Аналіз руху грошових коштів на підприємстві

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………2

Розділ I.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ……………………10

1.1Економічна  сутність  грошових потоків……………………………………10

1.2 Звіт про рух грошових коштів та його місце в системі фінансової звітноті підприємства……………………………………………………………………….18

Розділ II. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ………………………………………………………………….20

2.1 Рух та аналіз грошових  коштів в результаті операційної діяльності………20

2.2 Рух та аналіз грошових  коштів в результаті фінансової діяльності………22

2.3 Рух та аналіз грошових  коштів в результаті інвестиційної діяльності……24

2.4 Чистий рух грошових коштів…………………………………………………25

Розділ III. МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ…………………………………………………………………...27

3.1 Планування грошових  потоків………………………………………………...27

3.2 Методи оптимізації руху грошових коштів на підприємстві……………….34

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….35

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………36

ДОДАТОК А………………………………………………………………………37

ДОДАТОК Б………………………………………………………………………41

Вступ

Звітність підприємств є завершальним кроком системи бухгалтерського обліку, яка узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємства та яка необхідна усім зацікавленим особам для прийняття ефективних економічних рішень. Добре налагоджена звітність підприємств є, безсумнівно, умовою будь-якого правильно організованого бізнесу. Фінансова звітність підприємств – це система узагальнених показників, які характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності за минулий період (квартал, рік).

Грошові кошти та їх еквіваленти як найліквідніші активи які потребують постійного контролю та повного відображення у фінансовій звітності підприємства. У балансі підприємства показують наявність грошових коштів на початок та кінець періоду, з чого можна визначити лише величину їх збільшення або зменшення. У звіті про фінансові результати відображено лише суму нарахованих доходів та витрат, їх структуру, а також отриманий

протягом звітного періоду прибуток, а інформації про джерела надходження та напрями витрачання коштів немає. Третім складовим елементом фінансової звітності підприємства є «Звіт про рух грошових коштів», який відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямами діяльності підприємства. Актуальність теми зумовлена тим, що зовнішніх користувачів бухгалтерської інформації

цікавить питання, що ж було основним джерелом надходження грошових коштів – операційна діяльність чи інші надходження (вимушена реалізація необоротних активів, виробничих запасів, отримання кредитів), чи спрямовувались грошові надходження на розширення виробництва чи

погашення боргів, чи вміє підприємство належно управляти власними коштами тощо. Відповідь на ці запитання, які допомагають достовірно оцінити фінансовий стан підприємства, його спроможність генерувати позитивні грошові потоки, наводять у «Звіті про рух грошових коштів». Розв’язанню теоретичних і методологічних питань формування, аналізу, аудиту та прогнозування фінансової звітності.       

Розділ I.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ

1.1Економічна  сутність грошових потоків

Поняття „ грошовий потік підприємства" є агрегованим, що включає у свій склад численні види цих потоків, що обслуговують господарську діяльність. З метою забезпечення ефективного цілеспрямованого управління грошовими потоками вони вимагають визначеної класифікації. Таку класифікацію грошових потоків пропонується здійснювати за наступними основними ознаками (рис.1.1.1.):

Рис.1.1.1. Класифікація грошових потоків підприємства.

1. За масштабами обслуговування господарського процесу виділяються наступні види грошових потоків:

• Грошовий потік по підприємству в цілому. Це найбільш агрегований вид грошового потоку, що акумулює усі види грошових потоків, що обслуговують господарський процес підприємства в цілому;

• Грошовий потік по окремих структурних підрозділах (центрах відповідальності) підприємства. Така диференціація грошового потоку підприємства визначає його як самостійний об'єкт управління в системі організаційно-господарської побудови підприємства;

• Грошовий потік по окремих господарських операціях. У системі господарського процесу підприємства такий вид грошового потоку варто розглядати як первинний об'єкт самостійного управління.

