Аналіз руху грошових коштів





УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА БУДІВЕЛЬНА КОРПОРАЦІЯ

СУМСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ  КОЛЕДЖ

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни:

“ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ”

на тему:

“Аналіз руху грошових коштів”

( на прикладі ПФ “Оригінал  – 2000”)

 

 

 

 

                                                      Виконала: студентка групи ЗОА –41

                                                                          Овсієнко Раїса

                                                       Перевірила: викладач

                                                                           Ткаченко Н. С.

 

 

                                  

                                               СУМИ 2009

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи аналізу  руху грошових коштів

    1. Поняття аналізу руху грошових коштів
    2. Аналіз  руху грошових коштів балансу
    3. Оцінювання руху грошових коштів підприємства
  1. Організаційно – економічна характеристика ПФ “Оригінал –2000”
    1. Коротка характеристика досліджуваного підприємства
    2. Аналіз складу, динаміки, структури, руху і технічного стану основних засобів
    3. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і руху робочої сили
    4. Аналіз фінансових результатів діяльності ПФ “Оригінал –2000”
  2. Аналіз ліквідності та платоспроможності ПФ “Оригінал –2000”
  3. Шляхи підвищення руху грошових коштів досліджуваного підприємства

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Розвиток підприємництва в Україні  є об”єктивним процесом, зумовленим тими ринковими перетвореннями, що здійснюються в державі. Підприємство у різних формах виступає як невід”ємна частина сучасного суспільного процесу, як рушійна сила економічного прогресу.

При переході до ринкових відносин вітчизняні підприємства зіткнулись з проблемоюневпевненості у ділових партнерах, у законодавчій базі, політиці держави, з невизначеністю майбутніх доходів і витрат, а отже, і персперкив діяльності підприємства. Тому треба звернути увагу на доцільне використання фінансів підприємства та його фінансову діяльність.

Виявлення руху грошових коштів дозволить  власникам, керівникам, банкам, визначати надійність, стабільність даного підприємства, оцінювати ефективність використання фінансових ресурсів, прогнозувати фінансові результати його діяльності.

Рух грошових коштів підприємства характеризується ступенем його прибутковості та оборотності  капіталу, фінансової стійкості та динаміки структури джерел фінансування, здатності розраховуватися за борговими зобов”язаннями. Правильний, комплексний та систематичний підхід до руху грошових надходжень на підприємстві, та його фінансового стану, дасть можливість підприємству розвиватись у довгостроковій перспективі.

Правильна оцінка руху грошових коштів та фінансового стану на підприємстві за сучасних умов господарювання дуже потрібна як для керівництва підприємства, так і для державних органів.

У зв”язку з цим тема руху грошових коштів на підприємстві є актуальною. Дана курсова робота має на меті систематизувати, розширити і закріпити теоретичні знання на практиці, навички ведення бухгалтерського обліку, набуті під час вивчення курсу “Економічний аналіз”; перевірити вміння застосовувати ці знання для оцінки постановки обліку на конкретному підприємстві і розробки пропозицій щодо її вдосконалення, розвинути навички самостійної роботи і використання отриманих знань з організації і методики наукових досліджень у вирішенні завдань поставлених у курсовій роботі.

Для досягнення цієї мети в роботі використовується ряд послідовних  завдань:

  • розкрити поняття руху грошових коштів;
  • проаналізувати рух грошових коштів на підприємстві;
  • дати оцінку руху грошових коштів та фінансових результатів.

Об”єктом дослідження є приватна фірма “Оригінал- 2000”. Предметом  дослідження курсової роботи є аналіз руху грошових коштів та фінансовий стан ПФ “Оригінал – 2000”.

