить, що всі фінансові явища у сфері діяльності підприємства слід розглядати в динаміці, розвитку і взаємозв’язку.

Найпростішим елементом  діалектичного методу пізнання є метод абстракцій. Він означає відмову від поверхневих, несуттєвих сторін явища з метою розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних зв’язків, визначення справжньої тенденції розвитку.

В аналітичному процесі  широко використовуються методи аналізу і синтезу. аналіз передбачає розчленування цілого на складові частини, їх оцінку та отримання часткових висновків. За допомогою синтезу здійснюється узагальнення окремих висновків, відтворення цілісності досліджуваного явища.

Поглиблення і конкретизація знань можуть бути здійснені шляхом використання спеціальних методів, як загальних для усіх або багатьох наук, так і притаманних якій-небудь одній або кільком наукам.

Широко використовуваним методом при аналізі фінансового  стану підприємства є метод порівняння. Він дозволяє визначити динаміку показників фінансового стану, встановити тенденції його поліпшення чи, навпаки, погіршення і виявити невикористані резерви зміцнення фінансового забезпечення підприємства. Зокрема, читання балансу засноване на використанні таких видів порівняльного аналізу, як горизонтальний, вертикальний, трендовий.

Горизонтальний аналіз дає змогу визначити абсолютні і відносні відхилення статей чи їх груп в порівнянні з минулими періодами, а також порівнювати їх значення в кінці звітного року з показниками на початку звітного року. Вертикальний аналіз призначений для розрахунку та оцінки структури засобів та їх джерел шляхом визначення питомої ваги окремих статей чи їх груп в підсумкових показниках. Трендовий аналіз передбачає обчислення відносних відхилень показників за ряд періодів від рівня базового періоду, для якого всі показники приймаються за 100%.

Порівнювати можна виключно однорідні показники, визначені  згідно єдиної методики розрахунку і  взяті за однакові календарні періоди.

Фінансовий стан підприємства формується під дією різноманітних  факторів. Виявлення їх кількісного  впливу можливе з використанням  методів ланцюгових підстановок, обчислення різниць, індексного.

Сутність методу ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні базових факторних показників фактичними, починаючи з основного кількісного фактора і поступово переходячи до заключного якісного фактора. При цьому в доповнення до базових і фактичних розрахункових показників обчислюють допоміжні показники, які відображають результат, зміни одного фактора при незмінних інших. При використанні ланцюгових підстановок потрібно забезпечити правильну послідовність виконуваних підстановок, яка зумовлюється таким розміщенням факторів, при якому кожен попередній фактор є кількісним по відношенню до наступного якісного фактора. Метод ланцюгових підстановок можна застосовувати тільки тоді, коли між узагальнюючим показником та факторами, які на нього впливають, існує пряма або зворотна функціональна пропорційна залежність.

Метод обчислення різниць вважається найпростішим методом ланцюгових підстановок і застосовується у випадках необхідності виявлення впливу одного або двох факторів.

Індексний метод передбачає співвідношення двох показників фінансового стану підприємства за різні періоди або співвідношення однорідних показників фінансового стану різних суб’єктів господарювання. Для оцінки динаміки характеристик фінансового стану широко використовують індексні ряди.

Найчастіше використовуваними  прийомами аналізу фінансового стану є коефіцієнти, розрахунок яких заснований на існуванні певних взаємозв’язків між окремими статтями балансу.

Крім класичних методів  та прийомів та традиційних методів  економічної статистики, при аналізі  фінансового стану підприємства використовуються математико-статистичні, економетричні методи, методи оптимального програмування.

Поряд з формалізованими, застосовуються і неформалізовані  методи: експертних оцінок, сценаріїв, психологічні, побудова системи аналітичних  таблиць та ін.

 

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

1.  Статутні вимоги та основні аспекти роботи ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»

 

Підприємство є юридичною  особою згідно законодавства України  з часу його державної реєстрації у Реєстраційній Палаті виконкому  Кіровоградської міської Ради народних депутатів.