2. За видами господарської діяльності відповідно до міжнародних стандартів обліку виділяють наступні види грошових потоків:

• Грошовий потік по операційній діяльності. Він характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини і матеріалів; стороннім виконавцям окремих видів послуг, що забезпечують операційну діяльність; заробітної плати персоналу, зайнятому в операційному процесі, а також здійснюючому управління цим процесом; податкових платежів підприємства в бюджети всіх рівнів і в позабюджетні фонди; іншими виплатами, пов'язаними зі здійсненням операційного процесу. Одночасно цей вид грошового потоку відображає надходження коштів від покупців продукції; від податкових органів у порядку здійснення перерахунку зайве сплачених сум і деякі інші платежі, передбачені міжнародними стандартами обліку;

• Грошовий потік по інвестиційній діяльності. Він характеризує платежі і надходження коштів, пов'язані зі здійсненням реального і фінансового інвестування, продажем основних засобів, що вибувають, і нематеріальних активів, ротацією довгострокових фінансових інструментів інвестиційного портфеля й інші аналогічні потоки коштів, що обслуговують інвестиційну діяльність підприємства;

• Грошовий потік по фінансовій діяльності. Він характеризує надходження і виплати коштів, пов'язані з залученням додаткового акціонерного чи пайового капіталу, одержанням довгострокових і короткострокових кредитів і позик, сплатою в грошовій формі дивідендів і відсотків по вкладах власників і деякі інші грошові потоки, пов'язані зі здійсненням зовнішнього фінансування господарської діяльності підприємства.

3. За спрямованістю руху коштів виділяють два основних види грошових потоків:

• Позитивний(вхідний) грошовий потік, що характеризує сукупність надходжень коштів на підприємство від усіх видів господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін “приплив коштів")(рис.1.1.2);

Рис.1.1.2. Структура вхідних грошових потоків на підприємстві.

• Негативний(вихідний) грошовий потік, що характеризує сукупність виплат коштів підприємством у процесі здійснення усіх видів його господарських операцій (як аналог цього терміна використовується термін „відплив коштів")(рис.1.1.3).

Рис.1.1.3. Структура вихідних грошових потоків на підприємстві.

Характеризуючи ці види грошових потоків, варто звернути увагу на високий ступінь їхнього взаємозв'язку. Недостатність обсягів у часі одного з цих потоків обумовлює наступне скорочення обсягів іншого виду цих потоків. Тому в системі управління грошовими потоками підприємства обидва ці види грошових потоків являють собою єдиний (комплексний) об'єкт фінансового менеджменту.

4. За методом обчислення обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

• Валовий грошовий потік. Він характеризує всю сукупність надходжень або витрат коштів у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів;

• Чистий грошовий потік. Він характеризує різницю між позитивним і негативним грошовими потоками (між надходженням і витратою коштів) у розглянутому періоді часу в розрізі окремих його інтервалів. Чистий грошовий потік є найважливішим результатом фінансової діяльності підприємства, багато в чому визначає фінансову рівновагу і темпи зростання його ринкової вартості. Розрахунок чистого грошового потоку по підприємству в цілому, окремих структурних його підрозділах (центрах відповідальності), різних видах господарської діяльності або окремих господарських операціях здійснюється за наступною формулою:

ЧГП = ПГП -НГП ,

де ЧГП - сума чистого грошового потоку в розглянутому періоді часу;

ПГП - сума позитивного грошового потоку (надходжень коштів) у розглянутому періоді часу;

НГП - сума негативного грошового потоку (витрати коштів) у розглянутому періоді часу.

Як видно з цієї формули, у залежності від співвідношення обсягів позитивного і негативного потоків сума чистого грошового потоку може характеризуватися як позитивною, так і негативною величинами, що визначають кінцевий результат відповідної господарської діяльності підприємства і, що впливають у кінцевому підсумку на формування і динаміку розміру залишку його грошових активів.