 Базою дослідження фінансового  стану підприємства та руху  грошових коштів є введення в дію з 1 січня 2000 року Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV “Про бухгалтерську звітність і фінансовий облік в Україні”, “Про підприємства в Україні”, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні, Постанови Кабінету Міністрів України, Статут ПФ “Оригінал – 2000”, звітні дані підприємства, підручники вітчизняних авторів, а також газети та журнали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Теоретичні основи аналізу руху грошових коштів

1.1. Поняття  аналізу руху грошових коштів

 

Грошовий обіг- це рух грошей у готівковій і безготівковій формах для обслуговування потреб реалізації товарів, а також нетоварних платежів і розрахунків у господарстві. Змінюючи форму вартості, гроші перебувають у постійному русі і опосередковують суспільне виробництво у всіх його фазах: виробництво – розподіл – обмін – споживання. Рух грошових коштів ділиться на дві взаємопов”язані частини:

  • сферу безготівкового обігу;
  • сферу готівкового обігу.

         Грошові потоки підприємств за  їхніми джерелами можна поділити  на внутрішні та зовнішні. Кошти, що надходять з різних джерел підприємства, належать до внутрішніх грошових потоків, надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел.

Більшість підприємств значну частину фінансових ресурсів отримує з внутрішніх джерел. Їх частка становить 60-70 % у загальному обсязі грошових потоків. Внутрішні грошові надходження включають:

  • виручку від реалізації робіт та послуг;
  • виручку від іншої реалізації;
  • доходи від позареалізованих операцій.

Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг залежить від основної діяльності підприємства, тому на неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень. Від  величини виручки залежить не тільки внутрішньовиробниче відшкодування  витрат і формування прибутку, а й своєчасність і повнота податкових платежів, погашення банківських кредитів, що в остаточному підсумку позначаються на фінансовому результаті діяльності підприємства. 

 

З переходом на ринкові основи господарювання зростає роль фінансової діяльності підприємстк. Пошук фінансових ждерел розвитку підприємств у напрямку найефективнішого інвестування фінансових ресурсів, операцій з цінними паперами та інші питання фінансової діяльності набувають важливого значення для фінансових служб підприємств.

Підприємства, крім основної, отримують  доходи від таких видів діяльності:

  • придбання акцій, облігацій та інших цінних паперів;
  • продаж акцій, облігацій та інших цінних паперів;
  • вкладення тимчасово вільних коштів на депозит;
  • валютні операції;
  • пайові внески, часткова участь у діяльності інших підприємств;
  • надання позик;
  • лізингові операції.

Доходи від таких видів діяльності мають значну питому вагу у грошових потоках підприємства і є мірою  розвитку фінансового ринку. Доходи від фінансових інвестицій справляють прямий вплив на формування балансового прибутку. Основним завданням фінансової служби підприємства є раціональне використання вільних вільних коштів, які даватимуть підприємству додатковий прибуток.

Отже, грошові надходження підприємства відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів.

Грошові розрахунки, які здійснюються підприємствами усіх форм власності, можуть здійснюватись у готівковій і  безготівковій формах. У сукупності ці грошові розрахунки формують грошовий оборот підприємств.

У грошовому обороті підприємств  можна виділити такі напрями:

  • розрахунки, пов’язані з процесом виробництва;
  • розрахунки з результатами діяльності;
  • внутрішньогосподарські розрахунки.

Основними для підприємства є надходження  грошових коштів від продажу продукції, що зараховані на поточні рахунки і оприбутковані в касі підприємства.

Своєчасність надходжень коштів від  продажу продукції – важливий момент у господарській діяльності підприємства. По-перше. грошові надходження  є основним регулярним джерелом коштів підприємства. По- друге, процес кругообігу коштів підприємства закінчується продажем продукції, що означає відновлення витрачених на виробництво грошових коштів і створення необхідних умов для відновлення наступного кругообігу.

В Україні застосовуються два методи визначення надходжень від продажу продукції : касовий метод, відповідно до якого надходження від продажу визначають за коштами, які надійшли на рахунок у вигляді платежів за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги або оприбуткованих матеріальних цінностей.

Згідно ПСБо № 4 грошові кошти – це готівка, кошти на рахунку в банках, депозити до запитання.