У своїй діяльності підприємство керується Господарським кодексом України, Законом України „Про власність”, іншими нормативними актами, та своїм Статутом.

Підприємство має самостійний  баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках України, круглу печатку із своїм найменуванням, кутовий штамп, фірмовий знак та фірмовий бланк.

Підприємство засноване з метою  здійснення виробничо-господарської  діяльності, спрямованої на отримання  прибутку для задоволення соціально-економічних потреб засновника та членів трудового колективу.

Предметом діяльності підприємства є: виробництво товарів народного споживання непродовольчого призначення; виробництво промислових товарів; заготівля, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції як на промисловому рівні, так і у населення за готівку; торгівельна діяльність у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування, щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів; виробництво товарів народного споживання продовольчого призначення; виготовлення алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних виробів; посередницькі послуги; надання транспортно-експедиційних послуг при перевезеннях зовнішньоторговельних і транзитних вантажів; побутові послуги; заготівля і переробка вторинних ресурсів; ремонт, сервісне обслуговування та експлуатація об’єктів, обладнання і технічних засобів цивільного та промислового призначення; інформаційне забезпечення; маркетингові послуги; представницька діяльність; в порядку диверсифікації виконання робіт та надання послуг не заборонених діючим законодавством.

Угоди, укладені від імені  підприємства до моменту перереєстрації, визначаються такими, що укладені з  підприємством, тільки за умови їх подальшого схвалення підприємством.

Майно підприємства становлять основні  фонди та оборотні кошти, вартість яких відбивається в самостійному балансі  підприємства.

Джерелами формування майна  підприємства є : грошові та матеріальні внески засновника; доходи, одержані від реалізації продукції, а також інших видів господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; придбання рухомого та нерухомого майна іншого підприємства, організації, а також фізичних осіб; прибутки від цінних паперів; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян, бюджетні кошти; інші джерела не заборонені законодавчими актами України.

Головним узагальнюючим  показником діяльності підприємства є  прибуток, що розраховується згідно діючого  законодавства України.

З частки прибутку, що залишається після сплати податків, підприємство здійснює відрахування на користь засновника, розмір яких та періодичність встановлюється засновником. Сума, що залишається, надходить в розпорядження  підприємства для утворення фондів виробничого та соціального розвитку, матеріального заохочення. Нормативи утворення вказаних фондів затверджуються засновником.

Трудовий колектив підприємства складають  усі робітники, що уклали трудові  угоди, контракти з підприємством. Органом самоврядування трудового колективу є загальні збори. Кожний член трудового колективу користується правом одного голосу. Збори вважаються повноважними, якщо в них приймає участь не менше ¾ членів трудового колективу. Рішення з усіх питань на зборах приймаються простою більшістю голосів.

ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК» має  ринкові відносини з вітчизняними підприємствами, з Литвою та Молдовою, налагоджуються відносини з Росією.

Ринок збуту готової продукції  напрацьований за останні три  роки та має широку географічну територію, що підтверджується фактично підписаними договорами.

Основними конкурентами по виготовленню та продажу льно-пенькової  продукції є: ВАТ Концерн Харківський канатний завод, м. Харків; ТОВ «Льонок», Житомирська обл., м. Коростень; ТОВ «Старосамбурський» льонокомбінат, Львівська обл., м. Старий Самбур.

Конкурентними товарами на ринку  на сьогодні є:

Скоч; Проволока; Троси; Ізоляційна піна; Шпагат з поліпропілену; Відходи з чулочно-шкарпеткової промисловості; Пластикові труби, що не потребують упаковки.

На сьогоднішній день на підприємстві задіяні 103 працівники, з 14 – працюють безпосередньо в офісі, а решта – 89 це працівники, що працюють в цехах, водії, охоронці, комірники, та багато іншого обслуговуючого персоналу.

