Аудит підприємств оптової торговлі

16

ЗМІСТ

ВСТУП

Перехід економіки на ринкові відносини був пов'язаний з розширенням прав підприємств, демократизацією управління і використання економічних важелів і стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінки за економічним результатом. У зв'язку з цим було визначено новий напрямок економічного контролю фінансово-господарської діяльності підприємств - незалежний аудиторський контроль. 

Утвердження ринкових відносин в Україні вимагало принципово нових підходів до управління товарними запасами, що зумовило необхідність удосконалення методики та організації фінансового обліку та внутрішнього аудиту.

Товарні запаси для підприємств оптової торгівлі є складовою частиною оборотних активів, реалізація яких формує основну частину операційного доходу. Раціонально організований фінансовий облік та внутрішній аудит товарних запасів сприяє створенню інформаційної бази для прийняття управлінських рішень.

Метою курсової роботи є дослідження стадій та процедур аудиту підприємств оптової торгівлі.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

-         охарактеризувати сутність аудиту;

-         дослідити стадії та процедури аудиту.

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади аудиту підприємств оптової торгівлі.

Предметом дослідження є стадії та процедури аудиту підприємств оптової торгівлі.

Об’єктом дослідження курсової роботи є ВАТ «ЛЬВІВХОЛОД».

1.     Сутність, завдання та організації аудиту підприємств оптової торгівлі

Урізноманітнення відносин власності, викликане становленням ринкових відносин, спричинило об'єктивні підстави розвитку незалежного фінансово-економічного контролю — аудиту. Окрім цього необхідність проведення незале­жного аудиту підприємств торгівлі зумовлена певними особливостями методо­логії бухгалтерського обліку та таким фактором властивого ризику як вірогід­ність привласнення товарів та грошових коштів.

Незалежний аудит діяльності підприємств торгівлі може здійснюватися як за ініціативою власника (суб'єкта управління), так і на вимогу чинного законо­давства. Чинним законодавством України передбачено обов'язкове проведення аудиту на підприємствах торгівлі, створених у вигляді акціонерних товариств перед здійсненням внеску до статутного капіталу та за результатами фінансово-господарської діяльності у звітному році.

Аудитор повинен враховувати особливості торгівельної діяльності, а саме:

•              існує оптова та роздрібна торгівля. Оптові торгові підприємства виконують функцію зв'язку між виробництвом і роздрібною торгівлею.

•              облік оптового товарообігу, як правило, ведеться у грошовому вимірі за про­дажними оптовими цінами. Кількісно-сумовий облік ведеться за товарами, які вимагають особливого контролю (автомобілі, ювелірні вироби, меблі тощо);

•          витрати, пов'язані з організацією та веденням торгівлі — витрати обігу — не включаються до собівартості реалізованих товарів, а покриваються за раху­нок надбавок;

•          підприємства торгівлі можуть застосовувати як державні (фіксовані) так і ринкові (вільні) ціни.

Організація аудиту оптового товарообігу залежить від його мети.

Метою аудиту в відповідності до Закону України «Про ауди­торську діяльність» є висловлення незалежної думки аудитора щодо достовірності  в  усіх  суттєвих аспектах даних бухгалтерського обліку  і  показників
фінансової  звітності  суб'єкта господарювання та  відповідність їх  вимогам  законів  України,  положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших  правил  (внутрішніх положень    суб'єктів    господарювання)    згідно   із   вимогами користувачів.

Взаємодія зовнішнього і внутрішнього аудиту повинна базуватися з боку внутрішнього аудитора — на максимальному сприянні роботі зовнішнього ау­дитора, а з боку зовнішнього аудитора — на неупередженому, але скептичному підході до ступеня довіри системам бухгалтерського обліку та внутрішнього ко­нтролю торговельного підприємства.

З врахуванням особливостей діяльності та обліку завдання аудиту оптового товарообігу полягає в перевірці:

•          забезпечення контролю за збереженням товарів на всіх етапах їх руху та зберігання;

•          правильності і своєчасності документального відображення операцій із надходження та реалізації товарів;

•          правильності визначення первинної вартості товарів, що придбаваються торгівельним підприємством;

•          правильності нарахування та списання торговельної надбавки;

•          правильності відображення в обліку операцій із зворотною тарою.