Всі підприємства незалежно від  форм власності зобов’язані зберігати готівкові кошти в банках, або в касі підприємства, не перевищуючи ліміту каси, який підприємство визначає з урахуванням режиму і специфіки своєї роботи, обсягу касових оборотів та віддаленості від банку (нормативний документ “Положення по веденню касових операцій в національній валюті в Україні” від 15.12.2004 р. № 637).

Основні завдання обліку грошових коштів:

  • своєчасне і правильне документування операцій по руху грошових коштів і розрахунків;
  • виконання операцій з грошовими коштами по розрахунках з постачальниками та покупцями
  • контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни;
  • оперативний повсякденний контроль за збереженням наявних грошових коштів і цінних паперів в касі підприємства;
  • інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку;
  • контроль за цільовим призначенням використання грошових коштів;
  • контроль за правильним і своєчасним розрахунком з бюджетом, банками та персоналом;
  • контроль за дотриманням форм розрахунків встановлених в договорах з постачальниками та покупцями
  • своєчасна звірка розрахунків з дебіторами і кредиторами для виключення просроченої заборгованості;
  • дотримання норм і правил ПСБо №4 “Звіт про рух грошових коштів”.

Підприємству постійно необхідна  готівка для забезпечення ефективної діяльності.

Готівка- абсолютно ліквідний актив, тому необхідний постійний контроль і облік касових операцій.

Готівка, як правило використовується при виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, а також при купівлі  товарів і послуг у роздрібній торгівлі, розміщенні коштів у банківських  внесках тощо. У сфері безготівкового грошового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках. Всі суб”єкти підприємництва для авансування своєї діяльності отримують грошові кошти на грошовому ринку, а гроші, обслуговуючи кругообіг суспільного капіталу, здійснюють замкнутий рух (готівка – товар - готівка) Г–Т- Г , що починається і закінчується на грошовому ринку, даючи з кожного кругообігу додаткову суму грошей. Такий замкнутий рух грошей забезпечує дію механізму самовідтворення грошового ринку в розширених масштабах. При цьому діє така закономірність: чим більшою є загальна грошова вартість валового внутрішнього продукту країни, тим більше потрібно грошей для укладання угод. Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошей створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обігу. Забезпечення кількісної відповідності між потоком грошової маси дає можливість підтримувати тверду купівельну спроможність грошей.

Грошово- кредитне регулювання в Україні здійснює НБУ – незалежний фінансово – економічний орган, який не підпорядкований ні Президенту, ні Кабінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалежну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівкового і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого затвердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи  України в цілому.

 Формування сучасного механізму  сталості грошей в Україні  має спиратись на сильну виконавчу  владу, що користувалася б загальною  підтримкою населення і проводила  б енергійні широкі радикальні  економічні перетворення  на всіх  рівнях і стадіях суспільного  відтворення.

 

 

1. 2. Аналіз руху грошових  коштів балансу

 

Основною формою фінансової звітності  є баланс. Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до розкриття  його статей регламентуються Положенням ( стандартом) бухгалтерського обліку №2  “Баланс”, затвердженим наказом Мінфіну України 31.03.99 р. № 87.

Баланс – це деталізована репрезентація  фінансового стану підприємства на конкретний момент часу. За своєю  структурою бухгалтерський баланс –  це двостороння таблиця, з лівого боку якої відображено склад  засобів господарства та їх розміщення - “актив”; а з правого боку таблиці – утворення засобів господарства та їх цільове призначення – “пасив”. У балансі відображаються також результати господарської діяльності.

В перекладі з латинського слово  “баланс” означає “двочашкові терези”, що стосовно бухгалтерського обліку означає обов”язкову рівність результатів пасиву і активу, тобто сума всіх статей активу балансу повинна дорівнювати сумі всіх статей пасиву балансу.

Показники в балансі приводяться  по двох графах: “на початок року” і “на кінець звітного періоду”. Співставленням цих двох граф встановлюються зміни складу засобів і джерел їх утворення за звітний період, здійснюється контроль за станом та структурою господарських засобів; аналіз фінансового стану і платоспроможності підприємства, розміщення та рух грошових коштів, ступінь зносу основних засобів.