 

2.2 Аналіз та оцінка діяльності ДП «ШВВ» ТОВ ВП «МІК»

 

Економічна характеристика дуже важлива, так як дає можливість реально оцінити потужність підприємства, побачити його слабкі і сильні сторони, покращити його діяльність. Ось чому економічну характеристику необхідно  провести і на прикладі ДП «ШВВ»  ТОВ ВП «МІК». До економічної характеристика входять:

1. оцінка ліквідності підприємства, яка включає розрахунок наступних показників:

• коефіцієнт поточної ліквідності. Щоб його розрахувати використовують дані бухгалтерського балансу.

• Коефіцієнт швидкої ліквідності. Також використовуються дані балансу.
• Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Дані бухгалтерського балансу використовуються для розрахунку цього коефіцієнта.

2. рентабельність підприємства, розраховується використовуючи дані звіту про фінансові результати і включає в себе:

• рентабельність продукції;
• рентабельність продажу;
• рентабельність активів;
• рентабельність поточних активів;

Також характеристику економічного стану необхідно здійснити за такими напрямками, як:

1. аналіз виробничо – господарської діяльності
2. аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньої заробітної плати;
3. аналіз ступеня зносу основних засобів;
4. аналіз динаміки балансового прибутку.

Оцінка ліквідності  підприємства.

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (К п.л.) вираховується шляхом ділення суми оборотних активів (ряд 260) і витрат майбутніх періодів (ряд 270) на суму поточних зобов’язань (ряд 620) і доходів майбутніх періодів (ряд 630).

К п.л. (2009 початок) = 1188 : 1046,1 = 1,14;

     К п.л. (2009 кінець) = 1110,1 : 1230,8 = 0,9;

     К п.л. (2010 початок) = 1078,9 : 1213,2 = 0,89;

     К п.л. (2010 кінець) = 1042,3 : 1224,0 = 0,85;

Орієнтовне теоретичне значення коефіцієнта повинно бути не менше 2 або 2:1, але воно коливається  від 1,14 до 0,85. Тобто на початку 2009 року цей коефіцієнт прийняв своє найбільше значення (1,14), а в кінці 2010 – найменше 0,85. Це свідчить про те, що поточна ліквідність підприємства в період з початку 2009 до кінця 2010 року знизилась на 0,29.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (К ш.л.) вираховується шляхом ділення різниці оборотних активів (ряд 260) і запасів (ряд 100 - 140) і плюс витрати майбутніх періодів (ряд 270) на поточні зобов’язання (ряд 620) плюс доходи майбутніх періодів (ряд 630).

К ш.л. (2009 п.) = 1188,0 – 18,4 – 78,4 – 5,0 : 1188,0 = 1086,2 : 1188,0 = 0,91;

К ш.л. (2009 к.) = 1110,1 – 121,0 - 0,1 – 103,0 : 1110,1 = 883,0 : 1110,1 = 0,8;

К ш.л. (2010 п.) = 1078,9 – 121,1 – 103,0 – 3,0 : 1078,9 = 851,8 : 1078,9 = 0,79;

К ш.л. (2010 к.) = 1042,3 – 193,8 – 347,9 – 16,9 : 1042,3 = 483,7 : 1042,3 = 0,46;

На початку 2009 року цей коефіцієнт був найбільшим (0,91), а вже наприкінці 2010 року зменшився до 0,46.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (К а.л.) розраховується за наступним алгоритмом: сума грошових коштів та їх еквівалентів (рядки 230, 240) ділиться на суму поточних зобов’язань (ряд 620) та доходів майбутніх періодів (ряд 630).

К а.л. (2009 п.) = 0,1 : 1046,1 = 0,000096;

К а.л. (2009 к.)= 23,1 : 1230,8 = 0,019;

К а.л. (2010 п.) = 23,2 : 1213,2 = 0,019;

К а.л. (2010 к..)  = (7,4 + 0,3) : 1224,0 = 0,0069;

Найменшим цей коефіцієнт був на початку 2009 року (0,000019), а найбільшим в кінці 2009 і на початку 2010 років (0,019), в кінці 2010 року ця тенденція почала знижуватися і коефіцієнт став 0,0069.

