Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………….….…3

ОСНОВНА ЧАСТИНА………………………………………………………….……...…5

1. Ринок капіталу як складова частина фінансового ринку...................................5

2. Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні.……………….….…………...……11

3. Проблеми та шляхи розвитку ринку капіталу в Україні …...………...……..21

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..............30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….….........32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

В сучасних умовах розвитку української економіки все більшого значення набуває ринок капіталу. Будь-які масштабні економічні перетворення залишаться незавершеними без створення конкурентоспроможного фінансово-кредитного механізму, здатного мобілізувати, перерозподіляти та надавати реформованій економіці інвестиційні ресурси. Розвиток й освоєння внутрішніх капітальних запасів, залучення іноземного капіталу в національну економіку країни сприяє підвищенню таких мікроекономічних показників, як ВВП, збільшення кількості робочих місць, що одночасно знижує рівень безробіття та інших. Щодо макроекономічних показників, то вони також зазнають неабиякого впливу: вихід на міжнародну арену, тобто активна участь у світовій економіці, участь в міжнародних організаціях та міжнародних процесах, що покращує національний економічний розвиток. Тому актуальність даної теми полягає у необхідності дослідження сутності, особливостей розвитку ринку капіталу в Україні, як ефективного механізму підвищення розвитку сектора економіки, ринкової дохідності вкладень, визначення спеціалізації національних господарств і світового поділу праці.

Функціонуванню ринку  капіталу приділяли увагу такі вітчизняні вчені-економісти, як Т.  Кубах, І.Дорошенко, С. Еш, М. Ковальчук, В. Корнєєв, Т. Кубах, С. Буковинський, О. Кириленко, А. Кравченко, В. Федосов, Ц. Огонь, П. Сабчук, С. Гуткевич, А. Царукян, К. Пріб, Я. Янушевич, Д. Полозенко, С. Коваленко, В. Міщенко, А. Гайдуцький, С. Рум’янцев, С. Рум’янцева та інші.

Метою даної роботи є оцінка ефективності функціонування ринку капіталу в економіці та висвітлення перспектив його розвитку в Україні.

Дослідження поставленої мети можна досягти через вирішення наступних завдань:

• дослідити теоретичні засади та економічну природу ринку капіталу;
• проаналізувати сучасні тенденції та динаміку розвитку ринку капіталу;
• оцінити особливості сучасного стану розвитку ринку капіталу України.

Об’єктом дослідження є процес розвитку ринку капіталу в Україні в умовах посилення глобалізаційних процесів.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку ринку капіталу в Україні.

Інформаційною базою  роботи є аналітичні публікації економічних  організацій, статистичні збірники, статті в періодичних виданнях та монографії з питань функціонування ринку капіталу в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

 

1.Ринок капіталу як складова частина фінансового ринку

Говорячи про капітал, потрібно відзначити, що в будь-який момент часу існують одні юридичні і фізичні особи, у яких є деякий надлишок фінансових коштів, та інші - у яких їх не вистачає. Для нормального розвитку економіки постійно потрібні мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових коштів між її сферами і секторами.                Ринок капіталів - це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позиковий капітал.¹Позиковий капітал - це кошти, віддані в позику під певний відсоток за умови повернення.  

Ринок капіталів сприяє: 

• зростанню виробництва і збільшенню товарообігу;
• трансформації грошових заощаджень у капіталовкладення;
• відновленню основного капіталу;
• руху капіталів усередині країни.²

Говорячи про функції , які виконує ринок капіталу, можна виділити економічні та соціальні. Основні економічні функції полягають  у тому, щоб сприяти інвестиціям, економічному зростанню та розвитку галузі фінансових послуг, а також посилювати корпоративне управління.

Інвестиції та економічне зростання: фінансові ринки взагалі та ринок капіталу зокрема здійснюють важливу економічну функцію спрямовування коштів від людей, які не мають продуктивних можливостей для інвестицій до людей, у яких такі можливості є. У такий спосіб, фінансові ринки роблять внесок у підвищення виробництва та ефективності у всій економіці.