З 1 січня 2000 року в Україні введено  в дію спрощену форму балансу  для малих підприємств, що відповідає міжнародним стандартам здійснення бухгалтерського обліку суб”єктами господарювання.

В активі балансу підприємства за новою формою виділені розділи:

  1. Необоротні активи
  2. Оборотні активи
  3. Витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу підприємства складається  з п”яти відокремлених розділів:

  1. Власний капітал
  2. Забезпечення наступних витрат і платежів
  3. Довгострокові зобов”язання
  4. Поточні зобов”язання
  5. Доходи майбутніх періодів.

Кожне підприємство повинно здійснювати  фінансову діяльність відповідно до свого Статуту. Для цього йому необхідно мати основні й оборотні засоби, нематеріальні активи, певні грошові кошти, здійснювати фінансові вкладення. Інформація про наявність і рух майна та джерел його утворення має надходити своєчасно, та періодично її треба узагальнювати для більш ефектного використанняв управлінні, для здійснення контролю за збереженням засобів виробництва, вивчення складу та цільового використання грошових коштів та господарських засобів. З цією метою засоби господарства та джерела їх утворення  на підприємствах об”єднують в економічно однорідні групи, що знаходять відображення в бухгалтерському балансі.

Співвідношення між окремими групами  активів і пасивів балансу  мають важливе економічне значення та використовують для оцінки й діагностики  фінансового стану підприємства.

 

 

1.3. Оцінювання руху  грошових коштів підприємств

 

Фінанси  підприємств безпосередньо  пов”язані з рухом грошових коштів. Однак самі кошти чи фінансові  ресурси не розкривають поняття  “фінанси”, якщо не з”ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництвана всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності. Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових коштів стає відносно самостійним. До фінансів належать такі групи фінансових відносин:

  • пов”язаних з формуванням статутного фонду суб”єктів господарювання;
  • пов”язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходу, прибутку, грошових фондів підприємств;
  • які виникають між суб”єктами господарювання у зв”язку з інвестуванням у цінні папери та одержання на них доходів у вигляді відсотків, дивідендів, здійсненням пайових внесків та участі в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням та сплатою штрафних санкцій;
  • які формуються в підприємств з банками, страховими компаніями у зв”язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв”язку зі стаховими платежами та відшкодуванням по різним видам страхування;
  • що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, формування субсидій;
  • що формуються в підприємств у зв”язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів та фондів.

Отже,об”єктом фінансових підприємств  є економічні відносини, пов”язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів.суб”єктами таких відносин можуть бути  підприємства та організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні  фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб”єкти господарювання, які є юридичними особами. Отже гроші створюють умови для появи фінансів як самостійної сфери грошових відносин, як системи виробничих відносин.

 Таким чином, фінанси підприємства  – це економічні відносини,  які відображають формування, розподіл  та використання грошових фондів і доходів суб”єктів господарювання в процесі відтворення. Формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається під час формування статутного фонду, а також у процесі розподілу грошових надходжень за рахунок відновлення авансових засобів в основні та оборотні фонди і використання доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагромадження. Утворення грошових фондів завжди передбачає розподіл валових доходів.

Формування та використання фінансових ресурсів на підприємствах – це процес утворення грошових фондів для фінансового забезпечення операційної і інвестиційної діяльності, виконання фінансових зобов”язань перед державою та іншими суб”єктами господарювання.

Рух грошових потоків кількісно  відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використаннягрошових доходів, різноманітних цільових фондів.

Фінанси є суттєвим складовим елементом  системи управління економікою підприємства. Без грошових ресурсів неможливо  забезпечити індивідуальний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково – технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки підприємства.

Обов”язковими передумовами ефективного  функціонування фінансів підприємств є:

  • різноманітність форм власності;
  • свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;
  • вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;
  • самофінансування підприємства;
  • правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб”єктів підприємницької діяльності;
  • обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Отже одним з показників , що характеризують фінансову стійкість  підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими  ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов”язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

 

 

  1. Організаційно – економічна характеристика

ПФ “Оригінал  –2000”

2.1. Коротка характеристика досліджуваного  підприємства

 

    ПФ “Оригінал-2000” – є базою для написання курсової роботи, підприємство засноване на колективній формі власності та діє на підставі Статуту та колективного договору.