2.     Нормативно-законодавчі, інші внутрішні та зовнішні джерела для отримання доказів при проведенні аудиту підприємств оптової торгівлі

Джерелами інформації при аудиті оптового товарообігу виступають:

•           Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р;

•           Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

•           П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;

•           П(с)БО 2 «Баланс»;

•           П(с)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

•           П(с)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

•           П(с)БО 5 «Звіт про власний капітал»;

•           П(с)БО 9 «Запаси»;

•           П(с)БО 16 «Витрати»;

•          Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, това­рно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України № 69 від 11.08.1994 р. (зі змінами і доповненнями);

•          Наказ про облікову політику торговельного підприємства;

•          первинні документи з обліку руху товарів (ТТН, податкова накладна, раху­нок — фактура, прибуткова накладна, акт приймання, свідоцтво про якість товару, сертифікат якості, видаткова накладна, угоди на купівлю товарів);

•          облікові регістри (книга продажу товарів, книга придбання товарів, відо­мість руху ТМЦ, журнали — ордери № 3, 5, 5А, 6 та відомості до них, Голо­вна книга);

•          фінансова звітність торгівельного підприємства;

•          акти, довідки, накази внутрішньогосподарського контролю, акти і довідки ревізій, аудиторські висновки попередніх перевірок тощо.

Так, у П(с)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" одним із принципів підго­товки фінансової звітності передбачений принцип нарахування (тобто доходи відоб­ражаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надхо­дження і сплати грошових коштів) і відповідності доходів і витрат (тобто фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом порівняння доходів із витратами, здійсненими для отримання цього доходу).

Товари, що надходять на підприємство зараховуються на баланс за первісною  вартістю. Первісною вартістю товарів згідно П(С)БО 9 “Запаси” визнається:

1. Придбаних за плату – їхня собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

а) сум, що сплачуються постачальнику без непрямих податків;

б) сум ввізного мита;

в) сум непрямих податків, що не відшкодовуються підприємству;

г) транспортно-заготівельних витрат, до яких відносяться:

– затрати на заготівлю товарів;

– оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та

– транспортування товарів усіма видами транспорту  до місця їх використання;

– витрати зі страхування ризиків транспортування;.

д) інших витрат, пов’язаних з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях.

2. Виготовлених власними силами – їхня виробнича собівартість, що визначається згідно з П(С) БО 16 “Витрати”.

3. Внесених до статутного капіталу – погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість, з урахуванням витрат наведених у п. 1.

4.  Одержаних безоплатно – їх справедлива вартість, з урахуванням витрат наведених у п. 1.

5. Обміняних на подібні товари – балансова вартість переданих товарів. Якщо балансова вартість перевищує їх справедливу, то сума перевищення включається до витрат звітного періоду.

6. Обміняних на неподібні товари – справедлива вартість отриманих товарів.

Не включаються до первісної вартості, а списуються на витрати звітного періоду їх здійснення:

1) понаднормові втрати і нестачі товарів;

2) відсотки за користування позиками;

3) витрати на збут;

4) загальногосподарські витрати;

5) інші подібні витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою товарів і приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. [19]

3.     Характеристика фінансово-господарської діяльності та фінансового стану , внутрішнього контролю і організації обліку на ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД"

ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" було створене в процесі приватизації відповідно наказу Регіонального управління ФДМУ по Львівській області від 11.05.1995 року за N 5/87 шляхом перетворення державного підприємства Львівського "Облхолоду" і зареєстроване Реєстраційною палатою Львівської міської ради народних депутатів 22,04,1996 року за N 11004, За час існування товариства профіль діяльності не мінявся,а об'єми постійно нарощуються, як за рахунок кращого використання площ на головному підприємстві так і розширення сфер обслуговування шляхом організацій філій в районах області з метою покращення роботи по обслуговуванню клієнтів.

ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" знаходиться в м, Львові по вул, Угорській, 22, займає площу 4,44 га. На цій території розташовані адмінкорпус, 11 гуртових складів, цех фасовки масла і сиру,і виробництва майонезу і гірчиці, магазин і кафе для обслуговування своїх працівників. На території м. Львова відкрито роздрібні торгові підприємства, які торгують товарами місцевого виробництва. Товариство організувало 18 філій,які знаходяться на території області. Рішення про організацію філій було прийнято Загальними зборами акціонерів в 1999-2001 роках і затверджено їх Положення. Філії організовано з метою наближення товаропросування до покупців що сприяє кращому обслуговуванню клієнтів, витрачається значно менше часу для придбання товару і зменшуються транспортні видатки.