5. За рівнем достатності обсягу виділяють наступні види грошових потоків підприємства:

• Надлишковий грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно перевищують реальну потребу підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Свідченням надлишкового грошового потоку є висока позитивна величина чистого грошового потоку, не використовуваного в процесі здійснення господарської діяльності підприємства;

• Дефіцитний грошовий потік. Він характеризує такий грошовий потік, при якому надходження коштів істотно нижче реальних потреб підприємства в цілеспрямованій їхній витраті. Навіть при позитивному значенні суми чистого грошового потоку він може характеризуватися як дефіцитний, якщо ця сума не забезпечує планову потребу у витраті коштів по всіх передбачених напрямках господарської діяльності підприємства. Негативне ж значення суми чистого грошового потоку автоматично робить цей потік дефіцитним.

6. За методом оцінки в часі виділяють наступні види грошового потоку:

• Теперішній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на теперішній момент часу;

• Майбутній грошовий потік. Він характеризує грошовий потік підприємства як єдину порівнювану його величину, приведену по вартості на конкретний майбутній момент часу. Поняття майбутній грошовий потік може використовуватися і як номінальна ідентифікована його величина в майбутньому моменті часу (чи в розрізі інтервалів майбутнього періоду), що служить базою дисконтування з метою приведення до теперішньої вартості.

7. За безперервністю формування в розглянутому періоді розрізняють наступні види грошових потоків підприємства:

• Регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

• Дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються лише в рамках конкретного тимчасового інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За стабільністю тимчасових інтервалів формування регулярні грошові потоки характеризуються наступними видами:

• Регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

• Регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.

Розглянута класифікація дозволяє більш цілеспрямовано здійснювати облік, аналіз і планування грошових потоків різних видів на підприємстві.

1.2 Звіт про  рух грошових коштів та його  місце в системі фінансової  звітності підприємства.

 Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. Своєю чергою, управління є творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях, прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, подаються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому важливо мати повну та достовірну інформацію про фінансовий

стан та результати діяльності підприємства під час вирішення поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства треба використовувати дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок, процес підготовки та складання

фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності та фінансовий стан підприємства. А оскільки є і зовнішні користувачі, то фінансова звітність повністю забезпечує їх потреби, пов’язані з інформацією про суб’єкт господарювання.

Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів інформацією і, як наслідок, створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства. Грошові кошти та їх еквіваленти як найліквідніші активи потребують постійного контролю та повного відображення у фінансовій звітності підприємства. Про взаємозв’язок між прибутком (збитком) від звичайної діяльності й грошовими коштами та іншими їх перетвореннями надає інформацію «Звіт про рух грошових коштів».

«Звіт про рух грошових коштів» – це звіт, який відображає надходження і видавання грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» визначає зміст, структуру і формат Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей, який складають усі підприємства, крім банків, бюджетних установ, суб’єктів малого підприємництва. Звіт складають за формою № 3.

Звіт входить до складу річної фінансової звітності підприємств та складається за звітний період наростаючим підсумком з початку року в тис. грн. Для порівняння інформації у звіті наводять дані за аналогічний попередній період. Входить до загальнодержавної зовнішньої типової звітності підприємств.

Метою складання «Звіту про рух грошових коштів» є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у грошових коштах та їх еквівалентах за звітний період. Тобто звіт відображає джерела надходження грошових коштів і напрями їх використання, оцінює як здатність суб’єкта генерувати грошові кошти, так і його потреби в них. Разом з «Балансом» та «Звітом про фінансові результати» цей звіт дає можливість оцінити фінансовий стан підприємства, зокрема його ліквідність та платоспроможність, раціональність використання коштів, скласти прогноз на майбутній період. Звіт містить дані про рух грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. У результаті основної діяльності грошові кошти одержують від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, від надання активів в оренду, а витрачають – на розрахунки з постачальниками, бюджетом, працівниками тощо. 

Інвестиційна діяльність – це діяльність підприємства, пов’язана з придбанням тих необоротних активів та

фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. У результаті інвестиційної діяльності грошові кошти надходять від продажу фінансових інвестицій та необоротних активів, від дивідендів, відсотків, погашення наданих позик іншим підприємствам. Витрачають їх на придбання фінансових інвестицій, основних засобів і нематеріальних активів, надання позик іншим підприємствам тощо.