Галузь фінансових послуг: ринок капіталу сприяє розвитку галузі фінансових послуг шляхом встановлення цін на активи у процесі торгівлі між покупцями та продавцями. Також, ринок капіталу забезпечує ліквідність та можливість конвертувати фінансові активи у грошові кошти. Крім того, ринок капіталу зменшує витрати на проведення фінансових операцій шляхом зведення покупців та продавців фінансових активів разом, таким чином зводячи до мінімуму явні витрати на пошук партнера. Також знижуються витрати на отримання інформації щодо переваг фінансового активів, оскільки з’являється спеціалізована установа для більш ефективного надання інформації.

Корпоративне управління: фондові біржі, брокерські контори та інвестиційні банки приносять економічну користь та сприяють покращенню корпоративного управління. Фондові ринки також слугують “термометром” діяльності компаній, даючи можливість менеджменту компаній, акції яких зареєстровані на фондовій біржі, отримувати ранні сигнали про динаміку ціни на акції, оцінювати досягнення та вживати заходів для виправлення ситуації. Взагалі, фондовий ринок виносить рішення про результати діяльності компаній.

Ринок капіталу також  виконує важливі соціальні функції. По-перше, він забезпечує інвестиційні можливості для населення – як прямі (особисте придбання акцій, облігацій), так і опосередковані (через компанії з управління активами та недержавні пенсійні фонди). В цьому контексті, ринок капіталу підсилює розвиток недержавних інститутів, що доповнюють державну пенсійну систему. По-друге, ринок капіталу є “демократичним” способом залучення населення до розподілу прибутків підприємств. Це робить важливий внесок у напрямку більш справедливого розподілу доходів в суспільстві.³

 Основним джерелом  ринку капіталу служать кошти,  що вивільняються в процесі  відтворення: амортизаційні фонди підприємств, частина оборотного капіталу в грошовій формі, прибуток, що йде на відновлення і розширення виробництва, грошові доходи і заощадження всіх верств населення. На ринку капіталів кредити надаються на термін понад рік.⁴

Економічна роль цього  ринку полягає в його спроможності об'єднати дрібні, розрізнені кошти й у такий спосіб активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.

Незважаючи на те, що ринок  капіталів є підсистемою фінансового  ринку, він функціонує як автономна  структура, яка складається із певних елементів ( рис. 1.1.).⁵

Є кілька різновидів ринку  капіталу. Так, за функціональною ознакою  він поділяється на ринок середньо - та довгострокових боргових зобов'язань  та ринок титулів власності. На ринку  боргових зобов'язань гроші надаються  у борг на певний строк і за фіксованою ставкою доходу. Тут обертаються різні за формою боргові зобов'язання, які підтверджують право на стягнення боргу з боржника. Основними фінансовими інструментами на цьому ринку є банківські позички, облігації, заставні (іпотечний або заставний кредит), векселі тощо.

На ринку титулів  власності продаються і купуються  права на отримання доходу від  вкладення грошей, які підтверджують  участь інвесторів у капіталі підприємства.

Акції (як і паї та депозитарні  розписки) є одним із найпоширеніших видів цінних паперів, які, будучи титулом власності, принципово відрізняються від облігацій та інших цінних паперів, що лише підтверджують надання або отримання позики.

За ознакою посередництва  ринок капіталу поділяється на кредитний та ринок цінних паперів.

Кредитний ринок є тією частиною ринку капіталів, яка функціонує в результаті укладення кредитних угод. Він має договірний характер і базується на довгостроковому позичковому капіталі, який надається у тимчасове користування підприємствам із метою отримання власником коштів прибутку. Ціна ресурсів, які продаються на цьому ринку, - позичковий відсоток.

 

Джерело: Коваленко М.А. Ринок капіталів та шляхи залучення інвестицій / Коваленко М.А. //Фінанси регіону. – 2010. – С. 170-173.