Товариство закуповує і закладає на зимове зберігання масло тваринне, щоб забезпечити безперебійне постачання населенню Львова і області цим продуктом харчування на зимово-весняний період. Інші продукти, як: молочні продукти, дитяче харчування, мука, крупа, горілчані вироби, рибопродукти і інші становлять весь товарооборот товариства. Доля кожного виду товарів в загальному обороті постійно міняється в залежності від попиту населення і можливості закупки таких товарів у виробників.
Основним ринком збуту наших товарів є клієнти м. Львова і області, а також частково клієнти сусідніх областей.

Прийнята у ВАТ система бухгалтерського облiку вiдповiдає законодавчим i нормативним вимогам.

Основні   фінансово-економічні   показники   діяльності   підприємства наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Фінансово-економічні показники діяльності ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" за 2006-2008 рр.

Як свідчать розрахунки таблиці 2.1, на протязі 2006-2008 років відбулося зростання основних показників діяльності підприємства, що є позитивною тенденцією. Зокрема, обсяг реалізованої продукції значно зріс - за 2007 рік діяльності на 1,93 %, в  2008 році - на 9,18% порівняно з 2006 роком.

Отримання відповідних обсягів реалізації сприяли збільшенню прибутку. Як показують розрахунки таблиці 2.1, за 2007 рік прибуток від операційної діяльності зріс на 18,06%, а за 2008 рік більше ніж в двічі. Прибуток до оподаткування за 2007 рік зріс на 52,11%, а за 2008 рік в 3,7 рази.

Діяльність даного підприємства протягом аналізуємого була рентабельною. Рентабельність продукції протягом 2007 року зросла на 0,4 пунктів, а за 2008 рік на 1,55 пункти.

Показник собівартості реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат  має тенденцію також до збільшення. За 2007 рік собівартість збільшилася на 1,68%, в 2008 – на 791% порівняно з 2006 роком.

На протязі аналізованого періоду також спостерігається незначне збільшення чисельності працюючих. Зокрема, за 2007 та 2008 роки було взято на роботу по 2 чоловіки.

Аналізуючи динаміку вартості основних засобів, спостерігаємо їх зростання на 6,35% за 2007 рік та на 16,04% за 2008 рік. 

Показник фондовіддачі має тенденцію до зниження, що є негативним моментом в діяльності підприємства і характеризує не ефективне використання своїх виробничих потужностей.

Обсяг оборотних активів з кожним наступним періодом має тенденцію до збільшення. Зокрема,  за 2007 рік діяльності відбулося зростання показника на 11,67% та за 2008 – на 52,80% по відношенню до 2006 року.

Таким чином, рівень та динаміка основних фінансово-економічних показників діяльності ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" є свідченням його стійкого фінансового стану. Підтвердженням цього є отримання прибутку - головного результативного показника, підвищення рівня рентабельності продукції (до 2,76%), підвищення рівня загальної рентабельності (16,36%).

Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності на ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" здійснюється на підставі нормативно – правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов’язки регулювання у країні питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами й формою і таким чином забезпечувати порівнянність облікової інформації.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе керівництво підприємства.

Щодо обов’язків керівника і головного бухгалтера стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку, то керівник створюэ необхідні умови для правильного ведення обліку і організувати контроль діяльності всіх бухгалтерських служб.

Головний бухгалтер ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організовує контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку; організовує документооборот; розподіляє обов’язки між працівниками бухгалтерії і здійснює контроль за їх виконанням; готує проекти наказу про облікову політику тощо.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" створено бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Структура облікового апарату тісно пов’язана з розподілом обов’язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов’язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством.

Структуру облікового ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" наведено на рис. 3.1.

 Рис. 3.1. Структуру облікового апарату ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД"

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000р. № 419, затверджено Порядок подання фінансової звітності.

Підприємства фінансову звітність подають: органам, до сфери управління яких належить підприємство, або засновникам відповідно до установчих документів, трудовим колективам на їх вимогу, органам державної статистики, іншим органам  виконавчої влади та користувачам згідно із законодавством.

Річна фінансова звітність ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" подається не пізніше 20 лютого, наступного за звітним року.

Для автоматизації облікового процесу ВАТ "ЛЬВІВХОЛОД" використовує систему програм 1С:Підприємство, яка дає можливість ведення автоматизованого обліку на підприємствах, організаціях та закладах, незалежно від виду їх діяльності та форми власності, з різним рівнем складності обліку. Система дозволяє організовувати ефективний бухгалтерський, кадровий, складський та виробничий облік а також розрахунок заробітної платні.