Фінансова діяльність – діяльність підприємства, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу. Надходження

грошових коштів у результаті фінансової діяльності відбувається за рахунок випуску акцій власної емісії, отримання позик, а витрачання – на погашення позик, виплату дивідендів, викуп акцій власної емісії.

У світовій практиці «Звіт про рух грошових коштів» складають за двома методами:

1.Прямий - полягає у зіставленні находження та видатків грошових коштів за певними видами активів у межах інвестиційної та фінансової діяльності;           2.Непрямий – передбачає послідовне коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оприбуткування на нараховану амортизацію, зміну забезпечень наступних виплат і платежів, збиток (прибуток) від реалізованих курсових різниць, збиток (прибуток) від фінансової та інвестиційної діяльності, витрати на сплату відсотків та зміну в чистих оборотних активах тощо.

Хочу зазначити, що до змін П(С)БО 4 перший розділ ф. № 3 заповнювався непрямим методом (за винятком статей «Сплачені відсотки» (ряд. 130) та «Сплачені податки на прибуток» (ряд. 140). Його механізм полягав у поетапному коригуванні прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на ряд показників. Отже, перший розділ відображав не напрями руху грошових коштів та їх еквівалентів, а причини зміни їх залишку та перетворення на різні форми активів.

Сьогодні ж розділ I, так само, як і розділи II та III, заповнюють прямим методом.

Структурно звіт складається із трьох розділів:

І. Рух коштів у результаті операційної діяльності (рядки 010 – 170).

ІІ. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності (рядки 180 – 300).

ІІІ. Рух коштів у результаті фінансової діяльності (рядки 310 – 390).

У кожному з трьох розділів в окремих рядках (р. 160, 290, 380) вказують чистий рух коштів від надзвичайних подій за видами діяльності, а в р. 170, 300 і 390 – чистий рух грошових коштів за кожним видом діяльності.

Як видно із назви розділу I «Рух коштів у результаті операційної діяльності», у ньому відображають надходження та витрачання коштів у межах операційної діяльності. Важливо пам'ятати, що одна й та сама операція для різних підприємств може зараховуватися до різних видів діяльності.

Так придбання цінних паперів для с/г підприємства – інвестиційна діяльність. А для торговця цінними паперами – операційна. Тож у першому випадку грошові потоки за цією операцією опиняться в другому розділі Звіту. А ось торговець покаже їх у першому розділі. Умовно можна поділити перший розділ на три частини – надходження грошових коштів від операційної діяльності (ряд. 010-080), витрачання грошових коштів у межах операційної діяльності (ряд. 090-145) та рух грошових коштів від надзвичайних подій (ряд. 160). Отже, можна розглянути постатейне заповнення кожної з них. Першу частину розділу I відкриває стаття «Надходження від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» (ряд. 010). У ній відображають суму грошових коштів,

отриманих від основної діяльності – від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), з урахуванням непрямих податків (ПДВ, акцизного податку). Водночас у ній не враховують сум авансів, одержаних від покупців (замовників) в оплату продукції (товарів, робіт, послуг), оскільки для них відведено ряд. 020. Зазначаю, що до цього рядка не вносять суми, які отримує комісіонер від реалізації товарів (робіт, послуг) за договором комісії. Адже такі товари (роботи, послуги) та грошові кошти, одержані як плата за них від покупця, – власність комітента (ст. 1018 ЦКУ). Отже, такий продаж не є основною діяльністю комісіонера. Те саме стосується й сум, що надійшли комісіонеру від

комітента за договором комісії на купівлю. Однак рух транзитних сум впливає на залишок грошових коштів комісіонера. Тому такі суми доцільно записати в ряд. 080 «Інші надходження» та в ряд. 145 «Інші витрачання», а сума винагороди посередника відображатиметься в ряд. 010, оскільки це плата за надані ним послуги. «Надходження від погашення векселів одержаних» (ряд. 015). Відповідно до п. 13 П(С)БО 4 у цьому рядку має відображатись сума коштів, що надійшли від: погашення векселів одержаних (причому лише тих, які отримані в межах операційної діяльності); продажу векселів на тих

підприємствах, для яких операції з фінансовими інвестиціями – основна діяльність, зокрема які торгують цінними паперами.

«Надходження від покупців і замовників авансів» (ряд. 020): ця стаття відображає суми, одержані від покупців і замовників як попередню оплату за продукцію ( товари, роботи, послуги).

«Надходження від повернення авансів» (ряд. 030): у цій статті наводять повернені підприємству постачальниками і підрядниками суми попередньої оплати. Але це стосується тієї попередньої оплати, яку підприємство перерахувало в межах операційної діяльності. Для інших повернених авансів призначено ряд. 230 другого розділу або ряд. 360 третього розділу «Звіту про рух грошових коштів». «Надходження від установ банків відсотків за поточними рахунками» (ряд. 035): у цій статті записується сума відсотків, одержаних підприємством, які були нараховані за залишками коштів на його поточних рахунках згідно з умовами договору банківського рахунка.

«Надходження від бюджету податку на додану вартість» (ряд. 040): тут відображають суми грошових коштів, отриманих підприємством як бюджетне відшкодування податкового кредиту з ПДВ. «Надходження від повернення інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» (ряд. 045): тут відображають суми одержаних із бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів), окрім ПДВ. «Надходження від отриманих субсидій, дотацій» (ряд. 050): ця стаття призначена для надходження грошових коштів у вигляді субсидій та дотацій із бюджетів та позабюджетних фондів. «Надходження від цільового фінансування» (ряд. 060): у цій статті показують суми одержаних підприємством інших асигнувань із бюджету, а також цільового фінансування від інших осіб на видатки в межах операційної діяльності. Тож суми цільового фінансування капітальних інвестицій сюди не можуть потрапити. «Надходження від боржників неустойки (штрафів, пені)» (ряд. 070): тут відображаються суми грошових коштів, одержані підприємством як штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення законодавства та умов договорів. «Інші надходження» (ряд. 080): у цей рядок входить сума грошових коштів, отриманих з інших джерел у межах операційної діяльності, які не потрапили до рядків 010 – 070ф. № 3. До цих сум належать: надходження від реалізації

оборотних активів (зокрема іноземної валюти), від операційної оренди активів.

Рядок 080 завершує статті, в яких відображали суми грошових надходжень від операційної діяльності. Надалі цей розділ звіту продовжуватиме друга частина – витрачання грошових коштів у межах операційної діяльності ( ряд. 090 – 145).

«Витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)» (ряд. 090): тут відображається фактичне витрачання грошових коштів від основної операційної діяльності з врахуванням непрямих податків. «Витрачання на оплату авансів» (ряд. 095): у ньому відображають суми попередньої оплати та авансових платежів постачальникам та підрядникам за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги), що будуть поставлені (виконані, надані) в майбутньому. “Витрачання на оплату повернення авансів” (ряд.100): у цьому рядку вказують суму повернених грошових коштів попередньої оплати (авансів), яку підприємство повернуло покупцям та замовникам. «Витрачання на оплату працівникам” (ряд. 105): сюди записують суми грошових коштів, витрачені на виплату працівникам основної та додаткової зарплати, премій та інших заохочень, відпускних та лікарняних. «Витрачання на оплату витрат на відрядження» (ряд.110): тут відображається сума грошових коштів, реально виплачених відрядженим працівникам. «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на додану вартість» (ряд. 115): тут наводять суму виплаченого до бюджету

ПДВ. «Витрачання на оплату зобов’язань з податку на прибуток» (ряд. 120): відображається сума податку на прибуток, фактично сплаченого до бюджету за податковими деклараціями у звітному році. «Витрачання на оплату відрахувань на соціальні заходи» (ряд. 125): цей рядок призначений для сплаченого єдиного соціального внеску. «Витрачання на оплату зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів)» (ряд.130): у цей рядок записують суми інших податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачених до бюджету, окрім відображених у рядках 115 – 125 Звіту. «Витрачання на оплату цільових внесків» (ряд.140): сюди вносять суми сплачених цільових та благодійних внесків. “Інші витрачання» (ряд. 145): відображена сума грошових коштів, використаних на інші напрями операційної діяльності, що не увійшла до попередніх статей звіту, зокрема собівартість реалізованої іноземної валюти.

Наступною, третьою частиною цього розділу є рух грошових коштів від надзвичайних подій (ряд. 160). «Чистий рух грошових коштів до надзвичайних подій» (ряд. 150): відображається чистий рух коштів від операційної діяльності, розраховується як сума показників, що фіксуються у рядках 010 – 080, за вирахуванням суми показників, які відображаються в рядках 090 – 145. «Рух коштів від надзвичайних подій» (ряд. 160): цей рядок призначено для відображення руху грошових коштів, пов’язаного з надзвичайними подіями в процесі операційної діяльності. «Чистий рух коштів від операційної діяльності» (ряд. 170). Це підсумковий рядок першого розділу «Звіту про рух грошових коштів», тут відображається результат руху грошових коштів від операційної діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій. Дані про рух грошових коштів під час фінансової та інвестиційної діяльності також визначаються вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів. У рядках 180,190 і 200 наводиться надходження грошових коштів від продажу інвестиційної нерухомості, фінансових інвестицій, необоротних активів, утримуваних для продажу, та інших довгострокових необоротних активів. Показник рядка 280 визначається як різниця між сумою рядків 180 -230 і сумою рядків 240 – 270, а показник рядка 300 – як алгебраїчна сума показників рядків 280 і 290. Показник рядка 370 визначається як різниця між сумою рядків 310 – 330 і сумою рядків 340 -360, а показник рядка 390 – як алгебраїчна сума показників рядків 370 і 380. Показник рядка 400 знаходять як алгебраїчну суму

показників про чистий рух грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (рядки 170, 300 і 390). У статті «Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів» (рядок 420) відображається сума збільшення або зменшення (наводиться у дужках) залишку грошових коштів у результаті перерахунку іноземної валюти при зміні валютних курсів протягом звітного періоду. У рядку 430 «Залишок коштів на кінець року» наводять різницю між сумою грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420.

Розділ II. АНАЛІЗ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ

2.1 Рух та аналіз  грошових коштів в результаті  операційної діяльності

Аналіз руху коштів починається з визначення суми коштів, одержаних у результаті операційної діяльності підприємства (розділ 1 форми 3). Для цього за даними ф. 1, ф. 2, приміток до балансу та звіту про фінансові результати необхідно визначити прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування (чистий прибуток до оподаткування і заліку результатів надзвичайних подій, який відображається в рядку 170 ф. 2). Після цього провадиться його послідовне коригування на:

1.Амортизацію необоротних активів (амортизаційні відрахування щодо матеріальних та нематеріальних необоротних активів, які нараховано протягом звітного періоду). Оскільки нарахування амортизації основних засобів і нематеріальних активів зменшує прибуток підприємства, але не призводить до витрати його коштів, то сума амортизації додається до прибутку. Ця сума також є у формі 2 в рядку 260.

2.Збільшення (зменшення) забезпечень, тобто на зміни в складі 
забезпечень наступних витрат і платежів, які не пов'язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю (у графі «надходження» — збільшення, у графі «видаток» — зменшення). Ця сума збільшує витрати звітного періоду, які, проте, не є витратою коштів. Тому ця сума додається до прибутку. Для її визначення за даними 2-го розділу пасиву балансу порівнюють суми на кінець звітного пе 
ріоду (гр. 4) із сумою на початок цього періоду (рядок 430);

3.Прибуток від нереалізованих курсових різниць, тобто на 
прибуток від курсових різниць, що виникає внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті. Нереалізовані курсові різниці, які пов'язані з перерахунком сум статей в іноземній валюті, відображаються в балансі на кінець звітного періоду. На цій статті враховуються курсові різниці, пов'язані з перерахунком статей дебіторської та кредиторської заборгованості в іноземній валюті, з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також із перерахунком залишку коштів у іноземній валюті;