Аналіз системи оподаткування. 2

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С.Сковороди

                                                                                                                   Кафедра фінансів та обліку

Аналіз системи оподаткування

                                                                                     Курсова робота

                                                                                                            з фінансів підприємств

                                                                                                              студентки 4 курс

                                                                                                              заочного відділення

      Салій Альбіни Олександрівни

                                                                                       Науковий керівник:

                                                                                                      доц. Осьмірко І. В.

                                                      Харків – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Організаційні та правові засади функціонування податкової системи в Україні……………………………………………………………………………5

    1.1 Податкова система України її роль і функції………………………………….5

    1.2 Адаптація податкового законодавства до європейських стандартів…………7

    1.3 Суть та класифікація податків та зборів……………………………………....10

Розділ 2. Аналіз оподаткування підприємства………………………………..…14

    2.1. Система оподаткування підприємства та її становлення в Україні …..........14

    2.2. Оподаткування підприємства, основні податки: прибуток та ПДВ………..15

    2.3. Аналіз оподаткування ТОВ “Схід”  ………………………………………….19

Розділ 3. Шляхи вдосконалення оподаткування в Україні …………………....21

    3.1.  Напрямки реформування та удосконалення податкової системи України..21

   3.2.  Податковий кодекс в Україні………………………………………………...27

ВИСНОВОК……………………………………………………………………..........32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………….34

ВСТУП

          За останні роки в економіці України відбулися радикальні зміни, обумовлені досягненням Україною політичної та економічної незалежності і переходом до розбудови соціально орієнтованої ринкової економіки. Однією з умов  формування в Україні повноцінних ринкових відносин є реформування податкової системи. Податкова система  в усіх країнах світу є основою державних фінансів і основним фондом грошових коштів держави. Необхідність в існуванні податкової системи обумовлюється природою держави, яка за своїм призначенням покликана виконувати загальносуспільні завдання і функції, а також об'єктивно існуючим законом вартості, існуванням товарно-грошових відносин та іншими факторами.

          Податкам в системі державних фінансів належить центральне місце. Податки, як система економічних розподільних відносин, охоплюють фактично все суспільство, на відміну від інших ланок фінансової системи, які мають більш обмежене функціонування. Це пов’язано з тим, що податки повинні забезпечувати виконання державою її основних функцій управління, оборони, регулювання економіки, соціальної.

          Держава використовує податкову політику для здійснення територіального, внутрішнього і міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населенню. В умовах формування  ринкових відносин податкова система має надавати фінансову підтримку щодо роздержавлення і демонополізації галузей господарства, забезпечення соціального захисту населення.

          У цьому зв’язку дослідження питань організації, реформування та функціонування податкової системи України набуває особливого значення, що зумовлює актуальність обраної теми та доцільність проведення досліджень для розвитку цього питання.

          Метою даної роботи є дослідження і вивчення теоретичних основ організації, діяльності та реформування податкової системи України, а також пошук шляхів вдосконалення діючої системи на сучасному етапі.

          Для досягнення даної мети в роботі вирішуються такі завдання:

- сутність податків та їх класифікація;

- наведено сучасний стан податкової системи України;

- проведено  аналіз  діяльності податкової політики  ;

- запропоновані шляхи реформування та вдосконалення діючої податкової системи.

          В курсовій роботі я використала нормативну базу, періодику (журнали “Фінанси України”, “Економіст”, “Актуальні проблеми економіки”), навчальні посібники та підручники. На дослідження цієї теми велику увагу звернули такі автори, як В. Базилевич, І Мазур, Т. Демченко.

          Впровадження пропозицій та рекомендацій, наданих в роботі, дозволить підвищити ефективність функціонування податкової системи України, а саме оподаткування підприємства. Проблема оподаткування підприємства дуже гостро постає в наш час і потребує негайного вирішення.

РОЗДІЛ 1.ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ  В УКРАЇНІ

1.1.Податкова система України, її роль і функції.

              Податкова система – це сукупність загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджетів і державних цільових фондів, а також принципи і методи їх стягнення. Структура податкової системи визначається, здебільшого, рівнем  економічного розвитку держави, а також політичними силами, що перебувають при владі. У класичному плані всі податки  поділяються  на  державні  й  місцеві, прямі й опосередковані (непрямі), податки з юридичних і податки  з  фізичних осіб, натуральні й грошові, звичайні і надзвичайні.

        Податкова система України включає загальнодержавні та місцеві податки і збори. Суб'єктами оподаткування є фізичні (населення) і юридичні особи (господарські структури). Податкова система України регулюється нормативними актами, такими як Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про систему оподаткування", "Про податок на додану вартість" до 01.01.2011 року, та Податковий Кодекс України з 01.01.2011, в яких закріплено принципи побудови системи оподаткування, подається перелік об'єктів оподаткування і видів податків, встановлено розміри ставок податків, визначено права, обов'язки і відповідальність платників податків та службових осіб державних податкових адміністрацій, котрі здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства.