Коефіцієнти значно відрізняються  від свої граничних теоретичних значень, а це в свою чергу свідчить не в кращий бік підприємства.

Оцінка рентабельності підприємства.

1. Рентабельність продукції (Рпр) визначається відношенням прибутку від реалізації продукції (Пр) до повної її собівартості (С). Цей показник характеризує вихід прибутку в процесі реалізації продукції  на одиницю витрат в основній діяльності підприємства.

Рпр (2009) = 5410,7 : 4502,5 * 100% = 120,17%;

Рпр (2010) = 4119,6 : 3902,6 * 100% = 105,56%;

З розрахунку видно, що у 2009 році вихід прибутку  становив 120,17%, а вже в 2010 році знизився на 14,61% і становив 105,56%.

2. Рентабельність продажу (ROS) визначається відношенням прибутку від реалізації (Пр) до виручки від реалізації без податків, що включаються до ціни продукції (В). рентабельність продажу характеризує доходність основної діяльності підприємства.

ROS (2009) = 5410,7: 4112,6 * 100% = 131,56%;

ROS (2010) = 4119,6 : 3000,8 * 100% = 137,28%;

З розрахунків видно, що рентабельність продажу у 2010 році зросла на 5,72% і становила 137,28%, коли у 2009 році вона становила 131,56%.

3. Рентабельність активів (КОА) визначається  як відношення прибутку (балансового чи чистого ) (Пч або Пб) до середньої величини активів за період, що перевірявся (Аср). Цей показник служить для визначення ефективності використання капіталу, оскільки дає загальні оцінку доходності вкладеного в виробництво капіталу, як власного так і позикового.

КОА (2010) = 38,0 : 1078,9 * 100% = 3,52%;

Отже, ефективність використання капіталу рівна 3,52%.

4. Рентабельність поточних активів (Рпа) являє собою відношення чистого прибутку підприємства (Пч) до середньої величини поточних активів (оборотних коштів) підприємства (Ап. ср). Цей показник характеризує величину прибутку, отриманого з кожної гривні, що вкладена в поточні активи.

Рпа (2010) = 38,0 : 1078,9 *100% = 3,52%;

З розрахунку видно, що з  кожної вкладеної гривні отримують 3,52% прибутку.

Характеристика економічного стану.

В даному випадку економічний стан характеризують ряд показників, що представлені у таблицях.

Отже, Додаток А «Динаміка виробництва та реалізація продукції (тис грн.)». проаналізувавши цю таблицю видно, що обсяг продукції у 2010 році збільшився на 42,1%, але чистий прибуток в порівнянні з минулорічним показником становив 76,14% від попереднього року. Виробництво по основним видам продукції у 2010 році значно зросло навіть не зважаючи на зменшення випуску двох видів продукції.

Додаток Б «Аналіз співвідношення темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати». Як вже зазначалося обсяг виробленої продукції зріс на 42,1% , а отже і зріс фонд заробітної плати, у даному випадку на 6,83% (17,1 тис грн.). чисельність працюючих зросла на 3% (3 чоловіки). Продуктивність праці одного працівника зросла на 37,9% і рівна темпам зростання продуктивності праці, а середня заробітна плата одного працюючого зросла на 3,73% і рівна темпу зростання заробітної плати. Можна підрахувати коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над середньою заробітною платою становить 34,18%.

Додаток В «Аналіз зносу основних фондів» (2009 рік). На кінець періоду початкова вартість основних фондів у 2009 році зросла на 161,8 тис грн., зношення основних засобів під час експлуатації зросло на 8,7%. Ступінь зносу основних засобів становить – 15,49%, а отже, ступінь придатності основних засобів зменшився на 15,49%.