     Статут приватної  фірми “Оригінал-2000” розроблений  на підставі та згоді з Господарським  кодексом України, Законами України “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”, “Про власність” та іншими актами чинного законодавства.

     Засновником  підприємства є директор. Підприємство  має свою юридичну та фактичну  адресу. Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, товарний знак, печатку зі своєю адресою, розрахунковий рахунок в банку, має право від свого імені укладати договори, бути позивачем та відповідачем у суді.

     Засновник  наділяє підприємство статутним  капіталом, шляхом передачі його на баланс майна та коштів підприємства. Підприємство розпоряджається майном та коштами від імені Засновника на праві повного господарського відання.

      Майно  підприємства складають основні  фонди, оборотні кошти та інші  цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі.

     Джерелами  майна підприємства є: грошові  та інші внески Засновника, доходи, одержані від реалізації продукції,  робіт, послуг, а також інших  видів господарської діяльності.

     Засновник має певні  права та обов’язки перед підприємством:

  • робити внески у Статутний фонд у відповідні строки,
  • брати участь в аналізі діяльності та перспектив розвитку підприємства,
  • отримувати інформацію про прибутки та збитки на підприємстві, та одержувати прибуток
  • спияти розвитку діяльності підприємства,
  • утримуватися від діяльності, яка може нанести шкоду підприємству.

Згідно Статуту вищим органом  підприємства є Засновник.

    Засновник вирішує усі  питання стосовно діяльності  підприємства. Рішення прийняті  Засновником , обов’язкові для підприємства. Виробничі і трудові відносини регулюються колективним договором, або трудовими контрактами, згідно з діючим законодавством України.

      Підприємство займається  роздрібною торгівлею продуктів  харчування, та акцизним товаром.  Метою підприємства є отримання прибутку від своєї діяльності в інтересах підприємства.  Підприємство здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерську та статистичну звітність у встановленому порядку і несе відповідальність за її достовірність. Склад та обсяг відомостей є комерційною таємницею підприємства.

  

 

 

2.2. Аналіз складу, динаміки, структури,  руху і технічного стану основних  засобів

 

Виконання плану виготовлення продукції  залежить від того, як підприємство забезпечене основними засобами.

Стан та ефективність використання основних засобів впливає на виконання виробничої програми підприємства і можливість отримання прибутку. Тому необхідно проводити аналіз ефективності використання основних засобів, згідно П(С)БО 7 „Основні засоби”

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

При аналізі складу і технічного стану підприємства потрібно: вивчити  об”єм основних засобів, їх динаміку і структуру.

Пи цьому необхідно пам”ятати, що основні фонди в залежності від участі в процесі виробництва діляться на три групи:

  • промислово виробничі – фонди;
  • невиробничі основні фонди;
  • виробничі основні фонди інших галузей.

Підприємство “Оригінал – 2000”  на своєму балансі має такі основні  засоби як: будівлі та споруди та обладнання. Транспортних засобів підприємство не має. Щоб проаналізувати зміни в складі основних засобів на підприємстві “Оригінал – 2000” розглянемо таблицю 1.

Таблиця 1. Аналіз змін у наявності  основних засобів та їх динаміка за 2008 р.

Група основних засобів

Наявність на, початок 2008 року тис грн.

Надійшло  за 2008 рік, тис. грн.

Вибуло за 2008 рік, тис. грн.

Наявність на кінець 2008 року, тис. грн.

Зміна за 2008 рік,тис. грн.

(+;-)

Темп зростан-ня,

%

Будівлі та споруди

790

-

-

785

-5

-

Промислове  обладнання

134,1

-

-

137,3

+3,2

-

Разом

924,1

   

922,3

-1,8

 
Аналіз руху грошових коштів