         Діючу в Україні систему оподаткування розглядають в двох напрямах: "населення" і "підприємницькі структури”. Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески. Податки з населення є основним джерелом покриття витрат бюджету на соціальні цілі. Також головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств переважають над надходженнями від населення. На мою думку, незалежно від схем оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів до доходної частини бюджету. Принципи побудови податкової системи визначені у розділі 1, ст. 4 Податкового Кодексу України:

       - загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

       - рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

       - невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

       - презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або

контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

        - фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованостівитрат бюджету з його надходженнями;

        - соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

        - економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

        - нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

       - стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

        - рівномірність та зручність сплати – установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

        - єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Основними видами податків виступають податки на додану вартість – 20%, на прибуток підприємств – 23% і на доходи фізичних осіб – 15 %.

       1.2. Адаптація податкового законодавства до європейських стандартів.

         Адаптація законодавства України має на меті реформування її правової системи та поступове приведення у відповідність до європейських стандартів, включаючи приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, охорону життя та здоров'я, навколишнє природне середовище, захист прав споживачів, технічні правила і стандарти, транспорт, а також інші галузі, визначені Угодою про партнерство та співробітництво. Особливість регулювання податків полягає в тому, що в його основу покладено принцип гармонізації податкового законодавства держав — членів Євросоюзу, реалізований у процесі створення і застосування різних правових форм, у які наділяються норми інтеграційного права, створювані інститутами ЄС. Податок на прибуток юридичних осіб встановлений в усіх країнах — членах ЄС і є так само, як і в Україні (податок на прибуток підприємств), поряд з податком на додану вартість та податком з доходів фізичних осіб є одним з найбільш важливих джерел доходів, що відіграють значну роль у формуванні доходної частини бюджетів країн. Юридичні особи обкладаються прибутковим податком незалежно від того, є вони резидентами даної держави чи ні. При цьому вони несуть різний податковий тягар на території даної держави, оскільки в основу розрахунку їх бази оподаткування покладено різні принципи. З валового доходу відраховують витрати, перелік яких встановлюється законами. До них відносять витрати, пов'язані з виробничою діяльністю, відрахування до амортизацій них фондів, витрати на заробітну плату, тощо.

             Для визначення бази оподаткування важливі принципи територіальності та резидентства. Відповідно до першого з них оподаткуванню в державі підлягають лише ті доходи юридичних осіб, що отримані на його території. Відповідно доходи, отримані поза межами даної держави, не включаються до бази оподаткування прибутковим податком. Принцип резидентства означає, що податок сплачується в державі, резидентом якої є юридична особа, незалежно від місця одержання прибутку. Законодавство країн — членів ЄС закріплює різні підходи до оподаткування прибутку юридичних осіб, проте усю їх розмаїтість можна звести до декількох основних схем. Так у Бельгії, Голландії, Люксембургу та Швеції передбачене повне оподаткування прибутку, тобто прибуток компанії оподатковується корпоративним податком, а згодом, одержавши частину прибутку, акціонери сплачують з нього особистий прибутковий податок. В інших європейських державах з метою уникнення подвійного оподаткування, воно зменшується на рівні акціонерів. Ця схема реалізується двома способами. Наприклад, у Великобританії, Ірландії та Франції суми податку, сплаченого корпорацією, частково зараховуються при визначенні сукупного оподатковуваного особистого доходу, частиною якого є дивіденди, отримані акціонером цієї корпорації, а у Австрії та Данії (незалежно від сплати корпоративного податку компанією) від податку частково звільняються дивіденди, отримані акціонером. Встановлення норм прискореної амортизації надає можливість компаніям у більш стислий термін, ніж за пропорційної (звичайної) амортизації, відшкодовувати свої витрати до закінчення терміну фізичного й морального зносу активів, що підлягають амортизації (споруд, машин, устаткування, патентів, авторських прав та ін.). Таким чином, вибравши норми амортизаційних відрахувань до закінчення терміну служби активів, компанії утримують у себе частину прибутку, не включаючи його до бази оподаткування. Розходження в структурі прибуткових податків з фізичних і юридичних осіб означають різний податковий тягар у країнах — членах ЄС. У рамках національної юрисдикції це цілком узгоджується з конституційними принципами і податковим суверенітетом держави, однак в умовах Економічного й Валютного Союзу може призвести до дискримінації за ознакою громадянства. Вирішення цієї проблеми, так само, як і будь-якої іншої, пов'язаної з особливостями національного правового регулювання податків, залежить від чіткого розмежування податкової юрисдикції держав і співтовариств і визначення принципів інтеграційного податкового права, включаючи принцип федералізму. Цього можна досягти, закріпивши положення доктрини в нормативних актах або роз'яснивши їх у рішеннях суду ЄС. Предмет гармонізації становлять закони країн — членів ЄС, регулюючих податок на прибуток, що його сплачують юридичні особи. Правовою основою ухвалення відповідних рішень Комісії та Ради є ст. 100 Договору про ЄС, що передбачає можливість гармонізації прямих податків у тій мірі, в якій вони прямо стосуються створення та функціонування спільного ринку. Гармонізація прямого оподаткування компаній опосередковано стосується доходів фізичних осіб, які є їхніми акціонерами та отримують частину свого річного доходу у формі розподілених компанією дивідендів. У цілому гармонізація оподаткування доходів юридичних осіб направлена на усунення податкових перешкод процесу концентрації організацій і підприємств та стимулювання, таким чином створення транснаціональних європейських компаній, які спроможні успішніше конкурувати з компаніями третіх країн, також ухвалення спільних підходів щодо методів розрахунку бази оподаткування корпоративних податків та усунення подвійного оподаткування. Таким чином, нова законодавча база України у сфері оподаткування має віддзеркалювати традиції існуючої податкової системи та відповідати світовим тенденціям розвитку податкових систем. В Україні потрібно формувати податкову політику, направлену на побудову стабільної та зрозумілої системи оподаткування, зменшення податкового тягаря і забезпечення збалансованості інтересів держави та суб'єктів господарювання, у даному випадку — юридичних осіб. І незважаючи на розбіжності стосовно правового регулювання даного податку в окремих державах, що, як правило, пов'язані з особливостями визначення деяких його елементів, основні критерії справляння цього податку в країнах — членах ЄС залишаються незмінними, і саме вони мають бути покладені в основу реформування цього податку в Україні. Загалом механізм оподаткування доходів юридичних осіб в Україні передусім має стати прозорим, порядок нарахування — простим і зрозумілим для всіх платників податку. Це і відображено у Податковому Кодексі України.

