Аналіз та аудит показників рентабельності та прибутку підприємства. 2

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

     Розділ 1 Теоретичні засади аналізу фінансових результатів та використання прибутку підприємства………………….………………………5

1. Зміст, мета, завдання та інформаційна база аналізу фінансових результатів діяльності підприємства…………………………………….5
2. Методика аналізу формування та використання прибутку підприємства та показників рентабельності………………………………………. …..11
3. Фінансова звітність підприємства як об’єкт аналізу та аудиту……. ..19

     Розділ 2. Аналіз фінансових результатів діяльності та прибутку Пнівненського ССТ………………………………………………………….....26

2.1. Економічно-організаційна характеристика  підприємства Півненське ССТ……………………………………………………………………………….26

2.2. Аналіз рівня, структури і динаміки  прибутку Пнівненського ССТ…..28

2.3 Оцінка  ефективності поточної діяльності (ділової активності) Пнівненського ССТ……………………………………………………………..34

2.4 Аналіз  рентабельності Пнівненського ССТ……………………………..37

    Розділ 3. Аудит фінансового стану підприємства Пнівненське ССТ …..41

3.1 Аудит  фінансових результатів роботи  підприємства Пнівненське ССТ..41

3.2 Аудиторський  висновок по підприємству Пнівненське ССТ……….…..45

Висновки…………………………………………………………………………46

Список  використаної літератури……………………………………………….48

Додатки………………………………………………………………………….51

Вступ

Основу економічного розвитку підприємства в сучасних ринкових умова господарювання становить прибуток, який являє собою грошовий вираз основної частини грошових надходжень, які створюються підприємствами різних форм власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, об'єм і кількість виготовленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Багатоаспектне значення прибутку починається з переходом економіки України на принципи ринкового господарства. Адже акціонерні, орендні, приватні підприємства, а також підприємства інших форм власності, отримавши фінансову самостійність і незалежність, стали самі вирішувати, на які цілі і в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати податків до бюджету і інших обов'язкових платежів і відрахувань.

Мета роботи полягає  у висвітленні методики аналізу  фінансових результатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, контролю та аналізу і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Головним завданням  роботи є:

• розглянути діючу систему аналізу фінансових результатів;
• провести фінансово-економічний аналіз;
• сформувати конкретні висновки за предметом дослідження
• обґрунтувати конкретні пропозиції щодо шляхів збільшення прибутку підприємства.

Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є  бухгалтерська звітність, яка в ринковій економіці базується на узагальненні даних фінансового обліку і є інформаційною ланкою, яка пов'язує підприємство з товариством та державою.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів її виробничої,  

комерційної і фінансової діяльності.

   Об'єктом дослідження вибрано  Пнівненське ССТ територіально розміщене в c.Пнівне, вул. Шевченка 6, Камінь-Каширського району,  у Волинської області, в якому наявні можливості всестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування фінансових результатів і прибутку з використанням практичних матеріалів.

Предметом дослідження  є порядок формування фінансових показників для проведення аналізу діяльності підприємства для прийняття відповідних управлінських рішень.

У роботі використовувались такі методи як системний аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливіші складові елементи; конкретизація - для обґрунтування змісту форм облікового забезпечення; дослідження документів та реєстрів обліку за формою та змістом - для виявлення їхньої відповідності щодо адекватності вимогам стандартів; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування - для визначення залежностей одних показників від інших; порівняння - для зіставлення даних звіту про фінансові результати у динаміці; середніх і відносних величин - для глибшого розуміння сутності і причини відхилення його змін; горизонтальний і вертикальний аналізи - для визначення рівня впливу і питомої ваги кожного окремого показника на загальний результат із плином часу.

Основними джерелами інформації фінансових результатів є:

• Баланс (форма № 1);

• Звіт про фінансові результати (форма № 2), і інші первинні документи товариства.

Розділ 1. Теоретичні засади аналізу фінансових результатів  та використання прибутку підприємств

1.1 Зміст, мета, завдання  та інформаційна база аналізу  фінансових результатів діяльності  підприємств

Фінансовим результатом господарської  діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток ( збиток ) в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

[5. ст.447]

Прибуток є важливішим узагальнюючим  показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежать формування оборотних  коштів, виконання зобов'язань перед  бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо. Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить  прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці  між виручкою від реалізації продукції  і витратами на її виробництво та збут.

Метою складання Звіту про фінансові  результати є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки за звітний період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних  документів звітності, оскільки містить  інформацію про динаміку прибутку підприємства.

Показники діяльності підприємства у  формі №2 групуються в розрізі  видів діяльності (див. рис. 1.1).

Таким чином, на формування чистого  прибутку підприємства впливають фінансові  результати, отримані в наслідок здійснення операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, та фінансові результати, одержані внаслідок   настання   надзвичайних   подій.   Така   класифікація   фінансових результатів діяльності відіграє важливу роль при розрахунку показників дохідності (рентабельності) підприємства.

Рис.1.1 Види діяльності підприємства

На підприємстві можливі доходи, втрати, які не пов'язані з реалізацією  продукції, але збільшують або зменшують  суму прибутку або збитків, - це фінансові  результати, отримані від інвестиційної  та фінансової діяльності, а також  результати, які пов'язані з надзвичайними  подіями [26, с.48].

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО З "Звіт   про    фінансові результати".

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують  пов'язані а ними витрати.

Збитки - перевищення суми витрат над  сумою доходів, для отримання  яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого  прибутку (збитку) звітного періоду, з  цією метою в бухгалтерському  обліку передбачається послідовне зіставлення  доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від  усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

- чистий дохід (виручку) від  реалізації продукції (товарів,  послуг);

• валовий прибуток (збиток);
• фінансові результати від операційної діяльності;
• фінансові результати від надзвичайної діяльності;
• чистий прибуток (збиток).

    Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.[8, с.362]

    Різниця між  чистим доходом і собівартістю  реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

    Що стосується фінансового  результату від операційної діяльності, то він визначаються   як   алгебраїчна   сума   валового   прибутку   (збитку),   іншого операційного  доходу,  адміністративних  витрат,  витрат  на  збут  та  інших операційних витрат, а фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

    Фінансовий  результат від звичайної діяльності  визначається як різниця між  прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. [10, с.786]

   Окремо від фінансових  результатів від звичайної діяльності  відображаються невідшкодовані  збитки та прибутки від надзвичайних  подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

   Остаточний фінансовий  результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

   Розмір та характер прибутків  і збитків за кожний період  діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи .

   Зіставлення дебетового  і кредитового оборотів по  рахунку 79 «Фінансові результати» за звітний період відображає кінцевий результат чистий   прибуток(збиток) [25, с.508].

При складанні квартальних звітів порівнюються залишки по дебету та кредиту рахунку 79, і якою кредитовий оборот по рахунку 79 буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву «Балансу підприємства» (форма № 1).

Якщо дебетове сальдо по рахунку 79 більше кредитного сальдо то по рахунку  79, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало прибутку, то суму збитку поточного року відображають по рядку 350 пасиву «Балансу підприємства» (форма № 1), однак сума записується в дужках, що означає дію віднімання при сумуванні підсумку балансу.

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку  визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним  оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України «Про підприємства» та «Про підприємницьку діяльність» отримання  прибутку визначено головною метою  діяльності господарюючих суб'єктів.[20, с.39 ]

Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом формування державного бюджету. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення  фінансових потреб самого підприємства, а для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони  здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені підприємство і держава.

Показники прибутковості є визначальними  в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. В прибутку акумулюються результати виробництва  й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів,  результати    ділового     партнерства    та    виробничо-фінансового.

Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку її аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості [18, с.328].

Основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення, здобуття певної кількості ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами. При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Основні завдання аналізу  фінансових результатів:

- аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових 
результатів;

• аналіз і оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності; аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності;

     -   визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку і рентабельності;

- виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності 
підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації;

    - аналіз розподілу і використання прибутку.

При аналізі фінансових результатів дослідження проводять  у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення Тут пріоритетною є оцінка ступеня використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату. [25, с.600]

Інформаційне забезпечення фінансово-господарської діяльності має складну структуру і визначається різними чинниками, а саме: рівнем керівництва, цільовим призначенням інформації, складом користувачів тощо. На рівні підприємства основу інформаційного забезпечення фінансової діяльності становлять бухгалтерські дані.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 5 «Примітки до фінансової звітності», ф, 4 «Звіт про власний капітал»); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 «Облік витрат», журнал 6 «Облік доходів і результатів діяльності»); статистична звітність (ф. 5-е «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (1-6 «Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість», ф.6 «Рентабельність окремих видів продукції»); планові дані.

На підприємстві для  аналізу використовуються такі показники  фінансових результатів:

-доходи від реалізації продукції;

• доходи від інших операцій;
• доходи від надзвичайних операцій;
• прибуток на одиницю продукції;
• прибуток від реалізації продукції;
• прибуток від операційної діяльності;
• прибуток від звичайної діяльності;
• прибуток від надзвичайних подій;
• оподаткований прибуток;
• чистий прибуток.

Показниками для аналізу  є також і витратні статті звітності  такі як:

- «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)»  
виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість 
реалізованої продукції;

-  «Адміністративні витрати» - загальногосподарські  витрати, пов'язані з управлінням  і обслуговуванням підприємства;

- «Витрати на збут» - витрати  підприємства, пов'язані з реалізацією  продукції (товарів), витрати на  утримання підрозділів, які займаються  збутом продукції (товарів), на  рекламу, доставку продукції споживачам;

- «Інші операційні витрати» - собівартість  реалізованих виробничих 
запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від 
операційних курсових різниць;

- «Фінансові витрати» - виплата  відсотків та інші витрати  підприємства, 
пов'язані із залученням позичкового капіталу.

Усі ці доходи, витрати і прибутки відображено у формі №2 «Звіт  про фінансові результати».

Значно ширший діапазон аналітичних  досліджень фінансових результатів  діяльності господарюючого суб'єкта можна  отримати за обліковою інформацією, складеною за НП(С)БО. Структуризована інформація за видами діяльності, за характеристиками визнання доходів і витрат та у співвідношенні до залученого у господарський процес капіталу дає широку гаму кількісних і якісних параметрів одержаного кінцевого фінансового результату. [23, с.402]

  Важливим моментом аналізу є досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної діяльності. Коректнішим є зіставлення можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.

Маючи більший простір у визнанні доходів і витрат, працівники облікового апарату змушені мотивувати свою облікову політику, що неминуче збільшує обсяг аналітичних досліджень за змістом розв'язку управлінських  завдань. Це призводить до більшої інтеграції обліково-аналітичних робіт, їх поєднання  з процесом формування та виконання  управлінських рішень. Очевидно, не буде потреби у вузькій спеціалізації  підрозділів управлінської системи, треба привести ії у налагоджений механізм підприємництва з мотивацією фінансового успіху, а регламентація і контроль управлінських функцій не будуть пріоритетними [ 15, с 170].

1.2. Методика аналізу  формування та використання прибутку  підприємства та показників рентабельності

Практика фінансового аналізу  вже виробила основні правила  читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити шість

      1. Горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

    2. Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових 
фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на

результат загалом.

  3.  Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з поряд попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показників, обчищеної від випадкових впливів і індивідуальних здібностей окремих періодів, з допомогою тренда формують можливі значення показників в  майбутньому, а отже ведеться перспективний прогнозний аналіз.

4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між 
окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення

взаємозв'язків,  показників.

 5. Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський 
аналіз зведених показників звітності по окремих показниках фірми, підрозділів, 
так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками 
конкурентів і середніми господарськими даними.

6. Факторний аналіз - аналіз  впливу окремих чинників на  результативний показник. Причому факторний аналіз може бути як прямим, коли результативний показник дроблять на складові частини, таким чином, коли його окремі елементи з'єднують в загальний результативний показник. [16]

      Аналіз динаміки складу і структури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів.

  Показники структурної динаміки відображають частку кожного виду майна у загальній зміні сукупних активів. їх аналіз дозволяє зробити висновки про те, в які активи вкладено нові залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Важливий етап аналізу фінансового  стану підприємства — порівняння темпів J приросту активів з темпами приросту фінансових результатів (наприклад, виручки або прибутку від реалізації продукції).

ТРч.п> ТРв> ТРа > 100% (1.1)

де ТРчп- темп зростання чистого прибутку; ТРв - темп зростання виручки від реалізації; ТРа - темп зростання середньої величини активів. Перше співвідношення означає зростання рентабельності діяльності підприємства і розраховується за формулою

(ЧП/В*100). (1.2)

Друге співвідношення означає  прискорення оборотів активності і розраховується за формулою

(В/А* 100) (1.3)

Випереджальні темпи зростання  чистого прибутку порівняно зі збільшенням  активів (ТРчп > ТРа) означають збільшення чистої рентабельності активів і розраховуються за формулою

(ЧП/А*100) (1.4)

Виконання останньої нерівності означає розширення майнового потенціалу. Його досягнення має бути перспективною метою діяльності підприємства.

При аналізі фінансових результатів виділяють, як правило, групи показників, які описують:

1.Ділову активність підприємства, а саме:

  -   показники оборотності;

               -  фондовіддача.

          2. Рентабельність фінансово-господарської діяльності:

• рентабельність продажів;
• рентабельність сукупного капіталу;
• рентабельність власного капіталу.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового  стану компанії,   оскільки   швидкість   обороту   коштів   безпосередньо   впливає   на

 інших рівних умов, відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу

фірми [24, C.211]

На практиці найчастіше використовуються такі показники ділової  активності.

1. Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації).

За допомогою цього коефіцієнта  оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно  від джерел їх залучення. К= Чиста виручка від реалізації продукції/активи = Ф.№2, р.035/Ф.№ 1, р.280 (1.5)

Коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва  та обігу, що дає відповідний ефект  у вигляді прибутку, або скільки  грошових одиниць реалізованої продукції  принесла кожна грошова одиниця  активів. Цей коефіцієнт варіюється залежно від галузі, відображаючи особливості виробничою процесу.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Коефіцієнт показує, скільки разів  у середньому протягом звітного періоду  дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.

Кд.з.=ЧВ/середня дебіторська заборгованість = Ф.№2, р.035/Ф.№1, р.050 
+р.170+р.180+р.190+р.2(Ю+р.210                                                              (1.6)

Цей коефіцієнт порівнюють із середньогалузевими коефіцієнтами, із значеннями коефіцієнта  підприємства за попередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, якими підприємство користується у інших фірм, з тими умовами кредитуванням, які підприємство надає іншим підприємствам.

3. Період погашення дебіторської заборгованості.

Чд.з = 360/Кд.з (1.7)

Цей показник дає розрахункову кількість  днів для погашення кредиту,взятого  дебіторами. Для   оцінки   ступеня   ділової   активності підприємства   можна   також ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а  також отримати уявлення про надійність дебіторів.

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

К.з.= Собівартість реалізованої продукцію /середня кредиторська заборгованість = 
Ф.№2,р.040/Ф№1 ,р.500+р.52(Н-р.53(Нр.55(Н-р.580 (1.8)

Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної  заборгованості.

5. Період погашення кредиторської заборгованості

Чк.з=360/Кз (1.9)

Кз - коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

Чк.з – період погашення кредиторської заборгованості.

Цей показник дає розрахункову кількість  днів для погашення кредиту,' отриманого від постачальників компанії.