 

Рис. 1.1. Класифікація ринків капіталу

 

Ринок цінних паперів  є особливою формою торгівлі фінансовими  ресурсами, суть якої полягає у випуску  та обміну цінних паперів. Сформований у такий спосіб капітал економісти називають фіктивним. Його накопичення не відображає реальною процесу нагромадження. Надмірне зростання фіктивного капіталу спричинили певні негативні наслідки, зокрема призводить до зростання інфляції. Ціна ресурсів на ринку цінних паперів - дивіденди та курсові різниці.

 Концентрують і перерозподіляють фінансові ресурси на кредитному ринку передусім комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи. На ринку цінних паперів головним осередком торгівлі фінансами і, отже, ключовим його сегментом є фондова біржа.

Взаємовідносини на кредитному ринку є відображенням процесів формування банками позичкового капіталу шляхом залучення ресурсів і надання кредитів на основі не стандартизованих боргових зобов'язань. Ефективність використання зазначених ресурсів визначається мірою повернення коштів і сплати відсотків за їх використання.

Слід відмітити, що такий  традиційний поділ фінансових ринків на ринок грошей і ринок капіталів у сучасних умовах їх функціонування носить дещо умовний характер. Ця умовність визначається тим, що сучасні ринкові фінансові технології та умови імітування багатьох фінансових інструментів передбачають відносно простий і швидкий спосіб трансформації окремих короткострокових фінансових активів у довгострокові та навпаки.

Характеризуючи окремі види фінансових ринків за обома вищерозглянутими ознаками, слід відмітити, що ці види ринків тісно взаємопов'язані і функціонують в одному ринковому просторі. Так, всі види ринків, які обслуговують обіг різних за спрямованістю фінансових активів (інструментів, послуг), є одночасно складовою частиною як ринку грошей, так і ринку капіталів.

За характером руху цінних паперів ринок капіталу можна поділити на первинний і вторинний. Первинний ринок виникає при емісії та первинному розміщенні цінних паперів, і на ньому мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються, тобто на вторинному ринку вони опиняються після того, як були вже продані на первинному. У свою чергу, вторинний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. Біржовий ринок представлений фондовою біржею як особливим інституційно-організованим ринком. На ньому обертаються цінні папери найвищого ґатунку і виконуються операції професійними учасниками. Фондова біржа виступає як торговельне, професійне, нормативне, технологічне ядро ринку цінних паперів та фінансового ринку. На позабіржовому ринку здійснюються операції з цінними паперами позабіржової торгівлі. У цьому разі об'єктом купівлі-продажу стають цінні папери, які з будь-яких причин не включені до котирувальних листів на біржі.

За джерелами і сферами  розміщення виділяють національний, міжнародний, регіональний, місцевий ринки капіталу. На міжнародному ринку процеси купівлі-продажу товарів фінансового ринку регламентуються законами і нормативними актами з міжнародної торгівлі. Відповідальність за дотримання цих правил несе держава, суб'єкти якої виходять на світовий ринок.

Ринок капіталів пройшов  еволюцію від зародження на ринку  простого товарного виробництва  у формі обігу лихварського капіталу до широкого розвитку ринку позикових  капіталів на загальному ринку (об'єкт угоди — наданий у позику грошовий капітал на основі співвідношення попиту і пропозиції на цей товар і ставки позикового (кредитного) відсотка).

В Україні ринок капіталів  знаходиться на стадії зародження. Сьогодні діє дворівнева банківська система, формується ринок цінних паперів, розвиваються спеціалізовані кредитно-фінансові установи, але всі ці елементи необхідно зміцнювати та удосконалювати.⁶

Основними учасниками цього ринку виступають:

• первинні інвестори, тобто  власники вільних фінансових ресурсів, які мобілізовані банками і перетворені у позиковий капітал;

• спеціалізовані посередники - кредитно-фінансові організації, що здійснюють безпосереднє залучення (акумуляцію) коштів, перетворення їх у позиковий капітал і подальшу тимчасову передачу його позичальникам на зворотній основі за плату у формі відсотків;

• позичальники - юридичні і фізичні особи, а також держава, що відчувають нестачу у фінансових ресурсах і готові заплатити спеціалізованому посереднику за право тимчасового  користування ними.⁷

Функціонування ринку капіталів дозволяє підприємствам вирішувати проблеми як формування інвестиційних ресурсів для реалізації реальних інвестиційних проектів, так і ефективного фінансового інвестування (здійснення довгострокових фінансових вкладень).