                    1.3.Сутність і класифікація податків та зборів, їх функції.

            Податок — це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може. Сутність податків як економічної категорії відображається в їх функціях. Оскільки податкова система є однією із складових фінансової системи, функції податків випливають із функцій фінансів. Податки в основному виконують дві функції: фіскальну і регулюючу. Фіскальна функція є основною у характеристиці сутності по­датків, вона визначає їх суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати не тільки достатньо подат­ків, а й головне, надійних. Податкові надходження мають бути постійними і стабільними й рівномірно розподілятися за регіонами. Суть регулюючої функції податків полягає у можливості держави через діяльність податкового механізму забезпечувати процес регулювання соціально-економічних відносин. А саме за допомогою податкових ставок та податкових пільг держава намагається регулювати — процес накопичення капіталу, рівень платоспроможності, темпи розширеного відтворення, захист малозабезпечених верств населення, перерозподіл доходів. Податки, відображають рух вартості від юридичних і фізичних осіб до держави. Їх сплата приводить до зменшення доходів платника. У сутності кожного податку закладена регулююча функція. Вона, як і фіскальна функція, характеризує суспільне призначення податків.

          Оподаткування як окрема категорія економічного процесу повинне грунтуватись на притаманних йому принципах: принцип законності, обов'язковості, повноти та своєчасності сплати податків і зборів.

           В основі побудови механізму стягнення податків лежать такі елементи системи оподаткування, як суб'єкт оподаткування, об'єкт оподаткування, джерело сплати, ставка податку, одиниця оподаткування, квота.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікують за кількома ознаками:    

1.   Залежно від рівня державних структур.

2.   Залежно від форми оподаткування.

3.   Залежно від економічного змісту об`єкта оподаткування.

4.   Залежно від способу оподаткування.

5.   Залежно від способу зміни податкових ставок.

6.   Залежно від платника.

7.   Залежно від джерела сплати.

       Залежно від рівня державних структур. Податкова система формується як на державному так і на регіональному рівнях. Залежно від рівня встановлення податки поділяються на загальнодержавні та місцеві.

       Прямі податки встановлюються безпосередньо на дохід або майно платника. Непрямі податки включаються у вигляді надбавкою цін товарів і оплачуються споживачем. При прямому оподаткуванні грошові відносини виникають між державою і самим платником, який безпосередньо вносить платежі до бюджету. При непрямому оподаткуванні суб`єктом податку стає продавець товару, який виступає посередником між державою і платником (споживачем товару чи послуги). Прямі податки поділяються на реальні і особові. Реальні податки сплачують з окремих видів майна, а особові встановлюються у вигляді податків на доходи.    

          Непрямі податки поділяються на акцизи і мито.