1С:Бухгалтерія 7.7" – універсальна конфігурація призначена для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві. Дозволяє реалізувати будь-яку схему бухгалтерського обліку, та може використовуватись автономно або разом з іншими компонентами системи 1С Підприємство 7.7., або спеціалізованими конфігураціями.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV зі змінами і доповненнями, що діє з 01.01.2000 р. і в якому визначені організаційно-правові засади регулювання та організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності у відповідності із діючими Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку підприємству надано право самостійно визначати облікову політику підприємства та обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них із дотриманням єдиних принципів, установлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності та технології оброблення облікових даних.

Облікова політика відповідно до Положення (Стандарту)бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, зі змінами і доповненнями - це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством з метою складання та подання фінансової звітності.

Облікова політика підприємства розробляється на підставі Закону і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України. Вона є елементом системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності і формується з тим, щоб фінансові звіти повністю відповідали всім нормативно-правовим вимогам.

Облікова політика забезпечує розкриття найважливіших положень, які застосовуються при веденні бухгалтерського обліку та складанні і поданні фінансових звітів підприємства: балансу (форма № 1), звіту про фінансові результати (форма № 2), звіту про рух грошових коштів (форма № 3), звіту про власний капітал (форма № 4) та приміток до фінансових звітів. Примітки до фінансових звітів підприємства як сукупність показників і пояснень, забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів і іншої інформації, необхідної користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень. При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансових звітів забезпечуються їх якісні характеристики: зрозумілість, доречність, достовірність, зіставність інформації.

Положення облікової політики є обов'язковими для врахування при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності звичайної діяльності підприємства.

Розпорядчим документом, що визначає напрямок облікової політики підприємства, який обов'язково має бути складено та затверджено на підприємстві, є наказ про облікову політику підприємства. Саме цей документ містить опис методів оцінок, які буде використано підприємством при складанні фінансових звітів, а також викладення конкретних аспектів облікової політики щодо окремих об'єктів та статей обліку.

Принципи та методи, пов'язані з оцінкою чи обліком статей фінансової звітності, вибір яких передбачено національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та варіанти яких підприємству необхідно відобразити в наказі про облікову політику, наведено в таблиці. При цьому слід зауважити, що при формуванні облікової політики необхідно розкрити облікові методи залежно від характеру діяльності підприємства стосовно тих чи інших специфічних операцій.

Облікова політика, як й інші внутрішні питання на підприємстві оформлена в одному з його розпорядчих документів — наказі про облікову політику. Складанням та оформленням наказу займаються юрисконсульт та гол. бухгалтер.

Наказ про облікову політику містить опис методів оцінок, які використовуватимуться підприємством при складанні фінансових звітів, а також конкретних аспектів облікової політики щодо окремих об'єктів та статей обліку.

Наказ містить такі розділи:

1. Нормативи та методичні принципи бухгалтерського обліку.

2. Техніка бухгалтерського обліку.

3. Організація бухгалтерського обліку.

У першому розділі наказу відображаються: нормативна база, що регулює методологію, техніку та організацію ведення бухгалтерського обліку та складання звітності (вказують перелік основних документів, якими необхідно керуватися); зміни облікової політики, межі істотності та операційного циклу, порядок оцінки необоротних активів, терміну функцінування, нарахування і відображення амортизації; порядок обліку та методи оцінки запасів і транспортно-заготівельних витрат; види створюваних резервів; визнання доходів і витрат, фінансових результатів та порядок розподілу прибутку.

У другому розділі наказу затверджують робочий план рахунків, форми обліку на підприємстві, графік (план) документообігуу, порядок ведення аналітичного обліку, форми бухгалтерських документів (якщо немає стандартних), організацію та порядок проведення інвентаризації, організацію управлінського обліку і контролю (внутрішнього аудиту), перелік та порядок складання і подання оперативної, бухгалтерської (фінансової) та статистичної звітності, стан та розвиток комп'ютеризації облікових робіт.

У третьому розділі, пов'язаному з організацією бухгалтерського обліку, визначають організаційну структуру бухгалтерської служби (апарату бухгалтерії); встановлюють відповідальність за організацію обліку на підприємстві, порядок призначення та звільнення головного бухгалтера, працівників апарату бухгалтерії; взаємовідносини центральної бухгалтерії з обліковим апаратом структурних підрозділів; визначають напрями соціального розвитку апарату бухгалтерії.