Фінансові активи, що обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, для них характерний найбільший рівень фінансового ризику і, відповідно, більш високий рівень дохідності.

Отже, під ринком капіталу розуміється сектор фінансового ринку, на якому продаються і купуються-грошові кошти на тривалий (більше одного року) термін для збільшення маси основного й оборотного капіталів за посередництвом банків, страхових компаній, інвестиційних і пенсійних фондів, фондів взаємного кредитування. ⁸

 

 

2. Аналіз розвитку ринку капіталу в Україні

Зважаючи на структуру  українського ринку капіталу, основну  увагу приділяють двом ключовим його сегментам – фондовому ринку  та ринку банківських послуг.

Динаміка основних кількісних показників фондового ринку в  Україні у 2011 році характеризується становленням позитивних тенденцій розвитку країни. У цьому році обсяг торгів на ринку цінних паперів у 1,4 рази перевищив показник 2010 року і становив 2 171,10 млрд. грн.. Роль інструментів фондового ринку у залученні інвестицій також набула суттєвого зростання. Так, обсяг залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку у 2011 році сягнув 173,38 млрд. грн., що майже у 2 рази більше, ніж у 2010 році (92,91 млрд. грн.).⁹ Проте , у період 2009-2011 року рівень капіталізації незначно коливався, порівняно з попередніми періодам, в межах 120-260 млрд. грн., що пояснюється нестійкими тенденціями на фондовому ринку, негативними очікуваннями та стагнуючим характером розвитку економіки. Водночас коефіцієнт капіталізації дійшов свого мінімуму лише наприкінці 2011 року (Таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Коефіцієнт  капіталізації фондового ринку , 1999-2011, %.

1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
9	7,1	3,9	10,2	9,6	20,6	33,3	41	78,3	19,1	15,9	23,5	9,6

Джерело:Динаміка капіталізації українського фондового ринку [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/economy/2012/189-177-6.pdf

 

 Вказана тенденція може бути пояснена такими причинами, як уповільнення зростання номінального ВВП у 2008-2009 рр., коли темпи приросту реального ВВП становили відповідно 2,3 % та -14,8 %, та прискорення у 2011 році, коли темпи зростання реального ВВП склали 5,2 % на рік.(таблиця 2.2.).¹⁰

Фондовий ринок є більш чутливим до економічних коливань, ніж ВВП. З огляду на поведінку темпів приросту капіталізації, вона реагує на економічну ситуацію із значним випередженням – в один або два роки –порівняно з динамікою ВВП. Наприклад, темп приросту у 1999 році корелює із значним зростанням ВВП у 2001 році; падіння капіталізації у 2001 році тягне за собою спад темпів економічного зростання у 2002 році; водночас зростання капіталізації у 2002 році пов’язано із збільшенням реального ВВП на 12,1 % у 2004 році тощо. Падіння рівня капіталізації та її темпів у 2011 році є попередженням про досить вагомого скорочення темпів зростання реального ВВП у 2012-2013 роках.¹¹

 Таблиця 2.2.

Темп приросту капіталізації ПФТС та темп приросту фізичного обсягу ВВП, %.

Роки
1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Темп приросту капіталізації ПФТС, %
136,8	2,7	-32,9	186,8	10,8	177,5	106,9	51,5	153,4	-67,9	-19,7	75,1	-50,3
Темп приросту фізичного обсягу ВВП, %
-0,2	5,9	9,2	5,2	9,6	12,1	2,7	7,3	7,9	2,3	-14,8	4,1	5,2

Джерело:Динаміка капіталізації  українського фондового ринку [Електронний  ресурс] – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/economy/2012/189-177-6.pdf

 

Незважаючи на те, що обсяг  торгівлі суттєво зріс протягом останніх років, відношення обсягу торгів до ВВП  залишається на низькому рівні порівняно  з розвиненими країнами та іншими країнами з перехідною економікою.

Обсяг виконаних договорів торговцями цінних паперів з нерезидентами становив 358,03 млрд. грн. При цьому частка договорів з нерезидентами у загальному обсязі виконаних договорів збільшилася з 13,43% у 2010 році до 16,67% у 2011 році, що є свідченням поглиблення інтеграції національного фондового ринку у світовий ринок капіталу ( Рис 2.1) .Найбільший обсяг виконаних договорів з цінними паперами за участю нерезидентів спостерігається у 4 кварталі 2011 року (43,78% від загального обсягу виконаних договорів торговцями цінних паперів з нерезидентами у 2011 році).

Джерело:Аналітичний огляд фондового ринку України за 2011 рік. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/Fund_market_2011.pdf

Рис. 2.1.Структура  обсягів виконаних договорів  торговцями цінними паперами з резидентами та нерезидентами в Україні

 

Незважаючи на те, що протягом останніх років спостерігається  тенденція до переважання операцій з продажу цінних паперів над  операціями купівлі цінних паперів  за участю нерезидентів , що може свідчити про незначний відтік іноземного капіталу, в 2011 році обсяг купівлі цінних паперів нерезидентами продемонстрував зростання майже на 90 млрд. грн.. порівняно з 2010 роком (Рис. 2.2).

Джерело:Аналітичний огляд фондового ринку України за 2011 рік. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://rurik.com.ua/documents/research/Fund_market_2011.pdf

Рис. 2.2.Рух  капіталу за участю нерезидентів на фондовому ринку в Україні, млрд. грн.

У 2011 році на ринку цінних паперів найбільшою інвестиційною  привабливістю характеризувались державні облігації та акції, що відобразилось у обсязі здійснених контрактів. Частка операцій з державними облігаціями зросла з 23,03% у 2010 році до 39,84%, хоча при цьому частка торгів з акціями скоротилась з 36,75 у 2010 році до 30,11% (Таблиця 2.3).¹²

Таблиця 2.3

Структура торгів на ринку цінних паперів в Україні

Роки	2007	2008	2009	2010	2011
Акції	37,59%	39,94%	44,11%	36,75%	30,11%
Векселі	28,19%	21,72%	25,18%	20,56%	16,68%
Депозитні сертифікати  НБУ	1,97%	1,80%	-	-	-
Державні облігації України	7,94%	7,07%	9,28%	23,03%	39,84%
Облігації підприємств	17,86%	23,23%	7,60%	4,52%	4,83%
Ощадні сертифікати	0,42%	0,87%	6,59%	8,12%	3,57%
Інвестиційні сертифікати	5,36%	4,97%	7,15%	6,93%	4,83%
Похідні (деревативи)	0,02%	0,03%	0,01%	0,01%	0,02%
Облігації місцевих позик	0,57%	0,25%	0,06%	0,03%	0,08%

Продовження  таблиці 2.3.

Іпотечні цінні папери	0,07%	0,08%	0,01%	0,02%	0,00%
Заставні цінні папери	0,01%	0,03%	0,01%	0,03%	0,04%
Усього	100,00%	99,99%	100,00%	100,00%	100,00%

 

Джерело: Український фондовий ринок: впевненість,  стійкість та зростання, 2011 рік. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/user_files/content/58/1340015412.pdf

 

У 2011 році зареєстровано 2 513 випусків акцій на суму 58,16 млрд. грн., що на 17,57 млрд. грн. більше, ніж у 2010 році. У 2011 році найбільші обсяги випусків акцій зареєстровано комерційними банками (на суму 36,04 млрд. грн..) і підприємствами (на суму 18,84 млрд. грн.).

Протягом 2011 року було зареєстровано 251 випуск облігацій підприємств на суму 35,91 млрд. грн.. У порівнянні  з 2010 роком обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 26,42 млрд. грн..(у 3,78 рази).

У структурі обсягу зареєстрованих випусків облігацій підприємств  значна частка належала банкам (38,68 % від загального обсягу випусків облігацій). До того ж, обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств, здійснених банками, збільшився у 4,4 разу порівняно з 2010 роком (Таблиця 2.4.).

Таблиця 2.4.

Обсяг зареєстрованих випусків облігацій за 2007-2011 рік в Україні, млн. грн.

Вид емітента	2007	2008	2009	2010	2011
Усього у тому числі:	44480,51	31346,28	10107,35	9 493,86	35914,44
Банки	18869,37	7115,94	-	3150	13893,5
Страхові компанії	50,64	97,5	-	-	100
Підприємства та інші	25560,5	24132,84	10107,35	6343,86	21920,94

Джерело: Український  фондовий ринок: впевненість,  стійкість  та зростання, 2011 рік. [Електронний ресурс] . – Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/user_files/content/58/1340015412.pdf

 

Похідні цінні папери на вітчизняному ринку поки що займають незначну частку. Так, у 2011 році було зареєстровано 5 випусків опціонів на суму 3,44 млн. грн.. У порівняння з 2010 роком обсяг  випусків опціонів збільшився на 867,13 тис. грн..

Незважаючи на зростання  кількісних показників, із організаційно-інституційної  точки зору вітчизняний фондовий ринок характеризується певною недорозвиненістю - недостатньо на ринку представлені інвестиційні посередники, венчурні, інвестиційні та пенсійні фонди, а також слабким, порівняно із зарубіжними країнами, розвитком страхових компаній.

Кількість страховиків  за 2009-2011 рр. зменшилась з 450 до 445, а їх активи збільшилися з 41,9 млрд грн  до 45,2 млрд грн. До уповільнення темпів росту активів призвели наслідки фінансової кризи. Кількість недержавних пенсійних фондів упродовж 2009-2011 рр. зменшилось- з 108 до 97, їх активи збільшилися з 857,9 до 1 221,4 млн. грн., проте обмеженість напрямів прибуткового інвестування коштів (переважна частина коштів НПФ розміщена на депозитах у банках) стримує розвиток НПФ в Україні. Так само незначними щодо ВВП є обсяги активів кредитних спілок (0,39 % ВВП) та фінансових компаній (0,23 % ВBП).

Не менш важливим на ринку  капіталів є кредитний ринок. Cтаном на 2012 рік в Україні зареєстровано 875 установ, що мають право надавати кредитні послуги, з них – 177 банки, - 698 небанківські кредитні установи .

Протягом 2012 року продовжилось зростання  розміру власного капіталу банківської  системи України за рахунок збільшення статутного капіталу окремими банками. Сукупний обсяг власного капіталу банків залишається меншим за статутний капітал, що пояснюється значними обсягами накопичених збитків протягом 2009 – 2011 років. В цілому, за 2012 рік розмір власного капіталу зріс на 9,5% (14,7 млрд. грн.) і станом на 01.01.2013 р дорівнював 170,2 млрд. грн..¹³

На відміну від негативних результатів 2009-2011 років (збиток за 2009 рік становив 38 450 млн. грн., за 2010 рік  – 13 027 млн. грн., за 2011 рік – 7 708 млн. грн.), в 2012 році банківська система України продемонструвала позитивний фінансовий результат, який досяг 4 708 млн. грн. Поступовий вихід на прибуткову діяльність пов'язаний із завершенням формування банками резервів під проблемну заборгованість, що утворилась підчас першої хвилі економічної кризи (2008-2010 роки).

Як ми можемо бачити (Таблиця 2.5) активи банків до 2009 року збільшувалися, але на початок 2010 р. спостерігається зменшення активів на 5%, але вже з початку наступного 2011 року активи помітно збільшуються з кожним роком, станом на 2012 рік вони збільшилися порівняно з 2011 роком  на 11,9%.