Залежно від економічного змісту об`єкта оподаткування податки поділяються на: податок на доходи, податки на споживання, податки на майно(сплачується не один раз, а постійно поки майно перебуває у власності платника податків).

Залежно від способу оподаткування податки бувають:

      - розкладні, тобто встановлюється загальна сума потреби держави в доходах, яка розподіляється між територіальними одиницями і на нижчому рівні між платниками податків;

       - окладні, такі податки, що спочатку встановлюється ставки податку, а потім розмір податку для кожного платника і загальна сума податку формується як сума  окремих платежів.

Залежно від способу зміни податкових ставок податки бувають: фіксовані або пропорційні, прогресивні, регресивні.

         Залежно від платника:

       - податки з юридичних осіб (податок з прибутку підприємств, ПДВ, акцизний збір);

        - податки з фізичних осіб (прибутковий податок,);

        - змішані податки (податки з власників транспортних засобів, плата за землю).

        Залежно від джерела сплати: податки, що фінансуються за рахунок виручки від реалізації продукції(акцизний збір, ПДВ); податки, що включають відрахування (на соціальне та пенсійне страхування); податки, що сплачуються за рахунок прибутку (податок на майно, плата за землю).

          Нині діє Податковий Кодекс України (реєстраційний № 2755-VI від 02.12.2010р.) він містить перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства.

           Суспільне  призначення  податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. Найбільш поширеним є погляд, що податки виконують дві основні функції - фіскальну та регулюючу. Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту. Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави. З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різні напрямки, показники діяльності суб'єктів господарювання. Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:

       1. Установлення об'єкта оподаткування та методики його визначення. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплаченої заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.

         2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).

        3. Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку.  Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта оподаткування).

        4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.

         5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.

          6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.

Розділ 2. Аналіз оподаткування підприємства

2.1. Система оподаткування підприємства та її становлення в Україні

          Система оподаткування - це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподаткування з урахуванням досвіду інших країн, стану економіки, розвитку ринкових відносин, необхідності вирішення конкретних економічних і соціальних завдань, власних національних особливостей.

          Система оподаткування - це сукупність податків і зборів, (обов'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установленому відповідними законами держави.

          До цього закону включено як податки, так і інші обов`язкові платежі, що справляються в Україні, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві. У складі податкової системи України нині переважають прямі податки проти непрямих.                           У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподаткування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.

          Підприємства - суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержавні податки і збори з 01.01.2011 року включають:

          - прямі податки [податок на прибуток,податок на доходи фізичних осіб, плата (податок) за землю,];

          - непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ); акцизний збір; мито];

          - збори (на пенсійне страхування, за першу реєстрацію транспортного засобу, за забруднення навколишнього середовища; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобудоваються в Україні; плата за користування надрами, за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір спеціальне використання лісових ресурсів; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установами; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності).

          Місцеві податки і збори з 01.01.2011 року включають:

          - два податки (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; єдиний податок);

          - різні збори (за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір).

          Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення й розвитку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Часті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності.        По-друге, основним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатнє виявлення регулюючої функції основних податків. По-третє, система в цілому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнено.

     2.2. Оподаткування підприємства, основні податки: прибуток та ПДВ.

          Кінцевим результатом діяльності підприємств як суб'єктів господарювання є отриманий ними валовий дохід, що відображує заново створену вартість. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації, матеріальними і прирівняними до них витратами. Чистий дохід нарівні підприємства має кілька форм, у тім числі форму прибутку. На прибуток впливає такий елемент валового доходу, як заробітна плата.

          Оскільки прибуток визначається як різниця між обсягом реалізації і собівартістю продукції (робіт, послуг), на формування прибутку справляє вплив і державна політика щодо визначення собівартості, її формування.

          Вибір об'єкта оподаткування (валового доходу чи прибутку) є достатньо принциповим і залежить від багатьох обставин. Використання для обчислення податку валового доходу чи прибутку в обох випадках має як позитивні сторони, так і недоліки. При цьому необхідно враховувати особливості визначення валового доходу і прибутку, виходячи з чинних законодавчих і нормативних документів.

          Об'єкт оподаткування визначається в основному через коригування суми балансового прибутку.

          Таке коригування дає змогу:

          - виключити подвійне оподаткування (з балансового прибутку вираховуються податки на землю і з власників транспортних засобів);

          - звільняється від оподаткування прибуток, отриманий, від володіння корпоративними правами, а також від придбання державних цінних паперів (це сприяє розвитку ринку цінних паперів);

          - звільнити від оподаткування прибуток, спрямований на фінансування утримання соціальної інфраструктури підприємства, на благодійну діяльність, поповнення оборотних коштів.

          У процесі визначення об'єкта оподаткування, крім оподаткованої суми балансового прибутку, ураховуються інші показники. Так, об'єкт оподаткування збільшувався на суму: